Відкритий лист до Кучми та Васильєва
07/10/2004 | VIK
Цей лист не офіційна заява Одеської правозахисної академії, а приватне звернення пересічного громадянина України Валерія Кочетова до панів Кучми, Кравченко та менш значних добродіїв навічно заплямованих кров’ю Гії Гонгадзе. А також до тих хто із шкіри вилазячи намагається відпрасувати залишки гідності високо посадових вбивць - Васильєва та інших прокурорських й міліциантських посадовців, які, хворіючи на лихоманку підлабузництва, намагаються приховати сліди злочину.
Останнім часом розгорнулась жвава дискусія з приводу, анонсування генеральною прокуратурою нового фігуранта у кримінальній справі по вбивству Гії Гонгадзе - громадянина "К". Дискутувати з приводу юридичної вмотивованості цієї версії може тільки розумово хвора людина, а от моральний бік цього ганебного дійства надихає мене на публікацію відкритого листа до пана генерального прокурора та його підлеглих "колег".
Лист вийшов дещо гострим, тому мабуть "МАЙДАН", «Українська правда», та інші відомі опозиційні видання не ризикнули його оприлюднити, окрім Одеського сайту "Набат". Сподіватись на те що думку пересічного громадянина України про діючого Президента та його оточення оприлюднять провладні ЗМІ може тільки пацієнт психічноі лікарні. Одночасно з тим впевнений, що широкому загалу цей відкритий лист буде набайдужим, й не тільки тому що загальна точка зору викладена у поетичній формі.
Відкритий лист до Кучми та Васильєва
Вельми не шановне злодійсько-прокурорське панство!
Недолугі спроби "Г" прокуратури відреагувати на статтю в „ІНДЕПЕНДЕНТ" ніякого іншого почуття крім сорому за Україну й скорботи з приводу нікчемності прокурорської думки, пахощі якої прокрадаються з під Медведчуковської сідниці, у цивілізованої громади викликати не можуть. Проте деякий прогрес у розвитку прокурорської свідомості спостерігається. Першу літеру прізвища справжнього вбивці занімілі прокурорські вуста нарешті вимовили. Хай несвідомо, а внаслідок розумової нужденності, навіть не підозрюючи, що вимовлена навмання літера, у кожної людини, у якої хоча б на одну звивину більш ніж у „Г” прокурора, народжує асоціації, що прямим шляхом ведуть до ретельно прихованої правди. Не в змозі утриматись, продовжую прокурорські пророцтва.
* * *
ГПУ повідомила - знайдено пана
Вбивцю Гії, маніяка, на прізвище „Ка”!
Всі зраділи - нарешті... А в новинах з екрана,
Руде „Ка” те, знов всю Україну ляка.
Про ре-х-форму белькоче,
Про „нашизм”, та здирство...
З губ слинявих стікають брехливі слова.
А над ним немов привід і свідок убивства
Відрубана Гіїна голова.
Не поховане тіло про помсту волає
Нелюд задурно марить про мить забуття.
Присуд вищого суду душогубів чекає.
Бог не дасть їм не прощення, не каяття.
Час прирік недолюдків на прокляття довічне -
Ї катів, і підручних, й усю їх рідню.
Їм і в пеклі примариться, Гії мертве обличчя,
Що провісно всміхається із вогню.
Диво – вперше не брешуть вуста прокурора.
Перша літера дійсно є літера „Ка”...
Хай жахається нелюд, пролунає вже скоро
Над Україною прізвище повне К - У – Ч – М – А!!!
Одеса 22 червня 2004 року.
Валерій Кочетов
Останнім часом розгорнулась жвава дискусія з приводу, анонсування генеральною прокуратурою нового фігуранта у кримінальній справі по вбивству Гії Гонгадзе - громадянина "К". Дискутувати з приводу юридичної вмотивованості цієї версії може тільки розумово хвора людина, а от моральний бік цього ганебного дійства надихає мене на публікацію відкритого листа до пана генерального прокурора та його підлеглих "колег".
Лист вийшов дещо гострим, тому мабуть "МАЙДАН", «Українська правда», та інші відомі опозиційні видання не ризикнули його оприлюднити, окрім Одеського сайту "Набат". Сподіватись на те що думку пересічного громадянина України про діючого Президента та його оточення оприлюднять провладні ЗМІ може тільки пацієнт психічноі лікарні. Одночасно з тим впевнений, що широкому загалу цей відкритий лист буде набайдужим, й не тільки тому що загальна точка зору викладена у поетичній формі.
Відкритий лист до Кучми та Васильєва
Вельми не шановне злодійсько-прокурорське панство!
Недолугі спроби "Г" прокуратури відреагувати на статтю в „ІНДЕПЕНДЕНТ" ніякого іншого почуття крім сорому за Україну й скорботи з приводу нікчемності прокурорської думки, пахощі якої прокрадаються з під Медведчуковської сідниці, у цивілізованої громади викликати не можуть. Проте деякий прогрес у розвитку прокурорської свідомості спостерігається. Першу літеру прізвища справжнього вбивці занімілі прокурорські вуста нарешті вимовили. Хай несвідомо, а внаслідок розумової нужденності, навіть не підозрюючи, що вимовлена навмання літера, у кожної людини, у якої хоча б на одну звивину більш ніж у „Г” прокурора, народжує асоціації, що прямим шляхом ведуть до ретельно прихованої правди. Не в змозі утриматись, продовжую прокурорські пророцтва.
* * *
ГПУ повідомила - знайдено пана
Вбивцю Гії, маніяка, на прізвище „Ка”!
Всі зраділи - нарешті... А в новинах з екрана,
Руде „Ка” те, знов всю Україну ляка.
Про ре-х-форму белькоче,
Про „нашизм”, та здирство...
З губ слинявих стікають брехливі слова.
А над ним немов привід і свідок убивства
Відрубана Гіїна голова.
Не поховане тіло про помсту волає
Нелюд задурно марить про мить забуття.
Присуд вищого суду душогубів чекає.
Бог не дасть їм не прощення, не каяття.
Час прирік недолюдків на прокляття довічне -
Ї катів, і підручних, й усю їх рідню.
Їм і в пеклі примариться, Гії мертве обличчя,
Що провісно всміхається із вогню.
Диво – вперше не брешуть вуста прокурора.
Перша літера дійсно є літера „Ка”...
Хай жахається нелюд, пролунає вже скоро
Над Україною прізвище повне К - У – Ч – М – А!!!
Одеса 22 червня 2004 року.
Валерій Кочетов