Ставаймо до боротьби за законність! (Нова інформація)
03/24/2002 | Public Committee for National Security of Ukraine
Громадський комітет національної безпеки України
01030, Україна, Київ, вул.Б.Хмельницького,44; тел.:568-2967; факс:265-5180
____________________________________________________________________
Звернення до кандидатів у народні депутати України
25 березня 2002 р.
Шановні панове!
Сьогодні в Україні здійснюється добудова другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (Х2/Р4), у яку вкладаються сотні мільйонів гривень. Проте досі доцільність добудови Х2/Р4 не дістала комплексного обгрунтування з точки зору стратегічних національних інтересів України.
Міжнародними організаціями, нашим Комітетом та незалежними експертами було проведено великі дослідження, які виявили, що добудова Х2/Р4 може призвести до значних негативних економічних, політичних та екологічних наслідків. Рівнем безпеки цих енергоблоків занепокоєна світова спільнота. Виходячи з цього, проблема добудови Х2/Р4 не повинна залишитись поза увагою Верховної Ради України IV скликання.
Щиро сподіваємося, що вас зацікавить проект добудови Х2/Р4, його відповідність національним інтересам та проблеми державної безпеки, що виникають у зв‘язку з добудовою цих АЕС.
Віримо, що після виборів до Верховної Ради України ви отримаєте реальну можливість формувати державну політику та вирішувати проблеми розбудови демократичної, правової України.
Сподіваємося, що інформація про добудову Х2/Р4, що додається, виявиться для вас цікавою. Вважатимемо за честь надати вам більш детальну інформацію про проект добудови українських АЕС, про стан та перспективи розвитку вітчизняної енергетики.
Додаток: “Довідка про добудову Хмельницької та Рівненської АЕС”
Із побажаннями успіхів та плідної праці на благо України,
Координатор Комітету Олексій Толкачов
********************
Довідка про добудову Хмельницької та Рівненської АЕС
Добудова другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (Х2Р4)– проект стратегічного для України значення, який буде мати глобальні наслідки не лише для енергетики, але й для економіки та екологічної ситуації в Україні.
Будівництво цих енергоблоків потужністю по 1000 МВт було розпочато Радянським Союзом у 1983 та 1984 роках відповідно за проектами, які розроблялися в 70-і роки. У 1990 році Верховна Рада України наклала п’ятирічний мораторій на добудову АЕС, але вже у 1993 році добудова Х2Р4 відновилася. Проте в Україні не виявилося достатньо коштів для добудови Х2Р4. У 1995 році згідно Меморандуму про взаєморозуміння між Україною, Великою сімкою та Європейським Союзом, було погоджено виділення Україні на добудову Х2Р4 міжнародного кредиту під гарантії Уряду України. Передбачалося фінансування добудови Х2Р4 за проектом кредитування у розмірі $1,48 млрд. 28 листопада 2001 року Україна відмовилася від західних кредитів, запросивши до фінансування добудови Х2Р4 Російську Федерацію. Досі залишаються невідомими розміри та умови російського кредитування добудови українських АЕС.
Добудова Х2Р4 активно лобіюється державною владою України, проте при вивченні проекту громадськими організаціями та незалежними експертами було виявлено велику кількість критичної інформації, яка заперечує доцільність добудови Х2Р4. На жаль, ця інформація вперто ігнорується органами державної влади.
Критика доцільності добудови Х2Р4 стосується декількох аспектів проекту – політичного, економічного, екологічного та юридичного.
Політичний аспект
Проект добудови Х2Р4 є результатом поєднання економічних та політичних інтересів Європейського Союзу та Російської Федерації.
ЄС, згортаючи свої атомні програми, у найближчий час постане перед проблемою нестачі генеруючих потужностей. Доведеться або будувати нові електростанції, або імпортувати електроенергію. ЄС було обрано другий варіант. У 1993 році ЄС дозволив компанії Євроатом інвестувати кошти за межі ЄС у розвиток атомної енергетики Центральної та Східної Європи. До того ж ЄС не буде мати жодних проблем з експлуатацією АЕС, з поводженням із радіоактивними відходами, ядерною безпекою. Це пояснює зацікавленість ЄС у добудові Х2Р4.
Інтерес Росії пов’язаний із поглибленням економічної та політичної залежності України від Росії. Близько 46% усієї електроенергії в Україні виробляється на АЕС. При цьому все ядерне паливо на них надходить з Росії. Добудова Х2Р4 для РФ – це можливість розширення ринку збуту ядерного палива. Якщо врахувати ще й майбутні борги вітчизняної атомної енергетики перед Росією по кредитах на добудову Х2Р4, то залежність енергетики України від енергетичного сектора РФ виявиться загрозливою для державної незалежності України.
Економічний аспект.
Україна інвестує сотні мільйонів доларів у будівництво двох нових енергоблоків АЕС загальною потужністю 2000 МВт в той час, коли 96% обладнання ТЕС відпрацювало свій граничний ресурс, на теплоелектростанціях з причин браку коштів на реконструкцію та закупівлю органічного палива використовується лише 30% встановлених потужностей, у наявності значний запас невикористаних генеруючих потужностей, атомні та гідроелектростанції потребують комплексної модернізації, програми енергоефективності та енергозбереження залишаються на папері, а втрати електроенергії при транспортування по деяких обленерго сягають 40%. Залишається недобудованою потрібна Україні Дністровська гідроаккумулююча електростанція, нереалізованими перспективні проекти розвитку парогазової енергетики.
У 1998 році міжнародна група експертів під керівництвом Джона Саррея визначила, що вкладення коштів у добудову Х2Р4 є неефективним і високоризикованим проектом, який не вирішить нагальних проблем енергетичного сектора України.
Існує інформація, що електроенергія, вироблена на АЕС, може бути дорожчою, ніж у випадку її генерації на ТЕС. Її собівартість на сьогодні штучно занижується шляхом неврахування екологічної складової (до 25% собівартості), відрахувань у фонд ліквідації наслідків можливої аварії, відрахувань у фонд виведення АЕС з експлуатації тощо. При оцінці економічної доцільності добудови Х2Р4 не було враховано витрати на виведення енергоблоків Х2Р4 з експлуатації (від $1,5 млрд.. до $3 млрд. на кожен блок). Це б зробило проект добудови ХАЕС та РАЕС економічно недоцільним.
