Радянський Союз утвердився на геноциді
10/27/2003 | Гайди До Байди
Коли обмірковувати чи тямка геноцид відповідала б означенню Великого Виморення українців у 1932-33 рр., то треба знайти відповідь, чи Кремель був замірився, щоб винищити український рід? З жидами це легке діло, бо Третій Райх з таким наміром не скрився. І чому не тільки простий геноцид? Якраз тому не простий геноцид, бо на споді голодомору 1932-33 рр. отримав Радянський Союз світове визнання і породилася Друга Світова Війна. У 1933 р. Гітлер захопив владу і з допомогою Москви перехитрив Версальські накладення, ставши світовою загрозою. А нині обвинувачують українців, що вони ніби співпрацювали з гітлерівцями. Проте в дійсності за ДСВ загинули принайменше 10 мільйонів україцнів, мільйони запроторили до примусової праці і ганяли їх беззбройно в складі Червоної армії проти ворога.
Маємо одну неясність, чому немає геноцидного наказу, скриваючи донині родогубство за колективізацією? Чи це відповідає дійсностям? Ось:
- Якраз по Лівобережжі процвітала промисловість, доки Сталін Україну не відрізав від Заходу.
Тому не може бути ніякої мови про колективізацію, зате про радянізацію господарства з однозначним знищенням укр. виробництва.
Замість прилюдного визнання, щоб винищити укр. рід маємо:
- заборону українцям вільно рухатися без перепустки
- призначення великого числа чиновників до областей, котрі були заселені українцями і де відбулося виморення задля збору врожаю (це властиво визнання, що неврожай не був та це той наказ до виморення українців)
- Рівнобіжне зросійщення 1930 рр.
- заселення опустілих земель з населенням з сусідніх тамбовської і орловської областей. (У давнині там жили людоїди)
Якраз на початку 30 рр. 19 століття досягнуло розкріпачення від російського царизму на Лівобережжі найбільшого розмаху. У Харкові затвердили Соборний правопис, навіть Одеса (Кочибей) стала україномовним містом та Харків став осередком українців, котрі з давніх давен жили на Вороніжчині, Курськщині, Поволжі, Кавказі, тобто по землях аж до Волги і Каспійського Моря. Ці землі донині дуже рідко заселені.
У чому тепер різниця між жидівським і українським геноцидом? З жидівським геноцидом схотіли винищити жидів кровно.
Коли говоримо про український геноцид, то маємо на увазі українців за побутом і свідомістю. Від зросійщених українців аж в Червоній армії, що успадкували від царської Росії, залежала Радянська Влада. Гадаймо тільки Гоголя і Пушкіна. От, тому й не маємо прямий наказ, винищити український рід.
У тридцятих роках 19 віку стало вороття до своїх українських коренів загрозою для Радянської Влади, бо хмари зросійщених українців почали собі усвідомити, що вони не раби без імени і роду, а вільні люди з славним минулим. От, письменник Хвильовий походив від зросійщеного дворянина. Загроза українізації полягала в цьому, що за радянськрими даними в Радянському Союзі жили в 1920 рр. десь 88 мільйонів малоросів. До цього треба ще причислити 15 мільйонів західніх українців, котрі за того часу не були в складі Радянського Союзу.
Тому закономірно розпочали Виморення 1932-33 рр. уже в 1930 році з загладою освічених українців. Це були десь 1 мільйон українців. Це почалося з показовим судочинством над СВУ в Харкові. Йому впали також жертвою всі письменники Лівобережжя, десь 278 осіб.
Отож, можемо позначати, що Велике Виморення 1932-33 рр. це геноцид українського народу, з його особливостями, що вже почався в 1930 р. та який не зупинився після 1933 року. І тузанина навколо Тузли з зросійщеними українцями в Кубані, можна також уважати наслідком, котрий пов'язаний з геноцидом над українським народом.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
Маємо одну неясність, чому немає геноцидного наказу, скриваючи донині родогубство за колективізацією? Чи це відповідає дійсностям? Ось:
- Якраз по Лівобережжі процвітала промисловість, доки Сталін Україну не відрізав від Заходу.
