Можливо пора глянути на це все глобально? Точка зору
04/21/2004 | catko
Парламентські вибори 2002 показали, що демократичні сили мають шанси поступово взяти владу в Україні. Одразу після них всі зусилля режиму пішли для реалізації двох завдань.
1.Не допустити НУ зайняти ключові посади і створити більшість.
2.Не допустити формування всеукраїнської (а не по поглядах) опозиції.
Для цього в опозиційні ряди було введену п’яту колону у вигляді комуністів та соціалістів, які:
1.У вирішальні моменти підтримували режим (голосування, кандидати в президенти і .т.п).
2.Відштовхнули від опозиції значну частину патріотичних сил, які ніколи не погодяться стати в один ряд з тими, хто мільйонами винищував українців.
Ці фактори привели до того, що через рік демократичні сили втратили всі механізми впливу на владу і зосередились на виборах 2004.
Для того, щоб не залежати від результатів виборів президента, режим вирішив що правонаступник має відповідати наступним критеріям:
1.Найнижчі верстви населення мають його боятись
2.Середій клас – весь час почуватись вдячним, що йому нарешті дали нормально працювати і заробляти на життя
3.Заможні мають бути в ситуації, коли їм нема куди дітись від “дерибану”
Для цього було вибрано бандитсько-силовий метод.
Різко скорочено армію до 50 000 (вона теоретично могла бути використана опозицією) і в кілька разів (до 150 000) збільшено кількість та оплачуваність (зарплата майора МВС зараз сягає 3000 грн) внутрішніх силових структур. Враховуючи, що з 95 року всі бандити повністю контрольовані і керовані силовими структурами, долучення бойовиків “бригад” пройшло автоматично.
Крім того різко в кінці 2003 року закручено економічні та податкові гайки з метою в подальшому їх повільно відпустити. На протязі 2002-2003 року сформовано відчуття постійної загрози дефіцитом (або дорожнечою) стратегічних ресурсів (хліб, цукор, спирт, газ, нафта).
Для того, щоб відвернути увагу демократичних сил від цих кроків, ініційовано політреформу, вкладено гроші в її розкрутку і створено видимість збереження режиму в одній особі. Додатково ця особа була перетворена в своєрідний дамокловий меч тоталітаризму і її значущісь була максимально гіперболізована.
Розширення ЄС та НАТО змусило режим серед стартегічних завдань поставити питання аналогічного розширення російської імперії, нехай і не в прямому юридичному сенсі, але у вигляді ЄЕПу. Через свою значущість цей проект був обставлений так, щоб не привертати уваги через нібито безперспективність та утопічність, але насправді цілий рік всі законопректи в Україні підганялись під російські стандарти (військові, податкові, митні).
Час Х остаточного перевороту в Україні був підібраний так, щоб:
1.Захід мінімально втручався в українську політику через власні проблеми (війна в іраку, тероризм, розширення союзів і блоків)
2.ЄЕП мав бути ратифікований до моменту включення сусідів України в ЄС (щоб уникнути колізій міжнародних угод з державами учасниками новоутворень).
3.Між закінченням виборів в Росії і початком виборчої кампанії в Україні (для цього відповідно скоротили строк виборчої кампанії)- щоб не пов’язувати переворот з майбутніми президентами.
4.Більшість підприємців і селян була зайнята – одні квартальними звітами згідно нового законодавства, інші весняними сіяннями і садженнями.
Час Х передбачалось зробити достатньо демонстративним з одного боку і сумістити в часі з іншими ключовими подіями. Для цього підігналось чотири події – реформа виборчої системи, політреформа, утворення ЄЕП. Для демонстрації сили і для того щоб відвернути всю увагу і ресурси демократичної опозиції було штучно організовано конфліктну ситуацію у віддаленому регіоні і максимально загострено її силовими методами.
В результаті перевороту режим вважає, що:
1.Одержав можливість вільно під виглядом виборів призначити будь-яку владу і сформувати будь-яку систему під виглядом демократичної.
2.Максимально дистанціювався від Європи і об’єднався з союзниками, щоб не боятись перманентного “ай-я-яй! Від заходу.
3.Максимально нівелював значимість опозиції та довіру до неї з боку населення.
4.Одержав повний перепис сил, що реально можуть нашкодити режиму.
5.Ліквідував загрозу розплати за свої дії в минулому.
6.створив ситуацію, коли всі вважають, що його заміна можлива тільки з допомогою силового перевороту.
