МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чи є український переклад Конституції Європейского Союзу?

01/16/2005 | Обережний герой
Її вже ратифікували дві країни - члени Європейского Союзу. Коли ратифікують всі, вона набере чинності. Ми ж теж пориваємося туди, особливо президент Ющенко. Тож цікаво було б прочитати, що це таке, куди ми йдемо.

Відповіді

  • 2005.01.16 | Обережний герой

    Сайт rada.gov.ua надає 95 документів по ЄС

    Але Конституції я там не знайшов. Зараз закину до гілки найбільш цікаві документи, принаймні їх початок, бо деякі великі дуже.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.01.16 | Обережний герой

      Хартія основних прав Європейського Союзу

      Хартия
      основных прав Европейского Союза

      Торжественная прокламация

      (Ницца, 7 декабря 2000 года)

      Европейский парламент, Совет и Комиссия торжественно
      провозглашают Хартию основных прав Европейского Союза, текст
      которой следует ниже
      Преамбула

      Народы Европы, образуя все более сплоченный и тесный союз,
      приняли решение строить вместе мирное будущее на основе общих
      ценностей.
      Сознавая свое духовное и моральное достояние, Европейский
      Союз основывается на неделимых и всеобщих ценностях - достоинстве
      человека, свободе, равенстве и солидарности; он опирается на
      принципы демократии и правового государства. Он ставит человека во
      главу угла своей деятельности, учреждая гражданство Европейского
      Союза и создавая пространство свободы, безопасности и правосудия.
      Европейский Союз способствует сохранению и развитию этих
      общих ценностей при уважении разнообразия культур и традиций
      народов Европы, а равно национальной самобытности
      государств-членов и организации их публичных властей на
      национальном, региональном и местном уровнях; он стремится
      содействовать сбалансированному и устойчивому развитию и
      обеспечивает свободное передвижение лиц, товаров, услуг и
      капиталов, а также свободу учреждения субъектов
      предпринимательской деятельности.
      В этих целях необходимо, придав им в Хартии большую четкость,
      упрочить защиту основных прав, учитывая эволюцию общества,
      социальный прогресс, развитие науки и техники.
      Настоящая Хартия вновь подтверждает, при соблюдении
      компетенции и целей Европейского сообщества и Европейского Союза,
      а также принципа субсидиарности, права, проистекающие, прежде
      всего, из конституционных традиций и общих международных
      обязательств государств-членов, Договора о Европейском Союзе
      ( 994_29 ) и Договора о Европейских сообществах ( 994_017,
      994_026, 994_027 ), Европейской конвенции о защите прав человека и
      основных свобод ( 995_004 ), Социальных хартий ( 994_062,
      994_044 ), принятых Европейским сообществом и Советом Европы, а
      равно судебной практики суда Европейских сообществ и Европейского
      суда по правам человека.
      Обладание этими правами влечет за собой ответственность и
      обязанности как по отношению к другим людям, так и по отношению к
      мировому сообществу и будущим поколениям.
      Следуя изложенному, Европейский Союз признает формулируемые
      ниже права, свободы и принципы.

      Глава I. Достоинство

      Статья 1

      Достоинство человека

      Достоинство человека неприкосновенно. Его необходимо уважать
      и защищать.

      Статья 2

      Право на жизнь

      1. Каждый человек имеет право на жизнь.
      2. Никто не может быть приговорен к смертной казни или
      казнен.

      Статья 3

      Право на личную неприкосновенность

      1. Каждый человек имеет право на физическую
      неприкосновенность и неприкосновенность психики.
      2. В области медицины и биологии необходимо прежде всего
      обеспечить:
      - добровольное и свободное согласие заинтересованного лица в
      соответствии с установленным законом порядком;
      - запрещение евгенической практики, прежде всего той, которая
      направлена на селекцию человека;
      - запрещение использования тела человека и его частей как
      таковых в качестве источника наживы;
      - запрещение репродуктивного клонирования человеческих
      существ.

      Статья 4

      Запрещение пыток и других жестоких,
      бесчеловечных или унижающему достоинство
      обращению и наказанию

      Никто не должен подвергаться пыткам или жестокому,
      бесчеловечному или унижающему достоинство обращению и наказанию.

      Статья 5

      Свобода от рабства и подневольного состояния

      1. Никто не должен содержаться в рабстве или подневольном
      состоянии.
      2. Никто не может привлекаться к принудительному или
      обязательному труду.
      3. Торговля людьми запрещается.

      Глава II. Свободы

      Статья 6

      Право на свободу и личную неприкосновенность

      Каждый человек имеет право на свободу и личную
      неприкосновенность.

      Статья 7

      Уважение частной и семейной жизни

      Каждый человек имеет право на уважение его частной и семейной
      жизни, на неприкосновенность жилища и тайну корреспонденции.

      Статья 8

      Защита сведений личного характера

      1. Каждый человек имеет право на охрану касающихся его
      сведений личного характера.
      2. Эти сведения должны использоваться в соответствии с
      установленными правилами в определенных целях и на основании
      разрешения заинтересованного лица либо на иных правомерных
      основаниях, предусмотренных законом. Каждый человек имеет право на
      доступ к относящимся к нему собранным сведениям и добиваться
      внесения в них исправления.
      3. Соблюдение этих правил подлежит контролю со стороны
      независимого органа.

      Статья 9

      Право на вступление в брак и право
      на создание семьи

      Право на вступление в брак и право на создание семьи
      гарантируются в соответствии с национальным законодательством,
      регламентирующим его осуществление.

      Статья 10

      Свобода мысли, совести и религии

      1. Каждый человек имеет право на свободу мысли, совести и
      религии. Это право включает свободу менять свою религию или
      убеждения, а равно свободу исповедовать свою религию или
      придерживаться убеждений как индивидуально, так и сообща с
      другими, публичным или частным образом, в богослужении, вероучении
      и отправлении религиозных и ритуальных обрядов.
      2. Право на отказ от военной службы по религиозно-этическим
      мотивам признается в соответствии с национальным
      законодательством, регламентирующим его осуществление.

      Статья 11

      Свобода выражения своего мнения
      и свобода информации

      1. Каждый человек имеет право на свободу выражать свое
      мнение. Это право включает свободу придерживаться своего мнения,
      получать и распространять информацию и идеи без какого-либо
      вмешательства со стороны публичных властей и независимо от
      государственных границ.
      2. Соблюдаются свобода и плюрализм средств массовой
      информации.

      Статья 12

      Свобода собраний и ассоциаций

      1. Каждый человек имеет право на свободу мирных собраний и на
      свободу ассоциации с другими на всех уровнях, в частности, в
      политической, профсоюзной и общественной жизни, что подразумевает
      право каждого человека создавать совместно с другими
      профессиональные союзы и вступать в них для защиты своих
      интересов.
      2. Политические партии, действующие на уровне Европейского
      Союза, содействуют выражению политической воли граждан Союза.

      Статья 13

      Свобода художественного творчества и
      научно-исследовательской деятельности

      Гарантируется свобода художественного творчества и
      научно-исследовательской деятельности. Соблюдается свобода
      преподавания в вузах.

      Статья 14

      Право на образование

      1. Каждый человек имеет право на образование, а также на
      доступ к профессиональной подготовке и повышению квалификации.
      2. Это право включает возможность бесплатного получения
      обязательного образования.
      3. Свобода создавать учебные заведения при условии соблюдения
      демократических принципов, а также право родителей обеспечивать
      своим детям обучение и воспитание в соответствии с их
      религиозными, философскими и педагогическими убеждениями,
      соблюдаются в соответствии с национальным законодательством,
      регламентирующим их осуществление.

      Статья 15

      Свобода профессиональной
      деятельности и право на труд

      1. Каждый человек имеет право на труд и на осуществление
      профессиональной деятельности, которую он свободно выбирает или на
      которую он свободно соглашается.
      2. Каждый гражданин и каждая гражданка Союза имеет право
      искать работу, работать, учреждать собственное дело или
      предоставлять услуги на территории любого государства-члена.
      3. Выходцы из третьих стран, имеющие разрешение на работу на
      территории государств-членов, имеют право на равные условия труда
      с гражданами Европейского Союза.

      Статья 16

      Свобода предпринимательства

      Свобода предпринимательства признается в соответствии с
      правом Европейских сообществ и национальным законодательством и
      практикой.

      Статья 17

      Право собственности

      1. Каждый человек имеет право владеть, пользоваться,
      распоряжаться и завещать свою законно приобретенную собственность.
      Никто не может быть лишен своего имущества, иначе как в интересах
      общества и на условиях, предусмотренных законом, при условии
      справедливой и своевременной компенсации за причиненный ущерб.
      Пользование собственностью может регламентироваться законом в
      соответствии с общественными интересами.
      2. Интеллектуальная собственность охраняется.

      Статья 18

      Право на убежище

      Право на убежище гарантируется согласно положениям Женевской
      конвенции от 28 июля 1951 года ( 995_011 ) и Протокола от 31
      января 1967 года о статусе беженцев ( 995_363 ) и в соответствии с
      Договором об учреждении Европейского сообщества ( 994_017 ).

      Статья 19

      Защита в случае ссылки, высылки и экстрадиции

      1. Коллективная высылка запрещается.
      2. Никто не может быть сослан, выслан или экстрадирован в
      государство, в котором существует серьезная опасность того, что
      ему может быть вынесен смертный приговор, что он может
      подвергнуться пыткам или другим видам бесчеловечного или
      унижающего достоинство человека обращения или наказания.

      Глава III. Равенство

      Статья 20

      Равенство в правах

      Все люди равны в правах.

      Статья 21

      Недопущение дискриминации

      1. Запрещается дискриминация любого рода, в частности, по
      признаку пола, расы, цвета кожи, этнического или социального
      происхождения, генетических характеристик, языка, религии или
      убеждений, политических и иных взглядов, принадлежности к
      национальному меньшинству, имущественного положения,
      происхождения, ограниченной трудоспособности, возраста или
      сексуальной ориентации.
      2. В сфере применения Договора, учреждающего Европейское
      сообщество ( 994_017 ) и Договора о Европейском Союзе ( 994_029 )
      и без ущерба для особых положений указанных договоров любая
      дискриминация по признаку гражданства запрещается.

      Статья 22

      Культурное, религиозное и языковое разнообразие

      Европейский Союз уважает культурное, религиозное и языковое
      разнообразие.

      Статья 23

      Равноправие мужчин и женщин

      Равноправие мужчин и женщин должно быть обеспечено во всех
      областях, в том числе в области трудоустройства, работы и
      вознаграждения за труд.
      Принцип равноправия не является препятствием для сохранения
      или принятия мер, предусматривающих особые преимущества для
      недостаточно представленного пола.

      Статья 24

      Права ребенка

      1. Дети имеют право на защиту и уход, необходимые для их
      благополучия. Они могут свободно выражать свое мнение. Оно
      учитывается в касающихся их случаях в зависимости от их возраста и
      зрелости.
      2. При совершении любых действий в отношении детей, как со
      стороны публичных властей, так и со стороны частных учреждений,
      высшие интересы ребенка должны рассматриваться как приоритетные.
      3. Каждый ребенок имеет право регулярно поддерживать личные
      отношения и прямые контакты с обоими родителями, если только это
      не противоречит его интересам.

      Статья 25

      Права пожилых людей

      Европейский Союз признает и уважает право пожилых людей вести
      достойную и независимую жизнь и участвовать в социальной и
      культурной жизни.

      Статья 26

      Социальная реабилитация инвалидов

      Союз признает и уважает право инвалидов пользоваться плодами
      мер, направленных на обеспечение их самостоятельности, их
      социальной и профессиональной реабилитации и их участия в жизни
      общества.

