04/07/2004 | Shooter

Якщо Кучма (або й Мороз) захоче стати президентом – він ним стане. З допомогою комуністів

Павло Кіт, УП ,


Якби Леонід Кучма сьогодні захотів стати президентом, і не було б зовнішніх чинників стримування, він мав би реальні шанси перемогти будь-якого іншого потенційного кандидата.

Такий висновок робить шеф-редактор журналу "Політична думка", політолог Володимир Полохало на підставі опитування експертів, проведеного Центром політичного аналізу при редакції журналу спільно з Інститутом посткомуністичного суспільства.

В рамках експертного опитування, яке, на думку Полохала, за визначенням дає найоб'єктивніші з можливих фахові результати, було опрацьовано відповіді 33 українських та зарубіжних політологів, політтехнологів, політконсультантів, політичних журналістів і т.д. А результати подекуди були зовсім несподіваними.

“Професіонали” й “дилетанти”

Так, на запитання про те, команда якого із потенційних кандидатів у президенти є найбільш професійною, спроможною ефективно організувати і провести президентську виборчу кампанію, майже третина експертів назвали прізвище чинного президента – 30,3%.

З чималим відривом оцінюють експерти ефективність команди нинішнього прем’єра – її найвище оцінили 18,2% експертів – у випадку, якщо він балотуватиметься на найвищий державний пост.

Хоч і критикувала Юлія Тимошенко оточення Віктора Ющенка за недієздатність, пропонуючи відіслати його соратників керівниками районних штабів "Нашої України" на Донеччині, ефективність команди самої Тимошенко експерти оцінили на одному рівні з Ющенковою – по 15,2%.

На четвертій позиції – команда Віктора Медведчука (12,1%), а далі, з великим відривом, Олександра Мороза і Володимира Литвина – по 3,0%. За команди потенційних кандидатів у президенти Олександра Омельченка, Петра Симоненка та Сергія Тигіпка не було подано жодного голосу. Щоправда, 3% експертів не вважають ефективною взагалі жодну з команд.

В єднанні – сила. Але різна

Наступне запитання стосувалося можливих коаліцій в контексті прийдешніх президентських виборів. Власне, пропонувалося оцінити як вірогідність утворення тієї чи іншої коаліції, так і її ефективність.

І тут на підставі аналізу оцінки експертів можна вивести чітку закономірність: чим більшою є ефективність можливої коаліції, тим менша вірогідність її утворення.

Так, на думку експертів, найбільша вірогідність утворення коаліції для змагання за президентську посаду між Ющенком і Тимошенко – 87,9%. Правда, при цьому тільки половина експертів вважають таку коаліцію ефективною – 51,5%.

Ймовірність утворення коаліції "під Кучму" з Януковича, Медведчука й Тігіпка як високу оцінили 60,6% експертів, а високоефективною її назвали 54,6% опитаних.

Вірогідність об’єднання у президентському забігу тих же Януковича, Медведчука і Тігіпка, але без Кучми, є, на думку експертів, трохи нижчою – 57,6%. Але ефективність такого об'єднання без "керівної та напрямної" ролі нинішнього президента експерти оцінюють ще нижче – 36,4%.

Інша справа – опозиція. На думку експертів, якщо б коаліцію утворили лідери усіх парламентських опозиційних сил – Ющенко, Мороз та Тимошенко – ефективність її була б якнайвищою. В усякому разі, як ефективну таку коаліцію оцінили 84,8% опитаних. Але, в той же час, вірогідною її вважають лише 30,3% експертів.

Заслуговує на увагу також гіпотетичний варіант коаліції між Ющенком та Януковичем. Хоча б тому, що ефективною вона була б на думку 63,6% експертів. Втім, і вірогідність її сьогодні, на думку експертів, найнижча – 12,1%.

Хоча, коли пригадати не таке давнє минуле, можливість знаходження спільної мови між Януковичем і Ющенком оцінювалася як дуже навіть реальна.

Відповідь на те, чому її так і не було знайдено, слід шукати, в тому числі, й у запитанні, кому така коаліція була б невигідною, або й загрозливою.

Та й дроблення опозиції, щоб унеможливити її реальне об'єднання, на думку Полохала, було проведено планомірно і цілеспрямовано. І елементом політичної технології тут, вважає політолог, виступила конституційна реформа, "це блискуче ноу-хау", за словами Полохала.

Скажи мені, чи друг ти конституційної реформи, і я скажу, хто ти…

До речі, з тезою про те, що конституційна реформа проводиться легітимно і демократично, цілком або скоріше погодилися лише 12,1% експертів. Натомість цілком або скоріше згодні з тим, що конституційна реформа проводиться нелегітимно і недемократично, 57,6% опитаних експертів.

Та сама ситуація й з твердженням, що "у разі ухвалення Конституційної реформи відбудеться докорінний демонтаж номенклатурного адміністративно-коаліційного режиму (до речі, цитата із виступу Кучми на Громадянському форумі), унеможливиться монопольний вплив потужних фінансово-промислових груп на політичні процеси, відбудеться розмежування влади і бізнесу, а також утвориться підґрунтя для ефективної діяльності політичної опозиції". З ним цілком згодні лише 3% експертів; стільки ж – скоріше згодні, ніж не згодні; частково згодні, частково не згодні – 12,1%. Натомість зовсім не згодні 54,6% експертів; а скоріше не згодні, ніж згодні – 27,3%.

