МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Підручник

10/26/2004 | Інший
Спробую зібрати тут дещо цікаве, що може придатися за тиждень...

Тут, мабуть, нема сенсу робити коментарі, але саму тему варто подовжити - додавайте ваші матеріяли.

У темі "Як влада готується до силового протистояння з опозицією" прошу звернути увагу на інфу про фарбомети.

Відповіді

  • 2004.10.26 | Інший

    Як влада готується до силового протистояння з опозицією

    http://unso.narod.ru/index1.html

    За інформацією курсантів вузів, підпорядкованих МВС, СБУ, Міноборони, МНС, у всіх вузах, підпорядкованих цим силовим структурам, з 2001 року відпрацьовуються заходи протидії масовим акціям - зокрема, розгону масових демонстрацій. Подаємо сценарій одного з тренувань, які вже відбувалися. Навчання відбуваються на полігоні. Лава курсантів в повній екіпіровці (щит, камуфляж, шолом і дрючок-"демократизатор") в три шеренги утворює "черепаху" - це коли один щит стоїть на землі, другий поверх нього, і до п"яти щитів, які утворюють броньований бар"єр (таке було 9 березня). Натовп "мітингуючих" в цьому тренуванні складають, як правило, студенти юридичних вузів, підпорядкованих Мін"юсту, МВС, Генпрокуратурі, Міноборони і т.д. (конкретніше, за словами джерел, проти курсантів Харківського Інституту Внутрішніх Справ (колишнього Інституту Національної гвардії України) і Академії Служби Безпеки України виступали "мітингуючі" Харківської Юридичної Академії МВС України та Харківського Авіаційного Інституту). Ці студенти мають з собою плакати, пляшки, дрючки і починають наступ. Приблизно за 50 метрів до "бар"єру" з щитів перед натовп мітингуючих зупиняються 2 КАМАЗи і висипають щебінь. Натовп починає закидувати "правоохоронців" камінням та іншими предметами. В цей час, по команді, бар"єр починає рухатися назустріч "мітингуючим", зберігаючи "черепаху". Наступ іде так: робиться крок лівою, права підтягується, і т.д. Під крок лівою, всі разом в такт б"ють по щитах "демократизаторами", що створює загальний наростаючий гул і діє на психіку. Коли опоненти зближуються, спеціальні "спостерігачі" повідомляють, де слід робити "вікно" в черепасі. "Вікно" - це коли лава "відкривається", утворюється проміжок шириною півтора - два метри, в які вибігають з лави накачані СБУшники (мінімум 2 метри росту, їх називають "бульдогами"), які виривають з натовпу найбільш активних "порушників" і ховаються назад за "черепаху", яка моментально змикається знову. Це триває до п"яти секунд (відтреновується швидкість). "Вікна" відкриваються постійно в різних місцях. Захоплених "правопорушників" одразу вкидають в "воронки" і повертаються до бою. Всі деталі "захоплення" і підготовки до несподіваного відкриття "вікна" приховуються "черепахою". Після того, як усунуто найактивніших учасників, починається "загальна фаза" розгону демонстрації. По гучномовцю лунають постійні заклики розійтися і робляться "коридори" для введення в бій спецзагонів ("Беркут", "Сокіл" etc).


    Відкриваються "вікна" і бійці розсікають натовп на частини. Якщо натовп після цього не розбігається, застосовують газ, димові шашки і водомети. Після подій 9 березня Україною була централізовано закуплена техніка, яка дозволяє використовувати фарбу замість води. Подача цієї фарби йде під тиском кількох атмосфер, що дозволяє збити людину з ніг. Фарба використовується, по-перше, для того, щоб шокувати демонстрантів, деморалізувати їх. Першу "хвилю" струменю дають по перших рядах, а потім, коли натовп починає розбігатися, починають оприскування мітингуючих для того, щоб потім вулицями міста влаштувати "облаву" на позначених фарбою демонстрантів. Тоді ж, після 9 березня, були задуми використовувати кінологічні служби при силових відомствах (митна служба, прикордонні війська, міліція) для розгону демонстрації і пошуку вцілілих активістів за допомогою собак. Розповімо також про один з можливих сценаріїв влади введення надзвичайного стану. Демонстрація виходить на площу, після чого її блокується спецпідрозділами з усіх боків - всі вулиці, що примикають до цієї площі. Людей пропускають всередину, але нікого не випускають. Після цього всередину запускають багато шашок із сльозоточивим газом в натовп. Люди починають втікати від газу, проте наштовхуються на кордони міліції. Оскільки виходу немає, а сльозоточивий газ робить свою справу, починаються масові сутички з міліцією. Все це фіксується на камери центрального телебачення і підконтрольних ЗМІ, показується по телебаченню як масові некеровані заворушення проти правоохоронних органів, і Президент виступає із закликом ввести надзвичайний стан (або показують "простих смертних", які закликають владу навести порядок). Після цього вводиться надзвичайний стан.
  • 2004.10.26 | Інший

    Технологія протесту від УБ

    Технологія протесту від УБ

    Акції протесту - один з основних методів боротьби з існуючим антиукраїнським режимом. Акції протесту легко проводити мамонтам опозиції, бо уних є гроші, ЗМІ і бідолашні виборці, які ще чомусь їм вірять. Акції протесту важко проводити новітнім опозиційним силам, бо у нас немає грошей, ЗМІ та і виборці чомусь вірять мамонтам. Однак ми повинні протестувати і забов’язані вміти це робити якісно. Це спроба систематизувати організаційні моменти боротьби. Пропозиції грунтуються на досвіді діяльності Громадського комітету опору “За Правду!” в Одесі (вічна йому пам’ять) та Українського Братства ( УБ forever!).

    Різні бувають ситуації, проте дуже бажано готувати акцію протесту (АП) мінімум за тиждень. А то потім будете за два дні бігати як ошпарені. До міськвиконкому треба подати повідомлення про проведення акції (чим раніше, тим краще). Саме повідомлення, бо Ви згідно з Конституцією не просите дозволу, а просто ставите до відома владу. Будь яка заборона, окрім судової дорівнює фількіній грамоті. В повідомленні треба вказати дату та час проведення АП, приблизну кількість учасників, тривалість та відповідальну особу. Хоча, якщо Вам довподоби екстрім, владу можна і не повідомляти.

    Стосовно відповідальної особи, бажано в заявці вказати відповідальною особу, яка на справді вирішальної ролі в організації АП не відіграє. І навпаки не слід давати координати людини яка дійсно є однією з ключових фігур в акції. Такий маневр потрібний для кількох моментів:

    1. Якщо Ваша АП дійсно неприємна для режиму, то влада і міліція почнуть шукати організатора, тобто людину з якою можна домовитись про скасування акції. Такого бідолаху можуть повести до якогось відділу, де будуть довго брехати про можливі наслідки Вашого “хуліганства”, запросити до відповідної владної установи і благати, а потім погрожувати. Всі ці процедури не законні, проте забирають нерви і вільний час, який так потрібен для оргроботи. Зрозумівши, що вказана в заявці особа не є “Морфіусом”, “агенти” швидко в ній розчаруються і відпустять. Звісна річ, що згаданий солдат революції повинен постійно наголошувати, що сам нічого не вирішує. Під час спілкування з синіми друзями ніяких прізвищ окрім свого згадувати не потрібно.

    2. Коли Ви вже провели АП, і вона була занадто успішною, іноді по факту порушення чогось відкриваються адміністративні та кримінальні справи. В цьому випадку ваше повідомлення до влади теж зможе допомогти. Адже людина, вказана в заявці, фактичним організаторм акції не є. А фактичний організатор ніде не фігурує.

    Одним з ключових моментів підготовки до АП є забезпечення явки журналістів. Прикро іноді спостерігати коли проходить якийсь пікет, а на ньому нема жодного журналіста. Потім про цей пікет знають тільки учасники і міліція, яка його охороняла. ЗМІ необхідно сповістити про акцію за кілька днів. Не дуже рано, щоб вони про Вас не забули, і не дуже пізно, щоб Вас встигнули внести внести в робочий графік. Якщо АП афігенно потужна, то перед нею можна провести прес-конференцію. Необхідно скласти список координат ЗМІ вашого міста. Як це зробити вигадуйте самі. Для початку можна взяти довідник “Золоті сторінки”. Ви складаєте коротке повідомлення про акцію для журналістів. Там вказуєте суть акції, її організаторів, час і місце проведення. Для передачі журналістам Вашого повідомлення Ви використовуєте одночасно кілька каналів:

    1. Текст повідомлення розсилається на електронні адреси ЗМІ по інтернету.
    2. Призначається людина, яка сяде на телефон і за кілька годин обзвонить всі ЗМІ зачитуючи повідомлення про акцію.
    3. Повідомлення дублюється по факсу.
    4. Журналісти сповіщаються завдяки власним знайомствам.
    По можливості, необхідно використати всі шляхи сповіщення ЗМІ. Тільки тоді на Вашу акцію може хтось і прийде. У повідомлення вкажіть координати контактної особи для журналістів. АП бажано проводити в будній день, тоді інформаційний ефект від неї буде більшим.

    Яким чином Ви забезпечите явку людей на акцію, хай це залишиться Вашою таємницею (хочеться вірити не комерційною). Якщо АП носить не моноорганізаційний характер, то бажано про неї сповістити всі структури, які могли б підтримати підняту Вами тему (для цього доречі теж треба мати базу координат).

    Враховуючи специфіку акції можна:
    1. Забомбити всі форуми всіх вітчизняних сайтів повідомленням про АП,
    2. Якщо є можливість, про акцію бажано повісити інформацію в якомусь ЗМІ,
    3. Надрукувати малоформатні запрошення на акцію і організувати їхню роздачу, 4. Розклеїти листівки.

    Іноді для більшого рекламного ефекту АП можна використати наших ідейних ворогів. Скажімо, якщо проводиться акція проти Московського патріархату, можна сповістити про неї сам МП та організації які його підтримують. Існує велика імовірність того, що ці тормоза організують на противагу Вашій акції якийсь контр- захід в тому районі де будете протестувати і Ви. Це набагато збільшить зацікавленість журналістів Вашою акцією. Окрім того, після заходу опоненти використають всі свої інформаційні можливості, що б розповісти які Ви погані і які вони хороші. А як відомо антиреклама - теж реклама. Для використання вищезгаданого прийому бажано звернутись до правоохоронців з проханням забезпечити громадську безпеку.

    Такі нюанси як плакати і прапори повинні бути забезпечені залізно. Основну групу учасників акції рекомендується зібрати за пів години до початку акції десь в районі її проведення. Під час АП хтось має тримати контакт з правоохоронцями і слідкувати за їхніми діями, а то всяке буває.

    На випадок будьякої правокації слід негайно сповіщати синіх друзів. На акції не повинно бути випивших та інших прібалдєвших. Всі учасники АП повинні при собі мати документи. Під час акції, якщо Вам пощастило зібрати достатньо багато журналістів, їх можна зібрати в одному місці і влаштувати імпровізовану вуличну міні прес-конференцією. Для цього, та й не тільки, на АП повинна бути людина, яка відповідає за спілкування з журналістами.

    Старайтесь робити акцію прикольною.
    Після закінчення АП - перерахуйте своїх.
    По одному бажано не розходитись.
    Після акції необхідно оперативно набрати прес-реліз по ній. Бажано додати до нього світлини, для чого на АП повинна бути людина з фотоапаратом (працівники МВС та СБУ не рахуються). Прес-реліз треба розіслати по ЗМІ дуже швидко. Потім можна зібратись і випити пива.

    Дані рекомендації звісно не бездоганні, проте вони всі перевірені на фронті національної боротьби Українським Братством. Протестуймо, бо ми того варті!

    Андрій Юсов Українське Братство
  • 2004.10.26 | Інший

    Як поводити себе на допиті

    Як поводити себе на допиті

    Коли на тебе гарлають та тиснуть - втішся. Це свідчить про те, що більше проти тебе вони нічого не мали і не мають.

    Будь обережним тоді, коли тобою керують крадькома.

    Ось ці засоби.

    1. Вони грають фактами твого минулого.

    Те, що знають, - то не страшно. Думай, до чого вони про це зараз.

    2. Вони завели мову про якісь філософії.

    Це для розробки напрямків впливу. терміново натягай маску самовпевненого індивідуаліста. Й ані гу про свої екзистенції!

    3. Вони завищують значущість якихось твоїх дій.

    Те, що ти погодився закурите, ще не є згодою на розмову!

    4. Він повів про твоє тату та твої ідеали.

    Це підготовка спектаклю з метою впливу на тебе.

    5. Вони кваплять тебе.

    Думай - а чи є куди поспішати?

    6. Вони посилаються на якихось авторитетів.

    Перевір - чи то авторитети для тебе? І - а чи вони непідкупні?

    7. Вони без усякої олії пропонують тобі в якості великої послуги якийсь непотріб.

    Підрахуй - чи варто таку послугу приймати?

    8. Вони перевіряють твою особисту відповідальність - “А до чого ви б закликали хлопців, якби...”

    Перепитуй у них - “А що б ви порадили?”

    9. Вони розігрують поганого та доброго слідчих.

    Ну, тут ти знаєш, як взяти щось із кожного з них...

    10. Він грає на тому, що “був таким, як ти”.

    Тобі ще не смішно? Саме час хоча б мовчки, але посміятися.

    11. Вони до тебе з гумором?

    Смійся. Але - на дистанції.

    12. Вони не реагують на твої “дикі” заяви та терплять твоє глузування.

    Будь обережним - це фахівці.

    13. Він матюкає або гримає на когось із своїх, але не на тебе.

    Пам’ятай - це тебе не стосується. Навіть, якщо це “бий своїх, аби чужі боялися”...

    14. Ти їх дуже цікавиш і, здається, “по-чєловєчєскі”.

    Невже на якусь мить тобі здалося, що це відверто?

