МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Томенко про "Сільські вісті", Рабиновича, Пінчука

02/20/2004 | Парламенська стенограма
Виступ у Верховній Раді України 20-го лютого 2004 р.
13:58:17
Микола Томенко,
блок Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні колеги, оскільки Верховна Рада України вчора не змогла підтримати рішення про інформацію про ситуацію довкола "Сільських вістей" і йде достатньо багато дискусій стосовно цієї проблеми, я як голова парламентського Комітету з питань свободи слова і інформації хотів би висловити свою точку зору стосовно ситуації, яка склалась там.
Мене дивує позиція моїх колег-депутатів і євреїв-демократів, які вважають, що вони мають право на захист національної гідності, а українці - ні. Так історично склалося, що коли зараз ведеться дискусія, чомусь відрізняється, або вирізняється окремо проблема, коли, наприклад, хочуть закрити "5 канал", чи "Радіо-Свобода", чи "Радіо-Рокс", від "Сільських вістей". Для мене як для голови парламентського комітету немає принципової різниці між засобами масової інформації, які закриваються. Я абсолютно переконаний в тому, що йде чітка і зрозуміла лінія поведінки влади, яка хоче зліквідувати ті засоби масової інформації, які підтримують демократію, які діють незалежно, об'єктивно, щоб інформувати наших громадян в контексті президентської виборчої кампанії.
І коли, наприклад, мені говорять про те, що ті засоби масової інформації, які привертають увагу до небезпеки сіонізму, як ідеології, повинні бути закриті, а ті засоби масової інформації, які говорять про те, що, наприклад, націоналізм є небезпечними, можуть спокійно працювати в Україні, я щось не розумію.
Я не розумію, чому ми мовчимо, що Леонід Кучма вважає найпопулярнішою і найправильнішою програмою на Першому національному, де термінами "нацизм", "фашизм", "націоналізм" можна спокійно оперувати, за це не нести відповідальність? Чому Леонід Кучма починає своє життя з інтернет-видань, де зневага і дискредитація опозиційних політиків є норма, і ніхто про це нічого не говорить? Чому Леонід Кучма офіційно захистив тих людей, які розмістили біг-борди з фашистською символікою у Донецьку, і ніхто не несе відповідальності? Чому у нашій країні ті видання, які видає Вадим Рабінович, я маю на увазі "Столичку", Дмитро Гордон, я маю на увазі "Бульвар", Віктор Пінчук, я називаю "Факти", які розміщають на своїх сторінках на першій і останній шпальті і пропагують проституцію, які просто розміщають інформацію про те, що по телефону за такі-то гроші можна замовити ту чи іншу жінку, де є пряма заборона Кримінального кодексу, ніхто не звертає увагу на це і не закриває ці газети?
А газета, яка говорить про проблему тих чи інших проблем у відносинах між українцями і євреїв повинна бути закрита.
Позиція моя однозначна і чітка, як голови Комітету з питань свободи слова. Шановні мої друзі євреї-демократи! Будьте завжди послідовними, коли йдеться про демократію, а не коли йдеться лише про захист ваших інтересів.

Відповіді

  • 2004.02.20 | СЕМЕН

    Томенко про "Сільські вісті", Рабиновича, Пінчука

    Ого, не чіка такого від Томенка.
    Молодець.
    Підтримую.
    І до дій.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.02.20 | Нарешті!

      Чекай на істерику Свистовича, Уколова, 123, Інглішмана ...

      Молодець Микола! Але ми дійсно дожилися, якщо порядні заяви виглядають як акції громадянської мужності
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.02.20 | Микола К

        Один мій знайомий

        - радикальний націоналіст - дуже радіє закриттю СВ (рішенню суду).
        Каже, що це головна подія 2004 року. На багато важливіша за вибори. І взагалі - основна і переломна подія за 13 років незалежності.

        Він каже (не знаю на чому ґрунтує власні погляди), що це рішення суду - нарешті згуртувало націю. "всі наче прокинулися". "Тепер видно - хто є хто". "якщо ставиться нейтрально - значить не наш", якщо проти - значить "свій". Українці нарешті побачили - хто реально заправляє у їхньому домі.

        І при цьому наводить слова із Талмуда

        "Платити гою великі гроші - великий гріх,
        платити малі - малий гріх"

        ------------------------
        А ще мене Мел Ґібсон порадував. Молодець
      • 2004.02.20 | Мінор

        :-) Дорогі мої аноніми, я вас теж дуже люблю

        http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1077126164&first=1077205682&last=1077126778
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.21 | 123

          На мій допис (за Вашим лінком) буде відповідь, Міноре?(-)

  • 2004.02.20 | українець

    Re: Томенко про "Сільські вісті", Рабиновича, Пінчука

    Томенко відверто розкрив проблему .Декілька років можна спостерігати ,як змі,контрольовані злодійнею, обливають брудом все,що якимось чином повязано з відродженням українства.Навіть в роки СРСР боялися чіпати постать Шевченка,а тут знайшлися шльоцики-недоробки ,"еліта" пся крев.
    Коли беру в руки муру із серії "Фактів" чи "КВ" ,чесно ,з жалем згадую УРСР - вся ця наволоч була там де й треба - в глибокій з... .
  • 2004.02.20 | 123

    Цікаво - Томенко читає "Сільські вісті"?

    Парламенська стенограма пише:
    > І коли, наприклад, мені говорять про те, що ті засоби масової інформації, які привертають увагу до небезпеки сіонізму, як ідеології, повинні бути закриті, а ті засоби масової інформації, які говорять про те, що, наприклад, націоналізм є небезпечними, можуть спокійно працювати в Україні, я щось не розумію.

    І до чого тут сіонізм? Чи він, як Мінор - не читав ані СВ, ані про сіонізм, але з розумними очима обговорює тему?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.02.20 | Михайло Свистович

      Читає. Він взагалі дуже багато читає. В т.ч. і Майдан

      Щоденно він перечитує масу газет, а ще купу справ робить, на засіданнях бувчсає. Я взагалі дивуюсь, як він все встигає. І при цьому завжди бадьорий і працездатний. І не сидить до ночі, встигає відпочивати.

      А Ви читали про сіонізм?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.02.20 | Горицвіт

        Re: Читає. Він взагалі дуже багато читає. В т.ч. і Майдан

        А чого ж він каже таке:

        > І коли, наприклад, мені говорять про те, що ті засоби масової інформації, які привертають увагу до небезпеки сіонізму, як ідеології, повинні бути закриті, а ті засоби масової інформації, які говорять про те, що, наприклад, націоналізм є небезпечними, можуть спокійно працювати в Україні, я щось не розумію.

        ?

        Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.20 | Предсказамус

          Попробую ответить вместо Томенко

          > Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?
          Я читал "профессора" и оценил его творчество крайне негативно. Но, как человек законопослушный, считаю, что преступником человек может быть признан только на основании законного и обоснованного приговора суда. Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того.
          Далее, я, как и Томенко, не понимаю, почему в Украине
          первое подобное судебное решение вынесено именно в отношении антиеврейских, а не каких-либо других "анти" публикаций. Точнее, понимаю, да и Вы тоже. При желании можно найти гораздо более весткие основания для закрытия практически всех более-менее известныфх СМИ, особенно электронных, в том числе и за пресловутое разжигание. Антиукраинская, антирусская и даже античеченская пропаганда встречается существенно чаще, чем антиеврейская. Однако выбрана была именно антиеврейская, по двум причинам. Во-первых, из-за гарантированной поддержки западного еврейского лобби и, во-вторых, из-за заслуживающей восхищения солидарности евреев. Ход со стороны власти сильный, но сильный своей аморальностью.
          И, наконец, закрытие СВ является наиболее действенной антиеврейской пропагандой, а участие в этом событии Рабиновича и поддержка Бродского только усиливает эффект. То есть, именно во избежание национальной розни, в этом вопросе, как и любом другом национальном, любое решение должно быть продуманным и взвешенным. Власти на последствия плевать, но почему вместе в ней должен плевать и Томенко?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.02.20 | Горицвіт

            Re: Попробую ответить вместо Томенко

            Предсказамус пише:
            > > Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?
            > Я читал "профессора" и оценил его творчество крайне негативно. Но, как человек законопослушный, считаю, что преступником человек может быть признан только на основании законного и обоснованного приговора суда.


            Ви відповідаєте не на моє питання, а на якесь інше. Я не писав про визнання злочинцем.


            > Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того.


            Про "розпалювання" я теж не писав. Але Томенко навіть не сказав, що це ксенофобська маячня (якимись прийнятними для нього словами). Як він уже оцінює цю публікацію, то хай оцінює так, як воно є (і з чим ви погоджуєтесь), а не як "привертання уваги до проблем сіонізму як ідеології".


            > Далее, я, как и Томенко, не понимаю, почему в Украине
            > первое подобное судебное решение вынесено именно в отношении антиеврейских, а не каких-либо других "анти" публикаций. Точнее, понимаю, да и Вы тоже.


            Так, звісно.


            >При желании можно найти гораздо более весткие основания для закрытия практически всех более-менее известныфх СМИ, особенно электронных, в том числе и за пресловутое разжигание. Антиукраинская, антирусская и даже античеченская пропаганда встречается существенно чаще, чем антиеврейская.


            Абсолютно.

            Я пишу про оцінку цих конкретних статей. Можна ж було сказати щось типу: так, статті ганебні, але все одно газету закривати не можна.


            > Однако выбрана была именно антиеврейская, по двум причинам. Во-первых, из-за гарантированной поддержки западного еврейского лобби и, во-вторых, из-за заслуживающей восхищения солидарности евреев. Ход со стороны власти сильный, но сильный своей аморальностью.


            Так. Але що заважає при цьому не брехати про статті "професора"?


            > Власти на последствия плевать, но почему вместе в ней должен плевать и Томенко?

            Див. вище.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.20 | Предсказамус

              Оценочные понятия

              >>> Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)? >> Я читал "профессора" и оценил его творчество крайне негативно. Но, как человек законопослушный, считаю, что преступником человек может быть признан только на основании законного и обоснованного приговора суда. > Ви відповідаєте не на моє питання, а на якесь інше. Я не писав про визнання злочинцем. Ответ - весь пестинг, а не первые два предложения. >> Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того. > Про "розпалювання" я теж не писав. Але Томенко навіть не сказав, що це ксенофобська маячня (якимись прийнятними для нього словами). Як він уже оцінює цю публікацію, то хай оцінює так, як воно є (і з чим ви погоджуєтесь), а не як "привертання уваги до проблем сіонізму як ідеології". Это право каждого - оценивать так, как он считает нужным. Ни я, ни Вы, надеюсь, не претендуем на абсолютную истинность своих оценок. Если так, то зачем требовать с ними соглашаться? >> При желании можно найти гораздо более весткие основания для закрытия практически всех более-менее известныфх СМИ, особенно электронных, в том числе и за пресловутое разжигание. Антиукраинская, антирусская и даже античеченская пропаганда встречается существенно чаще, чем антиеврейская. > Абсолютно.
              Я пишу про оцінку цих конкретних статей. Можна ж було сказати щось типу: так, статті ганебні, але все одно газету закривати не можна. Можно, но зачем? Продемонстрировать объективность на фоне необъективности власти (если Томенко, конечно, вообще считает статьи позорными)? К сожалению, такая объективность приведет примерно к следующему (возможная строчка из теминка): "Аналитики считают, что каналы подчеркнут в своем репортаже крайне негативную оценку публикаций в "Сільских вістях" народного депутата от "Нашей Украины" Томенко и дадут синхрон со словами: "статті ганебні!". Полное интервью, как считают аналитики, приводить нецелесообразно". > Так. Але що заважає при цьому не брехати про статті "професора"? См. выше.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.02.20 | Горицвіт

                Ну, ясне діло. Ми ж не в суді.

                А я взагалі не юрист. І дискутую тут не юридичні поняття, а моральні.


                Предсказамус пише:
                >
                > >> Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того.
                > > Про "розпалювання" я теж не писав. Але Томенко навіть не сказав, що це ксенофобська маячня (якимись прийнятними для нього словами). Як він уже оцінює цю публікацію, то хай оцінює так, як воно є (і з чим ви погоджуєтесь), а не як "привертання уваги до проблем сіонізму як ідеології".
                > Это право каждого - оценивать так, как он считает нужным. Ни я, ни Вы, надеюсь, не претендуем на абсолютную истинность своих оценок. Если так, то зачем требовать с ними соглашаться?


                При тому всьому є певне коло спільних оцінок, якісь норми чи що.


                > Можно, но зачем? Продемонстрировать объективность на фоне необъективности власти (если Томенко, конечно, вообще считает статьи позорными)?


                Хоч би для цього.


                > К сожалению, такая объективность приведет примерно к следующему (возможная строчка из теминка):
                > "Аналитики считают, что каналы подчеркнут в своем репортаже крайне негативную оценку публикаций в "Сільских вістях" народного депутата от "Нашей Украины" Томенко и дадут синхрон со словами: "статті ганебні!". Полное интервью, как считают аналитики, приводить нецелесообразно".


                Ну і що?


                Хоч може бути, що Томенко підтримуює технологічний сценарій "народ проти жидівської влади". Бо я не вірю, що він щирий антисеміт. То цей сценарій теж дуже корисний, як ви розумієте: досить звільнити Медведчука, і все класно: ні Янукович, ні Марчук, ні Литвин, ні Кучма – вже не жиди, а чисто православні.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.02.21 | 123

                  А Медведчук - що ...?

                  Горицвіт пише:

                  > Хоч може бути, що Томенко підтримуює технологічний сценарій "народ проти жидівської влади". Бо я не вірю, що він щирий антисеміт. То цей сценарій теж дуже корисний, як ви розумієте: досить звільнити Медведчука, і все класно: ні Янукович, ні Марчук, ні Литвин, ні Кучма – вже не жиди, а чисто православні.

                  Це якась нова для мене тема :). Хоча... Дійсно, хіба може така лиха людина не бути жидом? :)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.02.21 | Горицвіт

                    Це давно всі знають. Дивно, що для вас це відкриття

                    Принаймні в народі нема сумніву, що Медведчук жид.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.02.21 | Михайло Свистович

                      Re: Насправді ніхто нічого не знає.

                      Що відомо про Медведчука? Що батько в нього українець. Що мати звали Фаїна. Але її батько-напівєврей чи мати-напівєврейка назвати могли на честь бабусі. І тоді виходить, що Медведчук лише на одну восьму єврей. А може батькам Фаїни просто подобалося це ім"я, і вона зовсім не єврейка.

                      В будь-якому випадку Медведчук не є сіоністом і навряд чи знає про сіонізм більше, ніж написано у цій гілці. Навряд чи він, а також Суркіс, Пінчук та іже з ними знають більше, навряд чи вони читали "Талмуд" чи навіть "Тору".

                      Взагалі боротьба з жидо-масонською змовою є небезпечною тим, що відкриває для злочинної влади чудову можливість для маніпуляцій, коли створюється дві команди: одна - жидо-масони, а інші - українці, які з ними боряться, як ото Вітренко "бореться" з буржуями. Знаю багатьох людей, які є опозиціонерами за поглядами, але на місцях і не тільки підтримують багатьох злочинців, бо ті - антисеміти. Кажуть, що розуміють, що ті злочинці, але ж вони - справжні мачо, вони розіб"ють жидів, а тоді вже ми почнемо боротися з ними.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.02.21 | 123

                        Я ще знаю

                        - що він вінчався з Оксаною Марченко :)

                        Михайло Свистович пише:
                        > Що відомо про Медведчука? Що батько в нього українець. Що мати звали Фаїна. Але її батько-напівєврей чи мати-напівєврейка назвати могли на честь бабусі. І тоді виходить, що Медведчук лише на одну восьму єврей. А може батькам Фаїни просто подобалося це ім"я, і вона зовсім не єврейка.

