МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Тема харьковской встречи - формат взаимодействия

05/21/2005 | Предсказамус
Не знаю, можно ли то, что вы сейчас прочтете, считать отчетом о харьковской встрече майдановцев. Во-первых, на ней были не только майдановцы, во-вторых я не умею писать отчеты. Скорее, это будет размышление на тему о взаимодействии.
Коротко о беседе, состоявшейся перед всеобщим походом в "ОстаNNю барикаду". Не будучи уполномочен перечислять выступающих, изложу суть ряда тенденций, которые там наметились. Одно предложение заключалось в формировании партии (точнее, входе в одну из "пустующих" и ее наполнении) с целью достигнуть высоких результатов на парламентских выборах 2006 года, а также в выборах местных органов власти. Второе отличалось от первого большей растянутостью во времени, т.е. основные победы планировались на более поздний срок, предлагалось выработать правую национальную идею как основу формирования этой политической силы. Также обсуждался вопрос "инфильтрации" во власть с использованием списков уже существующих проходных партий. Говорили и о формировании мощной общественной организации, которая за счет своей популярности могла бы влиять на политикум и корректировать его поведение в желаемом направлении.
Возможно, я что-то упустил, в этом случае другие участники встречи меня, несомненно, поправят.
Тем не менее, всеми присутствовавшими при одном воздержавшемся была принята идея "маркера". Суть ее в том, что формального объединения пока не происходит, каждый действует в соответствии со своими предпочтениями и интересами, но вырабатывается некий "маркер", показывающий, что все эти силы разделяют определенные идеалы и действуют в их продвижении и защите более-менее синхронно. Определенным аналогом такого "маркера" на выборах 2004 года были цвета, оранжевый и бело-голубой.
Решено детально проработать этот вопрос и на одесской встрече выйти на механизмы его реализации.

Было бы здорово, если бы мы попытались обсудить и либо развить идею "маркера", либо обоснованно ее отвергнуть.

Відповіді

  • 2005.05.21 | Пані

    Одна ідея, яку розділяють всі.

    Треба підтримувати своїх - морально, матеріально, дієво. Тобто створити систему, коли кожен член спільноти (оранізації, партії, руху, братства, чого завгодно) буде впевненим, що у випадку необхідності спільнота за нього подбає.

    По суті це принцип родини. Нормальної, звичайно.

    З іншими ідеями та рішеннями, які могли б об"єднати всіх - справді туговато. Крім однієї - надо шото делать! оце якраз розуміють всі :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

      всіда підтримую(-)

    • 2005.05.22 | Karamello

      Re: Одна ідея, яку розділяють всі.

      Пані пише:
      > Треба підтримувати своїх - морально, матеріально, дієво. Тобто створити систему, коли кожен член спільноти (оранізації, партії, руху, братства, чого завгодно) буде впевненим, що у випадку необхідності спільнота за нього подбає.
      >
      > По суті це принцип родини. Нормальної, звичайно.

      Ничем не отличается от ненормальной семьи. Или от мафии. Принцип трайбализма.

      Характерен для граждан с неразвитым чувством персональной свободы и персональной ответственности. Поддерживать своих только потому что они свои, где за понятием "свои" не стоит буквально ничего, кроме эфемерного отличия от каких-то "чужих" - это ли не прото-Кучмизм?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Предсказамус

        Karamello, есть другие предложения? Ждем-с. (-)

    • 2005.06.01 | Sean

      Хух, дістався врешті до гілки

      Пані пише:
      > Треба підтримувати своїх - морально, матеріально, дієво. Тобто створити систему, коли кожен член спільноти (оранізації, партії, руху, братства, чого завгодно) буде впевненим, що у випадку необхідності спільнота за нього подбає.
      Абсолютно правильно! Тікі будь ласочка, не кажи про братство...Оно на Майдані Незайманости чиїсь вуса вже тиждень стирчать. А якби та сволота не застовбила назву, воно б непогано.

      Я десь колись комусь якось казав про "солідарність".

      > По суті це принцип родини. Нормальної, звичайно.
      Мені завше подобалася клясична махвіозна тематика

      > З іншими ідеями та рішеннями, які могли б об"єднати всіх - справді туговато. Крім однієї - надо шото делать! оце якраз розуміють всі :)
      Яволь!
  • 2005.05.21 | Горицвіт

    Можна зробити так:

    Спробувати подумати окремо над аспектами:

    (1) власне "маркер" (яких принципів мають дотримуватися "свої" (ідеологічних, моральних, організаційних));

    (2) що (більше) треба для України (в ідеалі);

    (3) окремо кожну тактику: (а) партія-2006; (б) партія-пізніше; (в) інфільтрація; (г) громадська організація. Тобто кожен з трьох (чотирьох) проектів розписується, як він здійснюється, що він дає Україні і учасникам, які недоліки і ризики.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | Пані

      підтримую підхід.

      Горицвіт пише:
      > Спробувати подумати окремо над аспектами:
      >
      > (1) власне "маркер" (яких принципів мають дотримуватися "свої" (ідеологічних, моральних, організаційних));

      Єдиний спільний (поки що) я виклала.

      >
      > (3) окремо кожну тактику: (а) партія-2006; (б) партія-пізніше; (в) інфільтрація; (г) громадська організація. Тобто кожен з трьох (чотирьох) проектів розписується, як він здійснюється, що він дає Україні і учасникам, які недоліки і ризики.

      А відповіді на всі ці питання на обговоренні були. Я сподіваюся, що учасники підтягнуться і їх наведуть. не всі ще навіть додому добралися не те що до інету.
    • 2005.05.21 | Забойщик

      Re: Можна зробити так:

      Горицвіт пише:


      (2) що (більше) треба для України (в ідеалі); "

      Думаю необходимо чётко определить "ЩО НЕ ТРЕБА" Украине. В оставшемся "ТРЕБА" встретятся все остальные пожелания. Мы создаём как бы ограду, за которой остаются ненужные Украине свойства - коррупция, наркомания.... и т. д. Внутри ограды мы абсолютно свободны.

      В принципе это и есть схема свободы в демократическом государстве. Ограда из Законов, запретов... Внутри ограды гражданин свободен.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.21 | Пані

        Практично це єдиний можливий підхід.

        Забойщик пише:
        > Горицвіт пише:
        >
        >
        > (2) що (більше) треба для України (в ідеалі); "
        >
        > Думаю необходимо чётко определить "ЩО НЕ ТРЕБА" Украине. В оставшемся "ТРЕБА" встретятся все остальные пожелания. Мы создаём как бы ограду, за которой остаются ненужные Украине свойства - коррупция, наркомания.... и т. д. Внутри ограды мы абсолютно свободны.

        А воно було сформульованло в хіті Єробачення частково - фальсифікаціям - ні, махінаціям - ні, ні - брехні.

        Тобто серед варіантів відповіді це НІ:
        -- брехні
        -- подвійним стандартам (в політиці, суспільному житті, моралі)
        -- приховуванню інформації
        -- ксенофобії та прочим фобіям (ми всі повинні підтримувати один одного, незважаючи на етнічне походження, стать, вік, та інші різниці)

        (список невичерпний, поршу доповнювати!)

        > В принципе это и есть схема свободы в демократическом государстве. Ограда из Законов, запретов... Внутри ограды гражданин свободен.

        100%
    • 2005.05.21 | S@nya

      Re: Можна зробити так:

      Горицвіт пише:
      > Спробувати подумати окремо над аспектами:
      >
      > (1) власне "маркер" (яких принципів мають дотримуватися "свої" (ідеологічних, моральних, організаційних));
      >

      Ідеологічні - це утопія, на Майдані люди від крайньо правих до крайньо лівих, ніколи не буде спільного знаменника. Думаю, найбільш реально - моральні рамки.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Пані

        Re: Можна зробити так:

        S@nya пише:
        > Горицвіт пише:
        > > Спробувати подумати окремо над аспектами:
        > >
        > > (1) власне "маркер" (яких принципів мають дотримуватися "свої" (ідеологічних, моральних, організаційних));
        > >
        >
        > Ідеологічні - це утопія, на Майдані люди від крайньо правих до крайньо лівих, ніколи не буде спільного знаменника. Думаю, найбільш реально - моральні рамки.

        Є певні ідеологічні спільники. Свобода інформації, наприклад. навряд чи це моральний крітерій.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.06.01 | Sean

          Можна, ще і як можна!

          Пані пише:
          > S@nya пише:
          > Ідеологічні - це утопія, на Майдані люди від крайньо правих до крайньо лівих, ніколи не буде спільного знаменника. Думаю, найбільш реально - моральні рамки.
          >
          > Є певні ідеологічні спільники. Свобода інформації, наприклад. навряд чи це моральний крітерій.

          На тамтій зустрічи у Харкові я сказав тіко 2 (дві, сам рахував), вумні речі - першу і другу. З них одна була реплікою на тезу, що мовляв, будь-які люди, прийшовши до влади, курвляться. МИ - НЕ СКУРВИМОСЯ і за таких обставин, хіба ні? Я впевнений у собі і дуже багатьох людях тутешніх. От і моральний критерій.

          Свобода інхвормації.

          Солідарність.

          Свобода особиста (як комплекс великих прав і чітко захвіксованих обов'язків) - громадянинові дозволено все, що прямо не заборонено законом, державі - навпаки.

          Рівна міра для всіх.

          Справедливе і ехвективне судочинство.

          Прозора влада - найманий працівник суспільства.

          Чіткі і зрозумілі закони.

          Смерть корупції!

          Геть недоторканість!

          Ні - мудацтву ві владі!
  • 2005.05.21 | Михайло Волошин

    Де й коли одеська зустріч? Повідомите? Теж хочу (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | Пані

      А це одесити скажуть, коли визначаться

      наступного місяця десь всередині. Готуйтеся
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.21 | So_matika

        нарешті дісталася додому, всім бонжур

        Одеську зустріч пропоную провести у 20-х числах червня, краще вихідні - 18-19 чи 25-26, і обов"язково дводенну (бо нічна тусня на березі моря це супер круто).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.21 | Пані

          Абсолютно підтримую дводенну

          Бо як показало обговорення "після того" нам не вистачало ще одного брейнсторму як рефлексії по першому суто майданівським колом.

          тому пропоную таке
          1. Брейнсторм з гостями
          2. рефлексія по п.1
          3. Пиво, музика танці та прочая.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.21 | So_matika

            класно

            а на другий день - проспатися, та брейнсторм навздогін у робочій групі
            то може після зустрічі з гостями - виїдемо десь на турбазу чи в кемпінг, з ночівкою? :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.22 | Пані

              Все не відкуп хазяям.

              Я думаю, що ми всі повністю покладемося на ваш вибір та планування. Я просто не можу дочекатися, що мені не доведеться щось організовувати чи вести, і я зможу сама висловлювати власну думку в обговоренні :)
  • 2005.05.21 | Mary

    Що таке маркер

    Може то тільки до мене так погано доходить, але я без додаткового пояснення ніфіга не зрозуміла була, що таке той маркер, і з чим його їдять. Тепер, після додаткового пояснення я розумію таке:

    Збираємося ми (ті що разом нас багато - тобто всякі різні свідомі організації, рухи, угруповання і тому подібні), вирішуємо, що ми хочемо від влади, а тоді маркуємо відповідно до "що ми хочемо" кандидатів в депутати різних рівнів, а також інших (ну, на приклад, міністрів) нашим маркером, та нав'язливо заохочуємо партії заличити їх до прохідних списків, і т.д. Тобто це свого роду "білий список", на противагу колись колекціонованому чорному списку. Розміщаємо рекламу наших кандидатів, а також нашого маркування вцілому, на Майдані та всяких дружніх сайтах, влаштовуємо концерти дружніх груп (Анно Доміні та інші, котрі приєднаються) в підтримку наших кандидатів, і т.д.

    Це опис. Тепер що для цього треба (тут вже інші писали, але я повторю, бо глупа ніч, їй-бо нема сили бігати туди-сюди цитувати)

    Треба визначитися що ми хочемо, і чого не хочемо при владі. Тобто визначити найзагальніші критерії, яким повинні відповідати наші кандидати

    На приклад. Наші кандидати повинні бути незаплямовані кучмістським минулим - тобто ті, хто підтримував кучму, ті, хто гнав на опозицію, ті хто був членами бандюківських партій (коли вони вже були бандюківськими), і т.д. не можуть потрапити до нашого списку. Олігархи з накраденими статками - також. Це я так до прикладу, загально кажу. Якщо хтось інший може це нормально сформулювати - прошу дуже.

    це лише один критерій, та й то погано сформульований. Треба виробити таких основних критеріїв десь від п'яти до десяти, а тоді можна й до роботи приступати. По суті це подовження роботи над досьєм, тільки з додатковим маркуванням: це наша людина або це точно не наша людина.

    От вам і громадське лобіювання.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | So_matika

      Re: Що таке маркер

      Не тільки кандидатів.
      Ще - дружні проекти, які не суперечать ідеологіі майданства, чи співдружні громадські організаціі, чи цікаві акціі, чи незалежні ЗМІ - тобто всяке різне, шо може бути корисно в суспільному житті і вписується в світогляд Майдану.
      Звісно, шо крітеріі отримання маркера повинні бути досить сатрапські :).
    • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

      це термін з діскусій про генетичну історію

      це типу в днк дещо що може встановити шо в нас с тобою є спільний предок десь з 1600року а ще до того від 75 тис літ тому

      короче є маркери славянскі, є келтскі, тощо
  • 2005.05.21 | 123

    Спробую покритикувати

    Вибори до ВР -- імхо реальним варіантом є лише інфільтрація дууууже незначної кількості тих, кого ми називаєм "майданівці", у прохідну частину списку якоїсь сили. Очевидно, що поріг буде навіть не 3% -- а, мабуть, всі 5%. І партія, яку "приватизує" громадська організація під умовною назвою "Майдан", не пройде цей поріг, і не увійде до блока, який буде здатен пройти поріг для блоків. Хіба лише за умови отримання тієї самої дууууже незначної кількості місць (якщо точніше - одного місця :)) у прохідній частині списку цього блока. Тобто - це та сама інфільтрація.

    Для того, щоб отримати це одне місце, не треба "приватизувати" якусь партію -- це просто зайве. Думаю, отримати це місце можна й меншими зусиллями.

    Те, що від цього (отримання нардепа від Майдану; від Майдану -- я маю на увазі майданівців, а не якихось політиків другого ешелону, що не знайшли собі місця у провідних партіях і намагатимуться примазатись) буде велика користь -- в мене сумнівів не викликає. Але будьмо реалістами -- більше одного такого нардепа не буде, і тому нема сенсу робити партію.

    Інша річ - вибори до місцевих органів влади. Але тут не зрозуміло -- ані за яким законом вони будуть, ані навіть коли вони будуть (ймовірним є перенесення на осінь 2006). І чи потрібна якась національна партія для участі у регіональних виборах -- теж незрозуміло (тобто зрозуміло -- що непотрібна, хіба лише буде відповідна формальна вимога закону).

    Я все ж вважаю, що партія має бути збудована на якійсь ідеології. Я згоден із Свистовичем -- ідеологія не є достаньою умовою для існування партії. Але, імхо, є необхідною умовою. А партія на базі Майдану не матиме ідеології, як тут слушно відзначили. Тому найкраще було б обійтися без партії -- особливо якщо практичної потреби в ній нема.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | Михайло Свистович

      Re: Спробую покритикувати

      123 пише:
      >
      > Я все ж вважаю, що партія має бути збудована на якійсь ідеології. Я згоден із Свистовичем -- ідеологія не є достаньою умовою для існування партії. Але, імхо, є необхідною умовою.

      Не є необхідною умовою. Існує купа партій без ідеології, деякі з них проходять в парламент, а деякі партії з ідеологією пролітають.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.21 | 123

        Re: Спробую покритикувати

        Михайло Свистович пише:
        > 123 пише:
        > >
        > > Я все ж вважаю, що партія має бути збудована на якійсь ідеології. Я згоден із Свистовичем -- ідеологія не є достаньою умовою для існування партії. Але, імхо, є необхідною умовою.
        >
        > Не є необхідною умовою. Існує купа партій без ідеології, деякі з них проходять в парламент, а деякі партії з ідеологією пролітають.

        Існує багато всяких какашкових утворень - це не причина зробити ще одне таке ж :). Ті що проходять без ідеології -- вони мусять ідеологію чимось компенсувати. Як правило -- адмінресурсом чи ідеєю "геть бандюків".

        У нас були партії по принципу "бандюки" та "ті, хто проти бандюків". Тепер, сподіваюсь, буде потрохи йти все ж розділення за ідеологією.

        Ок, навіть якщо погодитись з тезою що не є ідеологія необхідною умовою. І без цього достатньо було наведено аргументів проти партії.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.21 | Михайло Свистович

          Re: Спробую покритикувати

          123 пише:
          >
          > Існує багато всяких какашкових утворень

          Досить успішних какашкових утворень - "Наша Україна", БЮТ...

          >
          > Ті що проходять без ідеології -- вони мусять ідеологію чимось компенсувати.

          Простір для компенсації існує і зараз широкий.

          >
          > У нас були партії по принципу "бандюки" та "ті, хто проти бандюків". Тепер, сподіваюсь, буде потрохи йти все ж розділення за ідеологією.

          Ще довго не буде.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.21 | Land

            Не надо замазывать себе глаза.

            Меня всегда удивляло, какие хитроумные конструкции готовы построить люди, лишь бы уйти от принятия решений по сути.

            Вот и сейчас, возьмем в руки маркеры и займемся боди-артом по депутатским телам.

            Вопрос: и что с того? Депутаты, пройдя в Раду, зальются слезой благодарности и побегут отыскивать майдановцев, дабы вернуть долг чести?
            Вроде взрослые люди, а до сих пор верим в Деда-Мороза.

            Коренным вопросом всякой революции есть вопрос о власти. Это не я такой умный, это сказал неуважаемый большинством присутствующих дедушка Ильич. Который, между прочим, еще хрензнакогда имел мужество ставить вопрос и отвечать на него. Не мешало бы поучиться.

            Из отчетов следует, что не просто ничего не решили, даже проблематика не была поднята и не сформулированы главные вопросы.

            Итак, наша главная цель? Вхождение во власть? Влияние на власть из оппозиции? Сотрудничество из позиции т.наз. 3-й силы?
            Судя по всему, ее нет.
            С одной стороны это хорошо. Если у вас нету тети, то вам ее не потерять. Нет цели, не будет и сожалений по поводу ее недостижения. И можно ничего не делать, достаточно лаять из подворотни и ставить минусы соратникам по возне в песочнице. (чуть не написал "по борьбе").

            Итак, нет общей цели. Что же объединяет это сообщество? Общая идея? И какая же? Шоб у нас усё было и нам за это ничё не было?
            У меня есть серьезное подозрение, что со многими из со-майданников мне нужно очень упорно искать точки соприкосновения. Тем более, что весьма многие сами не определились, чего же они хотят от своего виртуального майданства.

            Резюме: мы имеем аморфное квазисообщество, без определенной цели, без внятно сформулированной объединяющей идеи.
            Вот эту толстовщину: мы вважаем бяками быв. кучмистов, мы НЕ хотим
            -- брехні
            -- подвійним стандартам (в політиці, суспільному житті,
            моралі)
            -- приховуванню інформації
            -- ксенофобії та прочим фобіям (ми всі повинні
            підтримувати один одного, незважаючи на етнічне
            походження, стать, вік, та інші різниці) - всерьез воспринять в качестве идеологии моя астеническая нервная система не может.

            Идея не может начинаться с "НЕ". Она должна вдохновлять и объединять. Она должна служить базой для формулирования цели. И только идея может служить основой успешного политсообщества - будь то партия или ОО.

            Все разговоры о партиях без идеологии - пузыри. Альтернативой идее могут быть только бабки. Но это уже именуется неустойчивым бандформированием. И на первом скачке расколется, как и положено объединению редисок.

            Все разговоры о влиянии на власть медузообразных псевдокоммьюнити - самообман. Все попытки раствориться между сотней партий с одновременным сохранением самоидентификации - самообман. Рыбку съесть и остаться девственницей не получится.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.21 | Пані

              Re: Не надо замазывать себе глаза.

              Land пише:
              > Меня всегда удивляло, какие хитроумные конструкции готовы построить люди, лишь бы уйти от принятия решений по сути.

              Так отож...

              Нам вас не вистачало. Сподіваюся, наступного разу форс-мажору вже такого не буде (там хоч все гаразд?) і ви зможете долучитися реально.

              > Коренным вопросом всякой революции есть вопрос о власти. Это не я такой умный, это сказал неуважаемый большинством присутствующих дедушка Ильич. Который, между прочим, еще хрензнакогда имел мужество ставить вопрос и отвечать на него. Не мешало бы поучиться.

              А там були люди, які відповідали. Інша справа, що консенсусу по їхнім думкам в рисутніх не було.

              > Из отчетов следует, что не просто ничего не решили, даже проблематика не была поднята и не сформулированы главные вопросы.

              Були. Просто на них не було отримано ніяких консенсусних відповідей.

              > Итак, наша главная цель? Вхождение во власть? Влияние на власть из оппозиции? Сотрудничество из позиции т.наз. 3-й силы?

              На питання "чи йти у владу" відповіді розділилися десь 50 на 50. І так по всім іншим питанням.

              > Итак, нет общей цели. Что же объединяет это сообщество? Общая идея? И какая же? Шоб у нас усё было и нам за это ничё не было?
              > У меня есть серьезное подозрение, что со многими из со-майданников мне нужно очень упорно искать точки соприкосновения. Тем более, что весьма многие сами не определились, чего же они хотят от своего виртуального майданства.

              Саме так. Але ж все ж таки людей ЩОСЬ разом тримає? Причому роками.

              >
              > Резюме: мы имеем аморфное квазисообщество, без определенной цели, без внятно сформулированной объединяющей идеи.
              > Вот эту толстовщину: мы вважаем бяками быв. кучмистов, мы НЕ хотим
              > -- брехні
              > -- подвійним стандартам (в політиці, суспільному житті,
              > моралі)
              > -- приховуванню інформації
              > -- ксенофобії та прочим фобіям (ми всі повинні
              > підтримувати один одного, незважаючи на етнічне
              > походження, стать, вік, та інші різниці) - всерьез воспринять в качестве идеологии моя астеническая нервная система не может.

              А чому власне ні?

              > Идея не может начинаться с "НЕ". Она должна вдохновлять и объединять. Она должна служить базой для формулирования цели. И только идея может служить основой успешного политсообщества - будь то партия или ОО.

              Може. Ідея "Ні - кучмізму" спромоглася об"єднати тисячі людей протягом більш ніж чотирьох років.

              > Все разговоры о партиях без идеологии - пузыри. Альтернативой идее могут быть только бабки. Но это уже именуется неустойчивым бандформированием. И на первом скачке расколется, как и положено объединению редисок.

              Ну і яка ідеологія є у партії Литвина, Батьківщини, того ж НСНУ?

              > Все разговоры о влиянии на власть медузообразных псевдокоммьюнити - самообман.

              Замініть оцю медузу на "громадянське суспільство" і всі розмови стануть на місце.

              > Все попытки раствориться между сотней партий с одновременным сохранением самоидентификации - самообман. Рыбку съесть и остаться девственницей не получится.

              Погоджуюся 100%.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.06.01 | Sean

                Геть замазку з очей!

                Пані пише:
                > Land пише:
                > Итак, наша главная цель? Вхождение во власть? Влияние на власть из оппозиции? Сотрудничество из позиции т.наз. 3-й силы?
                >
                > На питання "чи йти у владу" відповіді розділилися десь 50 на 50. І так по всім іншим питанням.

                Якщо не зраджує пам'ять, десь 51 на 49. За.
                Наша головна мета - гарна жисть. А ніхто не дасть нам ізбавлєнья. Ні Бог, ні Цар, і ні нешанований більшістю дідо Ілліч.
            • 2005.05.21 | Михайло Свистович

              Re: Не надо замазывать себе глаза.

              Land пише:
              >
              > Депутаты, пройдя в Раду, зальются слезой благодарности и побегут отыскивать майдановцев, дабы вернуть долг чести?

              Кожен депутат - насамперед людина. Якщо такі люди проходитимутьв депутати, то в будь-якому іншому випадку ніщо не збільшить їхню честь, окрім імперативного мандату.

              >
              > Итак, наша главная цель? Вхождение во власть? Влияние на власть из оппозиции? Сотрудничество из позиции т.наз. 3-й силы?

              Якщо говорити про НАС, то всі оці цілі є наявними. Різні МИ люди.

              >
              > У меня есть серьезное подозрение, что со многими из со-майданников мне нужно очень упорно искать точки соприкосновения.

              Саме так.

              >
              > Резюме: мы имеем аморфное квазисообщество, без определенной цели, без внятно сформулированной объединяющей идеи.

              Саме так.

              > Вот эту толстовщину: мы вважаем бяками быв. кучмистов, мы НЕ хотим

              Саме ця "толстовщина" перемогла режим кучмізму.

              >
              > Идея не может начинаться с "НЕ".

              Як показала недавня історія України, може.

              >
              > Она должна вдохновлять и объединять.

              І вона це робила.

              >
              > Все разговоры о партиях без идеологии - пузыри.

              Та ні, це - факти.

              >
              > Альтернативой идее могут быть только бабки.

              Ідеї чи ідеології?

              >
              > Рыбку съесть и остаться девственницей не получится.

              Я не знав, що, з"їдаючи рибу, дівчата позбавляються цноти.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

                трохи ріже очі коли про українську політику люди пишуть

                російською мовою

                це якось нівелірує цінність думок
                якщо вже маєш серьозні думки мусиш написати українською
                чи я не правий?

                головний вектор майбутнього розвитку саме і проходить як відокремлення економіки від паразитиів і мафії з росії і повязних з ними

                це наша політична доля- перемогти окупанта
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.21 | Land

                  Re: трохи ріже очі коли про українську політику люди пишуть

                  Сергій Кабуд пише:
                  > російською мовою
                  >
                  > це якось нівелірує цінність думок

                  Нивелирует циннисть думок глупость , на какой бы мове она ни была написана.

                  > якщо вже маєш серьозні думки мусиш написати українською
                  > чи я не правий?

                  "Серьозно", как вы изящно выразились, я могу писать на нескольких мовах. А не должен я ничего и никому, кроме своей совести. Потому и пишу на той мове, которой владею лучше всего. Мое владение украинским вы могли оценить при обсуждении текста Положення про громадську Раду.
                  >
                  > головний вектор майбутнього розвитку саме і проходить як відокремлення економіки від паразитиів і мафії з росії і повязних з ними
                  >
                  Головний вектор розвитку лишь частично касается экономики. А паразитов и мафии из Украины в 10 раз больше, чем из России.
                  И россия не самый худший вариант, ввиду своей бардачности , безалаберности и внутренних проблем, роль колониальной державы она сыграть не в состоянии. А если придет методичный и аккуратный немец с громадными бабками и мощным менеджментом - наша экономика будет у него официанткой.

                  > це наша політична доля- перемогти окупанта

                  Это наш политический маразм. Чем раньше это поймем, тем быстрее выработаем свою стратегию и найдем свое место в геополитическом пасьянсе. Иначе так и будем пытаться бежать с повернутой назад головой.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

                    ви пишете про прояви зверхні

                    а по суті Росія залишається ворогом Українськйої Держави
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2005.05.21 | Land

                      Я пишу о сути, а вы бальзамируете мифы

                      Оглянитесь по сторонам. Нет вокруг метафизического Врага, Врага рода человеческого. Все вокруг защищают свои интересы, каждый по-своему.

                      В некоторой ситуации рафинированный англиец расчленит вас и съест сырым, если это будет соответствовать его миропониманию в данный момент. А полупьяный небритый Ваня спасет и отогреет. Причем и то и другое безотносительно вашей личности и эмоционального бэкграунда. Ничего личного, только бизнес...
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2005.05.21 | ГРАД

                        Re: Я пишу о сути, а вы бальзамируете мифы

                        Land пише:
                        > Оглянитесь по сторонам. Нет вокруг метафизического Врага, Врага рода человеческого. Все вокруг защищают свои интересы, каждый по-своему.
                        >
                        > В некоторой ситуации рафинированный англиец расчленит вас и съест сырым, если это будет соответствовать его миропониманию в данный момент. А полупьяный небритый Ваня спасет и отогреет. Причем и то и другое безотносительно вашей личности и эмоционального бэкграунда. Ничего личного, только бизнес...
                        Згоден повністю. Не мова важлива, а розуміння.Те,що зараз робиться у Росії,намагання її керівництва,яке має своїх внутрішніх проблем,як собака бліх, створити проблеми сусідам - не вина Росії,це її біда.
                        І "сортирний мочильщик" такий же заручник обставин, хоч і вважає себе мало не Сталіним із Леніним і Петром І водночас.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

                          біда не біда а русифікація це головна їх зброя

                          з початку ваших діттей привчать слухати їхню попсу а потім їхні новини а потім вони проголосують на виборах за харошенького путіна


                          русіфікація - значно ефективніша зброя боротьби за національні інтереси, включно з багатоміліардними контрактами по перекачці нафти і успішними методами фальшування на виборах президента

                          позбавте українця залишків національної едентичності-
                          вся Україна стане як бидлячий донбас.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2005.05.22 | Land

                            Беда сидит в голове. Пока не поймете этого, она там и останется

                            Сергій Кабуд пише:
                            > з початку ваших діттей привчать слухати їхню попсу а потім їхні новини а потім вони проголосують на виборах за харошенького путіна
                            >
                            Своих детей я приучил не слушать попсу и думать своей головой. И здесь никакой Кремль мне не помешал, и никакой Киев не помог.

                            А всякая попытка переложить ответственность за свою жизнь и жизнь своих близких на придуманных врагов сразу выдает или слабака или полудурка.

                            >
                            > русіфікація - значно ефективніша зброя боротьби за національні інтереси, включно з багатоміліардними контрактами по перекачці нафти і успішними методами фальшування на виборах президента
                            >

                            Вы-то сами поняли, что написали?

                            > позбавте українця залишків національної едентичності-
                            > вся Україна стане як бидлячий донбас.

                            Расставим точки над i.
                            Я сам житель этого самого бидлячего Донбасса, уже почти 50 лет. Я знаю его достаточно, чтобы аргументированно отвечать на любые вопросы.
                            Вы имеете что сказать мне в оправдание вашего тезиса, или просто создаете общий гав-гав, транслируя ваше недопонимание и закомплексованность на всех присутствующих?

                            Спрошу проще: за базар ответите?
                      • 2005.05.21 | Пані

                        Саме так

                        На зустрічі кілька разів Технолог повторював - "не вороги, а конкуренти". Бо таке розуміння виводить на інший тип стратегії.

                        Власне не тільки він це говорив.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2005.05.21 | Сергій Кабуд

                          це не конкуренти

                          ніякі
                          згадаймо
                          отруєння Ющенко і всю
                          роль кремля в виборах 2004
                          ситуацію з пальним

                          і це далеко не кінеь

                          ми шо забули заяви прокурора як Юлю будуть арештовувати і інтерпол?

                          Росія небеспечний ворог України, який знищує все українське як тільки може і певно планує ще більше

                          Головне у відносинах з кацапами- це яшк і ЯКІ енергоносії будуть транспортовані Україною, це очевидно з об'ємів цього транспортування

                          Тепер ще з'явилася допоміжна компонента-
                          Помаранчова політика, якої крем боїться.

                          Так шо будуть і отруєння , буде і інші провокації і наїзди, не треба себе дурити.

                          Он Юля лише почала вголос казати про вихід з енергетичної залежності.


                          А як от дійсно піде каспійська нафта за 5 років через україну по 50-70 міліонів тон?

                          Хіба це можна виключити?
                    • 2005.05.22 | Альберт

                      Аби ж то тільки по суті...

                      І по формі, і по діях, і по настроях, і по планах на майбутнє.

                      Напрямок вгамування росіянських апетитів і претензій - є основним "садочком" для виховування справжніх бійців дипломатів! 8))) Тому він повинен зоставатися основним - пока останній Жиріновскій не будє мити свої чоботи у водах Індійського океану... А за його спиною буде кордон із Україною! 8)))))) Жартую, гіпертрофую, авжеж... Але - тільки у цьому...
              • 2005.05.21 | Land

                Re: Не надо замазывать себе глаза.

                >
                > > Вот эту толстовщину: мы вважаем бяками быв. кучмистов, мы НЕ хотим
                >
                > Саме ця "толстовщина" перемогла режим кучмізму.
                >
                И что в результате? Жизненные цели достигнуты? На наших глазах не возрождается кучмизм?
                Булыжник в руке хорошо помогает бить стекла. Вставлять их он уже не поможет.

                > >
                > > Идея не может начинаться с "НЕ".
                >
                > Як показала недавня історія України, може.

                См. выше. Принцип: мы должны все время сопротивляться чему-то плохому исключает нашу собственную жизнь и заставляет идти всегда вслед объекту нашего отрицания. Вот так вас и будут вести всегда - не морковкой, так отрицаловкой, но всегда в кильватере.
                > >
                > > Она должна вдохновлять и объединять.
                >
                > І вона це робила.

                Да. И ее время прошло. Прочитайте еще раз мою статью.

                >
                > >
                > > Все разговоры о партиях без идеологии - пузыри.
                >
                > Та ні, це - факти.

                Факт, что это пузыри.
                >
                > >
                > > Альтернативой идее могут быть только бабки.
                >
                > Ідеї чи ідеології?

                Сейчас полемически заостряю, не выявляя различий
                >
                > >
                > > Рыбку съесть и остаться девственницей не получится.
                >
                > Я не знав, що, з"їдаючи рибу, дівчата позбавляються цноти.

                Рад закрыть пробел в вашем образовании.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.21 | Михайло Свистович

                  Re: Не надо замазывать себе глаза.

                  Land пише:
                  >
                  > И что в результате? Жизненные цели достигнуты? На наших глазах не возрождается кучмизм?

                  Так сталося нечерез відсутність ідеології.

                  > Булыжник в руке хорошо помогает бить стекла. Вставлять их он уже не поможет.

                  Їх ще багато потрібно розбити. До того ж це порівняння з булижником некоректне. Так само як і руйнували, можна будувати.

                  >
                  > См. выше. Принцип: мы должны все время сопротивляться чему-то плохому исключает нашу собственную жизнь и заставляет идти всегда вслед объекту нашего отрицания. Вот так вас и будут вести всегда - не морковкой, так отрицаловкой, но всегда в кильватере.

                  Альтернативою поганому є хороше.

                  >
                  > Да. И ее время прошло

                  Не думаю.

                  >
                  > Факт, что это пузыри.

                  Факти, що партії без ідеології існують і мають успіхи.

                  >
                  > Сейчас полемически заостряю, не выявляя различий

                  А різниця величезна.

                  >
                  > Рад закрыть пробел в вашем образовании.

                  Я скажу нашим дівчаткам, щоб не їли рибу.
            • 2005.05.21 | So_matika

              Re: Не надо замазывать себе глаза.

              Land пише:
              > Меня всегда удивляло, какие хитроумные конструкции готовы построить люди, лишь бы уйти от принятия решений по сути.
              прежде чем принять решение, нужно взвесить ВСЁ, чтобы не сидеть с этим решением в луже. Процесс по крайней мере пошел.

              > Вот и сейчас, возьмем в руки маркеры и займемся боди-артом по депутатским телам.
              > Вопрос: и что с того? Депутаты, пройдя в Раду, зальются слезой благодарности и побегут отыскивать майдановцев, дабы вернуть долг чести?
              Об этом впрямую речь не шла. Читайте внимательно. А ожидать слез благодарности от депутатов - это надо быть очень наивным.

              > Коренным вопросом всякой революции есть вопрос о власти. Это не я такой умный, это сказал неуважаемый большинством присутствующих дедушка Ильич.
              Вы были примерным и осведомленным комсомольцем. Поздравляю.

              > Который, между прочим, еще хрензнакогда имел мужество ставить вопрос и отвечать на него. Не мешало бы поучиться.
              Угу. И результат его деятельности тоже вдохновляет.

              > Из отчетов следует, что не просто ничего не решили, даже проблематика не была поднята и не сформулированы главные вопросы.
              Не решили - но сформулирована и подняты.
              Еще раз: процесс пошел (с) Следите за новостями.

              > можно ничего не делать, достаточно лаять из подворотни и ставить минусы соратникам по возне в песочнице. (чуть не написал "по борьбе").
              Вы это делаете вместе со всеми.

              > У меня есть серьезное подозрение, что со многими из со-майданников мне нужно очень упорно искать точки соприкосновения.
              Правильно.

              > Резюме: мы имеем аморфное квазисообщество, без определенной цели, без внятно сформулированной объединяющей идеи.
              > Вот эту толстовщину ...всерьез воспринять в качестве идеологии моя астеническая нервная система не может.
              :)))) Предложите свой вариант. Желательно конструктивный.

              > Идея не может начинаться с "НЕ". Она должна вдохновлять и объединять. Она должна служить базой для формулирования цели. И только идея может служить основой успешного политсообщества - будь то партия или ОО.
              Именно. Упомянутый вами дедушка Ленин начинал именно с НЕ. Да и недавние события начались именно с "НЕ Янукович".

              > Альтернативой идее могут быть только бабки. Но это уже именуется неустойчивым бандформированием. И на первом скачке расколется, как и положено объединению редисок.
              Ну почему же. Таких объединений редисок вон полный парламент сидит. Называются - политические партии.

              PS. Піду мабуть подивлюся Євробецання.
            • 2005.05.21 | Горицвіт

              та розписати "ідею" - не проблема

              хай і без "не". Чесність, справедливість, процвітання і ля-ля-ля. Проблемні питання просто не згадувати. Ці "ідеї" є в програмах будь-якої з 120 партій. Але перемагають на виборах партії без ідеї (виняток - КПУ).

              Не в цьому проблема.

              По-друге, для ідеологічного поділу, можливо, ще не настав час. Як і раніше, залишаються злодії і чесні люди.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.21 | Land

                Re: та розписати "ідею" - не проблема

                А вот как раз и проблема.
                Идея должна объединять людей очень разных, предлагать цель, достижение которой отвечает жизненным интересам даже тех, кто в повседневной жизни не пересекается, существует в различных плоскостях бытия.
                Это сложно.
            • 2005.05.21 | Предсказамус

              Мало

              Вы еще мало сказали о безнадежности и несолидности всего, что обсуждалось и предлагалось, я бы мог страниц десять убористым шрифтом накидать. А смысл? Что-то сдвинется с места? Зварич переквалифицируется в управдомы, Шуфрич сдаст депутатский мандат, а Порошенко подарит "Рошен" детскому дому? Если нет, то тогда зачем?
              Картина такая:
              а) имеем немеряную кучу политически активных людей;
              б) не имеем работающего механизма их объединения.
              Идея "маркера" не Бог весть что, но она вполне реализуема. Как - давайте подумаем. Если есть что-то получше - сам буду пахать и день и ночь над реализацией того самого, что получше.
      • 2005.05.22 | stefan

        Re: Спробую покритикувати

        Михайло Свистович :

        > Не є необхідною умовою. Існує купа партій без ідеології, деякі з них проходять в парламент, а деякі партії з ідеологією пролітають.
        ***
        де-юре нема ні одної партії в україні без формальної ідеології
        (в статуті).
        друга справа: де-факто, - тут беїдейних партєєк навалом.(партія любителів пива порівняно з ними - суперідейна).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.23 | Михайло Свистович

          Re: Спробую покритикувати

          stefan пише:
          >
          > де-юре нема ні одної партії в україні без формальної ідеології
          > (в статуті).

          Майже в жодному статуті не вказана партійна ідеологія.
    • 2005.06.01 | Sean

      Re: Спробую покритикувати

      123 пише:
      > А партія на базі Майдану не матиме ідеології, як тут слушно відзначили. Тому найкраще було б обійтися без партії -- особливо якщо практичної потреби в ній нема.
      Практична потреба - це потреба у нормальній владі. Нормальна влада - влада, котра потребує під постійним громадянським контролем. Ми - спільнота громадянської дії. То йдемо у владу, щоби її (владу) контролювати. :hello:

      Що таке ідеологія?
      Зібратися і визначитися, що ми вічно і нєпокобєлімо за такі-то податки, такий-то підхід до соціяльної сфери тощо? А чим не ідеологія зібратися і визначитися, що ми - за такі-то принципи формування і функціонування державного механізму, під чим і розписуємося, солідаризуючись як суспільна сила? І це головне. А інше - тактика, котра залежить, себто depends.
  • 2005.05.21 | Ясен Пень

    Противоречия харьковской встречи

    Разумеется, ИМХО.
    1) Что делать?
    Вроде бы не вызвала возражений первая часть выступления Гражданина, которую я попробую пересказать своими словами: "1-й этап революции - смену верхушки государства на достойных людей - прошел успешно. Но осталась Система, которая пережила когда-то и Перестройку, и Незалежнисть Украины, и нескольких президентов, а теперь мы видим, что она пережила и оранжевую революцию. Пришло время менять Систему, потому что без этого Президент и правительство ничего хорошего сделать не смогут. Это 2-й этап революции, который должны осужествить именно мы, народ Украины, те же, кто осуществил 1-й этап. Изменить Систему можно только обладая властью в этой Системе".
    Также не вызвала особых возражений идея "Надо идти во власть, чтобы ее контролировать".
    Разделились мнения о том, как именно идти во власть:
    - наполнить собой самостоятельную партию
    - инфильтроваться в разные проходные партии, получить от них места хотя бы на местном уровне
    - в партии не идти, действовать через Общественные Советы

    Я считаю, что на этот вопрос однозначно отвечать не следует, каждому своё. Мне ближе последний вариант, плюс "5-я власть".

    2) Как объединяться?
    Мнения:
    - строить команду преданных общему делу и друг другу людей, при ней - партию, а кто не с нами, тот идет своей дорогой
    - поскольку нынешние общественные организации в основном держатся за свою самостоятельность и свое название ("бренд"), объединить их неким новым "маркером", не означающим потери самостоятельности и подчинения, а только поддержку определенных идей и принципов и готовность к координации своих действий с другими участниками. Каждый маркер - это одновременно "сертификат качества", который можно проверить на специальном сайте. Маркер мог бы выглядеть как буква М в кружочке (http://www2.maidanua.org/graph/logos/sym32.gif), но многие знатоки советовали придумать совершенно новый символ и новое название, без использования слова "Майдан".

    Я сторонник "маркера" и возможно более широкого объединения общественных организаций (настоящих, а не прикормленных какой-либо партией).

    3) Как финансироваться?
    Мнения:
    - спонсоры для партии найдутся, но они будут рассчитывать на то, что их интересы будут защищены в будущем
    - как раньше (деньги участников, гранты, фонды, безвозмездные пожертвования)
    - дисконтными картами "Народ Украины"

    О первом варианте и говорить не стоит, второй ограничивает возможности до "низкобюджетных, но эффективных акций", что хорошо, но недостаточно. Я однозначно за карты "Народ Украины". К сожалению, идея очень нестандартная, к тому же выбранный Пауэром способ изложения почему-то всякий раз вызывает отторжение у многих людей, они сразу начинают относиться негативно и подозревать лохотрон и своекорыстие Пауэра. Не знаю, можно ли изложить лучше, но стоит поискать варианты. Единицы из присутствующих, кто услышал эту идею впервые, ее поддержали. К тому же на собрании присутстовали опытные, бывалые люди, которые уже знают, как бывает в жизни и как нет, они вынесли вердикт: так не бывает, потому что не бывает никогда. Очень жаль. Я считаю, что нужно постараться уговорить Пауэра, чтобы он продолжал участвовать в нашем движении, не требуя немедленного признания и принятия его плана. Я считаю, что те, кто уже врубился, должны оказать всемерную помощь в популяризации этой идеи, но не как основе всего движения (что предлагает Пауэр), а как одного из проектов.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.21 | Пані

      Народ України живе тут

      http://narodua.org

      Я дуже раджу прочитати хоча б це http://www.narodua.org/modules/news/article.php?storyid=23

      Ясен Пень пише:
      > Разумеется, ИМХО.
      > 1) Что делать?
      > Вроде бы не вызвала возражений первая часть выступления Гражданина, которую я попробую пересказать своими словами: "1-й этап революции - смену верхушки государства на достойных людей - прошел успешно. Но осталась Система, которая пережила когда-то и Перестройку, и Незалежнисть Украины, и нескольких президентов, а теперь мы видим, что она пережила и оранжевую революцию. Пришло время менять Систему, потому что без этого Президент и правительство ничего хорошего сделать не смогут. Это 2-й этап революции, который должны осужествить именно мы, народ Украины, те же, кто осуществил 1-й этап. Изменить Систему можно только обладая властью в этой Системе".

      Так, справді. Якби він 300 депутатів наступного року не згадував, то його виступ сприймався б більш серьйозно. Але то таке - ну треба ж вчитися ж наших фільтрувати інформацію і сприймати зімстовну частину через будь які перешкоди?

      > Также не вызвала особых возражений идея "Надо идти во власть, чтобы ее контролировать".

      Викликала. Хтось казав, що це дурня і неможливо. І не один. В мене розвіється в голові і я згадаю хто саме.

      > Разделились мнения о том, как именно идти во власть:
      > - наполнить собой самостоятельную партию
      > - инфильтроваться в разные проходные партии, получить от них места хотя бы на местном уровне
      > - в партии не идти, действовать через Общественные Советы
      >
      > Я считаю, что на этот вопрос однозначно отвечать не следует, каждому своё.

      Я теж.

      > Мне ближе последний вариант, плюс "5-я власть".

      Мені теж.

      > О первом варианте и говорить не стоит, второй ограничивает возможности до "низкобюджетных, но эффективных акций", что хорошо, но недостаточно. Я однозначно за карты "Народ Украины". К сожалению, идея очень нестандартная, к тому же выбранный Пауэром способ изложения почему-то всякий раз вызывает отторжение у многих людей, они сразу начинают относиться негативно и подозревать лохотрон и своекорыстие Пауэра. Не знаю, можно ли изложить лучше, но стоит поискать варианты.

      Я теж так думаю. Бо ідея класна і за нею майбутнє на мою думку.

      > Единицы из присутствующих, кто услышал эту идею впервые, ее поддержали. К тому же на собрании присутстовали опытные, бывалые люди, которые уже знают, как бывает в жизни и как нет, они вынесли вердикт: так не бывает, потому что не бывает никогда. Очень жаль. Я считаю, что нужно постараться уговорить Пауэра, чтобы он продолжал участвовать в нашем движении, не требуя немедленного признания и принятия его плана. Я считаю, что те, кто уже врубился, должны оказать всемерную помощь в популяризации этой идеи, но не как основе всего движения (что предлагает Пауэр), а как одного из проектов.

      Я не бачу чи ці два проекти заважають один одному, тим більше, що Пауер теж пітримав ідею маркера.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.21 | Land

        Наш ответ бывалым

        Чем больше у нас будет стандартных идей и "бывалых" премудрых пескарей, тем вернее наше дело будет загублено. Причем без малейшего вмешательства Кремля.

        Все, писать уже нет сил.
        Если все пойдет по плану, понедельник-вторник буду в столице. Полвторника будет свободен, вот и поговорим.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.21 | Пані

          Re: Наш ответ бывалым

          Land пише:
          > Чем больше у нас будет стандартных идей и "бывалых" премудрых пескарей, тем вернее наше дело будет загублено. Причем без малейшего вмешательства Кремля.

          Йес, сер!

          > Все, писать уже нет сил.
          > Если все пойдет по плану, понедельник-вторник буду в столице. Полвторника будет свободен, вот и поговорим.

          З ким, зі мною? Я залюбки, але ж я - в першій столиці :)
      • 2005.05.23 | Olha_K

        Карти Народ України - дуууже багато запитань.

        Будь-ласка, не сприймайте це як намагання "завалити" ідею. Можливо, я просто не розумію, про що ідеться і зрозумілі відповіді на ці питання будуть корисними іншим також. Але з того, що я читаю (якщо це все викладено правильно), в мене вилазять величезні сумніви. Сумнів перший, практичний - чи працюють знижки взагалі? Справа в тому, що біля 5 років тому (не знаю, може щось змінилось) був у Києві один такий собі проект дисконтних карт, коли учасники певного клубу мали знижки на заявлені у каталозі товари. Клуб був "розкручений", налічував біля 9000 членів, власників певного "крутого товару" і купу бізнесів-учасників, які надавали знижки. За рік, до одного з учасників (успішний автосалон) не звернувся жоден член, хоча запропонована знижка 3% на автомобіль - це не так вже і мало.

        Сумнів другий - за все платять бізнеси? Справді? Їм що, нема що робити?

        Читаємо: (тут і далі процитований текст курсивом) осуществления действия дисконтной системы предполагается первоочередное привлечение организаций, клиентами которых являются частные лица... Данные организации по дисконтной карте предоставляют скидку со стоимостью товаров и услуг в размере, например, 10%

        По-перше, це забагато для "наприкладу, реально знижка у каталогах менша, 3-5%".

        Из них 5% - реальная скидка, предоставляемая владельцем дисконтной карты, которые являются членами той же организации, а остальные - 5% распределяются следующим образом: ориентировочно 3% идет в фонд организации и 2% на личный счет владельца дисконтной карты дополнительно.

        Реальная заинтересованность коммерческих структур обусловлена привлечением новых постоянных клиентов, а заинтересованность владельца дисконтной карты обусловлена постоянной и значительной экономии денежных средств при каждой покупке, а также накоплением 2% от оборота на своем счете.


        По-друге, спробуйте це проаналізувати. Наприклад, ви володієте бізнесом, і повинні отримувати на 10% менше виручки, (продавати всі товари на 10 відсотків дешевше згідно дисконту) для того, щоб
        а) на 5% просто зробити товари дешевшими для прихильників певної ідеології (чи організації Народ України),
        б) 3% виручки віддавати у фонд Народ України
        в) 2% своїх грошей класти покупцю на його персональний рахунок?

        Стосовно останнього - як це так "накоплением 2% от оборота на своем счете." Оборота чего? Якщо це один покупець, то він по-перше, отримує 5% знижки при купівлі, а потім ще компанія віддає свої 2% на його рахунок від кожної покупки? Скажіть, які компанії вже висловили свою зацікавленість у залученні додаткових, "можливих" клієнтів за рахунок зниження цін на 10 відсотків? При тому, що читаємо далі "Самое главное , от владельца дисконтной карты не требуется уплаты партийных взносов, а от организации - колоссальных средств на политическую рекламу , т.к. каждый ежедневно «голосует кошельком» и заинтересован в повышении собственного благосостояния.

        Перепрошую, це не "каждый ежедневно «голосует кошельком»", а тільки володар компанії, так як нахаляву отримати карту із дисконтом на 10% може, виходить, будь-хто. Власне, що це за дурість, що члени організації не повинні платити внесків? І це ще позиціонується як "найголовніше"?

        І це також викликає масу запитань, думаю, не тільки у мене.

        Учет стажа

        С ростом стажа , ориентировочно, после пяти лет пребывания в организации пропорционально увеличивается дисконт, с одной стороны за счет дисконта самой организации , с другой стороны за счет скидок коммерческих структур и за счет своих собственных структур, развитых в результате инвестиций из фондов организации.

        Социальная сфера

        В случаях необходимости медицинского, юридического и т.д. вида социального обеспечения членам организации предоставляется страховые финансовые гарантии.

        Предлагаемая схема дает возможность обеспечить пенсии владельца дисконтной карты, имеющего стаж выше 30 лет, к примеру, на уровне 300 дол. в месяц.


        Як це так? Це на скільки ж потрібно усього накупити, щоб ті 2 чи 3 відсотки (які незрозуміло чому компанії будуть перераховувати на чийсь персональний рахунок) складали 300 долларів на місяць?


        Ресурсы фонда организации на первом этапе направляются на создание собственного банка. После создания банка все коммерческие структуры, связанные с организацией переводятся на обслуживание в этот банк.

        Ага, вся яйця якраз в одну корзину і покладемо... Щоб будь хто, хто захоче знищити ВСЮ організацію, просто "прикрив" один-єдиний банк... І потім, ну хто вам сказав, що всі захочуть це робити? З якої такої радості? Нагадую усім присутнім, що єдина мета БУДЬ-ЯКОГО бізнесу - отримання прибутку. І будь-яка діяльність, яка протирічить цьому постулатові бізнесом віддторгнеться. Все, що автор каже про "свій до свого по своє" - не має під собою комерційної вигоди, і має розглядатися у розділі "благочинність", а не "реклама".

        Далее создаются фонды: страховой, пенсионный и т.п. После этого (возможно параллельно) создаем собственные печатные органы и телевидение.

        Облишимо питання контролю і володіння цим "добром". За рахунок чого воно буде створене? 3% обігу тих компаній, які погодяться добровільно не зрозуміло чому віддавати якісь сторонній організації? Ви дійсно прорахували цей проект, є бізнес-план? Чи вам відомо, скільки, наприклад, повинен мати банк, чи фонд, чи страхова компані у статутному фонді для реєстрації? Чи є якісь цифри, бо мені дуже сумнівно це читати, пригадується, як одні "підприємці" стікали слиною при підрахунку виходу "тушонки" з корови, але забули, що корова не складається з чистого м"яса, або запакували у банки також і кістки, і кішки, і шкіру, і копита :) (Правдива історія)

        И далее создаются собственные коммерческие структуры в любой сфере деятельности, вплоть до создания многоотраслевого холдинга с целью более эффективного управления бизнесом. По поручению владельца дисконтной карты средства с его личного счёта могут направляться либо в один из фондов, либо в каждый поровну; с дополнительным использованием с целью получения дивидендов или просто храниться на депозитном счёте банка.

        Тут я просто навожу решту тексту, може у когось будуть ще якісь питання.

        Техническое обеспечение

        Техническое обеспечение включает расширенную он-лайн сеть Интернет, с использованием в качестве носителя данных смарт-карт владельца дисконтной карты. На этой карте будут представлены данные о личности, стаже и накопительная сумма дисконта. Технически осуществление скидки возможно с помощью POS - терминалов, используемых для обслуживания смарт-карт и установленных в торговых и обслуживающих организациях .Информация с терминалов в режиме реального времени либо с временным интервалом передается в штаб-квартиру организации. Возможна унификация смарт-карт для использования их в системе голосования (съезды, партийные конференции и т.п).

        Самое главное , от владельца дисконтной карты не требуется уплаты партийных взносов, а от организации - колоссальных средств на политическую рекламу , т.к. каждый ежедневно «голосует кошельком» и заинтересован в повышении собственного благосостояния.

        Таким образом независимо от государства и от всякого рода «денежных мешков» мы создаем условия для финансирования программ организации и для улучшения благосостояния людей ,экономического роста страны и цивилизованной демократии, поднимаем реальный уровень жизни ,избегаем монополизации сфер услуг и продаж , а также обеспечиваем популярность у наших избирателей политической организации или движения и делаем все население в итоге нашими единомышленниками.


        Бачте, усі ці наполеонівські плани останнього параграфу викликають сильну підозру. Ну не можна ставити собі за РЕАЛЬНУ мету "благосостояние людей, экономический рост, развитие демократии и превращение ВСЕГО населения в единомишленников" за 2% відсотка якогось магічного "обороту" якихось "жадібних до нових клієнтів організацій".

        І ще наостанок про ідеологію. Вона ПОВИННА бути. Це як в Америці - коли ви кажете, що ви республіканець, або демократ, або ліберал - людям ВІДРАЗУ стає зрозумало, які у вас погляди на життя, у чому ви НІКОЛИ не знайдете спільної мови. І повірте, всі вони платять внески (і часом дуууже не малі), саме тому, що розділяють цю ідеологію, і хочуть щоб "їх" люди були при владі, приймали закони і рішення на всіх рівнях. Вони не хочуть якогось "зовнішнього контролю" постфактум, вони хочуть привносити і реалізовувати "свої" ідеї. Це мені ще нагадує виступ одної жінки-професора університету щодо участі жінок у формуванні політики. Вона сказала, що попри усю повагу до тих жінок-волонтерів, які у своїй громаді невтомно працюють, збирають гроші на "супові кухні" для бездомних, час вже прийшов іти у політику і робити так, щоб не було потреби у супових кухнях.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.23 | Power

          Re: Карти Народ України - дуууже багато запитань.

          Понятно полное отсутствие у автора поста опыта в теории и практики розничного бизнеса.Обороты мировых дисконтных клубов составляют сотни миллиардов долларов в год.И наживается на них верхушка менеджмента.Закон розничного бизнеса - 20% ПОСТОЯННЫХ клиентов обеспечивают 80% продаж.Поэтому любой бизнес заинтересован в системе лояльности к постоянным клиентам.И скидка для них в продажах товаров может быть до 3-5%,а услуг - до 20-30%.Поэтому и взято для простоты десять.На самом деле важно соотношение внутри суммы скидки на различные цели.Сейчас,например,скидка с АЗС составляет 2-3% плюс 1% на счет ОО"Народ Украины".Скидка на мойках -10% СТО - 5%.
          Просто когда на вновь открытую мойку приехоло сразу 400 машин с картами,то хозяин оценил...
          По развитию банков и т.д.Понятно,что необходимо диверсифицировать риски,в том числе и вкладами в фонды и пакеты акций и т.д.
          По контролю и руководству системой - все в открытую в инете - счета,договора,акты и т.д.Голосование расходов всем инетом свыше финансового ценза (типа выше 100 долл.или 1000000 долл.)
          В общем ,система работает и развивается - независимо от нашего мнения о ней.:))
          Просто скорость развития и число сторонников было бы больше,если навалиться всем честным народом;)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.24 | Olha_K

            Перепрошую, але ви не відповіли на запитання

            >В общем ,система работает и развивается - независимо от нашего мнения о ней

            По-перше, ви не відповіли по суті на жодне з моїх запитань, чому саме бізнеси мають віддавати гроші вам (і тут не йдеться про недовіру, тільки про нереальність такого підходу) і своїм клієнтам при чтому з метою "розвитку демократії".

            По-друге, я написала вам приклад не з "світового досвіду", а з власного, місцевого, прошу занотувати, не мною розробленого (а то зараз почнеться... :), але не дієвого. Чому, поясніть мені, ваш "світовий досвід" не привів жодного з 9000 тисяч покупців у київський автосалон? Не треба мені тут закидати нерозуміння дисконтів - не про дисконти тут йдеться, бо ці "світові бізнеси" не мають жодних планів щодо "благосостоянія народа" чи демократії". Тільки чистий прибуток. Без жодних афіліацій із партіями чи громадянськими рухами. Про що я і кажу.


            Добре, якщо система працює і розвивається не у ваших планах чи деінде, а реально в Україні, не могли б ви замість якихось цитувань "світового досвіду" і "наживання верхівки менеджементу", прямо тут, на Майдані або на власному сайті вивісити:

            - відскановану картку члена дисконтного клубу Народ України
            - каталог дисконтного клубу з переліком бізнесів-учасників на відсотків знижок клієнтам та перерахування коштів Народу України
            - конкретний бізнес-план розвитку ОО Народ України, з даними щодо початкових витрат на виготовлення пластикових карток на "весь народ України", каталогів, спеціального обладнання для зчитування карток "на кожній мойці та заправці", рекламу у ЗМІ, ведення бухгалтерського обліку і так далі, а також з із стратегією залучення нових клієнтів і прогнозованими цифрами грошових надходжень разом із планами їх цільового використання. Почнемо відкриту політику прямо тут і зараз. :)

            Я не кажу, що цього не існує - але хотілося б то побачити. Якщо б ви так вороже не ставилися до моїх дописів, можливо мій досвід (відсутність якого вам здалася очевидною :)) вам був би корисний.

            Але головне питання не те - чого тут знижки та "разом нас багато, ми народ України"? Я про це питаю.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.24 | Olha_K

              Щодо 10% процентів

              >Закон розничного бизнеса - 20% ПОСТОЯННЫХ клиентов обеспечивают 80% продаж.Поэтому любой бизнес заинтересован в системе лояльности к постоянным клиентам.И скидка для них в продажах товаров может быть до 3-5%,а услуг - до 20-30%.Поэтому и взято для простоты десять

              Шановний Пауер! Якби ті, хто ведуть бізнес "для простоти" брали якусь середню температуру по лікарні, бізнеси повиздихали б. :) Ви читали гілку "Про спрощенців - конкретно", де автор наводить основні (реальні) статті витрат для маленького роздрібного магазину? Всуньте у 20% націнки свої "3-5, а тим більше 10 відсотків знижки".

              Поясніть, будь-ласка, нашим, місцевим, як це світові бізнеси, які торгують у роздріб мають 100% націнки, а лише 1-3% прибутку?

              Не кидайтесь цифрами, вивісить конкретний аналіз.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.25 | Power

                Re: Щодо 10% процентів

                Я бы не хотел общаться в формате - купи слона.Сказано ,что 10% скидки - ОПИСАТЕЛЬНАЯ часть системы, принятая для понимания разделения финансовых потоков.Назовите ее условно - 100 % и от нее - 50% скидка на месте,30 % на счет ОО,а остальное по желанию владельца карты.Так Понятно?
                И не точка обсуживания зачисляет часть финансов на личные счета владельца карты,а сама органиизация.
            • 2005.05.25 | Power

              Re: Перепрошую, але ви не відповіли на запитання

              Olha_K пише:

              >
              > По-перше, ви не відповіли по суті на жодне з моїх запитань, чому саме бізнеси мають віддавати гроші вам (і тут не йдеться про недовіру, тільки про нереальність такого підходу) і своїм клієнтам при чтому з метою "розвитку демократії".

              Тому Що!:)Хотят они больше клиентов,и все тут.

              > По-друге, я написала вам приклад не з "світового досвіду", а з власного, місцевого, прошу занотувати, не мною розробленого (а то зараз почнеться... :), але не дієвого. Чому, поясніть мені, ваш "світовий досвід" не привів жодного з 9000 тисяч покупців у київський автосалон? Не треба мені тут закидати нерозуміння дисконтів - не про дисконти тут йдеться, бо ці "світові бізнеси" не мають жодних планів щодо "благосостоянія народа" чи демократії". Тільки чистий прибуток. Без жодних афіліацій із партіями чи громадянськими рухами. Про що я і кажу.

              Люди не пришли по дисконтам в автосалон ,наверное потому,что либо цены были изначально завышены (а с дисконтом становились нормальными),либо требовались какие-то особые условия (типа личные данные и т.п )

              >
              > Добре, якщо система працює і розвивається не у ваших планах чи деінде, а реально в Україні, не могли б ви замість якихось цитувань "світового досвіду" і "наживання верхівки менеджементу", прямо тут, на Майдані або на власному сайті вивісити:
              >
              > - відскановану картку члена дисконтного клубу Народ України
              > - каталог дисконтного клубу з переліком бізнесів-учасників на відсотків знижок клієнтам та перерахування коштів Народу України
              > - конкретний бізнес-план розвитку ОО Народ України, з даними щодо початкових витрат на виготовлення пластикових карток на "весь народ України", каталогів, спеціального обладнання для зчитування карток "на кожній мойці та заправці", рекламу у ЗМІ, ведення бухгалтерського обліку і так далі, а також з із стратегією залучення нових клієнтів і прогнозованими цифрами грошових надходжень разом із планами їх цільового використання. Почнемо відкриту політику прямо тут і зараз. :)

              Я с удовольствием.На самом деле эти позиции планируются вывесить на нашем сайте после расширения точек обслуживания (сейчас их 28) и количества владельцев карт (сечас их 3000).
              По первичному вкладу есть проблемы с финансированием стартового количества терминалов и смарт-карт.Необходимый первичный капитал - 250 тыс.евро.
              в принципе,это все излагалось на встрече. Что касается всего ТЭО - может и выложу,если не выкряхтим цифирь.Но просто не хотелось бы начинать с того,что вот,люди ,дайте немного денег "верхушке менеджмента".:)Хотя,может и придется ...
              >
              > Я не кажу, що цього не існує - але хотілося б то побачити. Якщо б ви так вороже не ставилися до моїх дописів, можливо мій досвід (відсутність якого вам здалася очевидною :)) вам був би корисний.

              Так я готов всегда выслушать и приобщить конструктив.Тяжело пережевывать очевидное.
              >
              > Але головне питання не те - чого тут знижки та "разом нас багато, ми народ України"? Я про це питаю.

              Отвечу - главное - НЕЗАВИСИМОЕ всенародное финансирование организации.Т.е. прозрачность поступлений и отсутствие обязательств перед "донорами" .Отакоеот.
          • 2005.05.24 | Denys

            Re: Карти Народ України - дуууже багато запитань.

            Якщо резюмувати бачення пана Пауера, то система дійсно працюватиме досить ефективно:
            > В общем ,система работает и развивается - независимо от нашего мнения о ней.:))
            При цьому з приводу будь-яких витрат вище 100 у.о. маємо голосувати всім Інтернетом:
            > По контролю и руководству системой - все в открытую в инете - счета,договора,акты и т.д.Голосование расходов всем инетом свыше финансового ценза (типа выше 100 долл.или 1000000 долл.)
            Результат натомість буде такий як завжди:
            > Обороты мировых дисконтных клубов составляют сотни миллиардов долларов в год.И наживается на них верхушка менеджмента.
            :)
            Мені це дуже нагадує схему за якою працює американська (і у первісному наближенні - нова українська) демократія: обирає владу шляхом голосування більшість, влада працює - але якщо Вам особисто не подобається як само вона працює й кого за Ваш рахунок збагачує, то радикально вплинути на стан речей Ви не в змозі. :)
            Тільки не сприйміть це як натяк на бажання автора ідеї про УПаДіКа (Українську Партію Дісконтних Карток) збагатитися за чийсь рахунок. Мова не про те. Мова про те, що здебільшого такий бажаний тут на Вільному форумі пошук консенсусу (тобто ЗМІСТУ) щодо головного шляху боротьби за світле українське майбутнє майже завжди безальтернативно застрягає саме у сперечаннях (у позитивному сенсі) про ФОРМУ у яку треба здійснювати те саме, про що ніхто поки не домовився.
            Нехай картки (чи інший фінансовий механізм) спрацюють і у той чи інший спосіб у тому чи іншому банку (фонді, рахунку) з'явиться КУПА ШАЛЕНА грошей. А консенсусу щодо того, на що всі ці кошти спрямувати будемо шукати коли? Яку Вавілонську вежу будемо будувати "горизонтальністю" та внутрішніми суперечками між соціалістами та ринковиками, лібералами та консерваторами, російськомовними та україномовними майданівцями (чи ще ширшими масами просто любителів знижок за рахунок УПаДіКа)? І НАЙГОЛОВНІШЕ ПИТАННЯ - відповідальності? Кому пику бити у разі зловживань, недбалості чи просто непрофесіоналізму?
            Отже вottomline: форму співпраці бажано обговорювати під конкретну ідею, а не розводити потім руки й намагатися зрозуміти як так ми спромоглися велику і світлу ідею замінити на клуб політичних шоперів?
          • 2005.06.01 | Sean

            Пане Пауер

            я не є зовсім практично чужий до тематики Ваших тез, але воно теє...дійсно не надто ясно сприймало ся. Хоча сама ідея, як я її вихопив, мені си сподобала.
        • 2005.05.24 | Ясен Пень

          Маю декілька пропозицій

          Цитата:
          По поручению владельца дисконтной карты средства с его личного счёта могут направляться либо в один из фондов, либо в каждый поровну; с дополнительным использованием с целью получения дивидендов или просто храниться на депозитном счёте банка.

          Напевно, я бачив те, что хотів бачити, а може це лунало в розмовах пізніше ніж з"явився цей текст. Отже, я хотів би бачити ще дві речі у системі розподілення коштів:
          1) Кошти з особового рахунку (або їх фіксована частка) за бажанням власника можуть направлятися на певні суспільно-політичні проекти. Це - відповідь на питання, як поєднати різні політичні уподобання. Наприклад, той, хто вважає за найважливіше розвиток україньської мови, може спрямовувати свої накопичення на такий проект, а хтось інший - на підтримку єврейських шкіл та культурних центрів, або ще на щось. Зрозуміло, що просте загальне голосування не дасть справжньої різномаїтості проектів.
          2) Програмне забеспечення має визначати, з якого регіону поступили кошти на загальний рахунок. Деяка частина коштів з регіону має прямуватися на регіональні проекти саме цього регіону. Ними мають розпоряджатись регіональні осередки організації. Це теж захист від "середньої температури по Україні".

          Насамкінець, пропозиція щодо загального голосування. Не треба рахувати, хто скільки витратив грошей. Просто мають бути картки з правом голоса і звичайні. Картки з правом голоса отримують члени Мережі. Вони можусь відрізнятися, наприклад, більшим відсотком відрахувань на загальний рахунок. Члени Мережі мають мати більше спільних поглядів, може навіть узгоджують спільну стратегічну програму перетворень у суспільстві.
      • 2005.06.01 | Sean

        Re: Народ України живе тут

        Пані пише:
        >
        > Ясен Пень пише:
        > > Разумеется, ИМХО.
        > > 1) Что делать?
        > > Вроде бы не вызвала возражений первая часть выступления Гражданина, которую я попробую пересказать своими словами: "1-й этап революции - смену верхушки государства на достойных людей - прошел успешно. Но осталась Система, которая пережила когда-то и Перестройку, и Незалежнисть Украины, и нескольких президентов, а теперь мы видим, что она пережила и оранжевую революцию. Пришло время менять Систему, потому что без этого Президент и правительство ничего хорошего сделать не смогут. Это 2-й этап революции, который должны осужествить именно мы, народ Украины, те же, кто осуществил 1-й этап. Изменить Систему можно только обладая властью в этой Системе".
        >
        > Так, справді. Якби він 300 депутатів наступного року не згадував, то його виступ сприймався б більш серьйозно. Але то таке - ну треба ж вчитися ж наших фільтрувати інформацію і сприймати зімстовну частину через будь які перешкоди?
        Так, чувак дуже передав куті меду. З іншого боку, якщо орієнтуватися на 1, то не візьмеш і його :) . Мені сподобався піонерський блиск в його чесних очах.

        > > Также не вызвала особых возражений идея "Надо идти во власть, чтобы ее контролировать".
        >
        > Викликала. Хтось казав, що це дурня і неможливо. І не один. В мене розвіється в голові і я згадаю хто саме.
        Але не "особливі". Бо теза моя і якби хтось ДУЖЕ матюкавсь, я б його до-о-о-обре запам'ятав :)


        >
        > > Разделились мнения о том, как именно идти во власть:
        > > - наполнить собой самостоятельную партию
        > > - инфильтроваться в разные проходные партии, получить от них места хотя бы на местном уровне
        > > - в партии не идти, действовать через Общественные Советы
        > >
        > > Я считаю, что на этот вопрос однозначно отвечать не следует, каждому своё.
        >
        > Я теж.
        Інфільтрація у партії - від лукавого, якщо тільки інфільтрату не буде більше, ніж всього іншого.
        У громадські ради не вірю.
        Вірю у дієвість двох речей:
        - політичної партії,
        - ордену єзуїтів і масонських лож (втім, це вже три речі). Якщо шампанство (шановне майданівське панство) тіпаєть си від першого (підстави розумію), тоді майбутнє за другим-третім, як би його не назвати - спільнотою солідарних на базових чинниках.

        > > О первом варианте и говорить не стоит, второй ограничивает возможности до "низкобюджетных, но эффективных акций", что хорошо, но недостаточно. Я однозначно за карты "Народ Украины". К сожалению, идея очень нестандартная, к тому же выбранный Пауэром способ изложения почему-то всякий раз вызывает отторжение у многих людей, они сразу начинают относиться негативно и подозревать лохотрон и своекорыстие Пауэра. Не знаю, можно ли изложить лучше, но стоит поискать варианты.
        Я хотів би думати, що Пауер вкладав у свій виступ те, що я би хотів почути. Але певні моменти мені заважають. Імхо з Пауером треба просто добре попити коньяку, і коли він зробить штиль простішим, можливо запанує консенсус і благолєпіє.

        > Я теж так думаю. Бо ідея класна і за нею майбутнє на мою думку.
        Майбутнє - за простими ідеями, бо вони геніяльні. Або у нього самого сумбур і каша, або він так виклав (див. вище про Геннессі).


        > > Единицы из присутствующих, кто услышал эту идею впервые, ее поддержали. К тому же на собрании присутстовали опытные, бывалые люди, которые уже знают, как бывает в жизни и как нет, они вынесли вердикт: так не бывает, потому что не бывает никогда. Очень жаль. Я считаю, что нужно постараться уговорить Пауэра, чтобы он продолжал участвовать в нашем движении, не требуя немедленного признания и принятия его плана. Я считаю, что те, кто уже врубился, должны оказать всемерную помощь в популяризации этой идеи, но не как основе всего движения (что предлагает Пауэр), а как одного из проектов.
        У нього, виглядає, залишилося враження, що його не зрозуміли. У мене - аналогічне. (див.вище про Геннессі).


        > Я не бачу чи ці два проекти заважають один одному, тим більше, що Пауер теж пітримав ідею маркера.
        Не заважають.
  • 2005.05.22 | Михайло Волошин

    Результат може бути цікавим, і навіть дуже...

    Фактично, головне вже сказали Пані та Забойщик. Пані в трьох словах назвала ідеологію об'єднання: "треба щось робити". Насправді, це особливе і не конкретне відчуття (щось на зразок сверблячки), яке притаманне не такій вже й великій кількості наших громадян. Але на сьогоднішній день - вже значній. І цей контингент один одного за версту пізнає і зрозуміє. Штучно цього не підробиш...
    Далі. Пан Забойщик виклав програму праці: "Якою Україна НЕ повинна бути". А далі це має виглядати так:
    - не брудною
    - не залежною
    - не бідною
    - не слабкою ... тощо.
    А вже будь-які іншу речі - це похідні від головних тез.
    Брехня чи подвійні стандарти - це бруд, який заважає чистоті відносин, довірі.
    Але той же бруд - це і екологічне забруднення, бруд на вулицях.
    Або плутані закони, які можна трактувати і так, і сяк.
    Залежність - це і політична чи економічна від Росії або будь-якої іншої держави, це і від кількості вирощуваного м'яса на душу населення і знову ж - тощо...
    І так з усім іншим. Яку б сферу нашого життя ми не взяли - в них є свій бруд, чи залежність, чи бідність. Тобто робота є для кожного на його власний смак.
    Що до виборів 2006 року - є цікава ідея, але про це краще поговорити в Одесі. Добре, що ви тут збираєтесь.

    Ах, да! А організацію можна назвати щось на зразок ННУ ("Некероване Неформальне Утворення"). Можна ще якусь літеру для красоти дописати...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.22 | Пані

      Якось забулося...

      Про чисті міста, сучасні дороги та чисте довкілля всі згадували так чи інакше. Це явно консенсусні речі, насправді, як ви і написали.

      Михайло Волошин пише:

      > Ах, да! А організацію можна назвати щось на зразок ННУ ("Некероване Неформальне Утворення"). Можна ще якусь літеру для красоти дописати...

      В нас найбільша надія на одеситів, як схильних до вербального креативу за визначенням :) Так що - готуйтеся!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | So_matika

        наше політіческое кредо: ВСЄГДА!

        тобто всєгда готові
        в мене є трохи заготовки, але пліз, це вже завтра, завтра

        PS. А Грінджоли все одно рулез
    • 2005.05.22 | Land

      Вряд ли Пани исповедует идеологию прапорщика

      Михайло Волошин пише:
      > Фактично, головне вже сказали Пані та Забойщик. Пані в трьох словах назвала ідеологію об'єднання: "треба щось робити". Насправді, це особливе і не конкретне відчуття (щось на зразок сверблячки), яке притаманне не такій вже й великій кількості наших громадян.

      Тут ответ простой: Трясти надо!
      Я предлагаю: Думать надо.


      > Далі. Пан Забойщик виклав програму праці: "Якою Україна НЕ повинна бути". А далі це має виглядати так:
      > - не брудною
      > - не залежною
      > - не бідною
      > - не слабкою ... тощо.
      >

      Очертить контуры негативной программы и Симоненко сможет, причем подробнее и глубже.
      Что будет в основе целеполагания и программы ДЕЙСТВИЙ? Зэт из э квэщен...


      >
      > Ах, да! А організацію можна назвати щось на зразок ННУ ("Некероване Неформальне Утворення"). Можна ще якусь літеру для красоти дописати...

      Назовем по-одесски: НУ-НУ.
      Некероване Украинське Неформальне Утворення.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Предсказамус

        Это еще не повод исповедовать идеологию черепахи

        Land пише:
        > Михайло Волошин пише:
        >> Фактично, головне вже сказали Пані та Забойщик. Пані в трьох словах назвала ідеологію об'єднання: "треба щось робити". Насправді, це особливе і не конкретне відчуття (щось на зразок сверблячки), яке притаманне не такій вже й великій кількості наших громадян.
        > Тут ответ простой: Трясти надо!
        > Я предлагаю: Думать надо.
        Кто-то против?

        >> Ах, да! А організацію можна назвати щось на зразок ННУ ("Некероване Неформальне Утворення"). Можна ще якусь літеру для красоти дописати...
        В оригинале не "утворення", а "новоутворення".

        > Назовем по-одесски: НУ-НУ.
        > Некероване Украинське Неформальне Утворення.
        Как ни назови, а предложение не делать, а думать напоминает другой анекдот, в котором черепаху послали за бутылкой. Помните?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.22 | Land

          Помню я этот анекдот.

          Но вот анекдот из реальной жизни, причем встречающийся мне постоянно.

          Я постоянно занимаюсь проектированием, реконструкцией и новым строительством. И когда меня приглашают на консультацию или предварительный осмотр здания, требующего реконструкции, в 50% случаев это вновь возведенные новоукраинские дома/офисы. И проблема заключается в том, что некоторые - не поверите! - строились практически без проектов, в стиле "надо что-то делать".
          Смотреть на некоторых монстров без валерьянки невозможно.

          Так вот, вумные японцы подсчитали, что при повышении качества проектироания на 30%, качество строительства пывышается на 70% а сроки снижаются на те же 30%

          Вот такая аналогия.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.22 | Предсказамус

            Кстати, о профессиональном

            Land пише:
            > Я постоянно занимаюсь проектированием, реконструкцией и новым строительством. И когда меня приглашают на консультацию или предварительный осмотр здания, требующего реконструкции, в 50% случаев это вновь возведенные новоукраинские дома/офисы. И проблема заключается в том, что некоторые - не поверите! - строились практически без проектов, в стиле "надо что-то делать".
            А я постоянно занимаюсь защитой законных интересов граждан и юридических лиц, и могу профессионально заявить, что после раздумий в течение двух-трех месяцев может случиться так, что мне защищать уже будет либо нечего, либо негде. Перетасовка коррумпированного чиновничества заканчивается и как только заработают в полном объеме коррупционные вертикали, мы будем вспоминать Давилыча со слезами на глазах.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.22 | Land

              Re: Кстати, о профессиональном

              Рискуем уйти в схоластику.
              Я:
              1. За действия
              2. За подготовленные действия
              3. За осознанные (через призму целеполагания) подготовленные действия.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.22 | Предсказамус

                Не рискуем, но список неполный.

                Land пише:
                > Рискуем уйти в схоластику.
                > Я:
                > 1. За действия
                > 2. За подготовленные действия
                > 3. За осознанные (через призму целеполагания) подготовленные действия.
                4. За своевременные действия.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.22 | Land

                  Re: Не рискуем, но список неполный.

                  Нет возражений.
                • 2005.05.22 | Михайло Волошин

                  І в доповнення...

                  Предсказамус пише:
                  > Land пише:
                  > > Рискуем уйти в схоластику.
                  > > Я:
                  > > 1. За действия
                  > > 2. За подготовленные действия
                  > > 3. За осознанные (через призму целеполагания) подготовленные действия.
                  > 4. За своевременные действия.
                  5. За своевременные справедливые действия.

                  А взагалі-то: обов'язково потрібно розбиратись до найменших тонкощей. Але в якусь мить настає час діяти - і вже тоді ні в якому разі не потрібно зупинятись та переосмислювати. Під час дії допоможе вже лише імпровізація та знання, які були набуті під час підготовки.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.22 | Land

                    Кто бы возражал? (-)

        • 2005.05.22 | Михайло Волошин

          Тоді: ТриН Майдан

          Предсказамус пише:
          > В оригинале не "утворення", а "новоутворення".
          Тобто: 3Н Майдан - Некероване Неформальне Новоутворення Майдан.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.22 | Land

            Отож. Нарешті зможемо потриндiти! (-)

  • 2005.05.22 | Ясен Пень

    Читая "Новели Помаранчевої Революції"...

    [21-11-2004] Сергей Груздов: Открытое письмо
    http://maidan.org.ua/static/mai/1101036417.html
    При любом исходе нынешних выборов Людям надо не потерять друг-друга из виду. Надо обменяться адресами, способами связи, определить места концентрации Человеческой информации и сигналы для сбора Людей в случае необходимости. Надо определить порядок хранения указанной информации и способы закрепления и развития чувства Человеческого Достоинства в Украине. Надо сформировать группы реагирования на любое посягательство на Людей со стороны шакалов. И все это надо делать отдельно от украинского государственного аппарата, который при любом исходе сегодняшних выборов еще долго будет... больным.


    Провидец, просто провидец!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.06.01 | Sean

      Незле! (-)

  • 2005.05.22 | Людмила Коваль

    Конденсат від зустрічі.

    Зустріч була гарячою у прямому розумінні ( в Харкові стояла спекотна погода) і переносному ( дискусії, що точилися були гарячими ).

    На зустрічі, крім майданівців, були присутні представники трьох різних політичних сил, які в більшій чи меншій ступені вже є структурованими в щось типу партій, або тяжіють саме до такого утворення. Мета кожної з цих сил - прихід до влади через взяття парламенту. При цьому один сподівається вже у 2006 році отримати 300 місць (!), а другий пропонує повільне (років так 15) входження до влади розпочати з приєднання в 2006 році до якоїсь потужної політичної сили. У мене склалося враження, що кожному з цих представників "Майдан" потрібний для досягнення їх власних меркантильних партійних інтересів і це мені не сподобалось, як і їхні загальні декларації про необхідність зміни системи влади знову ж таки шляхом "взяття" парламенту і удосконалення законів та здійснення купи ще чогось абстрактого, нерозбірливо сформульованого.

    Найбільш цікавою була пропозиція від Пауера. Він запропонував принципово нову структуру - структуру, що об"єднує необмежену кількість громадських організацій і пратію "N". При цьому члени цього об"єднання обирають для сефе форму роботи: чи вони йдуть у владу, чи працюють в громадських організаціях. Але і у владі і в громадських організаціях вони працюють на виконання спільної програми об"єднання, лобіюють суспільні інтереси. Є у такого об"єднання і ефективний спосіб самофінансування через систему дисконтних карт.
    Це дуже цікава ідея. Одне мене турбує. Хоча Пауер і говорить про підпорядкування партії цьому гормадському об"єднанню, я побоююсь, що на практиці усе вийде навпаки - ця одна партія, а вона реально існує і саме її інтереси представляв на нараді в Харкові Пауер, підпорядкує собі ту масу громадських організацій, які погодяться увійти в об"єднання. У мене, як і у багатьох майданівців одна думка про можливість входження до будь-якої партії викликає відразу. Крім того, я не маю сентиментів саме до тої партії, об"єднатися з якою пропонує Пауер.

    В результаті, на нараді в Харкові наші мудрі і зважені майданівці, нікому з трьох представників політичних сил не сказали ні "да", ні "ні". Але для себе визначили: йти у владу з метою контролю над нею. Для цього працювати над утворенням всеукраїнського громадського об"єднання члени якого зможуть, в залежності від бажання, і входити до структур влади, і співпрацювати з владою у форматі координації дій між гормадськими організаціями і органами державної влади, і просто працювати в громадських організаціях.

    Щодо маркера.
    На нараді дійсно підтримано ідею створення маркера. Що таке маркер?
    Це такий значок, який позволяє вирізняти своїх серед чужих.

    Чи на часі питання маркера, якщо ще нема того громадського об"єнання з потребою створення якого ми домовилися в Харкові?
    Думаю, що так. Тим більше, що до складу Альянсу "Майдан" вже входить біля десятка різних організацій.

    Як має виглядати маркер?
    Ні літера "М" в колі, ні кулак в колі, як на мене не повинні пропонуватися в якості маркера новоутворення, так як і перше і друге буде асоціюватися з вже існуючим Майданом і дещо дескримінуватиме нових членів. Крім того, кулак можна відчитувати не як символ монолітності, а як погрозу. При Кучмі це було доцільно. Зараз -ні.

    Тому пропоную два варіанта маркера:

    1. помаранчева смуга з написом на ній "Разом нас багато! Нас не подолати!"
    2. Коло по переметру якого, на помаранчевій смузі написано: Разом нас багато! Нас не подолати!", а в середені кола контури жовто-блакитної карти України з намальованими на ній чоловічиками різного зросту і статі, що тримаються за руки.

    Чому помаранчева смуга і чому гасло революції? Та тому, що це як відтиск пальців одразу ідентифікує нас як учасників і послідовників помаранчевої революції. Це не агресивно, не не зовсім незайомо. Це пізнаваємо, зрозуміло і інформативно.

    На остаток.
    Величезне спасибі організаторам Харківської зустрічі.
    Це було неперевершено, що по змісту, що по формі. Напевно тому ми так продуктивно попрацювали вдень, а ввечері чудово відпочили на Барикаді під звуки фантастичного джазу у виконання дітей Захарова. :-)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.22 | Ясен Пень

      Re: Конденсат від зустрічі.

      Людмила Коваль пише:
      Це дуже цікава ідея. Одне мене турбує. Хоча Пауер і говорить про підпорядкування партії цьому гормадському об"єднанню, я побоююсь, що на практиці усе вийде навпаки - ця одна партія, а вона реально існує і саме її інтереси представляв на нараді в Харкові Пауер, підпорядкує собі ту масу громадських організацій, які погодяться увійти в об"єднання. У мене, як і у багатьох майданівців одна думка про можливість входження до будь-якої партії викликає відразу. Крім того, я не маю сентиментів саме до тої партії, об"єднатися з якою пропонує Пауер.


      Все це мабуть виглядало саме так, але оскільки я чув позицію Пауера багато разів і до, і після тієї зустрічі, то маю пояснити: Пауер згоден співпрацювати з будь-якою партією, яка погодиться на умови щоденного оприлюднення руху по банківських рахунках, переліка нерухомого майна партії, угод щодо його аренди, встановлення веб-камер у кабінетах, і таке інше. Наскільки я зрозумів, партія N вже погодилась, а інших ще не питали.
      Так, Пауер має деяке відношення до партії N, але виступає не від її імені, а від імені громадської організації "Народ України", яка до цієї партії не має ЖОДНОГО відношення.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Людмила Коваль

        Re: Конденсат від зустрічі.

        Ясен Пень пише:
        > Все це мабуть виглядало саме так, але оскільки я чув позицію Пауера багато разів і до, і після тієї зустрічі, то маю пояснити: Пауер згоден співпрацювати з будь-якою партією, яка погодиться на умови щоденного оприлюднення руху по банківських рахунках, переліка нерухомого майна партії, угод щодо його аренди, встановлення веб-камер у кабінетах, і таке інше. Наскільки я зрозумів, партія N вже погодилась, а інших ще не питали.

        Да, Пауер одержим ідеєю оприлюдення руху по банківським рахункам...і ця ідея вже лобіюється у ВР. Гарна ідея, але не панацея, щоб так за неї чеплятися. На тій же зустрічі в Харкові особа "Х" на пальцях показала як в Україні обходитимуть цей механізм.

        > Так, Пауер має деяке відношення до партії N, але виступає не від її імені, а від імені громадської організації "Народ України", яка до цієї партії не має ЖОДНОГО відношення.

        Те, що у ВР партія "N" вже реально лобіює проект в якому зацікавлена ГО - це, з одного боку, добрий приклад для інших ГО того, як можна, але з другого - свідчення тісної співпраці ГО "Народ України" саме з партією "N", а не з якоюсь іншою.
        Якщо говорити про цю партію, то вона ніби й не погана, але якщо мати її за інструмент лобіювання громадських інтересів. Навряд чи така роль їй була б досподоби. Партнерство? На яких засадах? Дисконтні інтереси?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.22 | Ясен Пень

          Re: Конденсат від зустрічі.

          Людмила Коваль пише:
          > Да, Пауер одержим ідеєю оприлюдення руху по банківським рахункам...і ця ідея вже лобіюється у ВР. Гарна ідея, але не панацея, щоб так за неї чеплятися. На тій же зустрічі в Харкові особа "Х" на пальцях показала як в Україні обходитимуть цей механізм.
          >
          Бачу, що особа "Х" справді має велику харизму, якщо вона Вас так легко переконала в своїй точці зору. Може й за закони не чеплятися, все одно обходять?

          > Те, що у ВР партія "N" вже реально лобіює проект в якому зацікавлена ГО - це, з одного боку, добрий приклад для інших ГО того, як можна, але з другого - свідчення тісної співпраці ГО "Народ України" саме з партією "N", а не з якоюсь іншою.
          >
          Це лише свідчить про співпрацю Пауера. Спитайте присутніх тут членів ГО "Народ України", вони підтвердять, что ніякої тісної співпраці з партією немає. Взагалі ніякої. Land, підтвердь, будь ласка!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.22 | Land

            Подтверждаю

            Это рассматривается как один из возможных вариантов.
          • 2005.05.22 | Людмила Коваль

            Re: Конденсат від зустрічі.

            Ясен Пень пише:
            > Людмила Коваль пише:
            > > Да, Пауер одержим ідеєю оприлюдення руху по банківським рахункам...і ця ідея вже лобіюється у ВР. Гарна ідея, але не панацея, щоб так за неї чеплятися. На тій же зустрічі в Харкові особа "Х" на пальцях показала як в Україні обходитимуть цей механізм.
            > >
            > Бачу, що особа "Х" справді має велику харизму, якщо вона Вас так легко переконала в своїй точці зору. Може й за закони не чеплятися, все одно обходять?
            >
            Якщо особа "Х" і має харизму, то негативну і не її харизма переконала, а впізнаваємість змальованої ситуації.

            > > Те, що у ВР партія "N" вже реально лобіює проект в якому зацікавлена ГО - це, з одного боку, добрий приклад для інших ГО того, як можна, але з другого - свідчення тісної співпраці ГО "Народ України" саме з партією "N", а не з якоюсь іншою.
            > >
            > Це лише свідчить про співпрацю Пауера. Спитайте присутніх тут членів ГО "Народ України", вони підтвердять, что ніякої тісної співпраці з партією немає. Взагалі ніякої. Land, підтвердь, будь ласка!

            Land підтвердив. В такому випадку, на мою думку, шанси на нашу співпрацю з "Народом України" зростають.:-)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.22 | Михайло Свистович

              Re: Конденсат від зустрічі.

              Людмила Коваль пише:
              >
              > В такому випадку, на мою думку, шанси на нашу співпрацю з "Народом України" зростають.:-)

              Співпрацювати треба всім з усіма. Просто одні мають спокійніше сприймати ілюзії інших, а інші не вважати крахом і страшенною образою, коли їхню ілюзію, ставлячись до неї позитивно, не вважають панацеєю.

              Правильно сказав пан П., коли ми вже після Харкова зустрілися у Києві: "В кожного з нас є свій пунктик, кожен має свою панацею, свій філософський камінь". Ну я не згоден, що кожен, але багато таки має. І до цього слід ставитися з розумінням й ідеологам "каменю", й тим, кому цей "камінь" пропонують як панацею. Наприклад, помаранчі не є панацеєю від усіх хвороб, але це не заважає їх вживати з користю для організму, насичуючи його вітаміном С.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.22 | Land

                Очень медленно

                но мы приходим к осознанию элементарных вещей: выработке общей стартовой позиции, формированию общих целей, необходимости разработки стратегии и тактики и пр.

                Продолжаем разговор (с).
    • 2005.05.22 | Предсказамус

      О цветах и маркере

      Людмила Коваль пише:
      > Тому пропоную два варіанта маркера:
      > 1. помаранчева смуга з написом на ній "Разом нас багато! Нас не подолати!"
      > 2. Коло по переметру якого, на помаранчевій смузі написано: Разом нас багато! Нас не подолати!", а в середені кола контури жовто-блакитної карти України з намальованими на ній чоловічиками різного зросту і статі, що тримаються за руки.
      > Чому помаранчева смуга і чому гасло революції? Та тому, що це як відтиск пальців одразу ідентифікує нас як учасників і послідовників помаранчевої революції. Це не агресивно, не не зовсім незайомо. Це пізнаваємо, зрозуміло і інформативно.
      Если решено ограничиться сознательными сторонниками Ющенко, то Вы правы. Но я такого решения не припоминаю, более того, на встрече говорилось и о людях, голосовавших не "за", а "против".
      Не знаю, как в Киеве, давненько не заезжал, а в Харькове оранжевый цвет чаще маркирует местных хамелеонов, чем действительно сторонников перемен. Подозреваю, харьковчане в этом не одиноки.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Людмила Коваль

        Re: О цветах и маркере

        Предсказамус пише:
        > Если решено ограничиться сознательными сторонниками Ющенко, то Вы правы. Но я такого решения не припоминаю, более того, на встрече говорилось и о людях, голосовавших не "за", а "против".
        Ми взагалі щодо маркера нічого не вирішили крім того, що він потрібний.
        > Не знаю, как в Киеве, давненько не заезжал, а в Харькове оранжевый цвет чаще маркирует местных хамелеонов, чем действительно сторонников перемен. Подозреваю, харьковчане в этом не одиноки.
        Да, тепер пригадую. Пані теж говорила щось подібне, але вже за межами наради. А що в Харкові маркирує дійсних прихильників змін?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.22 | Предсказамус

          Re: О цветах и маркере

          Людмила Коваль пише:
          > А що в Харкові маркирує дійсних прихильників змін?
          Не думаю, что существует нечто на вербальном уровне. Если же о цвете вообще, то я бы не стал выбирать его в качестве маркера или составляющей маркера потому, что выборы-2006 однозначно будут разноцветными, все почему-то сочли цвет идеальным политтехнологическим решением...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.22 | Людмила Коваль

            Re: О цветах и маркере

            Предсказамус пише:
            > Людмила Коваль пише:
            > > А що в Харкові маркирує дійсних прихильників змін?
            > Не думаю, что существует нечто на вербальном уровне. Если же о цвете вообще, то я бы не стал выбирать его в качестве маркера или составляющей маркера потому, что выборы-2006 однозначно будут разноцветными, все почему-то сочли цвет идеальным политтехнологическим решением...

            То може маркер у вигляді голограми? ;)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.22 | Предсказамус

              Разве что (если серьезно - думать надо...) (-)

  • 2005.05.22 | Горицвіт

    деякі міркування (про довіру)

    Є один аспект цієї теми, який мені здається важливим і який, мені здається, досі вислизає з-під аналізу. Спробую сформулювати.

    Дивіться, коли ми скидали Кучму, то існувала єдність заявленої мети, справжньої мети більшості учасників і дій. Ця єдність давала можливість кожному працювати з чистою совістю на спільну мету. Не боятися, що хтось скористається спільною працею. Яка була мета? Подолати кучмізм. А конкретніше? Забезпечити перемогу Ющенка на виборах. А чому саме Ющенка? Тому що це єдиний кандидат, який міг перемогти Януковича. Бачили ми недоліки Ющенка і всіх його порошенків? Так, більшість бачили. Знали ми, що начальники штабів крадуть гроші? Знали. І що? І нічого. Подолавши відразу, все рівно ліпили наклейки, працювали в комісіях і т.д. Чому? Бо треба було не пропустити Януковича. Тобто не було обману ні в пропаганді, ні в сподіваннях, ні в діях. Так, Порошенко поганий, але подивіться на Януковича, - відповідали ми тим, хто сумнівався.

    Тепер візьмемо наступні вибори-2006 і пройдемось по тих же питаннях. Яка мета? Ніби-то мета залишається: подолати кучмізм (якщо для простоти залишити той же термін). А конкретніше? Яку просту, зрозумілу і досяжну дію треба для цього зробити? І тут починається проблема. На виборах треба за когось голосувати і агітувати. За кого? Бути "послідовними" і агітувати за партію Ющенка-Тимошенко-Литвина? Але досить подивитися на склад їх керівних органів, щоб перехотілося це робити. Тому що новий кучмізм великою мірою пов'язаний саме з цією партією влади. То, може, агітувати проти них? Але на виборах конструктивним є тільки голосування "за" когось. Отже, треба якусь альтернативу. Очевидно, що серед існуючих відомих партій такої альтернативи нема (якщо припустити, що є, то подальші міркування застсовні до неї теж).

    Припустимо, що така альтернативна (або опозиційна) партія створюється. Для ясності викладу поки що пропустимо питання, пов'язані зі складністю створення такої партії. Припустимо, що вона вже є. І я намагаюсь уявити, як я за неї агітую в одному з тих регіонів, про які знаю з приватних розмов. Ситуація там така, що нові владні призначення майже поголовно гірші за кучмівських. Принаймні жодного призначення, яке сприймалось би позитивно, там нема. Кожен або відомий злодій, або жорстоко агітував за Януковича, або відомий тільки тим, що родич обласного начальника, або відомо, скільки і кому він завіз в Київ. Відповідно займаються вони тим самим, що і раніше займалися чиновники на цих посадах. Навіть тарифи не помінялися.

    Здавалось би, ідеальний ґрунт для опозиційної діяльності. Але є кілька великих але. По-перше, люди все ще довіряють Ющенку і Тимошенко. По-друге (але не менш важливе), люди розчаровані в опозиційній діяльності взагалі і не вірять, що громадяни можуть щось змінити. З кожного села їздили делегації сидіти в наметах. Таке не забувається, підйом і розголос був дуже серйозний. І уявіть собі тих активістів, які піднімали народ і возили в Київ мерзнути в наметах. Уявіть, як вони тепер мають дивитися людям в очі і пояснювати дії "нової" місцевої влади. "Ага, то це заради цих нових хабарників ми їздили на Майдан?" "Ага, зробили революцію". Такого-то, який розікрав те-то і те-то, призначили тим-то, і так далі (вам залюбки розкажуть; говорити поки що люди не бояться). Але потім вас ґвалтуватимуть питаннями: а навіщо це все було? Що ми добилися? А ви тоді скажете: ну, це був перший етап декучмізації, а зараз треба починати другий. Після цих слів вам треба прикрити голову руками, бо в вас чимось кинуть: ага, на "першому етапі" нажилися такі-то і такі-то (вам назвуть імена), а хто збирається нажитися на другому? Комусь ще не вистачило? Може, тобі, хитрий такий з Києва?

    Сподіваюсь, я зрозуміло пояснив проблему. Розчарування, яке перетікає в ненависть до активістів, які до чогось закликають. Агітація за партію Х теж є таким закликом. Вам треба буде довести, що там чесні люди і що їх прихід до влади буде тим другим кроком декучмізації. Але люди більше не вірять революціонерам. Не вдасться просто сказати: дивіться, ці крадуть, а ми не будемо красти. Вам просто не повірять. І основна проблема: придумати, як переконати людей, що партія Х не буде красти. Аргументи "ми мерзли на Майдані" - не годиться (там є корупціонери, які кажуть, що були на Майдані і показують посвідчення і фотографії). Харизматичного лідера, який міг би "освятити" список теж нема. Харизматичної організації теж нема.

    Причому довіри треба добитися не тільки в виборців, але і між собою, тобто серед членів.

    Це принципове питання. Якщо вдасться на нього відповісти, то зразу з'явиться відмінність від всіх інших, і можна на щось сподіватися.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.22 | Land

      Настоящих буйных мало,

      вот и нету вожаков!

      Самая главная мысль: ни вождь, ни царь и ни герой. Партия - инструмент, с помощью которого ты, именно ТЫ воздействуешь на выборную власть и соответственно изменяешь СВОЮ жизнь.

      Писать на эту тему уже устал. Во вторник буду в столице. сможем поговорить, если успею .
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Ясен Пень

        Вот-вот, отсюда лозунги...

        "Народ над Властью"
        "Откройте власть Народу!"
        Маркер: http://www.silanaroda.com/img/open.png
      • 2005.05.23 | Горицвіт

        Re: Настоящих буйных мало,

        Land пише:
        > вот и нету вожаков!
        >
        > Самая главная мысль: ни вождь, ни царь и ни герой. Партия - инструмент, с помощью которого ты, именно ТЫ воздействуешь на выборную власть и соответственно изменяешь СВОЮ жизнь.


        Прекрасно. Тільки мало це СКАЗАТИ. Має справді існувати цей механізм, причому ясний, очевидний і такий, що викликає довіру.
    • 2005.05.22 | Сергій Кабуд

      а я думаю треба змінити підхід взагалі-

      Ви виводите як центральну проблему як активістам пояснювати людям негатив нової влади.

      А не треба пояснювати далі того шо свобода така річ за яку треба боротися постійно. Ну може не кожен день, але боротися треба регулярно.

      І це так само в Європі, сша, всюди.

      І боролися за незалежність- воювали амери, потім протів рабства, потім за поправки до конституції...і до сьогоднішнього дня борються

      Так і в Україні.

      А ще я думаю шо людям не тре пояснювати а тре врешті решт дати самім поміркувати і вирішити це самостійно.

      Очевидно шо цю нову владу треба 'припирати до стінки' всією громадою і
      вимагати служити народу

      Хто ще не зрозумів це зрозуміє незабаром
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.23 | Горицвіт

        Re: а я думаю треба змінити підхід взагалі-

        Сергій Кабуд пише:
        > Ви виводите як центральну проблему як активістам пояснювати людям негатив нової влади.


        Ні. Я виводжу як центральну проблему довіру виборців до нової партії.


        >
        > А не треба пояснювати далі того шо свобода така річ за яку треба боротися постійно. Ну може не кожен день, але боротися треба регулярно.


        Воно так і не так. В цьому тексті я розглядаю проблему виборів-2006. Яка зводиться до того, за яку партію голосувати. І як зробити таку партію, за яку можна з чистою совістю голосувати і за яку легко агітувати.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.23 | Сергій Кабуд

          а може пояснювати що потрібні системні зміни?

          шоб держава працювала не як паліцай а як повинна працювати

          де суди будуть- контролювати законність а в парламенті не буде уголовників і зухвалих агентів міліардерів сусідньої держави які грабують народ?

          І шо Ющенко обіцяв і має це робити і тому як не робить то є підарас і треба заставити хоч і вдруге зібравшися на Майдані
  • 2005.05.22 | Адвокат ...

    Про підсумки харківської зустрічі.

    1). Зустріч була необхідною та вчасною.
    2). Зустріч продемонструвала розуміння необхдности продовження боротьби за ідеали Помаранчевої революції.
    3). Зустріч показала не готовність всього загалу присутніх пристати на який сь один з відомих шляхів тієї боротьби.
    4). Зустріч показала, що йти одночасно усима шляхами ми, на разі, не взмозі. Тому було б корисно, аби яко сь позначити тих, хто йде своїм шляхом, але є близьким нам до духу та устремлінням.
    5). Зустріч була приємною у людському вимірі, і, схоже, що всі були погодили, аби такі зустрічі стали більш меньш реґулярними.


    По пункту 3) та пункту 4).
    Я тримаю сь тієї думки, що владу, аби вона працювала добре, на користь громаді, можна і треба контролювати тіко зовні. Йти у владу з надією, аби її, владу, контролювати з середени, на мою скромну думку, є нерозважливо. Бо у владі треба працювати. То ж, варто визначити сь, кому що є ближче до душі: виконання владних хвункцій, або контроль за тим виконанням.

    Що ж до контролю за владою, то я пропонував би розпочати зі створення добре зкоординованої мережі "некерованих та неконструктивних новоутворень" та через інституцію Громадських рад при місцевих органах державної влади перейти до отого самого дієвого контролю, про який уси були погодили сь. Моя особиста пропозиція є назвати ту мережу "Альянс "Майдан", а локальне ННН,-- місцевим осередком Альянсу. Властиво, що до місцевих ННН треба залучати якомога більше громадянських активістів та громадських орґанізацій, що сповідують принципи Майдану і готові координувати свої дії з іншими людьми та орґанізаціями, що сповідують ті ж самі принципи. На мій погляд, не є важливо, скільки тих місцевих осередків буде попервах. Важливо, аби вони, аби вони діяли синхронно та вправно. Така зкоординованість надасть нам можливісті лобіювання потрібних нам рішень не тільки на місцевому рівні, але й на рівні центральної влади. То ж на першому етапі є необхідним визначити ті локальні проблєми, що є спільними для усих, або переважної більшости реґіонів, і такі, що можуть бути вирішені доступними мережі інструментами: громадські слухання, пряма дія, інхвормаційний прессинґ.

    Що до "маркера". "Маркер",-- річ корисна. До певної міри, він слугує загальній навіґації у політичному просторі, з іншої є контуром самоперевірки Мережі. Особливо, коли мова йде про партії, бльоки партій, то що. Що до вигляду того "маркеру", то пропозиція така: помаранчева стрічка з написом "Нас не подолати!".

    Ідея створення симбіозу, чи симбіозів ННН, чи громадських об'єднань та політичних партій на місцях є на мою думку хибною.

    Іде з дисконтними каратками є, на мою думку, вельми перспективною, як що її втілити згідно принципу "свій до свого по своє". А отримані у такий спосіб скромні кошти, спрямувати на підтримку громадських ініціятив Мережі, підтримку "маркованих" бізнесів та "маркованих" політиків на виборах.

    Що до принципів "маркування" та протоколу координації Мережі можу викласти свої міркування, як що це буде цікаво шановній громаді.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.22 | Land

      Re: Про підсумки харківської зустрічі.

      Адвокат, прочтите вводный пост в теме "Не читать!" там уже заложена часть ответов.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.22 | Адвокат ...

        Я читав, дякую. ( - )

    • 2005.05.22 | Ясен Пень

      Re: Про підсумки харківської зустрічі.

      Адвокат ... пише:
      > Моя особиста пропозиція є назвати ту мережу "Альянс "Майдан", а локальне ННН,-- місцевим осередком Альянсу.

      "Альянс "Майдан" - це добре, але можливо новий нейтральний маркер був би кращим, що до "місцевих осередків Альянсу", то я маю великий сумнів, що хоча б хтось із незалежних та самостійних ГО захоче так називатись.

      > Що до "маркера". "Маркер",-- річ корисна. До певної міри, він слугує загальній навіґації у політичному просторі, з іншої є контуром самоперевірки Мережі. Особливо, коли мова йде про партії, бльоки партій, то що. Що до вигляду того "маркеру", то пропозиція така: помаранчева стрічка з написом "Нас не подолати!".

      Цей колір і це гасло може застосовувати будь хто. Потрібен унікальний маркер і назва, щоб можна було зареєструвати права на них.


      > Що до принципів "маркування" та протоколу координації Мережі можу викласти свої міркування, як що це буде цікаво шановній громаді.

      Прошу викласти, пане!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.23 | Адвокат ...

        Викладаю, стисло. Мережа: онтологія, стратегія, тактика.

        Принципи існування Мережі
        	взаємоповага
        	довіра
        	взаємодопомога
        	
        Принципи координації вузлів Мережі
        	ґрунтовне планування дій
        	консенсусна ухвала рішень
        	обов'язковість виконання ухвалених рішень
        	постійний та надійний зв'язок між вузлами Мережі
        	повна відкритість інформації в середені Мережі
        	
        Цілі Мережі
        	розширення обсягу прав людини та громадянина
        	розширення обсягу прав громади, як суб'єкта влади
        	звуження обсягу прав держави та її чиновників, як суб'єктів влади
        	десовєтізація та декучмізція
        	европізація соціяльно-політичного мікроклімату
        	консолідація політичної нації
        	побудова громадянського суспільства
        	
        Принципи "маркування"
        	консенсусна ухвала про системну відповдність практичних дій об'єкта цілям Мережі
        	консенсусна ухвала резолюції про здатність об'єкта своїми практичними діями сприяти досягненню цілей Мережі
        
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.24 | Ясен Пень

          Re: Викладаю, стисло. Мережа: онтологія, стратегія, тактика.

          Адвокат ... пише:
          > Принципи координації вузлів Мережі
          > 	ґрунтовне планування дій
          > 	консенсусна ухвала рішень 
          > 	обов'язковість виконання ухвалених рішень
          > 	постійний та надійний зв'язок між вузлами Мережі
          > 	повна відкритість інформації в середені Мережі
          
          Мені знається, що це не "координація", а щось більш схоже на "централізовану дисципліну" :) Пропоную пом"ягшити:
          Принципи координації вузлів Мережі
          	ґрунтовне планування спільних дій декількох вузлів Мережі
          	консенсусна ухвала рішень щодо таких дій
          	обов'язковість виконання ухвалених рішень
          	постійний та надійний зв'язок між вузлами Мережі
          
          Тобто дисципліна має бути локальною. "повна відкритість інформації в середені Мережі" - це взагалі не є реальним без уточнень, про яку інформацію йдеться. Ми ж підпілля, яка може бути "повна відкритість"? :)
        • 2005.06.01 | Sean

          Якщо відштовхуватися таки від "родини", то супер

          Адвокат ... пише: >
          > Принципи існування Мережі
          > 	взаємоповага
          > 	довіра
          > 	взаємодопомога
          > 	
          > Принципи координації вузлів Мережі
          > 	ґрунтовне планування дій
          > 	консенсусна ухвала рішень
          > 	обов'язковість виконання ухвалених рішень
          > 	постійний та надійний зв'язок між вузлами Мережі
          > 	повна відкритість інформації в середені Мережі
          > 	
          > Цілі Мережі
          > 	розширення обсягу прав людини та громадянина
          > 	розширення обсягу прав громади, як суб'єкта влади
          > 	звуження обсягу прав держави та її чиновників, як суб'єктів влади
          > 	десовєтізація та декучмізція
          > 	европізація соціяльно-політичного мікроклімату
          > 	консолідація політичної нації
          > 	побудова громадянського суспільства
          > 	
          > Принципи "маркування"
          > 	консенсусна ухвала про системну відповдність практичних дій об'єкта цілям Мережі
          > 	консенсусна ухвала резолюції про здатність об'єкта своїми практичними діями сприяти досягненню цілей Мережі
          > 
          Тікі я б перефразував троха: розширення обсягу і удосконалення механізму реалізації прав народу , як суб'єкта влади (суверена) > звуження і конкретизація ("червоні прапорці") обсягу прав держави та її чиновників, як виконавців (операторів) влади. Зер гут!
    • 2005.05.25 | Sean

      Щодо маркера

      Помаранчевий колір - без базару. Йдеться про розвиток духу і потенціялу революційного Майдану. Тим більш - це вже у головах.

      Значку сайту Майдан, нашій славетній козюбрині, там нема чого робити, то приватне. Найкраще, вважаю - помаранчева стрічка з чорним написом "Майдан". Демократично і зі смаком. Просто і корисно. До речі - і для сайту Майдан теж ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.25 | Пані

        Re: Щодо маркера

        Sean пише:
        > Помаранчевий колір - без базару. Йдеться про розвиток духу і потенціялу революційного Майдану. Тим більш - це вже у головах.

        З базаром. Це офіційний колір КПСС імені Юща. І ніяким чином ти їм не заборониш махати помаранчовими стрічками на цих і на всяких інших виборах. І вони будуть це робити.

        Помаранчовий можна обирати тільки руху про-НСНУ. Інакше буде варіант граблі 2-ПОРА-2.

        Не кажучи про те, що у багатьох активістів ВЖЕ є відраза до помаранчового кольору, особливо в тих, хто найбільше надривався на революцію.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.26 | Sean

          А якщо з базаром, дорога редакціє

          (я частково можу з тобою погодитися, частково тому, що у махальщиків від КПСС не буде "Майдан"у), то

          червоно-чорний :gun: (тут є зрозумілий мінус у використанні на Сході та Півні, але і зрозумілі плюси)

          Або те, що вважається, (наскільки я в курсі, доволі безпідставно), історичним кольором козацтва - малиновий. І не кажи, що це наразі використовується регіоналами. Нехай. Перебрати - свята справа.
  • 2005.05.22 | Ясен Пень

    Еще одна мысль прозвучала на встрече

    "Сейчас всё решается в регионах", то есть идти (так или иначе) надо именно в местную власть.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.23 | Ясен Пень

      И еще, для протокола

      Звучала мысль, что маркер может стать "белой меткой" для "правильных" организаций, людей, политиков (в отличие от "черных меток", которые раздавала Желтая Пора).
      Собственно, это может само по себе быть названием - "Белая Метка".
      Осталось придумать графическое изображение, но у меня сегодня с креативом не очень, вот что получилось:
      http://www.silanaroda.com/img/label2.png
      http://www.silanaroda.com/img/label3.png (подражание ubuntulinux.org)
  • 2005.05.23 | Михайло Волошин

    Флєш-моб - як техніка тестування

    Як співалось в одній пісні: "Там рвется - где тонко..."
    Щоб виявити напрямки, у яких суспільство вже готово до якихось змін - можна проводити акції, аналогічні флєш-мобу.
    Тобто, наприклад таке: одночасно у різних містах з'являються наліпки щось на зразок "Допустимі норми вмісту хімічних речовин у питній воді такі-то. На (дата) в Одесі (чи Києві, Харкові...) - такі-то (підозрюю - ну дуже вже погані). Така ж інформація одночасно появляється і в ряді газет... ну, загалом - там, куди вдасться дотягнутись. А вже в залежності від громадської реакції можна вирішувати - чи тиснути якомога сильніше, чи тут поки глухо.

    А ще Кабуд вірно сказав: хіба існує одна лише революція - яка приводить когось там до влади. Були ж такі революції (світового масштабу!), як сексуальна, науково-технічна, або колись ще раніше - "Ренессанс".
    Так що: зробили одне - на черзі ще десятки...
  • 2005.05.23 | Пані

    Рецепт "провладності"

    Імені одного згаданого по тексту учасника зустрічі, який збіг на самому початку.

    "Ми любимо владу! Ми їй всіляко допомогаємо в тому, щоби вона втілила в життя гасла, з якими вона пройшла вибори. І хай тепер спробує кудись подітися від нашої любові!"

    Це - модус операнді.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2005.05.23 | Karamello

    Ходим вокруг да около очевидного

    Ходим вокруг да около очевидного и боимся сознаться, назвать это слово - оппозиция.

    Речь идет о том, чтобы признать следующее:

    1) Президент Ющенко был приведен к власти Майданом на практически безальтернативных выборах. Выдвинутая властью альтернатива была отвратительна и неприемлема. Фактически, у нас, как справедливо утверждает Свистович, выбора не было.

    2) Ющенко - последователь Кравчуковско-Кучмовской модели украинской государственности. Равновесие власти достигается в этой модели как баланс личностей, а не как работоспособная, безличная система сдержек и противовесов, принятая в странах Западной Европы и Северной Америки. Такая модель склонна воспроизводить то, что мы называем кучмизмом - сверху вниз, и неспособна реформировать ни отношения народа и избранной власти, ни отношения избранной власти и нанятых ею чиновников.

    3) Ющенко еще полон Майданной риторики, но непрозрачность деятельности его и его аппарата заставляет спроецировать два пути его развития
    а) Ющенко учится быть настоящим лидером, его государственное строительство, наконец, выходит за рамки пустословной пропаганды национального единства, и приобретает рациональное зерно. Ющенко работает с "технократами" (отношу сюда быть может и Майдан) и разрабатывает концепцию систему безличностных сдержек и противовесов снизу доверху украинского общества. Формальным мотивом для такой работы мог бы стать набор законов об административно-территориальной реформе: Закон о народовластии, где были бы исчерпывающе выписаны полномочия всех ветвей власти, фактически - закон о границах, которые государство не может преступать; Фискальный закон, который бы дал самоуправлению рычаги власти и Территориальный закон). Это бы и ознчало конец кучмизма в Украине и начало ее настоящей государственности.
    б) Встретив необходимость постоянного регулирования баланса личностей наверху, Ющенко концентрируется на этом процессе, закрывается от народа и превращается в Кучму-3. Последние конфликты (Порошенко-Тимошенко) и ситуативные компромиссы (Литвин) дают веские основания как раз для этого сценария.

    Куда именно идет Ющенко станет ясно уже к осени. Я склоняюсь именно ко второму варианту.

    4) Поэтому речь сейчас идет о создании оппозиции. Не нужно бояться этого слова. Майдан не может быть лояльным к власти, которая с завидным упорством воспроизводит кучмизм. Здесь говорилось, что мы привели к власти "достойных людей". Это не так. Достойность людей определяется тем, смогли ли они, будучи от нашего якобы имени во власти, хотя бы наметить пути преодоления кучмизма в Украине за пять своих месяцев? Нет. Кучмизм перекрасился и возродился - как феникс. Система и "достойные люди" - на самом деле одно целое, и "достойные люди" хоть и должны были, но не продемонстрировали, что они от нее отделены.

    Я думаю, это и есть те слова, которые воленс-ноленс каждый если и не произносит еще, то произнесет довольно скоро.

    Не нужно пугаться слова оппозиция. Янукомыслящие - не оппозиция, они деморализованы и не могут генерировать свежих идей. Не нужно бояться, что нас спутают с янукомыслящими.

    Нужно бояться быть наоборот - спутанными с этой властью. Несмотря на то, что она собирает всех под свои знамена - пусть перекрашиваются кучмисты. Посудите сами - если кучмисты, спотыкаясь и распихивая друг друга локтями перекрашиваются в оранжевый - значит они видят, что это - их власть.

    Их, но не наша теперь.

    Лозунг дня - новая оппозиция. Пора? Пора.

    Теперь об объединяющей идее.

    На майдане много разных людей. Одни за социализм с человеческим лицом. Другие за капитализм с человеческим лицом. Короче, много разных социально-экономических идей и любая попытка объединения на основе одной из них может оттолкнуть приверженцев других идей.

    Думаю, что все могли бы объединиться на следующем понимании основной проблемы Украины.

    Украина нуждается в укреплении государства, в построении работоспособных государственных институций. Государство в Украине больно - оно просто неработоспособно. Милиция не защищает, суды не судят, ракеты летят не туда, самолеты косят зрителей, чиновники душат и гребут, но не управляют, и так далее. Неработоспособное государство делает любые реформы - будь то в сторону капитализма с человеческим лицом, или социализма с человеческим лицом - невозможными. Ведь проводить их должны в конце концов - чиновники. Чиновники - от Крыжопольской госадминистрации до Вице-Премьеров в Украине безответственны и практически непотопляемы, некомпетентны и беспомощны в том, что не касается их личных интересов. Но почему это все так? И как это побороть? Я думаю, что после замены 18 тысяч одних на 18 тысяч других, "честных", и не наблюдающегося хотя бы в дальней перспективе просвета, ответ ясен - это не потому, что чиновники эти "плохие". Это потому, что система - так, как она построена - не работает. Как заставить ее работать? Где у административной машины Украины ключ зажигания? Вопросы не простые и не решаются повышением зарплаты или казнями за невыполнение планов посевной.

    Попытка ответить на эти вопросы и сможет объединить разношерстных новых оппозиционеров вне зависимости от их социально-экономических воззрений.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.23 | Land

      Re: Ходим вокруг да около очевидного

      С аналитической частью согласен.
      Позитивная программа прозвучала не очень внятно, может, разовьете подробнее?
  • 2005.05.23 | Михайло Волошин

    Ця гілка - найкращий засіб розтратити сили (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.23 | Адвокат ...

      Як на мене,-- навпаки, зрозуміти кіко тих сил ми ще маємо.

      І кіко та яких сил нам ще треба.
  • 2005.05.24 | Olha_K

    Трохи натхнення від Джина Шарпа

    Читаю - майже дослівно про нас. І про те, чого нам на даному етапі бракує - єдиної, реальної, узгодженої стратегії розвитку. Прошу навіть за умов знайомства з текстом ще раз перечитати в умовах нової політичної реальності, замість "диктатура" просто ставте "кучмізм". Виділення мої.

    Розділ шостий

    ПОТРЕБА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

    Кампанії політичного спротиву можуть розпочинатися в різний спосіб. У минулому вони майже завжди були незапланованими і, по суті, випадковими. Конкретні вияви невдоволення, що раніше слугували поштовхом до початку таких дій, суттєво різнилися між собою. Однак часто приводом ставали нові прояви жорстокості режиму, нова репресивна політика чи порядки, ув’язнення або вбивства шанованих у суспільстві осіб, скорочення продовольчих запасів, зневага до віросповідань або річниця важливої події. Спровокований диктатурою розлючений народ одразу розпочинав масове повстання, не замислюючись над наслідками, або ж окремі сміливці чи невеликі групи осіб вдавалися до дій, що отримували масову підтримку. Дехто приєднувався до боротьби, мотивуючи свою участь пережитою несправедливістю. Часом конкретний заклик до спротиву з боку окремих осіб чи невеликих груп спричиняв неочікувану ланцюгову реакцію.
    Проте, незважаючи на деякі позитивні моменти, спонтанність мала свої недоліки. Часто учасники стихійних виступів не були спроможні запобігти жорстокості диктатури. Як наслідок – страждання продовжувалися, а рух опору згасав. Іноді через брак попереднього планування з боку демократів життєво важливі рішення приймалися випадково, що мало руйнівні наслідки. Навіть у разі розпаду деспотичної системи відсутність плану подальшого переходу до демократії призводила до виникнення нової диктатури.
    Реалістичне планування
    Стихійні народні виступи проти диктаторських режимів, без сумніву, виникатимуть і в майбутньому. Однак уже тепер можна спрогнозувати найбільш ефективні шляхи повалення диктатури, оцінивши політичну ситуацію і зрілість народного духу, та обрати спосіб, у який розпочати кампанію. За таких обставин вибір ефективних шляхів досягнення свободи вимагає дуже ретельного аналізу ситуації і потенційних можливостей народу на основі реалістичної оцінки. Щоб чогось досягти, треба діяти за заздалегідь складеним продуманим планом. Чим важливіша мета або чим серйознішими можуть бути наслідки, тим більш значущою є потреба планування. Стратегічне планування підвищує ймовірність того, що всі доступні ресурси будуть мобілізовані та використані якнайефективніше. Це особливо стосується демократичного руху, який бореться проти могутньої диктатури, адже його матеріальні ресурси обмежені, а прихильники перебувають в небезпеці. Диктатура ж, навпаки, має доступ до значних матеріальних ресурсів, характеризується організаційною міццю і здатністю до жорстоких дій.
    “Вироблення стратегії” означає вибір такого способу дії, який, найбільш імовірно, призведе до зміни ситуації на бажану, що у межах цього дослідження означає перехід від диктатури до майбутньої демократичної системи. План досягнення цієї мети зазвичай передбачає поетапну серію кампаній та інших організаційних заходів, спрямованих на зміцнення духу пригнобленого населення і суспільства та послаблення диктатури. Зауважимо, що метою є не просто знищити існуючий режим, а ще й натомість встановити демократичний. Генеральна стратегія, що зводиться лише до повалення ворожого режиму, загрожує появою нового тирана.

    Перешкоди плануванню

    Деякі прихильники визвольного руху з різних куточків світу недостатньо серйозно сприймають проблему вибору шляхів досягнення свободи і не часто усвідомлюють важливість стратегічного планування.
    Чому ті, хто прагне здобути для свого народу політичну свободу, так рідко розробляють всеохоплюючий стратегічний план досягнення цієї мети? На жаль, часто більшість представників демократичної опозиції не бачать потреби у стратегічному плануванні лише через те, що не звикли мислити стратегічно і не мають для цього достатньо навичок. Це складне завдання. Переобтяжені терміновими обов’язками лідери руху опору, постійно живучи за умов режиму гноблення, часто просто не мають нагоди або часу, щоб розвивати навики стратегічного мислення.
    Натомість, вони зазвичай лише реагують на певні кроки, до яких вдається диктатура. Таким чином, опозиція завжди змушена захищатися, намагаючись зберегти обмежені права та свободи.
    У кращому випадку поширення диктаторського контролю вдається загальмувати або створити перешкоди новій політиці режиму.
    Звичайно, окремі особи чи групи можуть не усвідомлювати потребу в широкомасштабному і довгостроковому політичному плануванні визвольного руху, наївно вважаючи, що достатньо згуртованості і відданості справі, щоб процес пішов. На думку інших, все, що вони можуть зробити для втілення своїх принципів та ідеалів, – це дотримуватися їх у повсякденному житті, за будь-яких обставин. Підтримка і відданість цілям та ідеалам – важливі, але не достатні умови повалення диктатури і досягнення свободи.
    Дехто може наївно вважати, що отримати свободу можна тільки шляхом застосування насильства. Однак, як уже зазначалося, насильницькі методи не є гарантією успіху. Замість визволення вони можуть призвести до поразки, масової трагедії або того й іншого водночас. У більшості випадків диктатура краще пристосована до збройної боротьби, а військові реалії ніколи або дуже рідко сприяють демократам. Деякі лідери у прийнятті рішень спираються на інтуїцію. Однак подібний егоїстичний підхід позбавляє рух будь-яких орієнтирів для вироблення повномасштабної стратегії визволення. Дії, що ґрунтуються на чиїйсь “блискучій ідеї”, також мають обмежений характер, тоді як потрібні дії, що спираються на ретельний розрахунок “наступних кроків”, спрямованих на повалення диктаторського режиму.
    За відсутності стратегічного аналізу лідери руху опору не знатимуть, яким повинен бути “наступний крок”, якщо попередньо не продумати подальші конкретні заходи, необхідні для здобуття перемоги. Творчий підхід та новаторські ідеї дуже важливі, однак їх потрібно втілювати в життя так, щоб зміцнити стратегічні позиції демократичних сил.
    Деякі люди добре обізнані з великою кількістю заходів, спрямованих проти диктатури, однак вони не в змозі визначити, з чого починати, тому радять “робити все одразу”. Така тактика деколи може й спрацювати, однак навряд чи придатна для порівняно слабкого руху опору. Крім того, подібний підхід не дає відповідей на запитання: з чого розпочати, на чому сконцентрувати зусилля і як використовувати часто обмежені ресурси.
    Інші особи чи групи можуть усвідомлювати певну потребу планування, проте здатні на це лише на короткостроковому або тактичному рівні, не вважаючи довгострокове планування можливим чи необхідним. Часом такі люди, замість того, щоб мислити у стратегічних масштабах, відволікаються на вирішення порівняно дріб’язкових проблем. Замість того, щоб перехопити ініціативу, вони просто реагують на дії опонентів. Віддаючи багато енергії короткостроковим заходам, такі лідери часто не в змозі запропонувати кілька альтернативних варіантів дії, які могли б сприяти об’єднанню зусиль і, зрештою, досягненню мети. Існують також інші причини, через які демократичні рухи не можуть виробити повномасштабної стратегії повалення диктатури, зосереджуючи зусилля лише на сьогочасних проблемах. Вони й самі не вірять, що власними зусиллями зможуть подолати диктатуру, тому й планування розглядають як марну трату часу. Часто активістам, які виборюють свободу у панівних брутальних режимів, протистоять настільки потужні сили армії та поліції, що, здається, диктатори зможуть досягти всього, чого забажають. Зневірившись у власних силах, активісти все ж чинитимуть опір режиму, виходячи з солідарності з колегами чи, можливо, історичних міркувань. Однак самі вони вважають такі заходи безнадійними, хоча ніколи цього не визнають і, мабуть, до кінця не усвідомлюють. Тому для них довгострокове і повномасштабне стратегічне планування не суттєве.
    Наслідки прорахунків у стратегічному плануванні часто радикальні: розпорошені сили, неефективні дії, енергія, витрачена на малозначущі заходи, невикористані переваги та марні жертви. Якщо демократи не мають стратегічного плану, швидше за все вони не зможуть досягти своїх цілей. Погано сплановане, хаотичне нагромадження заходів не сприятиме просуванню руху опору до мети. Натомість, більш імовірно, це дозволить диктатурі посилити свій контроль і підвищити вплив. На жаль, через те, що учасники руху опору дуже рідко вдаються до повномасштабного планування стратегії визволення, диктаторські режими виглядають набагато міцнішими, ніж є насправді. І, як наслідок, вони втримуються на роки чи десятки років довше, аніж повинні були б.

    Чотири важливих поняття у стратегічному плануванні

    Для того, щоб мислити стратегічними категоріями, необхідно з’ясувати значення чотирьох базових термінів.

    Генеральна стратегія – це концепція координації та спрямування всіх необхідних і доступних ресурсів спільноти (економічних, людських, моральних, політичних, організаційних тощо) на досягнення своїх цілей під час конфлікту.
    Зосереджуючись на цілях і ресурсах спільноти, яка вступає в конфлікт, генеральна стратегія визначає тактику дій під час конфлікту (чи то збройних дій чи ненасильницької боротьби). Розробляючи генеральну стратегію, лідери руху опору повинні визначити, які засоби тиску та впливу слід застосувати у протистоянні суперникові. Далі слід погодити умови та часові межі початкових і подальших кампаній спротиву, основні критерії добору більш конкретних стратегій боротьби. Генеральна стратегія також розподіляє основні завдання та ресурси між групами-учасниками боротьби.

    Стратегія – це визначена в межах генеральної стратегії концепція найбільш успішного досягнення конкретних цілей під час конфлікту. Стратегія відповідає на запитання, чи варто, коли та як боротися, а також як досягти максимальної ефективності в боротьбі за конкретні цілі. Стратегію можна порівняти з мистецьким задумом, а стратегічний план – з архітектурним проектом12.
    За допомогою стратегії можна створити настільки вигідну стратегічну ситуацію, що опоненти відмовляться від відкритої боротьби і капітулюють, розуміючи, що відкритий конфлікт, швидше за все, призведе до поразки. Добре продумана стратегія повинна також передбачити, як правильно скористатися вже досягненими перемогами.


    Стратегічний план застосовується безпосередньо в процесі боротьби і являє собою основну ідею розгортання кампанії та якнайефективніше поєднання її окремих елементів для досягнення цілей. Він включає майстерне розгортання дрібних операцій конкретними групами. Мудра стратегія повинна забезпечити успіх окремих операцій в межах обраної тактики боротьби. Різні тактики передбачають різні вимоги. Певна річ, задля досягнення успіху недостатньо просто виконати “вимоги”, адже можуть з’явитися додаткові чинники.
    Виробляючи стратегію, демократи повинні насамперед чітко визначити свої цілі та оцінити ефективність тих чи інших заходів, спрямованих на їхнє досягнення. Така визначеність і аналіз дадуть змогу стратегам встановити чіткі вимоги для досягнення кожної з обраних цілей. Вимога визначеності так само стосується тактичного планування. Правильно обрані тактика і методи дії сприяють реалізації стратегії.

    Тактика пов’язана з майстерним використанням сил і можливостей з метою отримання більшої вигоди за несприятливих умов. Тактика – це короткострокова дія, спрямована на досягнення обмеженої мети. Вибір тактики залежить від того, як на конкретному етапі найкраще застосувати доступні засоби боротьби, дотримуючись стратегії. Задля більшої ефективності при виборі та застосуванні тактики і методів треба постійно пам’ятати про досягнення стратегічних цілей. Тактичні успіхи, які не сприяють досягненню стратегічної мети, можуть виявитися гаянням енергії. Отже, тактика пов’язана з обмеженим комплексом дій і співвідноситься зі стратегією так само, як стратегія співвідноситься з генеральною стратегією. Тактика завжди асоціюється з боротьбою, тоді як стратегія є значно ширшим поняттям. Конкретна тактика повинна розглядатися лише як частина всеохоплюючої стратегії битви чи кампанії. Тактика потребує менше часу, ніж стратегія, меншої площі (географічної, інституціональної тощо), меншої кількості учасників, має менш масштабні цілі. Наступальні тактичні дії застосовуються для досягнення стратегічних цілей. Тактичні приготування слугують для стратегів інструментом створення сприятливих для вирішальних атак проти суперника умов. Тому надзвичайно важливо, щоб ті, хто відповідає за планування і здійснення тактичних операцій, могли правильно оцінити ситуацію й обрати найбільш придатні методи. А майбутні учасники цих операцій мають бути добре підготовленими до застосування обраної тактики і конкретних методів.

    Метод – це конкретна зброя чи засіб дії в межах тактики ненасильницької боротьби. Методи передбачають десятки специфічних форм дії (серед яких багато видів – страйки, бойкоти, відмова від політичної співпраці тощо), про які йшлося в п’ятому розділі (див. також додаток).
    Отже, вироблення відповідального та ефективного стратегічного плану ненасильницької боротьби залежить від чіткого формулювання та вибору глобальної стратегії, стратегій, тактики і методів.
    Головний висновок полягає у тому, що ретельне стратегічне планування звільнення від диктатури вимагає виваженого застосування інтелектуальних здібностей. Відсутність зваженого планування може призвести до катастрофи. Натомість, ефективне застосування інтелектуального потенціалу допоможе виробити стратегічний курс, спрямований на мудре використання наявних ресурсів з метою досягнення суспільством свободи і демократії.


    Розділ сьомий

    ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ

    Для того, щоб збільшити шанси на успіх, лідерам руху опору необхідно розробити всеохоплюючий план дій, здатний зміцнити дух народу, що зазнає страждань, послабити і згодом зруйнувати диктатуру і встановити демократичний режим. Для цього потрібно ретельно оцінити ситуацію і зважити можливі варіанти ефективних дій. На підставі такого ретельного аналізу можна виробити як генеральну, так і конкретні стратегії визвольних кампаній. Адже, попри взаємопов’язаність, вироблення генеральної та конкретних стратегій – два різні процеси. Розробку стратегій окремих кампаній можна завершити лише після створення генеральної стратегії. Мета цих стратегій полягає у досягненні та підтриманні глобальних стратегічних цілей.
    Розробляючи стратегію опору, необхідно врахувати багато важливих питань і завдань. Визначимо деякі з них, які слід врахувати як на глобальному стратегічному рівні, так і на рівні стратегій окремих кампаній. Передусім будь-яке стратегічне планування вимагає від стратегів руху опору глибокого розуміння конфліктної ситуації загалом із зосередженням уваги на природних, історичних, урядових, військових, культурних, соціальних, політичних, психологічних, економічних і міжнародних чинниках. Стратегію можна розробити лише в контексті конкретної боротьби та її передумов.
    Демократичні лідери і стратеги повинні визначити цілі та значущість своєї справи, що є першим відповідальним кроком. Чи варті цілі великої боротьби і чому? Конче необхідно сформулювати справжню мету боротьби. Ми вже довели, що висувати за мету повалення диктатури та усунення від влади диктаторів недалекоглядно. Така мета є частковою та обмеженою. У таких конфліктах метою повинно бути вільне суспільство з демократичною системою правління. Від чіткого усвідомлення цього залежить вироблення генеральної та похідних від неї конкретних стратегій. Зокрема, стратеги покликані дати відповідь на багато фундаментальних запитань, таких як:

    . • які основні перешкоди стоять на шляху досягнення свободи?
    . • які чинники сприятимуть досягненню свободи?
    . • у чому головна сила диктатури?
    . • які слабкі місця має диктатура?
    . • наскільки вразливі джерела сили диктатури?
    . • у чому перевага демократичних сил і населення загалом?
    . • якими є слабкі сторони демократичних сил і як їх можна зміцнити?
    . • який статус третіх сторін, що поки не беруть участі в конфлікті, проте вже підтримують чи можуть підтримати або диктатуру або демократичний рух, і якщо так, то яким чином?

    Вибір засобів

    На глобальному стратегічному рівні організатори повинні обрати засоби боротьби, які вони застосовуватимуть у майбутньому конфлікті. Слід оцінити переваги та недоліки кількох альтернативних методів боротьби, таких як звичайні військові дії, партизанська війна, політичний спротив тощо. Здійснюючи вибір, стратеги будуть змушені відповісти на такі запитання: чи відповідає обраний спосіб боротьби потенційним можливостям демократів? Чи передбачає обраний метод залучення пригнобленого населення? Цей метод передбачає удар по слабких чи сильних місцях диктатури? Чи допоможуть обрані засоби демократам зміцнити впевненість у своїх силах, чи навпаки, ще більше узалежнять їх від третіх сторін чи зовнішніх чинників? Які є відомості про повалення диктатури за допомогою використання обраних засобів? Збільшать чи зменшать ці засоби можливі втрати і руйнацію під час майбутнього конфлікту? Припустивши, що справа повалення диктатури завершиться успіхом, як впливатимуть обрані засоби на формування правлячого режиму, що постане після завершення боротьби? Виробляючи генеральну стратегію, слід виключити такі види діяльності, які, як показала практика, здатні лише погіршити ситуацію.
    У попередніх розділах ми довели, що політичний спротив пропонує суттєві переваги, порівняно з іншими методами боротьби. Стратеги повинні проаналізувати конкретну конфліктну ситуацію і визначити, чи може політичний спротив дати ствердні відповіді на перелічені запитання.

    Планування заради демократії

    Слід пам’ятати, що в боротьбі з диктаторським режимом глобальна стратегічна мета полягає не лише у поваленні режиму, а й у встановленні демократичної системи та унеможливленні нової диктатури. Щоб досягти цієї мети, слід обирати засоби боротьби, які сприятимуть перерозподілу влади в суспільстві. За умов диктатури населення та громадські інституції суспільства були занадто слабкими, а уряд занадто сильним. Якщо такий дисбаланс не буде змінено, то новий порядок, за бажанням нових лідерів, може стати таким самим деспотичним, як і попередні. Отже, “палацові революції” та державні перевороти не є виходом з ситуації. Як зазначалося у п’ятому розділі, політичний спротив призводить до більш справедливого розподілу існуючої влади через мобілізацію суспільства проти диктатури. Цей процес відбувається кількома шляхами. Розвиток здатності ненасильницької боротьби означає, що репресії диктатури вже не так легко призводять до страху і покори населення. Населення матиме в розпорядженні потужні засоби, щоб протистояти режиму та час від часу блокувати здійснення диктаторами своєї політики.
    Більше того, мобілізація сил народу шляхом політичного спротиву зміцнить незалежні суспільні структури. Досвід здійснення вже одного разу реальної влади забувається не скоро. Знання та навики, здобуті населенням в процесі боротьби, роблять його менш придатним до підкорення новим диктатором. Така зміна у балансі сил врешті-решт підвищить імовірність встановлення міцного демократичного суспільства.

    Зовнішня допомога

    Розробляючи генеральну стратегію, на одному з етапів необхідно визначити, якою буде роль внутрішнього опору і зовнішнього тиску у справі повалення диктатури. У нашому дослідженні ми довели, що провідна сила боротьби повинна виходити зсередини самої держави. В якому б обсязі не надходила зовнішня допомога, саме внутрішня боротьба є стимулятором боротьби з режимом.
    Як допоміжний засіб можна розглядати світову громадську думку, на мобілізацію якої проти диктатури спрямовують зусилля, спираючись на моральні і релігійні принципи. Можливі також спроби добитися дипломатичних, політичних та економічних санкцій проти диктатури з боку урядів інших держав і міжнародних організацій, які набувають форми ембарґо, обмеження рівня економічного визнання або розриву дипломатичних відносин, припинення надання економічної допомоги та інвестицій країні з диктаторським режимом, виключення деспотичного уряду з різноманітних міжнародних організацій та органів ООН. Крім того, міжнародна допомога, наприклад, фінансове забезпечення та комунікаційна підтримка, також може надаватися безпосередньо демократичним силам.

    Визначення генеральної стратегії

    Оцінивши ситуацію, обравши засоби та визначивши роль зовнішньої допомоги, творці генеральної стратегії повинні окреслити в загальних рисах найкращі варіанти розгортання конфлікту. Цей обширний план має охоплювати період від сьогодення до майбутнього досягнення свободи і становлення демократичної системи. Ті, хто розробляє генеральну стратегію, повинні будуть поставити собі низку запитань. Ці запитання більш конкретно мають окреслити основні моменти, на які слід звернути увагу при розробці генеральної стратегії боротьби шляхом ненасильницького спротиву. Як найкраще розпочати тривалу боротьбу? Яким чином пригноблене населення може досягти впевненості в собі та згуртувати сили для того, щоб протистояти диктатурі, хай навіть спочатку не в повну силу? Як можна використати час і досвід з метою підвищення здатності населення застосовувати такі методи, як відмова від співпраці та спротив? Якими можуть бути цілі окремих кампаній, спрямованих на відновлення демократичного контролю над суспільством і обмеження влади диктатури? Чи існують якісь незалежні організації, що встояли за правління режиму і можуть бути використані в боротьбі за досягнення свободи? Які суспільні організації можна відвоювати з-під диктаторського контролю або які з них демократам потрібно створити знову для забезпечення своїх потреб і створення осередків демократії, навіть за умов тривалої диктатури? Як можна розвинути організаційну складову руху опору? Як проводити вишкіл учасників? Які ресурси (фінанси, обладнання тощо) знадобляться в процесі боротьби? Яка символіка буде найбільш ефективною для мобілізації населення? За допомогою яких дій та на яких етапах можна поступово послабити чи ізолювати джерела сили диктаторів? Як населенню, що чинить опір, бути невідступним у своїй непокорі і водночас дотримуватися дисципліни ненасильницьких дій? Яким чином суспільство може задовольняти свої основні потреби під час боротьби? Як у процесі конфлікту зберегти суспільний порядок? Як демократичному руху опору після здобуття перемоги розбудувати інституціональну базу постдиктаторськогосуспільства так, щоб перехід відбувся настільки м’яко, наскільки це можливо?
    Слід пам’ятати, що не існує і не може бути створено універсального проекту планування стратегії визвольного руху. Кожна боротьба за повалення диктатури і встановлення демократичного режиму буде своєрідною. Не може бути двох ідентичних ситуацій, кожен диктаторський режим має специфічні риси, так само різниться і потенціал населення, що прагне визволення. Творці генеральної стратегії боротьби шляхом ненасильницького спротиву повинні мати глибоке розуміння не лише конкретної конфліктної ситуації, а й обраних засобів боротьби13.
    Ретельно спланована генеральна стратегія має вагомі підстави отримати загальне визнання. Багато людей з більшою готовністю візьмуть участь у боротьбі, розуміючи її загальну концепцію, а також конкретні настанови. Розуміння ними процесів, що відбуваються навколо, може позитивно вплинути на їхній моральний стан, бажання брати участь у кампанії і діяти належним чином. Основні моменти генеральної стратегії так чи інакше стануть відомі диктаторам, і це може спонукати їх послабити жорстокі репресії, які в майбутньому можуть у політичному плані обернутися проти них самих. Обізнаність зі специфічними ознаками генеральної стратегії може також потенційно сприяти розколу та розбрату в таборі диктатора.

    Якщо генеральний стратегічний план повалення диктатури та встановлення демократичної системи вже схвалено, важливо, щоб продемократичні сили наполегливо його дотримувались. Лише у винятковому випадку можна допустити ситуацію, коли боротьба відхилиться від початково виробленої генеральної стратегії. Організатори можуть бути вимушені внести зміни до генеральної стратегії за наявності незаперечних показників, що раніше обрана стратегія була неправильно сприйнята або кардинально змінилися обставини боротьби. Та навіть тоді це слід робити лише після ґрунтовного перегляду та розробки нового, більш відповідного генерального стратегічного плану.

    Планування стратегій окремих кампаній

    Якою б продуманою та перспективною не була генеральна стратегія повалення диктатури і встановлення демократії, вона не може впроваджуватися сама по собі. Необхідні конкретні стратегії проведення її складових – окремих кампаній, спрямованих на знищення влади диктатора. Ці стратегії, своєю чергою, передбачають низку тактичних приготувань, що мають на меті завдати вирішального удару диктаторському режиму. Тактику і конкретні методи для кожної окремої стратегії слід добирати з урахуванням цілей кожного етапу. Йдеться виключно про рівень стратегії.
    Від стратегів стрижневих кампаній, як і від творців генеральної стратегії, вимагається глибоке розуміння природи та способів дії в межах обраного ними методу боротьби. Для того, щоб розробити військову стратегію, військові офіцери повинні бути обізнаними в таких речах, як силові структури, тактика, логістика, озброєння, вплив географічних чинників тощо. Стратеги політичного спротиву повинні так само розуміти природу та стратегічні принципи ненасильницької боротьби. Проте навіть глибоке знання ненасильницької боротьби, врахування усіх перелічених вище аспектів та знайдені відповіді на поставлені у цій праці запитання самі по собі не витворять стратегію. Вироблення стратегії боротьби вимагає творчого підходу, який би ґрунтувався на глибоких набутих знаннях. Розробляючи стратегії окремих кампаній опору, а також довгострокову стратегію визвольної боротьби, стратеги політичного спротиву повинні брати до уваги найрізноманітніші питання та проблеми. Серед них такі:
    . • визначення конкретних цілей кампанії та їхнього внеску у реалізацію генеральної стратегії;
    . • врахування конкретних методів або політичної зброї, яку можна найкраще застосувати для втілення обраних стратегій. У межах будь-якого загального плану конкретної стратегічної кампанії необхідно визначити, за допомогою яких тактичних планів і конкретних методів можна чинити тиск і обмежити доступ диктатури до джерел сили. Слід пам’ятати, що досягнення головної мети залежить від правильно обраних, глибоко продуманих і ретельно здійснених менших кроків;
    . • з’ясування того, чи пов’язані економічні чинники з суто політичною боротьбою і яким чином. Якщо в боротьбі переважають економічні питання, слід врахувати, що економічні проблеми можна реально вирішити лише після повалення диктатури, протягом перехідного періоду. Зволікання з вирішенням цих проблем може викликати невдоволення та розчарування населення і водночас сприятиме активізації деспотичних сил, які натомість обіцятимуть припинення економічних негараздів;
    . • попереднє з’ясування того, яка структура керівництва та система зв’язку найкраще пасуватиме опору на початку боротьби. Якими будуть можливі механізми прийняття рішень і налагодження зв’язку в процесі боротьби з метою здійснення постійного керівництва учасниками руху опору та населенням загалом?
    . • інформування про перебіг боротьби населення, представників диктаторського режиму та міжнародної преси. Заяви і доповіді завжди повинні містити суто фактичну інформацію. Перебільшення та безпідставні заяви підірвуть довіру до руху опору;
    . • планування конструктивних і самодостатніх соціальних, освітніх, економічних і політичних заходів для забезпечення потреб власного населення під час конфлікту. Подібні проекти можуть очолювати люди, які не беруть безпосередньої участі в кампаніях руху опору;
    . • визначення типу зовнішньої допомоги, що є бажаною для підтримки окремих кампаній або усієї визвольної боротьби. Як найкраще мобілізувати і використати зовнішню допомогу, щоб уникнути залежності внутрішньої боротьби від ненадійних зовнішніх факторів? Слід врахувати, які саме зовнішні сили найбільш імовірно та найефективніше зможуть допомогти, наприклад, громадські організації (суспільні рухи, релігійні чи політичні групи, профспілки тощо), уряди окремих держав і/або Організація Об’єднаних Націй та її різноманітні структури. Більше того, стратеги руху опору повинні вжити заходів для

    збереження порядку та забезпечення власних потреб під час масового протистояння диктаторському контролю. Це не тільки сприятиме створенню альтернативних незалежних демократичних структур і забезпеченню реальних потреб, а й позбавить підстав будь-які твердження про те, що для підтримання порядку і законності необхідні жорстокі репресії.

    Поширення ідеї відмови від співпраці

    Для того, щоб політичний спротив проти диктатури мав успіх, конче необхідно, щоб населення сприйняло ідею відмови від співпраці. Як видно на прикладі байки про “мавпячого короля” (див. третій розділ), головна ідея проста: якщо достатня кількість підлеглих, незважаючи на репресії, відмовляються від співпраці, деспотична система слабне і зрештою розпадається.
    Люди, які живуть в умовах диктатури, можливо, вже знайомі з цією ідеєю з різних джерел. Навіть якщо й так, демократичні сили повинні поширювати ідею відмови від співпраці. Можна поширювати в суспільстві історії на зразок байки про “мавпячого короля”. Такі історії зрозумілі всім. Коли населення сприйме загальну ідею відмови від співпраці, воно зможе усвідомити доцільність майбутніх закликів до відмови від співпраці з режимом, а також саме вигадуватиме безліч нових форм відмови від співпраці залежно від ситуації.
    Попри труднощі та небезпеку, які чатують в умовах диктатури на тих, хто поширює ці ідеї, новини і розпорядження руху опору, демократи неодноразово доводили, що це – можливо. Навіть за фашистського та комуністичного режимів учасники руху опору знаходили можливість підтримувати зв’язок не лише з окремими особами, а й з широкими народними масами через видання підпільних газет, листівок, книг, а в останні роки – аудіо-та відеокасет.
    Надаючи перевагу попередньому стратегічному плануванню, можна сформулювати та поширити загальні ідеї руху опору, висвітлити проблеми та окреслити обставини, за яких населення повинно чинити опір і відмовлятися від співпраці, а також способи його здійснення. Тоді населення знатиме, як діяти в конкретних важливих ситуаціях, навіть якщо лідери демократичного руху на той час будуть позбавлені каналів зв’язку. Така інформація також допоможе в майбутньому вберегтися від фальшивок, які політична поліція може поширювати з метою спровокувати дії, які дискредитують рух опору.

    Репресії та контрзаходи

    Стратеги повинні передбачити можливу реакцію на дії демократичного опору та репресії, особливо межі жорстокості диктаторського режиму. Необхідно продумати, як протистояти чи уникнути можливого посилення репресій і не скоритися. Тактика передбачає в конкретних ситуаціях попередження населення та учасників опору про можливі репресії, адже вони повинні усвідомлювати ризик своєї участі. Якщо очікуються серйозні репресивні заходи, варто підготувати медичну допомогу для поранених. Попереджуючи репресії, стратегам добре було б попередньо визначитися із застосуванням певної тактики і методів, які б сприяли досягненню цілей конкретної кампанії чи визвольної боротьби, однак знизили ймовірність репресій настільки, наскільки це можливо. Наприклад, вуличні демонстрації та паради проти особливо жорстокого режиму справді можуть вражати своїми масштабами, але можуть і спричинити тисячі жертв. Зрештою, така висока ціна з боку демонстрантів не обов’язково означатиме збільшення демократичного тиску на диктатуру, а, можливо, цього можна було досягти, якби кожен залишався вдома, взяв участь у страйку або ж масових акціях відмови цивільних службовців від співпраці з режимом.
    Дехто вважає, що для досягнення стратегічної мети руху опору необхідно вдаватися до провокативних дій, які передбачають високий ризик втрат. В такому разі слід дуже добре зважити можливі втрати і здобутки. Можливо, населення та учасники опору більше схильні до дисциплінованого та ненасильницького способу ведення боротьби? Чи здатні вони протистояти провокаціям та насильству? Стратеги повинні визначити, яких заходів слід вжити для підтримання дисципліни ненасильницької боротьби та продовження опору, незважаючи на жорстокість. Чи будуть можливими та дієвими такі засоби, як громадські звернення, заяви, листівки, марші та демонстрації, бойкоти прихильників диктатури? Лідери повинні завжди остерігатися провокаторів, які прагнутимуть підбурити демонстрантів до агресивних дій.

    Дотримання стратегічного плану

    Якщо продуманий стратегічний план вже розроблено, демократичні сили не повинні звертати увагу на спроби диктаторів відволікти їх від генеральної та конкретних стратегій кампаній, щоб перемістити увагу лідерів спротиву на другорядні проблеми. Так само й миттєві спалахи емоцій, хай навіть у відповідь на нову агресію диктатури, не повинні відволікати демократичний рух опору від генеральної стратегії чи стратегії окремої кампанії. Режим може свідомо вдаватись до нових агресій, щоб спровокувати демократичні сили відступити від добре продуманого плану, після чого їх набагато легше можна буде перемогти.
    Поки фундаментальний аналіз стратегії вважається актуальним, завдання демократів полягає в неодмінному просуванні вперед, крок за кроком. Звичайно, траплятимуться зміни тактики чи обставин, і добрі лідери завжди готові використати нові можливості. Проте подібні пристосування не слід плутати зі зміною основних цілей генеральної стратегії чи стратегій окремих кампаній. Послідовне ж впровадження обраної генеральної стратегії та стратегій окремих кампаній неодмінно наблизить успіх.
    _______________________________________________

    І це ще одна цитата, яка разом із тезою про слабкість суспільства та силу уряду наводить на невеселі роздуми...

    "Навіть напередодні падіння режиму прихильники старого режиму робитимуть спроби зірвати демократичну боротьбу шляхом політичного спротиву, інсценізуючи державний переворот з тим, щоб перехопити перемогу народного руху опору. Це може виглядати як повалення диктатури, але насправді вони лише прагнутимуть встановити оновлену модель старого режиму."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.24 | Сергій Кабуд

      здається мені що в нас інша проблема

      нас надурили так конкретно.

      Ніхто ні владою ні грішми ділитися ані з нами ані з народом чи там общєствєностію не буде і не збирається. І не збирався.

      Це абсолютно закономірно в окупованій уркаїні що немає партії за яку не впадло голосувати.

      Якось не втішно це все. І президент хворий(
  • 2005.05.24 | Пані

    Мої висновки по маркеру та стратегії

    Одного шляху для всіх - не буде, бо він неможливий. Ми різні.

    Присутні пам"ятають ті схеми, які малювали Мишко та Петро.

    Там були окремі групи - симпатиків, активістів громадських організацій, партійних списочників. Ці три групи були в обох, а в Петра ще додавалася група "стихійних фінансистів", тобто власників дисконтних карток, які не будучи ані членами, ані списочниками, ані симпатиками просто своєю фінансовою активністю фінансують весь рух.

    Різниця в списочній частині в Петра і Мишка полягала в тому, що Мишко вважає, що треба просувати своїх людей в списки різних прохідних партій, а Петро вважає, що треба ставити на одну, але свою партію.

    Схема: (споживачі послуг +) симпатики + громадянські активісти + списочники є єдиною альтернативою класичній партійній структурі, яку просував тільки депутат.

    На мою думку, щоб ми не робили, ми від цієї схеми нікуди не дінемося.

    1. Списочники.

    Якщо реалістично, то всі майданівці не можуть йти у один список. Хоча б тому, що серед нас вже є якась кількість членів партій (УНР, УРП "Собор", СПУ, тощо).

    Якась частина розійдеться по списках існуючих партій, якась піде укріплювати нові або старі напівдохлі, якась займеться творенням зовсім нової.

    Тому можна казати тільки про комунікацію та координацію мід цими людьми.

    2. Споживачі послуг (тобто ті, хто платить за кефір)

    Вони є, скількі на закривай на це очі. У випадку підприємців - це наші клієнти, які частково сплачують нашу громадську діяльність, бо саме на прибуток від них ми можемо собі дозволити всякі витрати типу поїздок, листівок, сайтів, тощо.

    Метод розширення цього кола споживачів на не-симпатиків, запропонований Пауером, як на мене є дуже розумний та песпективний. Потенційно ця дисконтна мережа може об"єднати підприємства, які належать активістам, або в яких працюють активісти, і реалізувати принцип "підтримай своїх" на практиці.
    Хоча б через надання знижок самим активістам, що вже само по собі є матеріальною підтримкою, а також через залучення більшої кількості клієнтів до афлійованих підприємтсв.

    мені трохи дивно, що ця суто мережева і басолютно компліментарна інтернету стратегія не сприймається частиною людей. Сподіваюся, що це тимчасове.

    Виведення цього компоненту з розгляду, на мою думку, є хибним. Навіть якщо ми працюємо виключно на власних ресурсах, не залучаючи сторонніх коштів.

    3. Активісти

    Можуть бути членами одразу кількох громадських об"єднань формальних чи неформальних. Це нормально і є ознакою цивілізації. А ткаож вдовольняє незбивне правило 2-3 (українці-гетьмани).

    ===
    Тепер про маркер

    Він повинен бути новий. І наявність в ньому слова "Майдан" не є обов"язковою.

    З запропонованих на зараз варіантів мені найбільше подобається ННН (некероване неформальне новоутворення), але семантично воно хибне, бо "ново" завжди є тимчасовим і не працює на перспективу.

    Класно було б замінити останнє слово на якесь П... і тоді вийшло б ННП, що мало б другу розшифровку як "нас не подолати".

    А далі з ННП можа спробувати зробити логотип типу того, що стоїть на першій сторінці англійської версіх http://eng.maidanua.org - тобто чоловічки, які взялися за руки. Тільки прибрати колір.

    ==
    Окреме зауваження про колір

    Ніхто не згадав пропозицію Гражданина про салатовий колір. Мені особисто він дуже подобається. це мій другий улюблений після помаранчевого. Це також колір свіжої трави, тобто grassroots

    В якості заперечень було: 1. це проблемний колір для телебачення, 2. на вибори кольорів буде до дного місця

    Крім того, Адвокат проходив в салатовій кепці зі смайликом "від Гражданина" весь вечір в ОБ, перебалакав з толпою знайомих та незнайомих людей і жоден його не спитав "що це таке?" Мабуть, це значить, що воно не кидається у очі.

    Хоча питання про кольори все одно залишається, але його можна відкласти на потім.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.24 | Ясен Пень

      Re: Мої висновки по маркеру та стратегії

      Мені теж подобається салатовий. Мабуть треба ще символ крутіший за смайлик, щоб звертали увагу.
      Як вам така назва: ГРОК - ГРОмадська Координація
      Пам"ятаєте у Хайнлайна: "грокати" - "розуміти, осягати"
      Це варіянт: ОКО - Об"єднання та КОординація
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.24 | ostmen

        Re: Мої висновки по маркеру та стратегії

        БПВ - брати по воді.
    • 2005.05.24 | ostmen

      Re: Насамперед, потрібно об'єднатися.

      Карамелло прав: Лозунг дня - новая оппозиция. Не в смысле критиканства и охаивания, а в смысле ежедневного контроля народа за действиями власти.
      Почему-то всегда говорят о четырех ветвях власти плюс внебрачная - пятая СМИ. А как же статья 5 Конституции? Да потому, что ,,власти" эта статья как кость в горле. Любой власти не выгодна общественно-политическая активность народа, так как постоянная активность со временем переходит в осознание человеком, что он, оказывается, МОЖЕТ влиять на процессы происходящие в государстве.
      Отсюда постоянная дискредитация малейших попыток создания на базе Майдановских идей новой, независимой общественно-политической структуры на ФУПе.
      Вы знаете, что организация, вокруг которой, наступив, на горло собственному эго можно объединиться есть. И предложения на эту тему в Харькове звучали.
      Так, что мешает заинтересованным участникам воспользоваться статьей 3 п.3.2. Устава http://www.narodua.org/modules/news/article.php?storyid=76 ОО Народ Украины?
      Цель ОО НУ (ст.2 п.2.1.) вроде для всех совпадает.
      Методы достижения цели (ст.2 п.2.3.) - на любой вкус. Даже предложения ,,Как власть воспитывать будем?" были http://www.narodua.org/modules/newbb_plus/viewtopic.php?topic_id=47&forum=15
      Структура демократична.
      Для дискуссий и идей дверь открыта.
      Устав можете редактировать, писать Программу, Декларацию – короче говоря, не плакаться, а создавать.
      И самое главное: ведь фундамент уже заложен. Стройте дальше, наполняйте содержимое.
      Но, увы... Буксует проект.
      Создать объединение на основе ОО НУ весьма реально. Всё от воли вашей зависит. И как дело пойдет, зависит только от вас.
      Как будет называться объединение - дело десятое. Хоть ,,Коалицией свободных граждан Пятая статья", хоть НУ-НУ, это не важно. Главное, чтобы РАБОТАЛО!
    • 2005.05.24 | Ясен Пень

      Re: Мої висновки по маркеру та стратегії

      Пані пише:
      > А далі з ННП можа спробувати зробити логотип типу того, що стоїть на першій сторінці англійської версіх http://eng.maidanua.org - тобто чоловічки, які взялися за руки. Тільки прибрати колір.

      Гарні чоловічки, які взялися за руки, є на емблемі Ubuntu Linux:
      http://opensource.com.ua/images/ubuntu80.png
      Але як є використати неможна - трейдмарк.
      Також імпонує форма, можна трактувати як "білу мітку".
      Я вже намагався якось переробити, але мабуть невдало.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.24 | Ігорко

        Мої п'ять копійок по маркеру

        Ясен Пень пише:
        > Пані пише:
        > > А далі з ННП можа спробувати зробити логотип типу того, що стоїть на першій сторінці англійської версіх http://eng.maidanua.org - тобто чоловічки, які взялися за руки. Тільки прибрати колір.
        >
        > Гарні чоловічки, які взялися за руки, є на емблемі Ubuntu Linux:
        > http://opensource.com.ua/images/ubuntu80.png
        > Але як є використати неможна - трейдмарк.
        > Також імпонує форма, можна трактувати як "білу мітку".
        > Я вже намагався якось переробити, але мабуть невдало.

        Як на мене, значок http://www.silanaroda.com/img/label3.png - дуже вдалий.

        МАРКУВАННЯ:
        1) проста композиція, що легко запам'ятовується;
        2) застосування лише однієї барви дозволяє відтворювати його незміненим і неспотвореним на будь-яких носіях - від паперу до веб-сторінок (можливий побічний ефект - дешевший друк на агітматеріялах).

        СИМВОЛІКА:
        1) за основний елемент взято коло - символ сам по собі вже позитивний, символізує досконалість;
        2) загальна форма композиції - теж коло, тут його можна пов'язувати з множиною, силою;
        3) найперша моя асоціяція була теж позитивна - двоє беруться за руки, тобто злагода і спільні дії;
        4) вдалий символ власне мережі - дві сполучені точки.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.24 | Land

          Не разменивайтесь на копейки

          Говорите о больших проблемах, детали найдем по ходу событий
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.24 | Ігорко

            Re: Не разменивайтесь на копейки

            Land пише:
            > Говорите о больших проблемах, детали найдем по ходу событий

            Дякую за запрошення. На жаль, не живу в Україні й навіть не маю українського громадянства. Тому не вважаю, що маю право надто втручатися. Стежу за процесом з великою увагою.

            Ігорко,
            з Франкфурта над Майном.
        • 2005.05.24 | Пані

          А спробуйте ще 4 та 5

          І давайте подивимося як воно виглядає.

          2 - мало, 3 - група, але 4 чи 5 - це КУЧА, тобто символ "разом нас багато"
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.24 | Ігорко

            Re: А спробуйте ще 4 та 5

            Пані пише:
            > І давайте подивимося як воно виглядає.
            >
            > 2 - мало, 3 - група, але 4 чи 5 - це КУЧА, тобто символ "разом нас багато"

            Я б не радив ускладнювати символ більшою кількістю точок.

            По-перше, як каже пан Предсказамус: "Мелом или еще чем рисуется на раз". І не треба бути великим митцем, щоб від руки намалювати знак, у якому кожен пізнає символ Мережі. Що більше точок, то більше мороки.

            По-друге, якщо знак зменшувати, то колись він стає нерозбірливим. Чим більше точок ("чоловічків") у ньому, тим раніше (при зменшенні) він стає невпізнавальним. Це стосується розмноження символа на агітматеріялах.

            Хотів би ще додати про колір. Виглядає, що спільнота вже сходиться на салатному кольорі для маркера, але я взяв би чорне. Головним чином тому, що в такий спосіб маємо знак, який нічим не зміниться навіть на ксерокопїї. Далі, друк чорним, гадаю, буде простіший і дешевший. Потім, це колір Пори. Ну й нарешті, чорний колір (і так само білий) є нейтральний у розумінні моди й смаку широкої публіки. Не-чорне або не-біле завжди ризикує вийти з моди, або навіть стати відразливим.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.24 | Ясен Пень

              Краще 2 або 3

              Я теж вважаю, що 4 або 5 - це забагато.
              2 або 3:
              http://www.silanaroda.com/img/label3.png
              http://www.silanaroda.com/img/label4.png
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.24 | Пані

                2 мало, 3 - покатить

                якщо буде консенсус, то треба буде спробувати цей символ прокатати на опитуваннях - типу з чим це вам асоціюється?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.25 | Ясен Пень

                  А можна і колір додати

                  http://www.silanaroda.com/img/label5.png
                  Мусульмани підтримають. Та й юдеї знайдуть щось своє :)
              • 2005.05.25 | Ігорко

                Re: Краще 2 або 3

                Ясен Пень пише:
                > Я теж вважаю, що 4 або 5 - це забагато.
                > 2 або 3:
                > http://www.silanaroda.com/img/label3.png
                > http://www.silanaroda.com/img/label4.png

                Так, триточковий значок красивіший, бо спокійніший, збалансований. Асоціяції викликає ті самі - дружні люди, мережа. З чотирма чи більше точками, "люди" в ньому стануть надто короткорукими.

                Двоточковий не такий гарний, але має ту перевагу, що краще впізнається. Не такий консервативний символ, як триточковий.

                Отже, вагаюсь між естетикою та впізнавальністю. Обидва знаки хороші.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.25 | Ясен Пень

                  Re: Краще 2 або 3

                  Мені теж здається, що варіант "2" більш самобутній.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.25 | Ігорко

                    Re: Краще 2 або 3

                    Ясен Пень пише:
                    > Мені теж здається, що варіант "2" більш самобутній.

                    Так, символів з трьох добре виважених між собою елементів у світі чимало. Починаючи з привабливої емблеми Ubuntu-лінукса й закінчуючи геть непривабливими знаками "радіяція" й "біологічна зброя".

                    До речі, напівжартома. Якщо назва (абревіятура) Мережі таки буде КОСА, тоді двоточковий варіянт не пропадає, а навпаки, набуває третього способу трактування (крім "люди" й "мережа"). А саме, оті проміжки в півколах між точками - то слід дії добре відомого в Україні знаряддя. Там КОСА одним махом перетнула мафіозні шури-мури.
      • 2005.05.24 | Предсказамус

        Значок - класс!!! (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.24 | Ясен Пень

      Ще ідея, здається непогана

      КОСА - КОординація САмостійних (я б приєднався до такої назви)
      Маркер (як зумів): http://www.silanaroda.com/img/kosa.png (під гаслом Юля рулить! :) )
      Також коса - це символ того, як одна самостійна ("некерована") огранізация зплетається з іншою.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.24 | Пані

        Це малювати важче ніж чоловічків.

        А уяви собі, якби була можливість вести обгворення одразу на двох форумах без крос-постів! не зовсім те, що ми обговрювали, але дотичне.

        Тобто - кожен постить з свого улюбленого інтерфейсу, з своєї реєтрації, а відображається все в одній темі на кількох форумах. В мене вже крутиться від учора як це зробити.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.24 | Ясен Пень

          Не так вже і важко, спробуй та порівняй :)

          Можна ж і менше ліній накреслити.
          Що до форуму - пиши на admin2@silanaroda.com
          Я зараз трошки заклопотаний, але невдовзі звільнюся для подвигів.
    • 2005.05.25 | Михайло Волошин

      Дещо до висновків Пані по маркеру та стратегії

      Пані пише:
      > 1... 2... 3...

      1. Що до політики.
      А чому б, замість того, щоб намагатися прорватись до влади не долучити до організації людей звідти. Тих, хто живе отим "потрібно щось робити": Луценко, Томенко, Садиков той же харківський Аваков?... Тобто: у них прямий з'вязок з народом, на який вони дійсно зможуть покластись, а з іншої сторони - прямий вихід на державні структури і донесення "волі народу".
      2. Що до фінансування.
      А чому б самим не організувати підприємства? Тобто: самофінансування одночасно з утворенням робочих місць для своїх же людей. Впевнений, що серед тих, що відчуває "потрібно щось робити" знайдуться і хороші менеджери, і бухгалтери і ті, хто зможе виконувати будь-яку іншу роботу.
      3. Що до маркера.
      ННН мені все ж більше подобається. Це тільки юрист може придиратись до такої деталі, що "новоутворення" з часом стає "староутворенням" ;-) . А колір - на Євробаченні був приємний світло-зелений колір. Це не салатовий, хоча і досить близько. А значком може бути, наприклад, смайлик посмішки: :-) (якщо тільки його вже десь не використовують).
      А взагалі: це поки дійсно не головне...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.25 | Ясен Пень

        Re: Дещо до висновків Пані по маркеру та стратегії

        Саме це пропонував Гражданин - жовтий смайлік на салатовому фоні.
        Виглядае гарно, але мабудь занадто мирно :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.25 | So_matika

          не катить

          смайлікі зустрічаються дуже часто в оформленні будь-чого, і саме жовті
          твоя франшиза просто загубиться серед них
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.25 | Land

            Да-а-а, и тут Остапов понесло...

            Вы еще фасончики маек придумайте и выкройки бейсболок разместите. Что за манечка - уходить от главного, удивительно.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.25 | Ясен Пень

              А что еще обсуждать?

              Все согласились, что нужна Координована Мережа Некерованих Утворень. Думаю, всем уже ясно, что мы слишком разные, чтобы эта Мережа имела единую содержательную программу, речь может идти только о декларировании общих принципов, Адвокат их в первом приближении сформулировал. Осталось найти достаточно звонкое название и маркер, чтобы с одной стороны они хорошо запоминались в народе, а с другой стороны подчеркивали ненавязчивость Мережі, отсутствие угрозы ценимой всеми нами Некерованості, потому что иначе Мережа не выполнит своей функции широкого объединения правильных сил.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.25 | Nemesis

                "Некерованість" з самого початку під великим знаком запитання.

                Поперше якщо брати форум "Майдан", чи можете Ви пояснити за якими прінципами з'явилася "адмінгрупа"?
                За якими прінципами скасовано внутрішню демократію?
                Подруге, самі собі учасники такої "некерованої групи" вважаються дуже розумними, але насправді лише за один квартал я бачив, як цих "мудрих" та "некерованих" людей два рази використовували в своїх цілях сумнівні персонажі.
                Я наведу приклади:

                - шабаш під час з'їзду УІС на замовлення олігополії,
                - втискування за миску юшки "активистами ЧоПи" України в схему "революція була -зроблена за американською схемою та за американськи гроші" з публічним показом такого на ТБ в Європі (цікаво, що ЖоПа каже про 40% американських грошей та 60% вітчизняних).

                Можу обсери продовжити.

                Цікаво подивитися на досягнення, окрім стрімкого перетворення з відкритого інтернет-суспільства в сектанську структуру.
                Чи Ви дійсно вважаєте, що хтось в здоровому розумі віддасть свій голос за таке?
                Мій прогноз.
                Партії "Майдан" можна пророкувати велике електоральне майбутнє поруч з "Морською партією України".
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.25 | Предсказамус

                  Москали или янкесы, как полагаете?

                  Nemesis пише:
                  > Поперше якщо брати форум "Майдан", чи можете Ви пояснити за якими прінципами з'явилася "адмінгрупа"?
                  Назначили "сверху". Кто - см. сабж.

                  > За якими прінципами скасовано внутрішню демократію?
                  В зависимости от заказчика, если москали - из-за москальской ненависти к домократии, если янкесы - в целях борьбы с международным терроризмом.

                  > - шабаш під час з'їзду УІС на замовлення олігополії
                  Олигарх Стесин сбросил пролетария Петухова из УСПП. Негодяй.

                  > - втискування за миску юшки "активистами ЧоПи" України в схему "революція була -зроблена за американською схемою та за американськи гроші" з публічним показом такого на ТБ в Європі (цікаво, що ЖоПа каже про 40% американських грошей та 60% вітчизняних).
                  Я Вам щас таких "активистов ЧоПы" на харьковском Южном вокзале наснимаю на любую тему гривень за 50.

                  > Можу обсери продовжити.
                  Не сомневаюсь.

                  > Цікаво подивитися на досягнення, окрім стрімкого перетворення з відкритого інтернет-суспільства в сектанську структуру.
                  Увидите.

                  > Чи Ви дійсно вважаєте, що хтось в здоровому розумі віддасть свій голос за таке?
                  За какое "такое"?

                  > Мій прогноз. Партії "Майдан" можна пророкувати велике електоральне майбутнє поруч з "Морською партією України".
                  А если в программу включить пункт "Украина, расчитайся по своим долгам с Аугусто" - мнение поменяется?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.25 | Nemesis

                    Значить відповіді нема?

                    Предсказамус пише:
                    > Nemesis пише:
                    > > Поперше якщо брати форум "Майдан", чи можете Ви пояснити за якими прінципами з'явилася "адмінгрупа"?
                    > Назначили "сверху". Кто - см. сабж.
                    >
                    > > За якими прінципами скасовано внутрішню демократію?
                    > В зависимости от заказчика, если москали - из-за москальской ненависти к домократии, если янкесы - в целях борьбы с международным терроризмом.

                    Нівпісду.

                    >
                    > > - шабаш під час з'їзду УІС на замовлення олігополії
                    > Олигарх Стесин сбросил пролетария Петухова из УСПП. Негодяй.

                    І "форум" ваш цвіте та буяє? І небуло позачергового з'їзду УІС, який послав нахуй всіх хунвейбинів?
                    Дійсно, якщо Ваші погляди не зійшлися з реальністю, то винна реальність.

                    >
                    > > - втискування за миску юшки "активистами ЧоПи" України в схему "революція була -зроблена за американською схемою та за американськи гроші" з публічним показом такого на ТБ в Європі (цікаво, що ЖоПа каже про 40% американських грошей та 60% вітчизняних).
                    > Я Вам щас таких "активистов ЧоПы" на харьковском Южном вокзале наснимаю на любую тему гривень за 50.

                    І щоб вони стояли на сайті "ЧоПи" зареєстровані як "члєн правлєнія "ПОРИ"?
                    Цікава структура. Бсі бомжі є її членами? Чи лише з Південного Вокзала?

                    >
                    > > Можу обсери продовжити.
                    > Не сомневаюсь.
                    >
                    > > Цікаво подивитися на досягнення, окрім стрімкого перетворення з відкритого інтернет-суспільства в сектанську структуру.
                    > Увидите.

                    Ми все чекаєм, чекаєм, гучних тріскучіх вихлопів - вагон, результатів нема, або від'ємні. Можна хоча б приблизно час назвати? Бо всі попередні обіцянки закінчилися тихим "я ж пашутіл", чи "я пашутіла".
                    A la recherche du temps perdu...

                    >
                    > > Чи Ви дійсно вважаєте, що хтось в здоровому розумі віддасть свій голос за таке?
                    > За какое "такое"
                    >
                    > > Мій прогноз. Партії "Майдан" можна пророкувати велике електоральне майбутнє поруч з "Морською партією України".
                    > А если в программу включить пункт "Украина, расчитайся по своим долгам с Аугусто" - мнение поменяется?

                    Мені похую Ваш Аугусто, вибачте, звичайно. Одружитесь вже з ним, якщо не можете без нього.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2005.05.25 | So_matika

                      шось дійсно з"їхали кудись

                      схоже, що основною проблемою для дискутування на сьогоднішній день є кількість чоловічків на емблемі - тема звісно глобального масштабу :(
                    • 2005.05.25 | Михайло Свистович

                      Предсказамусе, тут Вам, здається, пропозиція

                      Nemesis пише:
                      >
                      > Мені похую Ваш Аугусто, вибачте, звичайно. Одружитесь вже з ним, якщо не можете без нього.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2005.05.25 | Предсказамус

                        Я давно подозревал его в некоторой нетрадиционности (-)

                  • 2005.05.25 | Михайло Свистович

                    Re: Москали или янкесы, как полагаете?

                    Предсказамус пише:
                    >
                    > Я Вам щас таких "активистов ЧоПы" на харьковском Южном вокзале наснимаю на любую тему гривень за 50.

                    Та не було там навіть такого. Бреше він.
                • 2005.05.25 | Михайло Свистович

                  Re: "Некерованість" з самого початку під великим знаком запитання.

                  Nemesis пише:
                  > Поперше якщо брати форум "Майдан", чи можете Ви пояснити за якими прінципами з'явилася "адмінгрупа"?

                  За принципом "тяжко працювати", а не "балакати".

                  > За якими прінципами скасовано внутрішню демократію?

                  Яка демократія на фабриці?

                  >
                  > - шабаш під час з'їзду УІС на замовлення олігополії

                  З Нідерландів воно, звичайно, краще видно.

                  > - втискування за миску юшки "активистами ЧоПи" України в схему "революція була -зроблена за американською схемою та за американськи гроші" з публічним показом такого на ТБ в Європі

                  Брехати не гарно.

                  >
                  > Можу обсери продовжити.

                  Останнім часом це стало Вашою спеціалізацією.
                • 2005.05.26 | Сергій Кабуд

                  така думка існує, я вже зустрічався з нею

                  Дійсно Майдан в декого викликає саме такі асоціації, як секта.

                  І це не є гарним.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.29 | Nemesis

                    Кому як.

                    Мені секта не підходить, але хтось навпаки від цього кайфує. Тим більше до секти завжди можна прибудувати маленьке коритце з бацілою для "апостолів". Кому що треба, коротше.
              • 2005.05.25 | Пані

                Я знаю, що ще обговорювати.

                Я знаю, що обговорювати. Мотивацію некерованих до координації.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.25 | Ясен Пень

                  О!

                  Ото ж воно і є. З моєї точки зору достатня мотивація - це "в добрій компанії зручніше, якщо тебе поважають". Тобто, перспектива того, що всеукраїнська спільнота допоможе (якнайменше допоможе заявити про себе), але при цьому вшанує некерованість та самостійність нашого утворення - це в багатьох випадках буде достатньо.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.25 | Пані

                    Re: О!

                    Ясен Пень пише:
                    > Ото ж воно і є. З моєї точки зору достатня мотивація - це "в добрій компанії зручніше, якщо тебе поважають". Тобто, перспектива того, що всеукраїнська спільнота допоможе (якнайменше допоможе заявити про себе), але при цьому вшанує некерованість та самостійність нашого утворення - це в багатьох випадках буде достатньо.

                    заявити про себе ТА знайти однодумців та волонтерів

                    це на першому етапі.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2005.05.26 | Ясен Пень

                      Re: О!

                      Пані пише:
                      > заявити про себе ТА знайти однодумців та волонтерів
                      Саме так. На мій погляд, найважливішим з точки зору "3-2" є наступне:
                      1) значно коротший текст вимог, ніж є в тексті для Альянсу "Майдан", але він має чітко підкреслювати (мабуть як одну з головних цінностей) збереження самостійності/некерованості кожного з утворень-членів; формулювання щодо дісципліни, що запропонував Адвокат, мають бути дещо пом"ягшені;
                      2) гарантії того, що ця спільнота не буде обслуговувати будь-які політичні партії - це реальне побоювання для багатьох.
                    • 2005.05.26 | Ясен Пень

                      Ще одна мотивація... навіть дві

                      Пані пише:
                      > заявити про себе ТА знайти однодумців та волонтерів
                      Також вони матимуть можливість приєднатися до "Народу України" та отримати гроші на свої регіональні проекти.
                      Також вони отримають дозвіл на використання маркера як сертифіката якості. Якщо цей маркер буде відомим на поважним, більше людей "з вулиці" прийдуть до них.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2005.05.26 | Ясен Пень

                        Хе-хе, маркер діятиме за дисконтним принципом

                        Ясен Пень пише:
                        > Також вони отримають дозвіл на використання маркера як сертифіката якості. Якщо цей маркер буде відомим на поважним, більше людей "з вулиці" прийдуть до них.

                        Як АЗС чепляють наліпку "Народ України" та дають знижку, щоб люди заправлялись саме в них, так і громадські організації будут чепляти маркер та приймати деякі обов"язки у Мережі, щоб нові активісти приходили саме до них.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2005.05.26 | So_matika

                          Re: Хе-хе, маркер

                          Люди добрі, ну нізя ж так плутати поняття бізнесу і громадської справи! Ще трохи, і реакція на слово "маркер" стане суто негативною, як на "канадського хлопчика", що хапає перехожих за барки.

                          Таке враження, доречі, у мене було в Харкові від Пауера, отож від слів "маркер" та "дисконтна картка" мене вже нудить, бееее :crazy:
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2005.05.26 | Ясен Пень

                            Re: Хе-хе, маркер

                            So_matika пише:
                            > Люди добрі, ну нізя ж так плутати поняття бізнесу і громадської справи! Ще трохи, і реакція на слово "маркер" стане суто негативною, як на "канадського хлопчика", що хапає перехожих за барки.

                            Ой, які ми ніжні! ;)
                            Ну от приходжу я у якесь ГО "Народ України За Демократію" і кажу: приєднуйтесь до Мережі, шановні! Будемо робити спільну справу. Ми вам скажемо, яку саме. Тільки проголосуємо демократичним консенсусом - і одразу скажемо. Тільки сперше додайте до своєї символіки оцей симпатичний маркер, щоб усі знали, під ким ви ходите. І яка буде відповідь?
                            А от якщо я прийду и скажу: ми дуже цінуємо те, що ви робите, і тому хочему відзначити вас оцім сертифікатом справжнього незалежного члена громадяньского суспільства за версією WBO та запросити вас до нашої Мережі - то ж зовсім інша справа!

                            > Таке враження, доречі, у мене було в Харкові від Пауера, отож від слів "маркер" та "дисконтна картка" мене вже нудить, бееее :crazy:

                            Мабуть, також, як і мене від слів "сєтєвой маркєтінг" :Р
                            Але ж я намагаюсь звільнятися від шаблонів, що усвідомлюю.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2005.05.26 | So_matika

                              є суттєва різниця

                              Ясен Пень пише:
                              > So_matika пише:
                              > Таке враження, доречі, у мене було в Харкові від Пауера, отож від слів "маркер" та "дисконтна картка" мене вже нудить, бееее :crazy:
                              >
                              > Мабуть, також, як і мене від слів "сєтєвой маркєтінг" :Р
                              > Але ж я намагаюсь звільнятися від шаблонів, що усвідомлюю.

                              Ааа, тут є двє большиє разніци:
                              а) я не тягну сюди "сєтєвой маркєтінг", бо чітко знаю, що є бізнес, а що є громадська справа (і не відношу себе до тих, хто робить громадську справу бізнесом);
                              б) Пауер діє саме за найпаскуднішим шаблоном, який я більш за все ненавиджу в сітьовому иаркетингу: він ВСЕ бачить крізь прізму свого бізнесу. Це й відштовхує. Тараканів з голови треба виганяти.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2005.05.27 | Ясен Пень

                                Re: є суттєва різниця

                                So_matika пише:
                                > Ааа, тут є двє большиє разніци:
                                > а) я не тягну сюди "сєтєвой маркєтінг", бо чітко знаю, що є бізнес, а що є громадська справа (і не відношу себе до тих, хто робить громадську справу бізнесом);

                                Хвилиночку, але ж ти пропонувала ідею "бізнес-інкубатора", яка базується на твоему досвіді у мережевому маркетингу. І ти вважаеш, що така справа була б корисна для суспільства, бо людина з власним бізнесом - це вільна людина. Тобто взагалі немає нічого поганого у поєднанні бізнесу і громадських справ.

                                > б) Пауер діє саме за найпаскуднішим шаблоном, який я більш за все ненавиджу в сітьовому иаркетингу: він ВСЕ бачить крізь прізму свого бізнесу. Це й відштовхує. Тараканів з голови треба виганяти.

                                Мабуть цей шаблон в твоєї голові, ти його проектуєш на Пауера.
                                От дивись: він винайшов шлях фінансування громадських організацій. Він довів, що ця ідея працює, на прикладі власного бізнесу. Що ж тут поганого?
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2005.05.27 | So_matika

                                  Re: є суттєва різниця

                                  Ясен Пень пише:
                                  > Хвилиночку, але ж ти пропонувала ідею "бізнес-інкубатора", яка базується на твоему досвіді у мережевому маркетингу.
                                  Не зовсім. Мережевий маркетинг є далеко не єдиним видом дрібного приватного бізнесу. А грамотність потрібна всім.

                                  > І ти вважаеш, що така справа була б корисна для суспільства, бо людина з власним бізнесом - це вільна людина. Тобто взагалі немає нічого поганого у поєднанні бізнесу і громадських справ.
                                  У поєднанні - нема, якщо це поєднання має спільні інтереси.
                                  Але підміняти поняття бізнес поняттям громалська справа не варто.

                                  > Мабуть цей шаблон в твоєї голові, ти його проектуєш на Пауера.
                                  Нєа. Таки ж самі думки були й у інших людей. І десь на сайті Альянсу я бачила подібні враження (не пам"ятаю правда чиї).

                                  > От дивись: він винайшов шлях фінансування громадських організацій. Він довів, що ця ідея працює, на прикладі власного бізнесу. Що ж тут поганого?
                                  Нічого поганого. Бізнесмен фінансує громадську справу. То є добре.
            • 2005.05.25 | Ясен Пень

              Фасончик маечки придумал

              Land пише:
              > Вы еще фасончики маек придумайте и выкройки бейсболок разместите. Что за манечка - уходить от главного, удивительно.

              На майке картинка: http://www.joke-pages.com/picture-gallery/animals/images/happy_gorrilla.jpg
              и надпись: "Я - некерований! А ти?"
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.25 | Land

                А я такие кружавчики вчера купил - умереть, не встать!

                Обязательно привезу поменять на маечку.
              • 2005.05.25 | So_matika

                файна картінка

                це здаєця Сноу, унікальний звір доречі - бо единий відомий білий в своїй породі :)
                тому "разом нас багато" тут не підійде, бо воно унікум
  • 2005.05.25 | Михайло Волошин

    А якщо так:

    ННН „Діти Сонця”. Говорять, що десь там, у сферах енергії, всі ми, люди, сіяєм та маєм колір Сонця. І що ми є частинками цього Сонця. Як би там не було, але під час революції люди дійсно сіяли. З середини. А ми ж, здається, намагаємся відтворити та закріпити цей стан.
    Можливо, комісь назва „Діти Сонця” може здатись... занадто дитячою. Але ж погляньте на тих же Луценка чи Томенка – це ж справжня дитяча віра в те, що країну дійсно можна змінити. В хорошому смислі дитяча. Тільки люди з таким підходом здатні на нестандартні рішення та вчинки.
    А що до символіки: це може бути помаранчеве сонечко з протуберанцями (ПОРІ повинно сподобатись ;-) ) з двома літерами всередині – ДС. От літери можна світло-зеленого чи салатового кольору, та відтінені – щоб виділялись.
    Тобто і назва і символіка такі, що відразу повинні налаштовувати на позитив – на щось добре та світле. Чи не це головне?
    Така от пропозиція...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.25 | Ясен Пень

      вважатимуть фашистами :(

      Згідно з Робертом Ладлемом, "діти сонця" - це проект виховання "арійських" дітей у "звичайних" сім"ях, з метою подальшого захоплення світу.
  • 2005.05.25 | Olha_K

    А чому нам Альянс Майдан не підходить для цього?

    Людоньки, я про що? Ми починаємо щось і кидаємо, а потім хапаємося за нове, і так мільйон разів. Люди вже витратили силу-силенну часу щоб придумати, розписати і навіть створити вже працюючий інструмент координації проектів на Альянсі, а тут якесь "наша пісня гарна нова..." Хіба не можна зосередитись і взяти хоча б за основу те, що вимагає вже не обговорення "як йо" мона зробити", а якихось конкретних дій? Я звісно, на зустрічі не була, і не знаю чому Альянс навіть не згадується у цій гілці, може хтось мені пояснить? А то я почуваюся ніби всі мої зусилля на розвиток Альянсу ВЖЕ нікому не потрібні, бо у нас тут нова ідея.

    Ще три зауваження: потрібно якось замінити "некероване" на інше, або взагалі його викинути. Я знаю, що ви має на увазі, але це звучить як "бардак у новоутворенні", і давайте не будемо повторювати помилок ПоПи Жопи, які не продумали оцієї "аббривіатури." Будь-яка помилка в організації буде викликати насмішки "бо воно ж некероване". Треба робити наголос на позитиві, тобто координації, а не на відсутності формального (одного) лідера.

    Новоутворення - староутворення. Теж, імхо треба змінити.

    Об"єднання навколо Майдану - це правильно. Ми ще довго будемо згадувати Майдан (реальний, київський, харківський, вінницький), його символизм настільки невимовно більший якихось ННН, НУНУ і прочая, що я вважаю це помилкою не використовувати. Майдан не належить нікому, і не є відзеркаленням певної ідеології чи партійної орієнтації. Майдан є відзеркаленням певної "моральної чистоти", якщо хочете, певної планки активності, яку люди переступили. І всі закиди типу "а може до нас прриєднаються ті, хто на стояв на Майдані" мені нагадують передвиборчу лихоманку залучення якомога ширшої коаліції. (Нічого не нагадує?) Ні, шановні, наші перші, надійні, живі і теплі соратники і колеги - це ті, хто стояли на Майдані. Без риторики і патетики, але це було випробування, і у певному широкому розумінні це наш перший маркер.

    читаємо базові засади "новоутворення"

    Принципи існування Мережі

    взаємоповага
    довіра
    взаємодопомога

    Принципи координації вузлів Мережі

    ґрунтовне планування дій
    консенсусна ухвала рішень
    обов'язковість виконання ухвалених рішень
    постійний та надійний зв'язок між вузлами Мережі
    повна відкритість інформації в середені Мережі

    Цілі Мережі

    розширення обсягу прав людини та громадянина
    розширення обсягу прав громади, як суб'єкта влади
    звуження обсягу прав держави та її чиновників, як суб'єктів владидесовєтізація та декучмізція
    европізація соціяльно-політичного мікроклімату
    консолідація політичної нації
    побудова громадянського суспільства

    Принципи "маркування"

    консенсусна ухвала про системну відповдність практичних дій об'єкта цілям Мережі
    консенсусна ухвала резолюції про здатність об'єкта своїми практичними діями сприяти досягненню цілей Мережі


    Читаємо базові засади Альянсу та питання і відповіді про Альянс

    П. Що таке "Альянс Майдан"?
    В. "Альянс Майдан" - це неформальне об"єднання громадянських активістів з метою координації зусиль по розбудові громадянського суспільства в Україні. Ми дуже різні за своїми уподобаннями, поглядами на життя, професіями, географічним місцезнаходженням, досвідом та активністю. Але ми вирішили координуватися для того, щоб більш ефективно боротися із залишками кучмізму, та й узагалі для "громадського самозахисту" у найширшому розумінні цього слова.

    П. Я вже це все чув багато разів. Для чого ще один громадянський рух? Не досить ПОРИ та інших численних спільнот?*
    В. ПОРА та інші численні спільноти, сподіваємося, будуть складовою частиною Альянсу, оскільки він за задумом значно ширший, ніж усі існуючі на сьогодні організації та рухи. Він, власне, і задуманий для координації та спільної дії усіх бажаючих організацій, які інакше діють нескоординовано. А координація потрібна, оскільки роботи попереду надзвичайно багато.

    П. Тобто Альянс буде командувати усіма громадськими організаціями і рухами України?*
    В. Нічого подібного. Члени Альянсу будуть САМІ творити його, самі координуватися один з одним. Альянс - це більше інструмент, ніж самостійна ієрархічна одиниця.

    П. Та все ж, чи є якась нагальна проблема, яка спонукає до створення Альянсу?*
    В. Це проблема розпорошеності активного громадянського сектору. Через особисті чи корпоративні чвари чи амбіції одні спільноти принципово не бажають співпрацювати з іншими. А оскільки Україна велика, то часто вони можуть і не знати про існування одне одного. Відповідно, яка-небудь класна тусівка прямої дії, яка пікетами добилася затримання корумпованого правоохоронця, може не знати про існування ішої тусівки прямої дії, яка складається з професійних правників і спеціалізується на таких справах. Нереально і немає потреби робити з цих двох спільнот щось одне. Альянс йде іншим шляхом: він дозволить цим спільнотам дізнатися одне про одного і скоординувати свої зусилля "тут і тепер", для вирішення конкретної проблеми.

    П. Як сюди можна "вступити"?
    В. Долучившися до одного з існуючих проектів або запропонувати новий, який вкладається в рамкову стратегію. Механізм пропонування нових проектів буде розписаний.

    П. Хто може долучитися?
    В. Хто завгодно. Особа фізична, юридична, організація формальна та неформальна. Єдине і найперше обмеження -- це не релігійне, і не політичне об"єднання. А так -- всі, хто хоче. Це може бути сам-один мешканець якого-небудь міста, біля помешкання якого будують заправку і він хоче цьому протидіяти. Це може бути цілий будинок таких мешканців. Може бути "готова" організація, на кшталт "ПОРИ" чи "Харківської Правозахисної групи". Вам не потрібно виходити із своєї організації, -- вступайте всією організацією, або, якщо організація не хоче, вступайте самі. Можете проводити акції під власною символікою, чи символікою Альянсу, -- це теж непринципово. Головне, щоб робилася справа.

    П. Як буде відбуватися координація і робота Альянсу?
    В. Розширимо аналогію з корумпованим міліціонером, щоб проілюструвати щоденну роботу об"єднання. Тиждень тому до Альянсу приєдналася редакція місцевої газети. Вони сказали: хлопці, ми не маємо часу на щось більше, ніж скидати вам якісь цікаві новини, які не можемо опублікувати, -- ми знаємо що у вас є активісти, тож реагуйте. (Ми їм кажемо -- без проблем.) Ранок, восьма година. На Координаційному Форумі з"являється напис від редакції газети: місцеві правопохоронці беруть побори на місцевому базарі. Потрібно реагувати! Новинарі Майдану, постійного члену Альянсу, ставлять це одразу в Новини. Регіональні новинарі Майдану, члени Альянсу, зайшовши в КФ, одразу рушають в населений пункт і з"ясовують обставини. Але оскільки вони приєдналися тільки як новинарі, то вони ці обставини ставлять в Стрічку як доповнення, а в КФ як заклик до дії. Маючи всю інформацію з Координаційного Форуму, доблесні активісти місцевих осередків спільнот прямої дії, що входять в Альянс, їдуть в населений пункт, пікетують місцеве УМВС, прокуратуру, поки цих порушників не ловлять і не садять в цюпу. Під кінець підключається якийсь "союз правників", теж член Альянсу, який забезпечує гідне покарання корумпованим кривоохоронцям. До цього, як абсолютно окрема самокоординована спільнота, вона сама вирішує, чи варто тим займатися, чи є важливіші справи.

    Засади

    1. Вступ
    Масові акції громадянської непокори у відповідь на брутальну фальсифікацію виборів владою обумовили перемогу опозиції на виборах Президента і поставили нові завдання перед українським громадянським суспільством. Зараз стоїть задача розширити та закріпити "територію свободи": провести моральне очищення суспільства, домогтися зміни законодавства і практики щодо прав людини та основних свобод, змінити якісно українську політику і спрямованість української держави як на внутрішньому, та і на зовнішньому напрямках.

    Для цього необхідно поєднати експертні зусилля фахівців та зусилля громадянських активістів, чиї публічні акції повинні змусити владу виконувати волю громадськості. Елементи такого поєднання проявилися у період "Помаранчевої революції", як на київському Майдані Незалежності, так і на сайті "Майдан", де такі прототипи комунікації та взаємодії стихійно розроблялися та виробувалися протягом чотирьох років.

    Тепер є природним розвинути засоби інформування, комунікації та координації дій, спрямованих на розв'язання вказаних задач, приділивши особливу увагу поєднанню глибокого професійного розгляду окремих суспільно важливих проблем з широкою публічною дискусією та публічною підтримкою громадських активістів задля втілення експертних рішень в життя.

    2. Мета Альянсу
    Зміцнення громадянського суспільства в Україні та посилення його впливу на розвиток країни. Поєднання зусиль громадських активістів та професійних експертних інституцій з використанням сайту "Майдан" як громадсько-політичного Інтернет-порталу, агрегатора, комунікатора та координатора громадянської активності.

    3. Задачі Альянсу
    Побудова інформаційної-координаційної інфраструктури для забезпечення спільної діяльності громадянських активістів ( як окремих, так і організованих в різнотипні формальні та неформальні об'єднання ) з моніторингу, активного захисту та утвердження політичних прав та громадянських свобод за такими головними напрямках:
    -- реформа конституційної системи;
    -- реформа судової системи, спрямована на створення сильної незалежної судової влади;
    -- адміністративна реформа;
    -- пряме місцеве самоврядування;
    -- реформування соціальної політики;
    -- громадський контроль за владою;
    -- виборче право;
    -- свобода мирних зібрань;
    -- свобода інформації, свобода слова, свобода преси.

    Компоненти інфраструктури
    3.1. Функціонально-системний рівень
    3.1.1. Система збору інформації від репортерів-волонтерів
    3.1.2. Система сповіщення активістів та координаторів
    3.1.3. Система підтримки діалогу між різними групами активістів по регіонах та напрямках
    3.1.4. Система навчання та тренінгу активістів та координаторів
    3.1.5. Система мотивації та стимулювання само-мотивації громадянських активістів
    3.1.6. Система діалогу із владою
    3.1.7. Система правової просвіти населення
    3.1.8. Система масових культурно-мистецьких заходів для інформування ширших кіл населення та залучення їх до громадянської активності
    3.1.9. Система поширення інформації про реалізацію проекту в Україні та за її межами

    Перелічені системи складають мінімально необхідний перелік функцій, необхідних для існування та розвитку громадянського суспільства.

    3.2. Організаційно-структурний рівень

    3.2.1. Інформаційний центр
    3.2.2. Правовий центр
    3.2.3. Аналітичний центр
    3.2.4. Матеріально-технічний центр
    3.2.5. Методичний центр по роботі з активістами
    3.2.6. Центр громадських зв'язків
    3.2.7. Культурний центр
    3.2.8. Міжнародний центр

    Перелічені центри є неформальними, терміновими, тимчасовими або постійними, функціонально-орієнтованими, інформаційно-координаційними об'єднаннями учасників Альянсу. Їхня діяльність спрямована на постійну підтримку функціонально-системного рівня, а також на виконання окремих та спільних з іншими центрами спеціальних проектів. Функції центру може виконувати один або декілька учасників Альянсу.

    4. Проблематика, напрямки діяльності, завдання та проекти організаційно-структурних центрів Альянсу
    4.1. Правовий Центр (ПЦ)
    4.1.1. Моніторинг та обговорення виборчого законодавства з метою його вдосконалення
    4.1.2. Створення постатейного популярного коментаря Конституції України під кутом зору громадянської активності та громадянської дії
    4.1.3. Ініціювання обговорення потрібних змін до Конституції та конституційної системи України
    4.1.4. Ініціювання обговорення, напрацювання і лобіювання змін до законодавства, пов'язаних з реалізацією політичних, соціальних прав та громадянських свобод
    4.1.5. Ініціювання обговорення, напрацювання і лобіювання реформи судоустрою, зокрема, впровадження суду присяжних
    4.1.6. Ініціювання обговорення, напрацювання і лобіювання реформи місцевого самоврядування
    4.1.7. Ініціювання обговорення, напрацювання і лобіювання законодавства про громадський контроль за діями влади
    4.1.8. Ініціювання обговорення, напрацювання і лоббіювання реформи соціальної політики
    4.1.9. Інформаційна підтримка корисних і важливих законодавчих ініціатив
    4.1.10. Розробка, ініціювання обговорення і лобіювання проекту змін у законодавстві, спрямованих на правове забезпечення "громадянської журналістики".

    4.2. Інформаційний Центр (ІЦ)
    4.2.1. Контент-підтримка сайту "Майдан"
    4.2.2. Створення програмно-технічної бази для перетворення сайту "Майдан" на громадсько-політичний інтернет-портал, агрегатор-комунікатор громадянської активності
    4.2.3. Забезпечення інформаційної безпеки сайту "Майдан"
    4.2.4. Розробка інструментарію "громадянського журналіста"
    4.2.5. Розширення мережі репортерів-волонтерів сайту "Майдан" (разом з МЦРА)

    4.3. Матеріально-Технічний Центр (МТЦ)
    4.3.1. Технічна підтримка інформаційних ресурсів проекту (сайтів, видань )
    4.3.2. Логістичне забезпечення функціонування інших центрів

    4.4. Методичний Центр по Роботі з Активістами (МЦРА)
    4.4.1. Організаційно-методична та інформаційно-консультативна підтримка
    громадянських активістів
    4.4.2. Розширення мережі репортерів-волонтерів сайту "Майдан" (разом з ІЦ)
    4.4.3. Збір, обробка та систематизація інформації щодо поточного стану місцевого самоврядування
    4.4.4. Обговорення, підготовка та лобіювання пропозицій щодо змін законодавства про місцеве самоврядування

    4.5. Центр Громадських Зв'язків (ЦГЗ)
    4.5.1. Організація прес-конференцій та інтерв'ю учасників проекту на телебаченні, радіо, та в друкованих ЗМІ
    4.5.2. Сприяння систематичній публікації матеріалів проекту в ЗМІ
    4.5.3. Планування та проведення піар-кампаній з підтримці коцептуальних та громадсько-політичних акцій проекту та структур, які входять в його середовище або є дотичними до нього

    4.6. Культурний Центр (КЦ)
    4.6.1. Проведення масових культурницько-просвітницьких акцій
    4.6.2. Інформаційне сприяння культурницько-мистецьким ініціятивам, спрямованим на реалізацію права громадян на свободу творчості
    4.6.3. Розвиток сучасної української культури як чинника громадянського суспільства
    4.6.4. Розвиток української мови і україномовного сектору Інтернету
    4.6.5. Інвентаризація та демонтаж в суспільній свідомості тотемних символів комуністичного режиму, пробудження національної свідомості суспільства
    4.6.6. Контент-підтримка розділу "Сulture Club" ("Новини української модерної культури")

    4.7. Аналітичний центр (АЦ)
    4.7.1. Вивчення та оцінка дій центральної та місцевої влад
    4.7.2. Моніторинг процесу побудови громадянського суспільства в Україні
    4.7.3. Статистичний аналіз минулих виборів від 1991 р. для виявлення проблемних дільниць
    4.7.4. Виявлення та пошук шляхів ліквідації гравітаційних центрів корупції
    4.7.5. Вивчення факторів, що визначають стан суспільної та національної безпеки України

    4.8. Міжнародний Центр (МЦ)

    4.8.1. Контентна підтримка англомовної версії сайту "Майдан"4.8.2. Підтримка звязків із зарубіжними партнерами: країни-сусіди, ЕС
    4.8.3. Права людини та громадянський активізм в сусідніх країнах.
    4.8.4. Сприяння створенню постійного змістовного медіа-дискурсу на тему Євроінтеграції в Україні.
    4.8.5. Створення та зміцнення про-укранського лобі в європейських структурах - європарламенті, ЗМІ, партіях, громадянському сусіпльстві, тощо.

    5. Спільні проекти кількох центрів
    5.1."Операція "Для друку!"
    Скасування практики незаконного заскеречування законодавчих актів.
    Виконавці: ІЦ, ПЦ, ЦГЗ.
    Статус: в роботі.

    5.2."Збір кучмобрухту"
    Залучення широкого загалу до збору відомостей про злочинну діяльність кучмівського режиму в цілому та його стовпів у центрі та на місцях; інвентаризація отриманих даних та їхнє найширше оприлюднення; ініціювання порушення кримінальних справ та судових позовів проти стовпів кучмократії в центрі та на місцях; інформаційна підтримка відповідних громадянських ініціатив та перебігу судового розгляду; робота з базою даних порушень законодавства, зокрема: збирання відомостей про політичні переслідування або незаконні дії в регіонах щодо громадських активістів під час виборчої кампанії: звільнення з роботи, виключення студентів, позбавлення їх гуртожитку, незаконні затримання, незаконні "бесіди" в СБУ; підготовка звіту про порушення прав людини під час виборчої кампанії в регіонах України; відновлення порушених прав, в разі необхідності - ініціювання судових справ, зокрема, позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; збирання відомостей про використання адмінресурсу, зловживання службовим становищем та участь у фальсифікаціях під час виборчої кампанії; складання звіту про порушення права на вільні вибори під час виборчої кампанії.
    Виконавці: ІЦ, ПЦ, МЦРА, ЦГЗ.
    Статус: підготовка.

    5.3. "Паскудства кучмократії"
    Висвітлення резонансних справ та процесів, що відбуватимуться в Україні за мотивами (зло)діянь Кучми та його посіпак, зокрема тих, що зафіксовані на "Плівках Мельниченка".
    Виконавці: ПЦ, ЦГЗ.
    Статус: підготовка.

    5.4. "Банк правових ідей - Народна законодавча ініціатива"
    Акумуляція слушних пропозицій щодо змін у законодавстві та їх шлифування; лобіювання законодавчого закріплення таких пропозицій.
    Виконавці: ПЦ, ЦГЗ.
    Статус: підготовка.

    5.5. "Народний відділ кадрів"
    Створення бази даних кандидатів на керівні посади в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування; просування демократично налаштованих громадянсько-активних фахівців на керівні посади в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування; лобіювання відкритості процесу кадрового набору.
    Виконавці: ІЦ, МЦРА.
    Статус: підготовка.

    5.6. "Секретні матеріали уєздного дворянства"
    Збір, систематизація та оприлюднення відомостей про злочинну діяльність керівників та співробітників ОДА та чиновників місцевого самоврядування, що спричинили шкоду інтересам територіальних громад
    Виконавці: ІЦ, МЦРА, ПЦ.
    Статус: підготовка.

    5.7. "Створення "Бібліотечки громадянського активіста"
    Укладання бібліотеки інформаційно-методичних матеріалів для громадянських активістів.
    Виконавці: АЦ, МЦРА.
    Статус: підготовка.

    5.8. "Ґдє дєньґі, Зін"
    Створення методики економічного аналізу місцевих бюджетів; побудова на основі цієї методики порівняльного аналізу міцевих бюджетів 2003 та 2004 року на прикладі Харківської, Дніпропетровської, Сумської та Одеської областей та ознайомлення з результатами широкого загалу
    Виконавці: АЦ, ЦГЗ, МЦРА.
    Статус: підготовка.

    5.9. "Створення альтерантивної системи виявлення та популяризації лідерів суспільної думки" (поза системою законодавчої влади та традиційними ЗМІ)
    Виконавці: ІЦ, АЦ, ЦГЗ.
    Статус: підготовка.

    6. Проекти окремих центрів
    6.1. Інформаційний центр
    6.1.1. "Інформаґенція "Пряма дія"
    Побудова інформаційно-методичного ресурсу громадянського активізму в Україні.
    Статус: в роботі.

    6.1.2. "Народні новини Майдану"
    Побудова веб-збирача інформації про громадянську активність в Україні.
    Статус: в роботі.

    6.1.3. "Створення книги про історію розвитку громадянського активізму в Україні"
    Статус: підготовка.

    6.1.4. "Народний Інтернет - Громадянська журналістика"
    Створення в Україні, в першу чергу для громадянських журналістів, мережі безкоштовного доступу до сайту "Майдан", а також до інших інтернет-ресурсів, що містять корисну для громадянських активістів інформацію (сайтів ВР, КМ, ГП, ПА, ЦВК, газет "Голос України" та "Урядовий кур'єр", ХПГ та веб-сайтів інших правозахисних орґанізацій, а також офіційних сайтів місцевого самоврядування) .
    Статус: підготовка.

    6.1.5. "Альтернативні технології та методи передачі інформації та координації активістів"
    "bluetooth проти системи"; fidonet та Freenet; любительські радіостанції та радіостанції, що працюють в інших діапазонах радіозв"язку, які не потребують спеціальної реєстрації, а їхнє технічне забезпечення є достатньо простим; рекомендації щодо освоєння і використання технологій передачі інформації та координації активістів.
    Статус: підготовка.

    6.1.6. "Оперативна передача електронної інформації в "польових умовах"
    Способи передачі інформації з місця подій, де неможливо підключитися до електромережі та інтернету, але є хоча б мобільний зв"язок; напрацювання недорогих і ефективних пропозицій щодо технічного забезпечення активістів, яке може бути масово використано, наприклад, спостерігачами під час виборів або новинарями-волонтерами для передачі повідомлень в Інтернет з місця події; практичні поради типу "зроби сам!" для активістів-початківців, що не є фахівцями з комп"ютерних технологій.
    Статус: підготовка.

    6.2. Методичний центр по роботі з активістами
    6.2.1. "Підготовка фахівців виборчого процесу"
    Організація семінарів та тренінгів для майбутніх членів ТВК, ДВК та спостерігачів; логістика виборчого процесу; аналіз методик моніторингу виборчого процесу та паралельного підрахунку голосів, формування рекомендацій, організація навчання громадянських активістів.
    Статус: підготовка.

    6.3. Центр громадських зв'язків
    6.3.1. "Політклуб сайту "Майдану"
    Проведення прес-конференцій, в тому числі інтернет-конференцій на сайті "Майдан"; організація зустрічей відомих політиків з інтелігенцією, студентами, представниками інших груп населення; надсилання політикам дайджестів, оглядів, аналітичних статей, ознайомлення їх з поглядами та актуальними акціями спільноти "Майдану"; організація круглих столів, спільних заяв та звернень з приводу актуальних суспільно-політичних проблем та подій; презентація результатів аналітичної та дослідницької роботи сайту "Майдан".
    Статус: підготовка.

    6.4. Культурний Центр
    6.4.1. "Укладання бібліотеки кращих творів української літератури ХХ-ХХІ століття".
    Статус: підготовка.

    6.4.2. "Створення та підтримка веб-версій українських журналів, газет та періодичних видань, які ще не мають власних веб-версій"
    Розміщення, за згоди редакцій, на сайті "Майдан" електронних версій публікацій українських журналів, газет та періодичних видань, що не мають власних веб-версій.
    Статус: в роботі.

    6.4.3. "Інтернет-архів "Голодомор".
    Статус: в роботі.

    6.4.4. "Розвиток українських молодіжних та дитячих інтернет-ресурсів"
    Створення системи сприяння творчому зростанню молодих журналістів, що висвітлюють молодіжну та дитячу тематику, підвищенню якості матеріалів з метою кардинального покращення висвітлення молодіжної тематики у ЗМІ, сприяння творчому зростанню молодих митців та бізнесменів, що опікуються організацією дозвілля молоді та пропаганди кращих зразків сучасної української молодіжної культури в Україні та за її межами; проведення навчань та тренінгів для молодих журналістів, що висвітлюють молодіжну та дитячу тематику; організація творчих конкурсів для молодих журналістів, що висвітлюють молодіжну та дитячу тематику; широке оприлюднення кращих робіт молодих журналістів, що висвітлюють молодіжну та дитячу тематику; широке залучення до цієї справи молодіжних організацій, клубів, інтернет- та друкованих видань; організація низки творчих зустрічей та семінарів; створення спеціалізованих інтернет-форумів.
    Статус: в роботі.

    6.5. Аналітичний Центр
    6.5.1. "Ведення розділу "Бібліотека" сайту "Майдан"
    Статус: в роботі.

    6.5.2. "Контент-підтримка довідкових розділів сайту "Майдан"
    Статус: підготовка.

    6.5.3. "Ведення розділу "Досьє" сайту "Майдан"
    Статус: в роботі.

    6.5.4. "Моніторинґ взаємин центральної влади та регіональних еліт"
    Статус: в роботі.

    6.6. Міжнародний Центр
    6.6.1. "Трансформація еліт"
    Вивчення досвіду перехідного періоду від посткомунізму до демократії (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Грузія, Литва, Латвія, Естонія) та поширення його в Україні
    Статус: підготовка.

    7. Учасники Альянсу
    " Харківська Правозахисна Група
    " Українська Гельсінкська Спілка з прав людини
    " Сайт "Майдан"
    " ГК "ПОРА!"
    " Співробітники радіо НАРТ
    " ГО "Інформаційний ресурсний центр "Kоріння трави"
    " Центр близькосхідних досліджень (AMES)
    " Громадський інформаційно-методичний центр "Всесвіт" (Харків)
    " Харківська обласна гуманітарна студія "Хвиля"
    " Інтернет-проект "Домівка"
    " Адміністрація незалежного інтернет-ресурсу "Український Рок Портал"
    " Сайт "Літклуб"
    " Видавництво дитячого журналу "Вулик"
    " Школа Діалогу Культур
    " Громадський форум ВАРТА
    " Сайт "Фа-Дієз"

    (список відкритий для приєднання)

    8. Принципи утворення та функціонування
    8.1. Спільність устремлінь
    8.2. Відкритість
    8.3. Добровільність
    8.4. Неформальність
    8.5. Взаємодопомога

    9. Очікувані результати
    9.1. Створення комунікаційної та координаційної інфраструктури для: постійного суспільного діалогу; розширення конвенціонального поля; генерування, обговорення і реалізації суспільно значущих смислів.
    9.2. Збільшення чисельності і підвищення рівня підготовки громадянських активістів, стимулювання, мобілізація і акумуляція потенціалу громадянської дії.
    9.3. Декучмізація України.
    9.4. Побудова модерної системи відносин "суспільство-влада", що забезпечить незворотність процесів демократизації та розвитку громадянського суспільства в Україні.


    У цю структуру можна запросто вписати всі чотири напрямки, тому що на даному етапі Альянс - це просто механізм, ні навіть задумка потужного механізму. Давайте ефективно використовувати наш час та інтелектуальні зусилля.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.25 | Land

      Ще й як пидходить.

      Прописано любовно, с душой. А вот работает ли? Поделитесь, что из этого действует и почему, по-вашему, не действует остальное?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.25 | Пані

        Re: Ще й як пидходить.

        Land пише:
        > Прописано любовно, с душой. А вот работает ли? Поделитесь, что из этого действует и почему, по-вашему, не действует остальное?

        Та воно ж іще бета. Ми навіть не починали особливо рекламувати або залучати людей. Але воно таки потихеньку починає діяти.

        Але... Принагідно відповідаю Олі. Альянс - це ЧАСТИНА ширшого громадського руху. Частина громаднського суспільства, а ніяк не все. Бо далеко не всім активістам цікава правозахисна чи українська культурницька тематика. Наприклад.

        До того ж в нас є власна історія, яка може відлякувати частину активістів, особливо нових. Тому нам краще бути ЧАСТИНОЮ шикрокої коаліції ніх парасолькою над нею. Приблизно так.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.26 | Olha_K

          Про широку коаліцію

          Пані пише:

          > Та воно ж іще бета. Ми навіть не починали особливо рекламувати або залучати людей. Але воно таки потихеньку починає діяти.

          ОК, я тому і написала, щоб може щось з цього залучити.

          > Але... Принагідно відповідаю Олі. Альянс - це ЧАСТИНА ширшого громадського руху. Частина громаднського суспільства, а ніяк не все. Бо далеко не всім активістам цікава правозахисна чи українська культурницька тематика. Наприклад.

          Я розумію. Але - з власного досвіду - громадянський рух не рухається весь в одному напрямі. Я думаю тут доречно казати про громадські рухИ. Боротьба за права жінок топ-менеджерів та матерів-одиночок у чорному гетто дуже відрізняється. Хоча всі - жінки. Ти добре пояснюєш, і знаєш, що я не з вредності питаю :) - подивимось на три кроки вперед. Зібрали коаліцію з 100 організацій, зробили маркер, розклеїли на дверях, підтримуємо своїх. Далі завдання: запрошуємо всіх на пікет проти... чогось (підвищення цін якихось, прикладом), про що у кожного з 100 членів своя думка. Бо ми всі різні. Бо ми - три гетьмани. Хто приходить на пікет? 5 організацій. Бо всі інші іншої думки. Наступний пікет - контрольовані ціни. Приходить 6 організацій. З партіями - ще складніше. То що ця коаліція собою реально являє, на рівні дій?

          > До того ж в нас є власна історія, яка може відлякувати частину активістів, особливо нових. Тому нам краще бути ЧАСТИНОЮ шикрокої коаліції ніх парасолькою над нею. Приблизно так.

          Я не кажу, що Альянс сам повинен бути парасолькою, але вважала за потрібне додати те, що вже було зроблено у цьому напрямку. Я не знаю, що може відлякувати нових активістів від "ветеранів" та "старших товаришів" :), але не бачу, що їх може приваблювати на порожньому місці, окрім бажання бути гетьманом...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.26 | Ясен Пень

            Re: Про широку коаліцію

            Olha_K пише:
            > Зібрали коаліцію з 100 організацій, зробили маркер, розклеїли на дверях, підтримуємо своїх. Далі завдання: запрошуємо всіх на пікет проти... чогось (підвищення цін якихось, прикладом), про що у кожного з 100 членів своя думка. Бо ми всі різні. Бо ми - три гетьмани. Хто приходить на пікет? 5 організацій. Бо всі інші іншої думки. Наступний пікет - контрольовані ціни. Приходить 6 організацій.

            І це добре, бо без коаліції на пікеті була б тільки одна організація.
            Та й не 5 або 6 прийдуть, а якнайменше 50 або 60.

            > Я не знаю, що може відлякувати нових активістів від "ветеранів" та "старших товаришів" :), але не бачу, що їх може приваблювати на порожньому місці, окрім бажання бути гетьманом...

            А чому Ви вважаєте, що ці активісти "нові", що вони самі не є ветеранами? Можливо не такого "калібру" як провідні майданівці, але ж не новачки. Мабуть ви не уявляєте, скільки зробили для перемоги окремі некеровані активісти в регіонах, або невеликі групи активістів.
    • 2005.05.25 | Ясен Пень

      Re: А чому нам Альянс Майдан не підходить для цього?

      "Нам" мабуть підходить. Принаймні мені вже підходить. Ще місяць тому не підходило. Бо "Майдан" для мене був чужим, а було й своє. Якщо навіть буде "Майдан", обов"язково треба вшанувати тих трьох гетьманів, що приходяться на двох українців, бо інакше нічого "широкого та впливового" не буде, буде той самий Майдан, що й був. Мабуть це добре, а мабуть може бути значно краще.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.25 | Пані

        Re: А чому нам Альянс Майдан не підходить для цього?

        Ясен Пень пише:
        > "Нам" мабуть підходить. Принаймні мені вже підходить. Ще місяць тому не підходило. Бо "Майдан" для мене був чужим, а було й своє. Якщо навіть буде "Майдан", обов"язково треба вшанувати тих трьох гетьманів, що приходяться на двох українців, бо інакше нічого "широкого та впливового" не буде,

        100% погоджуюся. не закладемося на 2-3 - нічого не вийде :)
  • 2005.05.26 | Михайло Волошин

    Власний погляд

    Що до мене - тільки одиниці з будь-яких організацій (включаючи Альянс) мають в своєму серці Майдан, а не в голові уяву про те, якою повинна бути Україна. До того ж, кожний має свою уяву на це і кожний впевнений, що його уява - найуявніша.
    Ця гілка - найкращий приклад цього.
    Ті, у кого це в серці - зрозуміють один одного і без розборок...
  • 2005.05.26 | Горицвіт

    Ще про партії і що з ними робити

    Або як поєднати громадські і партійні організації в стратегії демократизації.

    Розглянемо проблему "що робити" під кутом знов же виборів-2006. Тезово ситуація така:
    -- на виборах треба буде за когось голосувати і взагалі виробити до них ставлення.
    -- Причому в теперішньому партійному ландшафті нічого доброго не видно (персоналії провідних блоків; безальтернативність вибору).
    -- Створити чи розкрутити партію непросто і неясно як.
    -- Якщо ми всі кинемось робити партію, то система зруйнується.

    Що робити.
    Треба сформулювати вимоги до партій, їх максимально поширити, моніторити і доносити до виборців. І всі повинні знати, що коли наплювати на ці вимоги, то втрачається серйозний процент голосів. Значить, треба або наплювати (надіючись на старі схеми, які - несподівано для багатьох - не спрацюють), або намагатися відповідати.

    І наше основне заняття - цю систему розробити, підтримувати, поширювати і нагнітати. Не агітуючи ні за кого зокрема. Так, це близько до тієї функції, яку в більш розвинутих країнах виконують ЗМІ+традиції+моральні авторитети. У нас цього нема, тому прийдеться це швидко створювати через посилену стимуляцію.

    Передові люди, які захочуть зробити успішну партію, тоді зроблять її так (і так проведуть кампанію), щоб максимально відповідати встановленим вимогам. Бо це буде єдиний спосіб, щоб кампанія була успішною. Можливо, їм допоможе (можливо, за гроші) наше друге (партійне) крило.

    А власне вимоги (досить прості) треба розписати окремо.

    Отакоє от.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.26 | Сергій Кабуд

      хитросракі українські політики наобіцяють все шо хочеш

      і будуть відповідати всім вимогам аж за вухами буде тріскати

      а коли дурнуваті чи довірливі виборці за них проголосують-
      будуть красти так само а може й значно більше, бо тре буде компенсувати важку роботу по обдурюванню виборців

      доки ці ублюдки не бояться що їй повісять за яйця якимось чином, вони нічого для України і народу її не зроблять.

      Потрібно до цього підійти з точки зору:

      "як зробити шоб нас не надурили"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.26 | Горицвіт

        Не обіцянки, а поведінка

        саме про це йдеться. Згоден, що обіцяти можна що завгодно. Я сподіваюся, що цей фокус для багатьох уже не пройде. Люди настільки жорстоко і так багато раз обмануті, що скоріше не будуть нікому вірити.

        Правила поведінки.

        Не брехати. Не красти. Не зраджувати батьківщину. Як довести? Важливим чинником буде прозорість. Лідери партії і всі хто в списку повністю відкриваютьсвої доходи і витрати і тому подібне. Закликають всіх перевіряти. Щось таке.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.26 | Ігорко

          Народний Нагляд над депутатами.

          Горицвіт пише:

          [...]
          > Правила поведінки.
          > Не брехати. Не красти. Не зраджувати батьківщину. Як довести? Важливим чинником буде прозорість. Лідери партії і всі хто в списку повністю відкриваютьсвої доходи і витрати і тому подібне. Закликають всіх перевіряти. Щось таке.

          Слово "моніторинґ" у Вашому попередньому дописі вважаю ключовим у цій справі. Тобто, нагляд над виконанням узятих на себе зобов'язань. Щоправда, я не згоден, що до вимог Мережі (чи Альянсу) конче потрібно долучати відкритість чиїхось прибутків і витрат. Але то подробиці, які спільнота вирішить і без мене.

          Дуже важливим бачу Народний Нагляд над політичними діями депутатів, особливо в Верховній Раді. Тобто, стежити, що обіцяють на виборах і як виконують. Вбачаю дві основні породи шкідників - "коники" та "щури".

          КОНИКИ (кузнечики). Скачуть із блоку в блок, щойно отримавши від Народу тепле місце в парламенті, депутатську недоторканість і голос у законотворенні. Дуже шкідлива порода, бо обіцяє виборцям одну політику, а робить зовсім иншу, а подекуди й протилежну. Залежно від фракції, де наразі перебуває.

          ЩУРИ (крысы). Не скачуть, як коники, а сидять тихо й голосують, як треба їхньому грошедавцеві або шантажисту. Порода не менш шкідлива, ніж коники. Але не так світиться.

          Обидві породи дурять своїх виборців, тобто - Народ. І, якщо вони в Верховній Раді, навіть роблять закони для Народу. Закони, вироблені шкідниками, не можуть бути корисними, тому цей звіринець треба припинити.

          До практики.

          Треба пильно стежити за діями депутатів рад усіх рівнів - від місцевих до Верховної. Тобто моніторити, за що голосував, проти чого віддав свій голос, де утримався від голосування, які ініціятиви висував, підтримував, а які завалював, тощо. Робити висновки зі спостережень і нести в Нарід, особливо в передвиборні дні. Образно кажучи, тицькати на них пальцем, мовляв, "а воно вже раз дурило" або "цей політик досі вів себе бездоганно". Якщо за кожним окремим депутатом стежитиме Місцевий Осередок Мережі в його виборчому окрузі - робота, гадаю, не буде нездоланною. У разі ж перескоку надто хитрого шкідливця в инший виборчий округ, Місцевий Осередок зі старого округу передає зібрані матеріяли Місцевому Осередкові в новому.

          Звичайно, для цього Народний Нагляд має бути сильно популярізованим і добре відомим. Инакше кажучи, якогомога більше люду має знати, що таке Народний Нагляд - це добровільні активісти з найрізноманітнішими політичними поглядами (або й без таких), які ведуть нагляд над політиками всіх партій. І дають оцінки не за "правильну" чи "хибну" політику, а за виконання обіцянок своїм виборцям.

          Маю пару ідей з популяризації Мережі, але наразі стримаюсь.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.26 | Сергій Кабуд

            на Майдані вже кілька разів шукали чесних політиків

            не знайшли
            ЖОДНОГО

            Я було думав Лук'яненко, доки той не виявився сбожеволівшим жидоїдом
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.27 | Ігорко

              Чесних політиків не буває, не дурімо самі себе.

              Чесних політиків не буває, марно шукали. Саме тому пропоную Народний Нагляд над ними - нехай дурять одне одного, а до виборця їм зась. Пан Land слушно зауважив у сусідній гілці цього дерева, що політиків треба чимось лякати. Не менш слушно додавши, що самими голосами Мережовиків тут ніц не вдієш. Щоправда, йому йшлося про партії, а мені ходить про особи. Про депутатів різних (бажано всіх) рівнів, якщо точно. Незалежно від партії, у якій тусуються.

              Лякати політиків можна тільки голосами всіх виборців, адже вони хочуть бути переобрані. Мовляв, "будеш нечесним - ми тобі такий PR улаштуємо на передвибори!". А щоб погрози Мережі мали вагу значної кількости голосів, вона повинна задовольняти щонайменше три критерії:

              1) бути добре відомою по всій Україні;
              2) користуватись великою довірою в Народі;
              3) уміти вчасно й ефективно розповсюджувати свою критику.

              Перший критерій не є недосяжним. Потрібна розробка і втілення заходів з популяризації. Бажано таких заходів, щоб набирати плюсів для задоволення другого, найважливішого критерію - Народна Довіра.

              Щодо часткового виконання третього критерію (вміння розповсюджувати критику) не маю жодного сумніву. Проте ефективність тої критики, знову ж таки, сильно залежатиме від другого, найважливішого критерію - Народна Довіра.

              Отже, найважче виконливим є критерій другий. І тут доведеться багато працювати. Потрібні заходи не рекламного характеру (значки, прапорці тощо), а дієвого й абсолютно неполітичного. Скажімо, опікувати дітей чи старців, збирати гроші для сімей, що потрапили в скрутне становище, прибирати парки, двори, під'їзди. Одним словом, Мережа повинна з'явитись на люди, як корисне для всіх явище. І звичайно, не повинна прив'язувати себе до якоїсь партії, ані йти на вибори. Навпаки, наявність у Мережі активістів із різних партій сприятиме здобуттю Народної Довіри.

              Не дурімо самі себе, Народної Довіри так просто не здобудеш, і на ближчі вибори Народний Нагляд мав би вплив, близький до нуля. Але він може стати ефективною зброєю в далекій перспективі.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.27 | Михайло Свистович

                буває,не повторюємо мантр, що їх нам нав"язують нечесні політики

                Ігорко пише:
                > Чесних політиків не буває

                Буває.

                З усім іншим погоджуюсь.

                >
                > Лякати політиків можна тільки голосами всіх виборців, адже вони хочуть бути переобрані. Мовляв, "будеш нечесним - ми тобі такий PR улаштуємо на передвибори!". А щоб погрози Мережі мали вагу значної кількости голосів, вона повинна задовольняти щонайменше три критерії:
                >
                > 1) бути добре відомою по всій Україні;
                > 2) користуватись великою довірою в Народі;
                > 3) уміти вчасно й ефективно розповсюджувати свою критику.
                >
                > Перший критерій не є недосяжним. Потрібна розробка і втілення заходів з популяризації. Бажано таких заходів, щоб набирати плюсів для задоволення другого, найважливішого критерію - Народна Довіра.
                >
                > Щодо часткового виконання третього критерію (вміння розповсюджувати критику) не маю жодного сумніву. Проте ефективність тої критики, знову ж таки, сильно залежатиме від другого, найважливішого критерію - Народна Довіра.
                >
                > Отже, найважче виконливим є критерій другий. І тут доведеться багато працювати. Потрібні заходи не рекламного характеру (значки, прапорці тощо), а дієвого й абсолютно неполітичного. Скажімо, опікувати дітей чи старців, збирати гроші для сімей, що потрапили в скрутне становище, прибирати парки, двори, під'їзди. Одним словом, Мережа повинна з'явитись на люди, як корисне для всіх явище. І звичайно, не повинна прив'язувати себе до якоїсь партії, ані йти на вибори. Навпаки, наявність у Мережі активістів із різних партій сприятиме здобуттю Народної Довіри.
                >
                > Не дурімо самі себе, Народної Довіри так просто не здобудеш, і на ближчі вибори Народний Нагляд мав би вплив, близький до нуля. Але він може стати ефективною зброєю в далекій перспективі.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.27 | Ігорко

                  Про чесних, нечесних і про нездалих політиків.

                  Михайло Свистович пише:
                  > Ігорко пише:
                  > > Чесних політиків не буває
                  > Буває.

                  То винятки. Та й звідки знати наперед, з ким маєш справу?

                  Втім, добрий політик знає, де, коли й кого треба ошукати (для справи) та вміє це зробити. Це ще один, до речі, арґумент проти нездалого побрехунця Зварича.

                  > З усім іншим погоджуюсь.

                  З попереднім дописом, де було про коників, щурів і як той звіринець долати, теж погоджуєтесь? Тоді дуже приємно.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.27 | Михайло Свистович

                    Re: Про чесних, нечесних і про нездалих політиків.

                    Ігорко пише:
                    >
                    > З попереднім дописом, де було про коників, щурів і як той звіринець долати, теж погоджуєтесь?

                    Так
        • 2005.05.26 | Сергій Кабуд

          ага, це може спрацювати

          саме критерії і потрібні.
          Відкритість ВСІХ минулих діянь і теперішніх прибутків, тощо.

          А ще важливо продумати як наказати тих хто в кінці все ж надурить нас
    • 2005.05.26 | Land

      Re: Ще про партії і що з ними робити

      Во-первых, чтобы испугать партии лишением сладкого, нужно самим себе ответить: чем пугать будем? Сколько нас, этих самых голосов?

      Во-вторых, ставить себя в зависимость от благожелательного отношения партий - это не стратегия. Это даже не тактика. Это практика заведомого проигрыша.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.26 | ostmen

        Re: Ще про партії і що з ними робити

        Все будет как Народом Украины. Мыльный пузырь с благими намерениями.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.27 | Land

          Вы уже записались в жуки-могильщики?

          напрасно. Все самое интересное только начинается. И потенциал Народа еще не затронут, только легкие наметки.

          Но Пауэру придется понять, что этим нельзя заниматься между делом. Точнее, можно было до сегодняшнего дня. Но не далее.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.27 | ostmen

            Re: Вы уже записались в жуки-могильщики?

            >>Вы уже записались в жуки-могильщики?
            Вы умный, взрослый человек, а пытаетесь сходу оскорбить. К чему?
            Я читал всё, что Вы предлагали или критиковали на Народе. Практически со всем согласен. Я тоже, как мог, участвовал. Но - увы. Не знаю как Вам, а мне досадно, что кроме Вас и ЯПа, практически больше никто не участвовал в конкретном обсуждении слабых и сильных мест проекта. Да и то ,,между делом" как и все остальные.
            Поэтому и предлагаю объединиться на основе НУ, предварительно согласовав или ликвидировав все узкие места проекта. Там много о чем можно спорить, а много чего по мне просто неприемлемо. Но главное есть фундамент, на основе которого уже сегодня можно строить здание.
            А у нас опять ,,Все самое интересное только начинается". И опять с ,,маечек-футболочек".

            P.S. Членом ОО Народ Украины не являюсь, с Петром знаком не больше чем с Вами.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.27 | Land

              Да не обижайтесь вы!

              Никого я не пытаюсь оскорбить. Не мой стиль. это метафора.
    • 2005.05.26 | Denys

      I like the idea, this could be something (-)

  • 2005.05.27 | Ясен Пень

    Мережа Справжніх

    Або "Мережа Справжніх громадських організацій (утворень) по версії Альянсу "Майдан".
    Як вам така назва?
    Пояснюю: зараз є багато фіктивних громадських організацій, які імітують громадянське суспільство і глас народу, а насправді обслуговують певні політичні групи за гроші. Це їх показують по телебаченню, бо є кому заплатити за репортаж. У Мережу Справжніх мають входити тільки незалежні громадськи організації (утворення), які насправді опікуються благом для народу України (а не "волею до влади") й поділяють деякі дуже загальні принципи (як ті, що виклав Адвокат http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1116866998&first=1117191195&last=1117100929).
    Рада Мережі Справжніх може видавати іншим утворенням Сертифікат Справжньості і запрошувати приєднатися до Мережі.
    У тому, що запропонував Адвокат, я б змінив тільки розділ "Принципи координації вузлів Мережі", та ще мабудь розширив би або узагальнив формулювання "Цілей Мережі". Отже "Принцип координації вузлів Мережі" на мою думку - це інформаційний зв"язок вузлів Мережі та створення умов для спільних проектів. Має бути щотиждневий або щомісячний дайджест, у якому всі розповідають усім про те, що вони роблять, які мають плани, пропозиції, які є проблеми. Можливо слід запропонувати спосіб швидкого загального зв"язку (як у Тимура та його команди), на випадок подій, що потребують термінового реагування, наприклад це може бути поштова/SMS розсилка. У "Майдана", здається, вже є така система. Має бути сайт Мережі Справжніх, на якому розміщаються Сертифікати, дайджести, ведеться спільне обговорення. Для цього можна було б використати існуючий сайт Альянсу "Майдан". Але треба чітко розділяти Альянс "Майдан" і Мережу Справжніх ГО(У) по версії Альянсу "Майдан". Бо Альянс "Майдан" - це мабуть більш чітка політична позиція, більше дисципліни, конкретні проекти. Мережа має буди політично безкольорова :benetton:, точніше - жовто-блакитна. Не має бути проектів, які узгоджуються всією Мережею, а потім обов"язково виконуються. Кожен займається своїми проектами та інформує про них інших, хто захоче - приєднається.
    Ось такий формат на мою думку зараз потрібен для того, щоб сформувати суспільно-політичну силу, яку можна буде поважати, якій люди зможуть довіряти. Бо це саме те, чого зараз не вистачає на суспільно-політичній сцені.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.27 | Land

      близко к истине

      с завтрашнего дня буду в Киеве, можно будет перенести обсуждение в реал.

      Мой моб. (050)614-4031. У кого будет, что обсуждать - звоните.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.27 | Ігорко

        Re: близко к истине

        Land пише:
        > с завтрашнего дня буду в Киеве, можно будет перенести обсуждение в реал.

        Дуже перепрошую шановну Спільноту, що зненацька втручаюсь у таку істотну річ, як пошук Назви. Але боюсь просто спізнитись, а чудова ідея пропаде. Я мав намір нишком і ненав'язливо підтримувати иншу ідею, що її виніс на обговорення пан Ясен Пень у вівторок цього тижня:

        ----
        24-05-2005 22:08, Ясен Пень
        Ще ідея, здається непогана
        КОСА - КОординація САмостійних (я б приєднався до такої назви)
        ----

        Можна також хвацько "КОординовані САмостійники", або незґрабно "Координоване Об'єднання Самостійних Активістів" розписати. Особисто мені було б найбільш до вподоби "КОординована СилА", але то вже річ другорядна на даному етапі.

        Чим так приваблива КОСА?

        Насамперед тим, що слово "коса" пов'язують не тільки з зачіскою пані Юлії (це тимчасово), але також із Народним Повстанням, яких було чимало по всій Україні в часі й просторі. Можна сказати, "коса" пов'язується зі Силою Народу, і це вже століттями.

        А подивіться, які можливості виникають для словотворення - косаки, косачки, косацтво, косарі!

        Це ж сам Козак Мамай гукає прямісінько з Широкого Українського Степу!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.27 | Land

          А вдоль дороги...

          Кроме того, я уже вижу символику в виде дамы с косой.Угадайте какой.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.27 | Ігорко

            Пані Юлія в чорнім? (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.05.27 | ostmen

              Що до назви

              Название дело серьёзное. Предлагаемые варианты проверяйте на способность к трансформации в отрицательные сокращения и переработки.
              Помните о ПиСУаРах, За ЕдУ и пр..
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.05.27 | Ігорко

                Re: Що до назви

                ostmen пише:
                > Название дело серьёзное. Предлагаемые варианты проверяйте на способность к трансформации в отрицательные сокращения и переработки.
                > Помните о ПиСУаРах, За ЕдУ и пр..

                Цікава порада, але ви спізнились. Тут уже йде про символіку, прошу пана.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.27 | ostmen

                  Re: Що до назви

                  І яка назва?
              • 2005.05.27 | Olha_K

                Re: Що до назви - "некероване" вже в новинах?

                У статті про Притулу, хоч і в лапках. Некероване не означає автоматично незалежне, воно ближче до "хаотичне". Негарне воно, тому що його можна зрозуміти так, що і ВСЕРЕДИНІ об"єднаннь (груп) ніхто нічим не керує. А це просто означає - нічого не працює, нічого не робиться, тому що більшість справ (і ми на саме для цього тут ведемо обговорення) - робиться (чи повинно робитися) СПІЛЬНИМИ зусиллями. Інакше можна створювати "інститут підготовки кадрів одноосібних активістів" :) Якщо вам Н у назві потрібна потрібна, краще вже беріть заїзджене "незалежних", принаймні це ми намагаємось донести.

                Мережа Справжніх (сеть настоящих?) - цікаво з тої точки зору, що описує два основні моменти, які ми, здається, хочемо відобразити: 1)зкоординоване об"єднання, 2)незалежних, реальних, непідконтрольних владі або один одному громадських угрупувань.

                Незалежна Мережа?
                Мережа Незалежних?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.05.28 | Ясен Пень

                  Згоден

                  Olha_K пише:
                  > У статті про Притулу, хоч і в лапках. Некероване не означає автоматично незалежне, воно ближче до "хаотичне". Негарне воно, тому що його можна зрозуміти так, що і ВСЕРЕДИНІ об"єднаннь (груп) ніхто нічим не керує. А це просто означає - нічого не працює, нічого не робиться, тому що більшість справ (і ми на саме для цього тут ведемо обговорення) - робиться (чи повинно робитися) СПІЛЬНИМИ зусиллями.
                  Згоден, "Некеровані", та ще й "Новоутворення" (пухлина?) - це справляє не дуже добре враження на людей, які не знають передісторії цього виразу.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.05.28 | Адвокат ...

                    Відверто кажучі, я не вбачую у ННН ніц загрозливого

                    для іміджу.

                    "некероване неконструктивне новоутворення",-- яскравий приклад живучости совковського "новоязу". Ритмо-мелодика ціх слів, поставлених одне за одним, є відверто стьобною.

                    Але у якости альтернативи можна було б запропонувати "самокероване неконструктивне новоутворення", СНН, хіба що Тед Тернер буде дуже зилий... ;)
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2005.05.28 | Ясен Пень

                      Re: Відверто кажучі, я не вбачую у ННН ніц загрозливого

                      Адвокат ... пише:
                      > "некероване неконструктивне новоутворення",-- яскравий приклад живучости совковського "новоязу". Ритмо-мелодика ціх слів, поставлених одне за одним, є відверто стьобною.
                      Просто я вже зіткнувся з негативним ставленням до ціх слів, довелось роз"яснювати, в якому це сенсі. А перше враження у багатьох буде, що мова йдеться про якихось анархістів або панків.
                      Стьоб - це добре, але ж не у назві, яку ми пропонуємо прийняти іншим организаціям, можливо не дуже схильним до стьобу.
                      А "новоутворення" - це взагалі викликає погані асоціяції.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2005.05.28 | So_matika

                        відверто кажучи

                        Ясен Пень пише:
                        > Просто я вже зіткнувся з негативним ставленням до ціх слів, довелось роз"яснювати, в якому це сенсі. А перше враження у багатьох буде, що мова йдеться про якихось анархістів або панків.
                        Отож. Якщо з першої реакції назва вже викликає інтуітивний негатив - то вона не прокатить. У людей спонтанні реакціі завжди дуже сильні.

                        > А "новоутворення" - це взагалі викликає погані асоціяції.
                        Тим паче.

                        2 Адвокат: нафіг Тернера, СНН це звучить класно :)
                      • 2005.05.29 | Михайло Волошин

                        Спочатку комусь пояснювати...

                        Потім заздалегіть і конструктивно планувати (не відходячи від плану). Потім навчитись бути правильними та слухатись керівництво. Потім....
                        Так от і перетворюється у свою протилежність :-(
                        Альтернатива: відроджуймо піонерські загони! :-)

                        Ясен Пень пише:
                        > довелось роз"яснювати, в якому це сенсі. А перше враження у багатьох буде, що мова йдеться про якихось анархістів або панків.
        • 2005.05.28 | Ясен Пень

          Re: близко к истине

          Пане Ігорко, дякую за участь в обговоренні. Мене дещо непокоїть, що КОСА схоже на ПОРА (треба ж відходити від шаблонів), та ще й звучить досить агресивно, якщо розуміти в сенсі "селянської зброї". Хоча є дійсно привабливі асоціації зі справжньою силою народу.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.28 | Ігорко

            Re: близко к истине

            Ясен Пень пише:
            > Пане Ігорко, дякую за участь в обговоренні. Мене дещо непокоїть, що КОСА схоже на ПОРА (треба ж відходити від шаблонів), та ще й звучить досить агресивно, якщо розуміти в сенсі "селянської зброї". Хоча є дійсно привабливі асоціації зі справжньою силою народу.

            Та я не наполягаю, лише хотів підтримати ідею на дорогу. Сподобалась назва саме через її погрозливий характер - владу треба виховувати (а не брати, як на мене). Тому й "Сила" в пропонованій повній назві. Остаточно ж такі речі треба вирішувати в Україні, де краще видно настрої Народу.
    • 2005.05.28 | Ясен Пень

      Мережа ГРУНТ

      "Мережа ГРомадських Утворень(Угрупувань) Незалежного Типу" - це ґрунт, на якому ми побудуємо нову Україну.
      Ґрунт - це прості, базові речі (такі як чесність і порядність), потрібні, щоб розпочати це будівництво.
      Ґрунт - це шлях, по якому ходить простий український народ.
      Ґрунт громадянського суспільства.
      Ґрунт - це звучить твердо і надійно.

      http://www.silanaroda.com/img/grunt.png

      P.S. нажаль, я не знаю, як розшифрувати Ґ в слові ҐРУНТ :(
      P.P.S. виникає асоціяція з "почвенниками", але мабуть це не так вже й погано.
      P.P.P.S. Можна розшифрувати і як "Мережа ГРомадських Утворень Некерованого Типу", але доведеться кожного разу пояснювати, в якому сенсі "некерованого". Ми можемо домовитися, что це - таємна розшифровка для внутрішнього використання :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.30 | Ясен Пень

      Мережа "Джерело Влади"

      Натяк на 5-ю статтю Конституції ("Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ"). Тобто "Джерело Влади" - це майже синонім до "Народ України" :) Добре відповідає основній частині цілей, сформульованих Адвокатом:
      Цілі Мережі
      	розширення обсягу прав людини та громадянина
      	розширення обсягу прав громади, як суб'єкта влади
      	звуження обсягу прав держави та її чиновників, як суб'єктів влади
      
      Логотип розшифровуйте самі: http://www.silanaroda.com/img/dzherelo.png
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2005.05.29 | Гюльчатай

    Re: Тема харьковской встречи - формат взаимодействия

    Власть - это то, что вынуждает к каким-то типам поведения.
    Ну так, надо вынуждать к каким-то типам поведения, - это и будет власть. :)
    Я согласен с Olha_K: необходимо планирование решений стратегического характера.
    Задачи эти конкретны. ИМХО, проблема №1 - местное самоуправление, местные советы, "как это должно быть?".
    Я имею в виду не формальный текст Закона (хотя и его тоже), но именно стандарты его будущего исполнения.
    Этих стандартов нет, и мы окажемся - в любом случае - в ситуации, когда действие "законных" требований будут саботироваться или выполняться "не так, как задумывалось". Ведь вне зависимости от персонального состава местных советов будет именно так.
    (Мы ведь планировали поведение "конкурента" на выборах 2004? - почему не делать этого для выборов 2006? Потому что неопределена институция - партия, за которую у нас "нет выбора не голосовать"? А зачем? Если можно и нужно формулировать требования к любым институциям?)
    К этому нужно быть готовым - нужно иметь под рукой "стандартные требования", дежурные, систематически воспроизводимые "громадой".
    Мы не очень точно представляем себе эти требования.
    А надо представить ТОЧНО. Я говорю не о моральных устоях (о них можно теревенить всю жизнь), а о "стандартных формах подконтрольности и подотчетности", исполнение которых может быть легко верифицировано. Такое систематическое привлечение критерия (стандарта) к избранным органам местного уровня и есть принуждение к определенному поведению, это и есть власть. И, если "кто-то кое-где у нас порой", то вода камень точит.
    Для начала необходимо определиться именно с отношением к политреформе. По существу определиться, системно, а не по сомнительным психологическим портретам Мороза.
    ИМХО, "вхождение во власть", "инфильтрации", партстроительство и т.п., - это действительно вопрос частного поведения частных людей. (Маркер - это хорошо. Это неинституциональный признак. Но его же нужно куда-то пришлепнуть
    :) )
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.29 | Пані

      Re: Тема харьковской встречи - формат взаимодействия

      Гюльчатай пише:

      > К этому нужно быть готовым - нужно иметь под рукой "стандартные требования", дежурные, систематически воспроизводимые "громадой".

      Справді, це ключове питання. Але воно таки лежить в моарльній площині. Бо куди не дівайся - "не брехати" там все одно буде.

      > Для начала необходимо определиться именно с отношением к политреформе. По существу определиться, системно, а не по сомнительным психологическим портретам Мороза.

      А що є варіанти?
      Чи це не відповідь?
      http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1113337121
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.30 | Гюльчатай

        Re: Тема харьковской встречи - формат взаимодействия

        Пані пише:
        > Справді, це ключове питання. Але воно таки лежить в моарльній площині. Бо куди не дівайся - "не брехати" там все одно буде.

        Я бы как раз поискал "организационную плоскость". Одно дело моральное требование: "Не лги!", совсем другое требование - требование публичных отчетов (которые в сегодняшний Закон вписаны, а в "политреформу" - не читал пока).
        Я как раз говорю о типовых требованиях организационного порядка. Даже если такого рода требования не будут исполняться (а не будут, или будут имитироваться действия по исполнению), здесь будет важна систематичность требований и их комплексность. ИМХО, подейственнее моральных наказов будет.
        ... Нужно переводить экстремальный характер работ на избирательных участках 2004 года в плоскость повседневного контроля за местными органами власти.

        Пані пише:
        >
        > А що є варіанти?
        > Чи це не відповідь?
        > http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1113337121

        Неоднозначна и эта позиция. Не предполагая в этой ветке развернуть дискуссию по политреформе, просто обращаю внимание на очевидное:
        отсутствие определенности с нормативной базой выборов 2006 года играет ПРОТИВ темы и авторов ветки, эта неопределенность будет "разыграна" до упора (это выгодно тем, чья власть институциализована). Неизвестно к чему готовиться - да? Вот, если речь идет о власти, тогда не следует ждать, когда объявят - к чему готовиться :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.30 | Olha_K

          Брехати чи не брехати? От у чому питання... (с)

          Пані пише:
          > Справді, це ключове питання. Але воно таки лежить в моарльній площині. Бо куди не дівайся - "не брехати" там все одно буде.


          >Я бы как раз поискал "организационную плоскость". Одно дело моральное требование: "Не лги!", совсем другое требование - требование публичных отчетов (которые в сегодняшний Закон вписаны, а в "политреформу" - не читал пока). Я как раз говорю о типовых требованиях организационного порядка. Даже если такого рода требования не будут исполняться (а не будут, или будут имитироваться действия по исполнению), здесь будет важна систематичность требований и их комплексность. ИМХО, подейственнее моральных наказов будет. Нужно переводить экстремальный характер работ на избирательных участках 2004 года в плоскость повседневного контроля за местными органами власти.

          Я думаю, тут іде мова про організаційні "детектори брехні", окрім самої тільки моральної вимоги. Адже щоб контролювати чи бреше влада чи ні, потрібно самим знати правду. Деякі механізми тут вже пропонувалось розробляти, наприклад, контроль виконання місцевих бюджетів, співставлення доходів-витрат чиновників, і таке інше. Ще одне - механізм контролю повинен включати якусь "міру покарання", якщо когось спімали на брехні. Механізми ГО зазвичай зводяться (скажіть, якщо я помиляюсь) до інформування громади, створенні громадської думки (через ЗМІ, або власними заходами), протестів, апеляції до вищого керівництва "брехуна" або інших організацій чи органів. Окремий випадок - судовий позов. У будь-якому випадку безпосередній контроль втрачається. Тоді як "свої, марковані " люди в парламенті, у самій владі, ЗМІ, і підтримка інших активістів-прихільників можуть якоюсь мірою забезпечити фінальну порцію привселюдного "васпітанія" (якщо на увазі є тільки попередження), або зміщення з посади на законних підставах, якщо є за що.

          У цьому випадку поєднання "єдиної платформи", (хоч як ви її назвіть, а вона повинна бути ОДНА) і різних методів контролю влади можуть бути найефективнішими.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.05.30 | Гюльчатай

            Не вопрос :)

            Olha_K пише:
            > Адже щоб контролювати чи бреше влада чи ні, потрібно самим знати правду.

            Это не так. Или не совсем так.
            Можно и нужно проверять ход процедурных процессов.
            Так, как это делалось на выборах 2004.
            Если процедурные процессы идут скрыто, непублично (а именно так они и идут и идти будут), то - даже не зная правды - можно и нужно вынуждать к другим формам поведения. Причем именно такая постановка вопроса "освобождает" от диспутов о морали. Процедура соблюдена? Вся? Почему не вся? И т.п. Что стояло за процедурным процессом? - вот здесь уже можно и пофлеймить :)

            > Деякі механізми тут вже пропонувалось розробляти, наприклад, контроль виконання місцевих бюджетів, співставлення доходів-витрат чиновників, і таке інше.

            Это оффтопик, но скажу.
            Из прочтения местного бюджета абсолютно невозможно понять, - где же на самом деле дыры, где приоритеты и каким образом эти дыры будут затыкаться поступлениями от приоритетов.
            Я не специалист в этой области, но пытался прочесть местный бюджет. Даже при красивом "исполнении" бюджета может быть абсолютно инфернальной его направленность.
            ИМХО, необходимо принуждать к тому, чтобы в пояснительной записке к бюджету (а такая часть есть у любого бюджета) вместо пустого словоизвержения были данные о дебиторской задолженности коммунального хозяйства на начало года, ориентировочные цифры этой же задолженности на конец, перечень ключевых дебиторов и оценка путей погашения дебиторской задолженности. Это - наши деньги безо всякого пафосного преувеличения. сведения эти носят не совсем бюджетный характер, а скорее, должны быть основой для решения о бюджете затрат.
            Вообще-то в классическом бюджетировании - насколько я сейчас представляю - есть еще бюджет движения денежных средств. А то, что выпускают местные советы - это бюджет доходов и расходов. Две большие разницы. По однму из этих бюджетов ничего нельзя понять в отношении другого, да и кроме того, - никак не прорисовывается общая картина проблем.
            Возвращаюсь к своей " теме": не нужно ждать принятия бюджета 2006, а потом ничего не понять в его окончательном варианте. Нужно формулировать требования к построению этого бюджета (Депутаты, голосуя за бюджет - ИМХО - сами не понимают значения этих сводных цифр доходов и затрат)

            >Ще одне - механізм контролю повинен включати якусь "міру покарання", якщо когось спімали на брехні.

            Поймать на лжи - дело нехитрое. Общественное мнение - важно, конечно. Но поймать на процедурных нарушениях - это ближе к суду. И это важно.
            Нужно начинать думать о возможных "стандартных" нарушениях процедур, стандартных исков в суд.

            >У будь-якому випадку безпосередній контроль втрачається.

            Да, это верно. Но я не являюсь сторонником суда Линча :)

            >Тоді як "свої, марковані " люди в парламенті, у самій владі, ЗМІ, і

            Факт.
            >
            > ...поєднання "єдиної платформи", (хоч як ви її назвіть, а вона повинна бути ОДНА) і різних методів контролю влади можуть бути найефективнішими.

            В том, что касается "единой платформы" гораздо меньше конструктивного единства и гораздо больше флейма, чем в формулировании разных методов контроля.
  • 2005.05.30 | Olha_K

    ...і ще трохи натхнення від Михайла Свистовича :)

    У пошуках певної інформації в архівах Майдану натрапила на цю статтю Михайла, і подумала сюди долучити деякі частини. Якщо знайду ще якусь "майданівську мудрість" побудови організацій - теж поставлю. Для загальної інформації.

    Як на мене, найцікавішою була частина оповідання про "За чесну владу".

    Стаття повністю http://maidanua.org/static/mai/1094519443.html

    В чому шкідливість наявності купи дрібних організацій та чим ця наявність шкодить їхнім же брендам?

    Дрібна організація не має сил самостійно проводити потужні акції. Тому вона або проводить їх спільно з іншими дрібними організаціями, або проводить власні акції, але нечасто. І навіть, якщо така акція мала розголос, до наступної акції люди в більшості своїй встигають забути назву бренду і не пов’язують наступну акцію з попередньою, якими б голосними обидві акції не були. Тому на організацію кожної наступної акції доводиться витрачати стільки само зусиль, скільки на попередню: розжовувати суть, переконувати у її необхідності тощо. Коли ж акцію ініціює відомий і шанований в народі бренд, багато людей візьме участь у ній тільки заради назви, якщо їм викласти коротко суть акції. Бо люди довіряють цьому бренду.

    Проведення спільних акцій любителів власних брендів має певну користь для справи, адже одна організація не потягне стільки, скільки всі разом. Однак глобально ефект невеликий, оскільки спільні акції також нічого не приносять носіям брендів, а тому на наступну спільну акцію знову потрібні ті самі зусилля через вищеописані причини.

    Коли в анонсах чи на всіляких гаслах, щитах, оголошеннях, листівках є купа брендів, народ не запам’ятовує жодного. Так само як і не запам’ятовує розмаїття прапорів. До того ж часто буває, що кожен з носіїв бренду хоче прорекламувати на акції свій бренд, і саме цьому вільно чи не вільно приділяється його увага. А це вже шкодить загальній справі, заради якої організовувалася спільна акція. Всі тикають один поперед одного свої прапори та бренди, і це справляє на людей та журналістів досить огидне враження. Якщо ж хтось з перехожих захоче приєднатися, то що він чує, коли підходить? Якщо всі коректні, то щось на кшталт “Ми тут всі разом, обирайте організацію, яка Вам більше подобається”. А яка подобається, коли вони для більшості людей всі однакові? І коли самі члени цих організацій не можуть 2-3 реченнями пояснити пересічній людині, чим вони відрізняються одне від одного. А пояснити це 2-3 реченнями дійсно неможливо, тут потрібно лізти в нетрі політології, чого народ слухати не бажає. І в людей виникає хоч і неправильна, але стійка підозра: щось тут не так, щось вони приховують, якщо всі такі хороші, діють спільно, але об’єднатися в одну організацію не можуть. В підсумку люди не вступають нікуди як з причин утруднення вибору, так і з причин підозри про уявні підводні течії. Розбиратися ж в програмах, ідеологіях, принципах, структурах змусять себе лише одиниці, тоді як на кілька порядків більше людей готові хоч сьогодні вступити в хорошу організацію, яка бореться за щось чисте і світле. Якщо ж таких організацій багато – в очах людей вони автоматично тьмяніють і бруднішають. “Ви спочатку між собою розберіться, а потім ми до вас вступимо” – такий вердикт виносять розмаїттю брендів пересічні громадяни. І це відбувається навіть тоді, коли народ звикає до облич протестантів та поважає окремих із них, а не до брендів.

    Якщо ж під час спільної акції хтось виявиться некоректним (а таке часто буває), навіть зовсім трошки некоректним (не буде казати анічогісіньки негативного про інші присутні бренди) і почне чемно заманювати до себе, це у більшості випадків викличе відповідну реакцію носіїв інших брендів. І кінець кінцем це може скінчитися, як розмова двох інтелігентів в анекдоті “Дякую. Будь ласка. Дякую за будь ласка. Будь ласка за дякую. Та ти знущаєшся? Та пішов ти...!”. Перехожий з криком “Всі навкруг однакові” втікає геть і більше до жодної з цих організацій ніколи не вступить.

    Взагалі, при існуванні багатьох однакових навіть за тактичними короткостроковими цілями організацій , які різняться між собою лише назвами та прізвищами членів, з часом починається найгірше, коли організація починає ревно слідкувати, щоб її бренд був прорекламований. Тоді всі пнуться один поперед одного, у вухах і очах народу мерехтять ці бренди, але ефект від ціє реклами дорівнює нулю – адже кожна організація проводить свої акції відносно нечасто, і акції ці недостатньо потужні.

    Ну а потім відбувається ще найгірше, коли носії бренду утворюють самодостатню тусовку, та починається відстоювання організаційних інтересів у спільній справі: тут ми беремо участь, а тут не беремо, тут ми вас згадали, а тут – ні, бо від вас було 2 людини, які не зіграли ролі, а від нас – 20. Кінець кінцем організації підходять до спільних акцій так, щоб витратити менше ресурсів, ніж інші, але здобути таку саму рекламу (насправді ілюзорну, як описано вище) – одні малюють гасла, випускають листівки, а інші приходять з прапорами у кожній руці. Врешті решт це призводить до того, що всі вкладають в акцію якнайменше ресурсів, зате дуже дбають про рекламу, яка нівелюється наявністю такою ж реклами з боку інших учасників акції.

    Є інша сторона медалі, коли люди вважають, що власний піар – це гріх, і що головне – робити справу, і неважливо, чий підпис стоятиме на листівках. Це також шкодить справі, бо інформація від невідомої організації, поширювана у невеликій кількості та відносно нечасто, має досить низькій ступінь довіри в людей, оскільки люди вважають, що це якась жменька, яка лише кричить, бо нічого не здатна змінити. І взагалі на інформацію від невідомих (особливо під час виборів, коли агітація виливається на голови людей відрами) просто не звертають увагу. Натомість, отримуючи постійну інформацію у великих кількостях від одного того й самого та ще й не анонімного джерела, люди сприймають її у кілька разів охочіше, оскільки звикають до бренду, приблизно знають, в якому напрямку піде мова, очікують чогось такого, з чим вже знайомі.

    Ще однією помилкою є переконання, що кожен має займатися своєю справою: екологи – захищати природу, правозахисники – права людини і т.д. Насправді такий розподіл праці негативно позначається як на самих організаціях (з вищеописаних причин малопотужності), так і на справі. Набагато краще, коли все відбувається під одним трендом, і коли в єдиній організації діють екологічний, правозахисний, комунальний і багато інших відділів, які є майже самостійними і діють так само, як і до моменту, коли були окремими одиницями, але бренд мають спільний. Тоді люди бачать, що ця організація і там щось провела, і там, і там, і що діє вона в різних площинах, і що цікавиться всіма питаннями, які хвилюють людей. І саме тоді народ бажає до такої організації вступати. Звичайно, вступ до різних відділів буде нерівномірним, і може здатися так, що екологи своєю активність спрацювали на “комунальників”. Безперсно, хтось виграє більше, а хтось – менше. Але все одно виграють усі. Бо для, наприклад, екологів та їх справи краще розширитися вдвічі поряд з тим, що “комунальники” розширяться вп’ятеро, ніж радіти, що екологічна організація зросла на 10%, а “комунальники” ненабагато більше (на 15-20%).

    Поповнення дрібних організацій проходить вкрай повільно і відбувається в основному за рахунок знайомих, а потім знайомих знайомих. Але, оскільки у цих знайомих знайомих знайомих приблизно однаково повернуті мізки, скоро стикаєшся з ситуацією, коли знайомі знайомих твоїх знайомих є також і твоїми знайомими, яких ти вже залучив.

    Люди неохоче йдуть до дрібних організацій, оскільки плутаються в назвах та погано розрізняють їх. А в будь-якої дрібної організації немає ресурсів, щоб часто і потужно нагадувати про себе. А для того, щоб люди масово йшли, потрібно, щоб діяльність організації була такою потужною, щоб її було неможливо не помітити і забути. Ця діяльність тим чи іншим чином має зачіпати інтереси більшості населення. Не просто зачіпати абстрактно, а щоб населення саме визнало, що вона його зачіпає. Оскільки всі люди різні, така діяльність має бути різноплановою, що під силу лише великій організації.

    Корисність та ефективність потужного бренду

    Наприкінці 80-х в Україні налічувалось досить багато дрібних організацій, які зростали саме за рахунок знайомих і знайомих знайомих. Однак, як тільки, скажімо, кілька студентських організацій плюс групи студентів з не студентських організацій плюс ті студенти, які не були “організовані”, адже не могли вибрати, в яку з однакових організацій їм вступати, об’єдналися в єдину Українську студентську спілку (при цьому дрібні організації ніхто не розпускав, вони відмерли природнім шляхом за непотрібністю навіть своїм членам, адже існувала потужна єдина УСС), лави її почали зростати значно швидше. Ще кращим прикладом було створення Народного Руху України, кістяк якого, поєднавши зусилля, на початку склали члени купи дрібних організацій плюс неорганізовані”, але активні люди. Його лави зростали просто шалено. Правда, тоді всі активісти, на відміну від нинішніх, розуміли необхідність такого об’єднання та єдиного бренду з різними напрямками діяльності, а тому справа об’єднання була чисто організаційним питанням. Жодними корпоративними амбіціями (особисті, звичайно, були) там і не пахло.

    Користь від єдиного бренду я побачив і тоді, коли повернувся до громадської діяльності, оселившись в Ірпені. Спочатку це невластиве Україні утворення (місто, до якого поряд з власне містом входять 4 самостійних селища) здавалося зовсім безперспективним для громадської діяльності. Забігаючи наперед, скажу, що, коли ми у 2002-му поїхали на Вінниччину, то тамтешні виборці були нам просто бальзамом на душу у порівнянні з ірпінськими. Справа в тому, що Приірпіння – молодий регіон без сталих традицій та давнього населення. Окрім Гостомеля, всі інші наші населені пункти будувалися на початку минулого століття як залізничні станції, тому населення тут – збірна солянка. Після війни тут, в курортній зоні, селилися військові та енкаведисти з усього Союзу, а потім аж до розвалу СРСР – військові відставники. В нас можна не тільки почути справжній московський акцент, але й побачити автентичний нечорноземний російський уклад життя. Більшість населення все ж українці, однак з усіх куточків нашої Батьківщини. Після аварії на Чорнобильській АЕС цей регіон став базовим по прийняттю потерпілих, від чого населення сильно збільшилось. А на ЧАЕС також працював ще той інтернаціонал, зібраний не лише з усієї України, але й з усього СРСР. Плюс вкрапленнями тут розселили поліщуків з 30-кілометрової зони.

    Проблема електорату тут полягає не в національності чи переконаннях (з цим ми вже навчилися боротися), а у відсутності комунікації між людьми, коли нема такого, як на тій же Вінниччині (та й не лише на Вінниччині), що всі кругом один одного знають, вчилися разом у школі, бігали по вулицях, працювали, знають один одного з діда-прадіда. До того ж 60% населення працює у Києві, а в Ірпені тільки сплять. Тому радіо ОБС тут працює з великими перебоями.

    На час нашого з дружиною прибуття до Ірпеня політична картина тут складалася з купи посварених між собою брендів. Деякі з них співпрацювали один з одним, однак все одно тримали камінь за пазухою. І спочатку нас сприйняли вороже, як носіїв бренду УРП, а власне організація УРП тут була продажною і бездіяльною.

    Тому почали ми з того, що у серпні 1998 року стали вдвох випускати самвидавську газету (400-900 примірників) і самі її поширювати. Завдяки газеті, носії інших брендів, хоч і з пересторогами, визнали нас за своїх та пішли на спочатку вербальний контакт. Потім почалися спільні збори, дрібні спільні справи. А далі до всіх цих брендів з пропозицією звернулася місцева рада ветеранів усіх війн, де головну скрипку грали ті, хто шкодував за розвалом Союзу, російською мовою, сильною рукою і т.д. Вони запропонували нам об’єднатися проти місцевої корумпованої влади під єдиним брендом в таку собі структуру, куди б входили і партії, і громадські організації, і трудові колективи, і окремі громадяни. Звичайно ж, що це не було зовсім щиро, оскільки їх представники мріяли про перемогу на місцевих виборах. Ми були їм потрібні насамперед для того, щоб вибити у влади з рук ідеологічний козир, а також, щоб ми не співпрацювали з владою проти них на ідеологічному грунті, як співпрацювали тоді з Кучмою проти комуністів націонал-демократи. Допускати нас вони не боялись, оскільки за чисельністю переважали всіх разом узятих у кілька разів.