    15. Вони коментують твій емоційний стан - “може здатися, що ви хвилюєтесь...”

    Почалася тонка гра.

    16. Вже вкотре вони заводять моралізуючи пісню про...

    Є така техніка впливу - “вбити в голову”. Це спрацьовує навіть тоді, коли вони урізноманітнюють речення та слова.

    17. Для них приємним відкриттям стало якесь твоє хобі.

    Почуй за цим - “Ми з тобою одної крові - ти та я...”

    18. Вони слухають дуже уважно.

    Слухати дуже важко. Знай - їх цьому вчили.

    19. До тебе дуже уважно приглядаються.

    Зафіксуй руки на колінах. Візьми за звичку дивитися повз його очі.

    20. Щось несподіване?

    Не вір. Не бійся. Не проси.
  • 2004.10.26 | Інший

    Рух у колонах: основи

    Рух у колонах: основи

    Рух в колонах :Найчастіше протест проти тих чи інших дій та подій відбувається за допомогою мітингів, протестів, пікетів. Одним із важливих елементів таких протестів є рух у колонах. Треба наголосити, що звичайно під час такого руху до колони вливаються різні люди, з різних причин, що робить колону неоднорідною. Можна сказати, що погана організація колон стає причиною перетворення колони в неконтрольовану масу якою дуже тяжко керувати та неможливо спрямувати на конструктивні дії. Це пояснюється тим, що в такій масі людей людина втрачає свою індивідуальність, зливається з масою, діє за принципом "так як усі", перекладає відповідальність на керівників та на іншого (масу). Досить часто причиною такої ситуації є провокативні дії певних осіб, відсутність чіткого контролю, непідготовленність та розгубленність самих ініціаторів акції й активістів, а також неготовність людини до різкого повороту ситуації.

    Для того, щоб уникнути таких непередбачених обставин, у колоні треба зберігати сувору дисципліну. Слухатися і підпорядковуватися безпосередньо керівнику, або тій особі яка є уповноважена передавати накази керівника. Для підтримання порядку в колонах бажано розбити колону на декілька груп по 6-7 чоловік, які б у разі необхідності тримали свою ділянку колони під контролем. Це допоможе також швидкому вияву провокаторів, тих хто розпускає різні неправдиві плітки та підбурює до агресивних дій (змінити маршрут і т д).

    Важливо, щоб під час походу не було інцидентів з правоохоронцями. Для цього під час руху колони важливо, щоб обабіч йшли люди які б не дозволяли колоні порушувати порядок та виходити на проїжджу частину. В разі подріблення колони люди по периметру колони можуть взятися за руки тобто зробити ланцюг, який би стримував колону.

    Треба наголосити, що в колоні має бути строга вертикаль щодо розпоряджень, та потрібно строго притримуватися дисципліни, показуючи приклад іншим.

    Коли колона є великою, то найлегше, розбити на частини, ізолювати частини колони у поворотах та провулках. Тому на поворотах мають стояти члени організації, яка організувала страйк, для того щоб не дати колоні розбитися та спрямувати її в потрібному напрямку. Особливо є дієвим, коли там стоїть людина з мегафоном. Це дозволяє проінформувати цілу колону.

    Старих людей та дівчат бажано поміщати в середину колони, де б вони були більш захищені.

    Під час руху важливо, щоб головна частина колони не згубила свій "хвіст". Так, як рух колони відбувається нерівномірно, тоді можливі випадки, коли кінцева частина колони розсипається, не встигає за рештою та губиться. Позаду колони мали б іти активісти та замикати колону. Важливим є те, щоб вся колона позначалась прапорами (не тільки з переду, але й у середині та вкінці).

    Необхідним є також контролювання провулків, для того, щоб запобігти несподіваному нападу. Саме провулки є небезпечними з цієї точки зору.

    Коли в колоні відбуваються певні дії, які не були передбачені не треба впадати у паніку, не підпадати під загальний настрій, а постаратися швидко ізолювати провокаторів та вивести за межі колони.

    Треба пам'ятати, що саме чіткі дії допоможуть еффективно та без інцидентів провести масовий захід.
  • 2004.10.26 | Інший

    Правила гідної поведінки в екстремальних ситуаціях

    Правила гідної поведінки в екстремальних ситуаціях

    (УНСО-Черкаси)

    Сучасні правоохороннні структури є антиукраїнськими. Їх діяльність є позаморальною та протизаконною. Перемога, в боротьби з ними можлива тільки при адекватності наших дій. Ціль виправдовує засоби.

    За теье організація завжди дбає. Але допомога може вчасно не надійти. Дій, розраховуючи на власні сили. Забудь за зовнішні ознаки гонору. Найвищий гонор викрутитись самому та не нашкодити організації, друзям. Перемогти легше ворога який вважає тееб нерозумним. Веди себе відповідно. Викрутився - переміг.

    І У повсякденному житті.

    - Веди себе, як і налеить християнинові, людині.
    - Перед тим, як зробити щось, що має відношення до організаційного життя, веди себе так, щоб не нашкодити собі та організації. Дій, як "під ковпаком".
    -Все, що має відношення до організації, ділиться на дві частини. Розмова про одну частину приносить користь. Розмова про другу може нанести шкоду. Умій говорити про перше і мовчати про друге. "Сій там, де проросте".
    -В спілкуванні з недругами користуйся правилами Ордену "Товаривство Ісуса"
    - Не впускай в хату незнайомих. Пам'ятай, різні "монтери", "контролери", "кореспонденти" і т.і. заносять в хату "жучків", "клопів" та іншу нечисть.
    - По телефону про справи не розмовляй. Про зустріч домовляйся обумовленим шифром.
    - Слова нових друзів, ще не доказ їх віддіності нашій спраі. Вітай їз переконання, але зверни увагу, як вони ведуть себе на ділі.
    - Якщо поведінка когось із членів організації викликає в тебе підозру, не говори про це іншим. Довірся тільки керівникові організації.
    - Про кожен свій контакт (розмову) з праццівником правоохороних структур, навіть колишнім, розкажи керівникові організації. Критично оцінюй їх дружнє ставлення до тебе.
    - Якщо в "дружній" розмові з тобою працівник правоохоронних структур видає сеье за симпатика нашо ї справи, будь уважним! Якщо він зробить тобі "приємну послугу", "допоможе" зам'яти скоєне тобою правопорушення, або тисне на тебе компроматом - будь обережним, тебн вербують.

    ІІ На Вулиці
    Коротка характеристика працівника спецпідрозділів:
    - В багатьох випадках параноїкі, або з манією величі. В більшості - садисти. Зразок пороків та жорстокості
    - Коли йому щось потрібно, може бути ввічливим, люб'язним.
    - Запросто порушує закон блюсти який зобов’язаний .
    - Крім кийка, хімікатів, газів та вогнепальної зброї озброєнй здоров’ям бика, тваринною злобою, гнівом, який вважається "праведним" та заохочується начальством.
    - Нерідко тупий, невихований, нетерпимо ставиться до зауважень людей.
    - Небезпечний в оточені колег, при чисельній перевазі.

    При "контакті" з патрульними міліціонерами на вулиці добре зваж названі фактори та:


    1. Не одягайся "підозріло". Тільки заппідозривши по зовнішньому вигляду тебе затримають, придумають тобі порушення громадського порядку, а потім звинуватять в непокорі.
    2. Май при собі паспорт. На вимогу міліції пред’яви його. Найкраща форма звертання до них "пане сержант", чи "пане лейтенант". (Насправді на Сході чи в тому самому Київі розмовляти українською - це вже підозріло - прим. web-master’a)
    3. Веди себе спокійно. Не проявляй страху, не тікай. Якщо в тебе невистачило витримки, вважай, що ти в їх лапах.
    4. Відповідай на всі питання ввічливо, коротко і по-суті. Не говори по те, за що не питають, не називай ніяких імен.
    5. Не проявляй агресивності. Ввічливо попроси їх пред’явити свої посвідчення. Запам’ятай прізвище, ім’я, звання.
    6. Твої права порушують, але ти не сперечайся, не опирайся. Не розмахуй руками, не торкайся до міліціонерів.
    7. Запам’яттай їх зовнішні прикмети, номер автомобіля. При першій же нагоді все запиши.
    8. Знайди свідків, запиши їх прізвища, адреси, телефони.
    9. Якщо до тебе застосовують силу, не опирайся. При захисті обмежся прикриттям голови та паху.
    10. Не чини опір, не відмовляйся пройти в відділ міліції, але скажи, що ти поспішаєш в якийсь заклад, де тебе зараз чекають.
    11. Не показуй, що ти розумніший від міліціонерів. Не говори їм на що вони мають право, а на що не мають. Вони зі зброєю і роблять, що хочуть.
    12 Не погрожуй міліціонерам не говори про свої наміри скаржитися на них.
    13 Якщо тебе побили, при першій же можливості звернись у медзаклад. Прослідкуй, щоб лікар зробив в карті запис, що тебе побили міліціонери. Покажи сліди побиття знайомим, сфотографуй, зроби відеозапис. Покажи прокурору.


    ІІІ В натовпі.


    1. Май при собі паспорт, кишенькові гроші. Одягнись відповідно до сезону не яскправо, жінки в брюках, взуття на низькій підошві.
    2 Категорично забороняється вживати алкоголь, мати при собі перочинний ніж та інші предмети, а також записник та організіційні документи.
  • 2004.10.26 | Інший

    Пам'ятка затриманому за участь у акції протесту

    Пам'ятка затриманому за участь у акції протесту

    (за досвідом Києва та Мінська)

    Твоє невігластво, незнання своїх прав та законодавства України дає шанс владі безкарно порушувати встановлені нею ж закони. Разом з тим, правильна поведінка при адміністративному затриманні та після нього може пом'якшити наслідки особисто для тебе. Наступні найпростіші знання можуть стати тобі у пригоді: Майже завжди затриманий на демонстрації має справу з Кодексом України
    про адміністративні правопорушення (КоАП). Які статті КоАП найчастіше за-сто-совуються щодо учасників масових ак-цій і чим вони загрожують?

    Ст.185-1. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Застосовується найчастіше. Тягне за собою попередження, штраф або кількадобовий адміністративний арешт. Треба також пам'ятати, що повторне застосування цієї статті щодо тебе протягом року загрожує покаранням, жорсткішим за попереднє.

    Ст.173. Дрібне хуліганство.
    Особливо була популярна під час затримання мінських демонстрантів; втім, застосовувалася і в Києві (зокрема, 18.03.97). Тягне за собою штраф, виправні роботи (не треба лякатись цього словосполучення. Воно означає всього лише те, що на протязі деякого часу з вашої зарплати утримують певну суму на користь держави -- і нічого більше. Тим більше -- у зв'язку з невиплатою зарплат зараз майже не застосовується.) або кількадобовий адмін. арешт.

    Ст.185-3. Прояв неповаги до суду. У зв'язку з дуже розпливчастим формулюванням, ця стаття може бути застосована щодо майже будь-кого, хто опинився у суді. Тягне за собою штраф або адмін. арешт.

    Це -- найбільш вживані щодо учасників акцій протесту статті КоАП. Серед інших
    статей, які можуть бути застосовані, можна назвати наступні:

    Ст.185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі
    працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця чи образа їх. Наслідки -- штраф, виправні роботи або адмін. арешт.

    Ст.185-7. Публічні заклики до невиконання
    вимог працівника міліції. Цікаво, що, на відміну від попередньої процитованої статті, тут мова іде не лише про законні, а про будь-які вимоги. Втім, через дріб'язковість покарання (штраф або виправні роботи) майже не застосовується.

    Хоча прецедентів ще не було, однак у світлі теперішньої передвиборної кампанії
    слід також пам'ятати, особливо анархістам, що КоАП містить статті, які передбачають санкції щодо закликів або агітації за бойкотування виборів Президента та нардепа (Ст.186-2) або бойкотування референдуму (Ст.186-4). Тягнуть за собою штраф.

    Переважно вищеназваних статей (хоча, звичайно, не лише) і стосується ця пам'ятка.
    Під час затримання, після нього, а також на суді тобі може допомогти знання наступного:
    Коли ти ідеш на акцію протесту, не забудь, що майже завжди варто мати при собі документи (паспорт чи військовий квиток). За їх відсутності ти можеш бути затриманий міліцією "для вияснення особи".
    Поводься коректно, стримано, але твердо. Непокора при затриманні або лай-ка на адресу міліціонера можуть потягнути за собою ст.185 КоАП, яка (при ве-ликому бажанні представників влади) може, врешті-решт, м'яко перейти у ст.188 чи 1881 Кримінального кодексу "Опір представнику влади..." чи "Опір працівнику міліції...", що передбачають набагато більш суворі покарання.
    Ти маєш право знати, хто і за що тебе затримує. Це означає, що при звертанні до тебе представник правоохоронних органів має назвати своє прізвище та звання (ст.5 Закону України "Про міліцію"). Тобто, коли невідомі у цивільному без жодних пояснень намагаються затягнути тебе до автомобіля (що практикувалося і в Мінську, і в Києві), це може розглядатись як викрадення, і твій опір у цьому випадку не є злочином. Пам'ятай: спецслужби (напр., СБУ) здійснювати адміністративне затримання права не мають (ст.262 КоАП).

    Пам'ятай, що на твою вимогу працівники міліції зобов'язані повідомити твоїх родичів, адміністрацію за місцем роботи чи навчання про твоє затримання (ст.261 КоАП), а на протязі 24 годин після затримання чи якщо затриманий неповнолітній -- і без спеціального вияву бажання затриманого (ст.261 КоАП, ст.5 Закону України "Про міліцію").

    Якщо у тебе є адвокат -- спробуй пові-домити його про те, що сталось, і своє місцезнаходження. Пам'ятай, що за ст.268 і ст.271 КоАП ти маєш право на адвоката.

