На гойдалці рейтингів ("ГК")
06/06/2004 | Максим’як
На гойдалці рейтингів
Володимир ФЕСЕНКО
Центр прикладних політичних досліджень «Пента»
Рейтинг Віктора Януковича у другому турі президентських виборів різко знизився після квітневого підйому.
Соціологи пояснюють це негативним резонансом виборів у Мукачевому. Проте, можливо, позначилися й провал конституційної реформи та підозріла невиразність висунення Віктора Януковича як «єдиного кандидата» від урядово-парламентської коаліції. Але це ще не всі причини.
Якщо рейтинг не стоїть на місці
Що відбувається з рейтингами основних кандидатів у президенти — лідера «Нашої України» Віктора Ющенка і прем’єра Віктора Януковича? Це питання стало актуальним у квітні, коли дані відразу кількох соціологічних досліджень показали різке й несподіване (для багатьох) зростання президентського рейтингу Віктора Януковича, особливо при моделюванні ситуації другого туру виборів. Якщо на початку квітня опитування соціологів з фонду «Демократичні ініціативи» і Центру «СОЦІС» зафіксувало зменшення розриву між лідером «Нашої України» Віктором Ющенком і Віктором Януковичем у другому турі до 3%, то опитування, проведене тим самим фондом і Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) наприкінці квітня, показало прямо протилежну тенденцію. Ющенко, за даними змодельованого «соціологічного голосування», у другому турі знову збільшив свій відрив від Януковича (до 10%).
У чому ж причини таких різких коливань? Точної відповіді на це запитання, яке грунтується на тих самих дослідженнях громадської думки, немає. Річ у тім, що соціологічні служби в більшості випадків лише фіксують рейтинги потенційних учасників президентської гонки, але не досліджують мотиви вибору респондентів і причини зміни їхніх симпатій. Тому, говорячи про причини змін рейтингів фаворитів президентської гонки, ми можемо висловлювати лише гіпотези й припущення, а також узагальнення, що грунтуються на сукупності показників, зокрема й непрямих.
Щоб стверджувати про наявність певної тенденції, слід порівнювати дані досліджень, проведених різними соціологічними службами приблизно одночасно. Також бажано порівнювати дані кількох опитувань поспіль (упродовж кількох місяців) тією самою соціологічною організацією за тією самою методикою.
Рейтинг — це «температура» популярності «політичного тіла» (лідера, партії тощо). Якщо «термометр» настроєний інакше, то й «температуру» він показуватиме іншу. Так, значення рейтингу того чи іншого політика в першому турі президентських виборів залежить від списку потенційних кандидатів. Наприклад, якщо у списку не буде лідера БЮТ Юлії Тимошенко, то штучно буде завищено рейтинг Віктора Ющенка і навпаки.
Не слід плутати різні рейтинги — рейтинг довіри (частка респондентів, які цілковито довіряють тому чи іншому політику, при цьому довіру можна висловлювати кільком політикам водночас) і президентський рейтинг (частка респондентів, які мають намір голосувати за даного політика на президентських виборах, при цьому свій голос можна віддати лише одному кандидату). Це все одно, що не розрізняти температуру тіла й показники артеріального тиску.
Іноді за президентський рейтинг видається оцінка очікувань щодо майбутнього переможця виборів. А це принципово різні показники. Наприклад, за даними опитування фонду «Демократичні ініціативи» та КМІСу, проведеного наприкінці квітня, у другому турі президентських виборів за Ющенка проголосували б 36,3% опитаних, а за Януковича — 26,4%. Однак при цьому 34,7% респондентів вважають, що президентом України буде обрано Януковича, й лише 20,6% опитаних вірять, що на виборах переможе Ющенко. Тобто та сама людина має намір голосувати за Ющенка, але вважає, що на виборах швидше за все переможе нинішній прем’єр.
