Вчора, 16 червня, в Великій сесійній залі Львівської міської ради відбулась лекція відомого американського історика, одного з найбільших та найавторитетніших дослідників історії Донбасу Гіроакі Куромії. Доповідь науковця під назвою «Еніґма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?» офіційно відкрила культурний форум «ДОНКУЛЬТ», що триватиме у Львові до 30 червня й матиме кілька десятків заходів.
Найвідоміша праця історика із історії краю (1998) має досить промовисту назву, котра сама по собі є попереднім ключем до розуміння його минувшини й сьогодення, – «Свобода й терор на Донбасі: українсько-російське прикордоння». Власне, тоталітарному досвіду регіону буде присвячена друга лекція науковця, що відбудеться в рамках форуму 19 червня. Натомість у першій лекції Куромія наголосив на свободі як фундаментальній рисі Донбасу й зробив спробу розставити найважливіші акценти із засадничих питань, як-от: Донбас – російський чи український? Україна має відмовитися від Донбасу чи повернути його? Властиві Донбасу риси сумісні чи несумісні із Україною?
«Гал-інфо» виокремило 5 найважливіших тез із виступу Куромії.
Теза 1. Причина війни на Донбасі – інтервенція Росії
Впродовж лекції дана теза лунала кілька разів, професору дуже залежало на тому, аби донести її до аудиторії абсолютно однозначно й чітко.
«Риси, що характеризували Донбас, не спричинили війну, яка точиться на сході. Причина війни дуже проста – російська інтервенція», – підкреслив професор.
Він нагадав, що 1991 року Донбас проголосував за незалежність України й не відмовлявся від свого вибору. Так, впродовж 90-их років він дещо ремствував через скруту й зубожіння, які охопили країну, але чимраз виразніше бачив своє майбутнє у її складі. Прагнення Януковича здобути владу у Києві прямо підтверджує дану орієнтацію. Водночас професор визнав, що повноцінна інтеграція регіону до України ще не завершилася й перебуває в процесі. Війна, з одного боку, сприятиме самовизначенню мешканців регіону (передусім тих, що лишились на контрольованих Україною територіях); з іншого боку, перешкоджатиме інтеграції окупованих територій.
Теза 2. Донбас – найвищою мірою (supremely) українська земля
Впродовж сторіч Донбас виконував роль фронтиру – межі, кордону між Україною та Росією, що, ясна річ, не могло не позначитися на складі й ментальності місцевого населення. Втім, Куромія упевнений, що Донбас не є російським.
«Донбас – найвищою мірою (supremely) українська земля», – підкреслив він.
За словами історика, основною функцією регіону протягом тривалого часу був захист знедолених – на Донбасі знаходили прихисток і притулок (refuge) утікачі із Росії та України. На Донбасі вони позбувалися всіх обов’язків і зобов’язань, що пов’язували їх із минулим, і розпочинали нове вільне життя. Відтак, Донбас ставав місцем свободи.
Куромія підкреслив, що до Донбасу тікали як із Росії, так і з усеньких куточків України – з Одеси, з Галичини і Волині, із Центральної України.
Теза 3. Ідея Донбасу й українська національна ідея збігаються – це свобода
Куромія зазначив, що налаштованість тих, хто втікав на Донеччину, здобути свободу, визначила антиметрополійний характер регіону.
«Донбас завжди був проблемним дитям як для Москви, так і для Києва», – сказав історик. Донбас однаково не сприймав директиви, що надходили з обох столиць.
З точки зору професора, за цією ознакою Донбас не суперечить, а, навпаки, цілком збігається з ідеалами української революції.
Американський дослідник нагадав, що Україна свого часу протиставила польському аристократизму козацький егалітаризм, а російському авторитаризму – цінності демократії. Із його погляду, це цілком відповідає сутності Донбасу. Свобода, демократія, егалітаризм – це ідея Донбасу. Й українська національна ідея також.
«У цьому сенсі я хочу підкреслити, що Донбас – найвищою мірою українська земля», – повторив Куромія.
Теза 3. Україна не має відкидати Донбас
Професор переконаний, що думка окремих українських інтелектуалів, які впродовж кількох років повторюють тезу, що Україні варто відмовитися від Донбасу, є згубною та неправильною.
«Для мене це виглядає безглуздо. Авжеж, легко відкинути Донбас. Але, на мій погляд, це капітулянтська позиція. Це поразка. Україна не має так чинити», – наголосив професор.
Теза 5. Донбас врешті-решт відкине Москву й обере Україну
Куромія висловив переконання, що зрештою Донбас відкине Москву й обере Київ. Виходячи з бунтівної природи Донбасу, йому буде вкрай некомфортно в автократичній Росії й він надасть перевагу демократичному Києві. На уточнювальне запитання «Гал-інфо», чи не може Донбас вибрати третій шлях себто відкинути і Москву, й Київ, пан Куромія сказав, що це малоймовірно. Із його точки зору, утворені на окупованих територіях квазіреспубліки не відбивають справжніх прагнень місцевого населення й існують лише завдяки окупації росіянами.
Сергій Стуканов
Фото – ТСН