МАВПА ІДЕ, ПРЕЗИДЕНТА ВЕДЕ - Ірванець
01/10/2004 | Мертві Бджоли Загудуть
Написано смачно. Не очікуйте від цієї статті вирішення усіх глобальних проблем людства, а просто насолодіться добрим стилем:
===============================
З НОВИМ РОКОМ, ЩАСТЯМ, ІТЕДЕ, або МАВПА ІДЕ, ПРЕЗИДЕНТА ВЕДЕ
Нарешті він наближається. Можна ще сказати - "надходить". Наступний рік. Черговий рік. Новий рік. Новим він пребуде недовго: два-три тижні. Потім розберемо ялинки, демонтуємо ілюмінацію, і зануримось у щоденне життя.
І поглине воно нас на довгих одинадцять з половиною місяців, щоб потім знову схаменути раптовою появою чергового каскаду новорічних реклам та оголошень про нечувані, небачені знижки!
Так вже "історично склалося", що на новий рік навіть дорослі, статечні люди покладають якісь надії, сподівання. Ніби від того, що на стіні один пучок паперових аркушів зміниться іншим, стануться якісь метаморфози зі світом, у якому ми живемо. Щоправда, в цьогорічному пучкові тих аркушів на один більше, ну то й що? На один день довше чекатимемо переходу на літній час?
Рік, який надходить, буде цікавим і непередбачуваним, як, власне, і кожен попередній рік у найновітнішій історії України. Яким ми уявляли своє життя у 2004-му, коли у грудні 1991-го вперше вибирали президента й голосували за незалежність? "Не таким" - відповість і космополіт-киянин, і патріот-галичанин, і зачарований на Москву мешканець Донбасу. Справді, не таким. Але - яким? Відповідь у кожного своя...
Тим часом рік, який минає, був нелічним нормальним роком у черзі ненормальних. Принаймні в черзі останніх чотирьох-п.яти. Докази? Будь ласка.
1999-го всі з острахом чекали напророкованого ще Нострадамусом серпневого затемнення Сонця. Передбачався тотальний кінець світу. Туристичні фірми заробили мільйони, транспортуючи цікавих у ту смугу Європи, де затемнення мало бути цілковитим: Болгарію, Румунію, Туреччину. В новинах тема "екліпсу" посідала найперше місце. Втім, нічого так і не сталось, ні наступного дня, ні в подальші тижні й місяці.
Наступним був рік 2000-й. Рік з трьома нулями. Останній рік ХХ століття. Хоча й тут зав.язалась суперечка: одні стверджували, ніби новий вік (і тисячоліття також) настануть 1 січня 2000-го, інші переносили цю саму дату на рік далі. Громадянам пояснили, що коли 200 копійок дорівнюється 2 гривням, то й 2000-й рік таки є останнім роком двадцятого віку. Окрім того, кілька місяців перед настанням року з трьома нулями пройшли в очікуванні "проблеми 2000". Цього разу збагатились комп.ютерні фірми, які зуміли переконати громадськість, що насправді комп.ютер - машина тупенька, і рахувати великі числа не вміє. Тож на числі 2000 він мусить дати збій, заглючити, а щоб цього уникнути, потрібне додаткове фінансування.
2002-й рік був роком "дзеркальним". Чомусь особлива увага приділялась "дзеркальному дневі" - 20 лютого: 20.02.2002. Що мало статися, так до пуття ніхто й не пояснив, тим більше, що нічого насправді не сталося. А за півроку перед тим атака на World Trade Center сталась непередбачуваного (й непередбаченого) 11 вересня: 11.09. І всі пророки-астрологи виявилися безсилими. Хоча дехто й зістриг на тій біді купони, заявивши: "А я ще коли це передбачав!" В дійсності ж немає нічого легшого, ніж постійно каркати про всілякі грядущі неприємності, хаотично тицяючи пальцем у різні місця на глобусі - щось та вгадаєш. Головне при цьому - не передбачати нічого доброго. Добре або забувається, або ніколи не збувається.
Тому рік, який минає, і справді був першим "нормальним" роком. Він теж приніс свої потрясіння й катаклізми. Та для України він приніс найцікавіше - очікування року наступного. З цього приводу пригадується один з "піарних ходів" радянських ідеологів, які кожному з років п.ятилітнього плану присвоювали титула-прикметника: "рік визначальний", "рік вирішальний", "рік завершальний", тощо. Думається, що саме новий, грядущий, "наступаючий" 2004-й повною мірою заслуговує на всі ці прикметники, і ще на цілу купу інших.