Потрібно враховувати й можливість нетривалих спонтанних змін у рейтингу того чи іншого політика. Іноді їх просто неможливо чітко й раціонально інтерпретувати. Так, під час новорічних свят 2003 року несподівано різко зріс рейтинг довіри до Юлії Тимошенко (з 12,5 до 18,4%). Уже при наступному опитуванні цей показник повернувся до норми. Для порівняння: після вересневих (2002 року) акцій опозиції такого різкого зростання не було, хоча рівень довіри до лідера БЮТ підвищився до 14,7%, а потім знову знизився. Наприкінці квітня 2003 року різко (з 21,4 до 26,1%) зріс президентський рейтинг Віктора Ющенка. Проте вже в наступних місяцях він повернувся до норми у 22-23%.
«Ахіллесові п’яти» Віктора Ющенка
Тепер спробуємо оцінити нинішню ситуацію з рейтингами фаворитів президентської гонки — Віктора Ющенка й Віктора Януковича.
Головним фаворитом президентських виборів 2004 року, безсумнівно, є Ющенко. Лідер «Нашої України» впевнено очолює рейтингові списки за опитуваннями громадської думки. Його президентський рейтинг коливається (за даними різних соціологічних служб) у межах 20-25%. До квітня 2004 року соціологічні виміри свідчили про те, що Ющенко доволі впевнено перемагає будь-кого зі своїх суперників і в другому турі.
Однак у фаворита визначилися й слабкі місця. У стабільного президентського рейтингу лідера «Нашої України» є зворотний бік — він не підвищився. Навпаки, зростають показники недовіри до лідера «Нашої України» (див. дані табл. 1). Ситуація погіршилася після парламентських виборів, а в перші місяці 2004 року стався справжній обвал. Швидше за все позначається активна пропаганда проти Віктора Ющенка, яка проводиться на центральних телеканалах. Але не можна не враховувати й розчарування частини виборців у діяльності «Нашої України» та її лідера.
Ще одна проблема в керівника «Нашої України» — обмеженість його електоральної бази. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 42% прихильників Віктора Ющенка — жителі західного, 36% — центрального регіонів. Порівняно з парламентськими виборами 2002 року ситуація принципово не змінилася. Тоді серед виборців «Нашої України» 53% були мешканцями семи західноукраїнських областей. А ось у східних і південних областях, на які припадає близько 40% виборців країни, за «Нашу Україну» проголосували 10%. Цей дисбаланс може стати серйозною проблемою для Віктора Ющенка у другому турі виборів.
Реальний претендент без «памперсів»
Серйозним викликом для лідера «Нашої України» є й зміцнення позицій Януковича. За даними опитувань різних соціологічних служб, у квітні його рейтинг становив 14-16%. У президентських перегонах прем’єр обійшов лідера комуністів Петра Симоненка і вийшов на стабільне друге місце. Понад те, квітневі виміри щодо другого туру засвідчили, що лідер Партії регіонів упритул наблизився до Віктора Ющенка.
За даними квітневого опитування фонду «Демократичні ініціативи» і центру «СОЦІС», у другому турі президентських виборів за Ющенка готові були проголосувати 36,4% (у березні 2004-го — 39%), за Януковича — 32,8% (28%), проти всіх — 10,5% (12%). Не взяли б участі в голосуванні 6,8% (8%), не визначилися з вибором 13,5% (13%). За даними квітневого опитування КМІС, у другому турі за Ющенка проголосували б 33%, за Януковича — 30%, проти всіх — 15%. Для порівняння: за даними того самого КМІСу, в лютому 2003 року у другому турі за лідера «Нашої України» мали намір голосувати 39,3% респондентів, а за нинішнього прем’єра — 10,5%. Як бачимо, відтоді Янукович значно просунувся вперед, тоді як Ющенко дещо здав свої позиції.
До речі, обивательська впевненість у тому, що «рейтинг має будь-який прем’єр», не відповідає дійсності. Анатолій Кінах — попередник Януковича на посаді глави уряду — 2002 року мав президентський рейтинг 4-5% (за даними опитувань УЦЕПД імені Разумкова). Такий самий рейтинг мав і Віктор Янукович у перші місяці свого прем’єрства. Відтоді його рейтинг значно зріс. Тобто річ не лише у прем’єрстві чи результатах роботи уряду. Так, за даними опитування фонду «Демократичні ініціативи» і центру «СОЦІС» у квітні 2004 року, уряду довіряють 9,7% опитаних, а Януковичу — 18,7%.