Висновок.
Наша пісня хороша – начинай сначала – десь так з 1975 року.
1.Не допустити НУ зайняти ключові посади і створити більшість.
2.Не допустити формування всеукраїнської (а не по поглядах) опозиції.
Для цього в опозиційні ряди було введену п’яту колону у вигляді комуністів та соціалістів, які:
1.У вирішальні моменти підтримували режим (голосування, кандидати в президенти і .т.п).
2.Відштовхнули від опозиції значну частину патріотичних сил, які ніколи не погодяться стати в один ряд з тими, хто мільйонами винищував українців.
Ці фактори привели до того, що через рік демократичні сили втратили всі механізми впливу на владу і зосередились на виборах 2004.
Для того, щоб не залежати від результатів виборів президента, режим вирішив що правонаступник має відповідати наступним критеріям:
1.Найнижчі верстви населення мають його боятись
2.Середій клас – весь час почуватись вдячним, що йому нарешті дали нормально працювати і заробляти на життя
3.Заможні мають бути в ситуації, коли їм нема куди дітись від “дерибану”
Для цього було вибрано бандитсько-силовий метод.
Різко скорочено армію до 50 000 (вона теоретично могла бути використана опозицією) і в кілька разів (до 150 000) збільшено кількість та оплачуваність (зарплата майора МВС зараз сягає 3000 грн) внутрішніх силових структур. Враховуючи, що з 95 року всі бандити повністю контрольовані і керовані силовими структурами, долучення бойовиків “бригад” пройшло автоматично.
Крім того різко в кінці 2003 року закручено економічні та податкові гайки з метою в подальшому їх повільно відпустити. На протязі 2002-2003 року сформовано відчуття постійної загрози дефіцитом (або дорожнечою) стратегічних ресурсів (хліб, цукор, спирт, газ, нафта).
Для того, щоб відвернути увагу демократичних сил від цих кроків, ініційовано політреформу, вкладено гроші в її розкрутку і створено видимість збереження режиму в одній особі. Додатково ця особа була перетворена в своєрідний дамокловий меч тоталітаризму і її значущісь була максимально гіперболізована.
Розширення ЄС та НАТО змусило режим серед стартегічних завдань поставити питання аналогічного розширення російської імперії, нехай і не в прямому юридичному сенсі, але у вигляді ЄЕПу. Через свою значущість цей проект був обставлений так, щоб не привертати уваги через нібито безперспективність та утопічність, але насправді цілий рік всі законопректи в Україні підганялись під російські стандарти (військові, податкові, митні).
Час Х остаточного перевороту в Україні був підібраний так, щоб:
1.Захід мінімально втручався в українську політику через власні проблеми (війна в іраку, тероризм, розширення союзів і блоків)
2.ЄЕП мав бути ратифікований до моменту включення сусідів України в ЄС (щоб уникнути колізій міжнародних угод з державами учасниками новоутворень).
3.Між закінченням виборів в Росії і початком виборчої кампанії в Україні (для цього відповідно скоротили строк виборчої кампанії)- щоб не пов’язувати переворот з майбутніми президентами.
4.Більшість підприємців і селян була зайнята – одні квартальними звітами згідно нового законодавства, інші весняними сіяннями і садженнями.
Час Х передбачалось зробити достатньо демонстративним з одного боку і сумістити в часі з іншими ключовими подіями. Для цього підігналось чотири події – реформа виборчої системи, політреформа, утворення ЄЕП. Для демонстрації сили і для того щоб відвернути всю увагу і ресурси демократичної опозиції було штучно організовано конфліктну ситуацію у віддаленому регіоні і максимально загострено її силовими методами.
В результаті перевороту режим вважає, що:
1.Одержав можливість вільно під виглядом виборів призначити будь-яку владу і сформувати будь-яку систему під виглядом демократичної.
2.Максимально дистанціювався від Європи і об’єднався з союзниками, щоб не боятись перманентного “ай-я-яй! Від заходу.
3.Максимально нівелював значимість опозиції та довіру до неї з боку населення.
4.Одержав повний перепис сил, що реально можуть нашкодити режиму.
5.Ліквідував загрозу розплати за свої дії в минулому.
6.створив ситуацію, коли всі вважають, що його заміна можлива тільки з допомогою силового перевороту.
Висновок.
Наша пісня хороша – начинай сначала – десь так з 1975 року.