Контрв"ю: "Політреформа, як питання совісті одного президента"
05/15/2005 | Мінор
Політична реформа, як питання совісті одного Президента
http://rep.in.ua/show/?id=7857
Президенту Ющенку потрібно вирішити - чи потрібні його політичній силі перемоги такою ціною?
Характерно, що готуючи перший прямий ефір Президента прес-служба так і не наважилась пропустити хоча б одне питання про Політичну реформу. А що такі були, сумніватися не доводиться – сотні соціалістів, які повірили Ющенку на минулих виборах, телефонували і писали на оголошені електронні адреси саме про це. Марно. Президент не хоче говорити на про свої повноваження у прямому ефірі. Натомість використовується метод інформаційної провокації.
Немотивовані на перший погляд виступи членів «партії Ющенка» в різних місцях можуть мати за мету тільки одне – вивчити громадську думку, створити необхідний для місцевої влади інформаційний фон, який дасть чіткий і зрозумілий сигнал чиновникам на місцях – Політичної реформи не буде або, як мінімум, її необхідність буде розглянута знову. Нарешті недавно, цілком випадково, про Політичну реформу висловився і наш Президент, мовляв не виключено, що таке питання треба вирішувати на референдумі.
Тим часом більшості президентів демократичних країн світу повноваження, якими користується їх український колега, видалися б надмірними. Особливо, коли йдеться про сусідню об‘єднану Європу, до якої українська влада, згідно її ж заяв, так хотіла б інтегруватись.
У Великобританії, де як відомо є Конституційна монархія, з середніх віків влада короля обмежена правами Парламенту, який формує уряд на чолі з Прем‘єром. При цьому в країні існує мажоритарна система виборів, але висувати кандидатів мають право лише політичні партії. Напевне британці були б здивовані, дізнавшись, що згідно останнього українського політичного міфу, мажоритарна система виборів нібито не сприяє демократизму.
Через Ла-Манш на Схід у Франції країною керує Прем‘єр-міністр, який є представником партії, або коаліції партій, що перемогли на виборах до Парламенту. Звичайно у Франції є і Президент, але в порівнянні з українським колегою його функції суттєво обмежені.
Про наявність у ФРН Президента знають хіба політологи та журналісти, причому не лише в Україні, але й навіть у самій Німеччині. Президент ФРН обирається Бундесратом, куди входять представники федеральних земель і формально є аналогом «всесоюзного старости». Насправді ж країною керує Канцлер, який, як ви вже здогадались, є представником однієї або кількох партій, що перемогли на виборах до Бундестагу.
Можна подумати, що сильна президентська влада необхідна для перехідних демократій. Прихильники такої тези, як правило, посилаються на приклад Де Голля. Схоже цей міф готують запустити в український інформаційний простір, інакше на прес-конференції з приводу 100 днів нової влади Віктор Ющенко не говорив би про своє захоплення цим французьким політиком. Справді, Де Голль вивів Францію з політичної та економічної кризи післявоєнних років, перебравши на себе більшість повноважень з управління країною.
Але Україна не після війни, у нас спостерігається економічне зростання, нарешті на вулиці 21 сторіччя та й навіщо так далеко ходити за позитивними прикладами, пане Президент? Набагато ближчою і географічно, і ментально є сусідня Польща, де з проблемою підйому економіки блискуче справився уряд під керівництвом маловідомого у нас Прем‘єр-міністра. Не зайве згадати, що той самий польський Прем‘єр є представником групи партій, які перемогли на виборах до Сейму і утворили там парламентську більшість.
З іншого боку в довкола-українському просторі досить прикладів, де Президент користується всією повнотою виконавчої влади, залишаючи парламенту функцію написання законів. Так відбувається у Білорусії, Росії та всіх Середньо-Азійських республіках. Більше того, у деяких випадках азійські Президенти пішли навіть далі і очолили одночасно і уряд, і навіть законодавчий орган – три в одному, щоб недалеко ходити.
