МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Про волонтерський рух (проект закону)

12/02/2005 | stefan
Думається що Україна давно "дозріла" до такого Закону.
Та й в ЄС, здається, без такого Закону "не пущають".

Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про волонтерський рух


http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=24608

Цей Закон визначає організаційні та правові засади провадження волонтерської діяльності в Україні.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
волонтер — фізична особа, яка добровільно провадить волонтерську діяльність. Волонтерами можуть бути особи, які досягли шістнадцяти років і як виняток (за згодою одного з батьків або особи, що його заміняє) — п’ятнадцяти років;
волонтерська діяльність — будь-яка соціальна, суспільно корисна, систематична і вмотивована неприбуткова діяльність фізичних та юридичних осіб, що провадиться шляхом виконання робіт, надання послуг громадянам, організаціям і суспільству в цілому. Не є волонтерською соціальна, суспільно корисна і вмотивована неприбуткова діяльність, що має одноразовий чи випадковий характер, або яка провадиться на підставі родинних чи дружніх стосунків;
волонтерська організація — зареєстроване відповідно до цього Закону об’єднання волонтерів, головною метою якого є провадження волонтерської діяльності;
отримувачі волонтерської допомоги — фізичні або юридичні особи, на користь яких провадиться волонтерська діяльність.
Стаття 2. Принципи та сфера волонтерської діяльності
1. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах добровільності, безкорисливості, доброчинності, законності, гуманності та відповідальності.
2. Волонтерська діяльність може провадитись у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, захисту прав і свобод громадян тощо.
Стаття 3. Учасники волонтерської діяльності
1. Учасниками волонтерської діяльності є волонтери, волонтерські організації, підприємства, установи та організації, що залучають волонтерів або волонтерську організацію, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Стаття 4. Основні засади державної політики у сфері волонтерської діяльності
1. Держава визнає соціальну значущість волонтерської діяльності як вияв демократизації суспільства, створює умови для розвитку волонтерської діяльності, сприяє розвитку громадянської свідомості, патріотичному вихованню, посиленню суспільної згуртованості на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.
2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування з метою сприяння розвитку волонтерської діяльності надають волонтерам і волонтерським організаціям постійну методичну, інформаційну та практичну допомогу у відповідних сферах.
3. Втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність волонтерів і волонтерських організацій, як і втручання волонтерів та волонтерських організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.
4. Держава сприяє висвітленню у засобах масової інформації діяльності волонтерів і волонтерських організацій.
Стаття 5. Координація і сприяння у сфері волонтерської діяльності
1. Координація діяльності волонтерів і волонтерських організацій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності, яким є центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і його територіальні органи.
2. Забезпечення розвитку волонтерської діяльності у відповідній сфері здійснюють в межах своїх повноважень інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади:
забезпечує реалізацію державної політики у сфері волонтерської діяльності;
здійснює методичне керівництво діяльністю волонтерів і волонтерських організацій;
вносить пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів у сфері волонтерської діяльності;
сприяє організації навчання волонтерів та проводить перевірку їх знань і навичок, необхідних для провадження волонтерської діяльності;
здійснює контроль за провадженням волонтерської діяльності;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань волонтерської діяльності, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід роботи у цій сфері.
Розділ II
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ВОЛОНТЕРА,
ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОТРИМУВАЧІВ
ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДОПОМОГИ
Стаття 7. Права волонтера
1. Волонтер має право:
провадити волонтерську діяльність самостійно або як член волонтерської організації;
пройти відповідну підготовку (інструктаж) для провадження волонтерської діяльності;
підвищувати в установленому порядку свою кваліфікацію;
провадити волонтерську діяльність у гігієнічних та безпечних умовах;
на забезпечення у разі необхідності спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального призначення;
підтримувати зв’язки з волонтерськими організаціями інших країн.
Стаття 8. Обов’язки волонтера
1. Волонтер зобов’язаний:
високоякісно та своєчасно виконувати обов’язки, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності;
шанобливо ставитись до отримувачів волонтерської допомоги;
подати звіт про надану допомогу підприємству, установі та організації, що залучили волонтера або волонтерську організацію;
ефективно використовувати матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності;
повернути матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності, у разі припинення виконання обов’язків волонтера або діяльності волонтерської організації;
забезпечувати конфіденційність інформації про осіб, яким надається допомога, що стала йому відома під час провадження волонтерської діяльності.
Стаття 9. Основні права отримувачів волонтерської допомоги
1. Отримувачі волонтерської допомоги мають право:
на захист своїх прав та інтересів з боку волонтера або волонтерської організації;
відмовитись від отримання послуг та іншої допомоги, що надається волонтером або волонтерською організацією.
Стаття 10. Набуття статусу волонтера
1. Особа набуває статусу волонтера після отримання посвідчення на право провадження волонтерської діяльності (далі — посвідчення волонтера).
2. Замовниками посвідчень волонтерів є волонтерські організації. Зразок посвідчення волонтера та порядок його видачі визначає Кабінет Міністрів України.
Стаття 11. Спеціальна підготовка (інструктаж) волонтера
1. Знання і навички, необхідні для провадження волонтерської діяльності, волонтер отримує на підготовчих курсах (під час інструктажу) або шляхом самоосвіти.
2. Провадження волонтерської діяльності, що передбачає наявність відповідного рівня кваліфікації волонтера, можливе після подання ним до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності або його територіальних органів засвідченої належним чином копії документа про освіту.
3. Перевірку знань і навичок волонтера проводять територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності за місцем провадження волонтерської діяльності.
Стаття 12. Статус волонтерської організації
1. Волонтерські організації діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські та місцеві.
2. До всеукраїнських належать волонтерські організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої філії в більшості областей України.
3. До місцевих належать волонтерські організації, діяльність яких поширюється на територію однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць.
Стаття 13. Права волонтерської організації
1. Волонтерська організація має право:
самостійно вирішувати питання, що стосуються провадження волонтерської діяльності;
утворювати відповідно до законодавства України свої філії;
визначати форми волонтерської діяльності;
затверджувати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України “Про об’єднання громадян”;
популяризувати своє ім’я (назву), символіку;
отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідну для її діяльності інформацію;
використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійними організаціями, з метою виконання своєї програми;
обмінюватися з відповідними організаціями іноземних держав інформацією і спеціалістами;
користуватися іншими правами згідно з законодавством України.
Стаття 14. Обов’язки волонтерської організації
1. Волонтерські організації зобов’язані діяти відповідно до своїх статутних цілей і завдань.
2. Волонтерські організації, які отримують фінансову або іншу матеріальну підтримку, зобов’язані подавати звіт про цільове використання коштів підприємствам, установам та організаціям, що їх надавали, у встановлені ними строки.
Стаття 15. Державна реєстрація волонтерської організації
1. Волонтерська організація набуває права юридичної особи після її державної реєстрації.
2. Державна реєстрація всеукраїнської волонтерської організації здійснюється Міністерством юстиції України, місцевої волонтерської організації, а також філій всеукраїнських волонтерських організацій – відповідним управлінням юстиції. У разі коли діяльність місцевої волонтерської організації поширюється на територію двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, її реєстрація здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за місцем розташування постійно діючого центрального статутного органу.
3. Волонтерські організації звільняються від внесення плати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.


