Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
04/07/2005 | Євген Захаров
НАВЗДОГІН
(коментар до телепередачі “Подвійний доказ” 5 квітня на 1+1)
Подивившись вчора передачу, присвячену незаконній практиці засекречування указів Президента, я відчув необхідність прокоментувати її у контексті продовження операції “Для друку” альянсом “Майдан”.
По-перше, я хочу красно подякувати всім, хто підписав на сайті “Майдан” лист до Президента, і ведучим передачі Вахтангу Кіпіані та Анатолію Борсюку, а також Миколі Полудьонному. Як на мене, передача добре висвітліла проблему. Виявилися речі, які можна було тільки передбачати – що ці грифи ставляться відповідно до внутрішньої інструкції Адміністрації Президента, введеної Указом Кучми з таким же грифом. Точна копія ситуації в СРСР, коли інструкція №0125, що визначала, яка інформація є таємною, сама була таємною.
Для тих, кто не знає: Микола Миколайович Полудьонний – один з найкращих українських адвокатів, який виграв багато резонансних прав. Можна тільки поважати його вибір, те, що він обміняв вільне адвокатське життя на працю радника Президента з правових питань. Це подає надію на те, що повага до прав людини і верховенства права почнуть, нарешті, хоч якоюсь мірою втілюватися в державній політиці.
Що ж стосується суті проблеми, то наміри вирішити її виглядають з боку влади таким чином. Органи державної влади відмовляться від використання незаконних обмежувальних грифів “опублікуванню не підлягає” та “не для друку”, і будуть користуватися тільки грифом “Для службового користування” (ДСК). При цьому фактично дана обіцянка, що всі нормативні акти, на яких стоять незаконні грифи, будуть переглянуті і або розкриті, або переведені до категорії конфіденційної інформації, що є власністю держави, і на них з’явиться гриф “ДСК”. Для цього, як сказав Микола Полудьонний, будуть створені переліки такої інформації.
В принципі, проти застосування категорії конфіденційної інформації, доступ до якої держава вправі обмежувати, важко виступати. Гриф “Confidential” існує в багатьох країнах, ним користуються Рада Європи і Єропейський Союз. Наприклад, доповіді Європейського комітету запобігання катуванням та жорстокому поводженню про періодичні візити в Україну у 1998, 1999 та 2000 роках були конфіденційними та не розголошувалися, поки наш уряд не дав згоду на їх оприлюднення, що було зроблено тільки 10 жовтня 2002 року.
Але ж проблема полягає у тому, що визначення конфіденційї інформації, яке дане в статті 30 Закону “Про інформацію” принципово виключає використання її в цьому контексті: держава не може мати у власності таку інформацію.
Дійсно, відповідно до другої частини статті 30 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація – це «відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов». Зауважимо, що, хоча прямо це й не сказано, власниками конфіденційної інформації у такому її розумінні можуть бути тільки фізичні або недержавні юридичні особи, оскільки, згідно із статтею 19 Конституції, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», тобто не можуть поширювати інформацію «за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов». Отже, не можна вважати, що друга частина статті 30 дає визначення «конфіденційної інформації, що є власністю держави». Проте, саме такій інформації надається обмежувальний гриф ДСК, а за передачу такої інформації представникам іноземних держав передбачена кримінальна відповідальність (ст.330 Кримінального кодексу України). При цьому порядок роботи з документами, які мають гриф ДСК, схвалений Кабінетом Міністрів України у Постанові № 1813 від 27 листопада 1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави», не витримує критики. Ця інструкція зроблена в дусі «старих добрих часів» і фактично суперечить усім міжнародним принципам свободи інформації.
Таким чином, щоб реалізувати висловлену Миколою Полудьонним ідею, необхідно змінити закон “Про інформацію”, і дати визначення конфіденційної інформації, яка належить державі, і яку держава має право засекречувати; повністю переробити інструкцію про порядок роботи з документами, які містять конфіденційну інформацію, скласти переліки даних, які класифікуються таким чином. А ще краще було б застосувати іншу назву для такої інформації, наприклад, згадати таке поняття як “службова таємниця”.