                        Мда... Глибокі міркування :)

                        З цього приводу я знайшов дуже цікаве інтерв*ю :))

                        http://www.bgromov.ru/data/index.php?chapter_id=106
                        Интервью с Фаиной Громовой

                        Гарри Воскалян: Фаина Александровна, откуда у вас такое редкое имя?
                        Фаина Громова: Во мне есть четвертинка татарской крови – Фаиной назвали меня в честь бабушки.

                        :)))))
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2004.02.21 | Михайло Свистович

                          Re: То я - телепат

                          123 пише:
                          >
                          > Гарри Воскалян: Фаина Александровна, откуда у вас такое редкое имя?
                          > Фаина Громова: Во мне есть четвертинка татарской крови – Фаиной назвали меня в честь бабушки.
                • 2004.02.21 | Предсказамус

                  Это еще не повод отрицать право на собственное мнение

                  >> Это право каждого - оценивать так, как он считает нужным. Ни я, ни Вы, надеюсь, не претендуем на абсолютную истинность своих оценок. Если так, то зачем требовать с ними соглашаться? > При тому всьому є певне коло спільних оцінок, якісь норми чи що. Есть, конечно. Одно из таких мнений выразила 30-я Генеральная Ассамблея ООН. Правда, 123 писал, что другая Ассамблея это мнение поменяла. К сожалению, в Сети не нашел ни одного решения, ни другого. Странно. >> Можно, но зачем? Продемонстрировать объективность на фоне необъективности власти (если Томенко, конечно, вообще считает статьи позорными)? > Хоч би для цього. Делать что-то "хотя-бы для чего-то" непозволительно для политика. >> К сожалению, такая объективность приведет примерно к следующему (возможная строчка из теминка):
                  "Аналитики считают, что каналы подчеркнут в своем репортаже крайне негативную оценку публикаций в "Сільских вістях" народного депутата от "Нашей Украины" Томенко и дадут синхрон со словами: "статті ганебні!". Полное интервью, как считают аналитики, приводить нецелесообразно". > Ну і що? Вам не кажется, что в отношениях НУ и СПУ и без этого хватает острых углов, сделанных в АП? > Хоч може бути, що Томенко підтримуює технологічний сценарій "народ проти жидівської влади". Бо я не вірю, що він щирий антисеміт. То цей сценарій теж дуже корисний, як ви розумієте: досить звільнити Медведчука, і все класно: ні Янукович, ні Марчук, ні Литвин, ні Кучма – вже не жиди, а чисто православні. Полет фантазии, поэтому не комментирую.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.02.21 | Горицвіт

                    Re: Это еще не повод отрицать право на собственное мнение

                    Це вже, знаєте, з серії глибокої софістики. "Яке ти маєш право заперечувати моє право на власну думку".

                    З'явилися певні публікації на тему "жиди нас століттями гнобили і гноблять зараз". Відомий політик ліберального напрямку дає цим публікаціям нейтральну (або і позитивну) оцінку: "привертання уваги до проблеми сіонізму як ідеології". Я висловлюю свій подив. От і все. Якщо ж ви згодні з оцінкою Томенка (чи з Яременком?), то так і скажіть. При чому тут "заперечуєш право на власну думку"?


                    Предсказамус пише:
                    > > При тому всьому є певне коло спільних оцінок, якісь норми чи що.
                    > Есть, конечно. Одно из таких мнений выразила 30-я Генеральная Ассамблея ООН. Правда, 123 писал, что другая Ассамблея это мнение поменяла. К сожалению, в Сети не нашел ни одного решения, ни другого. Странно.


                    При чому тут рішення Ген. Асамблеї і взагалі держава Ізраїль до статей Яременка?


                    > Вам не кажется, что в отношениях НУ и СПУ и без этого хватает острых углов, сделанных в АП?

                    Ну хіба що. Але можна було знайти форми висловлення (Томенко це прекрасно вміє), щоб не сильно зачепити соціалістів.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.02.21 | Предсказамус

                      Coda

                      Горицвіт пише: > Це вже, знаєте, з серії глибокої софістики. "Яке ти маєш право заперечувати моє право на власну думку".
                      З'явилися певні публікації на тему "жиди нас століттями гнобили і гноблять зараз". Відомий політик ліберального напрямку дає цим публікаціям нейтральну (або і позитивну) оцінку: "привертання уваги до проблеми сіонізму як ідеології". Я висловлюю свій подив. От і все. Вы выразили свое удивление в форме достаточно резкой оценки ("Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?", т.е. реализовали свое право. Оставьте, повторяю, это право и другим. > Якщо ж ви згодні з оцінкою Томенка (чи з Яременком?), то так і скажіть. При чому тут "заперечуєш право на власну думку"? В том и прикол, что Томенко оценивал не "творчество" Яременко, а аргументы тех, кто закрыл газету. Вот цитата Томенко из Вашего же постинга: "І коли, наприклад, мені говорять про те, що ті засоби масової інформації, які привертають увагу до небезпеки сіонізму, як ідеології, повинні бути закриті, а ті засоби масової інформації, які говорять про те, що, наприклад, націоналізм є небезпечними, можуть спокійно працювати в Україні, я щось не розумію." Полагаете, что Томенко должен был вставить фразу вроде: "Но то, что напечател в СВ Яременко - ксенофобский бред"? Возможно, но последствия я уже описал. Точенко не счел нужным вставить эту фразу, с чем я полностью согласен. P.S. Сочинения Яременко - не ксенофобский бред, а стандартное "конспирологическое" творчество. В ситуации вокруг него меня раздражает единственное: неадекватность реакции. Подобного бреда на разные темы и с разными "объектами исследования" пруд пруди, но всеобщая истерическая реакция возникает только при упоминании евреев. Думаю, это не на пользу ни нам, ни евреям.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.02.21 | Горицвіт

                        Re: Coda

                        (1) Звинувачення цілих етносів відрізняється від просто конспірологічних теорій. Тому і має бути реакція.

                        (2) Євреї значно впливовіші за кримських татар, тому реакція завжди голосніша. Але моє ставлення однакове до всяких анти-.

                        (3) Або не оцінювати взагалі, або оцінювати адекватно.
                  • 2004.02.21 | 123

                    Звісно.Але чому на оцінити таку хворобливу думку?

                    Предсказамус пише:
                    > >> Это право каждого - оценивать так, как он считает нужным. Ни я, ни Вы, надеюсь, не претендуем на абсолютную истинность своих оценок. Если так, то зачем требовать с ними соглашаться?
                    > > При тому всьому є певне коло спільних оцінок, якісь норми чи що.

                    Згоден з Горицвітом. Тому ми й оцініємо негативно оцінку Томенка. Не заперечуючи його право на оцінку, звісно.

                    > Есть, конечно. Одно из таких мнений выразила 30-я Генеральная Ассамблея ООН. Правда, 123 писал, что другая Ассамблея это мнение поменяла. К сожалению, в Сети не нашел ни одного решения, ни другого. Странно.

                    Та тут справа зовсім в іншому. Справа не в тому, чи добре бути сіоністом, чи погано. Справа в тому, що статті Яременка взагалі ніяк не стосуються сіонізму. В них не йдеться про сіонізм. Це зрозуміло з визначень терміну "сіонізм", наведених мною в цій гілці.

                    Ось Вам лінки на документи, які Ви не знайшли.

                    http://www.law.nyu.edu/kingsburyb/fall01/intl_law/PROTECTED/unit3/intl_law2001_unit3_III3aunres_zionism.html

                    http://www.law.nyu.edu/kingsburyb/fall01/intl_law/PROTECTED/unit3/intl_law2001_unit3_III3bunres_zionismrepeal.html


                    > >> К сожалению, такая объективность приведет примерно к следующему (возможная строчка из теминка):
                    > "Аналитики считают, что каналы подчеркнут в своем репортаже крайне негативную оценку публикаций в "Сільских вістях" народного депутата от "Нашей Украины" Томенко и дадут синхрон со словами: "статті ганебні!". Полное интервью, как считают аналитики, приводить нецелесообразно".
                    > > Ну і що?
                    > Вам не кажется, что в отношениях НУ и СПУ и без этого хватает острых углов, сделанных в АП?

                    Ющенко знайшов можливість сказати те, що мала б сказати нормальна людина в цій ситуації. Томенко міг дозволити собі повторити те, що сказав його шеф Ющенко. Від слів Томенка точно резонансу менше.
          • 2004.02.20 | 123

            Re: Попробую ответить вместо Томенко

            Предсказамус пише:
            > > Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?
            > Я читал "профессора" и оценил его творчество крайне негативно. Но, как человек законопослушный, считаю, что преступником человек может быть признан только на основании законного и обоснованного приговора суда.

            По-перше, щоб дати оцінку "творчості", Томенку не обов*язково було мати рішення суду. Як і Вам рішення суду було непотрібно. І як воно було непотрібно Ющенку, який зміг оцінити.

            По-друге, відсутність рішення суду не пояснює маячню Томенка про "сіонізм" і т.ін. Він фактично дає оцінки писанням професора - і якість цих оцінок викликають здивування в мене (і Горицвіта теж, як я розумію).

            І по-треттє, такий підхід, коли Ви берете як істину не рішення суду, а "законе" і "вмотивоване" рішення суду, є не дуже зрозумілим. Такий формальний підхід - є рішення суду, значить правильно - має бути дійсно формальним, інакше він втрачає сенс. А вірити лише "справедливим" рішенням судів - це все одно що не вірити судам. Адже справделивість визначаєте Ви. Тобто фактично суд справляєте Ви, а не Суд. Тоді навіщо казати про рішення суду взагалі?

            Я, наприклад, сьогодні, коли я бачу що друкують СВ зараз, вважаю справедливим рішення суду. Бо змусити СВ вибачатись все одно було неможливо. Вони переконані ксенофоби.

            > Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того.

            А я вважаю що тягне. Це суд має вирішувати. От він і вирішив.

            І ідею Бойко-Монтяна я не зрозумів. Закон передбачає закриття ЗМІ за розпалювання. Тобто передбачається, що суд розгляне і закриє. Не кримінальний же суд закриватиме газету, так? І чому це цивільний суд не може встановити факт розпалювання?

            ІМНО, це все такі питання... Вченим можна дискутвати...

            > Далее, я, как и Томенко, не понимаю, почему в Украине
            первое подобное судебное решение вынесено именно в отношении антиеврейских, а не каких-либо других "анти" публикаций.

            Скільки Томенко програв судів проти інших ЗМІ? Нуль. Так що незрозумілого для нього???

            > И, наконец, закрытие СВ является наиболее действенной антиеврейской пропагандой.

            Тобто не можна взагалі закривати ЗМі за розпалювання, бо це призведе до ще більшого розпалювання? А як же бути судам - коли до них подають позови на підставі закону, де написано, що треба закривати?

            Тоді нехай Томенко ініціює зміни в законі, якщо в нього така логіка.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.20 | Предсказамус

              Только одна деталь

              >> Как очень правильно писали Бойко и Монтян, разжигание национальной розни - уголовное преступление. Пока "профессор" за это не осужден, никто не вправе утверждать, что он разжигал национальную рознь, да и не тянет "творчество" на это самое разжигание imho. Да, оно, как Вы точно отметили, ксенофобское, но только и того.
              > А я вважаю що тягне. Це суд має вирішувати. От він і вирішив.
              Нет.

              > І ідею Бойко-Монтяна я не зрозумів. Закон передбачає закриття ЗМІ за розпалювання. Тобто передбачається, що суд розгляне і закриє. Не кримінальний же суд закриватиме газету, так? І чому це цивільний суд не може встановити факт розпалювання?
              Потому же, почему суд в гражданском процессе не может установить факт совершения любого другого преступления. Гражданский и уголовный процесс существенно отличаются, ГК и УК тоже, причем не только по содержанию, но и по сути. Я мог бы развернуть отчет в этой части, но надеюсь, что Вы поймете и так.

              > Вченим можна дискутвати...
              Не о чем дискутировать ученым, это вопрос для студента 3 курса.

              Остальное читайте в ответе Горицвіту.
        • 2004.02.20 | Михайло Свистович

          Re: Читає. Він взагалі дуже багато читає. В т.ч. і Майдан

          Горицвіт пише:
          > А чого ж він каже таке:
          >
          > > І коли, наприклад, мені говорять про те, що ті засоби масової інформації, які привертають увагу до небезпеки сіонізму, як ідеології, повинні бути закриті, а ті засоби масової інформації, які говорять про те, що, наприклад, націоналізм є небезпечними, можуть спокійно працювати в Україні, я щось не розумію.
          >
          > ?
          >
          > Чого він жодним словом не оцінив писання "професора" як ксенофобську маячню (м'якшими словами, як завгодно)?

          Звідки я знаю?
      • 2004.02.20 | 123

        Я читав і СВ (Яременка), і про сіонізм

        Михайло Свистович пише:
        >
        > А Ви читали про сіонізм?

        І мушу Вам сказати авторитетно - 99,99% критики сіонізму є ніщо інше як спроби закамуфлювати антисемітизм. І 85% цієї критики аж ніяк не стосуються сіонізму, а у 10% з решти 15 -- стосується, але приблизно так, як якби про українських патріотів міркували по цитатах Кендзьора. А що? Нормально. Чому за Ющенком та Свистовичем треба оцінювати, а не за Кендзьором та Корчинським?

        Так от, Яременко зі своїми "євреї гнобили українців століттями, і зараз продовжують пити кров українців" не має відношення до сіонізму взагалі. Тобто зовсім. По-перше, тому що сіоністів не було "століттями". По-друге, тому що сіоністи цікавляться не гнобленням українців, а життям євреїв в Ізраілі. Гнобленням українців займають, мабуть "сіонскіє мудреци", из "протоколов". Це вони хочуть владу над світом. Але ці хлопці не мають відношення до сіоністів. Мабуть, Томенко цього просто не знає.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.20 | Михайло Свистович

          Re: Я читав і СВ (Яременка), і про сіонізм

          Абсолютно погоджуюсь, але я спитав Вас, чи читали Ви про сіонізм? Про справжній сіонізм, а не про міфічну жидо-масонську змову чи протоколи.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.02.20 | 123

            Хіба я не відповів? Повторюю - так, читав(-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.21 | Михайло Свистович

              Re: Я чого власне питаю. Бо я не читав.

              Не те, щоб зовсім не читав, але по суті небагато. Ну те, що Ви написали у відповіді Максим"яку я знаю, також читав всіляку радянську критику та коментарі борців з жидо-масонською змовою. Однак це все не те. Суттєвим є саме оригінальні писання пропагандистів сіонізму, щоб зробити якісь висновки, особливо цікаві сучасні пропагандисти. А то в нас є багато талмудистів, які не читали "Талмуд". Колись у книгарні "Сяйво" хотів купити "Вавілонський талмуд". Погортав, почитав передмову, дізнався, що талмудів є кілька, але не було в мене грошей, бо і так незадовго перед тим я купив там "Коран".

              Щоб так сильно мене цікавив сіонізм, я б не сказав, бо більшість громадян України не сповідуватимуть цієї ідеології, тому мені вона якось по боку, але для загального розвитку так, щоб не витрачати багато часу, хотілося б дізнатися справжню суть сучасного сіонізму.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.02.21 | 123

                ІМНО, історія сіонізму є дуже цікавою для українців

                Оскільки сіоністи вирішували дещо подібну задачу - створювали державу для свого народу. І хоча умови у українців і євреїв були різні, вчитися все одно є багато чому. Оскільки уявити тоді, коли це починалося, що воно досягне результату -- було неймовірним, Герцля вважали божевільним. Але воля, бажання, віра в успіх і загальна ідея (а сіонисти були дуже різними - ліві соціалісти, радикали тощо, але всі вони входили до конгресу сіоністів) зробили свою справу.

                Так само цікавим для українців є досвід відродження івріту - мертвої мови, яка стала живою завдяки бажанню етузіастів.


                Михайло Свистович пише:
                > Не те, щоб зовсім не читав, але по суті небагато. Ну те, що Ви написали у відповіді Максим"яку я знаю, також читав всіляку радянську критику та коментарі борців з жидо-масонською змовою. Однак це все не те.