      Глава IV. Солидарность

      Статья 27

      Право трудящихся на получение
      информации и проведение консультаций
      на уровне предприятия

      Трудящимся или их представителям должно быть гарантировано
      право на своевременное получение информации и проведение
      консультаций на соответствующем уровне в тех случаях и на тех
      условиях, которые предусмотрены правом Европейских сообществ и
      национальным законодательством и практикой.

      Статья 28

      Право на ведение
      переговоров и коллективные действия

      Трудящиеся и работодатели или их соответствующие организации,
      согласно праву Сообщества и национальному законодательству и
      практике, имеют право обсуждать и заключать коллективные договоры
      на соответствующем уровне и, в случае столкновения интересов,
      прибегать к коллективным действиям, в том числе забастовкам, для
      защиты своих интересов.

      Статья 29

      Право на услуги по трудоустройству

      Каждый человек имеет право на доступ к бесплатным услугам по
      трудоустройству.

      Статья 30

      Защита в случае незаконного увольнения

      Каждый трудящийся имеет право, в соответствии с правом
      Сообщества и национальными законодательством и практикой, на
      защиту от незаконного увольнения.

      Статья 31

      Справедливые и равные условия труда

      1. Каждый трудящийся имеет право на работу в условиях,
      обеспечивающих охрану его здоровья, его безопасность и уважение
      его достоинства.
      2. Каждый трудящийся имеет право на ограничение максимальной
      продолжительности рабочего времени и на ежедневный и еженедельный
      отдых, а равно на ежегодный оплачиваемый отпуск.

      Статья 32

      Запрещение использования
      детского труда и охрана труда молодых людей

      Использование детского труда запрещается. Минимальный возраст
      для приема на работу не может быть ниже возраста завершения
      обязательного школьного образования, без ущерба для норм, более
      благоприятных в отношении молодых людей, кроме случаев отдельных
      ограниченных исключений.
      Молодым людям, принятым на работу, создаются соответствующие
      их возрасту условия труда; им обеспечивается защита от
      экономической эксплуатации и привлечения к любому труду, который
      может причинить вред их безопасности, здоровью, физическому,
      умственному, моральному или социальному развитию, либо
      воспрепятствовать получению ими образования.

      Статья 33

      Семейная жизнь и профессиональная деятельность

      1. Охрана семьи обеспечивается на юридическом, экономическом
      и социальном уровнях.
      2. В целях обеспечения возможности совмещать семейную жизнь и
      профессиональную деятельность каждой женщине предоставляется право
      на защиту от увольнения по причине беременности, а также право на
      оплачиваемый отпуск по беременности и родам и послеродовой отпуск,
      или отпуск в связи с усыновлением ребенка.

      Статья 34

      Социальное обеспечение и социальная помощь

      1. Европейский Союз признает и соблюдает право на получение
      пособий по социальному страхованию и социальное обеспечение в
      случае рождения ребенка, болезни, производственных травм,
      невозможности самостоятельного существования или старости, а также
      в случае потери работы в соответствии с условиями,
      предусмотренными правом Европейских сообществ и национальными
      законодательством и практикой.
      2. Любое лицо, проживающее или перемещающееся на законных
      основаниях на территории Европейского Союза, имеет право на
      выплату пособий в сфере социального обеспечения и социальные
      льготы в соответствии с правом Европейских сообществ и
      национальными законодательством и практикой.
      3. В целях борьбы с социальным отторжением и бедностью
      Европейский Союз признает и соблюдает право на получение
      социальной помощи и жилищных субсидий, предназначенных для
      обеспечения достойного существования для всех, кто не располагает
      достаточными средствами, в соответствии с условиями,
      предусмотренными правом Европейских сообществ и национальным
      законодательством и практикой.

      Статья 35

      Охрана здоровья

      Каждый человек имеет право на профилактическое лечение и
      медицинское обслуживание на условиях, предусмотренных
      национальными законодательством и практикой. Повышенное внимание
      должно уделяться защите здоровья человека при разработке и
      осуществлении всех политик и действий Европейского Союза.

      Статья 36

      Доступ к услугам в сфере экономики

      В целях содействия социальному сплочению и территориальной
      интеграции Европейского Союза в соответствии с Договором,
      учреждающим Европейское сообщество ( 994_017 ) Европейский Союз
      признает и соблюдает право на доступ к экономическим услугам
      общенационального характера в том виде, как это предусмотрено
      национальными законодательством и практикой.

      Статья 37

      Защита окружающей среды

      Политики Европейского Союза должны включать повышенный
      уровень защиты окружающей среды и обеспечивать улучшение ее
      качества в соответствии с принципом устойчивого развития.

      Статья 38

      Защита прав потребителя

      Политики Европейского Союза должны включать повышенный
      уровень защиты прав потребителя.

      Глава V. Гражданство

      Статья 39

      Право избирать и быть избранным на
      выборах в Европейский парламент

      1. Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза имеет
      право избирать и быть избранным на выборах в Европейский
      парламент, проводящихся в государстве-члене Союза, в котором он
      или она проживают, на тех же условиях, что и граждане данного
      государства.
      2. Члены Европейского парламента избираются в ходе всеобщих
      выборов путем прямого, свободного и тайного голосования.

      Статья 40

      Право избирать и быть
      избранным на муниципальных выборах

      Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза имеет право
      избирать и быть избранным на муниципальных выборах, проводящихся в
      государстве-члене Союза, в котором он или она проживают, на тех же
      условиях, что и граждане данного государства.

      Статья 41

      Право на надлежащее управление

      1. Каждый человек имеет право на беспристрастное,
      справедливое рассмотрение его дела в разумный срок институтами и
      органами Европейского Союза.
      2. Данное право предусматривает, в частности:
      - право каждого человека высказать свое мнение, до того как к
      нему персонально будут применены меры, которые могут повлечь за
      собой неблагоприятные для него последствия;
      - право каждого человека на доступ к касающимся его
      материалам при соблюдении законных интересов конфиденциальности, а
      также профессиональной и коммерческой тайны;
      - обязанность административных органов мотивировать
      принимаемые решения.
      3. Каждый человек имеет право на возмещение Сообществом
      ущерба, причиненного его институтами или его служащими при
      исполнении ими своих обязанностей, в соответствии с общими
      принципами права государств-членов.
      4. Каждый человек может обращаться в институты Европейского
      Союза на одном из официальных языков договоров и должен получить
      ответ на том же языке.

      Статья 42

      Право на доступ к документации

      Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза, или любое
      физическое или юридическое лицо, проживающее или имеющее
      официальное зарегистрированное местопребывание в одном из
      государств-членов, обладает правом доступа к документам
      Европейского парламента, Совета и Европейской комиссии.

      Статья 43

      Омбудсман

      Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза или любое
      физическое или юридическое лицо, проживающее или имеющее
      официальное зарегистрированное местопребывание в одном из
      государств-членов, вправе обратиться к Омбудсману Европейского
      Союза с жалобой в случае ненадлежащего выполнения функций
      институтами или органами Сообщества, за исключением жалоб на
      Европейский суд и суд первой инстанции при исполнении ими своих
      судебных функций.

      Статья 44

      Право на подачу петиции

      Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза, физическое
      или юридическое лицо, проживающее или имеющее официальное
      зарегистрированное местопребывание в одном из государств-членов,
      обладает правом на подачу петиции в Европейский парламент.

      Статья 45

      Свобода передвижения и проживания

      1. Каждый гражданин или гражданка Европейского Союза обладает
      правом свободного передвижения и проживания на территории
      государств-членов.
      2. Свобода передвижения и проживания может предоставляться в
      соответствии с Договором, учреждающим Европейское сообщество
      ( 994_017 ), выходцам из третьих стран, законно проживающим на
      территории любого государства-члена.

      Статья 46

      Дипломатическая и консульская защита

      Каждый гражданин Европейского Союза пользуется на территории
      третьего государства, в котором его государство не имеет своего
      представительства, защитой дипломатических или консульских
      учреждений любого государства-члена на тех же условиях, что и
      граждане данного государства.

      Глава VI. Правосудие

      Статья 47

      Право на эффективное средство
      правовой защиты и доступ к беспристрастному суду

      Каждый человек, чьи права и свободы, гарантированные правом
      Европейского Союза, были нарушены, имеет право на эффективное
      средство правовой защиты в суде при соблюдении условий,
      предусмотренных настоящей статьей.
      Каждый человек имеет право на справедливое, публичное и
      своевременное разбирательство его дела независимым и
      беспристрастным судом, созданным на основании закона. Каждый
      человек может прибегнуть к помощи адвоката, защитника и назначить
      своего представителя.
      Те, кто не располагает достаточными средствами, освобождаются
      от судебных расходов, в той мере, в которой это освобождение
      необходимо для обеспечения эффективного доступа к правосудию.

      Статья 48

      Презумпция невиновности и право на защиту

      1. Каждый обвиняемый считается невиновным, пока виновность
      его не будет установлена согласно закону.
      2. Каждому обвиняемому гарантируется соблюдение его права на
      защиту.

      Статья 49

      Принципы законности и
      соответствия наказания совершенному преступлению

      1. Никто не может быть осужден за совершение какого-либо
      деяния или бездействия, которое, согласно действовавшему в момент
      его совершения национальному или международному праву, не являлось
      правонарушением. Равным образом не может налагаться наказание,
      более тяжелое нежели то, которое подлежало применению в момент
      совершения правонарушения. Если после совершения правонарушения
      законом устанавливается более легкое наказание, оно подлежит
      применению.
      2. Ничто в настоящей статье не препятствует преданию суду и
      наказанию любого лица за любое деяние или бездействие, которое в
      момент совершения являлось преступлением согласно общим принципам
      права, признанным международным сообществом.
      3. Мера наказания должна соответствовать тяжести совершенного
      преступления.

      Статья 50

      Право не быть повторно осужденным
      или наказанным в уголовном порядке за одно
      и то же преступление

      Никакое лицо не должно быть повторно судимо или наказано в
      уголовном порядке за преступление, в совершении которого оно уже
      было окончательно оправдано или осуждено на территории
      Европейского Союза в соответствии с законом.

      Глава VII. Общие положения

      Статья 51

      Сфера применения

      1. Положения настоящей Хартии адресуются институтам и органам
      Европейского Союза при соблюдении принципа субсидиарности, а также
      к государствам-членам исключительно в случаях применения ими права
      Европейского Союза. Соответственно они соблюдают права, следуют
      принципам и способствуют их применению согласно своей компетенции.
      2. Настоящая Хартия не создает новых полномочий и не ставит
      новых задач перед Сообществом и Европейским Союзом, и не изменяет
      их полномочия и задачи, определенные в договорах.

      Статья 52

      Сфера действия гарантируемых прав

      1. Любое ограничение прав и свобод, признанных настоящей
      Хартией, должно быть предусмотрено законом и соблюдать основное
      содержание этих прав и свобод. Ограничения могут применяться лишь
      при соблюдении принципа пропорциональности и только в том случае,
      если они необходимы и действительно отвечают общим целям,
      признаваемым Европейским Союзом, или необходимы для защиты прав и
      свобод других людей.
      2. Права, признаваемые в настоящей Хартии и основанные на
      Договорах о Сообществах ( 994_017, 994_026, 994_027 ) или на
      Договоре о создании Европейского Союза ( 994_029 ), осуществляются
      на условиях и в пределах, в них установленных.
      3. В той мере, в которой настоящая Хартия содержит права,
      соответствующие правам, гарантируемым Европейской конвенцией о
      защите прав человека и основных свобод ( 995_004 ), их смысл и
      применение совпадают со смыслом и применением установленными
      названной Конвенцией. Данное положение не является препятствием
      для их более широкой защиты по праву Европейского Союза.