    Про адміністративне затримання, як і про адміністративне правопорушення, складається протокол (на практиці ці два протоколи часто поєднуються в один). Пам'ятай, що у протоколі мусять бути зазначені (ст.256, ст.261 КоАП): дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання (а якщо це протокол про адміністративне правопорушення чи "поєднаний" -- час, місце і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто -- відповідна стаття КоАП. Це може тобі знадобитися, особливо якщо тебе завинтили після акції у метро чи на зупинці). При складенні протоколу про адмін. правопорушення тобі мають роз'яснити твої права та обов'язки, про що робиться відмітка у протоколі; на практиці цього, щоправда, найчастіше не буває.

    Ти маєш право не підписувати протокол. Тоді про це у протоколі робиться відповідний запис; краще зробити його самому, за можливості -- виклавши мотиви відмови. Втім, це не завжди доцільно; іноді (у виключних випадках) краще, записавши у протоколі свої зауваження чи незгоду зі змістом протоколу, підписати його.

    Найчастіше у міліції вимагають писати "Пояснення". Пам'ятай, що писати пояснення, які додаються до протоколу -- твоє право, а не обов'язок (ст.256 КоАП). Тим більше, що навряд чи варто писати пояснення або записувати у нього відповіді на питання міліціонера, не знаючи, за якою статтею тебе звинувачують і не бачивши протоколу затримання чи про правопорушення. Якщо, наприклад, тебе взяли за ст.1851 КоАП за участь у студентському пікеті чи демонстрації, то на питання на зразок "Де ви з друзями збираєтесьі" чи "Хто є чле-нами вашої організаціїі" можна спокійно відповідати, що це не стосується справи.

    Пам'ятай, що при затриманні щодо тебе може бути проведений особистий огляд та огляд речей. Особистий огляд може бути проведено уповноваженою особою однієї статі з оглядуваним (особливо актуально для дівчат) у присутності двох понятих тієї самої статі. Про огляд та (можливе) вилучення складається окремий протокол чи робиться запис у протоколі про адмін. затриман-ня (все це -- ст.264 КоАП).

    Пам'ятай, що розгляд адмін. справи може бути лише відкритим (ст.249 КоАП). Суддя має представитись, оголосити, яка справа підлягає розгляду, роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, оголосити протокол про адмін. правопорушення. Найчастіше майже (а то й зовсім) нічого з цього не робиться. Однак, якщо суддя вирішить продемонструвати тобі КоАП, що лежить на столі, при бажанні можна нагадати йому ст.279 цього самого КоАП, де йдеться саме про це.

    Взагалі, нагадування про свої права представникам правоохоронних органів іноді набагато більш дійові, коли підкріплені номерами відповідних статей. Це теж варто пам'ятати.

    Ти можеш опротестувати рішення суду у прокурора (але не в іншому суді) (ст.290, ст.294 КоАП). Тому варто запам'ятовувати прізвища і звання міліціонерів, а також прізвища суддів, які відверто нехтували законодавством, щоб потім це можна було використати у скарзі прокурору чи передати якійсь з правозахисних організацій.

    Якщо тебе засудили до адмін. арешту, пам'ятай: його строк рахується з моменту затримання (ст.327 КоАП) (а не з моменту, наприклад, вироку, як було з київськими анархістами, затриманими 18.03.97).

    Пам'ятай, що до адмін. арешту не можуть бути засуджені (ст.32 КоАП): вагітні
    жінки; жінки, які мають дітей віком до дванадцяти років; особи, які не досягли
    вісімнадцяти років; інваліди першої та другої групи.

    Хотілося б також сподіватись, що ця пам'ятка ніколи тобі не знадобиться.

    Бажаємо тобі успіхів, друже.

    Члени студентської профспілки "Пряма дія"

    Київські анархісти
  • 2004.10.26 | Інший

    Методика проведення агітації

    Методика проведення агітації

    (поради від ГКО "За Правду!")

    Для успішного проведення агітаційної роботи потрібно чітко усвідомлювати відповіді на наступні запитання:


    * Що я хочу сказати?
    * Кому я хочу це сказати?
    * Як я хочу це сказати?
    * Для чого я хочу це сказати?

    Початок розмови відіграє надзвичайно велику роль у подальшому спілкуванні. Пам'ятайте - мозок людини працює таким чином, що в першу чергу реагує на зовнішність та інтонацію співрозмовника і лише потім на зміст сказаного. Починаючи розмову, представтесь (назвіть своє ім'я, прізвище, мету розмови) - це імпонує людям бо створює у них відчуття захищеності - ви себе назвали а співрозмовник залишився анонімним.

    У першу чергу в агітаційній роботі слід орієнтуватись на молодь, зокрема студентську. Потрібно пам'ятати - поширення ідеї у суспільстві це, як прогресування інфекційної хвороби. Кожен з нових носіїв "заражає" ідеєю своє оточення. Тому необхідно шукати людей, які стали б активними носіями ідеї.

    Таким чином орієнтуватись потрібно на молодь, яка виглядає яскраво, що зазвичай говорить про комунікабельність та нонконформізм. Щодо останнього (нонконформізм), то значна частина молоді не бажає вникати у політичні тонкощі. В цьому випадку робіть наголос на революційності нашого руху, відчутті студентської солідарності, змальовуйте ГКО "За Правду!", як щось на зразок субкультури, згадайте про символіки. Переконайте їх, що бути в ГКО - це круто!

    Оптимальним є спілкування з одною - двома особами чи групою. Разом з тим думайте про власну безпеку. Вступайте в контакт з групою коли відчуєте позитивне відношення. Основним в агітаційній роботі є "настроїтись на ту ж хвилю", що і співрозмовник, тому намагайтесь дізнатися більше про співрозмовника, разом з тим поважаючи його приватність.

    Найкраще це робити у вигляді загальних запитань: "Що ти думаєш про...", "Чи задоволений ти рівнем своєї соціальної, правової захищеності".

    Разом з тим працювати потрібно не лише з молоддю. Якщо ви бачите, що можливий успішний контакт то робіть це без огляду на вік людини.

    Тим не менше, пам'ятайте, що люди старшого покоління є більш консервативними у своїх поглядах. Їх важче переконати.

    Не влаштовуйте довгі дискусії. Свою роботу ми спрямовуємо на тих, хто дотримується наших поглядів або сумнівається.

    Нас не цікавить "твердий електорат режиму" - дискусії з ними лише втрата часу.

    Неможливо охопити агітацією все оточення. Тому умовно сегментуйте співрозмовників на групи. Наприклад - студентська молодь (з міста, з села; україно- російськомовна) і т. д.

    Відповідно до цього використовуйте диференційований підхід у вашій поведінці, лексиці, аргументації.

    Молодим говоріть про те, що вони не знайдуть роботу, змушені будуть даватим хабарі, будуть відчувати соціальну та правову незахищеність.

    Задавайте їм питання: "Чи хочете ви жити в такій країні?"

    Одним словом, використовуйте ту аргументацію, яка близька вашому співрозмовнику.


    Де агітувати : Якщо говорити про листівки, то треба наголосити, що найкраще роздавати листівки там, де є завжди досить велике скупчення людей. Це може бути - центр міста, навчальний заклад, біля великих магазинів, універмагів, кінотеатрів. Непогано б було роздавати агіт. матеріали на вокзалі, автобусних станціях. Крім того, що там завжди є багато народу, люди, які відїжджають додому, охоче візьмуть, звернуть увагу на листівки, прочитають їх. Можна роздавати листівки при виході з базарів, ринків.

    Як агітувати : Звичайно, у вищих навчальних закладах і не тільки. Найкраще роздавати листівки під час перерви, коли студенти стоять групами,що забезпечує прочитання та, можливо, обговорення листівок, а також після пар. Можна роздавати листівки біля бібліотек, студентських кафе. Дієвим є також розповсюдження листівок шляхом залишання їх на парті або під партами (передбачаючи, що студент буде її читати на парі). Непоганою є також форма листівки, яка має зверху невеликий отвір, за який вона вішається на двері, вішаки, тобто там, де вона може привернути увагу. Навіть якщо людина буде знімати її, то вона певний час все одно втратить на те, щоб її прочитати.

    Можна певну кількість листівок залишати в туалетах, біля умивальників, де завжди є досить багато народу.

    При роздачі листівок слід звертати увагу кому ви їх роздаєте , не ігнорувати панків, хіппі навіть якщо ви не дуже приязно ставитесь до них. Вживайте слова - "візьміть це, будь ласка"; "прочитайте це, будь ласка". Це вплине на людину, вона не зможе відмовитися від листівки та скоріше за все прочитає її. Звичайно не треба бути і дуже нав'язливим. Якщо ми звертаємось до молоді, то треба більшу увагу приділити студентам; якщо до службовців, то більша увага приділяється саме державним установам, організаціям.

    Роздавати листівки біля магазинів, універмагів та інших місцях треба тільки при виході людини звідти. Людина буде мати більше часу проглянути та прочитати цю листівку.

    Коли агітувати : Не варто роздавати листівки, коли люди йдуть на роботу, а також з роботи. Друге пояснюється тим, що людина, як правило, йде з роботи стомлена, можливо знервована і тому наврядчи вона прочитає цю листівку. Добрий ефект мала б роздача листівок в обідній час, коли люди, особливо державних установ йдуть обідати переважно в кафе, їдальні. За такого випадку вони будуть мати час та можливість ознайомитися з листівкою.

    Не варто роздавати листівки перед спортивними матчами, виставами, концертами та іншими розважальними заходами. Швидше за все цільова аудиторія, котра йде на один із вище вказаних заходів не готова до сприйняття запропонованої інформації.

    Не варто зачіпати людей,які поспішають та зайняті своїми справами.
  • 2004.10.26 | Інший

    Методи вуличної боротьби

    Методи вуличної боротьби

    Частина І

    особливо, якщо зважати на результати опитування ;)

    типу корисний досвід (розповсюджується за ліцензією GNU)
    автор невідомий, джерела близькі до антиглобалістів.

    ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ

    Конспірація

    1. Ти завше маєш пам’ятати, що як тільки тебе залучено до організації масових акцій протесту, або чогось *нелегального* (звідси і далі, під нелегальним(незаконним) мається на увазі те, як це називає та визначає влада, для якої будь який, в тому числі і ненасильницький протест, є завжди нелегальним/незаконним) , ти можеш підпасти під спостереження спецслужб, тому ти будеш змушений прийняти відповідні міри обережності.

    Ніколи не обговорюй важливі речі по телефону, поштою та e-mail, а також у себе вдома, у машині або в офісі. Якщо ти під спостереженням ніколи не слід говорити на тему чогось нелегального, навіть якщо ти просто „жартуєш”. Завше тримай записані матеріали або списки осіб у надійному місці, і ніколи не бери записні книжки з собою на місце проведення акції, де можливі арешти: якщо тебе заарештують, спецслужби обов’язково перевірять твоїх друзів.

    2. Ніколи не обговорюй нелегальну діяльність.
    Не бажано:
    · запитувати у когось про його діяльність.
    · обговорювати свою чи чиюсь участь у підпільних групах.
    · обговорювати чиєсь бажання вступити до груп такого типу.
    · говорити про свою або чиюсь участь у акціях, які були нелегальними.
    · обговорювати з кимсь його точку зору з приводу таких акцій, або запитувати чиїсь плани щодо акцій, що будуть проведені.
    Єдина можливість говорити про незаконні акції є тільки тоді, коли вони плануються з невеликою групою довірених людей, з якими ти будеш проводити ці акції.

    3. Засвоєння поняття конспірації
    Активіст, плануючи масовий протест, спрямовану акцію та ін., повинен створити якнайбільше незручностей для спецслужб, за допомогою конспірації. Якщо всі члени твоєї групи розуміють важливість конспірації та вміють виправляти свої помилки, зменшується ризик арештів, провалу акцій, а також створюються умови, що унеможливлюють роботу спецслужб.

    Люди з твоєї групи, що розпускають плітки, вихваляються або пропонують чи запитують речі зайвої необхідності - ставлять групу під великий ризик. Першого разу, щойно таке трапиться, відведи людину у сторону і м’яко але настійливо поясни, чому такі розмови можуть бути небезпечними. Будь обережним, щоб не защемити гордість члена твоєї групи, але також не давай йому не зважати на твою пораду.
    Якщо людина продовжує розпускати плітки, вихвалятися або шукати недоречну інформацію після повчальних розмов, до неї треба вжити радикальних заходів: припинити довіру у групі, вигнати з будь-яких зустрічей, мітингів та заблокувати будь-яку подачу інформації з групи. В кращому випадку ця людина - відчутний ризик для організації. В гіршому - агент спецслужб, що намагається спровокувати або завербувати членів групи.

    4. Агенти
    Агенти спецслужб мають тенденцію розвідувати інформацію в колах твоєї групи та впроваджувати розколи в організації, а також вербувати її членів і наводити на них арешти якщо ті нехтують конспірацією та здійснюють незаконні акції. Агенти завше розвалюють групи, за іронією долі особисто влаштовуючи „полювання на агентів в організації”. Завжди обережно перевіряй достовірність будь-якого повідомлення, перед тим, як прийняти його до уваги. Ніколи не намагайся у своїй групі викривати підозрюваних в агентурній діяльності, якщо не маєш вагомих доказів. Запобігай своєму арешту, здійснюючи незаконні вчинки лише з перевіреними людьми. Щоб запобігти розколам своєї організації необхідно налагодити співпрацю з представниками різних напрямів, статей, віросповідання та ін. Це призведе до того, що провокатору не буде за що зачепитися щоб розвалити твою організацію.

    ПОРАДИ ВУЛИЧНОМУ АКТИВІСТУ
    Вуличні медичні загони
    Масові акції протесту зазвичай супроводжувані великими загонами міліції, які у гіршому випадку можуть застосувати фізичний тиск на твої людські права щодо свободи слова і т. п. Іншим фактором небезпеки є масова паніка, що в результаті тягне за собою фізичне побиття міліцією великі натовпи людей, а також застосування хімічної зброї (наприклад сльозоточивий газ). Завдання вуличних загонів медичної допомоги - швидке транспортування постраждалих з місця подій, надання першої медичної допомоги та супроводження.

