МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

У справі про обмеження права зборів ми таки колись перемогли

10/07/2002 | Andriyko
Хм, хоча мені досить дивно одержувати подібні відомості не персонально, а з сайту Верховного Суду України з піврічним запізненням, проте новина дуже приємна. Ще б дізнатися, чи був новий розгляд, коли і з якими результатами...

Текст касаційної ухвали наводиться за посиланням http://www.scourt.gov.ua/tsspravi/KASUHV/6-9323ks01.htm


У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


13 березня 2002 р.
м. Київ


Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України в складі:


головуючого Яреми А.Г.,

суддів
Балюка М.І.,
Барсукової В.М.,
Григор’євої Л.І.,


Гуменюка В.І.,
Дідківського А.О.,
Колесника П.І.,


Кривенка В.В.,
Маринченка В.Л.,
Пшонки М.П.,


Самсіна І.Л.,
Сеніна Ю.Л.,
Терлецького О.О.,


Тітова Ю.Г.,
Шабуніна В.М.


розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Київської міської державної адміністрації, заінтересовані особи: Жовтяк Євген Дмитрович, Шевченко Віталій Федорович, Українська комуністична спілка молоді, Київська міська організація Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Всеукраїнська партія трудящих, Українська республіканська партія, Київський міський комітет соціалістичної партії України, Народна партія України, Українська народна партія “Собор”, Покотило Ніна Олексіївна, Степанов Михайло Володимирович, Єрмак Анатолій Васильович, Омельченко Григорій Омелянович, Вінський Йосип Вікентійович, Матвієнко Анатолій Сергійович, Кармазін Юрій Анатолійович, Марковська Ніна Степанівна, Мельников Орест Борисович, Політична партія УНА, Хмара Степан Ількович, Місюра Вадим Ярославович, Цушко Василь Петрович, Бокий Іван Сидорович, Ромовська Зорислава Василівна, Головатий Сергій Петрович, Косаківський Леонід Григорович, Чичков Валерій Михайлович, Юхновський Ігор Рафаїлович, Кирильчук Євген Іванович, Давидов Володимир Васильович, Чорновіл Тарас Вячеславович, Мороз Олександр Олександрович, Шишкін Віктор Іванович, Хабаров Михайло Олександрович, — про встановлення обмеження щодо реалізації права на проведення пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій,


в с т а н о в и л а:

З зазначеною заявою Київська міська державна адміністрація звернулась в суд 20 лютого 2001 р. і, посилаючись на необхідність запобігання правопорушенням та злочинним проявам, для охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших людей, просила встановити з 21 лютого 2001 р. обмеження для наведених нею заінтересованих осіб та інших осіб і організацій на проведення пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик.

Рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р. заяву Київської міської держадміністрації задоволено. Постановлено встановити з 21 лютого 2001 р. обмеження щодо реалізації зазначеними заявником заінтересованими особами права на проведення безстроково пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрації на вул. Хрещатик в межах від площі Європейської до Бесарабської площі та іншими особами і організаціями, які матимуть намір проведення таких зборів на зазначеній території. Для Української комуністичної спілки молоді обмеження на проведення пікетування із встановленням наметів на вул. Хрещатик визначені на строк з 21 лютого по 27 лютого 2001 р. Проведення вказаних заходів дозволено в центральному парку культури та відпочинку в районі арки “Дружби народів”. У цей же день районний суд постановив додаткове рішення, яким допустив своє рішення до негайного виконання.

Ухвалою Старокиївського районного суду м. Києва від 28 лютого 2001 р. постановлено забезпечити негайне безумовне виконання рішення цього ж суду від 22 лютого 2001 р.

Київську міську державну адміністрацію зобов’язано здійснити організаційні заходи по забезпеченню виконання рішення суду, а органи внутрішніх справ – виконати це рішення.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 27 червня 2001 р. рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р. та ухвала цього ж суду від 28 лютого 2001 р. залишені без зміни, а касаційна скарга заінтересованих осіб – без задоволення.

У своїх касаційних скаргах Жовтяк Є.Д., а також Семенюк В.П., Степанов М.В., Вінський Й.В., Марковська Н.С., Мисюра В.Я., Бокий І.С., Покотило Н.О. просять скасувати постановлені в справі рішення як незаконні.