Навряд чи йдеться про якусь особливу харизму Януковича. Це підтверджують і дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» і КМІСу, проведеного наприкінці квітня (табл. 2). Швидше за все з наближенням виборів значна частина виборців починає сприймати прем’єра як реальну й прийнятну для них альтернативу лідеру «Нашої України». Насамперед це стосується виборців східних і південних регіонів України.
Однак у прем’єра є й очевидні слабкі місця. Його електорат не такий стабільний, як у Віктора Ющенка чи Петра Симоненка. За даними опитувань Центру Разумкова (листопад і грудень 2003 року), лише 8% виборців були впевнені, що проголосують за Януковича (всього тоді мали намір проголосувати за нього 12%), кількість впевнених прихильників Віктора Ющенка становила 17% (за президентського рейтингу — 24%), у Петра Симоненка — 11% (за президентського рейтингу — 13%). Коливання рейтингу Віктора Януковича у другому турі, найімовірніше, пояснюється саме нестабільністю його електорату. Адже у другому турі голосують не так «за», як «проти». Значна частина виборців вагається у своєму виборі «меншого зла». Причому найбільше — саме виборці Віктора Януковича. Показники лідера «Нашої України» у другому турі відносно стабільні, а ось у його головного конкурента вони помітно коливаються (табл. 3).
Найуразливіше місце прем’єра — його кримінальне минуле. Поки що незрозумілого, як реагуватимуть нинішні прихильники Януковича, коли тема його судимостей «смакуватиметься» в ході передвиборчої боротьби.
Половинчасті президенти
На сьогодні очевидно, що динаміка рейтингів посилилася: виборці починають виявляти цікавість до майбутніх виборів. Але близько половини з них ще не визначилися у своїх симпатіях, цілковито впевнені у своєму виборі лише близько третини респондентів (за даними останніх опитувань фонду «Демократичні ініціативи»). У цій ситуації будь-яка гучна політична подія або помітна PR-акція кандидатів у президенти впливатиме на динаміку рейтингів. Цілком імовірно, що «гойдалки рейтингів», які ми побачили у квітні, інтригуватимуть і в наступні місяці. А ось кого саме ці «гойдалки» катапультують у головне крісло країни, ми навряд чи дізнаємося раніше, ніж буде оголошено результати голосування.
Таблиця 1. Динаміка показників недовіри Вікторові Ющенку,
03.2001 р. 11.2001 р. 11.2002 р. 12.2003 р. 03.2004 р. 04.2004 р.
Частка тих, хто зовсім не довіряє Ющенку 26 25 29 33 38,6 43,3
Баланс довіри-недовіри Ющенку +2 +4 -1 -6,5 -14 -20
За даними опитувань фонду «Демократичні ініціативи»
Таблиця 2. Задоволення виборців особистими якостями
Віктор Ющенко Віктор Янукович
Цілком задоволені 15,7 10,5
Більше задоволені, ніж не задоволені 16,1 13,5
Наскільки задоволені, настільки й не задоволені 16,9 18,6
Більше не задоволені, ніж задоволені 13,0 15,2
Зовсім не задоволені 22,8 21,3
Складно сказати/немає відповіді 15,4 20,5
Опитування було проведено 23-30 квітня 2004 року фондом «Демократичні ініціативи» та КМІСом.
У ході дослідження було опитано 2025 респондентів. Помилка вибірки не перевищує 2,2%
Таблиця 3. Симпатії виборців у другому турі виборів, %
1-7.03.2004 р. 1-12.04.2004 р. 23-30.04.2004 р.
