МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що таке полiтична реформа? Чому вона всiх так страшить?

12/02/2004 | Senator
Прошу, пояснiть менi, що таке та полiтична реформа. Я чув багато рiзних думок - вiд повного позбавлення Президента влади до, навпаки, надання Президенту ще трошки влади (наприклад, розпускати Верховну Раду). Тим не менш, всi, хто говорив зi мною про полiтреформу, незалежно вiд того, як вони описували основнi положення цього документу, були рiшуче проти. Але ж Мороз за? Чи це нормально, якщо спочатку третiй тур, а потiм полiтреформа? Чи це ОК, якщо спочатку полiтреформа, а потiм третiй тур? Чи нам та полiтреформа взагалi потрiбна?

Крiм того в мене ще одне запитання. Я не вiдчуваю бiльше на Майданi радостi. До того ж людей помiтно поменшало. Я розумiю, що це через вчорашню домовленнiсть. Але ж Кучма сьогоднi оголосив, що вiн проти третього туру, тобто вийшов з угоди. Ми знову живемо за правилами вiвторка, тiльки рiшення Верховного Суду вже недовго чекати. Правильно?

Чуток я начався за сьогоднi вагон. Хочу почути думки тих, хто "фуричить" у всьому цьому.

Відповіді

  • 2004.12.03 | Гюльчатай

    Re: Що таке полiтична реформа? Чому вона всiх так страшить?

    В политреформе речь идет об изменении "концепции" управления государством. В сторону парламентской республики (условно).
    Для Мороза и социалистов значение политреформы выходит далеко за рамки "юридических основ". Мороз действительно полагает, что изменив формальные правила государственной игры, можно повлиять на характер исполнения этих правил (коррупцию, клановость экономики и т.п.), и в конце концов повлиять на социальную реальность.
    Возможно, Мороз и прав.
    Но в искренность прочих борцов за реформу поверить невозможно.
    Поэтому до сих пор Ю. говорил о том (и соответствующее соглашение с Морозом есть), что политреформа может и должна быть проведена , но только ПОСЛЕ выборов Президента, и вступить в силу она может ТОЛЬКО после парламентских выборов 2006г. Чтоб не обманули.
    Посему очередное "воскрешение" темы политреформы воспринимается не по своему юридическому существу, а по контекстному значению: это попытка "развести", украсть время, силы, дезорганизовать оппозицию.
    И такая оценка верна.
    Садиться с шулерами обговаривать изменения рисунка крапленых карт бессмысленно - вот такова позиция Ю. Политреформа должна быть проведена чистыми руками.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.12.03 | Senator

      Re: Що таке полiтична реформа? Чому вона всiх так страшить?

      Дякую. Дуже дякую.

      Поки Ви ще онлайн може ще встигну спитати кiлька запитань?

      1) за полiтреформою, чи Президент все ж буде мати якусь владу чи вся вона перейде до парламенту (чи уряду)? Умовно кажучи, це буде як президент у Нiмеччинi (при всiй владi у канцлера)та англiйська королева? Чи це бiльше схоже на США (Президент i голова уряду - одне й те саме)? Чи може Польща з Угорщиною будуть найближчим порiвнянням (презиженти моють влади менше, нiж це було в Кучми, але все ж достатньо, щоб власноручно керувати? Сподiваюсь, що Польща з Угорщиною - iнакше не розумiю, за що ми боремося.

      2) як штаб Ю. (або наближенi до штабу) розумiють пiдписану угоду - що ранiше, що потiм? Чи послiдовнiсть не була погоджена, i кожна сторона може наполягати на власному розумiннi послiдовностi приняття рiшень? Наприклад, спочатку третiй тур, потiм перевибори ВСУ, потiм полiтреформа?

      3) заява Кучми про категоричне несприйняття третого туру протирiчить угодi (сторони домовились "завершити вибори", не "вибрати як небудь"). Чи це значить, що угоду розiрвано?
  • 2004.12.03 | ПІП

    Re: Відповідь. Що таке полiтична реформа...?