Майже водночас із здобуттям Україною незалежності (хоча все ж таки дещо раніше) наша духовність збагатилася ще дванадцятьма поняттями, які в сумі своїй називаються Східним календарем. І всі ми розподілилися на Щурів і Биків, Кроликів (за іншою версією Котів), Свиней, Змій і навіть Драконів. (Ніби мало було нам називатися Дівами, Левами або Скорпіонами). Й сьогодні кругом обговорюється мавп.яча суть. Що одягати, чого не одягати, що їсти, чого не їсти в новорічну ніч, аби велика Мавпа не образилася. Ніби живемо в якомусь Зімбабве чи Габоні, а не в європейській державі, як це нам наполегливо повторює керівництво наше, мале й велике. Постійна ажіотажна увага до мавпи змушує деякі газети визначати, хто є Мавпою в політиці, в науці, в культурі-літературі, і т.д. На місці політиків я б, як мінімум образився б. Або, як максимум, пішов би у відставку. Хоча, з іншого боку, газети мусять же про щось писати...
Рік, який надходить, буде ще роком Олімпійських ігор, і чемпіонату Європи з футболу. До Афін українці поїдуть, до Португалії, на жаль, ні. Але вже з кінця літа почнеться нова боротьба за одвічний наш "останній шанс" - відбіркові ігри до чемпіонату світу з футболу 2006 року. Новий тренер збірної пообіцяв нам усім, що ми туди таки поїдемо. Тож надія знову зажевріла в серцях українських вболівальників. Пан або пропав! Двічі не вмирати!
І насамкінець трохи оптимізму. Тобто іще раз про числа. Наступний рік таки буде "щасливим", наче талончик у тролейбусі, коли сума перших цифр дорівнюється сумі цифр останніх, або ділиться на них. Мій приятель, пильний математик, щоправда, зауважив мені, що насправді "щасливим" був рік минулий, коли дві двійки стояли на початку і в кінці номера року. Але хто сказав, ніби 20 не ділиться на 04?
Олександр ІРВАНЕЦЬ
http://www.obozrevatel.com.ua/ukr/articles/31/110703.html
===============================
З НОВИМ РОКОМ, ЩАСТЯМ, ІТЕДЕ, або МАВПА ІДЕ, ПРЕЗИДЕНТА ВЕДЕ
Нарешті він наближається. Можна ще сказати - "надходить". Наступний рік. Черговий рік. Новий рік. Новим він пребуде недовго: два-три тижні. Потім розберемо ялинки, демонтуємо ілюмінацію, і зануримось у щоденне життя.
І поглине воно нас на довгих одинадцять з половиною місяців, щоб потім знову схаменути раптовою появою чергового каскаду новорічних реклам та оголошень про нечувані, небачені знижки!
Так вже "історично склалося", що на новий рік навіть дорослі, статечні люди покладають якісь надії, сподівання. Ніби від того, що на стіні один пучок паперових аркушів зміниться іншим, стануться якісь метаморфози зі світом, у якому ми живемо. Щоправда, в цьогорічному пучкові тих аркушів на один більше, ну то й що? На один день довше чекатимемо переходу на літній час?
Рік, який надходить, буде цікавим і непередбачуваним, як, власне, і кожен попередній рік у найновітнішій історії України. Яким ми уявляли своє життя у 2004-му, коли у грудні 1991-го вперше вибирали президента й голосували за незалежність? "Не таким" - відповість і космополіт-киянин, і патріот-галичанин, і зачарований на Москву мешканець Донбасу. Справді, не таким. Але - яким? Відповідь у кожного своя...
Тим часом рік, який минає, був нелічним нормальним роком у черзі ненормальних. Принаймні в черзі останніх чотирьох-п.яти. Докази? Будь ласка.
1999-го всі з острахом чекали напророкованого ще Нострадамусом серпневого затемнення Сонця. Передбачався тотальний кінець світу. Туристичні фірми заробили мільйони, транспортуючи цікавих у ту смугу Європи, де затемнення мало бути цілковитим: Болгарію, Румунію, Туреччину. В новинах тема "екліпсу" посідала найперше місце. Втім, нічого так і не сталось, ні наступного дня, ні в подальші тижні й місяці.