    Підготовка до акції
    · План акції. Заплануй наперед, чого можна очікувати, де дістати підтримку, як контактувати з підтримкою у випадку розділу у натовпі.
    · Позиція. Ти маєш пам’ятати про свою силу. Ти можеш протистояти будь-чому що міліція кидає в тебе. Ти ведеш битву за справедливість. Пам’ятай, що біль тимчасовий, а ми надзвичайно сильні.
    · Головна зброя міліції - це страх. Як тільки ти збагнеш це, сльозоточивий газ та інші міліцейські заходи стануть піддатливі до контролю.
    · Спецназівець - теж людина. Йому притаманні ті ж відчуття, що й іншим людям: страх, біль, безсилля. Пам’ятай це на вулиці.
    · Будь спокійним та врівноваженим. Навіть коли справи йдуть до критичної відмітки. Зважай якнайшвидше на небезпеку та сигнали своєї групи. Заспокой інших людей у паніці.
    · Документуй міліцейську брутальність та злочини та по можливості намагайся фотографувати криваві події, це може стати у нагоді.


    Одяг
    · Взуття, зручне для бігу та бою.
    · Одяг, що закриває усю шкіру на тілі, щоб запобігти враженню газом.
    · Ударостійкий захист для очей (пластикові окуляри, окуляри для підводного плавання і т. п.)
    · Бандана, що закриває ніс та рот, змочена водою або оцтом. Це запобігає отруйній дії хімічних речовин.
    · Рукавиці, щоб відкидати шашки зі сльозоточивим газом.



    Додаток:
    Самодельный защитный жилет


    О жилетах. В столкновении с ОМОНом важно уберечь от удара дубинкой туловище и голову. В странах, где столкновения с полицией является чем-то вроде традиции, протестующуие используют для этого мотоциклетные шлемы, головные уборы и самодельные жилеты.

    Когда я увлекался фехтованием на мечах, мой самодельный жилет выдерживал полноценный удар кулаков в живот (ничего не чувствуешь) и удары дубинкой по спине, животу, почкам, спине.

    Главная задача жилета - защита живота, почек и плеч. Поэтому не нуно кроить жилеты, закрывающие вас от шеи до колен - в таком наряде вы будете неподвижны. Достаточно раскроить его по подобию легкого бронежилета. Основа - грубая прочная ткань. На нее идет ударопоглощающий слой (я использовал 30 мм поролон), а сверху это прикрывается пластинами из тонкого прочного пластика или жести. Пластина принимает удар дубинки или кулака и распределяет его по всей своей площади, давя на поролон - а тот гасит энергию удара. Пластины следует подобрать так, чтобы они не мешали вам двигаться, наклонятся и т.д.

    Все должно быть прочно сшито - иначе жилет развалится от нескольких ударов.

    Хорошо скроенный жилет можно носить под курткой, а также навыпуск - как предмет одежды (пришейте пару карманов - и все).

    Що брати з собою на акцію
    · Рюкзак - у нім зручно носити необхідні речі.
    · Флягу з водою - щоб пити або промивати вражені ділянки тіла.
    · Запас їжі.
    · Годинник, блокнот та ручку - щоб документувати злочини міліції.
    · Документи -якщо тільки ти хочеш потрапити на волю після арешту.
    · Гроші - для проїзду, харчування та міжміської телефонної розмови.
    · Зволожуючий сонцезахисний крем (на основі води або йоду).
    · Особисту аптечку.

    Особиста аптечка
    · Рукавиці
    · Марля
    · Маалокс або інший рідкий нейтралізуючий засіб змішаний 1:1 з водою та залитий у пластикову пляшку.
    · Бинти - малий, середній, великий.
    · Антисептик - зеленка або йод.
    · Серветки
    · Кілька таблеток аспірину
    · Антибіотики - ампіцилін або бісептол
    · Кілька пачок стрептоциду
    · Цукерки - діабетикам
    · Декілька булавок

    Як захиститися від Отруйних речовин (ОР)
    Поради:
    · Остерігайся використовувати масла та креми, так як вони мають властивості зберігати та подовжувати отруйні властивості хімічних речовин.
    · Рекомендується використання сонцезахисного крему на алкогольній або водній основі.
    · Так само рекомендується носіння одягу, що закриває усі ділянки шкіри. Це може захистити від шкідливої дії ОР.
    · Протигази продукують найкращий захист для обличчя. На заміну протигазу можна одягати окуляри з ударостійкими лінзами, респіратори, а також змочену в оцті або воді бандану.

    Під час хімічної атаки:
    · ЗБЕРІГАЙ СПОКІЙ. Паніка лише підвищує твоє подразнення. Дихай повільно і пам’ятай, що це лише тимчасово.
    · Якщо ти спостерігаєш початок атаки або отримуєш повідомлення, одягни маску і спробуй покинути територію враження.
    · Дихай носом, прополіскуй рот, відкашлюйся та відхаркуйся. Намагайся не ковтати ОР, якщо вони потрапили тобі до рота.
    · Якщо ти носиш контактні лінзи, спробуй зняти їх, або попроси когось щоб допоміг їх зняти тобі ЧИСТИМИ не враженими ОР пальцями. Отруйна речовина може потрапити між лінзою та очним яблуком.
    · НЕ ВТИРАЙ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ У ШКІРУ.

    Якщо сльозоточивий газ потрапив у вічі - промий їх розчином Маалоксу з водою, розбавлених у пропорції 1:1, або іншим нейтралізуючим розчином. Якщо під рукою немає нейтралізуючого засобу - промий звичайною водою.
    Даний розчин також підходить для полоскання ротової порожнини.
    Якщо є можливість прийняти душ - скористайся нею. Також випери свій одяг, так як ОР дуже токсичні і залишаються на одязі впродовж довгого часу.
  • 2004.10.26 | Інший

    Как уцелеть на демонстрации

    Как уцелеть на демонстрации

    Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

    Эта статья была написана два года назад, после волнений 1996 года в Беларуси. Тогда милиция разогнала демонстрантов, используя весь дозволенный (и не всегда гуманный) арсенал своих приемов. Тогда мир еще не возмущался ущемлением прав человека в Беларуси, и разгон демонстрации стал внутренним делом нашей маленькой страны. Причем поводов для столь жестокого обращения с людьми не было - просто демонстрация пошла <не по тому маршруту>.
    Мне было больно видеть как беззащитных людей избивают дубинками и щитами, и я рассказал знакомому журналисту, как сопротивление во имя своей свободы сделать хоть немного более эффективным, чтобы власти поняли, что люди - это не ТОЛПА, а СИЛА, причем свести это сопротивление к защите в рамках законов. Тогда мои заметки были опубликованы не в самой читаемой газете, и особого ажиотажа не вызвали.
    Теперь - о том, на каком основании я это пишу. Все приведенные советы а брал не с потолка, не выдумывал сам. Длительное время моими друзьями (и учителями) являются инструктора рукопашного боя, бывшие десантники, ребята из Спецназа и ОМОНа, то есть люди, умеющие разгонять демонстрации и просто скопления людей, умеющие контролировать толпу.

    Итак:

    1.Обшие рекомендации.

    1.1. Демонстрация, конечно, это место, где люди должны общаться между собой, но не показ мод. Поэтому, идя на демонстрацию, не одевайте ничего кружевно - воздушного, белоснежно - белого, и, конечно, легко рвущегося. Оптимальная одежда - ватник, но естественно, его Вы одевать не станете, поэтому - ветровка с широкими просторными рукавами (почему - об этом позже). К дамам это не относится, поскольку пока бьют их намного реже.

    1.2. Если между митингующими и органами <правопорядка> начинают возникать трения, стремитесь как можно быстрее выбраться из толпы к безопасному краю, иначе, после применения спецсредств, бегущие люди могут сбить Вас с ног и затоптать. Двигаться в толпе лучше боком, выставив плечо вперед и совершая им движения влево - вправо, как бы раздвигая людей.

    1.3. Группе парней лучше всего сразу договориться о месте встречи и добираться до него самостоятельно. Если Вы идете со спутницей, лучше не бросать ее, а как бы <тащить> за собой, взяв за запястье или за предплечье, но только не за кисть. От усиленных физических упражнений ваши ладони потеют, и захват может разорваться. Вместо спасительного бегства Вы будете опять прорываться друг к другу. Двигаться спутнице лучше противоположным боком (т.е. если Вы - правым, то она - левым). Почему - попробуйте и сами узнаете.

    1.4. Сумку лучше держать перед собой, потому что, волоча ее за собой, Вы рискуете остаться без нее, не только потому, что сомкнувшиеся за Вами люди могут устроить ей <тиски>, но и потому что вор, находящийся в толпе, может аккуратно перерезать ручки у сумки и спокойно скрыться в противоположном направлении. (Особенно относится к дамским сумочкам, без которых представительницы прекрасного пола вообще не обходятся). Деньги - прятать куда-нибудь поглубже.

    Кстати, умение быстро передвигаться в толпе может помочь Вам в разных жизненных ситуациях.

    1.5. А если Вы находитесь на переднем или боковом фланге (до начала столкновений митингующие и <охраняющие> их мирно соседствуют на дистанции 1-2 метра), постарайтесь, хоть конечно, и очень хочется, не выкрикивать оскорблений и угроз в адрес милиционеров. Они, как ни странно, тоже в большинстве своем люди (не относится к спецчастям ОМОНа и военным), и в раж входят только от того, что демонстранты называют их <выродками> и <предателями своего народа>. Вряд ли после начала волнений ближайший к Вам милиционер ударит Вас, если вы до этого спокойно стояли. Хотя излишне доверять и поворачиваться спиной не надо, садисты есть везде. Лучше всего, когда <запахнет жареным>, потихоньку, спокойно, уходить с передовой. Это не трусость, а опасение за свое здоровье.

    1.6. Если на выходе с митинга Вам предлагают последовать за собой дяди в форме, лучше не сопротивляться и даже не пререкаться - нервы у милиции на взводе и Ваше продвижение в спецавтобус могут ускорить дубинкой или просто пинком. И, кстати, формально будут правы. <Сопротивление при задержании> - уголовная статья! А уже в отделении вы можете сказать, что просто проходили мимо, и Вас задержали. Если предложат оплатить штраф - соглашайтесь, это лучше, чем доказывать свою невиновность.

    1.7. Главный документ о вашем задержании - протокол. В любом случае надо требовать его составления. Если протокол составят на следующий день, то и задержанным Вы будете числиться лишь со следующего дня. А вот после составления его можно не подписывать, если Вы с ним не согласны.

    2. Если Вы считаете, что бегство несовместимо с целями, ради которых Вы пришли на митинг:

    2.1.Самое серьезное - не имейте при себе никакого наступательного оружия - ножей, арматурных прутов, газовиков, пистолетов и т.д. Наличие этих предметов при задержании сильно усложнит Вам жизнь, а эффективность этого предметов низка (за исключением пистолета, но тогда Вас просто пристрелят как источник повышенной опасности). Даже если Вы хорошо владеете дубинкой, нунчакой - учтите - Вас будут бить с четырех сторон люди, защищенные щитами, прошедшие специальную подготовку работы в группе. Один будет парировать Ваши удары и отвлекать Вас своими, а остальные - просто бить по незащищенной спине и бокам.

    2.2. Стоя в переднем ряду, не впадайте в панику - бить собираются не только Вас.

    2.3. Стандарная милицейская процедура - отбить одного человека от толпы, избить, закинуть в машину, взяться за следующего. Соответственно, Ваша задача заключается в том, чтобы не отрываться от общей массы - группа эффективней сопротивляется, да и шансы, что будете задержаны именно Вы, падают.

    2.4. О ветровке. Даже в жару, расстегнув ее, Вы не почувствуете сильного дискомфорта, но при этом, она достаточно объемная, чтобы скрыть некоторые полезные приспособления:

    2.5. Защита:

    1.Защита № 1: на внешнюю сторону левой руки крепится короткая деревянная палочка. Лучше всего, если сторона, обращенная к руке, будет плоской, а наружу - заостренной (сечением - треугольник), хотя можно использовать и просто прочную рейку. Иногда для этой цели используют так называемый <подольский угол> - металлический уголок (не из алюминия), но это уже хуже. Деревянную палочку при всем желании не назовешь оружием, в отличие от железяки. Да и легче она, проще махать рукой. Крепить лучше бинтом, не веревкой - рискуете пережать руку, а поправлять это дело на глазах у милиции не стоит.
    Мало милиционеров умеют орудовать дубинкой как надо, тем более использовать ее как тычковое оружие, поэтому техника удара обычно стандартная: удар с оттяжкой сверху вниз. Стандартно люди инстинктивно поднимают левую руку для защиты, принимая удар на нее (от предков защита щитом, что ли, осталась), и получают удар, ломающий им одну или две лучевые кости. Однако в данном случае удар, попавший в вашу защиту, распределяется по площади рейки, и Ваша задача - всего лишь не опустить руку. Принимать удар надо как можно ближе к руке нападающего, тогда дубинка, перегнувшись через Вашу руку, по инерции проскочит дальше. Теперь хватаете свободный конец дубинки правой рукой и разворачиваетесь по часовой стрелке, немного опуская левую руку. Осью вращения случит Ваша левая рука. Все, 3-5 секунд для бегства у Вас есть, на подходе остальная гвардия, так что останавливаться для добивания не надо. Можно просто подставить защиту под его руку, он ее славно отобьет, однако удовольствие не то. Ваше преимущество в том, что для выполнения этого приема Вам не требуется никакая подготовка - ведь даже рукой прикрыться можно до начала удара - не зная, что рука защищена, милиционер даже не обратит на нее внимание. Если защиты нет, то надо отступать, но не назад, а вправо, если есть возможность (там милиционеру щит мешает орудовать), или влево, но в крайнем случае - подшагивая вперед боком, принимать удар предплечьем, ловя ту часть дубинки, которая ближе к руке милиционера (в идеале - сразу после руки). Под кисть предплечье подставлять не надо - тут уже его кулак тверже вашего предплечья. Дальше - как и работа с защитой, однако синяк на руке гарантирован.