    Тарас

    Чому запропоновані зміни до Конституції є неприйнятними (доповнено автором)



    Останнім часом розмови про політреформу, яка передбачає різке урізання повноваженнь президента і відведення прем’єру фактично ролі глави держави, ведуться не лише в «чужому», але і в «нашому» таборі. Власне, як було повідомлено, політреформа була одною з умов співпраці соціалістів з Силою Народу. Все подається під соусом демократії і небажання концетрації влади в руках однієї людини (президента). Вважаю такі судження помилковими, і ось чому.

    Я вже два роки навчаюся в докторантурі в Канаді, а до того закінчив магістратуру в США і добре знайомий з політичною системою обох країн. З певною натяжкою, але можна сказати що в Україні планується перехід від американської до канадської систем, або іншими словами, від прямих виборів глави держави народом до призначення глави держави парламентом. Так от, можливо для багатьох буде відкриттям, але кожному канадцю і американцю відомо, що політична система Америки суттєво демократичніша ніж канадська. Більше того, устрій влади в Канаді мало не самий недемократичний в світі. Чому?

    Як відомо, одна з основ демократії є розподіл влади між трьома гілками – виконавчою, законодавчою і судовою. На сьогодні в Україні, як і в Америці, цей принцип чітко дотримано принаймні на папері: парламент (законодавці) і президент (глава виконавців) обираються окремо, є незалежними, і, в певній мірі, контролюють один одного (про суди тут мова не ітиме). За нових же умов, коли глава виконавчої влади буде обиратися (призначатися більшістю) парламенту, він буде абсолютно залежним від парламенту, а парламент буде надавати абсолютну підтримку президенту. Така ситуація існує в Канаді і фактично веде до узурпації і законодавчої і виконавчої влади однією політичною силою, в випадку Канади – однією з чотирьох сильних партій.

    Ось лише деякі перекоси цієї системи, які я мав можливість спостерігати в Канаді і чути гнівні нарікання фактично кожного канадця. Перше, у випадку, якщо канадець хоче вибрати до парламенту від свого округу представника партії А, а главою держави (керівником уряду і виконавчої гілки) хоче бачити представника партії Б, або взагалі незалежну фігуру, то як тут кажуть “too bad”, тобто „в прольоті”. Це надзвичайно поширена проблема в Канаді і під час цьогорічних виборів я чув масу нарікань на відсутність вибору. Уявіть собі, Ви хочете бачити президентом Ющенка, а по Вашому округу від Нашої України іде кандидат, якого Ви просто не переносите. В той же час, комуністи виставили у Вашому місті Олійника, якому, припустимо, ви симпатизуєте. Що робити? Голосувати на противного Вам особисто нашоукраїнця з тим, щоб пізніше він обрав Ющенка главою держави, чи голосувати за симпатичного Вам Олійника, який пізніше Вам підсуне якогось Симоненка в якості Особи №1?

    Друге, за теперішньої системи можливо, що глава держави не має підтримки більшості парламенту, що у нас зараз є, хоч і з горем пополам. І тому, якщо глава держави захоче скажімо пропихнути якийсь закон, щоб узаконити свої махінації, йому це може бути дуже важко зробити. За нової ж системи, за визначенням, Персона № 1 має підтримку більшості, яка його власне і призначила, тобто фактично гарантовано, що і більшість в парламенті, і сам глава виконавчої гілки є представниками одного клану, чи як це цивілізовано називають - партії. Тому пропихнути будь-який закон, який є в інтересах цього клану не становить ні найменшої проблеми.

    Третє, відставка уряду стає фактично неможливою, адже для того, щоб турнути Особу №1 треба згода більшості парламенту. А як це зробити, якщо і більшість, і призначений нею керівник країни є члени одної сім’ї? Меншість тут фактично не має ніякої сили. Єдиний випадок, коли відставка можлива, це коли глава уряду веде себе настільки погано, що навіть ті, хто його призначили вже не можуть на це спокійно дивитися. Але враховуючи нашу високу партійну дисципліну, такий варіант стає майже неможливим.

    Тому попри всі переваги запропонованої політреформи, вона загубить основу демократії, якою є розподіл влади між гілками влади. Це призведе до ще більшої концентрації влади в руках хоч і не однієї особи, але одного клану, що в нашій ситуації не принципова різниця. І якщо така система може діяти в Канаді, де про відкріпні каруселі і вкинуті пачками бюлетені ніколи не чули, то згадайте „мы хоть орангутанга в парлемент по мажоритарному округу проведем” і уявіть, які можливості дасть одночасний контроль і над законодавчою, і над виконавчою гілками влади в Україні.

