08/28/2004 | otar

Приємне треба суміщати з корисним - це факт. Мені це вдалось: змотавшись із трьома пересадками зі Львова на Азовське узбережжя, я побачив Україну Передвиборну.

1. Київ. Про це тут писано багато. Повсюди діти, які "народилися в Незалежній Україні". Самої біг-морди майже немає. Діти не спрацьовують: навіть мої політично грамотні супутники відмовлялися вірити мені, що це - реклама Януковича. Можливо, далі їх якось пов'яжуть із ним.
На вокзалі молодь роздає агітки за Януковича. "Навіки разом" чи щось таке. Неприємне обличчя претендентки на посаду Першої Леді в постерному форматі. Господи, навіщо це НАМ? Переглянув і кинув до урни, майже по вінця повної такими самими пані Людмилами.
Розмова біля музею бойової техніки, біля Лаври, між старим сторожем і немолодою відвідувачкою, яка щойно поставила підпис за "Я.".

Він: - "Он же донеччанин! Чего вы хорошего от него ждёте?"
Вона: - "Да ничего уже не жду. Мы больше думаем, как выжить."
Він: - "Так зачем за него подписываетесь?"
Вона: - "Я не хочу, чтоб завтра меня из дому и с работы выкинули!"
Старий ще трохи намагається переконати жіночку голосувати за Мороза. Вона не вірить, що її ніхто не "проконтролює". Зрештою подає голос її дочка:
- Мама, хватит, хорош политику разводить! Противно слушать!
На прощання старий кричить їм у спину: "Янукович - бандюга!" Вони мовчки йдуть.

2. Дніпропетровськ. Парадокс (чи ні?) - це зона Янукович-Free. Чому? Або вони вичікують, або, можливо, справа дійсно в суперництві "донецьких" і "дніпропетровських". По всьому проспекті Карла Маркса всього одна біґ-морда, парочка дітей, а також простий напис чорним по білому: "Ми дякуємо вам, Вікторе Федоровичу, за... (щось там)". Звісно, може бути, що оази біґ-морд розташовані на великих магістральних дорогах або житлових масивах (як це зараз зроблено на вул. Науковій у Львові), але я їх не бачив. Аборигени кажуть, що їх і не було. У Дніпропетровську збирають підписи за Ющенка, особливого пресингу адмінресурсу за Януковича немає. Хоча нема, звісно, й реклами інших кандидатів.

3. Запоріжжя. Народ, це безпрецедентно. Скільки там Тігіпко казав, біґ-бордів у Києві відведено під Януковича - 60? Ми проїхали крізь місто найкоротшим шляхом: таке враження, що Янукович у Запоріжжі - на ВСІХ плакатах. Не десятки, а сотні; співвідношення "Тому що" і "потому что" приблизно 2/3. Якщо вони поширені по місті більш-менш рівномірно, можна з певністю сказати, що біґ-морд у Запоріжжі не менше тисячі. Шкода, що не було чим сфотографувати: довжелезне шосе йде в далечінь, а на кожному стовпі, аж до виднокола - справедливий, надійний і послідовний лідер-підер (буква "л" у кількох місцях була подряпана доброзичливцями).

4. Приазов'я. Симферопольська траса, а також невеличкі міста Запорізької області вільні не тільки від політичної, а й від будь-якої реклами: здоровий аграрний регіон з безкраїми степами й байдужими до зовнішнього світу працьовитими людьми. В Приморську прокуратура, управління МВС і районний суд займають по одній одноповерховій селянській хаті з характерними блакитними вікнами. Тут є Ленін, є привітання з Днем Незалежності від Кучми, але Януковича тут немає.
Тим більша небезпека того, що людей заженуть на виборчі дільниці, як стадо, і покажуть пальцем, де ставити хрестик. Підслухана екзистенційна бесіда між двома підстаркуватими селянами, що продавали курортникам сушену рибу на березі моря:

- Даже нема чого голосувать.
- Да. Там уже всьо рішено.
- Рішено там всьо за нас.
- Так шо нічого дьоргацця - за нас всьо поставлять.
- Точно. То така власть, шо просто так не уйдьот.

Мої висновки:

Люди не знають, як звати того мужика на біґ-бордах, але вони вже свято переконані, що:
- він може все;
- він їх не помилує, якщо вони за нього не проголосують;
- його помста впаде саме на їхню голову;
- їхній голос нічого не вирішить, але все-таки вони будуть голосувати за нього, бо "всьо рішено";
- він (незалежно від того, як його звати) - це Влада, та, що є зараз, яку вони ненавидять і бояться.

Одним словом: людям необхідно у будь-яку ціну дати гарантії безпеки. Вони бояться чогось примарного, і їм, щоб вони зробили свій чесний вибір (НЕ Янукович), треба пообіцяти щось конкретне - не добре життя, а хоча б те, що в разі будь-якого закінчення жовтнево-листопадової епопеї вони залишаться живі і хоча б настільки, наскільки є зараз, ситі та працевлаштовані.

P.S. Усе, сказане про курортне Приазов'я, аж ніяк не стосується Криму. Там, за свідченням мого колеги, крім Януковича, не рекламується нічого взагалі. Запитання "У вас що, один кандидат?", яке спершу переповідалось як напіванекдот, зараз стає цілком логічним і нормальним. Питають уже не іноземці, а місцеве населення.

Питання, яке для мене залишилось відкритим: звідки така диспропорція, коли в одному місті Янукович у Януковича на голові сидить і дітьми незалежними поганяє, а в іншому, сусідньому, ніби ніхто й не чув ні про які вибори? Неузгоджена робота місцевів штабів - чи якийсь план?