      Статья 53

      Уровень защиты

      Ни одно из положений настоящей Хартии не должно толковаться
      как ограничивающее или наносящее ущерб правам человека и основным
      свободам в соответствующей сфере их применения, признанным правом
      Европейского Союза, международным правом и международными
      конвенциями, участниками которых являются Европейский Союз,
      Европейское сообщество или все государства-члены, и в особенности
      Европейской конвенцией о защите прав человека и основных свобод
      ( 995_004 ), а также конституциями государств-членов.

      Статья 54

      Запрещение злоупотребления правом

      Ничто в настоящей Хартии не может толковаться как
      предполагающее право заниматься какой-либо деятельностью или
      совершать какие-либо действия, направленные на попрание прав и
      свобод, изложенных в настоящей Хартии, или на их ограничение в
      большей степени, нежели это предусмотрено настоящей Хартией.
    • 2005.01.16 | Обережний герой

      Договір про Європейський Союз

      Договор о Европейском союзе

      ( Дополнительно см. Директиву ( 994_243 ) от 15.12.97
      Договор ( 994_261 ) от 26.02.2001 )


      Его Величество Король Бельгийцев,
      Ее Величество Королева Дании,
      Президент Федеративной Республики Германия,
      Президент Греческой Республики,
      Его Величество Король Испании,
      Президент Французской Республики,
      Президент Ирландии,
      Президент Итальянской Республики,
      Его Королевское Высочество Великий Герцог Люксембурга,
      Ее Величество Королева Нидерландов,
      Президент Португальской Республики,
      Ее Величество Королева Соединенного Королевства
      Великобритании и Северной Ирландии,

      Полные решимости обозначить новый этап в развитии европейской
      интеграции, открывающийся с учреждением Европейских сообществ,
      Сознавая историческое значение прекращения разделенности
      европейского континента и необходимость создания прочных основ для
      строительства будущей Европы,
      Подтверждая свою приверженность принципам свободы,
      демократии, уважения к правам человека, основным свободам и
      правопорядку,
      Стремясь к углублению солидарности между своими народами на
      основе принципа уважения их истории, культуры и традиций,
      Стремясь содействовать дальнейшему развитию демократических и
      эффективно функционирующих институтов, обеспечивающих возможность
      лучшего выполнения поставленных задач в условиях единой
      институциональной структуры,
      Полные решимости достичь укрепления и более тесного сближения
      экономик своих стран и установить экономический и валютный союз,
      включая, в соответствии с условиями настоящего Договора, единую и
      твердую валюту,
      Побуждаемые содействовать экономическому и социальному
      прогрессу своих народов в том, что касаетя завершения формирования
      единого внутреннего рынка, укрепления сплоченности и защиты
      окружающей среды, а также претворять в жизнь политику,
      гарантирующую прогресс в других областях, по мере дальнейшего
      развития экономической интеграции,
      Полные решимости установить гражданство, общее для граждан их
      стран,
      Полные решимости осуществлять общую внешнюю политику и
      политику безопасности, включая разработку, сообразно с
      обстоятельствами, общей оборонительной политики, которая могла бы
      привести со временем к созданию общих сил обороны, укрепляя
      посредством всего этого также и идентичность Европы, как единого
      целого и ее независимость как фактора укрепления мира,
      безопасности и содействия прогрессу в Европе и во всем мире,
      Подтверждая вновь свою цель способствовать свободному
      передвижению лиц, гарантируя при этом личную и общественную
      безопасность своим гражданам путем включения в настоящий Договор
      вопросов правосудия и внутрених дел,
      Полные решимости неустанно содействовать созданию все более
      тесного союза европейских народов, в котором решения принимаются с
      максимально возможным вниманием к гражданину, в соответствии с
      принципом субсидиарности,
      Имея в виду дальнейшие шаги, которые должны быть предприняты
      для развития европейской интеграции,
      Приняли решение основать Европейский Союз и с этой целью
      назначили своих полномочных представителей:

      Его Величество Король Бельгийцев
      Марка Эйскенса, министра иностранных дел,
      Филиппа Мейштадта, министра финансов;
      Ее Величество Королева Дании
      Уффе Эллемана-Енсена, министра иностранных дел,
      Андерса Фог Рассмуссена, министра экономики;
      Президент Федеративной Республики Германия
      Ганса-Дитриха Геншера, Федерального министра иностранных дел,
      Теодора Вайгеля, Федерального министра финансов;
      Президент Греческой Республики
      Антониоса Самараса, министра иностранных дел,
      Эффимиоса Христодулу, министра экономики;
      Его Величество Король Испании
      Франсиско Фернандеса Ордоньеса, министра иностранных дел,
      Карлоса Сольчага Каталана, министра экономики и финансов;
      Президент Французской Республики
      Ролана Дюма, министра иностранных дел,
      Пьера Береговуа, министра экономики, финансов и бюджета;
      Президент Ирландии
      Герарда Коллинза, министра иностранных дел,
      Берги Ахерн, министра финансов;
      Президент Итальянской Республики,
      Джанни Де Микелиса, министра иностранных дел,
      Гвидо Карли, министра финансов;
      Его Королевское Высочество Великий Герцог Люксембурга,
      Жака Ф. Пооса, заместителя премьер-министра, министра иностранных
      дел,
      Жан-Клода Жюнкера, министра финансов;
      Ее Величество Королева Нидерландов,
      Ханса ван ден Брука, министра иностранных дел,
      Виллема Кока, министра финансов;
      Президент Португальской Республики,
      Жуана де Деус Пинейро, министра иностранных дел,
      Жоржи Брага де Маседо, министра финансов;
      Ее Величество Королева Соединенного Королевства
      Великобритании и Северной Ирландии
      Высокочтимого Дугласа Херда, министра иностранных дел и по делам
      Содружества,
      Достопочтенного Френсиса Мода, министра финансов;

      Которые, обменявшись верительными грамотами, подтверждающими
      их полномочия, и удостоверившись, что они находятся в должном
      порядке и надлежащей форме, договорились о следующем.

      Раздел I

      Общие условия

      Статья A

      Согласно настоящему Договору, Высокие Договаривающиеся
      Стороны учреждают Европейский Союз, называемый в дальнейшем
      "Союз".
      Договор знаменует собой новый этап в процессе создания как
      никогда ранее сплоченного союза народов Европы, в котором
      принимаемые решения направлены на наиболее полное удовлетворение
      потребностей граждан.
      Союз учреждается на базе Европейского сообщества,
      дополненного сферами политики и формами сотрудничества в
      соответствии с настоящим Договором. Его задача состоит в том,
      чтобы организовать, с помощью методов, характеризуемых
      сплоченностью и солидарностью, отношения между
      государствами-членами и между их народами.

      Статья B

      Союз ставит перед собой следующие цели:
      - содействовать устойчивому и гармоничному экономическому и
      социальному прогрессу, особенно путем создания пространства без
      внутренних границ, экономического и социального сплочения и
      создания экономического и валютного союза, в конечном счете,
      включающего введение единой валюты в соответствии с положениями
      настоящего Договора;
      - способствовать утверждению его индивидуальности на
      международной арене, особенно путем осуществления общей внешней
      политики и общей политики безопасности, включая возможное
      оформление в дальнейшем общей оборонительной политики, которая
      могла бы привести со временем к созданию общих сил обороны;
      - усилить защиту прав и интересов граждан государств-членов
      посредством введения гражданства Союза;
      - развивать тесное сотрудничество в области правосудия и
      внутренних дел;
      - полностью сохранять достигнутый уровень интеграции
      Сообщества (acquis communautaire) и опираться на него, чтобы
      определить посредством применения процедуры, изложенной в статье
      2, в какой мере политика и формы сотрудничества, сформулированные
      настоящим Договором, нуждаются в пересмотре для обеспечения
      эффективности механизмов и институтов Сообщества.
      Цели Союза достигаются таким образом, как это предусмотрено
      настоящим Договором, в соответствии с установленными им условиями
      и графиком, а также при соблюдении принципа субсидиарности, как он
      определен в статье 3b Договора, учредившего Европейское
      сообщество ( 994_017 ).

      Статья C

      В Союзе действует единая институционная структура, которая
      должна обеспечивать согласованность и преемственность
      деятельности, осуществляемой для достижения его целей, с
      соблюдением и опорой на достигнутый в Сообществе уровень
      интеграции.
      Союз должен особо обеспечивать согласованность своих
      внешнеполитических действий в общем контексте внешней политики,
      политики в сферах безопасности, экономики и содействия развитию.
      Совет и Комиссия несут ответственность за обеспечение такой
      согласованности. Они обеспечивают осуществление этой политики в
      соответствии со своими полномочиями.

      Статья D

      Европейский совет дает Союзу необходимый побудительный
      импульс для развития и определяет общие политические ориентиры.
      Европейский совет собирает глав государств или правительств
      государств-членов и Председателя Комиссии. Их должны сопровождать
      в качестве помощников министры иностранных дел государств-членов и
      один из членов Комиссии. Европейский совет собирается по крайней
      мере дважды в год под председательством Главы государства или
      правительства государства-члена, которое председательствует в
      Совете.
      Европейский совет представляет Европейскому парламенту доклад
      о каждом своем заседании и ежегодный письменный доклад о
      прогрессе, достигнутом Союзом.

      Статья E

      Европейский парламент, Совет, Комиссия и Суд осуществляют
      свои полномочия в соответствии с условиями и согласно целям,
      предусмотренным, с одной стороны, положениями Договоров,
      учредивших Европейские сообщества, и последующих Договоров и
      Актов, внесших в них изменения и дополнения, с другой - иными
      положениями настоящего Договора.

      Статья F

      1. Союз уважает национальную индивидуальность
      государств-членов, чьи политические системы основаны на принципах
      демократии.
      2. Союз уважает основные права личности, как они
      гарантированы Европейской конвенцией по защите прав человека и
      основных свобод ( 995_004 ), подписанной 4 ноября 1950 г. в Риме,
      и как они вытекают из общих конституционных традиций
      государств-членов, в качестве общих принципов права Сообщества.
      3. Союз наделяет себя средствами, необходимыми для достижения
      своих целей и осуществления своей политики.

      Раздел II

      Положения, изменяющие договор,
      учреждающий Европейское
      экономическое сообщество, с целью
      учреждения Европейского сообщества

      Статья G

      Договор, учреждающий Европейское экономическое сообщество
      ( 994_017 ), изменяется в соответствии с положениями данной
      статьи, для того чтобы учредить Европейское сообщество.

      A - по всему тексту Договора:

      (1) Термин "Европейское экономическое сообщество" должен быть
      заменен термином "Европейское сообщество".

      B - в Части первой "Принципы":

      (2) Статья 2 заменяется следующей:

      "Статья 2

      Сообщество имеет своей задачей, путем создания общего рынка,
      экономического и валютного союза, а также путем осуществления
      общей политики и деятельности, изложенной в статьях 2 и 3a,
      содействовать повсеместно в Сообществе гармоничному и
      сбалансированному развитию экономической деятельности, устойчивому
      и безинфляционному росту, сохраняющему окружающую среду,
      достижению высокой степени конвергенции экономических показателей,
      высокого уровня занятости и социальной защиты, повышению
      жизненного уровня и качества жизни, экономическому и социальному
      сплочению и солидарности государств-членов".