В Україні дійсно існує багато інших, більш привабливих та необхідних проектів у сфері енергетики, які потребують інвестицій та мали б більший економічний ефект, ніж проект добудови Х2Р4, проте вся інформація про економічну недоцільність добудови АЕС державною владою замовчується.
Екологічний аспект
Досі не проведено державну екологічну експертизу проектів Х2Р4, а отже, ніхто не має ніяких підстав стверджувати, що Х2Р4 будуть дійсно безпечними. Проте існує небезпідставна інформація про те, що герметична оболонка реактора (контаймент) може не витримати аварійних навантажень, рівень ризику серйозної аварії на Х2Р4 може бути не нижчий, ніж на Чорнобильській АЕС. Не існує плану поводження з відходами та очистки відходів на Х2Р4. Австрійськими науковцями було визначено, що рівень планових викидів радіації на Х2Р4 буде вищим, ніж на аналогічних реакторах у Франції та Німеччині. Існує небезпека того, що розширення ХАЕС та РАЕС негативно вплине на гідрологічний та гідрогеологічний стан басейнів маловодних річок Горинь та Стир, спричинить їх теплове забруднення. Існує невідповідність систем пожежегасіння, автоматизованих систем управління технологічними процесами сучасним вимогам безпеки АЕС.
Існує велика кількість інформації про загальний негативний вплив атомних електростанцій на довкілля, яка має бути врахована при визначенні безпеки Х2Р4. Так, з’ясовується, що планові викиди атомних електростанцій негативно впливають на біосферу, генний апарат живих організмів. Над атомними станціями виявлено стовпи іонізованого повітря, спостерігаються зміни електромагнітного поля Землі.
Існують небезпідставні підозри, що конструктивний рівень безпеки блоків Х2Р4 не відповідає сучасним вимогам, оскільки енергоблоки конструювалися у 70-і роки. Передбачена проектом добудови модернізація блоків не може суттєво змінити конструкцію енергоблоків та усунути недоліки у зв’язку з високим рівнем готовості енергоблоків (85-90%).
Юридичний аспект
Добудова Х2Р4 була розпочата у 1993 році після скасування Верховною Радою України мораторію на будівництво АЕС. З 1 січня 1998 року було введено 10% цільову тарифну надбавку на відпущену Енергоатомом електроенергію, кошти від якої мали спрямовуються на добудову Х2Р4. З 1 лютого по 1 квітня 2002 року на спеціальний рахунок НАЕК “Енергоатом” у пріоритетному порядку щоденно перераховується 1200 тис. грн. для добудови цих АЕС, проте незалежними експертами та нашим Комітетом було встановлено, що фінансування та будівельні роботи на Х2Р4 є протизаконними та здійснюються із порушенням ряду законів.
Відсутні позитивні висновки державної пожежної експертизи Х2Р4, яка б відповідала вимогам чинного в Україні законодавства.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза проекту добудови Х2Р4 взагалі ще не проводилася, чим порушено статтю 11 закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.
Добудова Х2Р4 відбувається без позитивних висновків державної екологічної експертизи, чим грубо порушено право громадян на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та статтю 39 Закону України “Про екологічну експертизу”. Міністерство екології та природних ресурсів ініціювало державну екологічну експертизу по четвертому енергоблоку Рівненської АЕС. Але, як з’ясувалося, екологічна експертиза проводиться Мінекоресурсів не по всьому проекту, а лише за “Оцінкою впливу на навколишнє середовище при добудові енергоблоку №4 Рівненської АЕС”, чим порушено ст.27 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 14 Закону України “Про екологічну експертизу”.
З огляду на вищенаведені порушення закону, будівництво Х2Р4 має бути негайно припинене.
Пріоритетні шляхи розвитку енергетики України мають бути визначені у програмі стратегічного розвитку енергетики України – Енергетичній стратегії України на період до 2030 року. Цей документ визначить паливно-енергетичні баланси України, стратегічну доцільність та необхідні рівні розвитку теплової, атомної та гідроенергетики. Сьогодні цей документ знаходиться на стадії розробки. Отже стратегічна доцільність подальшого екстенсивного розвитку атомної енергетики для України ще не обґрунтована, так само як і відповідність добудови Х2Р4 національним інтересам Української держави.
01030, Україна, Київ, вул.Б.Хмельницького,44; тел.:568-2967; факс:265-5180
____________________________________________________________________
Звернення до кандидатів у народні депутати України
25 березня 2002 р.
Шановні панове!
Сьогодні в Україні здійснюється добудова другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (Х2/Р4), у яку вкладаються сотні мільйонів гривень. Проте досі доцільність добудови Х2/Р4 не дістала комплексного обгрунтування з точки зору стратегічних національних інтересів України.
Міжнародними організаціями, нашим Комітетом та незалежними експертами було проведено великі дослідження, які виявили, що добудова Х2/Р4 може призвести до значних негативних економічних, політичних та екологічних наслідків. Рівнем безпеки цих енергоблоків занепокоєна світова спільнота. Виходячи з цього, проблема добудови Х2/Р4 не повинна залишитись поза увагою Верховної Ради України IV скликання.
Щиро сподіваємося, що вас зацікавить проект добудови Х2/Р4, його відповідність національним інтересам та проблеми державної безпеки, що виникають у зв‘язку з добудовою цих АЕС.
Віримо, що після виборів до Верховної Ради України ви отримаєте реальну можливість формувати державну політику та вирішувати проблеми розбудови демократичної, правової України.
Сподіваємося, що інформація про добудову Х2/Р4, що додається, виявиться для вас цікавою. Вважатимемо за честь надати вам більш детальну інформацію про проект добудови українських АЕС, про стан та перспективи розвитку вітчизняної енергетики.