4. Для державної реєстрації волонтерської організації подаються такі документи:
заява, підписана не менш як трьома волонтерами і засвідчена нотаріально, та копії посвідчень волонтерів;
статут, протокол установчих зборів (з’їзду, конференції), відомості про членів, органи управління і місцеві філії волонтерської організації.
Зразок заяви та форми відомостей про членів, органи управління і місцеві філії волонтерської організації встановлюються Міністерством юстиції України.
5. Заява про державну реєстрацію волонтерської організації розглядається у двомісячний строк після подання необхідних документів. Після державної реєстрації волонтерській організації видається свідоцтво про державну реєстрацію за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.
6. Волонтерська організація, яка отримала свідоцтво про державну реєстрацію, вноситься до реєстру волонтерських організацій, що ведеться Міністерством юстиції України в установленому ним порядку.
7. Про зміни у статутних документах волонтерська організація повідомляє реєструючий орган у 10-денний строк.
8. Дані про державну реєстрацію волонтерської організації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” і оприлюднюються в офіційних виданнях.
Стаття 16. Відмова у державній реєстрації волонтерської організації
1. Порушення встановленого цим Законом порядку державної реєстрації волонтерської організації, наявність раніше зареєстрованої волонтерської організації під такою ж назвою, подання статуту або іншого документа, що суперечить вимогам законодавства, є підставою для відмови у державній реєстрації волонтерської організації.
2. Рішення про відмову в державній реєстрації волонтерської організації може бути оскаржено у судовому порядку.
Стаття 17. Статут волонтерської організації
1. Волонтерська організація діє на підставі свого статуту.
2. У статуті волонтерської організації зазначаються відомості про:
назву, місцезнаходження та її статус;
мету, напрями діяльності та завдання;
порядок утворення і діяльність органів управління;
джерела фінансування та порядок використання майна і коштів;
порядок внесення змін до статуту;
порядок реорганізації або ліквідації;
питання членства волонтерів у волонтерській організації та вибуття з неї;
права і обов’язки її членів.
До статуту можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями провадження діяльності волонтерської організації.
3. Контроль за дотриманням статуту волонтерської організації здійснюється реєструючим органом.
Стаття 18. Реорганізація та ліквідація волонтерської організації
1. Реорганізація та ліквідація волонтерської організації здійснюється відповідно до її статуту в установленому законодавством порядку.
Стаття 19. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності
1. Для підтримки волонтерської діяльності при Кабінеті Міністрів України на правах постійно діючого консультативно-дорадчого органу утворюється Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності, яка формується з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і волонтерських організацій.
2. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності сприяє об’єднанню волонтерів і волонтерських організацій у волонтерський рух.
3. Положення про Координаційну раду з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності і її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України.
Стаття 20. Заохочення волонтерської діяльності
1. За активну громадську діяльність, самовіддану працю та вагомий особистий внесок у розвиток волонтерської діяльності в Україні волонтери можуть бути представлені до державних нагород, відомчих відзнак та заохочені волонтерськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, що залучили волонтерів або волонтерські організації.
Стаття 21. Відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю
1. Волонтер має право на відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю (якщо вони були невідкладні, необхідні та підтверджені належним чином), забезпечення харчуванням, проживанням у разі провадження волонтерської діяльності за межами населеного пункту (місця проживання (перебування) волонтера).
Зазначені витрати відшкодовуються волонтерською організацією у розмірі, який визначається договором про провадження волонтерської діяльності.
Стаття 22. Підтримка волонтерської діяльності
1. З метою організаційної підтримки волонтерської діяльності розробляється ряд заходів загальнодержавного, регіонального та місцевого рівня з пропаганди волонтерського руху серед населення, проведення щорічного свята “День волонтера”, конкурсів, конференцій, семінарів для обміну досвідом між волонтерами тощо.
2. Підтримка волонтерської діяльності може здійснюватися за рахунок джерел фінансування, що не заборонені законодавством.
Розділ III
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ
ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 23. Напрями волонтерської діяльності
1. Основними напрямами волонтерської діяльності є:
надання відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” допомоги окремим соціальним групам чи особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;
участь у діяльності, пов’язаній з охороною навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”;
участь в охороні культурної спадщини у порядку, встановленому Законом України “Про охорону культурної спадщини”.
Стаття 24. Отримання відомостей про потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності
1. Волонтер або волонтерська організація мають право на отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про сферу, місце і потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності та конкретні підприємства, установи та організації, що мають намір залучити волонтера або волонтерську організацію.
Стаття 25. Договір про провадження волонтерської діяльності
1. Волонтер або волонтерська організація і підприємство, установа та організація незалежно від форми власності, що залучає волонтера, повинні укласти письмовий договір про провадження волонтерської діяльності, в якому зазначаються відомості про:
сторони договору;
предмет та обсяг волонтерської діяльності;
порядок і умови провадження волонтерської діяльності;
строк виконання робіт, надання послуг;
права і обов’язки сторін;
підстави для розірвання договору;
відповідальність сторін за невиконання умов договору.
2. Типова форма договору про провадження волонтерської діяльності затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності.
Стаття 26. Підстави для припинення волонтерської діяльності
1. Волонтерська діяльність може бути припинена у разі:
добровільної відмови волонтера або волонтерської організації від її провадження;
порушення умов договору або його розірвання;
настання інших випадків, установлених договором або законом.
Стаття 27. Міжнародне співробітництво у сфері волонтерської діяльності
1. Україна бере участь в міжнародному співробітництві у сфері волонтерської діяльності, сприяє налагодженню і розвитку співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для подальшої активізації волонтерської діяльності, укладає міжнародні договори з іншими державами та міжнародними організаціями.
2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності
1. Волонтери і волонтерські організації за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності несуть відповідальність згідно із законом.
2. За неподання звіту про використання коштів, наданих волонтерам та волонтерським організаціям, або їх нецільове використання, отримання цих коштів з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.

Розділ IV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:
внести пропозиції щодо внесення змін до законів України;
розробити і затвердити нормативно-правові акти, прийняття яких випливає з норм цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

Відповіді

  • 2005.12.02 | Stefan Seitz

    це неправда.

    stefan пише:
    > Думається що Україна давно "дозріла" до такого Закону.

    Дозріла до узаконення системи надання і відбирання урядом права у громадян займатися тим, чим вони хочуть займатися на безкоштовній основі?!

    Вдумайтеся в це. В проекті навіть написано, що волонтерською роботою людина може займатися з 14 років, за дозволом. А в 11 з усного дозволу батьків не може??? :(

    > Та й в ЄС, здається, без такого Закону "не пущають".

    Брехати негарно!(с). :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.02 | Stefan Seitz

      Іще.

      Якийсь чудік, на якого буде "покладений обов"язок забезпечувати дотримання закону "про волонтерів"", буде давати мені такі права, що наведені нижче.

      Вдумайтесь! Проек закону ДОЗВОЛЯЄ МЕНІ "підвищувати в установленому порядку свою кваліфікацію"!!!! "В установленому порядку"!! КИМ установленому?????




      "ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ВОЛОНТЕРА,
      ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОТРИМУВАЧІВ
      ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДОПОМОГИ
      Стаття 7. Права волонтера
      1. Волонтер має право:
      провадити волонтерську діяльність самостійно або як член волонтерської організації;
      пройти відповідну підготовку (інструктаж) для провадження волонтерської діяльності;
      підвищувати в установленому порядку свою кваліфікацію;
      провадити волонтерську діяльність у гігієнічних та безпечних умовах;
      на забезпечення у разі необхідності спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального призначення;
      підтримувати зв’язки з волонтерськими організаціями інших країн."
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2005.12.02 | Kohoutek

    Господи, какой бред! ИДИОТЫ!!!

    Волонтёр - это всего-навсего доброволец, не оплачиваемый на постоянной основе.

    > Стаття 1. Визначення термінів
    > 1. ...Волонтерами можуть бути особи, які досягли шістнадцяти років і як виняток (за згодою одного з батьків або особи, що його заміняє) — п’ятнадцяти років;

    Отчего? А как же пионеры, скауты, пластуны, сбор металлолома и перевод старушек через улицу?

    > Не є волонтерською соціальна, суспільно корисна і вмотивована неприбуткова діяльність, що має одноразовий чи випадковий характер,

    Почему? Отчего граждане, собравшиеся на субботник по очистке города, на ликвидацию последствий стихийного бедствия, не волонтёры?

    > волонтерська організація — зареєстроване відповідно до цього Закону об’єднання волонтерів, головною метою якого є провадження волонтерської діяльності;

    Масло масляное.

    > 2. Волонтерська діяльність може провадитись у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, захисту прав і свобод громадян тощо.

    И так далее. Какой смысл в этой статье?

    > 3. Втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність волонтерів і волонтерських організацій, як і втручання волонтерів та волонтерських організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

    Волонтёры - это обычные граждане, которые имеют все гражданские права, независимо от того, волонтёры они или нет. Даже, если этот закон такого права им не даёт.

    > 4. Держава сприяє висвітленню у засобах масової інформації діяльності волонтерів і волонтерських організацій.

    Бла-бла-бла. И мир во всём мире.

    Не хочу далее и комментировать. Бумагомарательство, а не законопроект.

    Какой ужас!!! Я обнаружил, что это - РЕАЛЬНЫЙ ЗАКОНОПРОЕКТ!

    http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=24608
  • 2005.12.02 | Пані

    Напишіть аналіз - поставимо в статті та новини

    Бо справді такий бред валити треба.
  • 2005.12.02 | catko

    там бракує одного пункту який надає закону зміст

    Стаття Х.
    Волонтерські організації, зареєстровані в установленому порядку, звільняються від сплати будь-яких податків та зборів. У випадку порушення цього закону у своїй діяльності, керівники волонтерської організації несуть відповідльність згідно статті кримінального кодексу "несплата податків".

    а без цього - це не закон а глупість.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.02 | Stefan Seitz

      Нічого подібного

      № Х. Неприбутковості фіг дадуть.

      № ХХ. Не глупість, а шкода!

      > а без цього - це не закон а глупість.
  • 2005.12.02 | Olha_K

    Погоджуюсь з усіма - здоровим глуздом і не пахло.

    Жахи! Це я вам як волонтер зі стажем в Америці і, сподіваюся, просто людина із здоровим глуздом, кажу. Я не претендую на аналіз, я просто скажу як норми цього закону розбігаються з практикою.

    > 1. Координація діяльності волонтерів і волонтерських організацій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності, яким є центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і його територіальні органи.

    Ніякого централізованого органу дурного не потрібно. Кожна організація - волонтерська або ні - повинна сама визначати засади залучення і праці волонтерів. Також не потрібно жодного "державного сприяння".

    > подати звіт про надану допомогу підприємству, установі та організації, що залучили волонтера або волонтерську організацію;

    який звіт? подуріли? от дали мені завдання -- зробити копії, або занести щось з кімнати А до кімнати Б, або організувати фестиваль на три дні із тисячами запрошених. То що, про це звіти писати? Вони хоч приблизно розуміють, про що вони говорять?

    > ефективно використовувати матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності;

    ага, як держава не розпорядиться, то все будемо псувати і ламати.

    > повернути матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності, у разі припинення виконання обов’язків волонтера або діяльності волонтерської організації;

    гм, а інакше покрадемо

    > забезпечувати конфіденційність інформації про осіб, яким надається допомога, що стала йому відома під час провадження волонтерської діяльності.

    А от про це треба докладніше. Якщо волонтери працюють, скажімо, в лікарні - в нас таке, напевне, неможливо, це для прикладу - і побачать у ліжку, е... розумника, який написав цей закон, то розумник має бути надійно захищений від появи такої інформації в газетах. Волонтер має підписати певну форму, на основі якої у випадку недотримання зобов"язань не розкривати писка, його можна потягнути в суд.

    > Стаття 10. Набуття статусу волонтера
    > 1. Особа набуває статусу волонтера після отримання посвідчення на право провадження волонтерської діяльності (далі — посвідчення волонтера).

    Та що ви кажете? Тобто сміття прибати чи дерева посадити без посвідчення неможна?

    > 2. Замовниками посвідчень волонтерів є волонтерські організації. Зразок посвідчення волонтера та порядок його видачі визначає Кабінет Міністрів України.

    А-а-а-а!!!!!!

    Ні, посвідчення є. В мене було, із фото і зареєстороване В САМІЙ організації. Наприклад, для отримання безкоштовного ланчу в кафетерії, або щоб ніхто не питався, що ти тут коридорами лікарняними швендяєшся. Але більшість організацій того не роблять.

    > Стаття 11. Спеціальна підготовка (інструктаж) волонтера
    > 1. Знання і навички, необхідні для провадження волонтерської діяльності, волонтер отримує на підготовчих курсах (під час інструктажу) або шляхом самоосвіти.

    Мені здається було б розумнішими якось так натякнути організаціям, що они б мали вчити своїх людей. Тобто, тут розповсюджена така практика -- перший день всіх збирають порціями і інструктують стосовно загальних норм поведінки, правил, як реєструвати свої години праці тощо. Потім перед кожним завданням нам детально пояснюють і показують, що робити. Іноді трохи смішно, але так запобігають помилкам і непорозумінням. Немає таких курсів - "зайдіть до педіатричного відділення, пограйтеся з дітьми" або "сортування файлів хворих". Самоосвіта - теж не зрозуміло. якесь воно, того... не того.

    > 2. Провадження волонтерської діяльності, що передбачає наявність відповідного рівня кваліфікації волонтера, можливе після подання ним до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності або його територіальних органів засвідченої належним чином копії документа про освіту.

    Фігня. Відповідальність несе організація, вона і повинна про це дбати.

    > 3. Перевірку знань і навичок волонтера проводять територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності за місцем провадження волонтерської діяльності.

    Ще більша фігня. Як якась структура може знати, що робитимуть волонтери на своїх робочих місцях? Це просто безглуздо.

    Загальне - закон жодним чином не каже про те, як волонтери можуть бути задіяні у НЕволонтерські організації. Наприклад, ті ж передвиборчі штаби, де є персонал, але можуть бути і волонтери.

    > Стаття 13. Права волонтерської організації

    > використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійними організаціями, з метою виконання своєї програми;

    Отут Катко правий, ні слова про податки. А малось б іти про те, що податки вони не сплачують. В разі зловживання - відповідальність.

    > Стаття 14. Обов’язки волонтерської організації

    > 2. Волонтерські організації, які отримують фінансову або іншу матеріальну підтримку, зобов’язані подавати звіт про цільове використання коштів підприємствам, установам та організаціям, що їх надавали, у встановлені ними строки.

    Ні, ДЯКУВАТИ НЕ зобов"язані, і строків немає. Це теж з царини здорового глузду -- якщо хтось жертвує на подолання стихійного лиха, таким чином забезпечуючи волонтерам можливість дістатися місця трагедії, то організація, яка їх туди везе, дякує за пожертву і МОЖЕ пояснити, на що пішли кошти. Але тут на меті стоїть розвиток стосунків з жертводавцем, елементарна подяка і ввічливість. Наприкінці року, зазвичай, - я тут трошки влізла в іншу тему - всі ннеприбуткові організації публікують свої звіти бухгалтерські, так що всі можуть подивитися, куди пішли кошти. З іншого боку, оскільки тут пожертви не обкладаються податком (для тих, хто жертвує), то лист подяки є офіційним документом, щоб виключити суму пожертву з оподаткованої суми. Чому про це ні слова не сказано? А так тільки якимось липовими звітами закидають, бо "зобов"язані".
    >
    >> 5. Заява про державну реєстрацію волонтерської організації розглядається у двомісячний строк після подання необхідних документів. Після державної реєстрації волонтерській організації видається свідоцтво про державну реєстрацію за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.

    Чому так довго?

    >> 3. Контроль за дотриманням статуту волонтерської організації здійснюється реєструючим органом.

    Як це, як це він здійснюється?

    > 2. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності сприяє об’єднанню волонтерів і волонтерських організацій у волонтерський рух.

    Жартуєте? Ні, знова, вони можуть. Наприклад, зараз в Канаді іде потужний рух, заснований організаціями, які посилають своїх волонтерів за кордон, здебільшого, в країни, що розвиваються. Так-от, воні об"єднали зусилля, щоб донести до Уряду, що бажаючих працювати (набувати досвіду, толерантності, вчити інші мови, тобто всі гарні для молоді речі) багато, але це дорого. Вони (організації) хочуть добитися визнання Урядом корисності їхної діяльності для країни, і фінансування, з тим, щоб кожен хто хоче, міг поїхати.

    > Стаття 20. Заохочення волонтерської діяльності
    > 1. За активну громадську діяльність, самовіддану працю та вагомий особистий внесок у розвиток волонтерської діяльності в Україні волонтери можуть бути представлені до державних нагород, відомчих відзнак та заохочені волонтерськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, що залучили волонтерів або волонтерські організації.

    Знова жартують. Коли цей совок з них вийде вже? "Я сорву с тебя медальку, и медалькой по мордам".

    > 2. Підтримка волонтерської діяльності може здійснюватися за рахунок джерел фінансування, що не заборонені законодавством.

    І це все????? То так кожна контора собі створить "волонтерську організацію" замість "відділу кадрів" :) Ні, жартую, але треба виписати, це ж на сміх курам.

    > Стаття 23. Напрями волонтерської діяльності
    > 1. Основними напрямами волонтерської діяльності є:
    > надання відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” допомоги окремим соціальним групам чи особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;
    > участь у діяльності, пов’язаній з охороною навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”;
    > участь в охороні культурної спадщини у порядку, встановленому Законом України “Про охорону культурної спадщини”.

    Вони тут звузили все. Навіщо це взагалі писати?

    > Стаття 24. Отримання відомостей про потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності
    > 1. Волонтер або волонтерська організація мають право на отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про сферу, місце і потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності та конкретні підприємства, установи та організації, що мають намір залучити волонтера або волонтерську організацію.

    Фігня. Це - добровільно з обох сторін, жодних інформаційних посередників не потрібно. Уявіть що цей параграф написаний про найм на роботу, бо воно і є праця, добровільна і безоплатна.

    > 2. Типова форма договору про провадження волонтерської діяльності затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності.

    Знов фігня. Можна надати зразки або якось окреслити що могло б бути в договорі, бо це справа нова, але як це одна форма поєднає збір коштів і, скажімо, підготовку у проведенні громадських слухань?

    > 2. За неподання звіту про використання коштів, наданих волонтерам та волонтерським організаціям, або їх нецільове використання, отримання цих коштів з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.

    По перше, якщо я не помиляюсь, вину встановлює суд. По-друге, зліпили тут і тих, хто дає, і тих, хто отримує, і затаврували всіх як "винних". Добрий почин волонтерського руху, годі й казати.

    А тепер головне як цей неподобство зупинити?
  • 2005.12.02 | Sych

    маразм крєпчал :)(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.02 | Sych

      Наступним буде закон про правильне користування презервативом(-)

  • 2005.12.02 | So_matika

    Жах. Катехізіс професійного грантососа

    "Тімур і його команда" в законі. Мабуть, комусь знадобилося утворити кілька нових державних посад по дерібану бабла. Заодне і почухати те місце, яке зудить від бажання усьо контролювати.

    Цікаво, а скільки років уранових шахт будуть давати за підпільне волонтерство? ;)


    PS. Ааааа!!! :ouch: Подивилася тут http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=24608
    "Автор(и) подання, ініціатор(и) внесення: Тимошенко Ю.В. Кабінет Міністрів України"
    No comment.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.02 | Stefan Seitz

      Re: Жах. Катехізіс професійного грантососа

      вау! А хто підставив Прем"єр-мінстра??

      ауч! це був ЗВАРИЧ! :) А хто підставив ЗВарича?



      ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
      до проекту Закону України “Про волонтерський рух"
      1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
      На виконання Плану роботи Кабінету Міністрів України у 2004 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 315, та на підставі Концепції проекту цього Закону, розробленої Міністерством України у справах сім'ї, дітей та молоді та схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 748-р, Мін’юстом розроблено проект Закону України “Про волонтерський рух”. Розробники проекту Закону виходили з того, що волонтерський рух, як нове для країни соціальне явище, яке об'єднує усе більше громадян, потребує чіткого законодавчого регулювання. Важливим є також врегулювання статусу волонтера, його прав та обов'язків, а також сфери його діяльності.
      2. Цілі і завдання прийняття Закону
      Метою розробки цього Закону є визначення організаційних та правових засад діяльності волонтерів та набувачів їхніх послуг та регулювання відносин, які виникають в процесі здійснення волонтерської діяльності в Україні.
      Відсутність спеціального Закону, спрямованого на регулювання волонтерської діяльності, стримує формування чіткої та послідовної політики держави щодо розвитку та підтримки волонтерського руху в Україні, піднесення соціальної значущості волонтера, усунення перешкод щодо використання волонтерської праці в державних та недержавних установах.
      3. Загальна характеристика і основні положення Закону
      Базовою основою Закону України “Про волонтерський рух” є Концепція проекту цього Закону, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 748-р.
      Цей: Закон визначає статус волонтера, волонтерської організації, їх права та обов'язки, принципи волонтерської діяльності, учасників цієї діяльності, види, засади та напрями здійснення волонтерської діяльності, джерела фінансування. Також, Законом передбачається врегулювання взаємовідносин між учасниками волонтерської діяльності та визначення державної політики у сфері волонтерської діяльності.
      4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
      Законопроект, що вноситься на розгляд, відповідає вимогам Законів України “Про соціальні послуги", “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".
      Діяльність, пов’язана з поширенням волонтерського руху в Україні, регулюється також Законом України “Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 — 2008 роки", постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1895 “Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг”, розпорядженням Президента України від 22.03.2001 № 67/2001 “Про організацію проведення в України у 2001 році Міжнародного року волонтерів”, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2003
      № 225-р “Про утворення Координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерського руху”.
      5. Фінансово-економічне обгґрунтування
      Реалізація Закону України “Про волонтерський рух” потребує видатків з Державного бюджету України.
      Так, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності необхідно передбачити кошти на навчання волонтерів, супервізію (психологічну підтримку волонтерів).

      Чисельність волонтерів (тис. осіб)
      Прогнозні видатки на навчання волонтерів (тис. грн.) Прогнозні видатки на супервізію (психологічну підтримку волонтерів) (тис. грн.) Всього (тис. грн.)

      2002
      2002х100грн.= 200,200 2002х60грн.=
      120,120 320,32

      При цьому, 100 грн. — вартість навчального курсу одного волонтера;
      60 грн. — вартість курсу психологічної підтримки волонтера.
      Одночасно зазначаємо, що на сьогодні немає можливості здійснити повні розрахунки, оскільки відсутня норма реєстрації волонтерських організацій та немає даних щодо кількості цих організацій та їх складу.
      Отже, запропоновані розрахунки зроблені виходячи з даних, які Міністерство праці та соціальної політики отримало від Волонтерського центру “Пенсіонер” Ради організації ветеранів та Всеукраїнської благодійної організації “Турбота про Літніх в Україні”, та не враховують ті організації, що здійснюють волонтерську діяльність в інших галузях і не зареєстровані.
      6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону
      Прийняття Закону встановить правові, організаційні засади розвитку волонтерського руху в Україні, сприятиме визначенню статусу волонтера та забезпечить формування нормативно-правової бази для розвитку волонтерського руху, його становлення, матиме значний суспільний резонанс у плані підтримки волонтерського руху з боку держави, стимулюватиме подальший процес його розвитку.
      Також, прийняття Закону сприятиме заохоченню волонтерів і організацій, які користуються їхніми послугами, до більш активної роботи, виконанню волонтерами своїх обов'язків, навчанню і підвищенню кваліфікації волонтерів.

      Міністр Р. М. Зварич
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.02 | So_matika

        Хто, хто...

        Stefan Seitz пише:
        > ауч! це був ЗВАРИЧ! :) А хто підставив ЗВарича?
        Мабуть ті, хто поцупив його диплом :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.03 | Stefan Seitz

          re Хто хто

          So_matika пише:
          > Stefan Seitz пише:
          > > ауч! це був ЗВАРИЧ! :) А хто підставив ЗВарича?
          > Мабуть ті, хто поцупив його диплом :)

          Ой! Та це ж проект для Секретаріату Президента (коли там ще Зінченко був), який обговорювали тут на форумі. Ось воно внизу.



          "І. ПРОЕКТ
          1. АНОТАЦІЯ
           назва проекту; "Створення Доктрини громадського сектору"
           назва організації, що подає проект; Незалежний центр політичних досліджень

          ...

          Під час третього етапу передбачено: 1) створити 5 робочих груп що мають у відповідності до положень Доктрини розробити перший пакет законодавства, а саме: Закон "Про непідприємницькі організації"; Зміни до Закону "Про об’єднання громадян"; Зміни до Закону "Про молодіжні та дитячі громадські організації"; Пропозиції до Закону "Про державний бюджет України на 2006 рік"; Закон "Про доступ до інформації"; Зміни до Закону "Про інформацію"; Зміни до Закону "Про соціальні послуги"; Типовий Порядок проведення громадських слухань; Типовий Порядок проведення місцевої ініціативи

          ...

          Робоча група №3 - законодавство про соціальні послуги
          Лідери групи: Л.Чорній, М.Слюсаревський, І.Каміннік, О.Вінніков, Д.Ляпін
          1. Розробити Закон "Про соціальне замовлення".
          2. Розробити Закон "Про волонтерство".
          3. Зміни до Закону "Про соціальні послуги".
          4. Зміни до Закону "Про рекламу" щодо соціальної реклами.
          5. Розробити Типове Положення про обласні та районні конкурси соціальних проектів за яким має здійснюватися бюджетне фінансування соціальних проектів неприбуткових організацій де замовниками виступають обласні та районні державні адміністрації.
          6. Розробити Постанову КМУ "Про створення при КМУ міжвідомчої комісії з ліцензування соціальних послуг та затвердження ліцензійних умов"
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.12.03 | So_matika

            Тоді це якраз той випадок,

            коли дурний, поставлений молитися Богу, завзято розбиває собі голову.
          • 2005.12.04 | Михайло Свистович

            Re: re Хто хто

            Stefan Seitz пише:
            >
            > Робоча група №3 - законодавство про соціальні послуги
            > Лідери групи: Л.Чорній, М.Слюсаревський, І.Каміннік, О.Вінніков, Д.Ляпін
            > 1. Розробити Закон "Про соціальне замовлення".
            > 2. Розробити Закон "Про волонтерство".

            Ці люди не мають жодного стосунку до цього маразматичного законопроекту. Вони лише хотіли, щзоб був розроблений закон, який би полегшував життя волонтерському руху, а не регламентував його, як цей опус.
          • 2005.12.05 | romakit

            Re: re Хто хто

            Завжди шукають того, кому це ВИГІДНО! А кому вигідно - читай у положеннях законопроекту - на яку структуру покладається координація діяльності волонтерів - Мінсоцполітики. Ось хто тепер буде РУХАТИ волонтерський рух!
      • 2005.12.02 | Olha_K

        І нам цей маразм коштуватиме 320 мільйонів державних гривень?

        > 5. Фінансово-економічне обгґрунтування
        > Реалізація Закону України “Про волонтерський рух” потребує видатків з Державного бюджету України.
        > Так, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності необхідно передбачити кошти на навчання волонтерів, супервізію (психологічну підтримку волонтерів).
        >
        > Чисельність волонтерів (тис. осіб)
        > Прогнозні видатки на навчання волонтерів (тис. грн.) Прогнозні видатки на супервізію (психологічну підтримку волонтерів) (тис. грн.) Всього (тис. грн.)
        >
        > 2002
        > 2002х100грн.= 200,200 2002х60грн.=
        > 120,120 320,32
        >

        Якщо я правильно зрозуміла побиту таблицю - (ні, неправильно, виправила попередній допис :))

        то якісь дурні мають навчити 2002 тисяч волонтерів (звідки цифра? їх зараз, невчених в рази більше, напевно)

        при цьому витратити на "навчання" по 100 гр. на особу, і на "психологічну супервізію" - що за слово ідіотське - по 60?

        Шановні, це божевілля. Я вже казала, і це зрозуміло будь-кому, що навчити централізовано людей для виконання найрізноманітніших завдань НЕМОЖЛИВО!!!! Якщо це обгрутування "навчання людей, як бути милосердними і уважними до потреб інших", це ще більша дурниця.

        > Отже, запропоновані розрахунки зроблені виходячи з даних, які Міністерство праці та соціальної політики отримало від Волонтерського центру “Пенсіонер” Ради організації ветеранів та Всеукраїнської благодійної організації “Турбота про Літніх в Україні”, та не враховують ті організації, що здійснюють волонтерську діяльність в інших галузях і не зареєстровані.

