Опозиції варто відзначати роковини Шевченка у Києві 14 БЕРЕЗНЯ!
02/25/2004 | Максим’як
Пропозиція до проведення березневих акцій:
1. Блокам Юлії Тимошенко та “Наша Україна” варто проводити відзначення роковин Тараса Шевченка 14 березня, а не 9 березня. Це нормальна багатолітня практика - Шевченківські святкування тривають, як правило, біля тижня. Можна запросити кількох виконавців нерозважальних пісень.
2. 9 березня найкраще провести Шевченківські мітинги у регіонах і виїхати у регіони всім керівникам та депутатам керівникам БЮТ та НУ, щоб посилити авторитетність і увагу до цих святкувань, одночасно використавши трибуну для агітації та закликів населення на головний мітинг у Київ на 14 березня та 16 березня.
П.С.
А у Києві залишити режиму, соціалістам та комуністам відзначати цю дату 9 березня.
1. Блокам Юлії Тимошенко та “Наша Україна” варто проводити відзначення роковин Тараса Шевченка 14 березня, а не 9 березня. Це нормальна багатолітня практика - Шевченківські святкування тривають, як правило, біля тижня. Можна запросити кількох виконавців нерозважальних пісень.
2. 9 березня найкраще провести Шевченківські мітинги у регіонах і виїхати у регіони всім керівникам та депутатам керівникам БЮТ та НУ, щоб посилити авторитетність і увагу до цих святкувань, одночасно використавши трибуну для агітації та закликів населення на головний мітинг у Київ на 14 березня та 16 березня.
П.С.
А у Києві залишити режиму, соціалістам та комуністам відзначати цю дату 9 березня.
Відповіді
2004.02.25 | СЕМЕН
Головне не забути
підпалити синьо-жовту стрічку, розірвати плакат президента України і показати на весь світ те що в Україні діє П'ЯТА КОЛОНА.2004.02.25 | Petro
Не варто. Це - здача. Хай Банкова переносить ненависну їй дату,.
Шевченко наш, а не їх.2004.02.25 | Максим’як
Re: Так Ви й так не зрозуміли для чого потрібне перенесення?
Так Ви й так не зрозуміли для чого потрібне перенесення дати?Може мені ще потрібно пояснити, чому саме на 14 березня?
Не скажу.
2004.02.27 | Максим’як
Re: ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ (стаття-заклик)
Володимир ГОРБАТЕНКО,професор
ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ
http://www.ukrslovo.com.ua/polit/p32152.html
2004 рік може увійти в історію як рік перемоги демократичної опозиції в боротьбі проти влади, яка дискредитувала себе в очах народу непомірним егоїзмом правлячої еліти та псевдореформами. Однак цей же рік, внаслідок розрізнених дій опозиційних сил, може стати для них останнім. Виходячи з цього, перед українською опозицією постають інші, ніж раніше, завдання. За нинішніх умов життєздатність опозиції вже визначатиметься не самим фактом її існування в українському політикумі, а тим, якою вона має бути з огляду на загострення політичної ситуації.
Сьогодні опозиція у своїх діях переважно замкнулася на парламенті, до якого в народі склалося не просто негативне ставлення, а можна сказати навіть, що постала ситуація масового відчуження від системи політичного представництва взагалі. Саме тому опозиція, якщо вона прагне прийти до влади в державі, не повинна замикатися на суто парламентському протистоянні, яке, внаслідок визначального впливу провладної більшості, фактично втратило будь-який сенс.
По-перше, вона повинна сформулювати базові цінності, відмінні від тих, які втілює влада. По-друге, та частина опозиції, яка претендує виступати в якості базової, не повинна відмежовуватися від ситуативної опозиції, використовуючи її незгоду з тими чи іншими деструктивними діями влади. Для цього базова опозиція насамперед повинна об’єднати всі здорові, конструктивні сили довкола групи лідерів, яка, в свою чергу, має об’єднатися навколо кількох простих, доступних широким масам тез своєї політичної платформи й відповідно дотримуватися їх у своїй консолідованій діяльності. Поряд з цим необхідно сформульовані цінності періодично доносити в різноманітних формах до різних груп населення, оскільки різні категорії людей по-різному розуміють і сприймають політичну ситуацію.
Сьогодні навіть на рівні високоосвіченої інтелігенції достеменно не зрозуміло, чи то йде боротьба за владу між двома угрупованнями, чи опозиція дійсно прагне забезпечити істинне народовладдя. Отже, опозиція має довести свою демократичну позицію й показати, з яких саме питань у діях влади існує розрив між демократичними гаслами та волюнтаристськими діями, зумовленими клановими інтересами. Якщо опозиція бореться проти когось персонально, то слід системно довести, чому саме ці люди як особистості не можуть принести добробуту для народу. Тобто слід сформулювати чітко свою позицію не для себе в парламенті й для тих, хто і так все знає, а в різних виданнях і систематизованих добірках, орієнтованих на конкретні групи населення.
Треба вивести опозиційність за межі парламенту, аби поєднати її з тією опозиційністю, що існує в суспільстві латентно або потенційно. Скажімо, повинні бути якісь громадянські ініціативи. Достатньо пригадати, як заявив про себе свого часу Народний Рух України і який він мав колосальний суспільний вплив, аж поки його не розтягли по окремих партійних квартирах.
Сьогодні опозиція намагається дещо спрощено спілкуватися з народом. Коли в неї, скажімо, виникають якісь суперечності з владою, тоді вона лякає її народною непокорою. А народ може просто не розуміти, задля чого він має виходити на вулицю, кого він має підтримувати. І це, зрештою, навіть дратує людей і викликає зворотну реакцію. Можливо, опозиції вже тепер треба сформувати тіньовий уряд, який повинен показати всьому суспільству, і в першу чергу владі, що є альтернативна сила, яка готова вже завтра прийти до влади і в якої є ті люди, які, нарешті, готові принести добробут українському народові.
------------------------
Стаття дуже сильна. Особливо логікою і лаконічною аргументацією. Це місце за аргументацією взагалі унікальне, бо ще не зустрічав:
"Треба вивести опозиційність за межі парламенту, аби поєднати її з тією опозиційністю, що існує в суспільстві латентно або потенційно."
Сьогодні на чаті із Оксаною Білозір я пробував розвити ідею про 14 березня:
"Я хочу запитиатися Вашої думки на пропозицію перенести святкування роковин Шевченка у Києві на 14 березня..."
Оксана Білозір мабуть зразу не задумалася над моєю ідеєю:
"Роковини Шевченка ми святкуємо 9 березня. І це свято є в першу чергу духовним..."
Але у другій її відповіді прозвучало "так", хоч воно не зовсім для мене однозначне. (але я сподіваюся, що нашоукраїнці таки цю ідею сприймуть - часу є достатньо).