Наступним був рік 2000-й. Рік з трьома нулями. Останній рік ХХ століття. Хоча й тут зав.язалась суперечка: одні стверджували, ніби новий вік (і тисячоліття також) настануть 1 січня 2000-го, інші переносили цю саму дату на рік далі. Громадянам пояснили, що коли 200 копійок дорівнюється 2 гривням, то й 2000-й рік таки є останнім роком двадцятого віку. Окрім того, кілька місяців перед настанням року з трьома нулями пройшли в очікуванні "проблеми 2000". Цього разу збагатились комп.ютерні фірми, які зуміли переконати громадськість, що насправді комп.ютер - машина тупенька, і рахувати великі числа не вміє. Тож на числі 2000 він мусить дати збій, заглючити, а щоб цього уникнути, потрібне додаткове фінансування.
2002-й рік був роком "дзеркальним". Чомусь особлива увага приділялась "дзеркальному дневі" - 20 лютого: 20.02.2002. Що мало статися, так до пуття ніхто й не пояснив, тим більше, що нічого насправді не сталося. А за півроку перед тим атака на World Trade Center сталась непередбачуваного (й непередбаченого) 11 вересня: 11.09. І всі пророки-астрологи виявилися безсилими. Хоча дехто й зістриг на тій біді купони, заявивши: "А я ще коли це передбачав!" В дійсності ж немає нічого легшого, ніж постійно каркати про всілякі грядущі неприємності, хаотично тицяючи пальцем у різні місця на глобусі - щось та вгадаєш. Головне при цьому - не передбачати нічого доброго. Добре або забувається, або ніколи не збувається.
Тому рік, який минає, і справді був першим "нормальним" роком. Він теж приніс свої потрясіння й катаклізми. Та для України він приніс найцікавіше - очікування року наступного. З цього приводу пригадується один з "піарних ходів" радянських ідеологів, які кожному з років п.ятилітнього плану присвоювали титула-прикметника: "рік визначальний", "рік вирішальний", "рік завершальний", тощо. Думається, що саме новий, грядущий, "наступаючий" 2004-й повною мірою заслуговує на всі ці прикметники, і ще на цілу купу інших.
Майже водночас із здобуттям Україною незалежності (хоча все ж таки дещо раніше) наша духовність збагатилася ще дванадцятьма поняттями, які в сумі своїй називаються Східним календарем. І всі ми розподілилися на Щурів і Биків, Кроликів (за іншою версією Котів), Свиней, Змій і навіть Драконів. (Ніби мало було нам називатися Дівами, Левами або Скорпіонами). Й сьогодні кругом обговорюється мавп.яча суть. Що одягати, чого не одягати, що їсти, чого не їсти в новорічну ніч, аби велика Мавпа не образилася. Ніби живемо в якомусь Зімбабве чи Габоні, а не в європейській державі, як це нам наполегливо повторює керівництво наше, мале й велике. Постійна ажіотажна увага до мавпи змушує деякі газети визначати, хто є Мавпою в політиці, в науці, в культурі-літературі, і т.д. На місці політиків я б, як мінімум образився б. Або, як максимум, пішов би у відставку. Хоча, з іншого боку, газети мусять же про щось писати...
Рік, який надходить, буде ще роком Олімпійських ігор, і чемпіонату Європи з футболу. До Афін українці поїдуть, до Португалії, на жаль, ні. Але вже з кінця літа почнеться нова боротьба за одвічний наш "останній шанс" - відбіркові ігри до чемпіонату світу з футболу 2006 року. Новий тренер збірної пообіцяв нам усім, що ми туди таки поїдемо. Тож надія знову зажевріла в серцях українських вболівальників. Пан або пропав! Двічі не вмирати!
І насамкінець трохи оптимізму. Тобто іще раз про числа. Наступний рік таки буде "щасливим", наче талончик у тролейбусі, коли сума перших цифр дорівнюється сумі цифр останніх, або ділиться на них. Мій приятель, пильний математик, щоправда, зауважив мені, що насправді "щасливим" був рік минулий, коли дві двійки стояли на початку і в кінці номера року. Але хто сказав, ніби 20 не ділиться на 04?
Олександр ІРВАНЕЦЬ
http://www.obozrevatel.com.ua/ukr/articles/31/110703.html
Відповіді
2004.01.10 | Роман ShaRP
UVMOD п.0 Ця мура - тупий офтопік,не стосується укр.політики(-)
2004.01.10 | Роман ShaRP
Хіба що...