Ющенко 38,6 36,4 36,3
Янукович 28,0 32,8 26,4
За даними різних опитувань фонду «Демократичні ініціативи»
Джерело:
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/2220042807.html
Володимир ФЕСЕНКО
Центр прикладних політичних досліджень «Пента»
Рейтинг Віктора Януковича у другому турі президентських виборів різко знизився після квітневого підйому.
Соціологи пояснюють це негативним резонансом виборів у Мукачевому. Проте, можливо, позначилися й провал конституційної реформи та підозріла невиразність висунення Віктора Януковича як «єдиного кандидата» від урядово-парламентської коаліції. Але це ще не всі причини.
Якщо рейтинг не стоїть на місці
Що відбувається з рейтингами основних кандидатів у президенти — лідера «Нашої України» Віктора Ющенка і прем’єра Віктора Януковича? Це питання стало актуальним у квітні, коли дані відразу кількох соціологічних досліджень показали різке й несподіване (для багатьох) зростання президентського рейтингу Віктора Януковича, особливо при моделюванні ситуації другого туру виборів. Якщо на початку квітня опитування соціологів з фонду «Демократичні ініціативи» і Центру «СОЦІС» зафіксувало зменшення розриву між лідером «Нашої України» Віктором Ющенком і Віктором Януковичем у другому турі до 3%, то опитування, проведене тим самим фондом і Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) наприкінці квітня, показало прямо протилежну тенденцію. Ющенко, за даними змодельованого «соціологічного голосування», у другому турі знову збільшив свій відрив від Януковича (до 10%).
У чому ж причини таких різких коливань? Точної відповіді на це запитання, яке грунтується на тих самих дослідженнях громадської думки, немає. Річ у тім, що соціологічні служби в більшості випадків лише фіксують рейтинги потенційних учасників президентської гонки, але не досліджують мотиви вибору респондентів і причини зміни їхніх симпатій. Тому, говорячи про причини змін рейтингів фаворитів президентської гонки, ми можемо висловлювати лише гіпотези й припущення, а також узагальнення, що грунтуються на сукупності показників, зокрема й непрямих.
Щоб стверджувати про наявність певної тенденції, слід порівнювати дані досліджень, проведених різними соціологічними службами приблизно одночасно. Також бажано порівнювати дані кількох опитувань поспіль (упродовж кількох місяців) тією самою соціологічною організацією за тією самою методикою.
Рейтинг — це «температура» популярності «політичного тіла» (лідера, партії тощо). Якщо «термометр» настроєний інакше, то й «температуру» він показуватиме іншу. Так, значення рейтингу того чи іншого політика в першому турі президентських виборів залежить від списку потенційних кандидатів. Наприклад, якщо у списку не буде лідера БЮТ Юлії Тимошенко, то штучно буде завищено рейтинг Віктора Ющенка і навпаки.
Не слід плутати різні рейтинги — рейтинг довіри (частка респондентів, які цілковито довіряють тому чи іншому політику, при цьому довіру можна висловлювати кільком політикам водночас) і президентський рейтинг (частка респондентів, які мають намір голосувати за даного політика на президентських виборах, при цьому свій голос можна віддати лише одному кандидату). Це все одно, що не розрізняти температуру тіла й показники артеріального тиску.
Іноді за президентський рейтинг видається оцінка очікувань щодо майбутнього переможця виборів. А це принципово різні показники. Наприклад, за даними опитування фонду «Демократичні ініціативи» та КМІСу, проведеного наприкінці квітня, у другому турі президентських виборів за Ющенка проголосували б 36,3% опитаних, а за Януковича — 26,4%. Однак при цьому 34,7% респондентів вважають, що президентом України буде обрано Януковича, й лише 20,6% опитаних вірять, що на виборах переможе Ющенко. Тобто та сама людина має намір голосувати за Ющенка, але вважає, що на виборах швидше за все переможе нинішній прем’єр.