                Це точно не те. Але Томенко читав ще менше :).

                > Суттєвим є саме оригінальні писання пропагандистів сіонізму, щоб зробити якісь висновки, особливо цікаві сучасні пропагандисти.

                ІМНО, цікавіші як раз перші сіоністи, бо сьогодні сіонізм фактично вичерпав себе, оскільки Ізраїль відбувся. Принаймі, я читав товсту книгу про історію сіонізму, і це було дуже цікаво.

                > Щоб так сильно мене цікавив сіонізм, я б не сказав, бо більшість громадян України не сповідуватимуть цієї ідеології, тому мені вона якось по боку, але для загального розвитку так, щоб не витрачати багато часу, хотілося б дізнатися справжню суть сучасного сіонізму.

                Я спробую знайти якісь лінки для Вас...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.02.21 | 123

                  Може, це...

                  http://www.judaicaru.org/library/ararat_chast_4_1.htm
                  http://www.judaicaru.org/library/ararat_chast_4_2.htm
                  http://www.judaicaru.org/library/ararat_chast_5.htm

                  І ще одна стаття з авторитетного енциклопедичного видання

                  Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language, 1989

                  Zionism - a world-wide Jewish movement for the establishment in Palestine of a national homeland for the Jews.

                  У такому сенсі освічені люди вживають слово "сіонізм"
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.02.21 | Zy

                    Re: Може, це...

                    Чи можна вважати освіченою людиною професора Неемана -
                    "Нееман считает сионизм этапом еврейской истории, на котором еврейский народ возвращает в свои руки власть над своей судьбой. Существующее еврейское государство не является самоцелью, а только средством для достижения целей сионизма и внешним атрибутом этой власти. Нееман считает, что за последние сто лет положение еврейского народа в мире не изменилось, за исключением того, что существует государство Израиль, в котором сегодня живет 3,5 миллиона евреев. Но в мире есть еще 10 миллионов евреев, и, если бы сионистское движение не было создано сто лет назад, его надо было бы создать сегодня. А иллюзия достигнутости цели и затухание сионистских импульсов в израильском обществе и в политическом руководстве государства угрожают существованию государства Израиль и ставят под вопрос успех сионистского начинания в целом. Нееман утверждает, что если и правы те, кто считает, что сионизм сегодня мертв, то у еврейского народа и государства Израиль нет иного выхода, как начать все сначала."
                    http://www.rjews.net/gazeta/Lib/Neeman/neeman2.html
                    Як можна, "123" стверджувати, що "рух" має припинитися (припинився) після досягнення однієї (головної) цілі? Так, утворення відбулося, а удосконалення і розвиток хіба не потребують того ж (по суті) "руха"
                    Щодо виступу Томенка, погоджуюсь з "Предсказателем".
                    Томенко поставив питання набагато глибше, аніж сварка
                    "а ля Рабинович"
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.02.21 | 123

                      Re: Може, це...

                      З того, що я прочитав - Нєєман є ньюсіоністом. Я так і казав - замість сіоністов маємо окремі секти, які спекулюють відомим і святим для багатьох ізраільтян словом. Чого він хоче? Більш радикальної політики щодо арабів, продовження збирання євреїв в Ізраїль.

                      Реальна вага Нєємана - як можна бачити з процитованої Вами статті - 3-5 місць в парламенті. Порівняти це з тим, що було сіонізмом в 100-50 років -- смішно. Це як казати, що типовим репрезантантом українських правих є не Ющенко, Пинзеник, Костенко чи Тарасюк, а, скажімо, Шкіль. Теж лідер партії...

                      І головне, знову ж таки - що в лоба, що по лбу: сіонізму в Україні нема, бо його тут нічого не цікавить. Ані нормального, ані "ньюсіонізму". Нєємана Україна теж не цікавить!

                      Zy пише:
                      > Чи можна вважати освіченою людиною професора Неемана -
                      > "Нееман считает сионизм этапом еврейской истории, на котором еврейский народ возвращает в свои руки власть над своей судьбой. Существующее еврейское государство не является самоцелью, а только средством для достижения целей сионизма и внешним атрибутом этой власти. Нееман считает, что за последние сто лет положение еврейского народа в мире не изменилось, за исключением того, что существует государство Израиль, в котором сегодня живет 3,5 миллиона евреев. Но в мире есть еще 10 миллионов евреев, и, если бы сионистское движение не было создано сто лет назад, его надо было бы создать сегодня. А иллюзия достигнутости цели и затухание сионистских импульсов в израильском обществе и в политическом руководстве государства угрожают существованию государства Израиль и ставят под вопрос успех сионистского начинания в целом. Нееман утверждает, что если и правы те, кто считает, что сионизм сегодня мертв, то у еврейского народа и государства Израиль нет иного выхода, как начать все сначала."
                      > http://www.rjews.net/gazeta/Lib/Neeman/neeman2.html
                      > Як можна, "123" стверджувати, що "рух" має припинитися (припинився) після досягнення однієї (головної) цілі? Так, утворення відбулося, а удосконалення і розвиток хіба не потребують того ж (по суті) "руха"
                      > Щодо виступу Томенка, погоджуюсь з "Предсказателем".
                      > Томенко поставив питання набагато глибше, аніж сварка
                      > "а ля Рабинович"
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.02.21 | Zy

                        Re: Може, це...

                        Питання було - чи можна вважати того професора освіченою людиною ?(репліка на Ваш попередній пост), по-друге, абсолютно не коректно порювнювати його з молодим А.Ш. і на останок, про 3-5 мандатів: треба було, мабуть, продовжити:"Созданное им движение получило в ... Кнесете 11-го созыва — 5 мандатов и стало третьей по величине фракцией.", та це не суттєво, просто для порядку
                        ;)
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2004.02.21 | 123

                          Не треба маніпуляцій, ок?

                          Zy пише:
                          > Питання було - чи можна вважати того професора освіченою людиною ?(репліка на Ваш попередній пост),

                          Можна, звісно. А чому ні? Неосвіченими є Яременко і Томенко, які потякають про сіонізм там, де його й близько нема.

                          Нєєман такою фігнєю не страждає.

                          > по-друге, абсолютно не коректно порювнювати його з молодим А.Ш.

                          Чому це?? Їхні партії мають приблизно однаковий вплив...

                          > і на останок, про 3-5 мандатів: треба було, мабуть, продовжити:"Созданное им движение получило в ... Кнесете 11-го созыва — 5 мандатов и стало третьей по величине фракцией.", та це не суттєво, просто для порядку
                          > ;)

                          Я не знаю, скільки депутатів у кнесеті. Але, наприклад, з цього лінку
                          http://www.gtnews.ru/cgi/news/view.cgi?id=5076&cat_id=4&page=1

                          очевидно, що 5 мандатів - це на межі 4% (бар*єр в Україні), а 3 мандати - за межею (в Ізраілі нема бар*єру, наскільки я знаю). Після того, як партія взяла 5 мандатів, вона вже не брала жодного на наступних виборах - так треба розуміти з того, що про кількість мандатів на наступних виборах (вже були 16ті, як я знайшов в Інтернет, а не лише згадані 11ті).

                          Отже, реальний вплив цієї партії не слід перебільшувати.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2004.02.22 | Zy

                            Re: Не треба маніпуляцій, ок?

                            Так само й до Вас прохання -не треба маніпуляцій, бо те, що Вам "почулося" у Томенка, то проблема тільки Вашого слуху, але приписувати йому "маячню", то вже даремна образа певного кола, якщо хочете
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2004.02.22 | 123

                              Мені не "почулося"-ми обговорюємо конкретний текст(-)

                • 2004.02.21 | Михайло Свистович

                  Re: ІМНО, історія сіонізму є дуже цікавою для українців

                  123 пише:
                  > Оскільки сіоністи вирішували дещо подібну задачу - створювали державу для свого народу. І хоча умови у українців і євреїв були різні, вчитися все одно є багато чому. Оскільки уявити тоді, коли це починалося, що воно досягне результату -- було неймовірним, Герцля вважали божевільним. Але воля, бажання, віра в успіх і загальна ідея (а сіонисти були дуже різними - ліві соціалісти, радикали тощо, але всі вони входили до конгресу сіоністів) зробили свою справу.
                  >
                  > Так само цікавим для українців є досвід відродження івріту - мертвої мови, яка стала живою завдяки бажанню етузіастів.

                  Так, але це пізніше. Коли знищимо кучмізм.

                  >
                  > Але Томенко читав ще менше :).

                  Не знаю.

                  >
                  > ІМНО, цікавіші як раз перші сіоністи, бо сьогодні сіонізм фактично вичерпав себе, оскільки Ізраїль відбувся. Принаймі, я читав товсту книгу про історію сіонізму, і це було дуже цікаво.

                  З першими сіоністами все ясно. Цікаво, у що воно трансформувалось на практиці. Адже держава Ізраїль відбулася, а сіонізм існує й надалі і розвивається, як і будь-яка ідеологія. Перші комуністи також малювали прекрасне майбутнє, утопії різні, а потім на практиці воно виродилось у людиноненависницьку систему з одного боку (Ленін) та у систему створення соціального захисту з другого (Бернштейн і соціал-демократи). Тому цікаво, що пропагє сіонізм зараз.

                  >
                  > Я спробую знайти якісь лінки для Вас...

                  Дякую. Тільки не англійською, будь ласка.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.02.21 | 123

                    Re: ІМНО, історія сіонізму є дуже цікавою для українців

                    Михайло Свистович пише:
                    > 123 пише:
                    >
                    > > ІМНО, цікавіші як раз перші сіоністи, бо сьогодні сіонізм фактично вичерпав себе, оскільки Ізраїль відбувся. Принаймі, я читав товсту книгу про історію сіонізму, і це було дуже цікаво.
                    >
                    > З першими сіоністами все ясно. Цікаво, у що воно трансформувалось на практиці. Адже держава Ізраїль відбулася, а сіонізм існує й надалі і розвивається, як і будь-яка ідеологія. Перші комуністи також малювали прекрасне майбутнє, утопії різні, а потім на практиці воно виродилось у людиноненависницьку систему з одного боку (Ленін) та у систему створення соціального захисту з другого (Бернштейн і соціал-демократи). Тому цікаво, що пропагє сіонізм зараз.

                    Не знаю що він пропагує зараз і чи існує взагалі Всесвітній Конгрес.

                    Сіонизм на практиці виродився у державу Ізраїль, яка відбулася. Він повністю виконав свою місію.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.02.21 | Михайло Свистович

                      Re: ІМНО, історія сіонізму є дуже цікавою для українців

                      123 пише:
                      >
                      > Не знаю що він пропагує зараз і чи існує взагалі Всесвітній Конгрес.

                      Так оце і цікаво. Не існування Конгресу, а що пропагують сіоністи.

                      >
                      > Сіонизм на практиці виродився у державу Ізраїль, яка відбулася. Він повністю виконав свою місію.

                      Але продовжує існувати і розвиватися. Цікаво в якому напрямку. І чи цей напрямок один, чи їх кілька.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.02.21 | 123

                        Re: ІМНО, історія сіонізму є дуже цікавою для українців

                        Михайло Свистович пише:
                        > 123 пише:
                        > >
                        > > Не знаю що він пропагує зараз і чи існує взагалі Всесвітній Конгрес.
                        >
                        > Так оце і цікаво. Не існування Конгресу, а що пропагують сіоністи.
                        >
                        > >
                        > > Сіонизм на практиці виродився у державу Ізраїль, яка відбулася. Він повністю виконав свою місію.
                        >
                        > Але продовжує існувати і розвиватися. Цікаво в якому напрямку. І чи цей напрямок один, чи їх кілька.

                        Я трохи (дуже трохи) пошукав Інтернетом -- схоже на те, що сіонізм виродився у якісь секти, які не є впливові чи скільки-небудь значимі.

                        Слід розуміти, що сіонизм з*явився для вирішення конкретної проблеми, і ця проблема вже вирішена. Тому, ІМНО, некоректно взагалі говорити про сучасний сіонизм. Він виродився у державу Ізраїль, от і все. У її політичні партії -- адже всі (принаймні, старі -- але вони й досі є основними) політичні партії походять він Сіоністського Конгресу, де були різні фракції - ліві, праві тощо.

                        Це приблизно як міркувати над тим, що "Рух за перебудову" виродився у "НРУ за єдність" -- досить смішна постановка питання.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2004.02.21 | Михайло Свистович

                          Re: І все ж таки не так.

                          Наскільки я знаю, сіонізм і досі є офіційною ідеологією Ізраїлю.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2004.02.21 | 123

                            Це якісь штами і стереотипи часів холодної війни

                            Ізраїль є державою, організованою так само як і будь-яка европейська країна. Ізраїль є парламентською демократією, так само як Німеччина. У Німеччині є "офіційна ідеологія"?

                            Ще раз: сіонізм - це те, що написано в енциклопедіях, а не "офіційна ідеологія". В широкому сенсі, можна називати сіоністом того, хто вважає, що місце євреїв не в діаспорі, а в Ізраїлі. Цю ідею можна назвати спільною для більшості з тих евреїв, що мешкають в Ізраїлі (є ще євреї, які із досить складних мені не зрозумілих релігіозних міркувань вважають сіонізм недоречним).
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2004.02.22 | Михайло Свистович

                              Re: Можливо.

                              Я вже писав, що не багато про це знаю, бо не сильно цікавлюсь. А щодо офіційних ідеологій. В такій європейській країні як Велика Британія до недавнього часу англіканська церква була рівнішою серед рівних, офіційною так би мовити. В Грузії до Конституції окремим рядком занесена православна церква.
        • 2004.02.20 | Максим’як

          Re: Важливо, що Ви визнали, що сіонізм є, як явище!!

          А 50 відсотків чи один, то справа дуже відносна.

          Тому, я би спочатку радив Вам допомогти нам розібратися, що таке сіонізм, оскільки Ви досить кваліфіковано градуєте. Тоді ми будемо разом шукати ті відсотки.

          Жаль, але мені приходилося книжку про сіонізм тримати у руках років 20 тому, яка ще була випушена колишнім кагебістом Климуком. Вона стосувалася співпраці УГКЦ і міжнародних лідерів сіонізму. Я вже нічого не пригадую.

          У чому суть теорії сіонізму? Її створили неєвреї чи євреї основоположники сіонізму?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.02.21 | 123

            Прошу

            Максим’як пише:
            > А 50 відсотків чи один, то справа дуже відносна.
            >
            > Тому, я би спочатку радив Вам допомогти нам розібратися, що таке сіонізм, оскільки Ви досить кваліфіковано градуєте. Тоді ми будемо разом шукати ті відсотки.
            >
            > Жаль, але мені приходилося книжку про сіонізм тримати у руках років 20 тому, яка ще була випушена колишнім кагебістом Климуком. Вона стосувалася співпраці УГКЦ і міжнародних лідерів сіонізму. Я вже нічого не пригадую.
            >
            > У чому суть теорії сіонізму? Її створили неєвреї чи євреї основоположники сіонізму?

            Суть в тому, що євреї захотіли мати свою державу.

            Нормальні люди використовують слова в їх визначеному смислі. ВИзначеному - тобто такому, як його визначають авторитетні тлумачні слованики та енциклопедії.