показує, що мурестро Ірванцю, який не гребує займатися тупими самоповторами (це дуже добре видно всім тим, хто спромігся осилити попередню муру), нема чого про неї писати, але про це вже не раз говорилося2004.01.11 | Мертві Бджоли Загудуть
Один з трьох "не стосується укр. політики"
Мабуть у хворобливій макітрі чєбурашкі-укрліткритика "не стосується укр. політики" оце миле створіння зі сракопикою потвори:ЗЕЛЕНИЙ МАВПА, він же ЙОХАНИЙ ОБІЗЯН, він же ПАН ПРЕЗИДЕНТ
Що, чєбурашка, за Папіка ку-Чмошного абідна?
2004.01.11 | Михайло Свистович
Re: Давайте не будемо ображати опонента, не знаючи його.
Мертві Бджоли Загудуть пише:>
> Що, чєбурашка, за Папіка ку-Чмошного абідна?
На мою скромну думку, попри всі його недоліки, Роман Шарп зробив для повалення Папікв ку-Чмошного все ж таки більше, ніж Ви. Бо головна боротьба точиться все ж таки поза інтернетом і ведеться вона за душі не своїх, а нейтральних чи навіть чужих. Свої і так з нами.
2004.01.11 | Роман ShaRP
Свистовичу, це питання закрите. (оновлено)
Михайло Свистович пише:> Мертві Бджоли Загудуть пише:
> > Що, чєбурашка, за Папіка ку-Чмошного абідна?
> На мою скромну думку, попри всі його недоліки, Роман Шарп зробив для повалення Папікв ку-Чмошного все ж таки більше, ніж Ви. Бо головна боротьба точиться все ж таки поза інтернетом і ведеться вона за душі не своїх, а нейтральних чи навіть чужих. Свої і так з нами.
Свистовичу, можеш нічого етому не писати. Здохлий Бздзджол вже давно не розглядається мною у якості "опонента", як і у якості просто людини, тому що це сліпа навіжена нацюкістська фанатична безголова наволоч.
Так, я не вважаю цю скотину людиною, і, якщо я коли-небудь зустріну це смердюче падло, то намагатимуся з усих сил довести йому, що воно, наїзжаючи на мою рідню вчинило неправильно.
P.S. Про рідню. Тут чомусь у якості рідні згадується якийсь "папік". Ні, такого в мене немає, зате ця сволота примудрилася двічі наїхати на мою сестру, і ще раз на дружину.
Ну просто дуже тупе фанатичне падло. Зі шкіри вилазить, щоб "помститися" за бздури Ірванця.
2004.01.11 | Михайло Свистович
Re: І тебе я теж попрошу не ображати опонента, хоча,
здається, не ти перший почав (тут я можу помилятись, але мені здається, що не ти)Роман ShaRP пише:
>
> Свистовичу, можеш нічого етому не писати. Здохлий Бздзджол вже давно не розглядається мною у якості "опонента", як і у якості просто людини, тому що це сліпа навіжена нацюкістська фанатична безголова наволоч.
Мертві Бджоди насправді далеко не навіжене, не нацюкістська, не фанатична і дуже головата ненаволоч. І вони теж зробили багато для боротьби з режимом.
Роман ShaRP пише:
>
> Зі шкіри вилазить, щоб "помститися" за бздури Ірванця.
А оце дійсно так, так само як і ти вилазиш, щоб наїхати на Ірванця. А от олігархи не сваряться через Ірванця. Більше того, члени СДПУ (о), коли нап"ються, на Сході співають "Інтернаціонал", а на Заході "Лєнта за лєнтою набої подавай". А на з"їздах, коли збираються разом, ці пісні лунають поперемінно, і одні одних перекрикують і дуже зляться. Але після п"янки приходять будні, з"являються чорні справи, і вони успішно роблять їх разом. А ми сваримося через ставлення до Ірванця і стаємо непримиренними ворогами. І вважаємо себе після цього розумними, елітарними, кращими за них. Фігня виходить.
2004.01.11 | Роман ShaRP
Свистовичу, повторююся, це питання закрите.
Тому що Бздзджол мною розглядається у якості тварюки, а не у якості опонента, паче того воно ніколи не може бути моїм союзником у будь-чому.> Роман ShaRP пише:
> > Свистовичу, можеш нічого етому не писати. Здохлий Бздзджол вже давно не розглядається мною у якості "опонента", як і у якості просто людини, тому що це сліпа навіжена нацюкістська фанатична безголова наволоч.
> Мертві Бджоди насправді далеко не навіжене, не нацюкістська, не фанатична і дуже головата ненаволоч. І вони теж зробили багато для боротьби з режимом.