    2.4.2.Хорошо прикрепить на спину над почками какие-нибудь пластины для защиты. Опять же, ветровка прикрывает, не сильно маячит такая защита.

    2.4.3.Опасен захват за руку - один держит, периодически встряхивая, чтобы Вы не сгруппировались, остальные избивают. Ветровка и тут хорошо поможет. Резкий рывок - и рука милиционера просто соскользнет с ткани. Если же захват производится за ткань ветровки - ему же хуже. Резкое вращение рукой в локте от себя - и рука свободна.

    2.4.4.Захват за <грудки>. Фиксируете своими руками руки захватившего Вас - и резкий проворот на месте - опять же, несколько секунд до бегства Вам обеспечены.

    2.5. Если Вас сбили с ног, не пытайтесь встать, не делайте резких движений. Прикрывать надо левый бок, голову, пах и копчик. Остальные места болезненны, но удары в них не так опасны для жизни.

    2.6. Помните - на митингах бывают провокаторы! Поэтому если группа молодых людей (по одному они не ходят) призывают крушить все подряд, переворачивать машины, бить бутылками окна, задумайтесь. Им-то ничего не будет, а все убытки спишут на Вас.

    2.7. Пристегните к одежде английскую булавку или имейте при себе кусочек тонкой стальной проволоки. Если вы все-таки попали в <бобик>, постарайтесь засунуть проволоку или булавку со стороны застегивающейся части наручников. У Вас есть шанс отщелкнуть замок. Хорошо к этому делу привлечь товарищей по несчастью. Оба браслета расстегивать не надо - время дорого. Засуньте волтающееся кольцо в рукав все той же многострадальной ветровки, чтобы не привлекать внимание, и, как только откроется дверь - выпригивайте и бегите, не оборачиваясь. Если вас выбежит много, шансы поимки резко падают, да и особо некогда ловить - таких, как Вы, много, наловят других. Встречающие Вас к побегу явно не готовы, а при большом желании 100 метров можно пробежать за 15 секунд и скрыться во дворах. Потом лучше всего брать такси и скрываться куда подальше. К пассажирам такси даже в случае поисков не особенно присматриваются.

    2.8. Не пытайтесь симулировать резкое ухудшение самочувствия, сердечный приступ после удара. Это проходит только у футболистов. Милиция знает, как бить, и если после удара по ноге или почке вы хватаетесь за сердце, скорее всего Вам добавят еще, чтобы Вы не встали уже наверняка.


    Итак, удачи, и помните, что главное у человека - это жизнь и здоровье, не давайте их отнять никому.

    (c) Белорусский Медведь
  • 2004.10.26 | Інший

    Мєнти-1

    Мєнти-1

    Мєнти - це невід"ємна частина сучасного пост-радянського суспільства. Корінь "мєнт" можна знайти у найрізноманітніших назвах: департаМЕНТ, цеМЕНТовоз, МЕНТалітет і т. п. Слід пояснити різницю між мєнтом і міліціонером (від гр. "міліція" - "озброєний народ"). Міліціонер - це людина, що чесно виконує правозахисні функції і займається саджанням за грати бандитів та кримінальних злочинців. На противагу йому, мєнт - це (зазвичай, проте не завжди) політична зброя в руках злочинного режиму.

    Мєнти бувають різні. Деякі (майже всі) беруть хабарі, і на цьому можна відігратися. Добра половина мєнтів пройшла через важке дитинство. Третина з них у підлітковому віці сильно комплексувала (через різні причини: прищі, невдале кохання, вічно п"яні батьки і т. д.). Це все чудово пояснює мєнтівську жорстокість. Особливо небезпечними слід вважати "Беркут" (нар. "бройлери")

    Кожен мєнт прагне смачно поїсти і придбати собі круте авто. Тут існують великі складнощі, адже середня зарплата міліціонера не дозволяє подібної розкоші. І з цього момента в дію вступає "мєнтовская смєкалка". Мєнти не бояться влаштувати провокації (наприклад, підкидання пакетів з наркотиками), незаконні арешти (з метою "повісити" певний злочин), і навіть звичайне пограбування чи брутальне побиття, з метою вилучення коштів і цінних предметів. За весь час незалежності Української держави мєнти показали великий потенціал різноманітних шахрайських прийомів. Наприклад, така елементарна схема:

    Пізно ввечері ви повертаєтеся з роботи. За спиною зупиняється тойота\бобік\лексус. Звідти вилазить один або двоє міцних дядьків "без ший" і, не називаючи ані імені, ані звання, починають обшук (слід додати, що нерідко мєнти бувають п"яними, про що свідчить характерний запах з рота). Вам пощастить, якщо у вас знайдуть документи, адже в такому випадку існує вірогідність, що вас швидко відпустять. Не знайшовши у вас документів, що засвідчують вашу особу (або підкинувши вам в кишеню пакетик з маріхуаною), вас можуть забрати до відділку. Там, складаючи протокол, вам можуть нанести побої (мєнти мають тенденцію бити людей для забави, і це - реальність). Після цього з допомогою кийків, кулаків і черевик вас змушують підписати різні папери про зізнання в торгівлі наркотиками\згвалтуванні\вбивствах\глобальному потеплінні. Окрім того вам нав"язують опір при затриманні, злосне хуліганство і побиття працівника міліції. З таким "джентельменським набором" звинувачень ви йдете до суду. В результаті: ви проводите не дуже приємні години в товаристві бритих злочинців, а затримавший вас мєнт отримує премію за "поімку опасного рєцедівіста" і їде додому на новому авті.
    Ще слід зазначити, що будь-які вилучені речі, що не увійшли до переліку протоколу, скоріше за все, "таємниче" зникнуть у відділку. Кінець.

    Отже, що робити людині, яка стала жертвою "блюдящєго" ока мєнта?
    Перш за все - не впадати у відчай!


    Існує декілька простих правил, які варто завчити навіть пересічній людині.

    - якщо ви маєте справу з представниками правоохоронних органів, не забудьте попросити їх пред"явити свої документи, а також документи, які дають право на затримання (арешт, обшук). Міліцейська форма аж ніяк не може бути посвідченням. Спробуйте запам"ятати прізвище, звання та посаду правоохоронців, які здійснюють затримання (арешт, обшук). По-перше, це може стати у пригоді при оскарженні їхніх неправомірних дій. По-друге, це дасть вам можливість керувати розмовою.
    Часто працівники міліції уникають чітко і розбірливо називати свої прізвища і посаду, тому така ваша поведінка може на деякий час позбавити їх самовпевненості.

    Стаття 5 Закону України "Про міліцію"
    "При звертанні до громадянина працівник міліції зобов"язаний назвати своє прізвище, звання та пред"явити на вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт".

    - після представлення працівник міліції має право перевірити у вас документи, що засвідчують вашу особу. Необов"язково це має бути паспорт, можете пред"явити посвідчення водія, студентський квиток абощо. Важливо, щоб у документі була фотографія, з якою вас можна ідентифікувати. Нехай вас не дивує, якщо працівник міліції попросить у вас інші документи, які вважатимуться йому потрібними, він має на це право. Рекомендується не опиратися перевірці документів (загалом, бажано їх завжди мати при собі) та не поводитися агресивно (навіть якщо ти унсовець:)).

    - у будь-якому випадку вам варто поцікавитися, у якому саме правопорушенні вас підозрюють і на якій підставі. Ваше затримання може відбутися лише за певних умов, коли на це є підстави, передбачені законодавством.

    Найвагоміша підстава - відсутність документів. Якщо за адміністративним правопорушенням, у якому вас підозрюють, треба скласти протокол, то, не маючи підтвердження вашої особи, поза райвідділом міліції зробити це неможливо (забрати до відділку вас можуть лише тоді, коли протокол неможливо скласти на місці). Хіба що вас зможуть врятувати свідки, які доведуть, що ви - це ви. Але при цьому самі свідки повинні мати документи, що підтверджують їхню особу.
    Друга підстава для затримання більшою мірою залежить від вашої поведінки. НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ВТЕКТИ! (унсовцю, перед тим, як втекти, подумай, куди ти підеш, і чи чекають тебе там?:)) Якщо ви намагаєтеся опиратися будьте певні: міліціонер напевно захоче продовжити знайомство з вами у відділку.

    - Якщо ви вчинили адміністративне правопорушення або підозрюєтеся у його вчиненні, працівник міліції має право на особистий огляд та огляд ваших речей і на вилучення речей і документів. Особистий огляд може проводитися працівником міліції однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. При огляді речей наполягайте на тому, щоб його робили у вашій присутності. Це убезпечить від зникнення або "примноження" ваших речей. Про особистий огляд та огляд ваших речей складається протокол, або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Слід уважно прочитати усі документи, які ви маєте підписати, та про всі свої зауваження зробіть відповідні письмові свідчення. Згідно з нормами діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення, вилученню підлягають тільки речі та документи, що є знаряддям або об"єктом правопорушення. Доречно наполягати на описі вилучених речей і документів, навіть якщо міліціонери про це "забудуть". Саме опис речей є гарантією того, що вони колись до вас повернуться.

    - вимагайте, щоб негайно після прибуття у відділок міліції про ваше затримання було повідомлено (скажімо, телефоном) ваших родичів або адміністрацію за місцем роботи чи навчання. Варто також мати при собі телефон юриста або адвоката. До речі, обов"язковість присутності адвоката під час адміністративного затримання не передбачена законом, тому вам можуть відмовити навіть у дзвонику до адвоката. Але все одно варто спробувати - раптом пощастить.

    - перш за все про адміністративне затримання складається протокол, у якому зазначається: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім"я та по батькові особи, що складала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання.

    - особливу вагу у протоколі має час вашого затримання!

    - слід пам"ятати і про те, що з моменту прибуття в міліцію починається відлік часу адміністративного затримання, який не може тривати більше трьох годин!

    Отже, якщо ви уважно вивчили цю інструкцію, це означає, що ви набралися не менше правових знань, ніж деякі оперативники. Нехай вам щастить!
  • 2004.10.26 | Інший

    Мєнти-2: як уникнути провокацій

    Мєнти-2: як уникнути провокацій

    (ЗАВЧИТИ!)

    Інколи, з метою "підставити" активістів, менти підкидають їм до кишені різні "сюрпризи", наприклад набої, зброю, наркотики. Метою даного матеріалу є навчити читача як поводити себе, якщо він став жертвою такої провокації.

    Тут слід зазначити, що активну участь у цьому проявляють не тільки менти, але й інші зацікавлені особи: найняті люди, "телепузи" (СБУ) та ін.

    Якщо вам щось підкинули, саме головне - ні в якому разі не підіймайте крику, не панікуйте і не обурюйтеся. Поводьте себе спокійно і врівноважено.

    Набої. Якщо до вас у кишеню (офіс/квартиру/машину) підкинули набої, ні в якому разі не беріть їх в руки! Не робіть цього, навіть якщо працівник міліції вимагатиме подати їх йому. Нехай набої заберуть у присутності свідків. Потім треба вимагати:

    - зняття відбитків пальців з набоїв;

    - аналіз на наявність зброярського мастила на ваших руках та одязі;

    - зняття мазків з долонь та одягу для аналізу наявності на них часток металу або зброярського мастила;

    - у разі якщо підкинули вогнепальну зброю слід вимагати експертизи на наявність відбитків пальців на внутрішніх деталях.

    Пам'ятайте: відбитки ваших пальців - головний доказ проти вас!

    Наркотики. Якщо вам підкинули пакетик/згорток/коробку сірників, не засовуйте руки в кишені і не намагайтеся його дістати або викинути, навіть якщо міліціонер це вимагатиме. Далі у присутності свідків вимагайте щоб вам:

    - зістригли нігті;

    - зробили мазок з долонь;

    - зробили мазок з рота;

    - вимагайте щоб експертиза встановила наявність ваших відбитків пальців зовні та зсередини згортка.

    "Покемонам" (ментам) буде важко пояснити суду наявність наркотиків у ваших кишенях без наявності їх часточок під вашими нігтями, на долонях і на язику, а також при відсутності ваших відбитків.

    Якщо вам підкинули шприц із бурою або прозорою рідиною:

    - ні в якому разі не торкайтеся його руками;

    - вимагайте обстеження на наявність слідів від уколів на вашому тілі;

    - вимагайте тест вашої сечі на АМІНОКОНОВУ кислоту;

    - якщо в шприцу бура рідина - вимагайте аналіз вашої групи крові і крові у шприцу.

    Саме головне - тримати себе в руках і не піддаватися паніці.
  • 2004.10.26 | Інший

    Инструкция по выживанию

    Инструкция по выживанию

    Листівка харківського УНА-УНСО(осінь 2002 року)

    Не будем учить тебя жить, однако заруби на носу:

    - выходя на митинг, имей при себе ксиву, иначе можешь зависнуть в ментовке более чем на месяц, "для установления личности".

    -АДМИНИСТРАТИВНОЕ ЗАДЕРЖАНИЕ - это если ты ни хрена не совершил, а взяли тебя за раздачу листовок,излишнюю активность или просто ты не понравился оперу.

    - при АЗ требуй, чтобы немедленно сообщили об этом твоим родственникам -менты обязаны это сделать (Кодекс Украины об административных нарушениях ст.26).