Можна очікувати, що у зв’язку з цим планом розкриття та оприлюднення нормативно-правових актів з незаконними грифами буде затягнуто, і все буде відбуватися так, як передбачав Борсюк: протягом “розумного” терміну ми просто не побачимо, що саме ховається за грифами.
У зв’язку з цим слід згадати про один із міжнародних стандартів свободи інформації: якщо частина документу містить відкриту інформацію, а частина – таємну, то відкрита частина документу має надаватися усім бажаючим. Отже, на мою думку, ми маємо вимагати розкриття і оприлюднення незаконно засекречених нормативно-правових актів з грифами “не для друку” та “опублікуванню не підлягає”.
Існують також інші напрямки кампанії, які необхідно розвивати. Частково я згадував про них в передачі, але всі ці сюжети не торкалися основної теми і тому були “вичищені”. Йдеться про особливу роль нормативно-правових актів Генеральної прокуратури, які не реєструються Міністерством юстиції, й тому взагалі невідомі громадськості. Між тим, частина їх просто жахлива. Інша тема торкається державної таємниці: коло інформації, яка потрапила під засекречування, на мою думку, є невиправдано широким, а гриф “таємно” використовується просто в анекдотичних ситуаціях , як-от, наприклад, таємними є топографічні карти і плани масштабу 1:50000 та інших більших масштабів. І таких радянських рудиментів в “Зводі відомостей, що становлять державну таємницю”, багато.
Отже, треба подумати, яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі. До завершення її, вочевидь, ще далеко.
(коментар до телепередачі “Подвійний доказ” 5 квітня на 1+1)
Подивившись вчора передачу, присвячену незаконній практиці засекречування указів Президента, я відчув необхідність прокоментувати її у контексті продовження операції “Для друку” альянсом “Майдан”.
По-перше, я хочу красно подякувати всім, хто підписав на сайті “Майдан” лист до Президента, і ведучим передачі Вахтангу Кіпіані та Анатолію Борсюку, а також Миколі Полудьонному. Як на мене, передача добре висвітліла проблему. Виявилися речі, які можна було тільки передбачати – що ці грифи ставляться відповідно до внутрішньої інструкції Адміністрації Президента, введеної Указом Кучми з таким же грифом. Точна копія ситуації в СРСР, коли інструкція №0125, що визначала, яка інформація є таємною, сама була таємною.
Для тих, кто не знає: Микола Миколайович Полудьонний – один з найкращих українських адвокатів, який виграв багато резонансних прав. Можна тільки поважати його вибір, те, що він обміняв вільне адвокатське життя на працю радника Президента з правових питань. Це подає надію на те, що повага до прав людини і верховенства права почнуть, нарешті, хоч якоюсь мірою втілюватися в державній політиці.
Що ж стосується суті проблеми, то наміри вирішити її виглядають з боку влади таким чином. Органи державної влади відмовляться від використання незаконних обмежувальних грифів “опублікуванню не підлягає” та “не для друку”, і будуть користуватися тільки грифом “Для службового користування” (ДСК). При цьому фактично дана обіцянка, що всі нормативні акти, на яких стоять незаконні грифи, будуть переглянуті і або розкриті, або переведені до категорії конфіденційної інформації, що є власністю держави, і на них з’явиться гриф “ДСК”. Для цього, як сказав Микола Полудьонний, будуть створені переліки такої інформації.
В принципі, проти застосування категорії конфіденційної інформації, доступ до якої держава вправі обмежувати, важко виступати. Гриф “Confidential” існує в багатьох країнах, ним користуються Рада Європи і Єропейський Союз. Наприклад, доповіді Європейського комітету запобігання катуванням та жорстокому поводженню про періодичні візити в Україну у 1998, 1999 та 2000 роках були конфіденційними та не розголошувалися, поки наш уряд не дав згоду на їх оприлюднення, що було зроблено тільки 10 жовтня 2002 року.
Але ж проблема полягає у тому, що визначення конфіденційї інформації, яке дане в статті 30 Закону “Про інформацію” принципово виключає використання її в цьому контексті: держава не може мати у власності таку інформацію.