Мені по барабану, що вони там зробили, тому що ліпше з розумним втратити, аніж з такою скотиною знайти. А "головатість" я вже бачу по передрукам Ірванця (знову ж таки згадую купу гілок, де на Майдані всі ті питання були до кісток обсмоктані, - ото вже головате, ну просто капєц, яке головате. Може, ти мав на увазі що воно двоголове? Чи гідроцефал?). Та який б головатий не був фанатичний нацик, він - фанатичний нацик (а цього разу це дійсно фанатичний нацик), і поводитися я з ним буду відповідно. Яким би великим не було приміщення, хоч там стадіон, мені з цією істотою завжди там буде там мало місця.
> Роман ShaRP пише:
> > Зі шкіри вилазить, щоб "помститися" за бздури Ірванця.
> А оце дійсно так, так само як і ти вилазиш, щоб наїхати на Ірванця.
Свистовичу, я, як модератор, завжди казав, кажу і буду казати, що сміття з форуму треба прибирати. Нагадую, що ти казав, що Правник має рацію, а той сказав, що передостанній передрук Ірванця ллє воду на млина "рюсскіх блоков".
> А от олігархи не сваряться через Ірванця. Більше того, члени СДПУ (о), коли нап"ються, на Сході співають "Інтернаціонал", а на Заході "Лєнта за лєнтою набої подавай". А на з"їздах, коли збираються разом, ці пісні лунають поперемінно, і одні одних перекрикують і дуже зляться. Але після п"янки приходять будні, з"являються чорні справи, і вони успішно роблять їх разом. А ми сваримося через ставлення до Ірванця і стаємо непримиренними ворогами. І вважаємо себе після цього розумними, елітарними, кращими за них. Фігня виходить.
Свистовичу, я стаю непримеренним ворогом не тоді, коли кричать, наприклад "Скрябін (чи що там ще мені подобається) фуфло", а тоді, коли бачу, що надії на примирення немає, коли існує реальний конфлікт поглядів чи інтересів дійсно неподоланний. В даному випадку я вважаю фанатичну скотину за фанатичну скотину, а не опонента тому, що це дійсно фанатична скотинна, з якою ніякого примирення бути не може.
2004.01.11 | Роман ShaRP
Такий свіжий був ігнор. Бзджол, ну ти й женеш ... (-)
2004.01.11 | Мертві Бджоли Загудуть
ЩИРЕ ВИБАЧЕННЯ ЗА ОБРАЗУ РІДНОГО ПАПІКА
Уже доводити нічого не треба.Приносимо щире вибачення за неправильний вчинок наїзду на рідню Германа DuMB, а саме на його рідного Папіка.
ЇЗВІНІТЄ ПАЖАЛЬСТВА.
Герман DuMB пише:
> ...намагатимуся з усих сил довести йому, що воно, наїзжаючи на мою рідню вчинило неправильно.
Мертві Бджоли Загудуть пише:
> Мабуть у хворобливій макітрі чєбурашкі-укрліткритика "не стосується укр. політики" оце миле створіння зі сракопикою потвори: ЗЕЛЕНИЙ МАВПА, він же ЙОХАНИЙ ОБІЗЯН, він же ПАН ПРЕЗИДЕНТ
> Що, чєбурашка, за Папіка ку-Чмошного абідна?
2004.01.11 | Роман ShaRP
Це була ще одна МБЗдура Бдзджола (-)
2004.01.10 | Таваріщ Маузєр
Тринадцятий Рік (13=2004-1991) Щаслівый Самый
Мертві Бджоли Загудуть пише:> З НОВИМ РОКОМ, ЩАСТЯМ, ІТЕДЕ, або МАВПА ІДЕ, ПРЕЗИДЕНТА ВЕДЕ
>
......
> І насамкінець трохи оптимізму. Тобто іще раз про числа. Наступний рік таки буде "щасливим", наче талончик у тролейбусі, коли сума перших цифр дорівнюється сумі цифр останніх, або ділиться на них. Мій приятель, пильний математик, щоправда, зауважив мені, що насправді "щасливим" був рік минулий, коли дві двійки стояли на початку і в кінці номера року. Але хто сказав, ніби 20 не ділиться на 04?
Аднако: 2+0+0+4=6. Шєсть тожє харошая ціфра?
А ішо Рік Високосний, шо тожє нєкатарым нє ндравіцца.
> Олександр ІРВАНЕЦЬ
>
> http://www.obozrevatel.com.ua/ukr/articles/31/110703.html
Адна надєжда шо будєт Рівалюцьйонним і в етом разумєннії гарним. Тіпа будєт важко, но очєнь дажє інтєрєсна.