Додаток: “Довідка про добудову Хмельницької та Рівненської АЕС”
Із побажаннями успіхів та плідної праці на благо України,
Координатор Комітету Олексій Толкачов
********************
Довідка про добудову Хмельницької та Рівненської АЕС
Добудова другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (Х2Р4)– проект стратегічного для України значення, який буде мати глобальні наслідки не лише для енергетики, але й для економіки та екологічної ситуації в Україні.
Будівництво цих енергоблоків потужністю по 1000 МВт було розпочато Радянським Союзом у 1983 та 1984 роках відповідно за проектами, які розроблялися в 70-і роки. У 1990 році Верховна Рада України наклала п’ятирічний мораторій на добудову АЕС, але вже у 1993 році добудова Х2Р4 відновилася. Проте в Україні не виявилося достатньо коштів для добудови Х2Р4. У 1995 році згідно Меморандуму про взаєморозуміння між Україною, Великою сімкою та Європейським Союзом, було погоджено виділення Україні на добудову Х2Р4 міжнародного кредиту під гарантії Уряду України. Передбачалося фінансування добудови Х2Р4 за проектом кредитування у розмірі $1,48 млрд. 28 листопада 2001 року Україна відмовилася від західних кредитів, запросивши до фінансування добудови Х2Р4 Російську Федерацію. Досі залишаються невідомими розміри та умови російського кредитування добудови українських АЕС.
Добудова Х2Р4 активно лобіюється державною владою України, проте при вивченні проекту громадськими організаціями та незалежними експертами було виявлено велику кількість критичної інформації, яка заперечує доцільність добудови Х2Р4. На жаль, ця інформація вперто ігнорується органами державної влади.
Критика доцільності добудови Х2Р4 стосується декількох аспектів проекту – політичного, економічного, екологічного та юридичного.
Політичний аспект
Проект добудови Х2Р4 є результатом поєднання економічних та політичних інтересів Європейського Союзу та Російської Федерації.
ЄС, згортаючи свої атомні програми, у найближчий час постане перед проблемою нестачі генеруючих потужностей. Доведеться або будувати нові електростанції, або імпортувати електроенергію. ЄС було обрано другий варіант. У 1993 році ЄС дозволив компанії Євроатом інвестувати кошти за межі ЄС у розвиток атомної енергетики Центральної та Східної Європи. До того ж ЄС не буде мати жодних проблем з експлуатацією АЕС, з поводженням із радіоактивними відходами, ядерною безпекою. Це пояснює зацікавленість ЄС у добудові Х2Р4.
Інтерес Росії пов’язаний із поглибленням економічної та політичної залежності України від Росії. Близько 46% усієї електроенергії в Україні виробляється на АЕС. При цьому все ядерне паливо на них надходить з Росії. Добудова Х2Р4 для РФ – це можливість розширення ринку збуту ядерного палива. Якщо врахувати ще й майбутні борги вітчизняної атомної енергетики перед Росією по кредитах на добудову Х2Р4, то залежність енергетики України від енергетичного сектора РФ виявиться загрозливою для державної незалежності України.
Економічний аспект.
Україна інвестує сотні мільйонів доларів у будівництво двох нових енергоблоків АЕС загальною потужністю 2000 МВт в той час, коли 96% обладнання ТЕС відпрацювало свій граничний ресурс, на теплоелектростанціях з причин браку коштів на реконструкцію та закупівлю органічного палива використовується лише 30% встановлених потужностей, у наявності значний запас невикористаних генеруючих потужностей, атомні та гідроелектростанції потребують комплексної модернізації, програми енергоефективності та енергозбереження залишаються на папері, а втрати електроенергії при транспортування по деяких обленерго сягають 40%. Залишається недобудованою потрібна Україні Дністровська гідроаккумулююча електростанція, нереалізованими перспективні проекти розвитку парогазової енергетики.
У 1998 році міжнародна група експертів під керівництвом Джона Саррея визначила, що вкладення коштів у добудову Х2Р4 є неефективним і високоризикованим проектом, який не вирішить нагальних проблем енергетичного сектора України.
Існує інформація, що електроенергія, вироблена на АЕС, може бути дорожчою, ніж у випадку її генерації на ТЕС. Її собівартість на сьогодні штучно занижується шляхом неврахування екологічної складової (до 25% собівартості), відрахувань у фонд ліквідації наслідків можливої аварії, відрахувань у фонд виведення АЕС з експлуатації тощо. При оцінці економічної доцільності добудови Х2Р4 не було враховано витрати на виведення енергоблоків Х2Р4 з експлуатації (від $1,5 млрд.. до $3 млрд. на кожен блок). Це б зробило проект добудови ХАЕС та РАЕС економічно недоцільним.
В Україні дійсно існує багато інших, більш привабливих та необхідних проектів у сфері енергетики, які потребують інвестицій та мали б більший економічний ефект, ніж проект добудови Х2Р4, проте вся інформація про економічну недоцільність добудови АЕС державною владою замовчується.
Екологічний аспект
Досі не проведено державну екологічну експертизу проектів Х2Р4, а отже, ніхто не має ніяких підстав стверджувати, що Х2Р4 будуть дійсно безпечними. Проте існує небезпідставна інформація про те, що герметична оболонка реактора (контаймент) може не витримати аварійних навантажень, рівень ризику серйозної аварії на Х2Р4 може бути не нижчий, ніж на Чорнобильській АЕС. Не існує плану поводження з відходами та очистки відходів на Х2Р4. Австрійськими науковцями було визначено, що рівень планових викидів радіації на Х2Р4 буде вищим, ніж на аналогічних реакторах у Франції та Німеччині. Існує небезпека того, що розширення ХАЕС та РАЕС негативно вплине на гідрологічний та гідрогеологічний стан басейнів маловодних річок Горинь та Стир, спричинить їх теплове забруднення. Існує невідповідність систем пожежегасіння, автоматизованих систем управління технологічними процесами сучасним вимогам безпеки АЕС.
Існує велика кількість інформації про загальний негативний вплив атомних електростанцій на довкілля, яка має бути врахована при визначенні безпеки Х2Р4. Так, з’ясовується, що планові викиди атомних електростанцій негативно впливають на біосферу, генний апарат живих організмів. Над атомними станціями виявлено стовпи іонізованого повітря, спостерігаються зміни електромагнітного поля Землі.
Існують небезпідставні підозри, що конструктивний рівень безпеки блоків Х2Р4 не відповідає сучасним вимогам, оскільки енергоблоки конструювалися у 70-і роки. Передбачена проектом добудови модернізація блоків не може суттєво змінити конструкцію енергоблоків та усунути недоліки у зв’язку з високим рівнем готовості енергоблоків (85-90%).
Юридичний аспект
Добудова Х2Р4 була розпочата у 1993 році після скасування Верховною Радою України мораторію на будівництво АЕС. З 1 січня 1998 року було введено 10% цільову тарифну надбавку на відпущену Енергоатомом електроенергію, кошти від якої мали спрямовуються на добудову Х2Р4. З 1 лютого по 1 квітня 2002 року на спеціальний рахунок НАЕК “Енергоатом” у пріоритетному порядку щоденно перераховується 1200 тис. грн. для добудови цих АЕС, проте незалежними експертами та нашим Комітетом було встановлено, що фінансування та будівельні роботи на Х2Р4 є протизаконними та здійснюються із порушенням ряду законів.
Відсутні позитивні висновки державної пожежної експертизи Х2Р4, яка б відповідала вимогам чинного в Україні законодавства.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза проекту добудови Х2Р4 взагалі ще не проводилася, чим порушено статтю 11 закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.
Добудова Х2Р4 відбувається без позитивних висновків державної екологічної експертизи, чим грубо порушено право громадян на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та статтю 39 Закону України “Про екологічну експертизу”. Міністерство екології та природних ресурсів ініціювало державну екологічну експертизу по четвертому енергоблоку Рівненської АЕС. Але, як з’ясувалося, екологічна експертиза проводиться Мінекоресурсів не по всьому проекту, а лише за “Оцінкою впливу на навколишнє середовище при добудові енергоблоку №4 Рівненської АЕС”, чим порушено ст.27 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 14 Закону України “Про екологічну експертизу”.
З огляду на вищенаведені порушення закону, будівництво Х2Р4 має бути негайно припинене.
Пріоритетні шляхи розвитку енергетики України мають бути визначені у програмі стратегічного розвитку енергетики України – Енергетичній стратегії України на період до 2030 року. Цей документ визначить паливно-енергетичні баланси України, стратегічну доцільність та необхідні рівні розвитку теплової, атомної та гідроенергетики. Сьогодні цей документ знаходиться на стадії розробки. Отже стратегічна доцільність подальшого екстенсивного розвитку атомної енергетики для України ще не обґрунтована, так само як і відповідність добудови Х2Р4 національним інтересам Української держави.
Відповіді
2002.03.24 | Горицвіт
Добре. Але пізно.
Треба було зробити пару місяців тому, тоді хтось би включив у свою програму. До речі, як "зелені" ставляться до добудови тих блоків? А інші?2002.03.24 | Остап!
Чи є АЛЬТЕРНАТИВНА точка зору, крім точки зору ГКНБУ ? (-)
2002.03.24 | Горицвіт
Ну раз блоки будуються
то точка зору є.Основний аргумент, наскільки я знаю: блоки готові на 70%, тому, щоб добро не пропадало, їх треба добудувати.
Особисто я підтримую точку зору противників добудови. Найсильніший аргумент - економічний: теплові станції сьогодні не завантажені. бо нема палива. А нема палива, бо нема грошей. Питання: а де візьмуться гроші на атомне пальне? Значно дешевше не тратити гроші на добудову, а потратити їх на вдосконалення системи транспорту енергії, де йдуть величезні втрати, і на вдосконалення діючих теплових станцій, щоб збільшити ККД.
2002.03.24 | Остап!
Отож! Треба вислухати тепловиків. Головне ефективність. (-)
2002.03.25 | Virus
АЛЬТЕРНАТИВНА точка зору Є!
Чий атомний кредит вигідніший для України: Заходу чи росіян?Мар’яна Драч (Радіо "Свобода")
Прага, 5 грудня, 2001 року ― Росія обіцяє Україні фінансувати добудову енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС утричі дешевше ніж Захід. Але ця пропозиція викликає сумніви навіть у тих західних експертів, які критично оцінюють нинішню енергетичну політику західних держав в Україні.
Здавалося, це задача для першокласника: вибирай що дешевше. Якщо Європейський банк реконструкції та розвитку пропонує Україні завершити будівництво атомних станцій в Ріному та Хмельницькому за півтора мільярда доларів, то Росія називає утричі меншу суму ― 500 мільйонів. При цьому 60 мільйонів можуть надійти в Україну уже наступного року, побіцяв цього тижня російський прем’єр. Але є й інша точка зору на це питання. Після Чорнобиля російська атомна репутація назавджи підмочена. Тому погодившися на пропозиції Москви, керівництво України зекономить на безпеці своїх громадян, а ще ― збільшить і до того велику залежність від Росії в царині енергетики.
Спробуємо оцінити ситуацію за допомогою західних аналітиків, які уважно вивчали цей проект. Говорить британський експерт Ентоні Фроггетт, колишній радник з енергетичних питань депутата Європарламенту: “Суть проблеми у деталях. В проекті ЄБРР чітко ясно на що саме підуть кошти: будівельні роботи, паливо, страховка, вартість управління проеком, непередбачені обставини. Все, що відомо про пропозицію росіян, це лише цифра. Тому у даний момент не можна порівнювати ці дві цифри.”
Ба більше. Сама оцінка незавершеного будівництва дуже часто є предметом спекуляцій. Як згадує Стів Томас з Грінвічського університету в Лондоні, Європейський банк реконструкції та розвитку проводив кілька різних оцінок добудови енергоблоків в Рівному та Хмельницькому і тоді коливання в сумах сягали мільярда доларів: була цифра і 700 мільйонів, і мільярд вісімсот мільйонів.
“Це залежать від оцінки якості вже виконаних робіт, стану, в якому зберігався об’єкт, оцінки рівня безпеки, тобто можливі різні підрахунки, крім очевидного факту, що росіянам потрібно буде менше платити за роботу ніж західним консультантам.”
Стів Томас входив до групи незалежних експертів, які аналізували для ЄБРР проект в Рівному та Хмельницькому ще 97-го року. Він каже Радіо Свобода, що на Заході так ніколи й не провели належної інженерної оцінки стану енергоблоків в Рівному та Хмельницькому, принципової для визначення вартості. А американська фірма Stone & Webster, яка підвела остаточну риску в оцінках Євробанку, аналізувала лише економічну віддачу проекту.
Які ж стандарти в атомній енергетиці більше підходять для нинішньої ситуації в Україні: російські чи західні? Далі знову Стів Томас з Лондона: “Це неоднозначне питання. Західні компанії дуже хочуть потрапити на атомні станції, які будували росіяни. Головним чином тому, що вони мають мало нових контрактів на Заході. Справді, західні підрядники зобов’язані дотримуватися тих же стандартів в галузі безпеки як у себе вдома. Але досі неясно, чи західні компаннії добре розуміють російські технології.”
Тобто, Ви вважаєте, що російські фахівці, які почали будівництво атомних станцій в Рівному і Хмельницькому, повинні їх і завершити?
“Росіяни краще розуміють технологію. Це їхня перевага. Але чи дбатиме російський уряд про безпеку, тут у мене є сумніви. З Росією не раз виникали проблеми: вона не допускала на свої станції міжнародних представників. Наскільки мені відомо, серйозних міжнародних інспекцій там не було. Тому зараз дужко важко сказати, яким є справжній стан безпеки на російських атомних станціях.”
Ентоні Фроггетт до цього додає, що Євробанк, чиї вимоги здаються занадто високими для української влади, у своєму проекті так і не подбав про всі проблемні моменти з безпекою Рівненської та Хмельницької АЕС. Іншими словами, безпеки для українців не гарантуватимуть навіть кредити Заходу.
Обидва британські експерти кажуть, що Україні потрібні інвестиції в енергетику, але не для додаткових атомних енергоблоків. Вони вважають, що Україна вже зараз виробляє забагато електроенергії і тому влада повинна дбати про її ефективне використання та безепеку працюючих атомних станцій. А ще ― збирати гроші з громадян і підприємств за спожиті енергоносії. Тобто, в кого б не взяла гроші Україна, Росії чи Заходу, вона нашкодить передусім сама собі, передбачають ці фахівці.
2002.03.25 | Ірина
Є ідея! (цікава інформація)
Ця проблема активно замовчується на сьогодні владою. Проте вона є. Я про неї ще на форумі УНІАН писала, але там заплювали заєдісти. І Громадський комітет національної безпеки України, на мою думку, сьогодні єдиний в Україні, хто реально займається цієюю проблемою.А ви хотіли вислухати тепловиків. От я і є тепловик із Харкова.
Існує багато альтернативних проектів. Перше - це реконструкція діючих ТЕС. Скільки б це не коштувало, це робити конче потрібно. У найближчі роки у теплоенергетиці станеться повна технічна катастрофа, вийдуть з ладу 10-15 тис. МВт і компенсувати цю дірку 2 тис МВт на ХАЕС-2/РАЕС-4 неможливо. Це повний ідіотизм. Для початку треба порятувати те, що ми ще маємо. Проте влада, проштовхуючи добудову, щтовхає українську енергетику до прірви.
Друге. Модернізація діючих АЕС. На ХАЕС нещодавно сталася аварія, після чого Міністр енергетики РФ прокоментував, що діючий блок ХАЕС потребує суттєвої реконструкції та модернізації. Так само і всі інші АЕС України. Вартість модернізації - орієнтовно 160 млн. дол. США на кожен блок. Потреба модернізації визнана Україною, проте незрозуміло, звідки візьмуться кошти. Модернізація дозволила б зменшити кількісь аварійних зупинок, збільшити кількість робочих годин в рік, виробити додаткову електроенергію.
Третє. Добудова Дністровської ГАЕС. Її потужність 2500 МВт. Буде працювати у режимі маневрових потужностей. Тобто покривати навантаження в години пік та підтримувати частоту у струмі. Україні вкрай потрібні маневрові потужності, однак будуються чомусь базові потужності - АЕС.
Четверте. Розвиток Парогазової енергетики. Так, газ Україна імпортує, однак все одно парогазові станції доведеться розвивати, оскільки вони дуже окупні та ефективні - Коефіцієнт корисної дії - близько 60% залежно від конструкції. Можуть працювати як маневрові потужності. До того ж джерела постачання газу в Україну можне диверсифікувати, а ядерного палива - ні.
П"яте. Реконструкція ТЕЦ. Надбудова на них парогазових установок. Вони будуть одночасно виробляти і електроенергію, і тепло. При цьому ККД - 50% і вище.
Шосте. (можна зробити й першим, оскільки цей етап простий в реалізації та може залучити приватні інвестиції) Модернізація комунальних котелень. Вони сьогодні виробляють лише тепло, а можуть ще й електроенергію. Комерційно привабливий проект. Вже здійснюється в Запоріжжі. Забезпечит потужне децентралізоване джерело елетроенергії.
Ну і т.д., і т.п.
Чому будують АЕС. Тому що Росія хоче встановити контроль за Українською енергетикою. Керує цим Мінатом РФ, замміністра енергетики РФ Булат Нігматуллін та його брат - Замміністра енергетики України Нур Нігматуллін. АЕС виробляють 46% електроенергії в Україні і на 100% залежать від поставок російського палива. Якщо будуть ще й висіти кредитна залежність, то про яку незалежність енергетики можна буде говорити! Мета Росії - прибрати собі українські АЕС (принаймні встановити над ними контроль) та забезпечити безкоштовний транзит російської електроенергії українськими енергосистемами на Захід.
Боротися з цим треба.