      (3) Статья 3 заменяется следующей:

      "Статья 3

      Для достижения провозглашенных в статье 2 целей деятельность
      Сообщества, осуществляемая в соответствии с условиями и сроками,
      которые предусмотрены настоящим Договором, включает:
      (a) отмену таможенных пошлин и количественных ограничений на
      импорт и экспорт товаров в торговле между государствами-членами, а
      также других мер, имеющих такой же характер;
      (b) общую торговую политику;
      (c) внутренний рынок, характеризующийся отменой препятствий
      свободному передвижению товаров, лиц, услуг и капиталов между
      государствами-членами;
      (d) меры, касающиеся въезда и передвижения лиц на внутреннем
      рынке, как это предусмотрено в статье 100c;
      (e) общую политику в сферах сельского хозяйства и
      рыболовства;
      (f) общую транспортную политику;
      (g) установление системы, предотвращающей нарушения на
      внутреннем рынке;
      (h) сближение национальных законодательств государств-членов
      в той степени, какая необходима для нормального функционирования
      общего рынка;
      (i) политику в социальной сфере, включая деятельность
      Европейского социального фонда;
      (j) экономическое и социальное сплочение;
      (k) политику защиты окружающей среды;
      (l) повышение конкурентоспособности промышленности
      Сообщества;
      (m) содействие исследованиям и технологическому развитию;
      (n) стимулирование усилий по созданию и развитию
      трансевропейских коммуникационных сетей и инфраструктуры;
      (o) вклад в достижение высокого уровня здравоохранения;
      (p) вклад в образование, профессиональное обучение и расцвет
      культуры в государствах-членах;
      (q) политику сотрудничества в содействии развитию;
      (r) ассоциацию с заморскими странами и территориями для
      расширения торговли и совместного содействия экономическому и
      социальному развитию;
      (s) вклад в усиление защиты потребителя;
      (t) мероприятия в области энергетики, социальной защиты и
      туризма."

      (4) Добавляется следующая статья:

      "Статья 3a

      1. Для достижения целей, поставленных в статье 2,
      деятельность государств-членов и Сообщества включает, согласно
      настоящему Договору и в соответствии с установленным в нем
      графиком, принятие экономической политики, которая основана на
      тесной координации экономической политики государств-членов, на
      внутреннем рынке и на определении общих задач, и проводится в
      соответствии с принципом открытой рыночной экономики со свободной
      конкуренцией.
      2. Параллельно с предыдущим, согласно настоящему Договору и в
      соответствии с установленными в нем графиком и процедурами, эта
      деятельность включает неизменный фиксированный обменный курс,
      ведущий к введению единой валюты, ЭКЮ, разработку и проведение
      единой валютной политики и политики обменных курсов, основной
      целью которых является поддержание стабильных цен и, без ущерба
      для этой цели, поддержание общих экономических курсов в
      Сообществе, в соответствии с принципом открытой рыночной экономики
      со свободной конкуренцией.
      3. Эта деятельность государств-членов и Сообщества должна
      укрепить согласие относительно следующих руководящих принципов:
      стабильные цены, здоровое состояние государственных финансов и
      валюты, устойчивый платежный баланс."

      (5) Добавляется следующая статья:

      "Статья 3b

      Сообщество действует в пределах своих полномочий,
      определяемых настоящим Договором и поставленными перед ним здесь
      целями.
      В областях, которые не подпадают под его исключительную
      компетенцию, Сообщество действует в соответствии с принципом
      субсидиарности, если и поскольку цели предполагаемого действия не
      могут быть достигнуты в достаточной мере государствами-членами и
      поэтому, в силу масштабов и результатов предполагаемого действия,
      могут быть более успешно достигнуты Сообществом.
      Любые действия Сообщества не должны идти далее того, что
      необходимо для достижения целей настоящего Договора."

      (6) Добавляется следующая статья:

      "Статья 4

      1. Задачи, возлагаемые на Сообщество, выполняются следующими
      институтами:
      - Европейским парламентом,
      - Советом,
      - Комиссией,
      - Судом европейского сообщества,
      - Палатой аудиторов.
      Каждый институт действует в пределах полномочий, которыми он
      наделяется в соответствии с настоящим Договором.
      2. Совет и Комиссия пользуются помощью Экономического и
      социального комитета и Комитета регионов, выполняющих
      консультативную функцию."

      (7) Добавляются следующие статьи:

      "Статья 4a

      Европейская система центральных банков (в дальнейшем - ЕСЦБ)
      и Европейский центральный банк (в дальнейшем - ЕЦБ) учреждаются в
      соответствии с порядком, изложенным в настоящем Договоре; они
      действуют в пределах полномочий, предоставленных им согласно
      настоящему Договору, и согласно прилагаемому Уставу ЕСЦБ и ЕЦБ (в
      дальнейшем - Устав ЕСЦБ).

      Статья 4b

      Учреждается Европейский инвестиционный банк, который
      действует в пределах полномочий, которыми его наделили настоящий
      Договор и прилагаемый к нему Устав."

      (8) Статья 6 исключается, и статья 7 становится статьей 6. Ее
      второй параграф заменяется следующим:

      "Совет, действующий в соответствии с процедурой, изложенной в
      статье 189c, может принимать правовые акты, призванные запретить
      такую дискриминацию."
      (9) Статьи 8, 8a, 8b и 8c становятся соответственно статьями
      7, 7a, 7b и 7c.

      С - Добавляется следущая часть:

      "Часть вторая

      Гражданство союза

      Статья 8

      1. Настоящим устанавливается гражданство Союза.
      Каждый гражданин государства-члена является гражданином
      Союза.
      2. Граждане Союза наделяются правами и исполняют обязанности
      в соответствии с настоящим Договором.

      Статья 8a

      1. Каждый гражданин Союза имеет право на свободное
      передвижение и постоянное проживание на территории
      государств-членов, с учетом ограничений и условий, предусмотренных
      настоящим Договором, и в соответствии с положениями, принятыми для
      его применения.
      2. Совет может принять положения с целью способствовать
      осуществлению прав, изложенных в параграфе 1; если настоящий
      Договор не предусматривает иного, Совет принимает решение
      единогласно, по предложению Комиссии и получив согласие
      Европейского парламента.

      Статья 8b

      1. Каждый гражданин Союза, проживающий в государстве-члене,
      гражданином которого он не является, имеет право участвовать в
      голосовании и баллотироваться в качестве кандидата на
      муниципальных выборах в государстве-члене, в котором он проживает,
      на тех же условиях, что и граждане этого государства. Порядок
      осуществления этого права подлежит детальной проработке и должен
      быть принят до 31 декабря 1994 г. единогласным решением Совета, по
      предложению Комиссии и после консультаций с Европейским
      парламентом; эти детальные проработки могут предусматривать
      отступления там, где они оправданы специфическими проблемами
      государства-члена.
      2. Без ущерба для статьи 138 (3) и для положений, принятых в
      целях ее осуществления, каждый гражданин Союза, проживающий в
      государстве-члене, гражданином которого он не является, имеет
      право участвовать в голосовании и баллотироваться в качестве
      кандидата на выборах в Европейский парламент в государстве-члене,
      в котором он проживает, на тех же условиях, что и граждане этого
      государства. Порядок осуществления этого права подлежит детальной
      проработке и должен быть принят до 31 декабря 1993 г. единогласным
      решением Совета, по предложению Комиссии и после консультаций с
      Европейским парламентом; эти детальные проработки могут
      предусматривать отступления там, где они оправданы специфическими
      проблемами государства-члена.

      Статья 8c

      Каждый гражданин Союза на территории третьей страны, где нет
      представительства государства-члена, гражданином которого он
      является, имеет право на защиту со стороны дипломатических или
      консульских представительств любого государства-члена на тех же
      условиях, что и граждане этого государства. До 31 декабря 1993 г.
      государства-члены должны совместно определить необходимые правила
      и начать международные переговоры по поводу гарантий такой защиты.

      Статья 8d

      Каждый гражданин Союза имеет право обращаться в Европейский
      парламент в соответствии со статьей 138d.
      Каждый гражданин Союза может обращаться к Омбудсмену,
      назначаемому в соответствии со статьей 138e.

      Статья 8e

      Комиссия должная предоставить Европейскому парламенту, Совету
      и Экономическому и социальному комитету до 31 декабря 1993 г.
      доклад об использовании положений этой части Договора, и затем
      представлять такой доклад через каждые три года.
      На этой основе, и не затрагивая других условий настоящего
      Договора, Совет единогласным решением, по предложению Комиссии и
      после консультаций с Европейским парламентом, может принять
      положения, имеющие целью упрочить или дополнить права,
      установленные в этой Части; он рекомендует государствам-членам
      принять эти положения в соответствии с конституционными
      требованиями."

      D - Части вторая и третья объединяются под следующим
      названием:

      "Часть третья

      Политика сообщества"

      и в этой Части:

      (10) Первое предложение статьи 49 заменяется следующим:

      "Как только настоящий Договор вступит в силу, Совет, действуя
      в соответствии с процедурой, изложенной в статье 189Ь, и после
      консультации с Европейским парламентом и Экономическим и
      социальным комитетом, должен издать директивы или регламенты,
      устанавливающие меры, необходимые для поэтапного введения свободы
      передвижения, особенно, как это определено в статье 48, для
      трудящихся:"

      (11) Статья 54 (2) заменяется следующей:

      "2. Чтобы осуществить эту общую программу или, при отсутствии
      такой программы, чтобы достигнуть какой-либо стадии свободы
      жительства и экономической деятельности, имея в виду какой-либо
      конкретный вид деятельности, Совет, в соответствии с процедурой,
      изложенной в статье 189Ь, и после консультаций с Экономическим и
      социальным комитетом, действует посредством директив."

      (12) Статья 56 (2) заменяется следующей:

      "2. До окончания переходного периода Совет, по предложению
      Комиссии и после консультаций с Европейским парламентом,
      единогласным решением принимает директивы в целях согласования
      упомянутых положений, установленных законом или актами
      исполнительной власти. Однако после окончания второго этапа Совет,
      действуя в соответствии с процедурой, изложенной в статье 189b,
      принимает директивы для согласования таких положений, которые
      являются предметом регулирования исполнительной власти в каждом
      государстве-члене."

      (13) Статья 57 заменяется следующей:

      ...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.16 | Обережний герой

        Зміни до Договору про Європейський Союз

        Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування Європейських Співтовариств
        та деяких пов'язаних з ними актів
        (2001/C80/01)


        Його Величність Король бельгійців,
        Її Величність Королева Данії,
        Президент Федеративної Республіки Німеччина,
        Президент Грецької Республіки,
        Його Величність Король Іспанії,
        Президент Французької Республіки,
        Президент Ірландії,
        Президент Італійської Республіки,
        Його Королівська Високість Великий Герцог Люксембурзький,
        Її Величність Королева Нідерландів,
        Федеральний Президент Республіки Австрія,
        Президент Португальської Республіки,
        Президент Республіки Фінляндія,
        Його Величність Король Швеції,
        Її Величність Королева Сполученого Королівства Великобританії
        та Північної Ірландії,

        відзначаючи історичне значення подолання поділу європейського
        континенту,
        бажаючи завершити процес, розпочатий Амстердамським
        договором, щодо підготовки інституцій ЄС до функціонування у
        розширеному Союзі,
        маючи твердий намір на основі цього продовжити переговорний
        процес про вступ з метою приведення його до успішного завершення
        відповідно до процедури, викладеної в Договорі про Європейський
        Союз ( 994_029 ),
        вирішили внести зміни та доповнення до Договору про
        Європейський союз ( 994_029 ) та Договорів про заснування
        Європейських Співтовариств та до деяких пов'язаних з ними актів і
        з цією метою призначили як своїх уповноважених:

        Його Величності Короля бельгійців:
        Пана Луї Мішеля,
        Заступника Прем'єр-міністра та Міністра закордонних справ;

        Її Величності Королеви Данії:
        Пана Могенса Люккетофта,
        Міністра закордонних справ;

        Президента Федеративної Республіки Німеччина:
        Пана Йозефа Фішера,
        Федерального міністра закордонних справ та заступника
        Федерального Канцлера;

        Президента Грецької Республіки:
        Пана Георгіоса Папандреу,
        Міністра закордонних справ;

        Його Величності Короля Іспанії:
        Пана Хозепа Піке-і-Камп,
        Міністра закордонних справ;

        Президента Французької Республіки:
        Пана Юбера Ведрена,
        Міністра закордонних справ;

        Президента Ірландії:
        Пана Брайана Коуена,
        Міністра закордонних справ;

        Президента Італійської Республіки:
        Пана Ламберто Діні,
        Міністра закордонних справ;

        Його Королівської Високості Великого Герцога Люксембурзького:
        Пані Ліді Польфер,
        Заступника Прем'єр-міністра, Міністра закордонних справ та
        зовнішньої торгівлі;

        Її Величності Королеви Нідерландів:
        Пана Йожиаса Йоганнеса ван Артсена,
        Міністра закордонних справ;

        Федерального Президента Республіки Австрія:
        Пані Беніту Фереро-Вальднер,
        Федерального міністра закордонних справ;

        Президента Португальської Республіки:
        Пана Жайме Гама,
        Державного міністра, Міністра закордонних справ;

        Президента Республіки Фінляндія:
        Пана Ерккі Туоміойа,
        Міністра закордонних справ;

        Його Величності Короля Швеції:
        Пані Анну Лінд,
        Міністра закордонних справ;

        Її Величності Королеви Сполученого Королівства Великобританії
        та Північної Ірландії:
        Пана Робіна Кука,
        Державного Секретаря закордонних справ та у справах
        Співдружності;

        які належним чином та у відповідній формі, підтвердивши свої
        повноваження, ПОГОДИЛИСЯ про ТАКЕ:

        Розділ перший

        Суттєві зміни та доповнення

        Стаття 1

        У Договір про Європейський Союз ( 994_029 ) вносяться такі
        зміни та доповнення відповідно до положень цієї статті.

