МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чебуреки... ой... чебурашки з Мінтрансу.

05/03/2003 | Коустя Порох
Автор народний (було прислане на імейл.)

НОВІ БАТАЛІЇ НАВКОЛО ДУНАЙСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА
АБО ЧЕБУРАШКИ З МІНТРАНСУ

25 квітня 2003 року у місті Вилкове Одеської обл. відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку; її головною темою був розгляд питання про будівництво судноплавного шляху Дунай - Чорне море.

23 квітня питання каналу повинне було обговорюватися на засіданні Ради національної безпеки й оборони України, однак її було перенесено на травень.

У довідці по цьому питанню, яка була роздана депутатам на засіданні Комітету Верховної Ради, було не просто багато неточностей, а явна дезінформація, що стосується діяльності заповідника. І це не дивно, тому що довідка підготовлялася головним лобістом ідеї будівництва каналу через заповідник, фірмою "Дельта-Лоцман", яку підтримує Мінтранс України.

Дезінформація і явний наклеп, як відомо, є звичайним стилем роботи цієї установи при відсутності аргументів. Тому директор заповідника був змушений узяти слово, щоб повідомити правдиву інформацію з багатьох питань.

Від Міністерства транспорту виступив заступник держсекретаря С. Симоненко. Говорячи про історію розвитку судноплавства, він ще раз підтвердив сумно відомий факт, коли в 1997 році на дночерпання каналу Прірва були витрачені 3 мільйони гривень (близько 550 тисяч доларів), однак уже через три місяці глибина там знову склала всього 1,5 метра. (Якщо канал буде побудований через гирло Швидке - через заповідник, то виникне схожа ситуація, але про це Мінтранс не говорить). Після виступу С. Симоненко директор "Дельта-Лоцман" В. Бездольний для підсилення аргументація за будівництво каналу по гирлу Швидке, показав фільм, де були зняті пожежі в плавнях і дерева, що згоріли на Швидкому в 2002 році. Тоді вогонь пішов від стоянки рибалок, пройшов у цілому 12,5 кілометрів і перекинувся в заповідну зону. Конкретних винуватців знайти так і не вдалося.

Однак зовсім зненацька для "Дельти-Лоцман" фільм набув зворотної дії. Учасники засідання назвали його некоректним, ведучий вибачився перед присутніми за демонстрацію такого фільму, пояснивши, що попередньо він його не бачив. Для багатьох стало очевидним, якими методами ця організація веде дискусію. Примітно також те, що, незважаючи на безліч розвішаних плакатів, директор "Дельта-Лоцман" В. Бездольний так і не зробив своєї доповіді.

Потім досить бурхлива дискусія з В. Бездольним відбулася під час огляду гирла Швидкого. Він намагався переконати присутніх, що спорудження судноплавного каналу благотворно вплине на рибні запаси. Захисникам заповідника довелося пояснити йому, що судноплавний канал - це ще і проведення величезного обсягу днопоглиблювальних робіт, і скидання мільйонів кубів вийнятого ґрунту в Чорне море. Під час цього гине донна фауна, через що знищується кормова база риб, гине маса молоді, забруднюється сама водойма. От чому ще за часи Радянського Союзу колишнє Радянське Дунайське пароплавство платило мільйони карбованців за збиток рибному господарству.

Крім того, у випадку спорудження глибоководного судноплавного каналу по Швидкому лов риби за існуючими правилами тут стане неможливим (як, наприклад, він заборонений у Сулинському гирлі), але ж Швидке - основне гирло, де відбувається вилов оселедця. Начальник Одесарибводу Турятко О. і директор Одеського відділення Інституту рибного господарства ПівдНІРО Толоконіков Г. виступили проти каналу по Швидкому з офіційним листом, підтвердивши, що це будівництво неприпустиме з рибогосподарської точки зору.

Обговорювалося питання про те, як буде окупатися будівництво каналу. Адже в розрахунках Мінтрансу, необхідно, щоб 65 % закордонних судів із різних країн перестали ходити через румунські канали і почали проходити через гирло Швидке - тільки українських вантажоперевезень недостатньо. Разом з тим простий погляд на географічну карту показує, що судна, які йдуть з Босфору, проходять повз порту Констанца (який, до речі, недавно оголошений вільним портом із мінімальними податками). Там існує канал Констанца-Чорноводи, що дозволяє відразу вийти на 300-ий кілометр Дунаю. Які іноземні капітани і чому повинні плисти до України, а потім ще робити такий величезний крюк?

Недавно представник Міністерства економіки А. Кушніренко назвав ці грандіозні плани по перехопленню закордонних судів нереальними і бонапартистськими. Він відзначив, що повинна бути поступовість у прийнятті рішень. Про це ж говорили представники Національної академії наук України, - треба терміново модернізувати з'єднувальний канал і подивитися, чи буде йти плановане наростання потоків вантажів. А. Кушніренко також підкреслив, що Міністерство економіки ніяких погоджень проекту по гирлу Швидке не підписувало усупереч твердженням директора "Дельта-Лоцман" про те, що з ними це питання давно вирішене.

Коли представники Мінтрансу почали заявляти, що вони будуть скидати ціни доти, поки закордонні судна не заюшать у Швидке, їм популярно пояснили, що це зробити неможливо, тому що з цього приводу існує суворе європейське законодавство.

Дуже уважно був вислуханий виступ народного депутата України М. Круглова. Він заявив, що остаточне рішення можна буде приймати, коли буде до кінця чітко зрозуміла економічна доцільність витрати бюджетних грошей на таке будівництво, і що ситуація зі Швидким нагадує йому нафтопровід Одеса -Броди.

Нагадаємо, що після витрати колосальної кількості засобів на нафтопровід, він виявився незатребуваним, і тепер ніхто не знає, навіщо його побудували, і що з ним робити. Порожній нафтопровід довжиною 600 кілометрів іржавіє, а щоб його заповнити, необхідно багато тисяч тонн нафти. Депутат Круглов образно виразився, що МИ МОЖЕМО ВИЯВИТИСЯ В ПОЛОЖЕННІ ЧЕБУРАШКИ З ВІДОМОГО МУЛЬТФІЛЬМУ - МИ МОЖЕМО БУДУВАТИ, БУДУВАТИ, НАРЕШТІ, ПОБУДУВАТИ, І НЕВІДОМО, ДЛЯ ЧОГО. Він підкреслив, що його хвилює міжнародний аспект проблеми і всі зобов'язання, що взяла на себе Україна по охороні цього унікального природного куточка.

У випадку будівництва каналу через гирло Швидке будуть витрачені величезні бюджетні гроші, знищена сама середина ядра заповідника, залишаться гори піску і купи іржавого металобрухту як пам'ятник амбіціям Мінтрансу України.

Міністр Минекоресурсів В. Шевчук сказав, що проблема надзвичайно складна, будь-які варіанти такого масштабного будівництва нанесуть той чи інший збиток природі і Дунайському біосферному заповіднику, і треба вибрати варіант із найменшим збитком. Він звернув увагу на те, що згідно 150 статті Земельного Кодексу рішення про вилучення якої-небудь частини території заповідника повинне обов'язково пройти через Верховну Раду України.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".