2002.03.25 | Public Committee for National Security of Ukraine
Re: Є ідея! (цікава інформація)
Шановна пані Ірино!Дякуємо Вам за підтримку. Ми намагаємося сьогодні вплинути на процес формування Енергетичної стратегії України до 2030 року. Якщо у Вас є реальні пропозиції або просто цікава інформація стосовно перспектив Української енергетики, то просимо надсилати нам. Думаємо, що Вам як свідомому громадянину необхідно долучитися до розробки Енергетичної стратегії України
ГКНБУ
2002.03.25 | Public Committee for National Security of Ukraine
У кого є інформація про соц опитування?
Цікаво, як громадськість ставиться до добудови нових АЕС. У когось є хоч якась фнормація стосовно опитувань громадської думки?2002.03.25 | Virus
Цікава інформація для свідомих людей
Атомные «бомбы»Больше ядерных реакторов — больше шансов на развал энергосистемы
----------------------------------------------------------------------
Любовь КОВАЛЕВСКАЯ, писатель, независимый журналист
----------------------------------------------------------------------
«СКРЯБИНЫ» ЗА ЗАКРЫТИЕ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС
ЧАЭС закрывается и... остается с нами. Если бы мы, имея глаза, были способны не только видеть, но и созерцать, то есть были способны к начальной ступени познания мира, то многие аксиомы, не требующие доказательств, давно избавили бы нас от множества глупостей.
ДВОЙНОЙ ФИНАНСОВЫЙ УДАР
И первая из них: то, чего НЕТ В ПРИРОДЕ, и не должно существовать! В природе нет ПЛУТОНИЯ, и поэтому у нас нет ни знаний, ни возможностей для его переработки и захоронения, нет средств защиты от этого рукотворного детища. Плутоний получается из природного урана или тория в результате ядерной реакции в условиях атомного реактора, когда каждый слабоактивный (слабоопасный) атом урана превращается в ДВА высокоактивных (беспредельно опасных) искусственных изотопа. Именно смертоносная сущность атома сподвигла Америку и фашистскую Германию и, как следствие, ССР на создание атомного оружия (оружия массового уничтожения) и строительство АЭС для выработки плутония.
Реакторы РБМК наиболее приспособлены для этой цели, то есть коэффициент воспроизводства плутония на АЭС с такими реакторами (в том числе и ЧАЭС) выше, чем на АЭС с реакторами ВВЭР.
Самый распространенный миф об атомных электростанциях, миф мифов — АЭС самые чистые, безопасные и дешевые. Чистые они до тех пор, пока не знаешь, что международные стандарты разрешают газообразные и аэрозольные выбросы, в том числе и цезия-137. И все АЭС мира выбрасывают в атмосферу за время своей работы (15—25 лет) учитывая достраивающиеся блоки в Аргентине, Украине, России, Чехии, Пакистане, Словакии, Китае, Японии, Южной Корее, Румынии и т.д., а также те, что будут построены, в 20 раз больше чернобыльского аварийного выброса. А также накапливают фантастически огромное количество не только радиоактивных отходов (РАО), но и отработанного ядерного топлива (ОЯТ). Вот это и будет реальный конец света.
В этой же плоскости следует рассматривать и «безопасность», и «дешевизну» АЭС. В связи с последним приведу слова академика Доллежаля: «Основная часть средств, затрачиваемых на эту АЭС (Сибирскую, Россия. — А.К. ), покрывается стоимостью получаемого плутония».
Эта фраза, относящаяся к конкретной станции, позволяет с уверенностью говорить о том, что АЭС ВО ВРЕМЯ ЭКСПЛУАТАЦИИ окупаются только тогда, когда та или иная страна ПРОДАЕТ плутоний другим странам. Это первое.
Чтобы сегодня с нуля построить один блок АЭС мощностью 1000 МВт (с учетом огромной инфраструктуры для строительства и эксплуатации), нужно как минимум порядка $6 млрд. Второй блок обойдется дешевле — $4— 5 млрд.
Еще в 1974 г. МАГАТЭ воодушевленно прогнозировало, что в 2000 г. суммарная мощность АЭС в мире достигнет 4.450.000 МВт, А каждый год будет вводиться в эксплуатацию 171 блок! На момент ядерной катастрофы в Чернобыле в мире работало более 400 реакторов.
На основании статистики МАГАТЭ сроки строительства АЭС в развитых странах составляет от 7 до 11 лет (в том числе и в СССР), в развивающихся — от 13 до 15 лет. На Украине — это расточительный долгострой, в результате которого дожди и ветра разрушают построенное быстрее, чем поступают финансы из госбюджета на объекты.
Нормативный срок работы реакторов — 30 лет. Но фактический — 20. Украинские реакторы уже отработали в среднем по 13 лет и оборудование и системы АЭС требуют технического переоснащения, как, например, замена парогенераторов, являющихся очень слабым звеном наших АЭС, замена рабочих лопаток турбин, реконструкция электрогенераторов и т.д. Часть оборудования производится в Украине, но большая и существенная — за ее пределами. У Украины, как уже знает весь мир, ни на что нет денег. И хотя специалисты НАЭК «Энергоатома» называют ежегодную финансовую потребность для технического переоснащения в размере $110 млн., они получают меньше половины. И такие «недоделанные» АЭС потенциально опасны.
МИФИЧЕСКИЙ ДЕФИЦИТ
У всех на слуху хроническая украинская проблема — дефицит мощностей для поддержки частоты электрического тока в энергосистеме. У нас она держится в среднем на 49,2 Гц. И якобы только достройка двух блоков на Ровенской и Хмельницкой АЭС и ввод их в эксплуатацию может спасти энергосистему от развала. Нас в очередной раз пытаются сделать дурачками, заложниками официальной лжи и неспособности правительства работать на уровне ПРИЧИН. Мы же все время ликвидируем всякие последствия, автоматически создавая условия именно для причин новых бед.