Тому не може бути ніякої мови про колективізацію, зате про радянізацію господарства з однозначним знищенням укр. виробництва.
Замість прилюдного визнання, щоб винищити укр. рід маємо:
- заборону українцям вільно рухатися без перепустки
- призначення великого числа чиновників до областей, котрі були заселені українцями і де відбулося виморення задля збору врожаю (це властиво визнання, що неврожай не був та це той наказ до виморення українців)
- Рівнобіжне зросійщення 1930 рр.
- заселення опустілих земель з населенням з сусідніх тамбовської і орловської областей. (У давнині там жили людоїди)
Якраз на початку 30 рр. 19 століття досягнуло розкріпачення від російського царизму на Лівобережжі найбільшого розмаху. У Харкові затвердили Соборний правопис, навіть Одеса (Кочибей) стала україномовним містом та Харків став осередком українців, котрі з давніх давен жили на Вороніжчині, Курськщині, Поволжі, Кавказі, тобто по землях аж до Волги і Каспійського Моря. Ці землі донині дуже рідко заселені.
У чому тепер різниця між жидівським і українським геноцидом? З жидівським геноцидом схотіли винищити жидів кровно.
Коли говоримо про український геноцид, то маємо на увазі українців за побутом і свідомістю. Від зросійщених українців аж в Червоній армії, що успадкували від царської Росії, залежала Радянська Влада. Гадаймо тільки Гоголя і Пушкіна. От, тому й не маємо прямий наказ, винищити український рід.
У тридцятих роках 19 віку стало вороття до своїх українських коренів загрозою для Радянської Влади, бо хмари зросійщених українців почали собі усвідомити, що вони не раби без імени і роду, а вільні люди з славним минулим. От, письменник Хвильовий походив від зросійщеного дворянина. Загроза українізації полягала в цьому, що за радянськрими даними в Радянському Союзі жили в 1920 рр. десь 88 мільйонів малоросів. До цього треба ще причислити 15 мільйонів західніх українців, котрі за того часу не були в складі Радянського Союзу.
Тому закономірно розпочали Виморення 1932-33 рр. уже в 1930 році з загладою освічених українців. Це були десь 1 мільйон українців. Це почалося з показовим судочинством над СВУ в Харкові. Йому впали також жертвою всі письменники Лівобережжя, десь 278 осіб.
Отож, можемо позначати, що Велике Виморення 1932-33 рр. це геноцид українського народу, з його особливостями, що вже почався в 1930 р. та який не зупинився після 1933 року. І тузанина навколо Тузли з зросійщеними українцями в Кубані, можна також уважати наслідком, котрий пов'язаний з геноцидом над українським народом.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
Відповіді
2003.10.28 | Вуйко
Re: І завтра зудній день
2003.10.30 | Гайди До Байди
Гітлер виріс у Австрії
Тому його жидосприймання треба висвітлити на тлі жидівста в Австрії. Відомо, що в Австро-Угорщині жиди служили задля клею в ряснонародній потузі, як і в Радянській Росії. Та, властиво, Гітлер не ненавидів жидів. Навпаки, він їх дуже поважав та за їхнім "ми вибраний нарід", гітлерівці створили SS.+
Переслідування жидів у Третьому Райсі треба розуміти на споді провалу німецької господарки. Над німцями тяжіли Версальські накладення, а жиди мали свої світові зв'язки та стали дуже заможними. Тому змогло б легко здаватися, що багатьом жидам на біді німців дуже добре жилося.
+
З Гітлером дійшли до влади нові люди, котрі збагатилися на вивласненні ворогів держави, тобто й жидів. Тепер загально визнано, що не так страшно був Гітлер, як німецькі урядовці, державні службовці від звичайного позадовця до суддя, котрі й перевиконували гітлерові прикази. От, тут змогли б робити рівнобіжності з російським чиновництвом.
+
Тож гітлерівці збуджували заздрість супроти жидів, як і за Радянського Союзу проти українців, котрих лаяли куркулів. Порядного українця вважали тільки винародовленого в росіянина без племини і роду.