Касаційні скарги підлягають задоволенню, постановлені в справі рішення — скасуванню з направленням цієї справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно з пунктами 3, 4 ст. 336 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання, а також якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

Як вбачається з матеріалів справи, суд постановив рішення у відсутності заінтересованих осіб, не маючи даних про те, що вони були повідомлені відповідно до правил статей 91, 94 ЦПК України про час та місце судового розгляду.

Встановивши обмеження щодо реалізації права на проведення безстроково пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик не тільки заінтересованим особам, а й іншим особам і організаціям, які матимуть намір проведення таких заходів на зазначеній території, суд фактично вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

Відповідно до ст. 39 Конституції України можливість обмеження права на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій передбачена лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Зазначивши в рішенні, що проведення пікетування зі встановленням наметів на вул. Хрещатик з високою вірогідністю може призвести до порушень громадського порядку та заворушень, порушень прав і свобод інших людей, суд в той же час без наведення відповідних мотивів дозволив проведення вказаних заходів у центральному парку культури і відпочинку.

Крім того, за своїм змістом ст. 39 Конституції України не передбачає постійного характеру обмеження прав громадян, в той час як за рішенням суду були введені обмеження на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик на невизначений строк.

Залишаючи при наявності таких недоліків рішення, додаткове рішення та ухвалу районного суду без зміни, судова колегія Київського міського суду не звернула уваги на допущені порушення закону, тому ухвала суду касаційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 334 ЦПК України, судова палата


у х в а л и л а:

Касаційні скарги Жовтяка Євгена Дмитровича та Семенюк Валентини Петрівни, Степанова Михайла Володимировича, Вінського Йосипа Вікентійовича, Марковської Ніни Степанівни, Мисюри Вадима Ярославовича, Бокий Івана Сидоровича, Покотило Ніни Олексіївни задовольнити.

Рішення, додаткове рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р., ухвалу цього ж суду від 28 лютого 2001 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 27 червня 2001 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповіді

  • 2002.10.07 | Andriyko

    Найсуттєвіші моменти

    Найголовнішим у наведеній ухвалі слід вважати:

    1) її прецедентний характер - це перший процесуальний акт Верховного Суду у такого роду справах;
    2) сам факт наявності ухвали повністю спростовує тези як скасованого рішення, так і аналогічних йому "витворів районно-суддівського мистецтва", зокрема, останнього сумновідомого рішення Шевченківського районного суду міста Києва (суддя Марчук) з приводу акції 16 вересня, про неможливість оскарження подібних рішень;
    3) повна підтримка Верховним Судом аргументації скаржника щодо:
    а) неконституційності встановлення обмеження права зборів на невизначений строк;
    б) неконституційності встановлення обмеження права зборів "за територіальною ознакою" (на жаль, в цьому аспекті ухвалу викладено не так чітко, як хотілося б, проте тішить те, що аргументація, наведена у касаційній скарзі, все ж знайшла відклик);
    в) незаконності встановлення обмеження права зборів для невизначеного кола осіб.

    Всі ці моменти є дуже важливими для майбутнього розгляду аналогічних справ, у тому числі й при оскарженні рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2002 року. На моє щире переконання, ухвала ВСУ все ж дає надію на те, що право зборів із часом зможе реалізовуватися демократично, у спосіб, передбачений Констітуцією України, та з уникненням незаконного втручання судів першої інстанції. Незважаючи на переважний правовий нігілізм, копію цієї ухвалі необхідно одержати у засвідченому вигляді і демонструвати
    всім суддям судів першої інстанції (разом із касаційною скаргою, за якою її було прийнято) при розгляді аналогічних справ.

    Слід зауважити, що в даній справі Верховний Суд справді захистив демократію, за що йому належать заслужені аплодисменти.
  • 2002.10.07 | Andriyko

    Пропоную текст ухвали розмістити на першій сторінці

    "Щоб усі боялись і не насміхались" Ж:)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.10.07 | SpokusXalepniy

      Надо!!! Только не в такой форме.

      В Украине сейчас столько нарушений, что мало кто помнит суть данного.
      Прчесть официальное постановление Верховного Суда, чтобы восстановить ход событий - очень трудно.

      Поэтому предлагаю на первой странице выставить это постановление в виде приложения к СУТИ ДЕЛА. При этом суть дела изложить нормальным, лучше журналистским языком. Хорошо бы еще дать соответствующие цитаты ТОГО ВРЕМЕНИ от официальных властных структур. Дабы глупость каждого...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.10.07 | DevRand

        хороша ідея

        а поки я поставив так як є. але це не виключає того, що запропонували ви.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.10.07 | Andriyko

          Я би ще...

          ...надіслав e-mail'om текст ухвали персонально кожній із зазначених у ній осіб (депутатам, организаціям та, безумовно, КМДА), але, з цілком зрозумілих причин, сам цього робити не буду.
        • 2002.10.07 | Andriyko

          Корективи

          Девранде, я би тебе просив у перший абзац внести правки, виділени жирним. Поза тим, ти продублював один з абзаців перед текстом ухвали. А ще прошу в титулі статті "все-таки" написати через дефіс. Вже не вважай за нахабство - у мене сьогодні неочікувано сталося свято Ж)

          Отже (цитую твою версію):

          Ще в березні 2002 року Судова палата з цивільних справ Верховного Суду прийняла ухвалу, скасувавши рішення Старокиївського районного суду міста Києва, яким той обмежив права громадян проводити протестні акції. Як відомо, обмеження вимагала Київдержадміністрація, в зв"язку з першим наметовим містечком на Хрещатику та акціями УБК в 2000-2001 році. Досьогодні, до появи інформації на "Майдані", її можна було знайти лише тут:

          http://www.scourt.gov.ua/tsspravi/KASUHV/6-9323ks01.htm

          Досить погано, що ця інформація, з незалежних від нас причин, не була широко розповсюджена раніше, але в такому розповсюдженні ще зберігається сенс, особливо згадуючи нещодавні аналогічні рішення Шевченківського районного суду.
      • 2002.10.07 | Andriyko

        Согласен.

        Конечно же, необходимо объяснить людям, что Верховный Суд отменил вопиющие решения, позволившие в прошлом году разогнать палаточный городок на Крещатике. Конечно же нужно объяснить, что выеденного яйца не стоят недавние решения насчет акции 16 сентября (кстати, эти вечно занятые оппозиционеры предадут наконец огласке несомненно гениальный текст - результат торжества процессуальной мысли?) Да я бы и сам написал, но вот только...

        Единственная проблема состоит в том, что трудно это определение ВСУ вытянуть в ранг новости. Ничего себе "новость" - от 13 марта... Обидно за профессионализм журналистов - пропустить такое. Тем более обидно за профессионализм оппозиционных политиков, пропустивших такой шикарный информационный повод. Впрочем, нет ничего удивительного - подобное развитие событий можно было предугадать еще когда подавалась кассационная жалоба. На этом обсуждение прекращаю, иначе понесет, а ценный продукт желчь надо бы поберечь на будущее и для тех, кто ее пока что больше заслуживает :) Тем не менее, любой коллега очень бы удивился тому, что об определении ВСУ я узнал, в завершении рабочего дня случайно оказавшись на сайте последнего. Очень и очень это все странно.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.10.09 | SpokusXalepniy

          Дела давно минувших дней

          То что это очень важное, сенсационное, событие не удостоино внимания прессы и оппозиции меня удивляет тоже.

          Но сейчас на ум почему-то приходит старая история 50-ых годов, когда среди западных журналистов объявили конкурс на самый сенсационный заголовок в газете, на любую тему. Призовое место получил такой: "Первая Мировая война была ошибкой! Принц Фердинанд жив!". :))

          А сейчас как?
          "Акция разогнана незаконно! Палатки были установлены правильно!" :((
  • 2002.10.08 | Михайло Свистович

    Re: І як після цього не назвати наших опозиціонерів мудаками.

    Перед 16 вересня я особисто передав текст Андрійкової скарги двом членам штабу акції "Повстань, Україно!" та ще кільком нардепам, наближеним до тіл. А вони і досі не оскаржили рішення Шевченківського суду. Тепер видно, що, якщо справу ми виграли навіть не будучи присутніми на засіданні, то виграти її, прийвівши на засідання першокласних адвокатів, було б не так важко.

    Однак вожді вважають, що вони - найрозумніші. Маємо те, що маємо (с) Колишній вождь.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".