09/02/2004 | Сахаров

У меседжі "Учителям запрещают быть членами комиссий на стороне Ющенко!" http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1094076668&first=1094120056&last=1094104643
зроблені кілька засадничих і неприпустимих помилок.

Перше - ніколи не можна наводити телефони людей, котрі про це не просили і не дали на те згоди. За це можна трапити під суд і сплатити круглу суму як компенсацію моральної шкоди. У даному разі для Ігора Ледіна оприлюднення його телефону було неприємною несподіванкою.

Друге - будь-яка інформація має бути перевірена і підтверджена. Наводжу свій меседж зі згаданої гілки:

"Звертаюся до усіх, хто подає інформацію про порушення.
Перевірка цього повідомлення показала, що випадок з Ледіною не можна трактувати як пов'язаний з виборчою кампанією - це, скоріше, жіноча сварка, у якій не присутні політичні мотиви. Принаймні, жодного слова про вибори у тій сварці не було.
Що ж стосується заборони, про яку йдеться - це дуже ймовірно, більше того, так воно, очевидно, і є, але, на жаль, жодними документами чи свідченнями людей, на котрих вчинений тиск, не підтверджене. Треба розуміти, що без цього ціна усім заявам - нуль. І жодні посилання на те, що люди бояться засвітитися як свідки і учасники подій, інформаційної цінності таким повідомленням не додають.
Приклад втрати можливостей впливу на ситуацію з причини несерйозного ставлення до збирання доказів: 30-го серпня у Дніпропетровську перебували Ренате Вольвенд і Ганне Северінсен. Попри намагання ізолювати їх від опозиції двоє керівників організацій опозиційних партій вчасно дізналися про зустріч з ними і прийшли. Навели приклади порушень, які дійсно мали місце. Але не підготували жодних доказових документів. Результат - Вольвенд сказала, що, ймовірно, це відповідає дійсності, але не може бути доказом наявності порушень. І у доповіді для ПАРЄ, вочевидь, буде сказане, що опозиціонери говорять про порушення, але не наводять доказів. Час вже навчитися працювати серйозно. Преса також не може оприлюднювати бездоказові заяви. То ж, будь ласка, у кожному разі постарайтеся забезпечити доказовість заяв, бо інакше програватимете у ситуаціях, які могли б бути виграшними."

Третє - ніколи не намагайтеся прикрасити ситуацію чи приховати частину інформації або надимати слона з мухи, бо у більшості випадків це закінчиться втратою довіри до вас, як до джерела інформації.

Четверте, (згаданого меседжу не стосується, але може бути корисним) щодо кількості учасників мітингів. Зазвичай організатори мітингів подають абсолютно нереальні числа щодо кількості учасників, завищуючи іі принаймні удвічі. Їхні противники такою ж мірою (а бува, що у десять разів) применшують кількість учасників. Правоохоронні органи також кількість учасників применшують, але меншою мірою.
Є простий і ефективний спосіб оцінки кількості людей у натовпі.
Якщо вишикувати тисячу людей у військове каре, плече до плеча у шерегу і на відстані меншій простягнутої руки між шерегами, тисяча розміщується на прямокутнику 20 на 10 метрів, тобто, на 200 кв. метрах. Оцініть розмір натовпу у квадратних метрах або у кількості прямокутників 10 на 20 метрів, введіть коефіціент щільності натовпу порівняно з військовим каре і після недовгого тренування ви зможете оцінювати кількість людей у натовпі з точністю 5-10 відсотків. Коефіціент щільності натовпу визначається так: знайдіть у натовпі місце, де щільність людей зорово є середньою у натовпі, підрахуйте кількість людей на площі 10 на 20 метрів і поділіть цю кількість на тисячу. (Це у процесі тренування, після певного досвіду ви цей коефіціент визначатимете і без підрахунку). Якщо площа натовпу оцінювалася у кількості прямокутників 10 на 20, коефіціент визначати не треба. Просто помножте підраховану кількість у реальному прямокутнику на кількість прямокутників і отримаєте кількість людей.
За наявності досвіду одразу, оцінивши коефіціент, визначіть, скільки людей приблизно у прямокутнику і помножте на кількість прямокутників.
Маю надію, що це допоможе дописувачам форуму не припускатися прикрих помилок. Геннадій Сахаров.