По моему мнению, у нас нет дефицита энергетических мощностей, в прошлом году, например, было выработано 171,2 млрд. кВт/час электроэнергии всеми видами энергетических объектов, что составляет 57% от уровня 1990 г. (до обретения независимости), то есть 34% мощностей — не используются. Причины лежат на поверхности: нет денег на закупку топлива, снижена добыча собственных ресурсов, экономика вообще и энергетика в частности работают в режиме ручного управления, гипертрофированно разросся единственный ресурс — административный, практически все оборотные средства предприятий изымаются... Можно продолжать и продолжать.
Чего нам действительно не хватает для поддержки частоты тока в энергосистеме, так это МАНЕВРЕННЫХ мощностей, их должно быть в 2 раза больше базовых. Все украинские АЭС спроектированы для работы ТОЛЬКО в базовом режиме, а количество циклов разгрузки-загрузки ядерного топлива каждого блока строго РЕГЛАМЕНТИРОВАНО. Как регламентированы и плановые ПРОФИЛАКТИЧЕСКИЕ ремонты блоков, что требует их остановки, хотя в Украине существуют случаи, когда высокие официальные лица отменяют ремонт (переносят на другой срок) в угоду государственным интересам, но при этом не снимают с директоров АЭС ответственности за безопасность; или сами директора АЭС сокращают сроки ремонта для увеличения выработки электроэнергии, то есть ради финансовой выгоды...
Именно потому, что наши АЭС работают в базовом режиме, они не ГОДЯТСЯ для регулирования частоты. Более того, именно их эксплуатация для регулирующих целей, особенно в наши хронические пиковые нагрузки, опасно снижает общую безопасность энергосистемы.
Чтобы было понятнее, напомню ситуацию 4 февраля 2000 г., когда произошло аварийное отключение 2-го блока Запорожской АЭС, вследствие чего сработал первый уровень автоматики и частота электрического тока колебалась в интервале от 49,2 до 49,1 Гц. Это, в свою очередь, привело к аварийному отключению 1- го блока Южно-Украинской АЭС (Николаевская область), что, в свою очередь, привело к автоматическому сбросу мощности на 10% от номинальной других блоков существующих АЭС. Частота электрического тока упала до критической отметки в 49 Гц, и в следующие четыре с небольшим минуты были аварийно отключены от электроснабжения многие районы и области Украины. До катастрофы, то есть реального развала энергосистемы Украины, оставалось 20 секунд!
Ситуация повторилась в начале декабря, когда из-за налипания мокрого снега и замыкания в электросети отключился один блок АЭС, затем другой, третий, четвертый, пятый... И снова население многих регионов Украины осталось без света, при этом, наверное, думая, что надо срочно достраивать блоки на Хмельницкой и Ровенской АЭС...
Но именно введение этих блоков в эксплуатацию вдвое увеличит риск реальной катастрофы: сейчас, включая 3 блок ЧАЭС, 14 ядерных блоков с коэффициентом мощности чуть более 60% (вместо 85%) вырабатывают более 42% электроэнергии от ее общего производства, хотя оставляют чуть менее 25% мощностей в общем энергобалансе. То есть возрастание доли АЭС в выработке электроэнергии только увеличит дефицит генерации — маневренных мощностей, еще более сузит возможности регуляции в случае колебаний частоты.
По мнению специалистов (не называю их по понятным причинам), не в состоянии принять дополнительную нагрузку и наши ЭЛЕКТРОСЕТИ, то есть существует реальная опасность катастрофы при подключении к сетям двух блоков Ровенской и Хмельницкой АЭС. Электрические сети НУЖНО МЕНЯТЬ, а это порядка $5—6 млрд. И наша власть об этом прекрасно осведомлена. Но такие деньги не предвидятся даже в обозримом будущем, хотя энергопотери в украинских сетях в 4 раза больше, чем в развитых странах. Нет энергосберегающих технологий...
БЕЗОПАСНОСТЬ: КАК В СССР, ТОЛЬКО ХУЖЕ
Что теряет Украина с закрытием ЧАЭС? Более двух сотен миллионов долларов. «НАШЕ!» — закричат патриоты... Но наша проблема под названием «Чернобыль» настолько велика, что мы не справимся с нею в одиночку, поэтому и кричим: «Чернобыль — мировая проблема!» — как патриоты мира. Зарубежные страны уже собрали $768 млн., $260 млн. должно поступить для строительства шатра (конфаймента) над саркофагом... За эти годы и сама ЧАЭС должна была накопить деньжат на свое закрытие, но не накопила, вернее пыталась, даже фонд специальный был создан, но из него забирали деньги то шахтерам, то еще кому-то или куда-то... Да и в бюджете ни разу такой строки не появлялось.
Именно закрытие ЧАЭС — потеря мощности третьего блока нашими государственными мужами расценивается как угроза для развала энергосистемы Украины. С учетом вышесказанного об энергосистеме можно напомнить вновь и о том, что электроэнергия ЧАЭС идет на экспорт, и только 2—3% электроэнергии 3-го блока обслуживают два миллиона человек, так или иначе причастных к ЧАЭС и зоне. Это во-первых. А во-вторых, в 1999 г. на ЧАЭС было выработано 3,32 млрд. кВт/час электроэнергии — всего 1,94% от всей выработанной электроэнергии (171,2 млрд. кВт/час). При этом коэффициент использованной мощности 3-го блока составил около 38% (больше не работал, чем работал), при этом за год было зарегистрировано 16 нарушений Регламента, что в 3 раза превышает уровень нарушений на всех АЭС. И нет никакой нужды в его компенсации. А вот двойное аварийное отключение за неделю до официального шоу по остановке ЧАЭС — символично!
Не стоит особо обольщаться и насчет безопасности на других АЭС. Часть поводов для тревоги я уже называла, назову и число нарушений Регламента — 51 за 1999 г. (плюс 16 на ЧАЭС), из них 9 нарушений — на Хмельницкой и 7 нарушений — на Ровенской АЭС. 20% в потерях мощности составляют дефекты оборудования. 26% отказов приходится на технологические системы первого контура реакторного отделения. 34% нарушений Регламента связано с человеческим фактором. Все, как в СССР, но только еще хуже.
ФОТО НИКОЛАЯ ЧЕРНЕНКО
ДВЕ МОГИЛЫ. СНИМОК СДЕЛАН В КИЛОМЕТРЕ ОТ ЧАЭС
АТОМ, КОТОРЫЙ ВСЕГДА С ТОБОЙ
При выработке АЭС своего фактического ресурса, после чего и начинается процесс выведения атомной электростанции из эксплуатации, — не существует НИКАКИХ ВАРИАНТОВ ее реконструкции или восстановительного ремонта для продолжения работы.
Если тепловую станцию можно просто отключить и спокойно жить, даже не вспоминая о ней, то АЭС после остановки остается ОПАСНЫМ радиационным объектом. Обслуживание остановленной АЭС — чрезвычайно дорогое удовольствие. Более того, например, та же ЧАЭС вырабатывала все эти годы не только электроэнергию, но и радиоактивные отходы (РАО). Что с ними собирается делать Украина?
Во всем мире до сих пор НЕ НАЙДЕНО ОТВЕТА, что делать с АЭС, выработавшей свой ресурс. Строить над ней саркофаг? Вы представляете себе его размеры? Километры квадратные... И что делать с отработанным ядерным топливом (ОЯТ), с плутонием, для которых НЕ СУЩЕСТВУЕТ ВЕЧНЫХ СПОСОБОВ хранения?
Попутно хочу исправить одну существенную ошибку, которую в настоящее время тиражируют многие украинские СМИ, в том числе и телевидение. В зоне ЧАЭС строится ВРЕМЕННОЕ ХРАНИЛИЩЕ для ОЯТ, которое завершится в 2003 г. За эти годы предстоит убрать топливо с блоков, произвести его выдержку и консервацию, и только в 2005 г. его вывезут в хранилище.
Но ЭТО ТОПЛИВО НЕ БУДЕТ перерабатываться, то есть для переработки ОЯТ в зоне ЧАЭС ДАЖЕ НЕ ПЛАНИРУЕТСЯ строительство спецкомбината, так как это колоссальные средства.
Что же строят? Два объекта по переработке РАО. Завод по переработке ЖИДКИХ радиоактивных отходов и завод по переработке ТВЕРДЫХ радиоактивных отходов.
Но (!) эти заводы НЕ РАССЧИТАНЫ на переработку ЯДЕРНЫХ ОТХОДОВ ВНУТРИ САРКОФАГА. Они так и останутся для потомков: в надежде, что они, наши дети и внуки, окажутся умнее нас и придумают способ извлечения ядерных отходов из саркофага, их переработки и захоронения. Такой себе «гуманизм» отцов по отношению к детям. Он в полной мере распространяется и на достройку новых блоков АЭС, которые через 15 лет тоже придется выводить из эксплуатации с теми же неразрешимыми проблемами. Академик Капица не случайно назвал АЭС атомными бомбами, дающими электричество.
И в заключение. За 9 месяцев 2000 г. 14 энергоблоков АЭС (около 25% установленных мощностей электроэнергии) выработали 56,2 млрд. кВт/ч или 45,6% от общей выработки электроэнергии, план выполнен на 103,7%, но пол-Украины (и до стихийного бедствия) сидели при свечах. Коэффициент использования установленных мощностей (КИУМ) на АЭС составляет 66,7%. На оптовый энергорынок компанией НАЭК «Энергоатом» было отпущено 52,6 млрд. кВт/час электроэнергии, за что получено 2 млрд. 586,01 млн. гривен.
№229 13.12.2000 «День»
2002.03.26 | Сергій Пашко
1200 тис. грн щоденно!
З 1 лютого по 1 квітня за дорученням президента добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 фінансується у розмірі 1,2 млн. грн. щоденно, що перераховуються з рахунків Енергоринку на рахунки НАЕК "Енергоатом".А це при тому, що ГКНБУ чітко дав зрозуміти, що відсутні позитивні висновки державної екологічної експертизи, а отже будь-яке фінансування і будівництво цих блоків є протизаконним!
Патронат Кучми? Правопорушенню?!
2002.03.26 | Ірина
Re: 1200 тис. грн щоденно!
Ви абсолютно праві. Дорученням президента, на яке посилажться Нацкомісія регулювання електроенергетики, забезпечено мільйонне щоденне фінансування.Стосовно 10% тарифної цільової надбавки на електроенергію на добудову Х2/Р4. Вона протизаконна, оскільки саме фінансування є протизаконним. Отже кожен, хто сплачує за електроенергію, фактично, спплачує і цільову надбавку, тобто є правопорушником. Як вам така думка?
2002.03.26 | Public Committee for National Security of Ukraine
Ставайте до боротьби за справедливість і законність
Дякуємо, шановні панове за цікаву інформацію та обговорення.Повідомляємо, що захищати права громадян України від порушень шляхом незаконного будівництва ХАЕС-2/РАЕС-4 ми будемо в найближчий час в судовому порядку. Ми переконані, що судовий позов з вимогою припинити незаконне будівництво і незаконне обкрадання споживачів електроенергії (згадана 10% тарифна надбавка)буде не стільки актом боротьби з НАЕК "Енергоатом", як формою протесту проти системи, в якій з людиною можна робити все, що завгодно, де народ обслуговує державу, а не навпаки, з системою, в якій конституційні права - лише декларація.
Цей крок нашого Комітету не є передвиборчою агітацією, оскільки Комітет жодною мірою не бере участі у виборах, залишаючи своїм пріоритетом відстоювання національних інтересів України, демократичної, правової України.
Сподіваємося на вашу підтримку.
2002.03.26 | Сергій Пашко
Re: Ставайте до боротьби за справедливість і законність
Я згоден!Сподіваюся, що додаткова інформація за вказаними телефонами?
2002.03.26 | Ірина
З радістю! (-)
2002.03.26 | Virus
Застереження
Невже ви думаєте, що вам дозволять виграти цей процес? Вас передавлять як мух, адже тут замішані величезні кошти. Подумайте над власною безпекою, чи варто заради АЕС життям ризикувати. Є багато більш достойних цілей.Якщо вже вирішите боротися в суді, зверніть особливу увагу на роботу з пресою. Без неї у вас немає шансів.