Дійсно, відповідно до другої частини статті 30 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація – це «відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов». Зауважимо, що, хоча прямо це й не сказано, власниками конфіденційної інформації у такому її розумінні можуть бути тільки фізичні або недержавні юридичні особи, оскільки, згідно із статтею 19 Конституції, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», тобто не можуть поширювати інформацію «за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов». Отже, не можна вважати, що друга частина статті 30 дає визначення «конфіденційної інформації, що є власністю держави». Проте, саме такій інформації надається обмежувальний гриф ДСК, а за передачу такої інформації представникам іноземних держав передбачена кримінальна відповідальність (ст.330 Кримінального кодексу України). При цьому порядок роботи з документами, які мають гриф ДСК, схвалений Кабінетом Міністрів України у Постанові № 1813 від 27 листопада 1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави», не витримує критики. Ця інструкція зроблена в дусі «старих добрих часів» і фактично суперечить усім міжнародним принципам свободи інформації.
Таким чином, щоб реалізувати висловлену Миколою Полудьонним ідею, необхідно змінити закон “Про інформацію”, і дати визначення конфіденційної інформації, яка належить державі, і яку держава має право засекречувати; повністю переробити інструкцію про порядок роботи з документами, які містять конфіденційну інформацію, скласти переліки даних, які класифікуються таким чином. А ще краще було б застосувати іншу назву для такої інформації, наприклад, згадати таке поняття як “службова таємниця”.
Можна очікувати, що у зв’язку з цим планом розкриття та оприлюднення нормативно-правових актів з незаконними грифами буде затягнуто, і все буде відбуватися так, як передбачав Борсюк: протягом “розумного” терміну ми просто не побачимо, що саме ховається за грифами.
У зв’язку з цим слід згадати про один із міжнародних стандартів свободи інформації: якщо частина документу містить відкриту інформацію, а частина – таємну, то відкрита частина документу має надаватися усім бажаючим. Отже, на мою думку, ми маємо вимагати розкриття і оприлюднення незаконно засекречених нормативно-правових актів з грифами “не для друку” та “опублікуванню не підлягає”.
Існують також інші напрямки кампанії, які необхідно розвивати. Частково я згадував про них в передачі, але всі ці сюжети не торкалися основної теми і тому були “вичищені”. Йдеться про особливу роль нормативно-правових актів Генеральної прокуратури, які не реєструються Міністерством юстиції, й тому взагалі невідомі громадськості. Між тим, частина їх просто жахлива. Інша тема торкається державної таємниці: коло інформації, яка потрапила під засекречування, на мою думку, є невиправдано широким, а гриф “таємно” використовується просто в анекдотичних ситуаціях , як-от, наприклад, таємними є топографічні карти і плани масштабу 1:50000 та інших більших масштабів. І таких радянських рудиментів в “Зводі відомостей, що становлять державну таємницю”, багато.
Отже, треба подумати, яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі. До завершення її, вочевидь, ще далеко.
Відповіді
2005.04.07 | Пані
Майже офтопік
Євген Захаров пише:> НАВЗДОГІН
> (коментар до телепередачі “Подвійний доказ” 5 квітня на 1+1)
>
> Подивившись вчора передачу, присвячену незаконній практиці засекречування указів Президента,
Файл із записом ефіру ще треба чи вже знайшли? Я записала, але зайти часу немає до завтра, сорі.
2005.04.07 | Євген Захаров
Ні, файлу немає. Це я написав вчора (-).
2005.04.07 | Sean
Відкрийте пошту, вчора полетів інший хвайл (-)
2005.04.07 | Євген Захаров
Просто блискуче!
Сашко, я в захваті від Вашого тексту!2005.04.07 | Василь Гулeй
а можна глянути? (-)
2005.04.07 | Пані
Якщо нема заперечень з Сашка та Євгена - я думаю, можна ставити
.. на обговорення сюди на форум. Час настав!2005.04.07 | Sean
Нема заперечень. Завтра поставимо (-)
2005.04.08 | Василь Гулeй
ммм... а я плакати буду... цяцю дайтe... вєeeeeee (-)
2005.04.08 | Sean
Цяця тутки:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1112974913&trs=0&bn=maidan_free&site=maidanДолучайтеся!
2005.04.07 | Пані
Завтра занесемо ближче до вечора. (-)
2005.04.07 | VDom
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Є один дуже тонкий елемент в грфі ДСК, цей гриф не передбачає терміну зберігання. Якщо на відомості із "Звід відомостей..." встановлено термін зберігання цих документів, то з грифом ДСК документи можна через декілька днів знищити. Діло провернули, а документи пішли на знищення. Можливо щось за останніх два роки в цій сфері й змінилось, а раніше справи з документами ДСК по закінченню року майже завжди знищувались за непотрібністю.Взагалі всі документи, що стосуються бюджетних коштів, державного майна і т. ін. мають бути оприлюднені після закінчення терміну, коли ці документи є носіями "закритої інформації". На якому рівні, то це вже питання до профі в цій сфері. А закони і розпорядження Президентата розпорядження і рішення КМ однозначно не повинні підлягати знищенню. Номер і "заголовок" документів з будь яким грифом таємності повинні відразу оприлюднюватись. Заголовок то можна й формалізувати до рівня який не дозволяє навіть судити про характер документа. А вже в поясненні до тексту поміщати суть документа. Час мине, документ втратить вагу і буде оприлюднений.
Так що в піднятому Вами питанні, на мою думку, є дві очевидних речі:
1. Закони і розпорядження Президента не повинні підлягати знищенню.
2. Після втрати "ваги" ці документи підлягають опублікуванню.
2005.04.07 | Євген Захаров
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
VDom пише:> Є один дуже тонкий елемент в грфі ДСК, цей гриф не передбачає терміну зберігання. Якщо на відомості із "Звід відомостей..." встановлено термін зберігання цих документів, то з грифом ДСК документи можна через декілька днів знищити. Діло провернули, а документи пішли на знищення. Можливо щось за останніх два роки в цій сфері й змінилось, а раніше справи з документами ДСК по закінченню року майже завжди знищувались за непотрібністю.
> Взагалі всі документи, що стосуються бюджетних коштів, державного майна і т. ін. мають бути оприлюднені після закінчення терміну, коли ці документи є носіями "закритої інформації". На якому рівні, то це вже питання до профі в цій сфері. А закони і розпорядження Президентата розпорядження і рішення КМ однозначно не повинні підлягати знищенню. Номер і "заголовок" документів з будь яким грифом таємності повинні відразу оприлюднюватись. Заголовок то можна й формалізувати до рівня який не дозволяє навіть судити про характер документа. А вже в поясненні до тексту поміщати суть документа. Час мине, документ втратить вагу і буде оприлюднений.
> Так що в піднятому Вами питанні, на мою думку, є дві очевидних речі:
> 1. Закони і розпорядження Президента не повинні підлягати знищенню.
> 2. Після втрати "ваги" ці документи підлягають опублікуванню.
Згодний з Вами. Але тут суттєво те, що гриф ДСК також взагалі-то незаконний, а інструкція №1813 дуже погана. Ми підготували (закінчили ще рік тому) законопроект про зміни до Закону "Про інформацію", який вирішує цю проблему таким чином: визначає конфіденційну інформацію як таку, яка нажеить виключно фізичним або недержавним юридичним особам. Законопроект буде вноситися Кабміном, він вже надісланий усім відмствам, і зараз створюється робоча група для підготовки його до внесення в ВРУ. За планом роботи парламенту розгляд законопроекту в профіільному Комітеті в травні, в першому читанні - в червні. Отже, проблема буде переведена в площину професійної праці над законопроектом. Виникає питання, чи може альянс "Майдан" взяти у цьому участь, і як. Я поки що бачу дві можливості.
1. Я думаю, що треба буде додавати до цього законопроекту поняття службової таємниці, прописувати його, і саме цій інформації надавати гриф ДСК. На мою думку, було б доречно обговорити взагалі цю проблематику з точки зору громадськості, і подавати в робочій групі Кабміну нашу точку зору як точку зору альянсу. Хотілося б почути, наскільки ця ідея є коректною і прийнятною.
2. Крім того, бажано було б знайти форму лобіювання "Майданом" розкриття усіх нормативно-правових актів з грифами "опублікуванню не підлягає" та "не для друку", прийнятих за часів Кучми.
2005.04.07 | Пані
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Євген Захаров пише:> 1. Я думаю, що треба буде додавати до цього законопроекту поняття службової таємниці, прописувати його, і саме цій інформації надавати гриф ДСК. На мою думку, було б доречно обговорити взагалі цю проблематику з точки зору громадськості, і подавати в робочій групі Кабміну нашу точку зору як точку зору альянсу. Хотілося б почути, наскільки ця ідея є коректною і прийнятною.
Не бачу які тут можуть бути запереченя навтіь теоретично?
> 2. Крім того, бажано було б знайти форму лобіювання "Майданом" розкриття усіх нормативно-правових актів з грифами "опублікуванню не підлягає" та "не для друку", прийнятих за часів Кучми.
Ми можемо мати весь перелік номерів цих актів? А потім розділити між волонтерами і закидати секретаріат вимогами про надання інформації? А потім - в суди в разі відмови? Я думаю, осіб сто учасників для початку вистачить.
2005.04.07 | Євген Захаров
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Пані пише:> Євген Захаров пише:
>
> > 1. Я думаю, що треба буде додавати до цього законопроекту поняття службової таємниці, прописувати його, і саме цій інформації надавати гриф ДСК. На мою думку, було б доречно обговорити взагалі цю проблематику з точки зору громадськості, і подавати в робочій групі Кабміну нашу точку зору як точку зору альянсу. Хотілося б почути, наскільки ця ідея є коректною і прийнятною.
>
> Не бачу які тут можуть бути запереченя навтіь теоретично?
А де це краще робити - в "Розробках", чи тут?
>
> > 2. Крім того, бажано було б знайти форму лобіювання "Майданом" розкриття усіх нормативно-правових актів з грифами "опублікуванню не підлягає" та "не для друку", прийнятих за часів Кучми.
>
> Ми можемо мати весь перелік номерів цих актів? А потім розділити між волонтерами і закидати секретаріат вимогами про надання інформації? А потім - в суди в разі відмови? Я думаю, осіб сто учасників для початку вистачить.
Я думаю, що це треба робити, якщо не розкриють ці акти за певний час. Зараз так робити не можна, бо Полудьонний як представник влади видав певну позитивну програму дій, отже, треба почекати і подивитись на її виконання.
Ми будемо пропонувати ввести в Закон "Про інформацію" категорію службової таємниці, прописати, які види інформації можуть до неї належати, які не можна до неї відносити і т.д. На такі документи треба буде ставити ДСК.
Але провести розподіл в першому наближенні - які незаконно засекречені документи можна розкривати, про які ще треба подумати, можна, чи не можна - я вважаю, доволі легко. І треба вимагати, щоб це було зроблено - і Секретаріатом, і Урядом, й іншими установами.
2005.04.07 | Пані
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Євген Захаров пише:> Пані пише:
> > Євген Захаров пише:
> >
> > > 1. Я думаю, що треба буде додавати до цього законопроекту поняття службової таємниці, прописувати його, і саме цій інформації надавати гриф ДСК. На мою думку, було б доречно обговорити взагалі цю проблематику з точки зору громадськості, і подавати в робочій групі Кабміну нашу точку зору як точку зору альянсу. Хотілося б почути, наскільки ця ідея є коректною і прийнятною.
> >
> > Не бачу які тут можуть бути запереченя навтіь теоретично?
>
> А де це краще робити - в "Розробках", чи тут?
Тут. А всі проміжні висновки чи чи Шон плани я викладатимемо на сайті Альянсу для документації.
2005.04.07 | VDom
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Гриф ДСК вводиться в органах влади схоже знову таки таємним наказами про таємне діловодство. Така система взагалі дозволяє на норми конституції плювати з "Ейфелевої башти", бо навіть поставити питання про невідповідність законодавству подібних документів може лише той, хто має доступ до цього документу.Звичайно краще навести порядок з таємницями у всіх органах влади одним документом про порядок "таємного діловодства". І чим менш подібних актів буде, тим більша ймовірність непорушності конституційних норм.
У нас здається в країні не було жодного випадку коли хтось відкрив інформацію під грифом "таємно" чи ЦТ пославшись на норми закону "Про інформацію". А всі документи про обіг інформації розробляються на основі цього закону. В усякому разі містять посилання на цей закон.
2005.04.07 | Sean
На мій хвундаменталістський погляд (+ лінк)
необхідно, у разі перефарбування хоча б частини актів "не для опублікування" у ДСК продовжувати вимагати розкриття і цієї частини, на підставі контроверсії зі ст.19 Конституції та Законом про інхформацію. Прагнучи таким чином досягти:а) або повного розкриття всіх цих актів,
б) або внесення змін до законодавства (про інхвормацію, про державну таємницю), що верне державу в цьому аспекті до правового русла.
Крім того, у нас же є ще одна вимога - розкрити зміст подібних актів, виданих за кучмозою. Сподіваю си, тутки теперішній владі буде легше. І це справа цікава і корисна, бо можливо там щось і виявиться для продовження справи ім.тов.Колєснікова.
І от ще, на мій погляд, цікава штука:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/402/175/14534/
Абстрагуючись від персоналії автора, про якого мені вже встигли нашепотіти негативу, нмд цікава тема. Якщо би знайти контакти в Польщі, знайти текст закону, перекласти, адаптувати і лобіювати прийняття такого в Україні...
2005.04.08 | Olena
Деяка інфа про ІНП
Sean пише:> Крім того, у нас же є ще одна вимога - розкрити зміст подібних актів, виданих за кучмозою. Сподіваю си, тутки теперішній владі буде легше. І це справа цікава і корисна, бо можливо там щось і виявиться для продовження справи ім.тов.Колєснікова.
>
> І от ще, на мій погляд, цікава штука:
> http://www.umoloda.kiev.ua/number/402/175/14534/
>
> Абстрагуючись від персоналії автора, про якого мені вже встигли нашепотіти негативу, нмд цікава тема. Якщо би знайти контакти в Польщі, знайти текст закону, перекласти, адаптувати і лобіювати прийняття такого в Україні...
Офіційний сайт: http://www.ipn.gov.pl
На сайті є відповідний закон закон про застування інституту та статут комісії: йдемо за лінками "O IPN" -> зліва серед пунктів меню з'являться "Ustawa" та "Statut".
В меню "Odnośniki" -> дуже непогана! підбірка лінків.
На http://isip.sejm.gov.pl/prawo/index.html можна знайти законодавчі та інші нормативно-правові акти, на статті з яких є посилання у законі про створення Інституту національної пам'яті.
2005.04.07 | рол
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Яким чином? Очень просто! Во-первых дождаться выборов 2006, затем активно включиться в избирательную компанию, естественно, на стороне оппозиции во главе с дважды несудимым и преступная власть сменится, нужно только постараться. Не забыть только про свои лозунги, многие лозунги нет смысла и менять. Тогда уж и будете праздновать победу, и с вами благодарный многоуважаемый донецкий регион с недобитыми бандитскими элементами.2005.04.07 | Sean
Ви можете не чекати виборів
2006. Завтра янучарство о 09.30 має намір здибатися під Верховною радою.рол пише:
> Яким чином? Очень просто! Во-первых дождаться выборов 2006, затем активно включиться в избирательную компанию, естественно, на стороне оппозиции во главе с дважды несудимым и преступная власть сменится, нужно только постараться.
2005.04.07 | рол
Re: Ви можете не чекати виборів
Даже так? Тем лучше. Только вы не по адресу обратились, нужно обращаться с просьбой поддержки к автору статьи и ко всем остальным "дописувачам" форума. Что я и пытался донести своим предыдущим сообщением. Я предлагаю оппозиции реальную борьбу, а не словопрения, и тогда посмотрим, как это поддержит народ.2005.04.08 | Михайло Свистович
Re: Ви можете не чекати виборів
рол пише:> Даже так? Тем лучше. Только вы не по адресу обратились, нужно обращаться с просьбой поддержки к автору статьи и ко всем остальным "дописувачам" форума.
Не знаю хто Ви, але впевнений, що і автор статті, і більшість вказаних Вами дописувачів форуму зробили разів так у 10 більше за вас для того, щоб ті, до кого Ви їх сьогодні посилаєте, перетворилися з влади в опозицію.