    - не отвечай дежурному на вопросы типа: "За что тебя взяли?" Это он должен предъявить тебе обвинение. Язык твой - враг твой. Ничего не стоит состряпать обвинение из твоей собственной болтовни. СТРОЙ ИЗ СЕБЯ ДУРАЧКА: люди в серых погонах ну очень не любят признаки интеллекта. НЕ СДАВАЙ ТЕХ КОГО ЗНАЕШЬ, это вообще-то западло.

    - при наличии паспорта и отсутствия обвинения тебя не имеют права держать БОЛЕЕ ТРЕХ ЧАСОВ (АК ст.263). Если передержали - жалуйся прокурору, в прессу и ТВ: менты должны знать свое место.

    -ЕСЛИ ШЬЮТ ДЕЛО - ИМЕЕШЬ ПРАВО НА АДВОКАТА С МОМЕНТА СОСТАВЛЕНИЯ ПРОТОКОЛА (Уголовно процессуальный Кодекс Украины ч.2 ст.44).


    Ваші права і необхідна поведінка з правоохоронцями

    Однією з проблем учасників масових заходів є низький рівень правової обізнаності. Незнання власних прав дає іншим можливість ці права незаконно обмежувати і навіть грубо порушувати без будь-якого опору чи протидії з нашого боку.

    Кому з нас не доводилося мати справу з правоохоронцями . Найчастіше спогади є неприємними.

    Одна справа, якщо Ви дійсно вчинили порушення, але найчастіше, як це не прикро, саме вимоги працівників міліції (далі ПМ) бувають неправомірними і грубими. Чому так стається? По-перше, через низький рівень культури ПМ, а по-друге через те, що ми просто не знаємо наших прав. Отже, щоб захистити себе, варто свої права знати!

    Однією з гарантій прав і свобод людини є створення державою силових структур, частиною яких є органи міністерства внутрішніх справ. Простіше кажучи - міліція. Діяльність міліції врегульована нормами права: законами, постановами і іншими нормативно-правовими документами. І одним з основних завдань міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів.

    Нижче описані типові ситуації контакту з ПМ.

    Але в будь-якому випадку, вчинили Ви щось протизаконне чи претензії ПМ повністю безпідставні - пам’ятайте наступне: у жодному випадку не треба йти на конфлікт. Якими б роздратованими Ви не були - не показуйте цього. Не виявляйте агресії. Вияв агресії дає ПМ реальну підставу Вас затримати чи застосувати гумового кийка - навіть якщо він просто так підійшов перевірити документи. Найкращий тон в розмові - спокійний, виважений і, ввічливий. Бажано з правовими термінами, посиланнями на конкретні статті законів (запам’ятайте кілька, або придумайте самі), і, головне, - говоріть впевнено. Невпевненість також дає підстави ПМ для підозри чи подальшої «розкрутки”.

    Діяти треба виходячи з реального стану речей.

    Досить часто ПМ вимагає вчинення певних дій, а ми не знаємо має він на це право чи ні. Постараємось розібратись у цьому.

    Звергаючись до Вас, ПМ зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на Вашу вимогу службові посвідчення (ст. 5 Закону України «Про міліцію») Часто він робить це швидко і нерозбірливо. У такому разі, особливо, якщо він має до Вас серйозні претензії, варто попросити його зробити це ще раз, але розбірливо, і навіть переписати дані посвідчення собі до записника. Усвідомлення того, що ви його запам’ятали, як правило, на ПМ діє стримуючим чином.

    Міліцейська форма не є службовим посвідченням.

    У взаємовідносинах з Вами ПМ повинен виявляті високу культуру і такт, ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій ПМ . (ст. 5 Закону України «Про міліцію»)

    ПМ у разі необхідності вживає заходів до негайного подання медичної допомоги затриманим .

    Представившись, ПМ має право перевірити документи, що посвідчують Вашу особу, якщо він підозрює вас у вчиненні правопорушення (ст. 11 Закону України «Про міліцію»). Не рекомендується опиратися такій перевірці чи вести себе агресивно - це всього-навсього перевірка, і, можливо, ПМ просто хочеться поговорити з розумною людиною. Ваша неадекватна поведінка може викликати в нього підозру чи стати підставою для затримання.

    Досить часто працівники міліції мають бажання провести з Вами «екскурсію» до райвідділу міліції, перед тим затримавши вас (адмінстративне затримання). Вони можуть це зробити у передбачених законом випадках:
    * з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;
    * з метою встановлення особи;
    * з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
    * з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. (260 КпАП).

    Про адміністративне затримання складається протокол, у якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання . Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. У протоколі Ви маєте право написати свої пояснення і подати зауваження до його змісту, які додаються до протоколу. У разі, коли Вам у протоколі приписують, дії якіх ВИ не вчиняли, необхідно занести свої зауваження до протоколу письмово . Підпис у протоколі ставиться зразу після тексту , всі пропуски потрібно заповнити прочерками .

    Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години , а у необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

    особи, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - затримуються до розгляду справи народним суддею;

    При адміністративному затриманні ПМ можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів.

    Вас також вправі затримати орган дізнання, при підозрі у вчиненні злочину, лише при наявності однієї з таких підстав (затримання у кримінальній справі):
    1) коли Вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
    2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на Вас, що саме Ви вчинили злочин;
    3) коли на Вас або на Вашому одязі, при Вас або у Вашому житлі буде виявлено явні сліди злочину.

    Вас може бути затримано також у тому разі, коли Ви намагалися втекти, або коли Ви не маєте постійного місця проживання, або коли не встановлено Вашу особу.

    Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз’яснення підозрюваному права мати побачення із захисником до першого допиту, і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Протягом сорока восьми годин з моменту одержання повідомлення про здійснене затримання прокурор зобов’язаний дати санкцію на взяття під варту або звільнити затриманого.

    У випадку, коли Ви вчинили адміністративне правопорушення, чи підозрюєтесь у його вчиненні - Вас і Ваші речі можуть оглянути. Особистий огляд може провадитись ПМ однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі (не ПМ).

    ПМ має право проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів залізничного та автомобільного транспорту. Огляд речей, ручної кладі, багажу, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності якої вони є. Про особистий огляд , огляд речей складаєтьсяпротокол або про це робиться відповідний у проттоколі про адміністративне правопорушення (або затриманя).

    Також у випадку, коли Ви вчинили адміністративне правопорушення, речі і документи, що є знаряддям правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання (ст. 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення/КпАП).

    Обшук може проводитися за постановою слідчого і тільки з санкції прокурора або його заступника. У невідкладних випадках обшук може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати (ст. 177 Кримінально-процесуального кодексу України /КПК України/).

    ПМ повинні забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна (п.19 ст 10 ЗУ “Про міліцію”).

    Допитувана особа має право відмовитись давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (стаття 63 Конституції України)

    На прохання затриманої або заарештованої особи, про місце її перебування негайно повідомляються її родичі, адміністрація за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, є обов’язковим (ст.29КУ;ст. 261 КпАП).

    Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю повинно передувати попередження про намір їх використання Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини у таких випадках:
    * для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
    * для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення;
    * для припинення дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту ;
    * для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові обов’язки по охороні громадського порядку ;

    Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в ситуації, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

    Спроба особи, яка затримується працівником міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю (ст. 15-1 ЗУ “Про міліцію”).

    У разі якщо з Вами грубо повелися, Вас незаконно обшукали чи затримали, Ви маєте право оскаржити дані дії у вищий орган (вищих посадовій особі) щодо органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або прокуророві. Заяву необхідно зареєструвати в органі, до якого її подаєте. Крім того, копію заяви потрібно залишити собі. Термін осарження у випадку винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення 10діб, 1 місяць/ при незаконихдіях ПМ

    У будь-якому випадку залишайтесь врівноваженими, спокійними, ввічливими, не піддавайтесь впливу емоцій. Не ображайте працівників міліції словесно та не чиніть їм фізичного опору!

    Бажаємо Вам безпечного спілкування з ПМ
  • 2004.10.28 | активний

    Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

    Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

    Эта статья была написана два года назад, после волнений 1996 года в Беларуси. Тогда милиция разогнала демонстрантов, используя весь дозволенный (и не всегда гуманный) арсенал своих приемов. Тогда мир еще не возмущался ущемлением прав человека в Беларуси, и разгон демонстрации стал внутренним делом нашей маленькой страны. Причем поводов для столь жестокого обращения с людьми не было - просто демонстрация пошла <не по тому маршруту>.
    Мне было больно видеть как беззащитных людей избивают дубинками и щитами, и я рассказал знакомому журналисту, как сопротивление во имя своей свободы сделать хоть немного более эффективным, чтобы власти поняли, что люди - это не ТОЛПА, а СИЛА, причем свести это сопротивление к защите в рамках законов. Тогда мои заметки были опубликованы не в самой читаемой газете, и особого ажиотажа не вызвали.
    Теперь - о том, на каком основании я это пишу. Все приведенные советы а брал не с потолка, не выдумывал сам. Длительное время моими друзьями (и учителями) являются инструктора рукопашного боя, бывшие десантники, ребята из Спецназа и ОМОНа, то есть люди, умеющие разгонять демонстрации и просто скопления людей, умеющие контролировать толпу.

    Итак:

    1.Обшие рекомендации.

    1.1. Демонстрация, конечно, это место, где люди должны общаться между собой, но не показ мод. Поэтому, идя на демонстрацию, не одевайте ничего кружевно - воздушного, белоснежно - белого, и, конечно, легко рвущегося. Оптимальная одежда - ватник, но естественно, его Вы одевать не станете, поэтому - ветровка с широкими просторными рукавами (почему - об этом позже). К дамам это не относится, поскольку пока бьют их намного реже.

    1.2. Если между митингующими и органами <правопорядка> начинают возникать трения, стремитесь как можно быстрее выбраться из толпы к безопасному краю, иначе, после применения спецсредств, бегущие люди могут сбить Вас с ног и затоптать. Двигаться в толпе лучше боком, выставив плечо вперед и совершая им движения влево - вправо, как бы раздвигая людей.

    1.3. Группе парней лучше всего сразу договориться о месте встречи и добираться до него самостоятельно. Если Вы идете со спутницей, лучше не бросать ее, а как бы <тащить> за собой, взяв за запястье или за предплечье, но только не за кисть. От усиленных физических упражнений ваши ладони потеют, и захват может разорваться. Вместо спасительного бегства Вы будете опять прорываться друг к другу. Двигаться спутнице лучше противоположным боком (т.е. если Вы - правым, то она - левым). Почему - попробуйте и сами узнаете.

    1.4. Сумку лучше держать перед собой, потому что, волоча ее за собой, Вы рискуете остаться без нее, не только потому, что сомкнувшиеся за Вами люди могут устроить ей <тиски>, но и потому что вор, находящийся в толпе, может аккуратно перерезать ручки у сумки и спокойно скрыться в противоположном направлении. (Особенно относится к дамским сумочкам, без которых представительницы прекрасного пола вообще не обходятся). Деньги - прятать куда-нибудь поглубже.

    Кстати, умение быстро передвигаться в толпе может помочь Вам в разных жизненных ситуациях.

    1.5. А если Вы находитесь на переднем или боковом фланге (до начала столкновений митингующие и <охраняющие> их мирно соседствуют на дистанции 1-2 метра), постарайтесь, хоть конечно, и очень хочется, не выкрикивать оскорблений и угроз в адрес милиционеров. Они, как ни странно, тоже в большинстве своем люди (не относится к спецчастям ОМОНа и военным), и в раж входят только от того, что демонстранты называют их <выродками> и <предателями своего народа>. Вряд ли после начала волнений ближайший к Вам милиционер ударит Вас, если вы до этого спокойно стояли. Хотя излишне доверять и поворачиваться спиной не надо, садисты есть везде. Лучше всего, когда <запахнет жареным>, потихоньку, спокойно, уходить с передовой. Это не трусость, а опасение за свое здоровье.

    1.6. Если на выходе с митинга Вам предлагают последовать за собой дяди в форме, лучше не сопротивляться и даже не пререкаться - нервы у милиции на взводе и Ваше продвижение в спецавтобус могут ускорить дубинкой или просто пинком. И, кстати, формально будут правы. <Сопротивление при задержании> - уголовная статья! А уже в отделении вы можете сказать, что просто проходили мимо, и Вас задержали. Если предложат оплатить штраф - соглашайтесь, это лучше, чем доказывать свою невиновность.

    1.7. Главный документ о вашем задержании - протокол. В любом случае надо требовать его составления. Если протокол составят на следующий день, то и задержанным Вы будете числиться лишь со следующего дня. А вот после составления его можно не подписывать, если Вы с ним не согласны.

    2. Если Вы считаете, что бегство несовместимо с целями, ради которых Вы пришли на митинг:

    2.1.Самое серьезное - не имейте при себе никакого наступательного оружия - ножей, арматурных прутов, газовиков, пистолетов и т.д. Наличие этих предметов при задержании сильно усложнит Вам жизнь, а эффективность этого предметов низка (за исключением пистолета, но тогда Вас просто пристрелят как источник повышенной опасности). Даже если Вы хорошо владеете дубинкой, нунчакой - учтите - Вас будут бить с четырех сторон люди, защищенные щитами, прошедшие специальную подготовку работы в группе. Один будет парировать Ваши удары и отвлекать Вас своими, а остальные - просто бить по незащищенной спине и бокам.

    2.2. Стоя в переднем ряду, не впадайте в панику - бить собираются не только Вас.

    2.3. Стандарная милицейская процедура - отбить одного человека от толпы, избить, закинуть в машину, взяться за следующего. Соответственно, Ваша задача заключается в том, чтобы не отрываться от общей массы - группа эффективней сопротивляется, да и шансы, что будете задержаны именно Вы, падают.