+
Тому не безпідствано дуже часто стверджують, що Гітлер вчився в росіян, тобто у Сталіна.
+
+
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2003.10.30 | Гайди До Байди
Жид, Сталін і Росія
Щоб відштовхнути відпоідальність знечев'я Сталін півжид? От, і вже уживають "єврей" як кґбисти в Московському патріярхаті..
Тут нічого не тримається докупи. Жид (єврей=Юда) - неначебто зрадник Христа та Христос неначе жид.
.
Усе дурниця. Численність жидів у опозиційному русі по розпаді царської Росії, це якраз спадщина від царської Росії та доказує на численність посіпак і не більше.
.
За царської Росії - жиди мали право тільки оселитися поза Московщиною, тобто переважно в Україні і Білорусі. Царський уряд з одного боку дав жидам певні вигоди, ці, одначе, були замишлені задля володарювання над немосквичами та з іншого їх утискали. Тобто царський уряд їх використовував. Це ж була загальна звичка в Европі. Звичка, а не прирочена ненависть до жидів. Тож шляхтечі з владарями запозичували від жидів-купців гроші та коли вони їх не змогли повернути, то нацьковували простолюддя проти їх. Отож, звідки й жидівські прогроми. Це ж не вина жидів, що вони стали і стають заможними, а це також наслідок злочинного устрою порадянщини. Тобто призвідці несправедливости це Кучма, Кремель, а не жиди самі.
.
Узагалі говорити про народність стосовно Росії це безглуздо. От, Гогол і Пушкін були з укр. походження та тільки перекручували на "вищепонятіє", так би мовити. Коли ми говоримо про Росію, тобто Московське Самодержавство, то говоримо про звироднілих людей, а не про якусь народність.
Тепер по Курськщині, Вороніжчині, Поволжі, Кубані, Північному Кавказі кувікають з самодержавним язиком, а не розмовляють з грузинською мовою. Та вони й не поводяться як грузини, а як росіяни. Якби діяв Сталін як грузин, то в теперішній Україні панувала б тепер грузинська Церква, а не ця кґбистська установа з званням МП, тощо. Росія це злочинний уклад, з його злочинними знаряддями, як ось російський засіб "мовлення"....
.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2003.10.30 | Гайди До Байди
Остарбайтери і порадянщина
Думаю, що німецька влада навмисно спішила, щоб заключити договір з колишніми примусовикам. Це має просту причину. Німці не дурні. Вони собі були свідомі, що країни, котрі стали незалежними ще дуже слабкі і зросійщені та не можуть чинити такий же тиск на Німеччину. Німці при цьому врахували жадібність радянських людей, тобто злочинної влади.Тож Радянський Союз, між іншим, захищав Німеччину від вимог колишніх жертов Третього Райху. Це також хотіли США, котрі потребували німецьке забороло. Одначе, треба бути справедливим. Москва після війни розграбувала Східню Німеччину. Звісно, від цього примусовики не мали ніякої не користи. Навпаки, їх Сталін, навіть, запроторив у Сибір, бо це ж було злочин попасти в полон. Тому примосовоки змогли б також вимагати від Кремля, котрий собі відшкодування самотужки забрав, не поділившись з примусовиками.
Отже, тут саме вина на боці злочинної влади в Україні, тобто на боці Кучми, бо якраз Німеччина вкладала на його злочинну суть свою політику. Якби ми мали б справжню владу, то відшкодування Німеччини змогло б вийти на користь обидвох країн, бо відшкодування може не тільки обмежитися з грошовим відшкодованням. Якраз Російська Федерація грає перед німцями в жертву і дістає за жорстокість над українцями багато вигід з Німеччини. І як на злість, це ж також пов'язано з невизнанням УПА.
Інша справа, коли матимемо справжню владу. Чому інша справа? Бо Німеччина (і Радянський Союз) під час Другої Світової Війни неймовірно розкрадала Україну. Тобто ще будуть між Німеччиною і справжньо незалежною Україною стосовно ДСВ багато зустрічей, так би мовити. Та це буде нам також допомогти стосовно укр. земель у теперішній Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові-Придністров'ї.
Треба тільки мати свою владу.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists