Спиніть беззаконня в Україно-Італійському СП РІФ-1
04/25/2005 | Shark
Шановні співвітчизники! Шановна Українська Влада!
В Бердичівській філії СП ТОВ “РІФ-1”, що знаходиться у м.Бердичів, вул.Куйбишева, 39, його керівником - генеральним директором, громадянином Італії Фабіо Альберто Регозою (04073, м.Київ-73 пров. Куренівський, 17 тел.: (044) 467-58-04, 468-30-34), десь приблизно 15 квітня 2005 року було видане усне розпорядження про перевід працівників 4-х цехів підприємства – цеху литва підошв, двох цехів з розкрою шкір та цеху зі склеювання взуття (перший та останній – зі шкідливими умовами праці) – на три 72-84 годинних робочих тижня (в залежності від зміни це 6-7 робочих днів по 12-годин!) “в зв'язку з небезпекою несвоєчасного відвантаження готової продукції”. Від працівників вищезгаданих виробництв вимагається беззастережне виконання цього розпорядження лише за винятком тих, хто має відповідні довідки про стан здоров'я.
Це розпорядження брутально суперечить Українському трудовому законодавству - статтям 9, 50, 62, 64 та 65 КЗПП України, тому ми, працівникі Бердичівської філії СП ТОВ "РІФ-1", вимагаємо негайно вжити до керівництва нашого підприємства відповідних заходів і поновити чинність Українського закону на підприємстві, що працює на Українській землі. (В ці передсвяткові дні нам дуже не хотілося б думати про те, що пан Регоза є палким шанувальником його сумнозвісного співвітчизника Беніто Муссоліні або, що ще гірше,- квітневого іменинника Адольфа Гітлера, і що у такий оригінальний спосіб він вирішив помститися дітям переможців, створивши для них якраз напередодні 60-річчя Великої Перемоги непосильні умови праці – щось на кшталт цинічного концтаборівського "Arbeit machts frei" – "Робота робить вільним", або "Залиш надію той, хто сюди входить"; нам також дуже не хотілося б думати й про те, що наша місцева влада в особі міського голови пана В.К.Мазура за гроші пана Регози, взяті на ремонт міських доріг, закриває на його беззаконня свої очі).
Ми вважаємо, що факт відсутності на нашому підприємстві профспілкової організації мав би завадити йому у майбутньому виборювати звання кращого серед підприємств міста, області і країни. Ганебна ситуація, що склалася – це є цілком закономірнне явище в умовах відсутності профспілки на підприємстві з безсовістним керівництвом.
Якщо до п'ятниці 29 квітня 2005 року ситуація з сумнозвісним наказом пана Регози не зрушиться з місця, ми закликаємо усіх наших товаришів – працівників ливарного, двох розкрийних цехів та конвейєру СП "РІФ-1" у місті Бердичів почати в цей день (п'ятницю 29 квітня 2005 року) силами І-ї та ІІ-ї змін загальний 24-годинний попереджувальний страйк (з можливим – в залежності від обставин – безстроковим його подовженням) на захист нашого констітуційного права на 40-годинний робочий тиждень.
А ще хотіли б попередити пана Регозу про наш твердий намір відшкодувати через суд кожному працівникові заподіяні ним внаслідок порушення закону фізичні та моральні збиткі. Певно, прийшла пора і "італійським" доказати те, що ми не бидло, з яким можна робити все що завгодно – безкарно принижувати, ображати і знущатись.
Ми не козли, пан Регоза! Ми можемо зробити так, що про Ваші "досягнення" на Україні буде знати вся Італія і Європа. На Ваше місце придуть інші, а от для Вашої кар'єри наслідки можуть бути вкрай негативними. Це ми можемо Вам обіцяти, якщо не почуємо від Вас публічного вибачення перед нами. Вважаємо, що "своє" повинні отримати й ті місцеві високопосадовці, з мовчазної згоди яких пан Регоза дозволяє собі таке "підприємництво".
Працівники СП "РІФ-1", м.Бердичів
Оскільки роботу втратити легко, а правду шукати довго – ми, на жаль, не можемо поставити тут наших підписів, прізвищ і місць роботи, і просимо Вас прийняти це до уваги.
В Бердичівській філії СП ТОВ “РІФ-1”, що знаходиться у м.Бердичів, вул.Куйбишева, 39, його керівником - генеральним директором, громадянином Італії Фабіо Альберто Регозою (04073, м.Київ-73 пров. Куренівський, 17 тел.: (044) 467-58-04, 468-30-34), десь приблизно 15 квітня 2005 року було видане усне розпорядження про перевід працівників 4-х цехів підприємства – цеху литва підошв, двох цехів з розкрою шкір та цеху зі склеювання взуття (перший та останній – зі шкідливими умовами праці) – на три 72-84 годинних робочих тижня (в залежності від зміни це 6-7 робочих днів по 12-годин!) “в зв'язку з небезпекою несвоєчасного відвантаження готової продукції”. Від працівників вищезгаданих виробництв вимагається беззастережне виконання цього розпорядження лише за винятком тих, хто має відповідні довідки про стан здоров'я.
Це розпорядження брутально суперечить Українському трудовому законодавству - статтям 9, 50, 62, 64 та 65 КЗПП України, тому ми, працівникі Бердичівської філії СП ТОВ "РІФ-1", вимагаємо негайно вжити до керівництва нашого підприємства відповідних заходів і поновити чинність Українського закону на підприємстві, що працює на Українській землі. (В ці передсвяткові дні нам дуже не хотілося б думати про те, що пан Регоза є палким шанувальником його сумнозвісного співвітчизника Беніто Муссоліні або, що ще гірше,- квітневого іменинника Адольфа Гітлера, і що у такий оригінальний спосіб він вирішив помститися дітям переможців, створивши для них якраз напередодні 60-річчя Великої Перемоги непосильні умови праці – щось на кшталт цинічного концтаборівського "Arbeit machts frei" – "Робота робить вільним", або "Залиш надію той, хто сюди входить"; нам також дуже не хотілося б думати й про те, що наша місцева влада в особі міського голови пана В.К.Мазура за гроші пана Регози, взяті на ремонт міських доріг, закриває на його беззаконня свої очі).
Ми вважаємо, що факт відсутності на нашому підприємстві профспілкової організації мав би завадити йому у майбутньому виборювати звання кращого серед підприємств міста, області і країни. Ганебна ситуація, що склалася – це є цілком закономірнне явище в умовах відсутності профспілки на підприємстві з безсовістним керівництвом.
Якщо до п'ятниці 29 квітня 2005 року ситуація з сумнозвісним наказом пана Регози не зрушиться з місця, ми закликаємо усіх наших товаришів – працівників ливарного, двох розкрийних цехів та конвейєру СП "РІФ-1" у місті Бердичів почати в цей день (п'ятницю 29 квітня 2005 року) силами І-ї та ІІ-ї змін загальний 24-годинний попереджувальний страйк (з можливим – в залежності від обставин – безстроковим його подовженням) на захист нашого констітуційного права на 40-годинний робочий тиждень.
А ще хотіли б попередити пана Регозу про наш твердий намір відшкодувати через суд кожному працівникові заподіяні ним внаслідок порушення закону фізичні та моральні збиткі. Певно, прийшла пора і "італійським" доказати те, що ми не бидло, з яким можна робити все що завгодно – безкарно принижувати, ображати і знущатись.
Ми не козли, пан Регоза! Ми можемо зробити так, що про Ваші "досягнення" на Україні буде знати вся Італія і Європа. На Ваше місце придуть інші, а от для Вашої кар'єри наслідки можуть бути вкрай негативними. Це ми можемо Вам обіцяти, якщо не почуємо від Вас публічного вибачення перед нами. Вважаємо, що "своє" повинні отримати й ті місцеві високопосадовці, з мовчазної згоди яких пан Регоза дозволяє собі таке "підприємництво".
Працівники СП "РІФ-1", м.Бердичів
Оскільки роботу втратити легко, а правду шукати довго – ми, на жаль, не можемо поставити тут наших підписів, прізвищ і місць роботи, і просимо Вас прийняти це до уваги.