Потрібно враховувати й можливість нетривалих спонтанних змін у рейтингу того чи іншого політика. Іноді їх просто неможливо чітко й раціонально інтерпретувати. Так, під час новорічних свят 2003 року несподівано різко зріс рейтинг довіри до Юлії Тимошенко (з 12,5 до 18,4%). Уже при наступному опитуванні цей показник повернувся до норми. Для порівняння: після вересневих (2002 року) акцій опозиції такого різкого зростання не було, хоча рівень довіри до лідера БЮТ підвищився до 14,7%, а потім знову знизився. Наприкінці квітня 2003 року різко (з 21,4 до 26,1%) зріс президентський рейтинг Віктора Ющенка. Проте вже в наступних місяцях він повернувся до норми у 22-23%.
«Ахіллесові п’яти» Віктора Ющенка
Тепер спробуємо оцінити нинішню ситуацію з рейтингами фаворитів президентської гонки — Віктора Ющенка й Віктора Януковича.
Головним фаворитом президентських виборів 2004 року, безсумнівно, є Ющенко. Лідер «Нашої України» впевнено очолює рейтингові списки за опитуваннями громадської думки. Його президентський рейтинг коливається (за даними різних соціологічних служб) у межах 20-25%. До квітня 2004 року соціологічні виміри свідчили про те, що Ющенко доволі впевнено перемагає будь-кого зі своїх суперників і в другому турі.
Однак у фаворита визначилися й слабкі місця. У стабільного президентського рейтингу лідера «Нашої України» є зворотний бік — він не підвищився. Навпаки, зростають показники недовіри до лідера «Нашої України» (див. дані табл. 1). Ситуація погіршилася після парламентських виборів, а в перші місяці 2004 року стався справжній обвал. Швидше за все позначається активна пропаганда проти Віктора Ющенка, яка проводиться на центральних телеканалах. Але не можна не враховувати й розчарування частини виборців у діяльності «Нашої України» та її лідера.
Ще одна проблема в керівника «Нашої України» — обмеженість його електоральної бази. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 42% прихильників Віктора Ющенка — жителі західного, 36% — центрального регіонів. Порівняно з парламентськими виборами 2002 року ситуація принципово не змінилася. Тоді серед виборців «Нашої України» 53% були мешканцями семи західноукраїнських областей. А ось у східних і південних областях, на які припадає близько 40% виборців країни, за «Нашу Україну» проголосували 10%. Цей дисбаланс може стати серйозною проблемою для Віктора Ющенка у другому турі виборів.
Реальний претендент без «памперсів»
Серйозним викликом для лідера «Нашої України» є й зміцнення позицій Януковича. За даними опитувань різних соціологічних служб, у квітні його рейтинг становив 14-16%. У президентських перегонах прем’єр обійшов лідера комуністів Петра Симоненка і вийшов на стабільне друге місце. Понад те, квітневі виміри щодо другого туру засвідчили, що лідер Партії регіонів упритул наблизився до Віктора Ющенка.
За даними квітневого опитування фонду «Демократичні ініціативи» і центру «СОЦІС», у другому турі президентських виборів за Ющенка готові були проголосувати 36,4% (у березні 2004-го — 39%), за Януковича — 32,8% (28%), проти всіх — 10,5% (12%). Не взяли б участі в голосуванні 6,8% (8%), не визначилися з вибором 13,5% (13%). За даними квітневого опитування КМІС, у другому турі за Ющенка проголосували б 33%, за Януковича — 30%, проти всіх — 15%. Для порівняння: за даними того самого КМІСу, в лютому 2003 року у другому турі за лідера «Нашої України» мали намір голосувати 39,3% респондентів, а за нинішнього прем’єра — 10,5%. Як бачимо, відтоді Янукович значно просунувся вперед, тоді як Ющенко дещо здав свої позиції.
До речі, обивательська впевненість у тому, що «рейтинг має будь-який прем’єр», не відповідає дійсності. Анатолій Кінах — попередник Януковича на посаді глави уряду — 2002 року мав президентський рейтинг 4-5% (за даними опитувань УЦЕПД імені Разумкова). Такий самий рейтинг мав і Віктор Янукович у перші місяці свого прем’єрства. Відтоді його рейтинг значно зріс. Тобто річ не лише у прем’єрстві чи результатах роботи уряду. Так, за даними опитування фонду «Демократичні ініціативи» і центру «СОЦІС» у квітні 2004 року, уряду довіряють 9,7% опитаних, а Януковичу — 18,7%.