2005.04.10 | рол
Re: Ви можете не чекати виборів
Вы даже так уверены? Хорошо, допустим. Но я даже не предъявлял никому претензий насчет предыдущей работы. Ни слова. Я лишь напоминаю, что вашими результатами могут воспользоваться и воспользуются обязательно так называемая новая оппозиция. Я лишь напоминаю, если вы хотите возвращения дважды несудимых и остальных криминальных элементов, то нам с вами никак не по пути. Если вы по своему неразумению или идеализму будете этому способствовать, этому тоже будут чиниться препятствия.Наша победа пока еще небольшая, очень велика вероятность реванша, поэтому нужно отставить все достижения демократии(пока), до тех пор, когда все виновные понесут заслуженное наказание.
Между прочим я каждую неделю езжу по своим 2-м округам и общаюсь с населением, знаю, чем живут люди. Люди наконец-то вздохнули спокойно, появилась надежда на будущее, наблюдается даже массовая перековка сторонников Януковича, уже бывших. И вы это все хотите отнять? Говорю вам, постараемся этого не допустить. И мы еще посмотрим, кого поддержит народ. Пока он вас не поддерживает и не собирается в ближайшем будущем.
2005.04.10 | Михайло Свистович
Re: Ви можете не чекати виборів
рол пише:> Вы даже так уверены?
Абсолютно. Ми це вже проходили.
> Я лишь напоминаю, что вашими результатами могут воспользоваться и воспользуются обязательно так называемая новая оппозиция.
А якщо ми будемо мовчати, то стара опозиція стане такою ж як нова. Ми - лише дзеркало. Все залежить від них. Все дуже просто. Не роби хоча б відверто поганих речей і на тебе не наїжджатимуть ті, кого ти підтримував.
> Я лишь напоминаю, если вы хотите возвращения дважды несудимых и остальных криминальных элементов, то нам с вами никак не по пути.
Ви більше хочете.
> Если вы по своему неразумению или идеализму будете этому способствовать, этому тоже будут чиниться препятствия.
Я б хотів побачити Ваше "розуміння" не на форумі, а на реальних прикладах. Бо теоретизувати всі вміємо, а от пред"явити практичні результати експеримента...
> Наша победа пока еще небольшая, очень велика вероятность реванша, поэтому нужно отставить все достижения демократии(пока), до тех пор, когда все виновные понесут заслуженное наказание.
Якщо так, то вони ніколи цього не понесуть. Якщо Ви цього не розумієте, то ми це знаємо. І не хочемо повторити помилок 90-х. І взагалі лицемірити негарно. А непротидія будь-яким поганим справам будь-кого - це погано.
> Между прочим я каждую неделю езжу по своим 2-м округам и общаюсь с населением, знаю, чем живут люди.
І я знаю.
> Люди наконец-то вздохнули спокойно, появилась надежда на будущее
І вона так само зникне, якщо нічого не зміниться в реалі, і якщо нова влада не відповідатиме за свої слова, які казала, коли ще була опозицією.
> И вы это все хотите отнять?
Так. Я хочу відняти ілюзію та змінити реальне життя.
> Говорю вам, постараемся этого не допустить.
На здоров"я.
> И мы еще посмотрим, кого поддержит народ.
Угу.
> Пока он вас не поддерживает и не собирается в ближайшем будущем.
Його проблеми. Тому й довелося нам знову виходити на Майдани через 10 років після здобуття незалежності.
2005.04.08 | Михайло Свистович
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Євген Захаров пише:>
> Для тих, кто не знає: Микола Миколайович Полудьонний – один з найкращих українських адвокатів, який виграв багато резонансних прав.
А от Монтян дуже переконливо поставила під сумнів його професійні якості, описавши процес проти "Української правди" та "України молодої". Бо навіть я знаю, що таке неналежний відповідач.
2005.04.08 | Вітус
Re: Яким чином проводити кампанію “Операція для друку” далі?
Михайло Свистович пише:> Євген Захаров пише:
> >
> > Для тих, кто не знає: Микола Миколайович Полудьонний – один з найкращих українських адвокатів, який виграв багато резонансних прав.
>
> А от Монтян дуже переконливо поставила під сумнів його професійні якості, описавши процес проти "Української правди" та "України молодої". Бо навіть я знаю, що таке неналежний відповідач.
Що є - то є. Але Полудьонного не можна вважати безнадійним:-)
2005.04.08 | Юрій Шеляженко
Моніторинг "конфіденціалу" на всіх рівнях влади, звіти пресі (-)