    2.4. О ветровке. Даже в жару, расстегнув ее, Вы не почувствуете сильного дискомфорта, но при этом, она достаточно объемная, чтобы скрыть некоторые полезные приспособления:

    2.5. Защита:

    1.Защита № 1: на внешнюю сторону левой руки крепится короткая деревянная палочка. Лучше всего, если сторона, обращенная к руке, будет плоской, а наружу - заостренной (сечением - треугольник), хотя можно использовать и просто прочную рейку. Иногда для этой цели используют так называемый <подольский угол> - металлический уголок (не из алюминия), но это уже хуже. Деревянную палочку при всем желании не назовешь оружием, в отличие от железяки. Да и легче она, проще махать рукой. Крепить лучше бинтом, не веревкой - рискуете пережать руку, а поправлять это дело на глазах у милиции не стоит.
    Мало милиционеров умеют орудовать дубинкой как надо, тем более использовать ее как тычковое оружие, поэтому техника удара обычно стандартная: удар с оттяжкой сверху вниз. Стандартно люди инстинктивно поднимают левую руку для защиты, принимая удар на нее (от предков защита щитом, что ли, осталась), и получают удар, ломающий им одну или две лучевые кости. Однако в данном случае удар, попавший в вашу защиту, распределяется по площади рейки, и Ваша задача - всего лишь не опустить руку. Принимать удар надо как можно ближе к руке нападающего, тогда дубинка, перегнувшись через Вашу руку, по инерции проскочит дальше. Теперь хватаете свободный конец дубинки правой рукой и разворачиваетесь по часовой стрелке, немного опуская левую руку. Осью вращения случит Ваша левая рука. Все, 3-5 секунд для бегства у Вас есть, на подходе остальная гвардия, так что останавливаться для добивания не надо. Можно просто подставить защиту под его руку, он ее славно отобьет, однако удовольствие не то. Ваше преимущество в том, что для выполнения этого приема Вам не требуется никакая подготовка - ведь даже рукой прикрыться можно до начала удара - не зная, что рука защищена, милиционер даже не обратит на нее внимание. Если защиты нет, то надо отступать, но не назад, а вправо, если есть возможность (там милиционеру щит мешает орудовать), или влево, но в крайнем случае - подшагивая вперед боком, принимать удар предплечьем, ловя ту часть дубинки, которая ближе к руке милиционера (в идеале - сразу после руки). Под кисть предплечье подставлять не надо - тут уже его кулак тверже вашего предплечья. Дальше - как и работа с защитой, однако синяк на руке гарантирован.

    2.4.2.Хорошо прикрепить на спину над почками какие-нибудь пластины для защиты. Опять же, ветровка прикрывает, не сильно маячит такая защита.

    2.4.3.Опасен захват за руку - один держит, периодически встряхивая, чтобы Вы не сгруппировались, остальные избивают. Ветровка и тут хорошо поможет. Резкий рывок - и рука милиционера просто соскользнет с ткани. Если же захват производится за ткань ветровки - ему же хуже. Резкое вращение рукой в локте от себя - и рука свободна.

    2.4.4.Захват за <грудки>. Фиксируете своими руками руки захватившего Вас - и резкий проворот на месте - опять же, несколько секунд до бегства Вам обеспечены.

    2.5. Если Вас сбили с ног, не пытайтесь встать, не делайте резких движений. Прикрывать надо левый бок, голову, пах и копчик. Остальные места болезненны, но удары в них не так опасны для жизни.

    2.6. Помните - на митингах бывают провокаторы! Поэтому если группа молодых людей (по одному они не ходят) призывают крушить все подряд, переворачивать машины, бить бутылками окна, задумайтесь. Им-то ничего не будет, а все убытки спишут на Вас.

    2.7. Пристегните к одежде английскую булавку или имейте при себе кусочек тонкой стальной проволоки. Если вы все-таки попали в <бобик>, постарайтесь засунуть проволоку или булавку со стороны застегивающейся части наручников. У Вас есть шанс отщелкнуть замок. Хорошо к этому делу привлечь товарищей по несчастью. Оба браслета расстегивать не надо - время дорого. Засуньте волтающееся кольцо в рукав все той же многострадальной ветровки, чтобы не привлекать внимание, и, как только откроется дверь - выпригивайте и бегите, не оборачиваясь. Если вас выбежит много, шансы поимки резко падают, да и особо некогда ловить - таких, как Вы, много, наловят других. Встречающие Вас к побегу явно не готовы, а при большом желании 100 метров можно пробежать за 15 секунд и скрыться во дворах. Потом лучше всего брать такси и скрываться куда подальше. К пассажирам такси даже в случае поисков не особенно присматриваются.

    2.8. Не пытайтесь симулировать резкое ухудшение самочувствия, сердечный приступ после удара. Это проходит только у футболистов. Милиция знает, как бить, и если после удара по ноге или почке вы хватаетесь за сердце, скорее всего Вам добавят еще, чтобы Вы не встали уже наверняка.


    Итак, удачи, и помните, что главное у человека - это жизнь и здоровье, не давайте их отнять никому.

    c Белорусский Медведь
    Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

    Эта статья была написана два года назад, после волнений 1996 года в Беларуси. Тогда милиция разогнала демонстрантов, используя весь дозволенный (и не всегда гуманный) арсенал своих приемов. Тогда мир еще не возмущался ущемлением прав человека в Беларуси, и разгон демонстрации стал внутренним делом нашей маленькой страны. Причем поводов для столь жестокого обращения с людьми не было - просто демонстрация пошла <не по тому маршруту>.
    Мне было больно видеть как беззащитных людей избивают дубинками и щитами, и я рассказал знакомому журналисту, как сопротивление во имя своей свободы сделать хоть немного более эффективным, чтобы власти поняли, что люди - это не ТОЛПА, а СИЛА, причем свести это сопротивление к защите в рамках законов. Тогда мои заметки были опубликованы не в самой читаемой газете, и особого ажиотажа не вызвали.
    Теперь - о том, на каком основании я это пишу. Все приведенные советы а брал не с потолка, не выдумывал сам. Длительное время моими друзьями (и учителями) являются инструктора рукопашного боя, бывшие десантники, ребята из Спецназа и ОМОНа, то есть люди, умеющие разгонять демонстрации и просто скопления людей, умеющие контролировать толпу.

    Итак:

    1.Обшие рекомендации.

    1.1. Демонстрация, конечно, это место, где люди должны общаться между собой, но не показ мод. Поэтому, идя на демонстрацию, не одевайте ничего кружевно - воздушного, белоснежно - белого, и, конечно, легко рвущегося. Оптимальная одежда - ватник, но естественно, его Вы одевать не станете, поэтому - ветровка с широкими просторными рукавами (почему - об этом позже). К дамам это не относится, поскольку пока бьют их намного реже.

    1.2. Если между митингующими и органами <правопорядка> начинают возникать трения, стремитесь как можно быстрее выбраться из толпы к безопасному краю, иначе, после применения спецсредств, бегущие люди могут сбить Вас с ног и затоптать. Двигаться в толпе лучше боком, выставив плечо вперед и совершая им движения влево - вправо, как бы раздвигая людей.

    1.3. Группе парней лучше всего сразу договориться о месте встречи и добираться до него самостоятельно. Если Вы идете со спутницей, лучше не бросать ее, а как бы <тащить> за собой, взяв за запястье или за предплечье, но только не за кисть. От усиленных физических упражнений ваши ладони потеют, и захват может разорваться. Вместо спасительного бегства Вы будете опять прорываться друг к другу. Двигаться спутнице лучше противоположным боком (т.е. если Вы - правым, то она - левым). Почему - попробуйте и сами узнаете.

    1.4. Сумку лучше держать перед собой, потому что, волоча ее за собой, Вы рискуете остаться без нее, не только потому, что сомкнувшиеся за Вами люди могут устроить ей <тиски>, но и потому что вор, находящийся в толпе, может аккуратно перерезать ручки у сумки и спокойно скрыться в противоположном направлении. (Особенно относится к дамским сумочкам, без которых представительницы прекрасного пола вообще не обходятся). Деньги - прятать куда-нибудь поглубже.

    Кстати, умение быстро передвигаться в толпе может помочь Вам в разных жизненных ситуациях.

    1.5. А если Вы находитесь на переднем или боковом фланге (до начала столкновений митингующие и <охраняющие> их мирно соседствуют на дистанции 1-2 метра), постарайтесь, хоть конечно, и очень хочется, не выкрикивать оскорблений и угроз в адрес милиционеров. Они, как ни странно, тоже в большинстве своем люди (не относится к спецчастям ОМОНа и военным), и в раж входят только от того, что демонстранты называют их <выродками> и <предателями своего народа>. Вряд ли после начала волнений ближайший к Вам милиционер ударит Вас, если вы до этого спокойно стояли. Хотя излишне доверять и поворачиваться спиной не надо, садисты есть везде. Лучше всего, когда <запахнет жареным>, потихоньку, спокойно, уходить с передовой. Это не трусость, а опасение за свое здоровье.

    1.6. Если на выходе с митинга Вам предлагают последовать за собой дяди в форме, лучше не сопротивляться и даже не пререкаться - нервы у милиции на взводе и Ваше продвижение в спецавтобус могут ускорить дубинкой или просто пинком. И, кстати, формально будут правы. <Сопротивление при задержании> - уголовная статья! А уже в отделении вы можете сказать, что просто проходили мимо, и Вас задержали. Если предложат оплатить штраф - соглашайтесь, это лучше, чем доказывать свою невиновность.

    1.7. Главный документ о вашем задержании - протокол. В любом случае надо требовать его составления. Если протокол составят на следующий день, то и задержанным Вы будете числиться лишь со следующего дня. А вот после составления его можно не подписывать, если Вы с ним не согласны.

    2. Если Вы считаете, что бегство несовместимо с целями, ради которых Вы пришли на митинг:

    2.1.Самое серьезное - не имейте при себе никакого наступательного оружия - ножей, арматурных прутов, газовиков, пистолетов и т.д. Наличие этих предметов при задержании сильно усложнит Вам жизнь, а эффективность этого предметов низка (за исключением пистолета, но тогда Вас просто пристрелят как источник повышенной опасности). Даже если Вы хорошо владеете дубинкой, нунчакой - учтите - Вас будут бить с четырех сторон люди, защищенные щитами, прошедшие специальную подготовку работы в группе. Один будет парировать Ваши удары и отвлекать Вас своими, а остальные - просто бить по незащищенной спине и бокам.

    2.2. Стоя в переднем ряду, не впадайте в панику - бить собираются не только Вас.

    2.3. Стандарная милицейская процедура - отбить одного человека от толпы, избить, закинуть в машину, взяться за следующего. Соответственно, Ваша задача заключается в том, чтобы не отрываться от общей массы - группа эффективней сопротивляется, да и шансы, что будете задержаны именно Вы, падают.

    2.4. О ветровке. Даже в жару, расстегнув ее, Вы не почувствуете сильного дискомфорта, но при этом, она достаточно объемная, чтобы скрыть некоторые полезные приспособления:

    2.5. Защита:

    1.Защита № 1: на внешнюю сторону левой руки крепится короткая деревянная палочка. Лучше всего, если сторона, обращенная к руке, будет плоской, а наружу - заостренной (сечением - треугольник), хотя можно использовать и просто прочную рейку. Иногда для этой цели используют так называемый <подольский угол> - металлический уголок (не из алюминия), но это уже хуже. Деревянную палочку при всем желании не назовешь оружием, в отличие от железяки. Да и легче она, проще махать рукой. Крепить лучше бинтом, не веревкой - рискуете пережать руку, а поправлять это дело на глазах у милиции не стоит.
    Мало милиционеров умеют орудовать дубинкой как надо, тем более использовать ее как тычковое оружие, поэтому техника удара обычно стандартная: удар с оттяжкой сверху вниз. Стандартно люди инстинктивно поднимают левую руку для защиты, принимая удар на нее (от предков защита щитом, что ли, осталась), и получают удар, ломающий им одну или две лучевые кости. Однако в данном случае удар, попавший в вашу защиту, распределяется по площади рейки, и Ваша задача - всего лишь не опустить руку. Принимать удар надо как можно ближе к руке нападающего, тогда дубинка, перегнувшись через Вашу руку, по инерции проскочит дальше. Теперь хватаете свободный конец дубинки правой рукой и разворачиваетесь по часовой стрелке, немного опуская левую руку. Осью вращения случит Ваша левая рука. Все, 3-5 секунд для бегства у Вас есть, на подходе остальная гвардия, так что останавливаться для добивания не надо. Можно просто подставить защиту под его руку, он ее славно отобьет, однако удовольствие не то. Ваше преимущество в том, что для выполнения этого приема Вам не требуется никакая подготовка - ведь даже рукой прикрыться можно до начала удара - не зная, что рука защищена, милиционер даже не обратит на нее внимание. Если защиты нет, то надо отступать, но не назад, а вправо, если есть возможность (там милиционеру щит мешает орудовать), или влево, но в крайнем случае - подшагивая вперед боком, принимать удар предплечьем, ловя ту часть дубинки, которая ближе к руке милиционера (в идеале - сразу после руки). Под кисть предплечье подставлять не надо - тут уже его кулак тверже вашего предплечья. Дальше - как и работа с защитой, однако синяк на руке гарантирован.

    2.4.2.Хорошо прикрепить на спину над почками какие-нибудь пластины для защиты. Опять же, ветровка прикрывает, не сильно маячит такая защита.

    2.4.3.Опасен захват за руку - один держит, периодически встряхивая, чтобы Вы не сгруппировались, остальные избивают. Ветровка и тут хорошо поможет. Резкий рывок - и рука милиционера просто соскользнет с ткани. Если же захват производится за ткань ветровки - ему же хуже. Резкое вращение рукой в локте от себя - и рука свободна.

    2.4.4.Захват за <грудки>. Фиксируете своими руками руки захватившего Вас - и резкий проворот на месте - опять же, несколько секунд до бегства Вам обеспечены.

    2.5. Если Вас сбили с ног, не пытайтесь встать, не делайте резких движений. Прикрывать надо левый бок, голову, пах и копчик. Остальные места болезненны, но удары в них не так опасны для жизни.