Драматичність ситуації у тому, що винеси Ющенко це питання на референдум зараз і люди підтримають будь-яку систему, яку запропонує Президент. Та й як не підтримати, адже саме за цього президента сотні тисяч вийшли на Майдан, саме на нього мільйони покладають всі надії на краще майбутнє. Але система влади, яка закладається до Конституції, якраз і повинна враховувати майбутнє, де може бути як виграш, так і програш чесних і патріотичних політиків.
Попри демократичну процедуру референдуму, питання Політичної реформи перетворюється на питання совісті Ющенка і внутрішньої боротьби, яка може точитися в ньому. Неможливо забути і політичні наслідки, які обов’язково настануть у випадку відмови від рішення Верховної Ради.
Першим з них стане передання у руки комуністів та «колишніх» - реальних аргументів для критики влади. До сьогодні на фоні зростання соціальних виплат та підвищення пенсій і зарплат, критика нової влади виглядала не переконливо. Так не буде після відмови передати частину повноважень від президента парламенту. В Україні знайдеться не один мільйон вдячних вух, які будуть уважно слухати про узурпацію влади, відмову від законно-схвалених рішень парламенту, тощо.
Другим неприємним наслідком стане формування ідейної платформи, на якій опозиційні до Ющенка сили зможуть виступити єдиним фронтом, адже з‘явиться причина, що може виправдати у очах виборця ситуаційне об‘єднання комуністів і олігархів.
Третім наслідком стане причина розпочати передвиборчу кампанію негайно зараз, під маркою підготовки до референдуму з питань Політичної реформи. Будь-який прорахунок нової влади буде використаний для агітації «проти» і що найгірше виборці будуть слухати критиків з більшим зацікавленням, адже спихнути активність опозиції на звичну передвиборчу фальш не вдасться. Опозиція виступатиме не з позицій пошуку голосів для отримання влади собі – а з позицій критики тих, хто не хоче поділитися владою з Верховною Радою та Юлею Тимошенко.
Останнім і досить дошкульним наслідком стане втрата Президентом союзників на лівому фланзі – соціалістів, які вийдуть із уряду, хоча б для того, щоб зберегти лице. Відхід нової влади від уже затвердженої Політичної реформи, для соціалістів може взагалі виявитися чи не фатальним. Адже доведеться ставати у різку опозицію до Ющенка і колишніх союзників по боротьбі. Відтак, у виборців виникне цілком резонне питання – а навіщо було взагалі йти на коаліцію і входити у чужий уряд? В результаті комуністи знову заберуть на себе значну частину голосів СПУ, а в Україні зазнає удару ліво-центристський проєвропейський політичний напрямок.
Не заглиблюючись у юридичні тонкощі скасування прийнятих Верховною Радою рішень, не чіпаючи аналізу політичної ситуації кінця 2004 року, яка зробила можливим цей компроміс, президенту Ющенку потрібно вирішити - чи потрібні його політичній силі перемоги такою ціною? Та й з ким в майбутньому опиниться Україна? З об‘єднаною Європою, яку складають парламентсько-президентські республіки та конституційні монархії, де реальну владу має парламент, чи з тоталітарною Азією, де президенти тяжіють до абсолютизму середньовічних монархій.
http://rep.in.ua/show/?id=7857
Президенту Ющенку потрібно вирішити - чи потрібні його політичній силі перемоги такою ціною?
Характерно, що готуючи перший прямий ефір Президента прес-служба так і не наважилась пропустити хоча б одне питання про Політичну реформу. А що такі були, сумніватися не доводиться – сотні соціалістів, які повірили Ющенку на минулих виборах, телефонували і писали на оголошені електронні адреси саме про це. Марно. Президент не хоче говорити на про свої повноваження у прямому ефірі. Натомість використовується метод інформаційної провокації.
Немотивовані на перший погляд виступи членів «партії Ющенка» в різних місцях можуть мати за мету тільки одне – вивчити громадську думку, створити необхідний для місцевої влади інформаційний фон, який дасть чіткий і зрозумілий сигнал чиновникам на місцях – Політичної реформи не буде або, як мінімум, її необхідність буде розглянута знову. Нарешті недавно, цілком випадково, про Політичну реформу висловився і наш Президент, мовляв не виключено, що таке питання треба вирішувати на референдумі.
Тим часом більшості президентів демократичних країн світу повноваження, якими користується їх український колега, видалися б надмірними. Особливо, коли йдеться про сусідню об‘єднану Європу, до якої українська влада, згідно її ж заяв, так хотіла б інтегруватись.
У Великобританії, де як відомо є Конституційна монархія, з середніх віків влада короля обмежена правами Парламенту, який формує уряд на чолі з Прем‘єром. При цьому в країні існує мажоритарна система виборів, але висувати кандидатів мають право лише політичні партії. Напевне британці були б здивовані, дізнавшись, що згідно останнього українського політичного міфу, мажоритарна система виборів нібито не сприяє демократизму.
Через Ла-Манш на Схід у Франції країною керує Прем‘єр-міністр, який є представником партії, або коаліції партій, що перемогли на виборах до Парламенту. Звичайно у Франції є і Президент, але в порівнянні з українським колегою його функції суттєво обмежені.
Про наявність у ФРН Президента знають хіба політологи та журналісти, причому не лише в Україні, але й навіть у самій Німеччині. Президент ФРН обирається Бундесратом, куди входять представники федеральних земель і формально є аналогом «всесоюзного старости». Насправді ж країною керує Канцлер, який, як ви вже здогадались, є представником однієї або кількох партій, що перемогли на виборах до Бундестагу.
Можна подумати, що сильна президентська влада необхідна для перехідних демократій. Прихильники такої тези, як правило, посилаються на приклад Де Голля. Схоже цей міф готують запустити в український інформаційний простір, інакше на прес-конференції з приводу 100 днів нової влади Віктор Ющенко не говорив би про своє захоплення цим французьким політиком. Справді, Де Голль вивів Францію з політичної та економічної кризи післявоєнних років, перебравши на себе більшість повноважень з управління країною.
Але Україна не після війни, у нас спостерігається економічне зростання, нарешті на вулиці 21 сторіччя та й навіщо так далеко ходити за позитивними прикладами, пане Президент? Набагато ближчою і географічно, і ментально є сусідня Польща, де з проблемою підйому економіки блискуче справився уряд під керівництвом маловідомого у нас Прем‘єр-міністра. Не зайве згадати, що той самий польський Прем‘єр є представником групи партій, які перемогли на виборах до Сейму і утворили там парламентську більшість.
З іншого боку в довкола-українському просторі досить прикладів, де Президент користується всією повнотою виконавчої влади, залишаючи парламенту функцію написання законів. Так відбувається у Білорусії, Росії та всіх Середньо-Азійських республіках. Більше того, у деяких випадках азійські Президенти пішли навіть далі і очолили одночасно і уряд, і навіть законодавчий орган – три в одному, щоб недалеко ходити.
Драматичність ситуації у тому, що винеси Ющенко це питання на референдум зараз і люди підтримають будь-яку систему, яку запропонує Президент. Та й як не підтримати, адже саме за цього президента сотні тисяч вийшли на Майдан, саме на нього мільйони покладають всі надії на краще майбутнє. Але система влади, яка закладається до Конституції, якраз і повинна враховувати майбутнє, де може бути як виграш, так і програш чесних і патріотичних політиків.
Попри демократичну процедуру референдуму, питання Політичної реформи перетворюється на питання совісті Ющенка і внутрішньої боротьби, яка може точитися в ньому. Неможливо забути і політичні наслідки, які обов’язково настануть у випадку відмови від рішення Верховної Ради.
Першим з них стане передання у руки комуністів та «колишніх» - реальних аргументів для критики влади. До сьогодні на фоні зростання соціальних виплат та підвищення пенсій і зарплат, критика нової влади виглядала не переконливо. Так не буде після відмови передати частину повноважень від президента парламенту. В Україні знайдеться не один мільйон вдячних вух, які будуть уважно слухати про узурпацію влади, відмову від законно-схвалених рішень парламенту, тощо.
Другим неприємним наслідком стане формування ідейної платформи, на якій опозиційні до Ющенка сили зможуть виступити єдиним фронтом, адже з‘явиться причина, що може виправдати у очах виборця ситуаційне об‘єднання комуністів і олігархів.
Третім наслідком стане причина розпочати передвиборчу кампанію негайно зараз, під маркою підготовки до референдуму з питань Політичної реформи. Будь-який прорахунок нової влади буде використаний для агітації «проти» і що найгірше виборці будуть слухати критиків з більшим зацікавленням, адже спихнути активність опозиції на звичну передвиборчу фальш не вдасться. Опозиція виступатиме не з позицій пошуку голосів для отримання влади собі – а з позицій критики тих, хто не хоче поділитися владою з Верховною Радою та Юлею Тимошенко.
Останнім і досить дошкульним наслідком стане втрата Президентом союзників на лівому фланзі – соціалістів, які вийдуть із уряду, хоча б для того, щоб зберегти лице. Відхід нової влади від уже затвердженої Політичної реформи, для соціалістів може взагалі виявитися чи не фатальним. Адже доведеться ставати у різку опозицію до Ющенка і колишніх союзників по боротьбі. Відтак, у виборців виникне цілком резонне питання – а навіщо було взагалі йти на коаліцію і входити у чужий уряд? В результаті комуністи знову заберуть на себе значну частину голосів СПУ, а в Україні зазнає удару ліво-центристський проєвропейський політичний напрямок.
Не заглиблюючись у юридичні тонкощі скасування прийнятих Верховною Радою рішень, не чіпаючи аналізу політичної ситуації кінця 2004 року, яка зробила можливим цей компроміс, президенту Ющенку потрібно вирішити - чи потрібні його політичній силі перемоги такою ціною? Та й з ким в майбутньому опиниться Україна? З об‘єднаною Європою, яку складають парламентсько-президентські республіки та конституційні монархії, де реальну владу має парламент, чи з тоталітарною Азією, де президенти тяжіють до абсолютизму середньовічних монархій.
Відповіді
2005.05.15 | анатолий
Вопрос прост:" Есть ли совесть? Или там где была....
совесть хрен вырос?"Соблюдение договоренностей, даже не выгодных для тебя лично, это вопрос наличия у человека качеств ныне очень непопулярных с- честь, совесть, порядочность... Ждем - с !?
2005.05.15 | AxeHarry
Re: Вопрос прост:" Есть ли совесть? Или там где была....
Bezvidnosno pytannya sovisti ta domovlenostej.A chy bula sovist u pana M. jakyj jak ostanne *** vylizlo iz politrexvormoju jakraz u "potribnyj" moment? Nu xaj ne zhalietsya sho z nym postupajut tak jak i vin postupav.
Ce dorechi i vlady teperishnyoi stosuetsya takozh.
2005.05.15 | анатолий
Вот у пана М... с совестью проблем нет и не было.....
Почему? А потому что совести у него нет и не было.Так мне кааэтся !
2005.05.15 | AxeHarry
Re: Контрв"ю: "Політреформа, як питання совісті одного президент
Мінор пише:> Політична реформа, як питання совісті одного Президента
> http://rep.in.ua/show/?id=7857
...
>
> не чіпаючи аналізу політичної ситуації кінця 2004 року, яка зробила можливим цей компроміс, ..
Cej kompromis meni nagaduvav taku sytuaciju - Grupa u rozvidci pidbyraetsya do "kandydata v jazyky", a jak zalyshaetsya 10 metriv, to odyn iz bijciv pochynae shepotity - "a nu , naznachte mene zam komandyra vzvodu, bo zaraz jak zakrychu, ta i vzagali nikudy ne pidu!".
Ofigennyj kompromis.
2005.05.16 | Englishman
Компроміс, компроміс
Ну скажіть мені, хто примушував Ющенка підписти політичну угоду з Морозом 6 листопада? Не було тоді "межі громадянсьї війни", і не ставив Мороз ножа до горла Ющенка. Судячи зі всього, Ющенко вже тоді прекрасно знав, що обіцянок виконувати не буде, просто йому ну дуже потрібні були екстра 5 відсотків голосів.2005.05.16 | AxeHarry
Re: Компроміс, компроміс
Nu da. Vybir buv - abo Q,/Jan, abo ni. I koly todi zrazu podzvonyv todi do KoeKavo xto buv todi desho nablyzhenyj do pana M. i zapytav - "Sho zh vy robyte?!", u vidpovid pochuv - "A sho tut takogo? Polityka ce mystectvo mozhlyvogo. Ot e moment - nym skorystalys. Ce polityka- a ne igrashky!". Tak sho Soci cej moment vykorystovuvaly svidomo znajuchy sho vyxodu u VAY nema. I jaksho VAY ix zaraz "kyne cherez bedro" - navryad chy ja budu proty.2005.05.16 | Englishman
Re: Компроміс, компроміс
AxeHarry пише:> Nu da. Vybir buv - abo Q,/Jan, abo ni. I koly todi zrazu podzvonyv todi do KoeKavo xto buv todi desho nablyzhenyj do pana M. i zapytav - "Sho zh vy robyte?!", u vidpovid pochuv - "A sho tut takogo? Polityka ce mystectvo mozhlyvogo. Ot e moment - nym skorystalys. Ce polityka- a ne igrashky!". Tak sho Soci cej moment vykorystovuvaly svidomo znajuchy sho vyxodu u VAY nema. I jaksho VAY ix zaraz "kyne cherez bedro" - navryad chy ja budu proty.
Звичайно, що виходу не було (навіть не зважаючи на впевненість Ющенка виграти вибори у першому турі). І Україна у цьому питанні- не виняток. У багатьох країнах перемагаючий кандидат йде на компроміси і домовленості, і не буває так, що все буде, як хоче одна сторона. А от якщо порушені домовленості, які були визначальним фактором кінцевої перемоги- це дійсно виняток з правил цивілізованої політичної поведінки.
2005.05.15 | ky
Re: Контрв"ю: "Політреформа, як питання совісті одного президент
Политреформа требует серьезных конституционных изменений. А потому должна выноситься на референдум и только!Реформа - приведет еще к большей безответственности, чем она есть!
Вообще при современном состоянии в управлении страной - желательно сначала убрать коллективную безответственность. Отчет давать перед страной должен президент, он же должен отвечать за все промахи в экономике (с мясом, бензином и т.д.). Пр-министр - назначена им,
отвечает перед президентом, а не народом. Иначе пиарятся все перед народом наперегонки, а президент выходит сухим из воды при всех недочетах.
Украинский базар, одним словом!
2005.05.16 | Мінор
Український базар да плюс російські граблі
Проблема в тому, що російськомовні регіони Сходу і Півдня традиційно тяжіють до сильної влади, або краще сказати поважають сильну владу, визнають сильну владу. Відповідно на референдумі ідея сильної і відповідальної президентської влади збере там чимало прихильників.А на Заході, який у принципі більш тяжіє до Європи, цього разу сильну президентську владу підтримають тільки тому, що це буде сильна влада Віктора Ющенка.
Так що результат референдуму цілком прогнозований - підтримають Ющенка, а не Парламент.
Але чи це нам потрібно? А якщо завтра президентом стане Янукович? А якщо післязавтра - Ахмєтов?
Висновок - я не хочу азіатської системи влади.
2005.05.16 | Раціо
Але хочете азійським способом запровадити европейську владу
Ощасливити дурний народ проти його волі. Так не буває. Забагато на себе беруть соціал-шантажисти, як для партії з кільканадцятьма відсотками підтримки.2005.05.16 | Sean
Політреформа, як питання совісті
Все набагато простіше і нема чого заглиблюватися в якісь юридичні тонкощі.Ми обрали Президента. На 5 років. З повноваженнями, визначеними чинною Конституцією.
Не знаю як кого, а особисто мене не цікавлять угоди, переговори, домовленості і голосування парляменту. Я не за те голосував і щось там десь трохи робив під час кампанії. І щось мені дуже підказує, що я теє...не на самоті. Товариш Мороз (рівно як і сам Ющенко, якщо він солідаризується з ним), як на мене, може взяти свій укоханий 4180, акурацько згорнути його у зручну трубку і запхати собі у пакет, котрий він так полюбляє.
Майдан не підписував жодних угод. Ось у чому питання совісти. І не знаю як хто, а я готовий з цього приводу до нового Майдану.
До речі, хто ще не підписавсь, осьо: http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_petit&key=1113337121&action=view
No pasaran!
2005.05.16 | Мінор
Re: Політреформа, як питання совісті
Sean пише:> До речі, хто ще не підписавсь, осьо: http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_petit&key=1113337121&action=view
>
> No pasaran!
От саме тому і потрібна така стаття на Майдані. Бо демократія - це не право більшості, а гарантія права меншості.
2005.05.16 | AxeHarry
Re: Політреформа, як питання совісті
Мінор пише:> Бо демократія - це не право більшості, а гарантія права меншості...
Zabuv malenkyj dodatok : "... pry dotrymanni prav i svobod bilshosti."
Bo inakshe - poluchaeccya Q-mizm - prava menshosti (Q-navtiv) dotrymujuccya , a vsi inshi - v sad.
2005.05.16 | habib
Re: Політреформа, як питання совісті
Гм.. обирали-то ми його коли "пакет" був проголосованийТобто обирали тоді коли вже було визначено які, коли і в кого будуть повноваження.
Звісно після виборів за умови недоторканості змін до Конституції буде видатне політичне шоу. Тільки за ради цього шоу і нетреба нічого міняти назад.
Я наприклад голосував і щось робив за "краще", а не за якогось Ющенка. Стане Ющенко тормозом у розвитку країни до кращого і проти нього треба буде голосувать і не тільки.
Свідомим людям ідолів не треба!
А те що життя у президента зіпсується після виборів при змінах - так цеж дуже добре!!! Хай вони там нагорі один одному життя не дають, виграє тільки простий громадянин - будуть слідкувати один за одним краще гестапо.
І хай не говорять усі помаранчеів що вони чистіші білого - ті хто "щось робив" під час революції згадайте грошики що платились вам - сам факт нормальний, але я наприклад, не уявляю де можна взяти таку кількість готівки законним шляхом (готівкою як завжди прибалтика допомогла?).
Ігри в демократію у Ющенка закінчаться наступного ранку після ночі коли він буде спати спокійно, отже політична реформа це той автоматични подразник, що не дасть йому спати спокійно...
2005.05.16 | AxeHarry
Re: Політреформа, як питання совісті
Nu da. Tiky ne zabuvajte sho pry danij prolyot-rexvormi VR otrymae nefigovi vazheli. Ce dijsno duzhe klasno i virno. Ot tiky teperishnij VR ja by i GomelDrevovskyx sirnykiv by ne doviryav, ne te sho vladni mexanizmy. Pislya vyboriv u VR koly "v pralot" pidut kommi ta SDUPy - todi OK.2005.05.16 | Тестер
Маючи трьох міністрів та голову держмайна
нєхрен ходити із свинками із Таращі під Верховною радою.Несолідно якось...
2005.05.16 | Гюльчатай
Не только в совести дело.
> Попри демократичну процедуру референдуму, питання Політичної реформи перетворюється на питання совісті Ющенка і внутрішньої боротьби, яка може точитися в ньому. Неможливо забути і політичні наслідки, які обов’язково настануть у випадку відмови від рішення Верховної Ради.>
В последнем Зеркале недели Рахманин - кажется - приводит биографию вопроса:
В 2002 году Ющенко был за изменения в Конституцию и даже предлагал всем политическим силам в парламенте подписать соответствующие декларации о намерениях.
В 2003 году после того, как Кучма "очолив процес" Ющенко сменил точку зрения: "Реформа нужна, но не так и не такая".
В 2004 году (8 апреля) политреформа была провалена.
В НОЯБРЕ 2004 (до заседаний Верховного Суда) Ющенко подписал с Морозом соглашение. И - следовательно - дал гарантии проведения реформы ДО т.н. шантажа Мороза.
...
Что интересно - бывшее Кучмовое представление в КС (о том, можно ли принимать "законы путем референдума") внезапно начало рассматриваться в КС именно сейчас. Этот запрос никто не отзывал:)
...
Рахманин указывает на пародийность ситуации: если КС так-таки (сейчас) даст "добро" на "прямое действие" всенародных обсуждений, и это "добро" будет использовано для похоронов политреформы, то политический сюжет выйдет вполне в духе Леонида Даниловича.
2005.05.16 | Мінор
От-от. Згадаймо 2002 рік.
Я особисто потратив чимало зусиль, щоби пояснити виборцям від імені "Нашої України", що така система влади не врівноважена і потребує реформи. Ющенко тоді мене переконав і ми були однодумці. А я переконань не змінюю на догоду політичній коньюнктурі.Чого не можу тепер сказати про свого президента.
2005.05.16 | AxeHarry
Re: От-от. Згадаймо 2002 рік.
A she zgadaemo "utechky" iz shtabiv pana M-ka stosovno terminovogo pedaluvannya Prolyot-Rexvormy (koly dlya nyx delo kerasinom zapaxlo i nijakyj dezodorant vzhe ne pomagav) za dopomogoju kogo?... vgadajte z 3x raziv ... pravylno. Pana na bukvu M.2005.05.16 | Гюльчатай
Только факты, плз.
Интерпретировать слив, дез(?)информацию и т.п. дело неблагодарное.Выше приведена общеизвестная "история вопроса".
Возразить там, кроме "да, но ..." - нечего?
2005.05.16 | AxeHarry
Re: Только факты, плз.
> Интерпретировать слив, дез(?)информацию и т.п. дело неблагодарное.U mene todi buly taki sobi mozhlyvosti vyjasnyty zrazu - chy to "deza" chy "zlyv".
Naspravdi, meni zovsim ne xotilosya by shob VAY "kynuv" pana M. z prolyot-rexvormoju, tomusho todi vse stane zovsim duzhe banalno i sumno - e peredvyborchi lozungy, obicyanky, a e suvori realii polit-zhyttya i "mystectvo mozhlyvogo". Pan M. zi svogo boku takyj svij pidxid vzhe ne raz pokazav i z prolyot-rexvormoju, i z skandalchykom i nyttyam stosovno portfeliv i she ne raz do togo. Ok, ce jogo vybir. Ja ne xotiv by shoby takyj vybir pokazav i VAY.
Ale, z texnichnoi tochky zoru TAKA prolyot-rexvorma mae buty u prolyoti.
Zdaecvcya e dejaka riznycya mizh tym sho svogo chasu proponuvala NU i to sho prolizlo z podachi Q+Mu+M.