    Ну і врешті я особисто не довіряю нашому парламенту настільки, щоб повністю віддати йому владу обирати главу моєї держави. А ви?

    PS

    Коли писалася ця стаття, стало відомо, що Кучма знову взявся за реанімацію старої ідеї і виставив умовою підписання закону про Вибори Президента затвердження політреформи. Власне, клан Кучми-Пінчука і був ініціатором ідеї змін до конституції. Чи вірите ви, що під кінець свого правління хресний батько і члени його сім’ї раптом розкаялися в своєму надлишку влади і вирішили поділитися владою з народом? Заяви про те, що політреформа треба Кучмі для того, щоб продовжити своє правління в кріслі глави уряду є абсурдними, оскільки є очевидним, що в це крісло вже ні Кучма, ні Янукович не сядуть ніколи. Однак більш прискіпливий алаліз показує, що політреформа буде прекрасним шансом для сім’ї встановити повний контроль над двома ключовими гілками влади і вдруге звести нанівець перемогу Нашої України, як це вже було під час минулих парламентських виборів. Адже як показали події останніх днів, напряму в президенти орангутанга провести не вдається.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.12.03 | ilia25

      Re: Відповідь. Що таке полiтична реформа...?

      ПІП пише:
      > Тарас
      >
      > Чому запропоновані зміни до Конституції є неприйнятними (доповнено автором)
      >
      >
      >
      > Останнім часом розмови про політреформу, яка передбачає різке урізання повноваженнь президента і відведення прем’єру фактично ролі глави держави, ведуться не лише в «чужому», але і в «нашому» таборі. Власне, як було повідомлено, політреформа була одною з умов співпраці соціалістів з Силою Народу. Все подається під соусом демократії і небажання концетрації влади в руках однієї людини (президента). Вважаю такі судження помилковими, і ось чому.
      >
      > Я вже два роки навчаюся в докторантурі в Канаді, а до того закінчив магістратуру в США і добре знайомий з політичною системою обох країн. З певною натяжкою, але можна сказати що в Україні планується перехід від американської до канадської систем, або іншими словами, від прямих виборів глави держави народом до призначення глави держави парламентом. Так от, можливо для багатьох буде відкриттям, але кожному канадцю і американцю відомо, що політична система Америки суттєво демократичніша ніж канадська. Більше того, устрій влади в Канаді мало не самий недемократичний в світі. Чому?

      Я дурею :)

      > Як відомо, одна з основ демократії є розподіл влади між трьома гілками – виконавчою, законодавчою і судовою. На сьогодні в Україні, як і в Америці, цей принцип чітко дотримано принаймні на папері: парламент (законодавці) і президент (глава виконавців) обираються окремо, є незалежними, і, в певній мірі, контролюють один одного (про суди тут мова не ітиме). За нових же умов, коли глава виконавчої влади буде обиратися (призначатися більшістю) парламенту, він буде абсолютно залежним від парламенту, а парламент буде надавати абсолютну підтримку президенту. Така ситуація існує в Канаді і фактично веде до узурпації і законодавчої і виконавчої влади однією політичною силою, в випадку Канади – однією з чотирьох сильних партій.

      Во-первых, в парламентских республиках (т.е. во всех развитых странах, кроме Америки) разделение властей точно так же существует. Правительство -- это исполнительная власть, парламент -- законодательная. А то, что премьер должен действовать с оглядкой на парламент -- так и в Америке тоже президент должен учитывать парламетские расклады.

      Что касается автоматической поддержки в парламетнте, которая акобы гарантирована прем"еру -- так миф. Посмотрите на Шарона -- сколько раз уже он еле-еле избегал отставки из-за того, что его собственная партия готова отказать ему в поддержке? Или на того же Тони Блера, который тоже чудом избежал отставки из-за войны в Ираке?

      А теперь представьте себе, что речь идет не о решении об участии в войне на стороне ближайшего союзника, а о чем-то намного более простом и понятном -- о коррупции, или попытке давления на прессу. Как вы думаете, много депутатов в собственной партии такого премьера захотят резделить с ним ответственность за его очевидную нечистоплотность?