    2.6. Помните - на митингах бывают провокаторы! Поэтому если группа молодых людей (по одному они не ходят) призывают крушить все подряд, переворачивать машины, бить бутылками окна, задумайтесь. Им-то ничего не будет, а все убытки спишут на Вас.

    2.7. Пристегните к одежде английскую булавку или имейте при себе кусочек тонкой стальной проволоки. Если вы все-таки попали в <бобик>, постарайтесь засунуть проволоку или булавку со стороны застегивающейся части наручников. У Вас есть шанс отщелкнуть замок. Хорошо к этому делу привлечь товарищей по несчастью. Оба браслета расстегивать не надо - время дорого. Засуньте волтающееся кольцо в рукав все той же многострадальной ветровки, чтобы не привлекать внимание, и, как только откроется дверь - выпригивайте и бегите, не оборачиваясь. Если вас выбежит много, шансы поимки резко падают, да и особо некогда ловить - таких, как Вы, много, наловят других. Встречающие Вас к побегу явно не готовы, а при большом желании 100 метров можно пробежать за 15 секунд и скрыться во дворах. Потом лучше всего брать такси и скрываться куда подальше. К пассажирам такси даже в случае поисков не особенно присматриваются.

    2.8. Не пытайтесь симулировать резкое ухудшение самочувствия, сердечный приступ после удара. Это проходит только у футболистов. Милиция знает, как бить, и если после удара по ноге или почке вы хватаетесь за сердце, скорее всего Вам добавят еще, чтобы Вы не встали уже наверняка.


    Итак, удачи, и помните, что главное у человека - это жизнь и здоровье, не давайте их отнять никому.

    c Белорусский Медведь
    Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

    Эта статья была написана два года назад, после волнений 1996 года в Беларуси. Тогда милиция разогнала демонстрантов, используя весь дозволенный (и не всегда гуманный) арсенал своих приемов. Тогда мир еще не возмущался ущемлением прав человека в Беларуси, и разгон демонстрации стал внутренним делом нашей маленькой страны. Причем поводов для столь жестокого обращения с людьми не было - просто демонстрация пошла <не по тому маршруту>.
    Мне было больно видеть как беззащитных людей избивают дубинками и щитами, и я рассказал знакомому журналисту, как сопротивление во имя своей свободы сделать хоть немного более эффективным, чтобы власти поняли, что люди - это не ТОЛПА, а СИЛА, причем свести это сопротивление к защите в рамках законов. Тогда мои заметки были опубликованы не в самой читаемой газете, и особого ажиотажа не вызвали.
    Теперь - о том, на каком основании я это пишу. Все приведенные советы а брал не с потолка, не выдумывал сам. Длительное время моими друзьями (и учителями) являются инструктора рукопашного боя, бывшие десантники, ребята из Спецназа и ОМОНа, то есть люди, умеющие разгонять демонстрации и просто скопления людей, умеющие контролировать толпу.

    Итак:

    1.Обшие рекомендации.

    1.1. Демонстрация, конечно, это место, где люди должны общаться между собой, но не показ мод. Поэтому, идя на демонстрацию, не одевайте ничего кружевно - воздушного, белоснежно - белого, и, конечно, легко рвущегося. Оптимальная одежда - ватник, но естественно, его Вы одевать не станете, поэтому - ветровка с широкими просторными рукавами (почему - об этом позже). К дамам это не относится, поскольку пока бьют их намного реже.

    1.2. Если между митингующими и органами <правопорядка> начинают возникать трения, стремитесь как можно быстрее выбраться из толпы к безопасному краю, иначе, после применения спецсредств, бегущие люди могут сбить Вас с ног и затоптать. Двигаться в толпе лучше боком, выставив плечо вперед и совершая им движения влево - вправо, как бы раздвигая людей.

    1.3. Группе парней лучше всего сразу договориться о месте встречи и добираться до него самостоятельно. Если Вы идете со спутницей, лучше не бросать ее, а как бы <тащить> за собой, взяв за запястье или за предплечье, но только не за кисть. От усиленных физических упражнений ваши ладони потеют, и захват может разорваться. Вместо спасительного бегства Вы будете опять прорываться друг к другу. Двигаться спутнице лучше противоположным боком (т.е. если Вы - правым, то она - левым). Почему - попробуйте и сами узнаете.

    1.4. Сумку лучше держать перед собой, потому что, волоча ее за собой, Вы рискуете остаться без нее, не только потому, что сомкнувшиеся за Вами люди могут устроить ей <тиски>, но и потому что вор, находящийся в толпе, может аккуратно перерезать ручки у сумки и спокойно скрыться в противоположном направлении. (Особенно относится к дамским сумочкам, без которых представительницы прекрасного пола вообще не обходятся). Деньги - прятать куда-нибудь поглубже.

    Кстати, умение быстро передвигаться в толпе может помочь Вам в разных жизненных ситуациях.

    1.5. А если Вы находитесь на переднем или боковом фланге (до начала столкновений митингующие и <охраняющие> их мирно соседствуют на дистанции 1-2 метра), постарайтесь, хоть конечно, и очень хочется, не выкрикивать оскорблений и угроз в адрес милиционеров. Они, как ни странно, тоже в большинстве своем люди (не относится к спецчастям ОМОНа и военным), и в раж входят только от того, что демонстранты называют их <выродками> и <предателями своего народа>. Вряд ли после начала волнений ближайший к Вам милиционер ударит Вас, если вы до этого спокойно стояли. Хотя излишне доверять и поворачиваться спиной не надо, садисты есть везде. Лучше всего, когда <запахнет жареным>, потихоньку, спокойно, уходить с передовой. Это не трусость, а опасение за свое здоровье.

    1.6. Если на выходе с митинга Вам предлагают последовать за собой дяди в форме, лучше не сопротивляться и даже не пререкаться - нервы у милиции на взводе и Ваше продвижение в спецавтобус могут ускорить дубинкой или просто пинком. И, кстати, формально будут правы. <Сопротивление при задержании> - уголовная статья! А уже в отделении вы можете сказать, что просто проходили мимо, и Вас задержали. Если предложат оплатить штраф - соглашайтесь, это лучше, чем доказывать свою невиновность.

    1.7. Главный документ о вашем задержании - протокол. В любом случае надо требовать его составления. Если протокол составят на следующий день, то и задержанным Вы будете числиться лишь со следующего дня. А вот после составления его можно не подписывать, если Вы с ним не согласны.

    2. Если Вы считаете, что бегство несовместимо с целями, ради которых Вы пришли на митинг:

    2.1.Самое серьезное - не имейте при себе никакого наступательного оружия - ножей, арматурных прутов, газовиков, пистолетов и т.д. Наличие этих предметов при задержании сильно усложнит Вам жизнь, а эффективность этого предметов низка (за исключением пистолета, но тогда Вас просто пристрелят как источник повышенной опасности). Даже если Вы хорошо владеете дубинкой, нунчакой - учтите - Вас будут бить с четырех сторон люди, защищенные щитами, прошедшие специальную подготовку работы в группе. Один будет парировать Ваши удары и отвлекать Вас своими, а остальные - просто бить по незащищенной спине и бокам.

    2.2. Стоя в переднем ряду, не впадайте в панику - бить собираются не только Вас.

    2.3. Стандарная милицейская процедура - отбить одного человека от толпы, избить, закинуть в машину, взяться за следующего. Соответственно, Ваша задача заключается в том, чтобы не отрываться от общей массы - группа эффективней сопротивляется, да и шансы, что будете задержаны именно Вы, падают.

    2.4. О ветровке. Даже в жару, расстегнув ее, Вы не почувствуете сильного дискомфорта, но при этом, она достаточно объемная, чтобы скрыть некоторые полезные приспособления:

    2.5. Защита:

    1.Защита № 1: на внешнюю сторону левой руки крепится короткая деревянная палочка. Лучше всего, если сторона, обращенная к руке, будет плоской, а наружу - заостренной (сечением - треугольник), хотя можно использовать и просто прочную рейку. Иногда для этой цели используют так называемый <подольский угол> - металлический уголок (не из алюминия), но это уже хуже. Деревянную палочку при всем желании не назовешь оружием, в отличие от железяки. Да и легче она, проще махать рукой. Крепить лучше бинтом, не веревкой - рискуете пережать руку, а поправлять это дело на глазах у милиции не стоит.
    Мало милиционеров умеют орудовать дубинкой как надо, тем более использовать ее как тычковое оружие, поэтому техника удара обычно стандартная: удар с оттяжкой сверху вниз. Стандартно люди инстинктивно поднимают левую руку для защиты, принимая удар на нее (от предков защита щитом, что ли, осталась), и получают удар, ломающий им одну или две лучевые кости. Однако в данном случае удар, попавший в вашу защиту, распределяется по площади рейки, и Ваша задача - всего лишь не опустить руку. Принимать удар надо как можно ближе к руке нападающего, тогда дубинка, перегнувшись через Вашу руку, по инерции проскочит дальше. Теперь хватаете свободный конец дубинки правой рукой и разворачиваетесь по часовой стрелке, немного опуская левую руку. Осью вращения случит Ваша левая рука. Все, 3-5 секунд для бегства у Вас есть, на подходе остальная гвардия, так что останавливаться для добивания не надо. Можно просто подставить защиту под его руку, он ее славно отобьет, однако удовольствие не то. Ваше преимущество в том, что для выполнения этого приема Вам не требуется никакая подготовка - ведь даже рукой прикрыться можно до начала удара - не зная, что рука защищена, милиционер даже не обратит на нее внимание. Если защиты нет, то надо отступать, но не назад, а вправо, если есть возможность (там милиционеру щит мешает орудовать), или влево, но в крайнем случае - подшагивая вперед боком, принимать удар предплечьем, ловя ту часть дубинки, которая ближе к руке милиционера (в идеале - сразу после руки). Под кисть предплечье подставлять не надо - тут уже его кулак тверже вашего предплечья. Дальше - как и работа с защитой, однако синяк на руке гарантирован.

    2.4.2.Хорошо прикрепить на спину над почками какие-нибудь пластины для защиты. Опять же, ветровка прикрывает, не сильно маячит такая защита.

    2.4.3.Опасен захват за руку - один держит, периодически встряхивая, чтобы Вы не сгруппировались, остальные избивают. Ветровка и тут хорошо поможет. Резкий рывок - и рука милиционера просто соскользнет с ткани. Если же захват производится за ткань ветровки - ему же хуже. Резкое вращение рукой в локте от себя - и рука свободна.

    2.4.4.Захват за <грудки>. Фиксируете своими руками руки захватившего Вас - и резкий проворот на месте - опять же, несколько секунд до бегства Вам обеспечены.

    2.5. Если Вас сбили с ног, не пытайтесь встать, не делайте резких движений. Прикрывать надо левый бок, голову, пах и копчик. Остальные места болезненны, но удары в них не так опасны для жизни.

    2.6. Помните - на митингах бывают провокаторы! Поэтому если группа молодых людей (по одному они не ходят) призывают крушить все подряд, переворачивать машины, бить бутылками окна, задумайтесь. Им-то ничего не будет, а все убытки спишут на Вас.

    2.7. Пристегните к одежде английскую булавку или имейте при себе кусочек тонкой стальной проволоки. Если вы все-таки попали в <бобик>, постарайтесь засунуть проволоку или булавку со стороны застегивающейся части наручников. У Вас есть шанс отщелкнуть замок. Хорошо к этому делу привлечь товарищей по несчастью. Оба браслета расстегивать не надо - время дорого. Засуньте волтающееся кольцо в рукав все той же многострадальной ветровки, чтобы не привлекать внимание, и, как только откроется дверь - выпригивайте и бегите, не оборачиваясь. Если вас выбежит много, шансы поимки резко падают, да и особо некогда ловить - таких, как Вы, много, наловят других. Встречающие Вас к побегу явно не готовы, а при большом желании 100 метров можно пробежать за 15 секунд и скрыться во дворах. Потом лучше всего брать такси и скрываться куда подальше. К пассажирам такси даже в случае поисков не особенно присматриваются.

    2.8. Не пытайтесь симулировать резкое ухудшение самочувствия, сердечный приступ после удара. Это проходит только у футболистов. Милиция знает, как бить, и если после удара по ноге или почке вы хватаетесь за сердце, скорее всего Вам добавят еще, чтобы Вы не встали уже наверняка.


    Итак, удачи, и помните, что главное у человека - это жизнь и здоровье, не давайте их отнять никому.

    c Белорусский Медведь
    http://www.una-donetsk.netfirms.com/unso/rozrobky5.htm
  • 2004.10.28 | активний

    ТЕЛЕФОНИ ВАЖЛИВІ ВСІМ ПЕРЕПИШІТЬ ВСІ

    http://maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_draft&thread=1098824200&trs=-1
  • 2004.10.28 | zion

    Як поводитися у випадку затримання (частина 1)

    http://maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_draft&trs=-1&key=1098705407&first=1098950042&last=1097531759
  • 2004.10.28 | активний

    :::РОЗРОБКИ:::

    http://www.una-donetsk.netfirms.com/unso/rozrobky.htm
    :::РОЗРОБКИ:::
    Як поводити себе на допиті.
    Успішний соціальний рух як добре побудований месідж
    Технологія протесту від УБ
    Тактика повстанської війни
    Рух у колонах: основи
    Психологічні та емоційні особливості самозахисту та рукопашного бою. Емоції
    Правила гідної поведінки в екстремальних ситуаціях.(УНСО-Черкаси)
    Парамілітарні формування
    Пам'ятка затриманому за участь у акції протесту (за досвідом Києва та Мінська)
    Організаційні та тактичні засади УНСО
    Методика проведення агітації(поради від ГКО "За Правду!")
    Методи вуличної боротьби
    Как уцелеть на демонстрации
    Инструкция по выживанию
    Ваші права і необхідна поведінка з правоохоронцями


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".