            1. Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона

            Сионизм, общественное движение среди евреев, направленное к возрождению своего национального существования в Палестине. С 1881 выразилось в основании в Палестине неск. земледельческих еврейск. колоний и в учреждении в России и Зап. Европе многих кружков из лиц, сочувствовавших этому движению (палестинофилов). 1897 во главе еврейск. национальн. движения стал венск. журналист Т. Герцль (см.), придавший ему политический характер. На первом (1897), созванном по инициативе Герцля в Базеле, конгрессе сторонников еврейск. национ. возрождения, с этих пор принявших название сионистов, была формулирована программа, и образована лига сионистов, состоящая из организаций во всех странах мира с центр. комитетом во главе. По базельской программе, С. стремится создать для еврейского народа обеспеченное публичным правом убежище в Палестине. Для достижения этой цели конгресс имеет в виду следующие средства: 1) заселение Палестины еврейск. земледельцами, ремесленниками и промышленниками; 2) объединение всего еврейства посредством учреждения местных и общих организаций, согласно законам каждой страны; 3) укрепление национального самосознания еврейского народа и 4) подготовительные действия к получению согласия европейск. правительств на достижение целей С. До 1908 было созвано 7 сионистск. конгрессов, на которых были учреждены еврейск. колониальный банк, национальный фонд и палестинская компания. После 6-го конгресса по вопросу о допустимости колонизации евреев в странах и вне Палестины (в виду препятствий для широкой колонизации в Палестине и бывшего проекта колонизации евреями Уганды в Африке) среди сионистов произошел раскол. Сторонники допустимости внепалестинской колонизации выделились в особую лигу территориалистов с. англ. писателем Зангвилем во главе.

            2. The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition, Copyright © 2000 by Houghton Mifflin Company.

            A Jewish movement that arose in the late 19th century in response to growing anti-Semitism and sought to reestablish a Jewish homeland in Palestine. Modern Zionism is concerned with the support and development of the state of Israel.

            Це і є значенням терміну "сіонизм" як його використовують цивілізовані люди, які розуміють, про що кажуть.

            Ще можна додати, що сіонізм був визначений декларацією ООН як форма расизму в 1975 р. Про це люблять згадувати, але, як правило, забувають, що пізніше (рік не пам*ятаю) ООН іншою своєю декларацією цю першу декларацію скасувала.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.21 | Максим’як

              Re: Дякую. Інформація стисла, треба обдумати.

              Цікаво, що у ООН стояло таке питання у 1975 році.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.02.21 | 123

                Re: Дякую. Інформація стисла, треба обдумати.

                Максим’як пише:
                > Цікаво, що у ООН стояло таке питання у 1975 році.

                Воно стояло, перш за все, у СРСР і арабських братів.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.02.21 | Микола К

                  Практика сіонізму це - расизм

                  Доведено Ізраїлем.

                  Цікаво, чому у 21 столітті одному народу дозволяється практикувати жорстокий інтеґральний і кривавий антисемітизм на державному рівні?

                  Адже саме так і є в Ізраїлі. Бо винищуючи, принижуючи і притісняючи арабів, Ізраїль де факто і де юре практикує антисемітизм.
                  Це вам і 123 підтвердить. Бо всі розумні словники називають арабів семітами.

                  Звідси антиарабська та антипалестинська політика Ізраїлю - антисемітизм
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.02.22 | Михайло Свистович

                    Re: Це неправда.

                    Араби та євреї залежать до одної раси - європеоїдної. То де ж тут расизм.

                    ІМХО, Ви часто розкидаєтесь словами, не задумуючись над їх справжнім змістом.

                    До речі, Ви читали "Талмуд"? Чи тільки переспіви з нього?
                  • 2004.02.22 | 123

                    Лікнеп-2: Що таке антисемітизм, "де-факто" і "де-юре"

                    Микола К пише:
                    > Адже саме так і є в Ізраїлі. Бо винищуючи, принижуючи і притісняючи арабів,

                    Араби є нормальними громадянами Ізраїлю, представленими в парламенті своїми партіями.

                    > Ізраїль де факто і де юре практикує антисемітизм.
                    > Це вам і 123 підтвердить. Бо всі розумні словники називають арабів семітами.
                    > Звідси антиарабська та антипалестинська політика Ізраїлю - антисемітизм

                    Всі розумні словники чітко визначають що таке "антисемітизм". Все інше - ваші фантазії і намагання видати етимологію терміна за його справжній зміст.

                    1. Большая советская энциклопедия (навіть совкова БСЕ не знайшла можливим перекрутити)
                    Антисемитизм, одна из форм национальной и религиозной нетерпимости, выражающаяся во враждебном отношении к евреям. А. принимал в ходе истории различные формы - от религиозного и психологического предубеждения и сегрегации, проявлявшихся главным образом в сфере бытовых отношений, до проводимой государственными органами политики и насильственного выселения евреев и даже их физического истребления (геноцида).

                    2. The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition

                    anti-Semitism
                    1. Hostility toward or prejudice against Jews or Judaism.
                    2. Discrimination against Jews.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.02.22 | Zy

                      Re: Лікнеп-2: Що таке антисемітизм, "де-факто" і "де-юре"

                      > Араби є нормальними громадянами Ізраїлю, представленими в парламенті своїми партіями.
                      :) Мабуть щось подібне говорилось у листах Васильєва, коли він описував ставлення до опозиції з боку влади.
                      Ви знову не зовсім щирі :). З одного боку наполягаєте на малу кількість (лише 5) мандатів від того ж Неемана, а щодо 8 мандатів арабів від загальних 120, то вже ... ніби досягнення (ніби)
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.02.22 | 123

                        Знову маніпуляції...!

                        Zy пише:
                        > > Араби є нормальними громадянами Ізраїлю, представленими в парламенті своїми партіями.
                        > :) Мабуть щось подібне говорилось у листах Васильєва, коли він описував ставлення до опозиції з боку влади.
                        > Ви знову не зовсім щирі :). З одного боку наполягаєте на малу кількість (лише 5) мандатів від того ж Неемана, а щодо 8 мандатів арабів від загальних 120, то вже ... ніби досягнення (ніби)

                        Я навів про партії арабів для того, щоб запаречити тезу про їх геноцид євреями Ізраїлю. Той факт, що вони мають досить суттєве представництво у Кнесеті (наприклад, більше, ніж СДПУ(о) в Україні, і не на багато менше ніж у КПУ), засвідчує реальну наявність у них громадянських прав і можливість їх реалізації на практиці. Кількість мандатів пояснюється кількістю арабів у країні.

                        У кримських татар у ВР 2 мандати з 450. Це набагато менше, ніж 8-10 мандатів з 120 у арабів (у 20 разів менше). Тому що кримських татар в Україні менше, ніж арабів в Ізраїлі.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2004.02.22 | Zy

                          Re: Годі Вам

                          До чого тут "маніпуляції" ?
                          Приклади ваші потребують (весь час) пояснень, наприклад: якщо вже навели кількість депутатів з числа кр. татар (дійсно мала кількість), то показали б який відсоток складає населення кримських татар до 48 млн.
                          Довідка з інету:"Арабская диаспора в Израиле - палестинцы не покинувшие страну после провозглашения государства Израиль в 1948 г. и их потомки - насчитывает около миллиона человек (18,6 процента населения страны)."
                          То хто "маніпулює" ? :sarcastic:
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2004.02.25 | Михайло Свистович

                            Re: Ніхто не маніпулює.

                            Zy пише:
                            > До чого тут "маніпуляції" ?
                            > Приклади ваші потребують (весь час) пояснень, наприклад: якщо вже навели кількість депутатів з числа кр. татар (дійсно мала кількість), то показали б який відсоток складає населення кримських татар до 48 млн.
                            > Довідка з інету:"Арабская диаспора в Израиле - палестинцы не покинувшие страну после провозглашения государства Израиль в 1948 г. и их потомки - насчитывает около миллиона человек (18,6 процента населения страны)."
                            > То хто "маніпулює" ? :sarcastic:

                            Виборча система Ізраїлю - пропорційна й без бар"єру. Як араби проголосували - стільки депутатів і мають.
          • 2004.02.25 | Володимир

            Re: Важливо, що Ви визнали, що сіонізм є, як явище!!

            Пане Максим"як, а я ж намагався звернути Вашу увагу на цю проблему. А Ви замість того, щоб поцікавитися, незрозуміло в чому тоді мене звинувачували. СІОНІЗМ - ЦЕ ЄВРЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ, а іншими словами - цілком нормальне і природне явище. Ми, українці, повинні якщо не вітати це явище, то принаймні нормально ставитися до нього. На моє дуже тверде переконання, ЄВРЕЇ-СІОНІСТИ - найголовніші ДРУЗІ для прогресивних українців серед всіх інших націй. Чи може я помиляюсь?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.25 | 123

              Я з Вами згоден(-)

    • 2004.02.26 | Володимир

      Українській Нації ЗАГРОЖУЄ НЕ СІОНІЗМ, А МАЛОРОСІЙСЬКА ВЛАДА! :(

      ПРАВДА (і нічого, крім неї) про українсько-єврейські стосунки: це є ВЕЛИКЙ БРАТНІЙ СОЮЗ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ І ЄВРЕЙСЬКОГО СІОНІЗМУ (частина 1) - http://www.radiosvoboda.org/programs/religion/uk/2004/02/DF64C44D-8578-48F8-B3BE-F7ED5A2BBC9F.ASP:

      “Споконвіку було Слово”


      Василь Зілгалов

      Говорить радіо “Свобода”! В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті.
      У празькій студії перед мікрофоном автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом звукооператор Вашек Клоцберг.
      Ви чуєте старовинний єврейський псалом “Хесет”, у якому йдеться про те, що зустріньтеся з милосердям і вірністю у житті, дайте собі спокій і справедливість у любові до світу Божого.
      А цей фрагмент з українського псальму 18 століття, де співається про Божу Матір, яка піклується про дитя мале, нехрещене і просить пташку не співати, бо дитя ще спить....
      Що об’єднує ці два псалми і що об’єднує ці два народи – єврейський і український, український і єврейський? Земля? На якій вони живуть спільне вже не один десяток століть...Небо синє і жовте поле, степи і гори України.
      А може, якраз спокій і справедливість і любов до світу цього Божого? Хоча кажуть, що кілька столітня історія українсько-єврейських стосунків знає світлі і темні приклади.
      На темному боці – брама помсти за Хмельниччини, уманська різанина за Гайдамаччини, погроми за Отаманщини 1919 року. На світлому – виправдання присяжними українцями монахами Бейліса так званих жидівський курінь у складі української галицької армії та лікарі – євреї в УПА.
      Не дарма ж комуністична пропаганда твердила про “нечестивий СОЮЗ УКРАЇНСЬКОГО БУРЖУАЗНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ З ЄВРЕЙСЬКИМ СІОНІЗМОМ”.
      А як почуваються українські євреї сьогодні? Про це з директором Інституту юдаїки Леонідом Фінбергом веде розмову мій колега Віталій Пономарьов.

      Віталій Пономарьов

      Пане Леоніде, коли сьогодні член єврейської спільноти в Україні представляє собі історію цієї спільноти, які основні історичні події найперше йому згадуються?

      Леонід Фінберг

      По-перше, говорити про таку спільноту сьогодні трохи важко. Це досить відокремлені анклави, які характеризуються дуже сумними цифрами, тому що та свобода, яка прийшла на нашу землю, і для українців і для євреїв, для всіх інших. Вона прийшла запізно. Особливо запізно для євреїв, бо для великої громади, яка в різні часи кінця 19-го, чи 20-го століття налічувала кілька мільйонів осіб. Сьогодні ми говоримо про 100 тисяч євреїв в Україні, середній вік яких – більш, ніж 50 років. Що згадується? Які події? Я думаю, що в історичній пам’яті мабуть ще залишилися трагічні події.
      Посприяла трагічна історія взагалі цієї землі в 19-му і 20-му століттях. Ще специфічні єврейські трагедії, зокрема і погроми, Голокост. Проте, я думаю, що було не тільки це. Але ж ніхто не міг досліджувати ці події, ці явища практично весь 20-ий вік. І отже тільки ми сьогодні, тільки перша генерація маємо можливість досліджувати і єврейське мистецтво, яке народжувалося і жило на цих теренах, і фантастичну літературу на івриті і ідиші, яку вже майже ніхто тут не розуміє, але яка дала шедеври світової культури: і єврейський кінематограф, і історію єврейського театру. Це ті пласти, які є культури. Може, найбільше залишилося з того, що можна ще побачити - це залишки синагог, деколи відбудованих, частіше вони вже не будуть відновлюватися. Такі залишки цивілізації. Так само можна говорити про єврейські цвинтарі з фантастичними орнаментами такого народного мистецтва, з віршованими епітафіями. Це те, що, як правило, залишається після цивілізації.

      Віталій Пономарьов

      Особливо суттєвий асиміляційний тиск був на єврейську спільноту в Україні в 20-му столітті. Слухачі середнього, старшого віку пам’ятають цю державну політику антисемітизму в СРСР, п’яту графу, відсоткову норму, заборону на вивчення мови.
      Вже 13 років цього тиску на єврейську спільноту немає. Яким чином сьогодні відновлюється єврейська ідентичність?

      Леонід Фінберг

      Потроху відновлюється, проте це надзвичайно складні механізми і для відновлення ідентичності. Мабуть, потрібно життя декількох генерацій. Я думаю, що українці відчувають те ж саме. Ще, зважаючи на те, що носіїв отої ідентичності, яка була пов’язана з культурами на івриті та на ідиші, практично не існує. Отже, народжується якийсь новий тип єврейської ідентичності, пов’язаний вже з російською мовою, з українською мовою. Але з окремими елементами традиційної єврейської ідентичності чи орієнтації на єврейські духовні цінності, релігійні цінності. Але ж все це дуже диференційовано в кожній невеличкій групі.
      Говорити про відновлення такої ідентичності в усій громаді не доводиться. Тим не менше, я думаю, що громада повстала в якісь мірі. Зроблені дуже важливі речі, зокрема, завдяки допомозі міжнародним єврейським організаціям. Я маю на увазі систему соціальної допомоги, яка існує в єврейській громаді, і яка є досить ефективною: відновлення єврейських шкіл, синагог. Проте, це все треба аналізувати окремо і говорити про певну половинчастість кожного з цих процесів.

      Василь Зілгалов

      “Тепер іде, мамо, сніг в Україні” , - писав австрійський поет Пауль Целян, котрий народився і виріс у Чернівцях, пережив нацистські концтабори, котрі призвели до винищення мільйонів євреїв до Голокосту.
      Львів споконвіку був містом поліетнічним, ще від часів короля Данила Галицького, котрий запрошував сюди італійських майстрів, які розбудовували місто, німецькомовне населення, вірменських та єврейських купців.
      Як жили? Які були міжнаціональні стосунки у Львові? Зокрема про співжиття українців та євреїв роздумує культуролог, редактор журналу “Ї” Тарас Возняк зі Львова.

      Тарас Вознюк

      Не можна було б очікувати, щоб між тими етнічними групами, котрі мають, крім етнічних, чи релігійний, чи етнічних інтересів, і економічні інтереси. Завжди був абсолютний мир, і не було конфліктів інтересів.
      Конфлікт інтересів – це нормальна справа. Інше питання – як він вирішується. Коли він вирішується через яку-небудь різанину, то це ненормально. Якщо ж він вирішується через конкуренцію, наприклад, вірменські купці конкурують з єврейськими купцями, то це є справа абсолютно в бізнесі тогочасному і теперішньому це є справа досить звична. Тобто не будуємо ілюзій, що немає різниці інтересів. Є різниці і інтересів, і культурних, і економічних, і всіх інших. Але все залежить від культури співжиття, яке ми формуємо в нашому місті.
      До останніх часів, практично впродовж всієї історії у Львові якихось великих акцій, великих конфліктів кривавих практично і не було. Інколи, коли якісь загальні тенденції були у всій країні, в цілому краї, скажімо, був якийсь польсько-український етнічний конфлікт, скажімо, впродовж всього 20-го століття, до десь 1945-1948 років, то це зачепило, безсумнівно, і місто.
      Не саме місто породило той етнічний конфлікт. Коли нацисти окупували територію, і українську в тому числі, то дійсно було знищення українського населення.
      Але не місто Львів ініціювало знищення єврейського населення міста. Це приходили вітри здалеку. Коли відбувалися депортації совєцькою владою поляків до Сибіру, то не громадяни міста Львова ініціювали ці процеси.
      Коли депортували українців до Сибіру, то теж не громадяни міста Львова, навіть російського походження це ініціювали. Це були загальні процеси, а місто було тільки об’єктом тих процесів. І в такій ситуації формувалася та атмосфера міста.

      Василь Зілгалов

      ХХ століття спільне для українців і євреїв ще й трагедіями загибелі мільйонів з двох народів, мільйонів, котрі ще й досі не пораховані до кінця. Голокост, Голодомор, Геноциди... Їх потяги пішли у вічність.
      Своїми думками про складні спільні долі українців і євреїв ділиться голова Українського ПЕН-клубу Євген Сверстюк.

      Євген СВЕРСТЮК

      Я не дуже компетентний в цій тематиці, але з життєвих спостережень виніс переконання, що антисемітизм – це хвороба, якої не слід роз’ятрювати.
      Найчастіше – це просто брак відповідної культури і чемності. В українців антисемітизм побутовий, поверховий. Легенда про жида, який тримає ключі від церкви. Легенда, чи й правда, про багатія, який знущається.
      Зрештою, вперта правда про більшовицьких активістів, які служили в ЧК, ГПУ, НКВД. Але задумаємося над таким фактом – після усього цього, типова реакція українців на розстріли євреїв нацистами була людяною, християнською.
      Про це говорять матеріали про рятування українцями євреїв. Цифри вражаючі, і то зважмо, що вціліли факти дуже пізно і дуже побіжно зібрані.
      В сучасному світі українцям нічого чого сказати на ту гостру тему, окрім скарг на деяких жидуватих олігархів, які сильно роздмухують побутовий антисемітизм своїм безмежним хамством і захланністю.

      Василь Зілгалов

      Це був президент Українського ПЕН-клубу Євген Сверстюк. І ми вже говорили про те, що здавна на теренах сучасної України разом жили українці та євреї, поляки і росіяни. Досі в українській глибинці, у маленьких містечках з давньою історією поруч стоять церкви і синагоги, і місцеве населення не ділить одне одного на “хохлів” чи “жидів”.
      Таким антигуманним розподілом займаються не зовсім серйозні люди у великих містах, спотворюючи міжетнічну пастораль антисемітськими гаслами і публікаціями. І, як стверджує голова Всеукраїнського єврейського конгресу Вадим Рабинович, у цьому винний не український народ, а політика подвійних стандартів, яку використовує українська влада.
      З Вадимом Рабиновичем розмовляла наша кореспондентка Богдана Костюк:

      Богдана Костюк

      Україна не є антисемітською державою, - стверджує Вадим Рабинович, і додає, що закриття газети “Сільські вісті” – це результат не приналежності видання до опозиції, а результат антисемітських публікацій у газеті. І, за словами пана Рабиновича...

      Вадим РАБИНОВИЧ (переклад)

      Елементарні знання історії доводять, що коли люди заплющують очі на протиправні дії у такій тонкій сфері як міжетнічні стосунки, це призводить до того, що ініціатори нагнітання пристрастей нахабніють ще більше. Я не можу вірити тим політикам, які виступають за міжетнічний мир і тут же критикують рішення суду закрити “Сільські вісті” за антисемітські публікації, які розпалюють міжетнічну ворожнечу. Я не вірю політикам, які критикують антисемітизм і при цьому співпрацюють з такою організацією, як Міжнародна академія управління персоналом. Це при тому, що у виданні МАУП – журналі “Персонал” публікуються такі речі, що просто жах. Ну, скажіть, хіба можна писати, що колись євреї прийшли в Україну ґвалтувати жінок і вбивати чоловіків?! Це ж нонсенс!
      Україна завжди існувала як багатонаціональна держава, тут жили різні народи, і ніякі подібні теми не піднімались.

      Богдана Костюк

      Каже Вадим Рабинович. І додає:

      Вадим РАБИНОВИЧ (переклад)

      Ми відновлюємо синагогу – це справа єврейської громади. Але ми живемо в Україні, і ми дали гроші для позолочення храму Святого Михайла у Києві, і тепер я їду повз нього і радію - красиво. Мені приємно, що ми якийсь внесок у відродження українських святинь зробили. Звернувся до мене Лесь Танюк з проханням допомогти українським студентам, щоб вони навчались закордоном.
      Ми знайшли потрібні кошти. І це правильно, оскільки ми, з одного боку, єврейська громада, а з другого – українська єврейська громада.

      Богдана Костюк

      Наголосив Вадим Рабинович. З Києва для радіо “Свобода” Богдана Костюк.

      Василь Зілгалов

      Ми українські... в Україні живемо і...

      Євген СВЕРСТЮК

      Звичайно, за великим рахунком нам бракує для врівноваження в сучасному політико-культурному просторі багатого і мудрого єврея, на голову вищого, який би уневажнив усі стереотипи своєю гідністю громадянина України. Але ж бракує такого і українця.

      Василь Зілгалов

      Каже український філософ, письменник Євген Сверстюк. А хіба ні, - казав якось український поет Мойсей Фішбейн і додавав до своїх афоризмів: “Кожний мудрий свого дурня знайде. О, мій мудрий народе!”
      **********
      Далі ще буде ПРОДОВЖЕННЯ! Тобто частина 2.
  • 2004.02.21 | Микола К

    ІМХО - Цікава гілка з ТЕЛЕКРИТИКИ

    Особливо прошу звернути увагу на арґументацію Сухобока упродовж дискусії
    http://www.telekritika.kiev.ua/forum/read.php?f=1&i=28481&t=28316

    «Обком» против беззакония в отношении газеты «Сельские вести» и ее подписчиков»
    Автор: Сергей Сухобок
    Дата: 16-02-2004 16:55

    17 февраля 2004 года в 11.00 в помещении Национального Союза журналистов Украины Интернет-издание «Обком» проводит пресс-конференцию на тему

    «Обком» против беззакония в отношении газеты «Сельские вести» и ее подписчиков»

    Газета «Сельские вести» имеет сотни тысяч подписчиков во всех регионах Украины, которые подписавшись на газету, заключили с ней договор на получение информации.

    Решение судьи местного Шевченковского суда в г. Киеве Ирины Сапрыкиной о закрытии «Сельских вестей» наносит моральный и материальный ущерб всем подписчикам газеты.

    Это было бы еще объяснимо и приемлемо, если бы решение судьи Сапрыкиной основывалось на нормах законов и Конституции Украины. Однако, проведенный юридический анализ решения суда, вынесенного от имени Украины, свидетельствует о целом ряде грубейших нарушений процессуальных норм и требований Конституции и законов Украины.

    Следовательно, это решение суда наносит удар по всей правовой системе страны, дискредитирует законы и Конституцию Украины. А главное – причиняет значительный моральный и материальный ущерб не только подписчикам «Сельских вестей», но и всему обществу, ставя под сомнение фундаментальную составляющую демократии – право на свободу слова, и покушается на информационную безопасность государства, защита которой является делом каждого гражданина Украины.

    В связи с этим «Обком» намерен активными действиями защищать законные интересы журналистов и граждан Украины.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: «Обком» против беззакония в отношении газеты «Сельские вести» и ее подписчиков»
    Автор: Х/Ф (---.magnus.net.ua)
    Дата: 16-02-2004 17:28

    Сергій Сухобок, всім зрозуміло що рішення суду скоріш політичне...
    Потрібен час.

    Відповісти на це повідомлення
    Будете на возах ехать с Киева до Тель-Авива?
    Автор: Vera Petrenko (---.nick.dialup.ukr.net)
    Дата: 17-02-2004 06:43

    Сергей, какую форму протеста избирёте?

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Будете на возах ехать с Киева до Тель-Авива?
    Автор: Виктор
    Дата: 17-02-2004 09:54

    Наверное, погромы.........

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Будете на возах ехать с Киева до Тель-Авива?
    Автор: семит
    Дата: 17-02-2004 13:46

    Может и вправду дело политическое, но Сильски висти просто кретины! вы читали эти статьи этого Яременка? Это же полный писец!!!! Политика или нет, а за такое нужно головы сносить. В суде Яременко и Грузин сказали, что от своих слов и статей не отказываются и продолжат публикации таких статей про евреев. А еще они на своем сайте демонстративно повесили две статьи Яременко "по просьбе читателей".
    Одни вопрос: Обком, Сухобок - антисемиты? Да или нет?

    Відповісти на це повідомлення
    Просто страна живет по схеме:
    Автор: ОС
    Дата: 17-02-2004 14:04


    Наворовал >>> завели дело >>> стал депутатом
    Нарушил закон >>> записался в опозицию

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Просто страна живет по схеме:
    Автор: семит
    Дата: 17-02-2004 14:34

    такое ощущение, что Сухобок и Бойко лезут во все дыры чтобы быть на слуху, но нельзя же это делать защищая ЯВНЫЙ, МАХРОВЫЙ антисемитизм. Или пусть признаются, что они антисемиты. Я например не антисемит, поэтому я воздерживаюсь от всякой публичной защиты этой газеты, хотя знаю, что не все так просто в этом деле. Сапрыкина та еще стерва, но прежде чем гнать на нее за закрытие СВ, стоит хорошо подумать. До сих пор я уважал Монтян, а теперь думаю: да е... же ж вашу мать, и тут вы гоните. Эх, абидна.

    Відповісти на це повідомлення
    абідна, точно...
    Автор: Дикий мед
    Дата: 17-02-2004 14:42

    Сергію, ти хоч розумієш, куди втрапив?..

    Відповісти на це повідомлення
    Re: думки з приводу
    Автор: Степан
    Дата: 17-02-2004 20:22

    Сухобок з "Обкому" не сповна розуму, якщо не розрізняє на чому піар можна робити, а на чому ні. На антисемітизмі ні за яких обставин не можна робити піар. Є ж якісь межі загальнолюдські, гуманістичні, якщо журналістських кодексів немає. Антисемтизм - хвороба недорозвинених, нижчих за рівнем суспільств. Невже це треба пояснювати?

    Але давайте абстрагуємося: що таке "Обком"? Всього-навсього одна з сотень Інтернет-сторінок. Такі сторінки може робити будь-який школяр, студент тощо. Вони поза законом наразі і це насправді є погано. Є винятки - наприклад, УП і ТК - це видання, що мають чіткий імідж, коло авторів і редакційну політику. Ми знаємо, що там можна прочитати те, що замочують в звичайних ЗМІ.

    Ви довіряєте "Обкому", як джерелу інформації, а його авторам, як фахівцям чи журналістам? Я особисто ні. Його навіть не цікаво читати. "Обком" - це не джерело інформації, не рупор якоїсь сили, не опозиційне ЗМІ, просто нецікаве видання. Це сторінка, яка просто десь є в Інтернеті й інколи вона вигулькує "проти чогось", як Баба Яга. Це смішно.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: думки з приводу
    Автор: Сергей Сухобок
    Дата: 19-02-2004 11:17

    Спасибо всем откликнувшимся.

    Особо порадовали те, кто сразу стал приклеивать ярлык антисемитизма. Что ж, дело до боли знакомое. Но я не антисемит - на самом деле я антипортугалец, антиаргентинец, антибушмен и антисуахилист (или вы скажете, что это более бредовые определения чем антисемитизм? - а по-моему, одного порядка умственной дегенерации).

    Дикому меду отвечу, что понимаю и отдаю отчет в том, что делаю - иначе тут не появились бы те, кто начал поносить меня. У них работа такая.

    Но я ориентировался строго на юридическую состовляющую всего этого дела. А там просто мрак. Ведь если допустить, что кто-то свои мнимые или реальные права собирается отставивать, нарушая законы и Конституцию, то чем эти "защитники" лучше преступников? А судья Сапрыкина совершила уголовное преступление без всяких "но".

    И меня вовсе не интересует, что там написл Яременко или опубликовали Сельские вести - если они виноваты в чем, это должно быть доказано в соответствии с действующими процессуальными и законодательными нормами. Если это не доказано (а так оно и есть), то против газеты совершено преступление. А так оно и есть на самом деле.

    Если же сейчас допустить, что совершенно незаконными методами расправятся с одним изданием, то где гарантия, что завтра по надуманному (а скорее - придуманному) поводу не закроют других?

    Потому галас, который кое-кто поднял в прессе и здесь на форуме преследует только одну цель - узаконить беззаконие. Сделать его официальной нормой украинской действительности. То есть - официально ввести в стране ФАШИЗМ.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: думки з приводу
    Автор: ОС
    Дата: 19-02-2004 16:48


    Какая-то однобокая получается позиция у вас. Или поза... Вы тут распираетесь по поводу недоказанности вины газеты - и одновременно категорично утверждаете, что "судья Сапрыкина совершила уголовное преступление". При этом "ориентировался строго на юридическую состовляющую всего этого дела".

    Не вешайте лапшу, уважаемый.

    ВСЕ ЭТО ПИАР.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: думки з приводу
    Автор: Сергей Сухобок
    Дата: 19-02-2004 17:12

    2ОС

    //Не вешайте лапшу, уважаемый. ВСЕ ЭТО ПИАР.///

    увы, лапшу пока вешаете Вы. И результат будет однозначный - решение Сапрыкиной будет 100% отменено как незаконное. Вопрос только в том - понесет ли она ответсвенность за свои деяния.

    Кстати, преступность действий Сапрыкиной заключается еще и в том, что она приняла к рассмотрению иск от несуществующей в природе организации - Международного антифашистского комитета. И, в конце концов, в суде будет признана незаконной деятельность этих липовых "антифашистов".

    Впрочем, это стиль тех, кто устроил эту всю провокацию - иск подан несуществующей организацией к несуществующему ответчику, решение вынесено в отношении газеты, которое должна исполнить несуществующая госструктура - Госкомпечати, упраздненная еще в 1994 году.

    Весь иск к Сельским вестям и решение Сапрыкиной - преступная провокация от первого до последнего момента.

    Впрочем, мне трудно объяснять такие вещи людям, которые даже не соизволили самостоятельно прочитать хотя бы решение Сапрыкиной (от имени Украины), где она все сельское население Украины от имени государства провозглашает тупым быдлом, неспособным самостоятельно разобраться в каком-либо вопросе. До такого даже Гитлер не додумывался. А все защитники Сапрыкиной этот фашистский бред готовы одобрять до бесконечности.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: думки з приводу
    Автор: ОС
    Дата: 19-02-2004 17:28


    Г-н Сухобок, вы прекрасно понимаете, что проблема не в Сапрыкиной. Что, мало до этого судьи выносили грёбаные решения, не вписывающееся ни в одни законодательные ворота? Что ж вы раньше молчали? Конечно, тут таков масштаб для протеста вырисовался - и опозиция, и зарубежные защитники демократии... Есть где развернуться, чтобы быть замеченным, правда?

    А ваш пиар очевиден: выгораживая газету, вы подобно Сапрыкиной, бездоказанно обвиняете - но уже судью. Докажите сначала ее вину, потом прессу собирать будете.

    Вы влезли в дерьмо со своей защитой. Вина СВ не доказана, говорите... Да просто еще никто серьезно не пытался ее доказать. В этой стране все делается сами знаете, через какое место.

    п.с. Кстати, вы-то сами компьютеры уже забрали из налоговой?

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Сухобоку
    Автор: Степан
    Дата: 19-02-2004 19:09

    Сухобок говорит: "преступность действий Сапрыкиной заключается еще и в том, что она приняла к рассмотрению иск от несуществующей в природе организации - Международного антифашистского комитета".

    Тов. Сухобок, Вы чудовищно заблуждаетесь. Подать иск может как просто гражданин, так и организация. И нет ничего преступного в том, что судья принял иск к рассмотрению. Наоборот! Преступным было бы, если Сапрыкина не приняла бы иск! Так что не важно, КТО подал иск. А организацию могут зарегистрировать даже 3 бомжа, собравшись вместе и назвать ее как угодно. А в госреестре организаций Украины (Минюст)знаете сколько тысяч организаций, существующих только на бумаге?!

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Сухобоку
    Автор: Сергей Сухобок
    Дата: 19-02-2004 21:30

    Уважаемые оппоненты, вы бесконечно правы, утверждая, что организацию могут создать три бомжа и иск может подать любой гражданин. Проблема в том, что никакой гражданин иск не подавал, а Международный антифашистский комитет сущетствует только в больном представлении отдельных нездоровых личностей. Юридически его не существует. И не существовало НИКОГДА. Поэтому и принимать иск к рассмотрению не было ни малейшего основания.
    Кроме прочего, я не считаю, что влез в дерьмо. Просто я уже побывал в шкуре тех, кого без малейших законных оснований (но только потому, что кому-то не нравилась наша работа, а законных причин уничтожить нас не было) просто попытались уничтожить.
    Кстати, по нашим компьютерам. Суды по нашим искам идут уже два года. Было за это время всякое. Об этом мы еще расскажем. Но сегодня могу уже с уверенностью сказать, что положительный для нас итог стал вырисовываться. И думаю, что юридические последствия этого будут гораздо большими, чем просто признание нашей правоты. Судебные санкции, уверен, будут гораздо большими, чем просто удовлетворение наших первоначальных претензий.

    А вину Сапрыкиной будет устанавливать следствие и суд. Потому и подано заявление о возбуждении уголовного дела против нее, где и изложены все факты и обстоятельства совершенного ей преступления. Кстати, человек, подавший заявление, подписался под тем, что уведомлен об уголовной ответственности за ложный донос.
    Так что в результате или против нас возбудят уголовное дело, или против Сапрыкиной. Но в то, что кто-то сможет опровергнуть наши аргументы, поверить сложно. А вот в то, что у Сапрыкиной не окажутся "ангелы-хранители", отмажущие от ответственности - как раз наоборот.

    Відповісти на це повідомлення
    Re: Сухобоку
    Автор: ОС
    Дата: 20-02-2004 09:14


    "Опровергнуть" ваши аргументы... Вы вот уже два года не можете отсудить свои хреновы железяки, а уже взялись засадить судью. С такой-то "кишкой"? Смешно, ей Богу!
  • 2004.02.24 | Максим’як

    ЦІКАВА стаття з "Інформбюлетеня! Для мене відкриття.

    Я щось чув краєм вуха про Ходоса із Харкова (чи це той самий? Хто знає?), що він десь щось, як Вадим Рабінович. Тут я шукаю статті Шилова, які із продовженням у "Інформбюлетені" друкуються і дивлюся якась дуже вульгарна назва.

    Справді, а чого на нього у суд не подає антифашистський комітет? Прочитавши таке, та ще він каже, що написав 13 книжок на подібну тему, то для мене, якщо не провокація ця стаття, то маю думати, що це правда.

    Цікаввво. Це у нас таке в Україні твориться, що одні євреї мотлошать непримеренно інших?

    П.С.
    Виділено товстим шрифтом згідно оригінального тексту.


    -------------------
    Едуард ХОДОС:
    Викликаю вогонь на себе,
    або Ср... ли — мазали, плакали — розказували...


    Прекрасна в еврее
    лихая повадка
    с эпохой кишеть наравне,
    но страсть у еврея -
    устройство порядка
    в чужой для еврея стране.
    Игорь Губерман.

    Відкритий лист голови Харківської іудейської релігійної общини ліберального спрямування Едуарда Ходоса

    Міжнародному антифашистському комітету (голова Самуїл Асирович Шлаєн)
    28 січня 2004 року Шевченківський районний суд м. Києва задовольнив позов Міжнародного антифашистського комітету (м. Київ) до газети «Сільські вісті», яка виходить більш як півмільйонним тиражем, і ухвалив рішення про закриття видання. Офіційним приводом для позовної заяви стало опублікування в газеті статей українського професора Василя Яременка, присвячених аналізу взаємовідносин українців та євреїв, - «Міф про український антисемітизм» та «Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів», - в яких новоявлені борці з фашизмом під керівництвом Самуїла Шлаєна розгледіли «розпалювання національної та релігійної ворожнечі». У даному разі я не маю наміру коментувати рішення суду, в діях якого із самого початку була відсутня елементарна правова логіка. Справа в тому, що сам позов, поданий Міжнародним антифашистським комітетом проти газети «Сільські вісті», абсолютно необгрунтований, адже основним об’єктом претензій антифашистів, очолюваних Шлаєном, є статті професора В. Яременка, що ввійшли до його збірника «Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів», серед яких, зокрема, і такі публіцистичні праці: «Міф про український антисемітизм», «Етика четвертої влади», «Іван Франко на позовах із староєврейськими і новітніми рабинами», «Куди серце лежить, туди й око глядить» та «Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів». Газета ж «Сільські вісті» всього-на-всього лише опублікувала скорочені варіанти двох статей із зазначеного збірника В. В. Яременка, про що й повідомила своїм читачам у спеціальній виносці, що супроводжувала одну із публікацій. І якщо в антифашистського комітету виникли претензії до змісту вищезазначених праць, відповідно до правових норм та елементарної логіки позов має подаватися винятково проти автора, тобто Василя Яременка, і грунтуватися на першоджерелі, тобто збірнику «Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів».

    Чому ж суддя, який узяв позов проти газети «Сільські вісті» і ухвалив рішення про її закриття, абсолютно не звернув уваги на таку очевидну натяжку з боку позивачів? Чи не тому, що, відкинувши позовні вимоги антифашистів, керованих людиною на прізвище Шлаєн, і не продемонструвавши миттєву «правозахисну» реакцію на слово «єврей», служитель Феміди ризикнув зажити слави «прибічника фашистів» і потрапити до чорного списку «запеклих антисемітів»? З цим нині у нас (і не тільки у нас) усе, як слід, - адже між фашизмом і антисемітизмом давно і свідомо поставлено знак рівності. Ким? Та все ж тими «бідними євреями», які ще до початку Другої світової «від імені всього єврейського народу» першими оголосили війну Гітлеру, через багато років потому вимагали компенсації за Холокост «для всього єврейського народу», а потім відкривали спецсадки, спецшколи, спецтабори відпочинку «для дітей тільки єврейського народу». А будь-яку спробу відірвати від слова «євреї» прив’язку «бідні» тут же буде витлумачено як «розпалювання національної і релігійної ворожнечі», помножене на антисемітизм і фашизм у квадраті. Дуже точну характеристику цьому явищу дав відомий шведський журналіст і політичний аналітик Айвор Бенсон у своїй книзі «Фактор сіонізму. Вплив євреїв на історію ХХ століття», вперше опублікованій ще в 1986 році:

    «З усіх великих обманів, котрі вкупі складають сьогоднішній «світ брехні», нема більш могутнішого і більш чреватішого катастрофічними наслідками, ніж обман під назвою «антисемітизм»

    Сьогодні він особливо небезпечний, тому що з успіхом використовується як психологічна зброя з метою не дати народам [... ] виявити, що їх намагаються затягнути в приготовлений для них «новий світовий порядок». Це надзвичайно потужний засіб, тому що він використовується і підтримується світовою мережею організацій, які по всьому світу володіють необмеженими фінансовими та людськими ресурсами.

    Ця велика брехня застосовується для нещадного придушення інформації і накладання фактичного вето на відкриту розмову з багатьох проблем, з яких найважливіша - події на Близькому Сході, де створення держави Ізраїль спричинило ланцюгову реакцію найтривожніших наслідків для євреїв, так само, як і неєвреїв. (У даному разі геополітичні оцінки Айвора Бенсона ми з повним правом можемо віднести до нинішньої ситуації в Україні, де дедалі більше актуалізується «українсько-єврейське питання», спроможне спричинити «ланцюгову реакцію найтривожніших наслідків для євреїв, так само, як і неєвреїв». Далі на прикладі США та Ізраїлю дуже яскраво продемонстровано «нещадне придушення інформації і накладання фактичного вето на відкриту розмову з багатьох проблем» - те ж саме можна сказати про Україну, в якій будь-яка відверта розмова, що стосується єврейської теми, вже сама по собі є великою проблемою. - Е. Ходос.).

    Доктор Альфред Лілієнталь, американський історик-єврей, котрий вбачає в сіонізмі величезну небезпеку для єврейського народу і для світу в цілому, змальовує, як це відбувається

    «У найнапруженіші моменти взаємовідносин США та Ізраїлю з арабським світом незмінно знаходився хтось, хто бачив цю проблему в перспективі, енергійно брався за справу і намагався розповісти про те, що відбувається, американській громадськості. З тією ж немину- чістю, як ватажка зграї вовків просто пристрелюють, правдолюбця починають переслідувати, його голос і перо замовкають, і зяюча порожнеча навколо цього ще раз стає реальністю. З допомогою безвідмовних неперебірливих мас-медіа критик Ізраїлю чи американської політики «Ізраїль понад усе» уявляється якоюсь реінкарнацією Гітлера. Ті, хто насмілюється зруйнувати стіну мовчання, дорого платять за сміливість робити те, що вони вважають своєю демократичною прерогативою» («Зв’язок із сіонізмом»). Далі Лілієнталь наводить імена деяких із провідних духовних осіб, політиків та учених, котрих жорстоко затаврували як антисемітів і в багатьох випадках знищили за спробу «чинити супротив хвилі єврейсько-сіоністського націоналізму». [... ] Для всіх порушників спокою тавро «антисеміт» було чимось на кшталт тих маленьких білих мішеней, приколотих на грудях полоненого, що стояв перед карателями, котрі гарантували абсолютно точне попадання без осічки...» (Айвор Бенсон. «Фактор сіонізму. Вплив євреїв на історію ХХ століття»).

    Та повернімося до розмови про першоджерела. Ідучи за логікою позивачів і судді, який приєднався до них, мене цілком можна притягнути «за розпалювання...», пред’явивши як незаперечний доказ щойно процитований фрагмент книги шведа Бенсона, а його, в свою чергу, за посилання на єврея Лілієнталя, який є «антисемітом» уже хоча б тому, що посмів «зруйнувати стіну мовчання», що оточує справжню суть «проблеми антисемітизму».

    Більше того, на сторінках усіх моїх книжок, число яких на сьогодні досягло тринадцяти, а сукупний тираж нараховує сотні тисяч примірників, можна знайти багато подібних думок. При цьому ніхто із «хору» активістів-антифашистів під управлінням Шлаєна, ні особисто Самуїл Асирович не намагаються пред’явити мені претензії на предмет розпалювання національної та релігійної ворожнечі! Чи не тому, що згаданий Міжнародний антифашистський комітет вважає за краще «не помічати» моїх книг, ніж затівати розбірки щодо їх змісту? Чи не з цієї ж причини під час судового розгляду за позовом антифашистів-шлаєнців проти газети «Сільські вісті» адвокати позивачів не поставили жодного запитання мені, Едуарду Ходосу - єдиному свідку, представленому стороною відповідача?

    Чи не тому, що ЄВРЕЙСЬКИЙ ФАШИЗМ, викриттю якого присвячені всі написані мною книги, не входить до сфери «боротьби» Міжнародного антифашистського комітету під керівництвом Самуїла Шлаєна?!

    А щоб не губитися у здогадах, можна провести невеликий експеримент і перевірити наших антифашистів «на вошивість». Пропоную газеті «Сільські вісті» надати свої сторінки для публікації моєї останньої книги «Єврейський удар, або П-дець підкрався непомітно», насиченої найбільш «свіжим» на сьогодні фактажем, і подивитися на реакцію наших борців проти фашизму: якщо вони ті, за кого себе видають, не сумніваюся, що зможу в їхній особі знайти соратників і під гаслом «Смерть хабадським окупантам!» виступити єдиним фронтом проти чорно-капелюшної іудейо-нацистської гадини, що розповзлась сьогодні по всьому світу і перетворила Україну в одне із своїх зміїних кубел; якщо ж - ні, у такому разі підопічним Шлаєна доведеться вже дуже розстаратися, спростовуючи мої небезпідставні підозри, що вся їхня «антифашистська» діяльність вкладається у найпростішу «схему»: «ср... ли - мазали, плакали - розказували».
    Що ж стосується можливих позовів на предмет появи на сторінках «Сільських вістей» тексту моїх книг, одразу попереджаю: панове «антифашисти», всі претензії з приводу «розпалювання національної і релігійної ворожнечі» - до першоджерела, всі питання з приводу змісту публікації - до автора, всі «антифашистські розбірки» - в суді. Тож я, про всяк випадок, не прощаюсь... А решті пропоную короткий огляд моїх праць, щоб кожний міг оцінити рівень складності тесту на «педикульоз», запропонований мною Міжнародному антифашистському комітету.

    «СЬОГОДНІ НЕМАЄ НІЧОГО СТРАШНІШОГО ЗА ЄВРЕЙСЬКИЙ ФАШИЗМ»

    «9 травня 2003 року в спеціальному репортажі, підготовленому до Свята Перемоги, російський телеканал «ТВ Центр» повідомив: нинішні знання переважної більшості молодого покоління про історію Другої світової війни наближаються до рівня їхніх американських ровесників, котрі щиро вірять у те, що, «рятуючи рядового Райяна», Америка перемогла Гітлера. Той же канал процитував російського міністра культури, колишнього українського єврея Михайла Швидкого, який заявив, що сьогодні немає нічого страшнішого за російський фашизм [...] От уже не чекав, що знайду несподівану підтримку в особі Михайла Швидкого, нинішнього «опікувача» російської культури. З часу перемоги над фашистською Німеччиною мало хто намагався розгледіти у фашизмі якісь конкретні національні риси - мовляв, фашизм він і є фашизм. Тим не менше, я стверджував і продовжую стверджувати, що у фашизму є «національні особливості». Що і підтвердив міністр Швидкий, визначивши російський фашизм як найстрашніше явище сьогодення.

    Щоправда, на цьому збіг наших поглядів з Михайлом Швидким закінчується. Я не збираюсь дискутувати з паном міністром з приводу заявленого ним рівня «страхіття» російського фашизму - особисто мені не доводилося стикатися з цим явищем. А я звик говорити виключно про те, що знаю напевно. Тому мені більше підходить говорити не про російський, а про єврейський фашизм. Що, власне, я і роблю протягом багатьох років. Усі мої попередні книги доводять, що сьогодні немає нічого страшнішого за єврейський фашизм, головним ідейним натхненником якого є іудейо-нацистська бузувірська секта Хабад. Ця книга - не виняток. Вона покликана показати жахливу виразку єврейського фашизму, а також жорстокість, міць і підступність Єврейського удару» («Єврейський удар», травень-серпень, 2003 р.).

    «[... ] практично через усі мої книги, у тому числі й ті, що ввійшли до публіцистичного циклу «Єврейський синдром», червоною ниткою проходить тема Хабаду і всебічний аналіз діяльності всієї секти, справжня сутність якої стала мені відома більше десяти років тому. Відтоді я невпинно бив у всі дзвони, попереджуючи про небезпеку, що нависла над усіма нами з моменту висадки хабадського десанту на нашій землі. Я постійно стверджував, що іудейо-нацистська секта Хабад, котра ввійшла наприкінці 1980 - на початку 1990 рр. на територію колишнього СРСР, не лише підімне під себе місцеві єврейські кола, а й захопить важелі впливу на владу, політичний і фінансовий світ на всьому пострадянському просторі. Однак всі мої звернення до громадськості і, передусім, - до єврейської, лунали, як «голос волаючого у пустелі», - ніхто не хотів їх чути.

    Минуло кілька років, і сталося те, що мало статися, - захоплення влади фашиствуючим Хабадом. [...]

    З книг, що ввійшли до циклу «Єврейський синдром», більшість читачів уже знають як відбулося моє близьке знайомство з Хабадом і що собою являє цей перевертень у чорному капелюсі. Однак тих, хто вперше читає написане мною, я просто зобов’язаний хоча б коротко ввести у курс справ.

    Ультраортодоксальна секта Хабад, що виникла у XVIII столітті в містечку Любавичі (на межі кордонів Росії, України і Білорусі), на початку 1930 рр. була вигнана Сталіним з території СРСР. З 1940-х рр. штаб-квартира Хабаду розташовується у Брукліні, одному із районів Нью-Йорка. На початок 1990-х рр. Хабад досяг небувалої політичної, економічної та фінансової могутності, а його основною метою було проголошення «всесвітньої експансії». Діяльність секти вельми законспірована, в той же час демонстративно виставляються напоказ виняткові благочестя та релігійна цнотливість.

    Хабад - іудейо-нацистська секта, побудована за клановим принципом, на чолі якої стоїть «хрещений батько» Любавичівський Ребе

    Входження до клану надзвичайно обмежене, а його члени відзначаються агресивним, що межує з безумством, релігійним фанатизмом. Досі секта Хабад, незважаючи на досягнуті могутність і понадвплив, залишається досить нечисельною (на початок 1990-х рр. у світі налічувалось усього лише 20 тисяч її представників). Хабадники активно протистоять процесу асиміляції євреїв і є фанатичними борцями за «чистоту крові». Основним принципом фашистської ідеології секти є такий: «євреї понад усе, а Хабад - понад євреями». Цей принцип закладений в основу всієї діяльності Хабаду, в тому числі і на території України, Росії та інших країн, колишніх республік СРСР.

    Зверніть увагу на таку цитату:

    «... у ці дні, коли «всі царства світу постають один проти одного», ми повинні знати і вірити, що війна між царствами народів світу не торкнеться, боронь Боже, євреїв. Навпаки, всі події, що відбуваються, будуть ТІЛЬКИ НА КОРИСТЬ ЄВРЕЙСЬКОМУ НАРОДОВІ...».

    Ці слова належать остан-ньому з хабадських «фюрерів» Сьомому Любавичівському Ребе Менахему Менделу Шнеєрсону, якому члени секти поклоняються з шаленістю знавіснілих ідолоприхильників і якого вони після смерті проголосили Мошіахом, тобто Месією.

    Саме на запрошення Менахема Мендела Шнеєрсона в жовтні 1991 року я, голова Харківської іудейської релігійної общини ліберального спрямування, у складі делегації голів шести найбільших єврейських громад СРСР прибув до Нью-Йорка, у штаб-квартиру Хабаду. Протягом місяця ми проходили детальний інструктаж, навчалися хабадських методів ідеологічної обробки, пізнавали таємні плани захоплення влади на території Радянського Союзу, який, як повідомили нам хабадські інструктори, доживав свої останні дні... Через деякий час я побачив, що всі події, що відбуваються вже на руїнах колишньої Радянської імперії, точно відповідають «бруклінському проекту», розробленому Хабадом («Єврейська рулетка», листопад 2002 р.).

    Едуард Ходос
    http://www.infb.net/07_04/4.shtml
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.02.24 | 123

      Ходос - хворий на голову. Свистович вже писав про це(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.02.24 | Максим’як

        Re: Тобто, не вписується у рамки нормального єврея? (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.25 | 123

          Тобто - ідіот з титулом "барон".

          Зробить пошук по Майдану і почитайте, Свистович докладно про нього писав.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.02.25 | Михайло Свистович

            Re: Цей титул він сам собі вигадав (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.25 | Augusto

              A os' i nepravda!

              Jomu osobysto titul "baron" dav prestavnyk abiturienta na "ukrains'kyj prestol" Jogo Sjajnist' Karachajevs'kyj-Vovk (ce ne Tambovs'kyj-Vovk jakys' tam!) i baron Xodos buv "ukrains'kyj monarxist".
              Ja osobysto bachyv cej klejnod. Nijakogo majetka cej titul ne davav, ale na stinu mozhna bulo povisyty.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.02.25 | 123

                О!Ще один ідіот(Вовк) виліз:).Чи він теж не ідіот,а свідомий?(-)

                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.02.25 | Augusto

                  Vin ne idiot, i ne svidomyj. Vin - knjaz'.

                  A knjazjam - mozhna.
                  Mene odyn raz zatjagnuly na svjatkuvannja Rizdva Xrystova v "Dvorjanskom Sobranii" (pislja "m" - tverdyj znak, pislja "k" - tezh).
                  Najznamenityj "dvorjanin" z "rodoslovnoj" dovshoju nizh v peresichnogo klubnogo dobermana-pinchera pracjuvav shvejcarov v restorani, tomu "ix sijas'" tak nazhralys', shcho ljagly v sortyri bilja unitaza i zvidty strashnym golosom krychaly "zemelja, xujnju poresh!!!!", ja skazav inshym "dvorjanam", shcho Jogo Svitlist' zabyly svoim tilom proxod, vony sprobuvaly vidtjagnuty knjazja chy grafa vid unitaza, ale toj muzhn'o vidbyvavsja ta povidryvav gudzyky, tomu vony jogo zalyshyly z vygukom "ta pashol on na x*j!".
                  Takym chynom - ne misce krasyt' ljudynu, a ljudyna - misce.
                  Karachajvs'kyj-Vovk natomist' ne prykrashav soboju sanitarnyx misc', tomu - nadavav tytuly.
                  A xto skazav, shcho baronu zaboroneno buty golovoju Pershoi Antysemits'koi Synagogy?
                  Os' vchora v Gaazi pochalos' sluxannja problemy Velykoi Jevrejs'koi Stiny, tak chastyna jevreiv bula na storoni Izrailja, a chastyna - na storoni palestynciv.
                  Prychomu na storoni palestynciv stojaly taki kolorytni typy v chornyx kapeljuxax ta pejsax z plakatamy "Myrno prypynyt' isnuvannja sionists'kogo utvorennja!", jakis' ul'tra-religijni sektanty, jaki vystupajut' PROTY isnuvannja Izrailja.
      • 2004.02.24 | КП8416

        Класна аргументація!

        Замість спростовувати аргументи, сперечатися по суті, навішують ярлики; "антисеміт!" або "хворий на голову!" І все. Панове, є ще один прийом, підказую: "Він же лисий, що він може сказати розумного!" Або: в нього жінка товста, а тесть - клишній куркуль. Все, суперника розгромлено.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.25 | 123

          Кого і в чому я маю переконувати???

          Що євреї не маньяки і не пиявки на тілі світового пролетаріату та українських патріотів?

          В нас тут не форум "Разом", і, сподіваюся, дитскусій на такі ідіотські теми тут не буде...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.02.25 | КП8416

            Цікаво, чому ця тема "ідіотська"?

            Якби хтось із нас заходився будувати будинок, то, вочевидь, мав би спочатку довідатись, чи не на болоті задумалось йому "строїтись", чи нема на ділянці, боронь Боже, складу боєприпасів часів 2-ї СВ, який рівень радіації, хто буде сусідами - ану ж якісь наркомани-хулігани-п'яниці-курви. А тут ми маємо справу з організацією, збудованою на основі спільного походження та спільної ідеології, герметичною для сторонніх, члени якої посідають ключові місця у світовій економіці та політиці, які за історичний період вчинили те і те, зокрема моєму народові... Невже я не маю права більше знати про цю організацію (ака "єврейство") і чого від неї чекати - перед тим, як будувати свій новий дім - Україну? Якщо хтось добровільно відмовляюся від розмов та дискусій на цю тему, то він таки дійсно ідіот.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.02.25 | 123

              Крім того,що ця тема ідіотська-вона ще й оффтопік(-)

            • 2004.02.25 | Михайло Свистович

              Re: Бо писало її брехло.

              КП8416 пише:
              > Невже я не маю права більше знати про цю організацію (ака "єврейство") і чого від неї чекати - перед тим, як будувати свій новий дім - Україну?

              Маєте. Але якщо Ви хочете дійсно дізнатися щось суттєве, а не вигадану під вигуки про майбутніх ідіотів-читачів брехню, то пошукайте інші джерела, а не Ходоса.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.02.25 | Максим’як

                Re: Я не знаю, як до всього змісту, але у одному він правий (-)

              • 2004.02.25 | КП8416

                Джерел багато

                і всі вони кореспондуються з писаннями п.Ходоса. Хоч форма викладу у нього звісно екстравагантно-вільна. І у всіх джерелах написано, що опоненти НЕ БУДУТЬ заперечувати аргументів енд фактів, а будуть чіпляти ярлики: "антисеміт", "фашист", "нацист". На "Майдані" опоненти проявили більшу інтелектуальну потугу - додумались до ярликів "ідіот", "брехло"...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.02.26 | Михайло Свистович

                  Re: Джерел багато

                  КП8416 пише:
                  > і всі вони кореспондуються з писаннями п.Ходоса.

                  Було б дивним, якби вони не кореспондувалися. Я вже стомився тут розповідати, як Ходос пише свої книжки. Він бере все раніше написане і приправляє це своєю маячнею, яку вигадую з насолодою та задоволеною посмішкою, як це сприйматимуть за правду жидостурбовані читачі.

                  > На "Майдані" опоненти проявили більшу інтелектуальну потугу - додумались до ярликів "ідіот", "брехло"...

                  Бо Ходос таким і є. Серйозно говорити про Ходоса - це все одно що на повному серйозі розмовляти з Кучмою, наприклад, про свободу пресу та сприймати всі його слова про демократію, боротьбу з корупцією та ін. за чисту монету.
      • 2004.02.25 | YZ

        Даю в допомогу "руководство". Ізучай матчасть.

        Карел Чапек

        "Двенадцать приемов литературной полемики или пособие по газетным дискуссиям"

        Это краткое руководство рассчитано не на участников полемики, а на читателей, чтобы они могли хотя бы приблизительно ориентироваться в приемах полемической борьбы. Я говорю о приемах, но никак не о правилах, потому что в газетной полемике в отличие от всех других видов борьбы — поединков, дуэлей, драк, побоищ, схваток, матчей, турниров и вообще состязаний в мужской силе, нет никаких правил — по крайней мере у нас. В классической борьбе, например, не допускается, чтобы противники ругались во время состязания. В боксе нельзя сделать удар в воздух, а потом заявить, что противник нокаутирован. При штыковой атаке не принято, чтобы солдаты обеих сторон клеветали друг над друга — это делают за них журналисты в тылу. Но все это и даже гораздо большее — совершенно нормальные явления в словесной полемике, и трудно было бы отыскать что-либо такое, что знаток журнальных споров признал бы недозволенным приемом, неведением боя, грубой игрой, обманом или неблагородной уловкой. Поэтому нет никакой возможности перечислить и описать все приемы полемической борьбы; двенадцать приемов, которые я приведу, — это лишь наиболее распространенные, встречающиеся в каждом, даже самом непритязательном сражении в печати. Желающие могут дополнить их дюжиной других.



        1. Despicere (смотреть свысока — лат.), или прием первый. Состоит в том, что участник диспута должен дать почувствовать противнику свое интеллектуальное и моральное превосходство, иными словами, дать понять, что противник — человек ограниченный, слабоумный, графоман, болтун, совершенный нуль, дутая величина, эпигон, безграмотный мошенник, лапоть, плевел, подонок и вообще субъект, недостойный того, чтобы с ним разговаривали. Такая априорная посылка дает вам затем право на тот барский, высокомерно-поучающий и самоуверенный тон, который неотделим от понятия "дискуссия". Полемизировать, осуждать кого-то, не соглашаться и сохранять при этом известное уважение к противнику — все это не входит в национальные традиции.



        2. Прием второй, или Termini (терминология — лат.). Этот прием заключается в использовании специальных полемических оборотов. Если вы, например, напишете, что господин Икс, по вашему мнению, в чем-то неправ, то господин Икс ответит, что вы "вероломно обрушились на него". Если вы считаете, что, к сожалению, в чем-то не хватает логики, то ваш противник напишет, что вы "рыдаете" над этим или "проливаете слезы". Аналогично этому говорят "брызжет слюной" вместо "протестует", "клевещет", вместо "отмечает", "обливает грязью" вместо "критикует", и так далее. Будь вы даже человек на редкость тихий и безобидный, словно ягненок, с помощью подобных выражений вы будете наглядно обрисованы как субъект раздражительный, сумасбродный, безответственный и отчасти ненормальный. Это, кстати, само собой объяснит, почему ваш уважаемый противник обрушивается на вас с такой горячностью: он просто защищается от ваших вероломных нападок, ругани и брани.



        3. Прием третий известен под названием "Caput canis" (здесь: приписывать дурные качества — лат.). Состоит в искусстве употреблять лишь такие выражения, которые могут создать об избиваемом противнике только отрицательное мнение. Если вы осмотрительны, вас можно назвать трусливым; вы остроумны — скажут, что вы претендуете на остроумие; вы склонны к простым и конкретным доводам — можно объявить, что вы посредственны и тривиальны; у вас склонность к абстрактным аргументам — вас выгодно представить заумным схоластом, и так далее. Для ловкого полемиста попросту не существует свойств, точек зрения и душевных состояний, на которые нельзя было бы наклеить ярлык, одним своим названием разоблачающий поразительную пустоту, тупость и ничтожество гонимого противника.



        4. Non habet (здесь: констатировать отсутствие — лат.), или прием четвертый. Если вы серьезный ученый, над вами легко одержать победу с помощью третьего приема, заявив, что вы тугодум, болтливый моралист, абстрактный теоретик или что-нибудь в этом роде. Но вас можно уничтожить и прибегнув к приему Non habet. Можно сказать, что вам не хватает тонкого остроумия, непосредственности чувств и интуитивной фантазии. Если же вы окажетесь именно непосредственным человеком, обладающим тонкой интуицией, вас можно сразить утверждением, что вам недостает твердых принципов, глубины убеждений и вообще моральной ответственности. Если вы рассудочны, то вы ни на что не годитесь, так как лишены глубоких чувств, если вы обладаете ими, то вы просто тряпка, потому что вам не хватает более высоких рациональных принципов. Ваши подлинные свойства не имеют значения — нужно найти, чего вам не дано, и втоптать вас в грязь, отправляясь от этого.



        5. Пятый прием называется Negare (здесь: отрицать наличие — лат.) и состоит в простом отрицании всего вашего, всего, что вам присуще. Если вы, к примеру, ученый муж, то можно игнорировать этот факт и сказать, что вы поверхностный болтун, пустозвон и дилетант. Если вы в течение десяти лет упорно твердили, что (допустим), верите в чертову бабушку или Эдисона, то на одиннадцатом году о вас можно заявить в полемике, что никогда еще вы не поднимались до позитивной веры в существование чертовой бабушки или Томаса Альвы Эдисона. И это сойдет, потому что непосвященный читатель ничего о вас не знает, а посвященный испытывает чувство злорадства от сознания, что у вас отрицают очевидное.



        6. Imago (здесь: подмена — лат.) — шестой прием. Заключается в том, что читателю подсовывается некое невообразимое чучело, не имеющее ничего общего с действительным противником, после чего этот вымышленный противник изничтожается. Например, опровергаются мысли, которые противнику никогда и не приходили в голову и которых он, естественно, никогда не высказывал; ему показывают, что он болван и глубоко заблуждается, приводя в примеры действительно глупые и ошибочные тезисы, которые, однако, не принадлежат ему.



        7. Pugna (избиение — лат.) — прием, родственный предыдущему. Он основан на том, что противнику или концепции, которую он защищает, присваивают ложное название, после чего вся полемика ведется против этого произвольно взятого термина. Этим приемом пользуются чаще всего в так называемых принципиальных полемиках. Противника обвиняют в каком-нибудь непотребном "изме" и потом разделываются с этим "измом".



        8. Ulixes (Улисс (Одиссей) — символ хитрости — лат.) — прием восьмой. Главное в нем — уклониться в сторону и говорить не по существу вопроса. Благодаря этому полемика выгодно оживляется, слабые позиции маскируются и весь спор приобретает бесконечный характер. Это также называется "изматывать противника".



        9. Testimonia (свидетельства — лат.). Этот прием основан на том, что иногда удобно использовать ссылку на авторитет (какой угодно), например, заявить — "еще Пантагрюэль говорил" или "как доказал Трейчке". При известной начитанности на каждый случай можно найти какую-нибудь цитату, которая наповал убьет противника.