      А вот президент о такой судьбе может не беспокоиться. З войну с Ираком его точно никто в отставку не отправит. За коррупцию в Америке президенту могут устроить импичмент, но в Украине на это набрать 430 голосов нереально, тем более, что и этого не хватит, нужна еще санкция Конституционного суда.

      В парламентской республике прем"ер может быть снят в любую минуту простым большинством. А Президента никто реально снять не может, если он к примеру начнет мочить независимую прессу. А когда замочит, то будет уже поздно и надеятся на выборы.

      > Ось лише деякі перекоси цієї системи, які я мав можливість спостерігати в Канаді і чути гнівні нарікання фактично кожного канадця. Перше, у випадку, якщо канадець хоче вибрати до парламенту від свого округу представника партії А, а главою держави (керівником уряду і виконавчої гілки) хоче бачити представника партії Б, або взагалі незалежну фігуру, то як тут кажуть “too bad”, тобто „в прольоті”.

      Так может это проблема не в парламентской системе, а в мажоритарке? При пропорциональных выборах такого быть не может.

      Зато при президентских выборах другая проблема. Уже забыли, когда во второй круг вышли Кучма и Симоненко? Ну и за кого прикажете голосовать?

      > Друге, за теперішньої системи можливо, що глава держави не має підтримки більшості парламенту, що у нас зараз є, хоч і з горем пополам. І тому, якщо глава держави захоче скажімо пропихнути якийсь закон, щоб узаконити свої махінації, йому це може бути дуже важко зробити.

      Это что, анекдот? Ну что такого Кучме парламент помешал сделать? Ввести цензуру на телевидении помешал? Или Гонгадзе голову отрезать, или потом палаточный кородок смести? Или самим депутатам руки выкручивать?

      Президенту не нужно узаконивать свои махинации -- у него и так по конституции достаточно власти, чтобы творить все, что ему захочется без всякой угрозы, что его кто-то сможет привлечь к ответственности.

      > За нової ж системи, за визначенням, Персона № 1 має підтримку більшості, яка його власне і призначила, тобто фактично гарантовано, що і більшість в парламенті, і сам глава виконавчої гілки є представниками одного клану, чи як це цивілізовано називають - партії.

      См. выше. Одно дело назначить премьера, а другое дело не снять его когда он начнет злоупотреблять властью, и, тем самым, разделить с ним за все эти злоупотребления ответственность и совершить как минимум политическое самоубийство (а можно и физическое, бо когда злоупотребления остаются безнаказанными, то они рано или поздно до каждого доберутся).

      > Третє, відставка уряду стає фактично неможливою, адже для того, щоб турнути Особу №1 треба згода більшості парламенту. А як це зробити, якщо і більшість, і призначений нею керівник країни є члени одної сім’ї?

      Блин -- в этой самой Канаде это "невозможное" последний раз случилось всего 10 лет назад. Причем отставкой прем"ера тогда дело не закончилось, а закончилось распадом правящей партии.

      > Тому попри всі переваги запропонованої політреформи, вона загубить основу демократії, якою є розподіл влади між гілками влади.

      Бедные Канада, Австралия, Англия, Швеция, Норвегия, Дания, Германия, Нидерланды, Бельгия, Испания, Италия, Греция, Израиль, Япония, Новая Заландия и все остальные..
  • 2004.12.03 | ilia25

    Политреформа создаст более демократическую систему власти

    Старый как мир принцип -- разделяй и властвуй. Для того, чтобы народ оставался хозяином в своей стране, а государство оставалось у народа на службе (а не командовало им, как это происходит в России и других авторитарнух странах) НЕЛЬЗЯ ДОПУСКАТЬ КОНЦЕНТРАЦИИ ВЛАСТИ В ОДНИХ РУКАХ.

    Америка является практически единственной развитой страной с сильным президентом -- но Америка с самого начала задумывалась ради демократии, потому там для возникновения диктатуры потребуется намного больше, чем несовершенная Конституция.

    Но даже на примере Америки видны недостатки системы. Вернее, когда видишь того же Тони Блэра, который чуть ли не каждый второй день должен в парламенте отвечать на наезды оппозиции, и все это транслируется в прамом эфире -- сразу видно, какая система является более открытой и подотчетной народу.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".