        1. Стаття 7 подається в такій редакції:

        "Стаття 7

        1. На обгрунтовану пропозицію однієї третини Держав-членів,
        Європейського Парламенту чи Комісії Рада більшістю в 4/5 від своїх
        членів після отримання згоди Європейського Парламенту може
        прийняти рішення про те, що існує певний ризик серйозного
        порушення Державою-членом принципів, зазначених у статті 6 (1), та
        направити відповідні рекомендації такій державі. Перед винесенням
        такого визначення Рада заслуховує таку Державу-члена та, діючи
        відповідно до зазначеної процедури, може звернутися до незалежних
        осіб з проханням представити протягом розумного терміну доповідь
        про ситуацію у такій Державі-члені.
        Рада регулярно перевіряє підстави, на основі яких таке
        рішення було прийняте і продовжує застосовуватися.
        2. Рада у складі голів держав чи урядів, діючи одностайно, за
        пропозицією однієї третини Держав-членів або Комісії та після
        отримання згоди Європейського Парламенту, може визнати наявність
        серйозного і постійного порушення Державою-членом принципів,
        викладених у статті 6 (1), після запрошення відповідної
        Держави-члена надати свої зауваження.
        3. Після прийняття рішення, зазначеного в пункті 2, Рада,
        діючи кваліфікованою більшістю, може вирішити призупинити дію
        прав, що випливають із застосування даного Договору, щодо
        відповідної Держави-члена, включаючи право голосу представника
        уряду такої Держави-члена в Раді. Діючи таким чином, Рада бере до
        уваги можливі наслідки впливу такого призупинення на права та
        обов'язки фізичних і юридичних осіб.
        Зобов'язання такої Держави-члена за цим Договором у
        будь-якому разі залишаються чинними для неї.
        4. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може в подальшому
        прийняти рішення про зміну чи відміну заходів, вжитих відповідно
        до пункту 3, згідно зі змінами в ситуації, що призвела до вжиття
        таких заходів.
        5. Дотримуючись цілей цієї статті, Рада діє, не враховуючи
        голос представника уряду даної Держави-члена. Утримання від
        голосування членів, які особисто присутні або представлені, не
        впливає на прийняття рішень, зазначених у пункті 2. Кваліфікована
        більшість, згідно з положеннями статті 205 (2) Договору про
        заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ), має
        визначатися пропорційно до числа зважених голосів членів Ради.
        Умови цього пункту слід виконувати також у разі позбавлення
        члена Союзу права голосу відповідно до пункту 3.
        6. Дотримуючись цілей пунктів 1 та 2, Європейський Парламент
        діє більшістю у дві третини поданих голосів, що становлять
        більшість його членів".

        2. Стаття 17 подається в такій редакції:

        "Стаття 17

        1. Спільна зовнішня політика та політика безпеки включає всі
        питання, що стосуються безпеки Союзу, в тому числі прогресивне
        утворення спільної оборонної політики, яка може перетворитися на
        спільну оборону в разі прийняття такого рішення Європейською
        Радою. У такому разі Рада рекомендує Державам-членам прийняти таке
        рішення відповідно до їх конституційних процедур.
        Політика Союзу відповідно до цієї статті не повинна завдавати
        шкоди особливому характеру політики безпеки та оборони певних
        Держав-членів і має поважати зобов'язання певних Держав-членів,
        які вбачають втілення їх спільної оборонної політики в Організації
        Північно-Атлантичного Договору (НАТО) відповідно до
        Північно-Атлантичного Договору, та повинна бути сумісною з
        політикою спільної безпеки та оборони, встановленої в рамках
        такого Договору.
        Прогресивне втілення спільної оборонної політики буде
        здійснюватись у спосіб, прийнятний для Держав-членів, шляхом
        співробітництва між ними у сфері озброєнь.
        2. Питання, включені до цієї статті, стосуються таких
        важливих аспектів, як надання гуманітарної допомоги, проведення
        рятувальних робіт, здійснення миротворчої місії, залучення
        збройних формувань до розв'язання кризових конфліктних ситуацій.
        3. Питання, зазначені в цій статті, що торкаються оборонної
        сфери, повинні вирішуватися без шкоди для політики і рішень,
        зазначених у другому підпункті пункту 1.
        4. Положення цієї статті не перешкоджають розвитку тіснішого
        співробітництва між двома чи більше Державами-членами на
        двосторонній основі, в рамках ЗЄС та НАТО, за умови, що таке
        співробітництво не суперечить чи ставить під загрозу положення
        цього Розділу.
        5. З метою досягнення цілей цієї статті її положення будуть
        переглянуті відповідно до статті 48".

        3. У статті 23 (2) перший підпункт доповнюється таким третім
        абзацом:

        " - при призначенні спеціального представника відповідно до
        статті 18 (5)".

        4. Стаття 24 подається в такій редакції:

        "Стаття 24

        1. Коли на виконання цього Розділу необхідно укласти угоду з
        однією або декількома державами або міжнародними організаціями,
        Рада може уповноважити Головуючу державу розпочати переговори з
        цією метою при відповідному сприянні Комісії. Такі Договори
        укладаються Радою за рекомендацією Головуючої держави.
        2. Рада діє одностайно у разі, коли предметом Договору є
        питання, для прийняття внутрішніх рішень з яких необхідна
        одностайність.
        3. Коли угода передбачена для здійснення спільних дій чи
        спільних позицій, Рада діє кваліфікованою більшістю відповідно до
        статті 23 (2).
        4. Положення цієї статті також застосовуються до питань, що
        входять до Розділу IV. У разі, коли предметом Договору є питання,
        з приводу яких необхідна кваліфікована більшість для прийняття
        внутрішніх рішень чи вжиття заходів, Рада діє кваліфікованою
        більшістю відповідно до статті 34 (3).
        5. Ніяка угода не є обов'язковою для Держави-члена, чий
        представник у Раді заявить, що для прийняття такого Договору
        необхідне проходження конституційної процедури в такій державі;
        інші члени Ради можуть погодитися, що, незважаючи на це, угода
        застосовується тимчасово.
        6. Угоди, укладені відповідно до умов даної статті, є
        обов'язковими для установ Союзу".

        5. Стаття 25 подається в такій редакції:

        "Стаття 25

        Без шкоди для статті 207 Договору про заснування
        Європейського Співтовариства ( 994_017 ) Комітет з політики та
        безпеки спостерігає за міжнародною ситуацією у сферах, що
        охоплюються Спільною політикою у сфері зовнішніх зносин і безпеки,
        та сприяє розробці політики в цих сферах шляхом представлення
        свого висновку на запит Ради чи за власною ініціативою. Він також
        спостерігає за здійсненням погодженої політики без шкоди для
        повноважень Головуючої держави та Комісії.
        У рамках даного Розділу Комітет здійснює під керівництвом
        Ради політичний контроль та стратегічне керування операціями з
        урегулювання криз.
        Рада може уповноважити Комітет для цих цілей та на термін
        здійснення операцій з урегулювання криз, як це визначено Радою,
        приймати відповідні рішення стосовно політичного контролю та
        стратегічного керування операціями без шкоди для положень статті
        47".

        6. Додаються такі статті:

        "Стаття 27a

        1. Розширене співробітництво в будь-якій зі сфер, зазначених
        у даному Розділі, повинно бути спрямоване на охорону цінностей та
        слугування інтересам усього Союзу, підкреслюючи його особливість
        як об'єднуючої сили на міжнародній арені. Воно повинно поважати:
        - принципи, цілі, загальні напрями та відповідність спільної
        політики у сфері зовнішніх зносин і безпеки та рішення, прийняті в
        рамках названої політики;
        - повноваження Європейського Співтовариства;
        - відповідність між політиками Союзу та його зовнішніми
        діями.
        2. Положення статей 11 - 27 і 27b - 28 застосовуються до
        розширеного співробітництва, зазначеного в цьому Положенні, окрім
        того, про що в статті 27c та статтях 43 - 45 зазначено інше.

        Стаття 27b

        Розширене співробітництво відповідно до цього Розділу
        стосується реалізації спільних дій чи спільної позиції. Воно не
        повинно стосуватися сфер військового чи оборонного характеру.

        Стаття 27c

        Держави-члени, які мають намір розпочати розширене
        співробітництво між собою, відповідно до статті 27b повинні
        направити в Раду запит стосовно цього.
        Запит повинен бути направлений в Комісію і Європейський
        Парламент для поінформування. Комісія повинна висловити свій
        висновок стосовно того, чи запропоноване розширене співробітництво
        сумісне з політикою Союзу. Дозвіл надається Радою, яка діє згідно
        з другим і третім підпунктом статті 23 (2) і відповідно до статей
        43 - 45.

        Стаття 27d

        Без шкоди для повноважень Головуючої держави або Комісії
        Генеральний Секретар Ради, Високий Представник з питань спільної
        політики у сфері зовнішніх зносин та безпеки повинні особисто
        забезпечити, щоб усі члени Ради та Європейського Парламенту були
        повністю поінформовані про реалізацію розширеного співробітництва
        в галузі спільної зовнішньої політики і політики безпеки.

        Стаття 27e

        Будь-яка Держава-член, яка має намір брати участь у
        розширеному співробітництві, розпочатому відповідно до статті 27c,
        повинна повідомити про свій намір Раду та поінформувати Комісію.
        Комісія подає свій висновок Раді протягом трьох місяців від дати
        отримання повідомлення. Протягом чотирьох місяців від дати
        отримання повідомлення Рада приймає рішення із запиту та, якщо
        вважатиме за необхідне, з таких спеціальних домовленостей. Рішення
        вважається прийнятим, доки Рада, діючи кваліфікованою більшістю,
        не вирішить його призупинити; в цьому разі Рада повинна повідомити
        про причини такого рішення та встановити термін для його
        перегляду.
        Для цілей цієї статті Рада діє кваліфікованою більшістю.
        Кваліфікована більшість визначається за тією ж пропорцією зважених
        голосів та тією ж пропорцією кількості членів Ради, як це
        зазначено у третьому підпункті статті 23 (2) даного Договору".

        7. У статті 29 другий абзац другого підпункту замінюється на
        такий:

        " - тіснішу співпрацю між судовими та іншими компетентними
        органами Держав-членів, включаючи співпрацю через Європейське
        агентство правового співробітництва (Євроюст), відповідно до
        положень статей 31 та 32".

        8. Стаття 31 подається в такій редакції:

        "Стаття 31

        1. Спільні дії у полі правового співробітництва у сфері
        кримінального законодавства включають:
        (a) сприяння та зміцнення співробітництва між компетентними
        міністерствами та органами юстиції чи аналогічними установами
        Держав-членів, включаючи, де необхідно, співпрацю через Євроюст
        щодо розслідування та виконання судових рішень;
        (b) сприяння видачі правопорушників між Державами-членами;
        (c) забезпечення відповідності норм, що діють у
        Державах-членах, якщо це буде необхідним для поліпшення такої
        співпраці;
        (d) попередження колізій юрисдикції між Державами-членами;
        (e) успішне вжиття заходів, що встановлюють мінімальні
        стандарти стосовно складу злочину та покарань у сфері
        організованої злочинності, тероризму, незаконного обігу
        наркотичних засобів.
        2. Рада сприяє співробітництву через Євроюст шляхом:
        (a) надання повноважень Євроюсту для полегшення
        співробітництва між карними органами Держав-членів;
        (b) забезпечення підтримки Євроюстом кримінальних
        розслідувань у випадках тяжких транскордонних злочинів, зокрема
        організованої злочинності, беручи до уваги аналітичну роботу, що
        проводиться Європолом;
        (c) сприяння тісному співробітництву між Євроюстом та
        Європейською юридичною мережею, зокрема для сприяння виконанню
        запитів про надання правової допомоги та запитів про видачу
        правопорушників".

        9. Стаття 40 замінюється статтями 40, 40a, 40b:

        "Стаття 40

        1. Розширене співробітництво в будь-якій зі сфер, зазначених
        у цьому Розділі, повинно сприяти якнайшвидшому перетворенню Союзу
        в простір свободи, безпеки та законності, водночас поважаючи
        повноваження Європейського Співтовариства та цілі, викладені в
        цьому розділі.
        2. Положення статей 29 - 39 і статей 40a - 41 застосовуються
        до розширеного співробітництва, передбаченого цією статтею, якщо
        інше не передбачено статтею 40a і статтями 43 - 45.
        3. Положення Договору про заснування Європейського
        Співтовариства ( 994_017 ) щодо повноважень Суду ЄС та виконання
        таких повноважень застосовуються до цієї статті і статей 40a і
        40b.
    • 2005.01.16 | Обережний герой

      Спільна заява Кучми і ЄС

      Спільна заява
      Президента України Леоніда Кучми та Президента Європейської
      Ради Сільвіо Берлусконі, за участю Генерального секретаря
      Ради - верховного представника з питань спільної зовнішньої
      політики і політики безпеки ЄС Хав'єра Солани та Президента
      Комісії Європейських Співтовариств Романо Проді

      Ялта, 7 жовтня 2003 року


      1. Наш самміт відбувся на тлі завершення нової хвилі
      розширення Європейського Союзу. Поділяючи спільні цілі та
      цінності, ми підкреслили, що безпосереднє сусідство відкриває
      перед нами нові можливості та пропонує нову відповідальність у
      справі забезпечення миру, стабільності й процвітання у неподільній
      Європі.
      2. Україна ще раз підтвердила свою довгострокову стратегічну
      мету - повністю інтегруватися до ЄС. Європейський Союз визнав
      європейські прагнення України та привітав європейський вибір
      України.
      Ми із задоволенням відзначили участь України як повноправного
      члена в Європейській Конференції, яка відбулася в Афінах у квітні
      2003 року. Беручи до уваги нашу рішучість запобігти утворенню
      нових розподільчих ліній в Європі, ми підтвердили наше
      зобов'язання, задеклароване в Афінах, проводити лінію на подальше
      політичне та економічне зближення та поступову інтеграцію
      соціальних та економічних структур між розширеним ЄС та Україною.
      3. Ми обговорили ініціативу ЄС "Ширша Європа - сусідство" та
      погодилися, що широкий спектр її нових можливостей та відповідних
      інструментів має сприяти дедалі більшій участі України у
      внутрішньому ринку ЄС, а також відповідних програмах та політиках
      ЄС, беручи до уваги стратегічні цілі та пріоритети України.
      Україна взяла до уваги позицію Євросоюзу, що ініціатива має
      розглядатися окремо від питання можливого вступу до ЄС, яке
      регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).
      4. Ми привітали значну допомогу Україні з боку ЄС за останні
      роки та обговорили програми і перспективи допомоги Україні з боку
      ЄС у період до і після 2006 року. ЄС розмірковуватиме над
      можливими новими модальностями допомоги Україні, тісно
      консультуючись з нею.
      Ми привітали Програми Сусідства, які планується розробити
      відповідно до пропозицій Єврокомісії. Україна запропонувала, щоб
      після 2006 року нові інструменти та форми допомоги ЄС слушно
      відображали досвід розширення, включаючи елементи співфінансування
      та національного управління допомогою Україні з боку ЄС.
      5. Ми висловили задоволення триваючим успішним виконанням
      Угоди про партнерство та співробітництво ( 998_012 ) та
      підкреслили наше спільне зобов'язання щодо її подальшої
      імплементації.
      Спільна доповідь про стан виконання УПС ( 998_012 )
      відзначила значний прогрес у виконанні цілей УПС. Водночас була
      підкреслена необхідність докласти подальших інтенсивних зусиль в
      окремих сферах реалізації УПС.
      6. Ми відзначили створення Державної ради з питань
      європейської та євроатлантичної інтеграції України та привітали
      прагнення України посилити її інституційну спроможність.
      7. Ми підтвердили, що зміцнення та забезпечення стабільності
      демократичних інституцій, верховенство права та повага прав людини
      є життєво важливими для розвитку України та інтенсифікації
      відносин з ЄС.
      Ми відзначили важливість того, щоб українська влада
      залишалася відданою подальшій реформі судової системи та зміцненню
      адміністративної спроможності, сприянню розвитку громадянського
      суспільства та підтримці свободи засобів масової інформації. Ми
      погодилися, що співробітництво та допомога ЄС в цих галузях мають
      бути посилені.
      8. Ми визнали прогрес, досягнутий Україною в імплементації
      економічних реформ. Ми із задоволенням відзначили стабільне
      зростання української економіки, а також привітали стабільність
      національної валюти, низький рівень інфляції в Україні.
      Ми підкреслили важливість податкової реформи та підтвердили
      продовження зусиль щодо відшкодування ПДВ, а також завершення
      реформи банківського сектора та зміцнення незалежності
      Національного банку України.
      9. Визнаючи важливість створення позитивного інвестиційного
      клімату в Україні, ми переконані, що найближчим часом можна
      досягти вирішального прогресу в усуненні дискримінацій в
      автомобільному секторі.
      Ми заохочуватимемо Уряд України до забезпечення
      недискримінаційного ставлення до іноземних інвесторів і погодилися
      продовжувати докладати наших зусиль з метою усунення торговельних
      обмежень, що залишаються та суперечать положенням УПС ( 998_012 ).
      10. Ми погодилися, що повномасштабний розвиток потенціалу
      нашого партнерства сприятиме подальшому прогресу, необхідному у
      політичних та економічних реформах в Україні, що залишається
      пріоритетом для українського Уряду.
      11. Ми привітали процес розширення ЄС та погодилися, що
      збереження традиційно близьких зв'язків між Україною та новими
      країнами-членами ЄС є життєво важливим для регіональної
      стабільності та сприятиме подальшій інтеграції України до ЄС.
      Ми відзначили важливість продовження обговорення впливу
      розширення на наші відносини на всіх рівнях в рамках органів УПС
      ( 998_012 ). Ми очікуємо на поширення УПС між Україною та ЄС на
      нові держави-члени ЄС.
      12. Україна поінформувала ЄС щодо нещодавно підписаної Угоди
      про створення Єдиного економічного простору між Білоруссю,
      Казахстаном, Російською Федерацією та Україною ( 997_990 ).
      13. Ми погодилися, що одним з найбільш ефективних шляхів
      використання можливостей нинішнього розширення ЄС для України є
      інтенсифікація нею роботи у напрямку адаптації свого
      законодавства, норм і стандартів до відповідних норм ЄС.
      Євросоюз підтвердив свою готовність продовжувати
      співробітництво і підтримку України в процесі адаптації
      законодавства. Національна програма адаптації українського
      законодавства до законодавства ЄС та наша спільна робота щодо
      розробки плану-графіка адаптації законодавства у пріоритетних
      сферах має створити добре підгрунтя для подальшого прогресу у
      виконанні цього важливого завдання. ЄС взяв до уваги пропозиції
      України щодо подальшого процесу адаптації законодавства.
      14. Ми із задоволенням відзначали зростання двосторонньої
      торгівлі між ЄС та Україною та привітали успішне укладення
      двостороннього протоколу про доступ до ринків та послуг у рамках
      вступу України до СОТ.
      ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну в її
      приєднанні до СОТ, а також надати сприяння у розробці доповіді
      Робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ.
      15. Ми наголосили на важливості співробітництва у сфері
      інтеграції інфраструктурних мереж України та ЄС в контексті
      розширення ЄС. Ми відзначили особливу важливість у цьому зв'язку
      енергетичних та транспортних мереж, включаючи їхнє з'єднання з
      Пан'європейськими транспортними коридорами та Транс'європейською
      транспортною мережею, та обговорили можливості зміцнення
      співробітництва в контексті концепції "Ширша Європа".
      З огляду на це Україна підтвердила свою глибоку
      зацікавленість у поширенні мандату Європейського інвестиційного
      банку на Україну, зокрема у сферах енергетики, транспорту,
      довкілля та транскордонного співробітництва.
      16. Ми обговорили питання, що становлять спільний інтерес, в
      транспортному секторі, зокрема питання надійності та безпеки, а
      також технічної та юридичної взаємосумісності транспортних систем.
      Ми наголосили на важливості співробітництва між Україною та
      ЄС щодо системи супутникової навігації Галілео. Ми висловили
      задоволення схваленням Спільної заяви Україна - ЄС щодо співпраці
      у питаннях Супутникова навігація Галілео і закликали наші приватні
      компанії та науковців активізувати співпрацю у цій сфері.
      Ми привітали створення в рамках відповідного органу УПС
      ( 998_012 ) робочої групи Україна - ЄС в галузі космічних
      досліджень та мирного використання космосу.
      17. Ми підкреслили важливість подальшого реформування
      енергетичного сектора України. Ми надалі розвиватимемо нашу
      співпрацю щодо реформування газового сектора та у сфері транзиту
      газу територією України, відзначаючи її ключове значення для
      енергетичної безпеки Європи.
      Ми підтримали продовження роботи спільної експертної робочої
      групи щодо транзиту газу, включаючи реалізацію відповідних
      проектів в рамках Програми ЄС ІНОГЕЙТ. Ми підкреслили важливість
      розвитку Євразійського нафтотранспортного коридору, особливо
      завершення будівництва нафтопроводу Одеса - Броди - Плоцк.
      У цьому зв'язку ми привітали підписання Спільної декларації
      Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Польща і
      Європейської Комісії на підтримку Євразійського нафтотранспортного
      коридору.
      18. Ми підтвердили нашу відданість продовженню
      співробітництва щодо подолання наслідків Чорнобильської
      катастрофи, зокрема, у сферах ядерної безпеки, енергетичних
      потужностей та реформи енергетичного сектора, а також соціальних
      наслідків.
      Українська сторона підтвердила своє зобов'язання щодо
      добудови нових енергоблоків на Рівненський та Хмельницькій АЕС,
      Х2/Р4, відповідно до міжнародно визнаних стандартів ядерної
      безпеки.
      19. ЄС та Україна мають спільну відповідальність щодо захисту
      навколишнього природного середовища. Ми відзначили успіх
      Пан'європейської конференції міністрів навколишнього середовища,
      яка відбулася у Києві у 2003 році, і привітали започаткування
      Нового Партнерства з питань довкілля.
      Ми очікуємо на тісне співробітництво в імплементації
      Кіотського протоколу ( 995_801 ). Ми домовилися далі розвивати
      нашу співпрацю у сфері питань довкілля Чорноморського регіону.
      20. Ми привітали підписання Угоди про відновлення Угоди про
      співробітництво у сфері науки і технологій між Європейським
      Співтовариством та Україною ( 994_194 ) та створення відповідного
      Спільного комітету Україна - ЄС, який регулярно звітуватиме перед
      Підкомітетом Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
      Ми відзначили, що буде розроблено окремий План дій щодо розвитку
      співробітництва в цій галузі.
      21. Ми підкреслили важливість співробітництва між Україною та
      ЄС в сфері юстиції та внутрішніх справ та висловили задоволення
      прогресом в імплементації Плану дій ЄС стосовно України у галузі
      юстицій та внутрішніх справ.
      Ми погодилися зміцнювати нашу спільну співпрацю з питань
      реадмісії та міграції, облаштування кордонів, боротьби з
      організованою злочинністю, включаючи торгівлю людьми, сексуальну
      експлуатацію і дитячу порнографію, відмивання грошей, тероризм,
      наркотики та корупцію.
      Ми заохочуватимемо співробітництво між судовими органами
      України та Євроюстом та очікуємо на можливе співробітництво між
      українськими правоохоронними органами та Європолом.
      22. Ми обмінялися думками щодо ситуації в сфері глобальної
      безпеки та, зокрема, появи нових загроз безпеки, таких як
      тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, неспроможність
      держав виконувати свої функції та організована злочинність.
      Ми погодилися щодо важливості побудови ефективного
      партнерства з метою знайти відповіді на ці виклики. У цьому
      зв'язку ЄС поінформував про свою роботу щодо підготовки Стратегії
      безпеки ЄС, яка має бути затверджена Європейською Радою у грудні.
      Ми залишаємося відданими зміцненню міжнародної системи
      нерозповсюдження та працюватимемо разом над подоланням цього
      глобального виклику.
      23. ЄС висловив високу оцінку участі України у Поліцейській
      місії ЄС у Боснії і Герцеговині. Ми продовжуватимемо наші
      консультації з метою укладення Угоди про використання Євросоюзом
      можливостей України в сфері дальніх авіатранспортних перевезень.
      24. Ми привітали зусилля у напрямку пошуку мирного
      врегулювання Придністровського конфлікту, повністю поважаючи
      суверенітет та територіальну цілісність Республіки Молдова, а
      також закликали обидві сторони взяти на себе повну
      відповідальність у цьому процесі.
      Ми підтвердили наш намір щодо подальшого зміцнення зусиль з
      метою сприяння цьому процесу під егідою ОБСЄ. Ми підкреслили
      важливість виконання зобов'язань Стамбула та Порто. Ми привітали
      посилення митного співробітництва між Україною та Молдовою, а
      також зусиль України, спрямованих на зміцнення безпеки та контролю
      на українсько-молдовському кордоні, і очікуємо на подальший
      прогрес.
      Поділяючи бачення щодо основних принципів врегулювання, ми
      підтвердили нашу готовність робити спільний внесок у прискорення
      домовленостей щодо врегулювання.
      25. Безпека залишається головним пріоритетом в Іраку та
      сторони підкреслили важливість дискусій, які зараз відбуваються в
      Раді Безпеки ООН щодо нової резолюції. Обидві сторони наголосили,
      що ООН має відігравати вирішальну роль.
      26. Ми висловили наше глибоке занепокоєння щодо поновлення
      насилля в Ізраїлі та на Палестинських територіях. Ми закликали
      обидві сторони до негайних дій щодо припинення насилля. Ми ще раз
      підтвердили, що не існує іншої альтернативи ніж негайна та повна
      імплементація, за доброю волею обох сторін, дорожньої карти
      Чотирьох.
    • 2005.01.16 | Обережний герой

      План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх спра

      План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ


      Погоджено на IV засіданні
      Комітету з питань
      співробітництва між Україною
      та ЄС
      12.12.2001 р. м. Київ

      I. Завдання та стратегічні цілі

      1) Розвивати партнерство та практичне співробітництво між
      Європейським Союзом, його країнами-членами, сусідніми
      країнами-кандидатами на вступ до ЄС та Україною в галузі юстиції
      та внутрішніх справ;
      2) Розвивати разом з Україною принципи законності, доступу до
      правосуддя, незалежності судової влади та ефективної системи
      управління, на яких базується мета Європейського Союзу - створення
      "зони свободи, безпеки і справедливості";
      3) Створити відповідну законодавчу базу для ефективного
      співробітництва в галузі юстиції та внутрішніх справ у
      відповідності до міжнародних стандартів та стандартів ЄС та
      працювати в напрямку забезпечення ефективної імплементації та
      застосування цих стандартів;
      4) Підвищити рівень обізнаності з правами людини та
      законністю та сприяти прозорості;
      5) Забезпечити ратифікацію та імплементацію найбільш важливих
      міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з нелегальною
      міграцією, організованою злочинністю та корупцією;
      6) Підвищити рівень управління міграційними процесами та
      вжити належних заходів в галузі прикордонного контролю, реадміссії
      та візової політики з метою запобігання використанню території
      України для нелегальної міграції та транзиту нелегальних мігрантів
      на територію Європейського Союзу;
      7) Боротися з транскордонною організованою злочинністю,
      зокрема, торгівлею людьми, незаконним обігом наркотиків, торгівлею
      краденим автотранспортом, підакцизними товарами та ядерними
      матеріалами, а також відмиванням коштів;
      8) Всі механізми, зазначені в цьому Плані, повинні
      використовуватись для відвернення загрози міжнародного тероризму;
      9) Підвищити координацію програм надання допомоги
      країнами-членами та ЄС для відображення пріоритетів в галузі
      співробітництва;
      10) Вивчити процес розширення ЄС та вплив цього процесу на
      регіон;
      11) Сусідні країни, що є кандидатами на вступ до ЄС, при
      необхідності, можуть бути залучені по відповідним аспектам
      діяльності, передбачених цим Планом дій.
      12) Перелік пріоритетів, зазначених в цьому Плані, не є
      вичерпним. При необхідності до Плану можуть бути додані інші
      заходи в галузі юстиції та внутрішніх справ.

      II. Рамки співробітництва

      - Мета Європейського Союзу - створення "зони свободи, безпеки
      і справедливості" - визначена в розділі IV Договору про заснування
      Європейського Співтовариства ( 994_017 ) та розділі VI Договору
      про Європейський Союз ( 994_029 ), Плані дій щодо організованої
      злочинності, ухваленому Європейською Радою в Амстердамі в червні
      1997 року (зокрема, в Рекомендації N 4), а також у Плані дій у
      сфері юстиції та внутрішніх справ, прийнятого на засіданні
      Європейської Ради у грудні 1998 р. у Відні;
      - Висновки засідання Європейської Ради у Тампере, що
      відбулося у жовтні 1999 року;
      - Висновки до звіту про зовнішні відносини у сфері юстиції та
      внутрішніх справ, прийняті під час засідання Європейської Ради у
      м. Фейра у червні 2000 року;
      - Спільна стратегія щодо України, прийнята під час засідання
      Європейської Ради у Гельсінкі у грудні 1999 року ( 994_492 );
      висновки за результатами саммітів ЄС - Україна, а також висновки
      Ради з питань співробітництва та, зокрема, спільний звіт за січень
      2000 року щодо нелегальної імміграції та торгівлі людьми;
      - Положення Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) між
      Європейським Союзом та його державами-членами і Україною від 16
      червня 1994 року ( 998_012 ), яка набула чинності у березні 1998
      року та структура якої має стати основним інструментом розвитку
      співробітництва; також має бути посилання на вже досягнутий
      прогрес в рамках діалогу, встановленого згідно з цією Угодою;
      - Стратегія ЄС щодо наркотиків на 2000-2004 рр., затверджена
      Європейською Радою в Гельсінкі в грудні 1999 року, та План дій ЄС
      щодо наркотиків на 2000-2004 рр., затверджений Європейською Радою
      у м. Фієра в червні 2000 року;
      - Висновки Європейської Ради від 21 вересня 2001 року та
      Резолюції Ради Безпеки ООН 1373/01 ( 995_854 ) та 1267/99
      ( 995_452 ), прийняті у вересні 2001 року;
      - Діяльність відповідного підкомітету УПС ( 998_012 ) в сфері
      юстиції та внутрішніх справ.

      III. Сфери співробітництва

      1. Міграція та притулок

      - Наближення законодавства України у сфері надання притулку
      та біженців до норм та стандартів ЄС, зокрема, до Конвенції ООН
      про статус біженців 1951 року ( 995_011 ) та Протоколу що
      стосується статусу біженців 1967 року ( 995_363 ), включаючи право
      на притулок та повагу принципу невислання. Наближення системи
      органів державної влади, відповідальних за імплементацію та
      реалізацію положень законодавства про притулок та біженців до норм
      та стандартів ЄС.
      - Проведення більш інтенсивної інтеграційної політики,
      спрямованої на посилення недискримінації в економічному,
      соціальному та культурному житті та розвиток заходів по боротьбі з
      расизмом та ксенофобією;
      - Надання експертної правової допомоги українським органам
      влади в процесі розроблення та внесення змін до діючого
      законодавства з питань іноземців, притулку, імміграції та
      біженців;
      - Підтримка ефективного управління міграційними процесами, в
      тому числі шляхом надання консультативної, фінансової та
      експертної допомоги для заснування Державної міграційної служби
      України та сприяння її діяльності, зокрема, шляхом підвищення
      професійного рівня відповідних співробітників за допомогою
      вивчення досвіду інших країн та проходження практики у відповідних
      службах країн ЄС, що займаються проблемами сучасної міграційної
      політики;
      - Визначення обсягу нелегальної міграції через Україну,
      здійснення моніторингу міграційних процесів та вивчення можливості
      участі України в системі запобігання нелегальній міграції;
      - Вдосконалення співробітництва у сфері реадмісії власних
      громадян, осіб без громадянства та громадян третіх країн з метою
      укладання угоди про реадмісію між Україною та Європейським Союзом;

      2. Прикордонне співробітництво та візова політика

      - Розвиток системи ефективного та всебічного управління
      кордоном (наприклад, прикордонний контроль та охорона кордону) на
      всіх кордонах України та вивчення можливості участі Державного
      комітету України у справах охорони державного кордону в системі
      запобігання нелегальній міграції;
      - Надання підтримки українській стороні у реалізації Програми
      дій, спрямованих на підтримку режиму державного кордону та
      прикордонної зони, розвиток Державного комітету України у справах
      охорони державного кордону на період до 2005 року;
      - Підтримка зусиль України у процесі реформування
      Прикордонних військ з метою створення правоохоронного органу, що
      працював би в якості професійного органу, відповідального за
      управління кордоном;
      - Підтримка ефективного управління кордоном шляхом надання
      консультативної, фінансової та експертної допомоги Державному
      комітету України у справах охорони державного кордону та сприяння
      його діяльності, зокрема, шляхом підвищення професійного рівня
      відповідних співробітників за допомогою вивчення досвіду інших
      країн та проходження стажування у відповідних службах країн ЄС, що
      займаються проблемами сучасної імміграційної політики;
      - Інтенсифікація та спрощення сучасного транскордонного
      співробітництва між Україною та ЄС, а також країнами-кандидатами
      на вступ до ЄС та відповідними третіми країнами;
      - Продовження діалогу щодо візових питань;
      - Продовження діалогу із запобігання потокам нелегальних
      мігрантів до ЄС та в Україну;
      - Вивчення можливості підтримувати зусилля України видавати
      закордонні паспорти відповідно до міжнародних стандартів та
      виявляти фальшиві закордонні паспорти та документи, що посвідчують
      особу.

      3. Організована злочинність

      - Ратифікація та імплементація найбільш важливих міжнародних
      документів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю та
      корупцією, а також ратифікація та імплементація міжнародних
      документів щодо захисту прав людини;
      - Найбільш важливими конвенціями є наступні:
      - Європейська конвенція про захист прав і основних свобод
      людини 1950 року ( 995_004 ), підписана Україною в липні 1997
      року, ратифікована 11 вересня 1997 року ;
      - Європейська конвенція по боротьбі проти тероризму 1977
      року ( 994_331 ), підписана Україною 8 червня 2000 року;
      - Європейська конвенція про захист осіб стосовно
      автоматизованої обробки даних особистого характеру 1981 року
      ( 994_326 );
      - Європейська конвенція про відмивання, пошук, арешт та
      конфіскацію доходів, одержаних злочинних шляхом 1990 року
      ( 995_029 ), підписана Україною 29 травня 1997 року, ратифікована
      16 січня 1998 року;
      - Угода про незаконні перевезення по морю, що реалізують
      Статтю 17 Конвенції ООН про незаконне перевезення наркотичних та
      психотропних речовин, Страсбург, 1995 ( 994_045 );
      - Конвенція ООН про незаконний обіг наркотиків та
      психотропних речовин 1988 року ( 995_096 );
      - Європейська кримінальна конвенція проти корупції, підписана
      Україною 27 січня 1999 року ( 994_101 );
      - Європейська цивільна конвенція проти корупції, підписана
      Україною 4 листопада 1999 року ( 994_102 );
      - Конвенція ООН проти транснаціональної організованої
      злочинності 2000 року ( 995_789 ), підписана Україною 12 грудня
      2000 року та Додаткові протоколи, що доповнюють Конвенцію ООН
      (Протокол про попередження та боротьбу з торгівлею людьми,
      особливо жінками та дітьми, та покарання за неї ( 995_791 );
      Протокол проти контрабанди мігрантами наземними, морськими та
      повітряними шляхами ( 995_790 );
      - Підтримка зусиль України у боротьбі з відмиванням коштів,
      зокрема шляхом створення Фінансової розвідки, що відповідає
      стандартам, передбаченим конвенцією Ради Європи ( 995_029 ), 40
      рекомендаціям FATF ( 835_001 ) та стандартам Групи Егмонта.
      - Сприяння Україні у її боротьбі з торгівлею наркотиками, в
      тому числі торгівлею хімічними речовинами та їх прекурсорами, та
      боротьбі проти зловживання наркотиками, зокрема в питаннях
      запобігання вживанню наркотиків та реабілітації, а також у її
      боротьбі з торгівлею краденим автотранспортом, зброєю, ядерними
      матеріалами та контрабандою підакцизними товарами;
      - Надання Україні допомоги у її боротьбі з торгівлею людьми
      та контрабандою нелегальними мігрантами, а також сприяння розвитку
      діяльності та вжиттю заходів, спрямованих на запобігання торгівлі
      людьми, та сприяння поверненню таких жертв.

      3.1 Тероризм

      - Розвивати двостороннє співробітництво між ЄС та Україною в
      боротьбі проти тероризму та запобіганні йому. Слід звернути увагу
      на наступні специфічні питання:
      - Співпрацювати з метою посилення ролі ООН в багатосторонній
      боротьбі з тероризмом; забезпечити імплементацію Резолюції Ради
      Безпеки ООН 1373/01 від 28 вересня 2001 року щодо боротьби проти
      тероризму ( 995_854 ); сприяти дотриманню та імплементації всіх
      відповідних міжнародних конвенцій, а також сприяти досягненню
      якомога швидкого висновку за результатами переговорів по
      Всеосяжній конвенції ООН про боротьбу з тероризмом;
      - Співпрацювати в подальшому в напрямку викоріння джерел
      фінансування терористичної діяльності шляхом:
      - Сприяння імплементації та втіленню в життя Конвенції ООН
      про боротьбу з фінансуванням тероризму ( 995_518 );
      - Вжиття необхідних заходів по блокуванню рахунків осіб,
      визначених Комітетом по накладанню санкцій, створеного відповідно
      до Резолюції 1267/99 Ради Безпеки ( 995_452 );
      - Заохочення прогресу роботи FATF та OECD по викриттю
      податків.
      - Сприяти співробітництву з третіми країнами у сфері боротьби
      з тероризмом вищенаведеними засобами.

      3.2 Співробітництво в сфері судочинства

      - Прийняття відповідного законодавства та заходів для
      розвитку міжнародного співробітництва в сфері судочинства;
      - Ратифікація та застосування в повному обсязі міжнародних
      інструментів, які мають першочергове значення для розширеного
      співробітництва в галузі судочинства, зокрема
      - Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних
      справах 1959 року ( 995_036 ) та Додатковий протокол 1978 року
      ( 995_037 ), ратифікований Україною 16 січня 1998 р.;
      - Європейська конвенція про екстрадицію 1957 року
      ( 995_033 ), Додаткові протоколи 1975 ( 995_034 ) та 1978 р.р.
      ( 995_035 ), ратифіковані Україною 16 січня 1998 р., набули
      чинності 9 червня 1998 р.;
      - Створення мережі контактів для швидкого обміну інформацією
      про взаємну правову допомогу та співробітництво в сфері
      судочинства, координацію процедур стосовно транскордонної
      злочинності, сприяння збору доказів, надання спеціалізованої
      допомоги. Основні позиції визначатимуться Україною. Зв'язки
      встановлюватимуться українськими судовими органами з відповідними
      органами країн-членів;
      - Розроблення інструкції по співробітництву в сфері
      судочинства між Україною та країнами-членами ЄС та заяви про
      добросовісне відношення до подібного співробітництва;
      - Забезпечення захисту фізичних осіб, наприклад, за схемою
      захисту свідків, які допомагають органам правосуддя з метою
      заохочення осіб поривати стосунки з кримінальними структурами.

      3.3 Співробітництво в правоохоронній сфері

      - Обмін технічною, оперативною та стратегічною інформацією
      між правоохоронними органами країн-членів ЄС та України в межах
      відповідного законодавства сторін в сфері організованої
      злочинності, беручи до уваги необхідність вжиття законодавчих та
      інших необхідних заходів з метою гарантування конфіденційності та
      захисту даних у сфері взаємного обміну даними;
      - Визначення національних українських органів, на виконавчому
      рівні, для обміну інформацією з правоохоронними органами
      країн-членів ЄС;
      - Вжиття заходів для встановлення прямої співпраці між
      правоохоронними та слідчими органами, в тому числі створення
      спільних робочих груп, спеціалізованих на певних категоріях
      злочинів, до складу яких увійдуть представники слідчих органів
      обох сторін;
      - Вжиття необхідних заходів загальнодержавного рівня для
      систематизації співробітництва між поліцією, митною службою,
      розвідкою та службою безпеки, з метою попередження та запобігання
      поширенню злочинної діяльності на територію другої сторони;
      - Сприяння поширенню застосування інституту офіцерів зв'язку
      (liaison officers);
      - Розроблення спільних методів аналізу ризику з метою
      використання у правоохоронних заходах та заходах попередження
      злочинів;
      - У відповідних випадках здійснення обміну інформацією про
      сумнівні фінансові операції між підрозділами фінансової розвідки
      країн-членів ЄС та відповідним органом державної влади України,
      беручи до уваги необхідність забезпечення дотримання законодавчих
      та інших необхідних заходів з метою гарантування конфіденційності
      та захисту даних, які передаються українській стороні;
      - Продовження підготовки співробітників українських
      правоохоронних органів до рівня стандартів ЄС;
      - Згідно з положеннями спільної стратегії ЄС щодо України
      ( 994_492 ), розвиток співробітництва між Європолом та
      відповідними українськими органами відповідно до Конвенції про
      Європол та інших подібних рішень Європейської ради.

      4. Посилення ролі судової влади, верховенства закону та
      покращення управління

      - Підтримка зусиль України по встановленню на конституційних
      засадах незалежної, компетентної та неупередженої судової влади,
      забезпеченої необхідними процедурними механізмами та гарантіями
      для виконання своєї ролі;
      - Забезпечення освіти українських суддів з наголосом на права
      людини, захист особистих (персональних) даних, цивільне право,
      (та) організацію та адміністрацію правосуддя, міжнародне право;
      - Підтримка українських реформ судів загальної юрисдикції та
      адміністративного судочинства та пенітенціарної системи відповідно
      до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та нового законодавства про
      судочинство; - Створення українських національних баз даних
      найважливіших
      судових рішень в справах про кримінальні злочини та з процедурних
      питань;
      - Здійснення боротьби з корупцією та її попередження шляхом
      зменшення впливу факторів, які заохочують корупцію та роблять її
      можливою;
      - Популяризація принципів кращого управління шляхом:
      - внесення змін та доповнень до законодавчої процедури з
      метою зробити її більш ефективною, сучасною та відповідною
      європейським стандартам;
      - посилення ролі державних інституцій, зміцнення
      міжгалузевого співробітництва та обміну даними;
      - Здійснення реформи громадських служб з метою використання
      більш комплексних, адекватних та сучасних підходів;
      - Забезпечення прозорості та звітності рішень та управління.
      Доступ до законодавчої бази та рішень судів вищих інстанцій;
      - Здійснення координованої боротьби проти корупції, в тому
      числі карними заходами, та діяльності, пов'язаної з корупцією;
      - Сприяння співробітництву з громадянським суспільством для
      забезпечення ефективності заходів проти корупції;
      - Створення інституту Омбудсмену або незалежного органу з
      питань запобігання неналежного управління та корупції в органах
      державної влади.

      IV. Імплементація (інструменти та заходи)

      1. Спільно з українськими органами влади розробити
      план-графік, включаючи такі пріоритети як: імплементація,
      моніторинг та оцінка та визначення щорічних пріоритетів;
      2. Функції моніторингу та оцінки імплементації Плану дій, як
      це передбачено планом-графіком, повинні бути доручені відповідному
      підкомітету в рамках УПС ( 998_012 ). Підкомітет зустрічатиметься
      щонайменше раз на рік, а при необхідності частіше, для обговорення
      конкретних питань. На вищезгаданих зустрічах встановлюватимуться
      щорічні пріоритети;
      3. Не пізніше ніж до кінця 2005 р. Рада ЄС має переглянути
      діяльність за цим Планом дій та винести рішення про здійснення
      подальших досліджень з цього приводу;
      4. Представництва Єврокомісії та країн-членів ЄС в Києві
      (ЮВС-аташе, контактні особи, консульський персонал) мають
      проводити регулярні зустрічі для обговорення питань, що містяться
      з даному Плані дій. Оскільки представники української місії при ЄС
      в Брюсселі відіграють важливу роль в імплементації Плану дій,
      доцільним є проведення періодичних спільних засідань. Окрім обміну
      відповідною інформацією, ЮВС-аташе повинні мати можливість
      оцінювати виконання Плану дій та виступати з пропозиціями про
      покращення цього процесу. Необхідно також передбачити можливість
      розширення використання інституту контактних осіб України в
      країнах-членах ЄС;
      5. Залучення Парламенту, ЗМІ та громадськості з метою
      підвищити рівень обізнаності серед політичних лідерів (Парламенту,
      Уряду) та громадян;
      6. Забезпечити дотримання стандартів, встановлених
      міжнародними конвенціями, з наголосом на імплементацію;
      7. Належна участь України в програмах ЄС та країн-членів;
      8. Використання програми ТАСІС на підтримку зусиль України.

      Неофіційний переклад Міністерства юстиції України


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".