        10. Quousque... (доколе... — лат.) Прием аналогичен предыдущему и отличается лишь отсутствием прямой ссылки на авторитет. Просто говорят: "Это уже давно отвергнуто", или "Это уже пройденный этап", или "Любому ребенку известно", и так далее. Против того, что опровергнуто таким образом, не требуется приводить никаких новых аргументов. Читатель верит, а противник вынужден защищать "давно опровергнутое" — задача довольно неблагодарная.



        11. Impossibile (здесь: нельзя допускать — лат.). Не допускать, чтобы противник хоть в чем-нибудь оказался прав. Стоит признать за ним хоть крупицу ума и истины — проиграна вся полемика. Если иную фразу нельзя опровергнуть, всегда еще остается возможность сказать: "Господин Икс берется меня поучать...", или "Господин Икс оперирует такими плоскими и давно известными истинами, как его "открытие...", или "Дивись весь мир! Слепая курица нашла зерно и теперь кудахчет, что...". Словом, всегда что-нибудь да найдется, не так ли?



        12. Jubilare (торжествовать — лат.). Это один из наиболее важных приемов, и состоит он в том, что поле боя всегда нужно покидать с видом победителя. Искушенный полемист никогда не бывает побежден. Потерпевшим поражение всегда оказывается его противник, которого сумели "убедить" и с которым "покончено". Этим-то и отличается полемика от любого иного вида спорта. Борец на ковре честно признает себя побежденным; но, кажется, ни одна еще полемика не кончалась словами: "Вашу руку, вы меня убедили".

        Существует много иных приемов, но избавьте меня от их описания; пусть уж литературоведы собирают их на ниве нашей журналистики
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.25 | Augusto

          Z latynoju velyki problemy.

          Majzhe zhodne latyns'ke slovo ne perekladene pravyl'no (grav, ale ne vgadav zhodnoi litery).
          Ce zhart samogo pys'mennyka, chy chergovyj "shedevr pereklau"?
          napryklad Caput canis oznachaje "Sobacha golova", Imago - "obraz", Odysej ne buv takyj vzhe xytryj, ale zmig proplysty vidstan' v 100 kilometriv des' za 30 rokiv (korotku dorogu znajshov?).
          Resume:Halts maul und reiz mich nicht!
      • 2004.02.25 | Михайло Свистович

        Re: Я ніколи такого не писав.

        Ходос - абсолютно здоровий на голову. Він бреше свідомо та з певною метою. Мститься тим, хто відібрав в нього ласий шматок лідера харківських євреїв. Поки його не відібрали - він був найактивнішим борцем з антисемітизмом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.02.25 | Михайло Свистович

      Re: ЦІКАВА стаття з "Інформбюлетеня! Для мене відкриття.

      Максим’як пише:
      >
      > Цікаввво. Це у нас таке в Україні твориться, що одні євреї мотлошать непримеренно інших?

      А що тут дивного? Українці ж мотлошать. Чим євреї гірші?
    • 2004.02.26 | трохи про християнських сіоністів

      Максим'якові

      З 11 вересня 2001 року стався вибух підтримки християнських фундаменталістів Ізраїлю в США. Християнські Праві (їх є приблизно 40 мільйонів у США) отримали деякий вплив на американську політику протягом останніх тридцяти років. Президенти Картер, Рейган та Джордж Буш усі проголошували себе “знову-народженими християнами”. Але з виборами Буша-молодшого, вони осягнули надзвичайний влпив на американську зовнішню політику щодо Близького Сходу, особливо щодо ізральсько-палестинського конфлікту.

      Коли його запитали, чи він вірить, що Арієль Шарон є людиною миру, Буш відповів “Я вірю, що Арієль Шарон є людиною миру.” Якщо до цього додати ремарку священика Jerry Falwell на початку жовтня 2002 року “Магомет був терористом. Я достатньо прочитав про історію його життя, написану як мусульманами, так і немусульманами, щоб знати, що він був людиною насильства, людиною війни.” Багато арабів та християн не-фундаменталістів були вражені. Віна з тероризмом, виглядало, поверталася на християнську війну проти ісламу та арабів.

      Найбільшою проблемою для тих з нас, котрі думають секулярно (включаючи мене, що був 35 років тому євангелістом), є розпізнати, що християни-сіоністи бачать щоденні новини, як ознаки божої присутності у світі. Вони не розрізняють міфічні історії про сенс життя та Боже втручання у наші стосунки від використання здорового глузду для впорядкування наших справ. Вірування є важливою справою, але деякі вірування мають дуже погані наслідки.

      Більшість книжок, написаних про сіонізм, фокусуються на працях ранніх єврейських лідерів, таких як Мойсей Гесс, котрий у 1862 році написав “Рим і Єрусалим” та Теодора Герцля “Єврейська держава” (1897р.). Іронічно, але сіоністська мрія була висловлена християнськими сіоністами багато років перед тим, як вона почала втілюватися самими євреями. В кінці 16 і початку17 ст., наприклад, британські пуритани разом з американськими, публікували праці щодо господніх планів спрямувати євреїв до їх батьківщини.

      На початку 19 ст. теологічні та філософські роботи, що пропонували повернути батьківщину євреям, були настільк популярними, що навіть мали ефект на тогочасну політику. Такі британські політики, як Palmerston, Lloyd George T.E. Lawrence, Allenby, були християнськими сіоністами. Реального втілення ці думки набули завдяки Arthur Balfour, котрий у своїй відомій “Декларації” з 1917 року проголосив, що Палестина стає батьківщиною євреїв. Він вірив, що сучасна держава Ізраїль є частиною божого плану, висловленого у Старому Завіті.

      На переломі 19 ст. з’явилося кілька теологів напрямку “pre-millennial” (цей напрямок у християнстві вважає, що Ісус повинен повернутися перед тим, як має настати золотий вік), що було викликане непевними часами Французької та Американської революцій. Утопійні групи виникали в часи, коли виглядало, що цілий світ перевернувся догори ногами. Протягом цього періоду ірландський англіканський священик John Nelson Darby (1800-1882) популяризував нову школу теологічної думки, звану диспенсаціоналізмом.

      Під час його постійних подорожей по Європі та Північній Америці в 1859-1877 роках, Darby зумів глибоко вкорінити свої погляди серед клериків-євангелистів. Він бачив мало користі у сучасному йому світі, котрий явно виглядав іде шляхом до самознищенння і лише Боже втручання може цей світ врятувати. Darby вірив, що біблійні пророцтва можуть бути інтерпретованими буквально.

      Закладаючи основи сучаного фундаменталізму, Darby вірив, що прості люди можуть осягнути те, що говориться у Біблії. Якщо пророки Старого Завіту говорять “Ізраїль”, то вони мають на увазі євреїв, а не Церкву. Якщо автор Одровення передбачив потужну криваву боротьбу між Ісусом та Сатаною поза Єрусалимом на полях Армагеддону, то це саме так повинно статися. Darby уявляв собі, що усю історію можна поділити на сім диспенсацій, чи епох. Від, як не дивно, представляв інтелектуалів свого часу. Зрештою, хіба Марксове трактування історії не є переходом від однієї стадії, до іншої? Чи Дарвінова еволюція – від мавпи до людини?

      Для Darby кожна диспенсація закінчувалася тоді, коли людство деградувало настільки, що Бог був вимушений покарати його. Історія рухається від катастрофи до катастрофи – вигнання з Раю, потоп, розп’яття на хресті Ісуса. Сьогодні люди знову знаходяться на переломі епох. І спочатку має відбутися двобій між Антихристом та Христом. Проте ця боротьба не станеться доти, поки євреї не повернуться на свою землю. Християни, звичайно, будуть врятовані від жахів боротьби, бо Господь обіцяв їм знести їх до неба, як каже Одкровення, саме перед початком двобою. Дехто з нинішніх християнських фундаменталістів навіть мають повішені на стіні картини, на яких чоловік вражено спостерігає, як його дружину небесна сила вихоплює через вікно і зносить у небо.

      Протягом Страшного суду євреї матимуть нагоду прийти до їх Мессії, щоб врятуватися. Для християн-pre-millennial, історія є полем бою між добром та злом. Тому, що піддалася Сатані, історія не має жодного іншого виходу, як сама себе знищити. Проте сучасні диспенсіоналісти, як Jerry Falwell, Bill Graham, Hal Lindsey допускають промінчик світла у наш темний світ. Якщо християни відвернуться від гріхів, то вони можуть відкласти Господній суд над Америкою. Karen Armstrong, автор “Боротьби за Бога” (2002), вважає диспенсаціоналізм явищем фантазії помсти, де принижений вибирає позу погляду зверху вниз на тих, що насміхаються з нього.

      Проте основи диспенсіоналізму, вироблені Darby, становлять структуру міфічних вірувань мільйонів американських (і канадських) християн, що живуть у 21 столітті. Завдяки неймовірному впливові Darby диспенсіоналізм став способом трактування Біблії серед християн-євангелистів. В Канаді ціла сітка Біблійних інститутів (один з найвідоміших – William “Bible Bill” Aberhart’s Prophetic Institute) впровадила ці вірування у так званий “Біблійний Пояс” Альберти та Fraser долини Британської Колумбії і до більш поміркованих євангельських церков. Біблія Scofield-а є улюбленою “Біблією фундаменталізму”.

      Проте саме встановлення держави Ізраїлю в 1948 році додало диспенсіоналізмові велику енергію. Вони сприйняли відновлення єврейської нації, як ознаку того, що історія швидко наближається до своєї фінальної події. Коли Ізраїль захопив Єрусалим у війні 1967 року, багато диспенсіоналістів вирішили, що кінець світу вже зовсім близько.

      На початку 70х років книжки, фільми, телевізійні передачі познайомили з диспенсіоналістичними поглядами мільйони американців та канадців. Твір Hal Lindsey “Колишня чудова планета Земля” (1970), передбачає совєтсько-ефіопський напад на Ізраїль і знищення Токіо, Лондону та Нью Йорку. Він також повідомив читачів, що “найважливішим знаком буде повернення євреїв до землі Ізраїлю після тисячі років розсіяння. Отже, євреї стають найважливішим знаком цього покоління.” Книжка ропродалася накладом 15-20 мільйонів копій, на її основі виникли кілька фільмів і вона допомогла самому Lindsey отримати роботу консультанта членів Конгресу, Пентагону та Рональда Рейгана. Рейган навіть запросив його прочитати доповідь членам Національної Ради Безпеки, щодо ядерної війни з Росією.

      На сьогодні налічується понад 200 різних євангелістських організацій в США та Канаді, що присвячені християнському сіонізмові. Американська Християнська коаліція для Ізраїлю формує парасолькову організацію. Найбільш войовнича християнська сіоністська група International Christian Embassy Jerusalem (ICEJ), заснована у 1980 році. Головна квартира знаходиться у колишньому будинку Edward Said, відомого критика ізраїльських дій та політики і паленстинського науковця, що проживав у Нью Йорку. Інші потужні групи є такі: Bridges for Peace, Jews for Jesus. Але є багато інших організацій, і деякі, наприклад Exobus та Ebenezer Trust оплачують переїзд євреїв з Росії та Східної Європи до нелегальних поселень в Ізраїлі. Ці групи мають великий педагогічний вплив, вливаючи свої ідеї та політичні стратегії в американську культуру через церковне життя, марші, конференції, подорожі до Ізраїлю, фільми, книжки, журнали, відео, памфлети, вебсторінки, лобіювання та політичні торги. Протягом 60х років Християнські Праві навчилися використовувати сучасну мідію та техніку маркетингу.

      Вони ідентифікують сім засад християнського сіонізму. Перша – Біблію треба розуміти дослівно. Хоча єврейський храм ще не збудовано, вона одного дня має замінити мусульманську святиню Dome of the Rock.

      Друге – євреї є Божі “вибрані люди”. Християнські сіоністи також вірять, що обіцянка Бога щодо землі є вічною і тому були у захваті, коли Єрусалим потрапив під контроль Ізраїлю в 1967 році. На Третьому міжнародному конгресі християнських сіоністів, що пройшов у Єрусалимі у лютому 1996 року, було 1500 делегатів з понад 40 країн світу, котрі проголосили: “Згідно з Божим розселенням націй, Земля Ізраїлю була надана єврейським людям у вічній угоді. Єврейські люди мають абсолютне право мати та будувати на цій землі, включаючи Юдею, Самарію, Газа та Голан.” Для палестинців та арабів це є виключно провокативні слова.

      Християнські сіоністи спротивляються кожній спробі уряду США, міжнародним агенціям та громадським організаціям натискати на Ізраїль, щоб той втілив резолюцію ООН 242 про окуповані території. Ясно, що християнські сіоністи підтримують поселенський рух. Theodore Beckett, голова Християнських Друзів фонду Розвитку Ізраїльської Громади, заініціював програму “адоптуй поселення” через євангелистських церкви.


      далі буде
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.02.26 | Максим’як

        Re: Перш, ніж будете продовжувати скажіть, хто це євангелісти(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.02.26 | Фактично, Протестантизм,

          Re: Перш, ніж будете продовжувати скажіть, хто це євангелісти(-)

          але Протестантизм є широке поняття.
          Ось ще дещо:
          Євангелістський Протестантизм виник у Британії протягом 1730х років. Започаткував його John Wesley. Євангелісти, типу Wesley, сповідують дуже строгі стандарти особистої поведінки, часті оцінки свідомості, детальні біблійні студії. Рух Церквою Англії був сприйнятий негативно. Вважається, що цей рух, як і методисти Wesley-а та Примітивні методисти походять зі старішого руху нон-конформістів – конгрегаціоналістів та баптистів.

          В кінці 18 століття євангелізм поширився на Церкву Англії. В 1848 році у русі з’явилася нова течія – Християнський соціалізм. Священослужителі, як Frederick Denison Maurice, Charles Kingsley та Thomas Hughes повчали, що Христос був першим у світі соціалістом. Одним з тих кого такі повчання переконали, був James Keir Hardie, лідер профспілки і одночасно священослужитель Євангелістської Профспілкової Церкви. Він пізніше заснував відому Лейбористську партію.
          Приймається, що Християнський Сіонізм є рухом всередині Протестантського фундаменталізму, тобто правого крила Протестантизму.
  • 2004.02.25 | Володимир

    Re: Томенко про "Сільські вісті", Рабиновича, Пінчука

    З думками шановного пана Томенка, хоч цього разі і не повністю згоден, однак в цілому, на жаль, просто вимушений бути з ними солідарним. А ось ще одна оцінка навколо цієї ж тематики і, що цікаво, з тієї ж стенограмки (http://www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR/20020405_12.htm):

    ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ
    Сесійний зал Верховної Ради України
    20 лютого 2004 року

    12:25:47

    КАРМАЗІН Ю.А.

    Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
    Шановний Адаме Івановичу!
    Я хочу запитати, чи керівники сьогодні парламенту можуть знайти відповідь, хто у 1999 році під час президентських виборів користувався логотипом " Сільські вісті", хто? А потім хочу провести малесеньку паралель. І так 1999 рік - Президентські вибори. Випускається три номера "Сільських вістей" масовим тиражем, використовується Укрпошта, використовується Держкомітет зв'язку, використовуються всі сили, які можливо. Зрозуміло виконавчою владою України. І сьогодні закривається газета "Сільські вісті" і тут же паралель, і тут же громадянин Ізраїлю, підкреслюю, Ізраїлю - Вадим Рабинович, який українським судом засуджений за розкрадання в особливо великих розмірах з державних каналів вчить мене, громадянина України, як мені жити. А МЕНЕ, громадянина України, НА ЦІ КАНАЛИ НЕ ПУСКАЮТЬ, Адаме Івановичу, ВАШИХ ЛЮДЕЙ ПУСКАЮТЬ, бо ВИ ЗА конституційну реформу, а НАШИХ - НЕ ПУСКАЮТЬ. І мене не пускають. Вас пускають вже в "Саме той" програму, вас пускають в інші програми.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.02.25 | 123

      А я солідарний з заявою Ющенка з цього приводу(-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".