Навряд чи йдеться про якусь особливу харизму Януковича. Це підтверджують і дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» і КМІСу, проведеного наприкінці квітня (табл. 2). Швидше за все з наближенням виборів значна частина виборців починає сприймати прем’єра як реальну й прийнятну для них альтернативу лідеру «Нашої України». Насамперед це стосується виборців східних і південних регіонів України.
Однак у прем’єра є й очевидні слабкі місця. Його електорат не такий стабільний, як у Віктора Ющенка чи Петра Симоненка. За даними опитувань Центру Разумкова (листопад і грудень 2003 року), лише 8% виборців були впевнені, що проголосують за Януковича (всього тоді мали намір проголосувати за нього 12%), кількість впевнених прихильників Віктора Ющенка становила 17% (за президентського рейтингу — 24%), у Петра Симоненка — 11% (за президентського рейтингу — 13%). Коливання рейтингу Віктора Януковича у другому турі, найімовірніше, пояснюється саме нестабільністю його електорату. Адже у другому турі голосують не так «за», як «проти». Значна частина виборців вагається у своєму виборі «меншого зла». Причому найбільше — саме виборці Віктора Януковича. Показники лідера «Нашої України» у другому турі відносно стабільні, а ось у його головного конкурента вони помітно коливаються (табл. 3).
Найуразливіше місце прем’єра — його кримінальне минуле. Поки що незрозумілого, як реагуватимуть нинішні прихильники Януковича, коли тема його судимостей «смакуватиметься» в ході передвиборчої боротьби.
Половинчасті президенти
На сьогодні очевидно, що динаміка рейтингів посилилася: виборці починають виявляти цікавість до майбутніх виборів. Але близько половини з них ще не визначилися у своїх симпатіях, цілковито впевнені у своєму виборі лише близько третини респондентів (за даними останніх опитувань фонду «Демократичні ініціативи»). У цій ситуації будь-яка гучна політична подія або помітна PR-акція кандидатів у президенти впливатиме на динаміку рейтингів. Цілком імовірно, що «гойдалки рейтингів», які ми побачили у квітні, інтригуватимуть і в наступні місяці. А ось кого саме ці «гойдалки» катапультують у головне крісло країни, ми навряд чи дізнаємося раніше, ніж буде оголошено результати голосування.
Таблиця 1. Динаміка показників недовіри Вікторові Ющенку,
03.2001 р. 11.2001 р. 11.2002 р. 12.2003 р. 03.2004 р. 04.2004 р.
Частка тих, хто зовсім не довіряє Ющенку 26 25 29 33 38,6 43,3
Баланс довіри-недовіри Ющенку +2 +4 -1 -6,5 -14 -20
За даними опитувань фонду «Демократичні ініціативи»
Таблиця 2. Задоволення виборців особистими якостями
Віктор Ющенко Віктор Янукович
Цілком задоволені 15,7 10,5
Більше задоволені, ніж не задоволені 16,1 13,5
Наскільки задоволені, настільки й не задоволені 16,9 18,6
Більше не задоволені, ніж задоволені 13,0 15,2
Зовсім не задоволені 22,8 21,3
Складно сказати/немає відповіді 15,4 20,5
Опитування було проведено 23-30 квітня 2004 року фондом «Демократичні ініціативи» та КМІСом.
У ході дослідження було опитано 2025 респондентів. Помилка вибірки не перевищує 2,2%
Таблиця 3. Симпатії виборців у другому турі виборів, %
1-7.03.2004 р. 1-12.04.2004 р. 23-30.04.2004 р.
Ющенко 38,6 36,4 36,3
Янукович 28,0 32,8 26,4
За даними різних опитувань фонду «Демократичні ініціативи»
Джерело:
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/2220042807.html