    Ми страшенно розстроїлись, бо самі хотіли утворити щось подібне, але пізніше, коли станемо на ноги, однак після утворення цього об’єднання творити своє з такими ж засадами було пізно. Люди б цього не зрозуміли, що існує дві неполітичні нібито організації, які різняться ідеологією, і не підтримали б масово жодної. Тому ми вирішили туди вступити, керуючись самим правильним принципом: “Не дивись, хто робить, а дивись, що роблять”. Однак нас не підтримали більшість наших соратників. Жодна націонал-демократична партія чи громадська організація, в т.ч. й наша рідна УРП, туди не вступила. Ми, десяток однодумців, вступили туди як індивідуальні члени, а ще туди вступили купа інших неполітичних громадських організацій (городники, споживачі, пенсіонери тощо). Тоді, 12 грудня 1998 року, це було перше в Україні об’єднання правих та лівих. І саме реакція влади, яка страшенно цього перелякалася (хоча до цього створювалося безліч найрізноманітніших ідеологічних коаліцій), показала, що ми – на правильному шляху. Ми зрозуміли, що найбільше вона боїться простого об’єднання чесних і щирих (кожен по-своєму щирий, і комуніст, що дійсно вірить у Леніна, а не як Симоненко у долар, і націоналіст, що вірить у Бандеру, а не як Бойко у долар) людей, бо втрачається можливість розділити їх за ідеологією.

    В підсумку ми, як молоді, розумні та активні, завоювали серед ветеринарів авторитет, оскільки боролися не за політику, а за їх же права. В рядових лівих зменшилася недовіра, нас почали поважати. І все в нас було добре, аж поки ця організація не перестала існувати. Нас так і не зареєстрували, але ми розвивалися. Перший мітинг провели на День Незалежності, 24 серпня 1999 року. Влада так злякалася, коли побачила наше повідомлення про мітинг за два тижні до свята, що скасувала всі святкування. А ми неймовірними зусиллями зібрали аж 100 чоловік, з яких 90 були свої. І були такі втішені, що аж смішно сьогодні. Зараз на мітинги може прийти 10 своїх, а решта – народ. А тоді народ не ходив, кожного потрібно було запрошувати індивідуально.

    Апогей нашої слави припав на 23 березня 2000 року, коли після підвищення тарифів в будень біля виконкому зібралося понад 2183 особи (саме стільки людей підписалися під резолюцією мітингу, реально ж їх було, звичайно. Для маленького Ірпеня (40 тис. населення в місті і 100 тис. в регіоні) це є дуже багато людей навіть сьогодні. Тоді ж таких мітингів не збирали навіть у Києві. Десь через місяць 28 партій та організацій влаштували мітинг проти передачі Московському патріархату Свято-Успенського Собору Києво-Печерської Лаври. Роздавали по всьому Києву листівки, обдзвонювали всіх членів, підняли всі осередки, а прийшло 880 осіб. І це був найчисельніший на той час мітинг в Україні. Потім були трохи чисельніші мітинги на захист уряду Ющенка, але 90% мітингуючи там були звезені за гроші. Результатом нашого мітингу стало оточення народом, як чорною хмарою, виконкому, витіснення нечисленних міліціонерів від входу і негайне скасування переляканим мером підвищення тарифів на комунальні послуги. Коли ж на нас подали до суду, народ той суд просто захопив ненасильницьким шляхом (заполонив усе приміщення так щільно, що ніхто не міг ні зайти до суду, ні вийти, ні навіть вийти з кабінету до коридору), і перелякана суддя винесла вердикт, що ми – ні в чому не винні.

    На жаль, та наша організація розвалилась. На це було кілька причин. По-перше, влада купила частину лідерів ветеранських організацій. По-друге, багато людей з інших організацій зневірились, що нас так і не зареєстрували, і пішли. По-третє, ми також не приділили достатньо уваги порятунку єдності, бо втягнулись... у боротьбу за бренд. Це був бренд УРП, яку Кучма хотів забрати під себе. Зараз я шкодую, що ми витратили на це стільки часу, але тоді це здавалось важливим. Кучма, щоб легітимізувати свою диктатуру, яку він мав ввести після імплементації квітневого 2000 року референдуму, підгрібав під себе лівих і правих, щоб мати образ загальнонародного президента. А ми не хотіли віддати йому бренд першої в Україні партії з такою героїчною історією: радянські дисиденти-УГГ-УГС-УРП. Ми перемогли, але в Ірпені довелося починати все з початку.

    Після цього стали ми в Ірпені і далі діяти спільно, але такою собі коаліцією організацій. Діяли і разом, і окремо. Й ефекту було значно менше, ніж коли діяли під єдиним брендом. Бо зроблять щось споживачі – люди питають: “Ви хто?” Вони кажуть: “Споживачі”. Люди задумуються, але поки ті самі люди дочекаються іншої акції споживачів, вони забудуть їх назву. Бо ж споживачі не проводять акції лише в одному мікрорайоні. Те саме було й з іншими організаціями. А коли разом проводили спільні акції, то виходило те, що я вже описував. Люди не запам’ятовували купу назв, не знали, куди їм вступати. Їм кажеш: “Ми всі хороші, обирайте на смак”, а вони відповідають: “А що ж ви такі хороші не об’єднаєтесь разом, а мерехтите тут прапорами та назвами, як веселкою”. А коли виявляється, що ти член цієї організації, але у цю також входиш, однак ця організація і та – не тотожні, то в людей просто починав їхати дах, і вони зі словами “Ви між собою розберіться, хто і що, структуруйтесь, а тоді ми до вас вступимо, бо нічого незрозуміло, а в незрозумілі речі ми не влазимо” йшли геть. Я про це вже писав.

    Ми наївно думали, що головне – робити справу, будувати громадянське суспільство, досягаючи його кожною конкретною акцією і не чекати дивідендів. Виявилося, що все це не так. Ми зробили дуже багато корисних справ для всіх мешканців, але люди не знали, що це – ми. І тому кожну наступну справу доводилося робити спочатку. Тобто шукати бажаючих приєднатися, організувати тощо. А все це – величезна трата часу і сил. І навіть грошей. І так, поки ми відвойовували у влади один метр свободи, влада з інших боків захоплювала п’ять. А організувати опір, коли тебе не знають, дуже важко. Багато йде часу і сил. Погано йдуть люди просто так на гасло і заклик. Їм потрібно знати, хто за цим стоїть. А зараз, в часи корчинських і загальної моди на третю і шосту сили, параноя людська ще побільшала. Тому ресурс бренду є дуже важливим.

    До речі, ми ніколи не страждали параноєю “з ким робити, а з ким не робити”. Ми дивилися лише на “що робити”. Тому брали участь і в організованих комуністами чи вітренківцями акціях з соціальних питань, навіть роздавали листівки з адресами і телефонами їхньої обласної організації, якщо їх зміст не суперечив нашим поглядам. І взагалі ми всі роздавали листівки один одного, хто які привезе з Києва – всі інші роздають. В підсумку від цього вигравали також всі. Бо, якби не роздавали під час спільних акцій, то до жодної партії ніхто б не звертався, а так до когось (в кого більше листівок) більше зверталося, а до когось менше, але все одно зверталися. А якби не роздавали, то жодна партія чи організація сама не провела б акцію, щоб людям вона сподобалася, і щоб вони захотіли взяти ці листівки.

    Політично стурбовані нам казали що ми – ненормальні, що всюди написано, що акцію організовує, наприклад, ПСПУ, а ви на неї малюєте гасла, говорите розумні речі під їхніми прапорами і цим піднімаєте їм авторитет. Насправді все було навпаки. Вони забезпечували нам аудиторію, серед якої ми, як розумніші, активніші і менш демагогічні, знаходили прихильників. Так, на мітингах вітренківці разом з правильними словами про погану каналізацію постійно критикували буржуїв, Ющенка, Тимошенко, націоналістів, і через слово казали, що вони від Наталії Вітренко. Деякі наші не витримували і теж починали піарити свої партійні бренди, говорячи на тому ж мітингу такі ж правильні речі плюс щось позитивно про свою партію. А потім виходив хтось з нас і казав: “Я не буду говорити про партії і своїх вождів, хоча я є членом УРП. Але ми зібралися тут не для здобуття політичних дивідендів, а для вирішення злободенної проблеми. Тому я не буду ні на кого нападати і нікого захищати, хоча про уряд Ющенка-Тимошенко тут сказали неправду, а просто хочу захистити від свавілля влади в галузі каналізації всіх вас і себе також, оскільки сам (а) є таким (ою), як кожен із вас. І далі по цій проблемі, нападаючи лише на Кучму, олігархів (проти них виступали й вітренківці), а в основному – на місцеву владу. В підсумку після такого виступу всі прапори можна було викинути, люди зневажливо посміхалися вбік як лівих, так і правих піарників, а по закінченні до нас підходили і цікавились. При цьому хтось обов’язково задавав питання: “А Ющенко? А Вітренко? А Кучма?” І тоді ми відповідали, влаштовуючи міні-мітинг. І ця відповідь сприймалася краще ніж рекламний виступ з трибуни. А ще питали: “Ви там між рядками казали, що з якоїсь партії?” І ось тоді можна вже було піарити свою партію спокійно в невимушеній розмові, а не в надривному рекламному виступі. Бо не такий вже і дурний в нас народ.

    Так ми здобували “ресурс фейсу”, але це – нестійкий ресурс. Фейс забувають, якщо часто його не бачать. Тому ми зрозуміли, що все ж таки потрібна така штука як ресурс бренду. Стали проводити “сепаратні” переговори. Зібрали нормальних людей з різних організацій і утворили блок “За чесну владу”. Там зібралися самі активні люди, тому організація стала самодостатньою. Решті сказали – приєднуйтесь або залишайтесь зі своїми брендами. Хтось приєднався, хтось пішов. Побачили, що в нас виходить, а в них – ні, “ушельці” також почали приєднуватись. А ті, хто не приєднався, зараз ніхто. Вони нічого не можуть організувати, тому реально в регіоні існує дві сили – влада і наш блок “За чесну владу”. Російські шовіністи, які діють разом з нами, вже давно вивчили українську мову, деякі навіть забули російську, комуністи втратили половину свого електорату, опинившись на третьому місці (після НУ та БЮТ), натомість результат “Нашої України” по нашому округу нижчий лише за західні області і разюче відрізняється від інших округів області і навіть столиці.

    Так стали ми знову діяти спільно. Зроблять щось споживачі, їх спитають: “Хто ви?” А вони: “За чесну владу”. Городники щось зроблять – теж кажуть “За чесну владу”. Інші щось – так само. Тому люди часто чують назву і знають, що ми робимо і те, і те, і те. Багато чого робимо. І народ потягнувся до нас, і ми стали розширятися, і результатів я не буду навіть описувати, їх можна побачити на сайті ЦВК, бо там не треба нічого доводити словами. Кожен може зайти і пересвідчитись.

    Помилка штучного клонування

    Помилковим є і штучне клонування великої кількості дрібних організацій типу різного спрямування, щоб привабити різних людей за ступенем ідеології, радикалізму, інтересів тощо. Це вже було на початку 90-х в Народному Русі, коли там створили партії різних назв та ідеологій і ступеню радикалізму (Республіканська, Демократична, Селянсько-демократична, Соціал-демократична, Партія зелених, ще купа всіляких) і думали, що селяни вступатимуть до СелДПУ, консерватори до УРП, ліберали до ДемПУ, прихильники державного регулювання до СДПУ, любителі природи до ПЗУ. В підсумку всі ці партії спочатку розірвали Рух на частини, а потім маргіналізувалися. І неправдою є те, що винні люди, які стояли на чолі цих партій. Бо, по-перше, не можуть бути всі люди такими недолугими. По-друге, ці самі люди в єдиному Русі були суперпотужними постатями та ефективними діячами.

    Штучне клонування має сенс лише там, де існує страх вступу до політичної організації, але дозволена і навіть заохочується діяльність організацій громадських. Так було наприкінці 80-х, коли влада загравала з “неформальними” історико-культурними, екологічними та іншими організаціями та жорстко переслідувала політичні. Тоді ми штучно створювали такі осередки, в яких готувалися люди до участі в організаціях політичних. Наприклад, студентська політична організація “Громада”, яку тодішній ідеолог ЦК КПУ Леонід Кравчук називав екстремістською, мала “сателітів” мовно-культурного та екологічного плану.

    Зараз же таке клонування не має сенсу, оскільки влада не заохочує будь-яку громадську активність і вперто прагне контролювати всіх і вся, не зважаючи на напрямки діяльності.

    Назва і символ

    Існує також рудиментарно-совкова впевненість, що “как ви яхту назавьотє, так ана і папливьот”. Тобто, що достатньо вигадати класну назву і логотип, і народ кинеться гаряче нас підтримувати. Насправді це все не так. Звичайно, назва і логотип важливі, вони можуть впливати на успіх. Якщо назвеш організації словом з трьох букв, то від народу його і отримаєш замість підтримки. Однак насправді значення бренду його носії сильно перебільшують. Їм здається, що назва має бути стильною, місткою і ше невідомо якою. Однак підходять до назви з власних уподобань, які можуть зовсім не співпадати з уподобаннями народу (так найчастіше і буває). Другий помилковий критерій, з якого часто виходять носії бренду, це – загадковість. Насправді народу глибоко все одно, що з’явилася ще одна організація з незрозумілою назвою. Не є аж таким зацікавленим наш народ, та й організацій зараз стільки, що ніхто просто назвами не цікавиться (якби вони всі хоч щось робили, окрім піару власних назв). Тому загадкою переймаються лише журналісти та жменька політично стурбованих. І то їхня цікавість закінчується найчастіше не приєднанням чи симпатією, а просто взнаванням істини: що це за організація і хто до неї входить. Для того ж, щоб досягти успіху, потрібно зацікавити собою народ. І лише брендом це зробити неможливо.

    Тому вимоги до бренду не такі вже великі. Вони є приблизно такими, як вимоги одного мого знайомого до штанів: аби були не заширокі й не завузькі, не закороткі та не задовгі, а також без дірок і з усіма ґудзиками. Щодо бренду, то тут існує більше пересторог, аніж позитивних очікувань. Бренд не має відлякувати. Тому краще обрати не самий яскравий бренд і навіть взяти досить неоковирний, ніж влучний та загадковий, але двозначний з точки зору його сприйняття народом. В часи боротьби за незалежність ми взагалі не думали особливо про бренди. Вони часто складалися з кількох слів, наприклад, Українська студентська спілка, зате були зрозумілими, і справа аж ніяк не страждала від відсутності влучності, яскравості, загадковості. Бо так само як геній – це 99% поту і лише 1% таланту, так само і організація – це 99% тяжкої систематичної повсякденної праці і лише 1% бренду.

    Що там казати, якщо бренд нашого першого ірпінського ліво-правого об’єднання у нас був такий, що гірше й неоковирніше просто не буває: “Ірпінське регіональне об’єднання політичних та громадських організацій, трудових колективів та окремих громадян Київської області”. Запам’ятати і вимовити оце від початку до кінця могли тільки дві людини, але це аж ніяк не позначалося на наших успіхах.

    Нинішній бренд “За чесну владу” теж не найкращий. Але нам це аж ніяк не заважає. Нас під ним уже всі знають, і судять не за назвою, а за справою. Та й назва не така вже й погана. По-перше, вона несе в собі суть, всім ясно, що ми хочемо. По-друге, неоковирність нашого бренду (ми не думали над такими нюансами, коли обирали назву) викликає певне зацікавлення. Люди сміються: “Де ви бачили чесну владу? Поміняйте назву”. Але сміються по-доброму, вважаючи нас наївними. Це не так вже і погано, бо наївність викликає позитивні емоції, а не негативні. Коли ж вони бачать, що нам щось вдається, вони самі починають потроху вірити, що можна щось змінити і мати цю чесну владу. Сама назва позитивна, відторгнення не викликає.

    А ще в нас є логотип. Він іще гірший за назву, і ми його мало використовуємо. Тому під ним нас мало хто знає, але нам все одно. Бо знають за назвою. Висновок: тяжко працюй, і до тебе потягнуться люди. Тому і на виборах ми не піарили сильно Ющенка і Жовтяка (а скільки довелося вислухати нарікань, що ми їх мало рекламуємо), а просто сказали: “Блок “За чесну владу” подумав і вирішив, що в ситуації, яка склалася, найкраще буде віддати свої голоси “Нашій Україні” та Жовтяку”. Хто не хоче голосувати за НУ – голосуйте за БЮТ, СПУ або “Єдність” і за Жовтяка. Можете навіть за КПУ. Але ні в якому разі не голосуйте за “Єду”, СДПУ (о), майбутніх жінок, “зеленкуватих”, КОПів, нових дегенератів та ін. і Петра Мельника. І ось результат “на ліце”, точніше на сайті ЦВК. Те саме стосується й невиборних справ. Як ми скажемо – так наші прихильники і зроблять. І не треба багато гарних і нещирих слів, що такий-то політик ледь не янгол з крильцями. Люди все розуміють, а хто не розуміє, той і так проголосує за Януковича, бо в нього більше можливостей для зомбування, аніж у опозиції.

    Коли бренд діє найкраще

    Тоді, коли ти не є істиною в останній інстанції. Тому найкраще мати загальноукраїнську організацію. Тоді в людей складається враження, по-перше, потужності, по-друге, харизми. Бо, коли тебе кожен день бачать на вулицях, іноді неголеного чи у спортивних штанах з відром із сміттям, з тобою просто можна порозмовляти, тебе вже великою людиною не вважають і помічають твої недоліки: як ти в носі колупаєшся, як ти з головою непомитою чи у штанах непопрасованих вийшов тощо. А так в людей, якщо вони бачать, що ти в принципі хороший, є віра, що там десь нагорі, де нас нема, є кращі люди. А місцеві організації та їх члени завжди мають якісь недоліки, та це не так страшно. Головне що Там, Де Нас Нема, Є Щось Таке...

    Чому я так кажу? Бо помітив, що з найбільшим пієтетом ставляться до нас ті, хто бачив в інших регіонах України позитивні дії місцевих соціалістів. А в СПУ є гасло “За чесну владу, за краще життя”. Це гасло найчастіше лунає саме на місцях, де соціалісти борються за справедливість, проти свавілля влади, підвищення тарифів тощо. Деякі люди бачать самі під час поїздок до батьків, дізнаються від родичів, що там десь під гаслом “За чесну владу” щось хороше зробилось. І цим людям здається, що ми є лише осередком великої потужної організації. Таких не багато, але по них бачу, що, коли думають, що ти – частина чогось загальноукраїнського, тебе поважають більше.

    І останнє. Про рекламу.

    Тут є два наріжних каменя:

    1. Організація повинна рекламувати себе, бо тільки так вона здобуде довіру до своїх принципів, поглядів та дій.

    2. Реклама має бути вторинною. Первинною має бути справа навіть тоді, коли прорекламувати себе не вдасться.
  • 2005.05.30 | Olha_K

    І ще: Ситуация пост-майдана. Что делать и кто виноват? (лінк)

    Л. Богачик: Ситуация пост-майдана. Что делать и кто виноват?

    http://maidanua.org/static/mai/1111602852.html

    Про що це? Цитата з тексту:

    Один из важных факторов становления демократической модели - функционирование "общественного сектора", представленного рядом общественных организаций. Как старыми, существующими с десяток лет, так и новыми общественными движениями, которые претендуют на создание организаций "нового типа".

    На самом деле, очень заманчиво было бы представить, что реально появятся организации, которые будут справляться с функциями стимуляции и оформления процессов в гражданском обществе. Т.е. займут позицию, которая позволит создать реальные механизмы общественного взаимодействия, чтобы обеспечить необходимую динамику и воздушное пространство для "модели демократии".

    К сожалению, практика показывает, что общественные движения в Украине, исполнив свою революционную роль, не столь эффективно функционируют уже в статусе общественных организаций.

    Читати далі

    http://maidanua.org/static/mai/1111602852.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.31 | Sztefan von Seitz

      Re: І ще: Ситуация пост-майдана. Что делать и кто виноват? (лінк)

      какая там "революционная роль"...
  • 2005.05.31 | Sztefan von Seitz

    все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

    В кінці додаю текст про громадські виборчі кампанії. Цей текст писав на наше прохання Балаш Ярабік, що згадуєтсья в ганебній статті про "комівояжерів революції", і що. насправді є дуже цікавою людиною, та нереволюціонером.

    1. ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ!!!!!

    2. Кампанії можуть не бути багаточисельними. Багаточисельність не гарантує досягнення цілі. Сама по собі чисельність організації - не ціль.

    3. Зверніть увагу на компоненти стратегії (пункт Д. Як підготувати й розпочати проект освіти виборців).

    4. Останній пункт списку кроків для планування стратегії є "архіважним" - "6. Оцінка і зміна стратегії." Це те, що в Україні зазвичай не робиться. Ідеальним варіантом оцінки може бути реально незаледний, зовнішній аудит.

    -> Картки. Ідея цікава, та коли на ній засноване все - це суміш комерційного і політичного проекту. В результаті є сенс очикувати провал в оидвах напрямках.

    -> Партія. Це зовсім інший спосіб роботи ніж ГО або громадський рух. Він дуже спеціалізований, потребує значних ресурсів, має грунтуватися на актуальній філософії і мати спроможність ефективно працювати з широким колом суспільних проблем.

    Ідеологія партії не замінить вище згаданих складових: Наприклад, те, що зараз є УРП-Собор, маючи розвинену ідеологічну базу, мали на початку 1990х 100-150 депутатів Верховної Ради (біля 30% парламенту); зараз - 4.

    -> "Маркер" або немаркер - як кому хочеться це назвати, але в реальності це все одне і те ж. Ось він маркер - ПРИНАЛЕЖНІСТЬ. Може бути інший "маркер" - асоціація організацій. І все. Це єдиний потенційно стабільний "маркер". З іншого боку, ефективні кампанії можна робити і без маркера, і без "бренда".









    ==================================================================

    КАМПАНІЇ З ОСВІТИ Й МОБІЛІЗАЦІЇ ВИБОРЦІВ
    А. Визначення термінів
    Позапартійні проекти, пов’язані з виборами

    Це діяльність, яку здійснюють громадські групи (НУО), не пов’язані ні з якими політичними партіями. Ці зусилля не підтримують і не заперечують ніяких кандидатів або політичних сил. Такі НУО діють як політично нейтральні організації, що однаково ставляться до всіх наявних партій, які змагаються (наприклад, забезпечують однаковий час для презентації точок зору кандидатів з ключових питань). Позапартійність забезпечує їм більшу довіру громадськості, нерідко її вимагає й законодавство, статути НУО або умови, поставлені донорами.

    Б. Чому громадські організації здійснюють позапартійні проекти, пов’язані з виборами?
    Сьогодні в усьому світі багато громадських організацій, які дуже активно працюють під час виборів. Вони надають корисні послуги особливій цільовій аудиторії або громадськості в цілому, навчають їх, приживлюють політичну культуру й забезпечують вільний і чесний виборчий процес. Вони звертають увагу громадськості на можливі проблеми в виборчому процесі, на ключові політичні питання або конкретні проблеми, що становлять громадський інтерес, але зневажені політичними партіями.

    В. Типи позапартійної діяльності, що пов”язана з виборами
    Позапартійні виборчі проекти можна розділити на три головні категорії:

    - Програми навчання виборців – базова й більш ускладнена освіта виборців;

    - Кампанії підвищення активності виборців;

    - Спостереження за виборами.

    Базова освіта виборців
    Вона може набувати різноманітних форм: навчання громадян їхніх основоположних прав обирати й бути обраними, маловідомих або щойно прийнятних аспектів виборчого процесу, таких як реєстрація виборців, коли, де й як опустити бюлетень, як поводитися в разі порушень, тиску або шахрайства.

    Більш ускладнена освіта виборців
    Ці зусилля спрямовано на підвищення громадського усвідомлення ключових виборчих проблем шляхом розкриття для електорату відмінності в передвиборних платформах і позиціях кадидатів, що змагаються. Тут може бути застосовано чимало різновидів діяльності (наприклад, пам’ятки для виборців, аналізи програм, представлені в ЗМІ, організовані НУО громадські форуми з кандидатами, що беруть участь у передвиборних змаганнях).

    Кампанії підвищення активності виборців (КПАВ)
    Їх спрямовано на мотивацію тих груп виборців, які розчаровані або незацікавлені в виборах і швидше за все не візьмуть у них участі. Цільова аудиторія зусиль КПАВ може складатися з тих суспільних груп, інтереси яких не відображені в виборчих моделях (наприклад, молоді люди, етнічні меншини).

    КПАВ можуть використовувати або комбінувати різноманітні методи для досягнення цільових груп, такі як:

    - Кампанії в ЗМІ (комерційні засоби масової інформації, оголошення в громадських місцях, плакати, білборди, веб-сторінки тощо).

    - Масові заходи (вуличні хеппенінги, музичні концерти, спортивні змагання, театральні вистави тощо).

    - Прямий контакт з виборцями (поширення друкованих матеріалів “від дверей до дверей”, безпосередні дискусії “сам-на-сам”, телефонні дзвінки до виборців, розсилання поштових відправлень тощо)



    КПАВ прагнуть змінити громадські настрої, тобто запропонувати мотивації розчарованим і скептичним громадянам, щоб вони замислилися про вибори й свою можливу участь у них. Добре організовані КПАВ привертають увагу громадськості й пропонують їй сильні аргументи щодо важливості виборів, унікальної ролі кожного виборця і / або впливу тих, кого ми обираємо, на повсякденне життя виборця (увагу цільових груп можуть привернути широковідомі особистості).

    Спостереження за виборами
    Спостереження за виборами з боку вітчизняних організацій спостерігачів є шляхом прямого залучення й навчання великої кількості громадян для нагляду за чесністю виборчого процесу й повідомлення про тиск на виборців та порушення на дільницях.

    Позапартійні проекти НУО можуть комбінувати більшість із перелічених видів діяльності в залежності від специфічних потреб і проблем, пов’язаних з конкретними виборами, особливостей цільової групи й обраної галузі, на яку вони поширюють свою відповідальність.

    Д. Як підготувати й розпочати проект освіти виборців
    1. Опишіть проблему. Які основні проблеми дотичні до виборів? При аналізі проблеми використовуйте дослідження й бази даних з доповідей про минулі вибори, опитування, фокусні групи і т. ін.



    2. Визначте мету. До вирішення якої з раніше ідентифікованих проблем звертається ваш проект? Яке вирішення ваш проект пропонує, тобто яка специфічна мета проекту? Чи відповідає вона вашим стратегічним середньо- або довгостроковим перспективам, чи відповідає місії вашої НУО?

    3. Оберіть цільову групу. До кого ви плануєте звертатися зі своїм проектом? Які специфічні потреби й настрої цільової аудиторії? Використовуйте доступні результати досліджень і бази даних, реалістично окресліть межі цільової групи – загальнонаціональна вона, регіональна чи місцева?

    4. Визначте головний зміст (месидж) – Розробка месиджу) – Що прагне почути цільова група? Що може їх змусити діяти так, як ви б хотіли? Використовуйте всі наявні дослідження, знахідки й допомогу фахівців з PR для створення кількох зразків месиджу, якщо це необхідно. Мобілізуйте “посланців” та засоби доставки. Як ви забезпечите цільову групу можливістю почути вас? Від кого б вони хотіли почути ваше послання? Хто є найбільш гідним довіри серед вашої цільової аудиторії? Це можуть бути справжні голоси лідерів громади, які діляться своєм власним досвідом, це можуть бути широковідомі й шановані громадськістю особистості, це можуть бути привабливо сформовані друковані матеріали тощо. Які шляхи й канали донесення вашого послання будуть найбільш продуктивними, найпевніше вплинуть на цільову групу? Чи це буде прямий вплив, чи опосередкований через ЗМІ, чи комбінація обох? Якщо так, то як об’єднати їх у найприйнятніший спосіб? Ключем може бути детальна оцінка їх і належне сплетення в єдине переможне ціле. Якщо один із методів донесення вашого послання недоступний (скажімо, ЗМІ не бажають співробітничати), не засмучуйтеся й не опускайте рук, натомість використайте ВСІ інші доступні засоби.

    5. Планування тактичних дій. У процесі планування слід уважно обміркувати всі можливі тактики й зважити, наскільки придатні вони в поточній ситуації. Організаціям слід проаналізувати свої внутрішні ресурси (людські, фінансові, фахові) та зовнішні джерела (стратегічні партнери, коаліції, закордонні та вітчизняні фінансові гранти, експерти). Чого ще бракує, які лакуни слід заповнити? З цим можна впоратися самостійно, чи варто залучити більше партнерів? Корисними інструментами можуть бути коаліції, спеціально створені спілки й мережі різних організацій. Вони допоможуть об’єднати людські й фінансові ресурси. Вирішальною для запланованої діяльності може стати співпраця з благодійними, волонтерськими, дослідницькими та медійними організаціями й установами. При написанні плану необхідно зазначити графік дій, бюджет, штат, розподіл обов’язків.



    Здебільшого кампанії з освіти й мобілізації виборців вимагають творчої наснаги, щоб привернути увагу електорату, змусити його почути ваш месидж знову, знову й знову. Круглі столи, семінари й конференції не дуже сумісні з ефективною просвітою виборців. Значно доречніше обрати вуличні акції, рок-концерти, контакти з електоратом з дверей у двері та сам-на-сам або будь-які інші новаторські заходи, які цільовій групі ще не набридли, які змусять її слухати, змусять діяти.

    6. Оцінка і зміна стратегії. Регулярно оцінюйте свою діяльність і її вплив на цільову групу. В результаті ви можете помітити, що деякі види вашої діяльності не дуже ефективні, вони не досягають цільової групи або не знаходять у неї відгуку. В такому випадку обміркуйте ще раз відповідні напрямки роботи, придумайте нові, які більше відповідають потребам цільової групи й цілям усієї кампанії.

    Е. Спрощений аналіз проблем пов”язаних з виборами, на які слід звернути увагу під час кампаній з освіти виборців в Україні
    O РЕЗУЛЬТАТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОЧИКУВАНЬ ВИБОРЦІВ, ЩО БУЛО ПРОВЕДЕНЕ 2004 РОКУ[1]

    v Українці хочуть голосувати. Явка виборців на національні вибори складає приблизно 70%, і приблизно 50% - на регіональних і місцевих виборах.

    v Незважаючи на вік, освіту і рівні доходів, українців загалом вважають, що результати виборів спотворюються. Вони вважають це за даність, і що ВОНИ нічого не можуть з цим поробити.

    v Існує „український виборчий парадокс”: хоча високий відсоток виборців ходять голосувати, українці не вірять, що їх вибір щось важить, не вірять що вони можуть реально впливати на уряд і його дії, а також вірять що вибори будуть сфальсифіковані. Але все рівно голосують.

    v Українські виборці переймаються політикою. Вони слідкують за політикою і політиками. Переважна більшість виборців отримують політичну інформацію практично ексклюзивно з національних каналів ТБ, а також нарікають на недостаток об”єктивності інформації, доступ до якої вони мають під час виборчих кампаній.

    O ВИСНОВКИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИБОРАМИ У 2002-2004 РОКАХ[2]



    v Виборчі кампанії відзначаються нерівним доступом до мас-медіа для всіх кандидатів. Інформація, яку отримують виборці про кандидатів є викривленою на користь про-владних кандидатів, і існує дуже обмежена інформація про опозиційних кандидатів.

    v Виборці знаходяться під пресом щодо того, як голосувати.

    v Випадки хабарів виборцям стаються часто під час кампаній або у день виборів.

    v Списки виборців є некоректними, що призводить до процедурних проблем під час голосування і до підвищеного рівня недовіри громадян у надійність всього процесу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.31 | Пані

      Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

      Sztefan von Seitz пише:

      > Ідеологія партії не замінить вище згаданих складових: Наприклад, те, що зараз є УРП-Собор, маючи розвинену ідеологічну базу, мали на початку 1990х 100-150 депутатів Верховної Ради (біля 30% парламенту); зараз - 4.

      Що за фігня? Такого ніколи не було. Ніяких 100-150 депутатів від УРП (Собор в ті часи навіть не зачався) не було ніколи.

      А проблема тут визначена і була визначена з самого початку. Відсутність координації та артикульованого спільного бачення подальшої спільної стратегії дій різними групами громадянських активістів.

      Казалось би - при чем тут вибори?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.31 | Sztefan von Seitz

        Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

        Пані пише:
        > Sztefan von Seitz пише:
        >
        > > Ідеологія партії не замінить вище згаданих складових: Наприклад, те, що зараз є УРП-Собор, маючи розвинену ідеологічну базу, мали на початку 1990х 100-150 депутатів Верховної Ради (біля 30% парламенту); зараз - 4.
        >
        > Що за фігня? Такого ніколи не було. Ніяких 100-150 депутатів від УРП (Собор в ті часи навіть не зачався) не було ніколи.
        >
        > А проблема тут визначена і була визначена з самого початку. Відсутність координації та артикульованого спільного бачення подальшої спільної стратегії дій різними групами громадянських активістів.
        >
        > Казалось би - при чем тут вибори?

        Пані, суспільна проблема. Потім.

        Відмутність координації - для чого координації?

        Подальної спільної стратегії дій груп. Стратегія дій має виходити з суспільної проблеми.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.05.31 | Пані

          Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

          Sztefan von Seitz пише:

          > Пані, суспільна проблема. Потім.

          Суспільна проблема все та ж - кучмізм. Або - стара прогнила система державної влади та відносин держави із гродамянами.

          >
          > Відмутність координації - для чого координації?

          Зміни системи. Декучмізації.

          > Подальної спільної стратегії дій груп. Стратегія дій має виходити з суспільної проблеми.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.06.01 | Гюльчатай

            Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

            Пані пише:
            > Sztefan von Seitz пише:
            >
            > > Пані, суспільна проблема. Потім.
            >
            > Суспільна проблема все та ж - кучмізм. Або - стара прогнила система державної влади та відносин держави із гродамянами.
            >

            Но метафора "кучмизм" никак не поможет определиться с действиями, не поможет их спланировать. А конкретная проблема работы с избирателями на "Выборах-2006" - поможет.
            Это и есть планирование.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.06.01 | Пані

              Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

              Гюльчатай пише:
              > Пані пише:
              > > Sztefan von Seitz пише:
              > >
              > > > Пані, суспільна проблема. Потім.
              > >
              > > Суспільна проблема все та ж - кучмізм. Або - стара прогнила система державної влади та відносин держави із гродамянами.
              > >
              >
              > Но метафора "кучмизм" никак не поможет определиться с действиями, не поможет их спланировать. А конкретная проблема работы с избирателями на "Выборах-2006" - поможет.

              Проблема роботи з виборцями без врахування системної кризи, яка все більше спливає на поверхню, не вирішиться. тому і те, і те треба.

              ПС. Ви мій мейл отримали кілька днів тому?

              ПС2. нарешті є бюджет Харківської області. Можемо почати спроби порівняння, якщо все ще є зацікавленість.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.06.01 | Гюльчатай

                ОФФ

                Пані пише:
                > ПС. Ви мій мейл отримали кілька днів тому?

                Да, и даже ответил. И списался, с кем нужно. И ответ оттуда получил. И буду.
                >
                > ПС2. нарешті є бюджет Харківської області. Можемо почати спроби порівняння, якщо все ще є зацікавленість.

                Да, есть. Давайте мылом спишемся. (Вроде я высылал свой электронный вариант? - Доходил? Повторять? И т.п.)
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.06.01 | Пані

                  Re: ОФФ

                  Гюльчатай пише:
                  > Пані пише:
                  > > ПС. Ви мій мейл отримали кілька днів тому?
                  >
                  > Да, и даже ответил. И списался, с кем нужно. И ответ оттуда получил. И буду.

                  Гут!!!

                  > >
                  > > ПС2. нарешті є бюджет Харківської області. Можемо почати спроби порівняння, якщо все ще є зацікавленість.
                  >
                  > Да, есть. Давайте мылом спишемся. (Вроде я высылал свой электронный вариант? - Доходил? Повторять? И т.п.)

                  не треба, все є, спишемося. Уявіть сбоі - бюджет області прийняли тільки ВЧОРА! На сайт виставили одразу.
          • 2005.06.01 | Sztefan von Seitz

            Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

            > Суспільна проблема все та ж - кучмізм. Або - стара прогнила система державної влади та відносин держави із гродамянами.

            кучмізм. А що робити, якщо дуже помаранчові урядовці стараються робити те ж саме, що і уряд Кучми, при тому залишаючись 110%-во антикучмістами? :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.06.01 | Пані

              Re: все починається з визначення ПРОБЛЕМИ

              Sztefan von Seitz пише:
              > > Суспільна проблема все та ж - кучмізм. Або - стара прогнила система державної влади та відносин держави із гродамянами.
              >
              > кучмізм. А що робити, якщо дуже помаранчові урядовці стараються робити те ж саме, що і уряд Кучми, при тому залишаючись 110%-во антикучмістами? :)

              На словах залишаються. Не на ділі.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.06.01 | Sztefan von Seitz

                останнє питання

                > На словах залишаються. Не на ділі.

                Які критерії?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.06.01 | Land

                  Лезвие Оккама

                  Помните принцип: не надо плодить сущности сверх необходимого.

                  Вот все повторяют волшебное слово "кучмизм". А что оно означает, кроме чиновной диктатуры с легким личностным акцентом? Или это специфическая форма правления? Тогда может есть смысл внести в политологию термины "лукашизм", "туркменбашизм" и пр?

                  Мы как всегда прячемся за детали, не пытаясь рассмотреть проблему в целом. Отсюда и получаются ереси, когда ворюга-чиновник из вчерашнего дня - наш лютый враг, а не менее вороватый сегодняшний - вроде неразумного ребенка. Тому що - помаранчевый...

                  А вот как только мы станем смотреть на вещи отстраненно, эта иллюзорная пелена сразу с глаз спадет. Бороться нужно не с наследием чего-то, а с системой, при которой власть может себе позволить быть лживой, хамской и вороватой. И арестовывать нужно не тому, що, а за конкретные факты, безотносительно к прежним заслугам, симпатиям и антипатиям.

                  Но это только часть проблемы. И не самая главная.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".