Громадськість Києва виступає за увічнення пам’яті Анатолія Лупиноса
02/18/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Одинадцятого лютого в Києві відбувся вечір пам`ті Анатолія Лупиноса, під час якого було ініційоване звернення до київського міського голови Олександра Омельченка з клопотанням назвати одну зі столичних вулиць іменем Лупиноса. Під зверненням свої підписи поставили політв`зні Степан Хмара, Микола Матусевич, Євген Пронюк, Олесь Сергієнко, Руслан Зайченко, Олег Бурячок , Андрій Шкіль і десятки інших осіб.
Усі, хто хоче долучити до цього списку свій підпис, можуть звертатися за адресою: а/с 91, м. Київ, 03113
Звернення
Ми, громадяни України, кияни та мешканці всіх регіонів нашої держави, звертаємося до Вас з проханням гідно вшанувати пам`ять Анатолія Лупиноса – видатного політика та громадянського діяча, незламного борця за незалежність України талановитого поета, публіциста, багатолітнього політв`зня.
Важко переоцінити його внесок у здобуття Україною незалежності та у ствердження України як держави. В Україні сотні людей називають його Вчителем, тисячі знають його як приклад гідного життя, відданого Батьківщині. Так само добре його ім`я знане у Литві, Грузії. Азербайджані та багатьох інших країнах, де не в останню чергу саме завдяки повазі до нього поважають і всіх українців. У той саме час його ім`я досі ніяк не вшановано у Києві – місті з яким пов’язані найвидатніші вчинки та найбільші досягнення Анатолія Лупиноса, у місті, на перетворення якого з “адміністративного центру” на столицю Держави він поклав, без перебільшення, усе своє життя.
У центрі Києва має з`явитися вулиця Анатолія Лупиноса!
Усі, хто хоче долучити до цього списку свій підпис, можуть звертатися за адресою: а/с 91, м. Київ, 03113
Звернення
Ми, громадяни України, кияни та мешканці всіх регіонів нашої держави, звертаємося до Вас з проханням гідно вшанувати пам`ять Анатолія Лупиноса – видатного політика та громадянського діяча, незламного борця за незалежність України талановитого поета, публіциста, багатолітнього політв`зня.
Важко переоцінити його внесок у здобуття Україною незалежності та у ствердження України як держави. В Україні сотні людей називають його Вчителем, тисячі знають його як приклад гідного життя, відданого Батьківщині. Так само добре його ім`я знане у Литві, Грузії. Азербайджані та багатьох інших країнах, де не в останню чергу саме завдяки повазі до нього поважають і всіх українців. У той саме час його ім`я досі ніяк не вшановано у Києві – місті з яким пов’язані найвидатніші вчинки та найбільші досягнення Анатолія Лупиноса, у місті, на перетворення якого з “адміністративного центру” на столицю Держави він поклав, без перебільшення, усе своє життя.
У центрі Києва має з`явитися вулиця Анатолія Лупиноса!
Відповіді
2004.02.18 | Pavlo Z.
Re: Громадськість Києва виступає за увічнення пам’яті Анатолія Лупинос
Я надішлю завтра зранку. З однією поправкою: додам до переліку країн, де з добрим серцем пам'ятають Лупиноса Чечню.2004.02.19 | mariya
Re: Громадськість Києва виступає за увічнення пам’яті Анатолія Лупинос
Y 1989-1991 pokaх Лупиноса можна бачити всюди-від мітингу до наукової конференції. Він знаходить спільну мову з голодуючими студентами і бунтівними шахтарями,проводить брифінги з пресою і виграє судові справи. Його приймають обидві сторони,вірмено - азербайджанського конфлікту,президенти держав.Про нього ходять легенди.В 1990 він організовує реєстрацію людей,які вважають себе громадянами окупованої Української Народної Республіки.З а кілька місяців список налічував приблизно мільйон чоловік. І це стало фактично першим референдумом незалежної України.
І ось знову (вкотре) арешт. Проголошення Акта незалежності України він зустрічає у звичному місті - в тюрмі:За організацію дій,що порушують порядок"-мітингу-протесту проти підписання союзного договору.
Після провалу путчу "справу "терміново закрили,і Лупиніс (і вкотре вийшов). Учити,допомагати,рятувати,сприяти,жити для когось. По-іншому він не міг.
В житті і в побуті мені судилось бачити його( не тільки на мітингах)і досить-досить близько і я дала собі завдання написати про нього . Я тішуся нині за людей,які його шанують і пам'ятають про нього Привіт Україні! Він завжди в серці для мене буде не тілки як згадка, вічно Живий!