Полохало називає Мороза "прихованим ворогом" Ющенка, або "ворогом-інтровертом". На його думку, у Мороза внутрішній антагонізм проти Ющенка не менший, ніж у Петра Симоненка. Тільки коли лідер комуністів не приховує своїх емоцій і свого ставлення до Ющенка, то Мороз це "тримає в собі". В цьому плані Мороз, як і Симоненко, на думку Полохала, є союзником влади. І цей свій внутрішній антагонізм, каже політолог, "Олександру Морозу буде все важче приховувати". До того ж, велика частина електорату Мороза, вважає Полохало, підтримає на виборах у другому турі кандидата від влади. Так само, як і електорат Симоненка.

"Я не згоден з твердженням, що електорат не передається", – каже Полохало. Електорат Симоненка, на його думку, передається залежно від рішення партії.

Тож якщо на президентських виборах Симоненко буде третім (а бути другим йому, на думку Полохала, просто не дадуть), а другим, після Ющенка, буде Кучма (або, скажімо, Янукович чи якийсь інший кандидат від влади), "то 90% електорату Симоненка механічно, арифметично перейдуть проти Ющенка". "І це буде завершена історична роль комуністів", – підсумовує політолог, нагадуючи, що саме комуністи зробили Кучму президентом вперше, підтримавши його, і вдруге, допомігши владі розіграти технологію "червоної загрози" та "комуністичного реваншу".

Причому в нинішній ситуації, на думку Полохала, може повторитися той самий сценарій, тільки в ролі "загрози" виступатиме замість Симоненка Ющенко. Тобто виборці, передусім з півдня та сходу України, не виключено, готові будуть голосувати за кандидата від влади, і навіть за Кучму, незважаючи на надзвичайно низький рівень довіри до нього, тільки щоб бути проти "нашиста, фашиста, націоналіста" Ющенка.

"Я думаю, Петро Симоненко за ці два роки зробив усе для того, щоб сформувати… такий образ Ющенка", – додав Полохало. І сформований таким чином, та ще й за допомогою медіа, стереотип, на думку Полохала, "може зіграти на руку Кучмі, і тоді 15% базового електорату Симоненка проголосують за Кучму або за Януковича, щоб бути проти Ющенка".

Хто буде старшим над нашим “старшим”?

Далі. Що стосується залежності майбутнього президента від власного олігархічного оточення, думки експертів розподілилися у наступній пропорції: Леоніда Кучму залежним вважають 33,4% опитаних, Віктора Ющенка – 21,2%, Віктора Януковича – 18,2%, Сергія Тігіпка – 12,1% та Віктора Медведчука – 9,1%.

Значно менше могли б впливати на політику потенційного глави держави олігархи або потужні фінансово-політичні групи, вважають експерти, якщо б президентом стали Петро Симоненко або Олександр Мороз – по 3%. І, нарешті, можливого впливу з боку олігархів на Володимира Литвина, Олександра Омельченка і Юлію Тимошенко не припустив жоден експерт.

Стосовно залежності потенційних кандидатів у президенти в разі їхньої перемоги на виборах від зовнішньополітичних центрів впливу сенсацій опитування не принесло. Як і очікувалося, найбільше залежним від Заходу експерти вважають Ющенка (41,5% – від ЄС, 69,8% – від США). На шкалі залежності від Євросоюзу далі за Ющенком ідуть Тігіпко (18,2%), Мороз (15,2%), Литвин (12,1%), Тимошенко та Янукович (по 6,0%). Натомість, Кучма, Медведчук, Омельченко та Симоненко, на думку експертів, жодним чином не залежать від Європи.

В списку залежності своєї політики від США у разі перемоги список потенційних претендентів на президентство після Ющенка вибудувався так: Кучма (12,1%), Тігіпко (9,1%), Тимошенко (6,0%), Литвин (3,0%). Медведчук, Мороз, Омельченко, Симоненко, Янукович, на думку експертів, не мають перед Сполученими Штатами жодних зобов’язань.

Зате як залежного від інтересів Росії у проведенні своєї політики в якості наступного президента найбільше експертів бачать Медведчука – 36,4%. Слідом за ним ідуть Кучма (30,3%), Симоненко (15,2%), Янукович (12,1%), Тігіпко та Ющенко (по 3,0%). Жоден експерт не побачив такої залежності від північно-східного сусіда у президентстві Литвина, Мороза, Омельченка та Тимошенко.

Таким чином, вважає Полохало, третій президент України вже буде "одновекторним", тобто або прозахідним, або проросійським. Але в будь-якому разі, "багатовекторна" зовнішня політика Кучми (навіть якщо він же й стане наступним президентом!) після виборів-2004 закінчиться.

Ну й наостанок, запитання "Який із зазначених "зовнішніх центрів впливу" найбільше сприятиме вільному волевиявленню громадян, проведенню прозорих, чесних і демократичних виборів президента України" думки експертів розділилися наступним чином: США – 57%, Європейська спільнота (Рада Європи, ЄС, ОБСЄ та ін.) – 36,4%, Російська Федерація – 6,0%.

І такий результат лише підтверджує й так нетаємне: Росія не є тією стороною, яка зацікавлена в чесних та прозорих виборах в Україні. Володимир Полохало сформулював свою думку ще різкіше: "Росія зацікавлена сьогодні в тому, щоб вибори були маніпулятивні, брудні, нечесні. Росія зацікавлена об’єктивно в тому, щоб вибори спотворили вільне волевиявлення громадян".