        Ага, ось звідки цифри. Ні, не це серйозні люди пишуть, чи якісь клоуни?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.03 | Юрій Шеляженко

          Це пишуть солідні клоуни з відомчих коридорів

          які генетичним шляхом отримали від всіх попередніх бюрократично-інтелектуальних поколінь переконання в тому, що від всякого суспільного руху державний апарат повинен мати паразитичну користь.
  • 2005.12.03 | Юрій Шеляженко

    Такої фігні я ніколи не прощу юліному кабінету (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.03 | Роман ShaRP

      Юлі там хіба тільки підпис. Читайте супровідні документи.

      ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
      до проекту Закону України “Про волонтерський рух"
      1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
      На виконання Плану роботи Кабінету Міністрів України у 2004 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 315, та на підставі Концепції проекту цього Закону, розробленої Міністерством України у справах сім'ї, дітей та молоді та схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 748-р, Мін’юстом розроблено проект Закону України “Про волонтерський рух”. Розробники проекту Закону виходили з того, що волонтерський рух, як нове для країни соціальне явище, яке об'єднує усе більше громадян, потребує чіткого законодавчого регулювання. Важливим є також врегулювання статусу волонтера, його прав та обов'язків, а також сфери його діяльності.

      * * *

      Міністр Р. М. Зварич



      Втім, Зварич теж міг не дивитися, що він підписує.
  • 2005.12.03 | Юрій Шеляженко

    "Про Ідіотський рух". Закон України.

    ідіотський Проект
    Закон УКРАЇНИ
    Про Ідіотський рух

    Цей ідіотський Закон визначає організаційні та правові засади провадження Ідіотської діяльності в Україні.
    Розділ I
    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    Стаття 1. Визначення термінів
    1. У цьому ідіотському Законі терміни вживаються у такому значенні:
    Ідіот — фізична особа, яка добровільно провадить Ідіотську діяльність. Ідіотами можуть бути авторитетні особи, зокрема держслужбовці, які встановлюють правила та закони, які неможливо та шкідливо для суспільства виконувати, а також дають нові визначення поняттям, які без них всім зрозумілі.
    Ідіотська діяльність — будь-яка соціальна, суспільно шкідлива, систематична і вмотивована неприбуткова діяльність фізичних та юридичних осіб, що провадиться шляхом виконання робіт, надання ідіотських послуг громадянам, організаціям і суспільству в цілому. Не є Ідіотською соціальна, суспільно шкідлива і вмотивована неприбуткова діяльність, що має одноразовий чи випадковий характер;
    Ідіотська організація — зареєстроване відповідно до цього Закону об’єднання Ідіотів, головною метою якої є провадження Ідіотської діяльності;
    отримувачі Ідіотської допомоги — фізичні або юридичні особи, на шкоду яких провадиться Ідіотська діяльність.
    Здоровий глузд - сфера, що не підлягає юрисдикції ідіотського законодавства.
    Стаття 2. Принципи та сфера Ідіотської діяльності
    1. Ідіотська діяльність ґрунтується на принципах добровільності, безкорисливості, доброчинності, законності, гуманності та відповідальності.
    2. Ідіотська діяльність може провадитись у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, захисту прав і свобод громадян тощо.
    Стаття 3. Учасники Ідіотської діяльності
    1. Учасниками Ідіотської діяльності є Ідіоти, Ідіотські організації, підприємства, установи та організації, що залучають Ідіотів або Ідіотську організацію, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
    Стаття 4. Основні засади державної політики у сфері Ідіотської діяльності
    1. Держава визнає соціальну значущість Ідіотської діяльності як вияв демократизації суспільства, створює умови для розвитку Ідіотської діяльності, сприяє розвитку громадянської свідомості, патріотичному вихованню, посиленню суспільної згуртованості на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.
    2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування з метою сприяння розвитку Ідіотської діяльності надають Ідіотам і Ідіотським організаціям постійну методичну, інформаційну та практичну ідіотську допомогу у відповідних сферах.
    3. Втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність Ідіотів і Ідіотських організацій, як і втручання Ідіотів та Ідіотських організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.
    4. Держава сприяє висвітленню у засобах масової інформації діяльності Ідіотів і Ідіотських організацій.
    Стаття 5. Координація і сприяння у сфері Ідіотської діяльності
    1. Координація діяльності Ідіотів і Ідіотських організацій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері Ідіотської діяльності, яким є центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і його територіальні органи.
    2. Забезпечення розвитку Ідіотської діяльності у відповідній сфері здійснюють в межах своїх повноважень інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
    Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері Ідіотської діяльності
    1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади:
    забезпечує реалізацію державної політики у сфері Ідіотської діяльності;
    здійснює методичне керівництво діяльністю Ідіотів і Ідіотських організацій;
    вносить пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів у сфері Ідіотської діяльності;
    сприяє організації навчання Ідіотів та проводить перевірку їх знань і навичок, необхідних для провадження Ідіотської діяльності;
    здійснює контроль за провадженням Ідіотської діяльності;
    бере участь у міжнародному співробітництві з питань Ідіотської діяльності, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід роботи у цій сфері.
    Розділ II
    ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ІдіотА,
    ІДІОТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОТРИМУВАЧІВ
    ІДІОТСЬКОЇ ДОПОМОГИ
    Стаття 7. Права Ідіота
    1. Ідіот має право:
    провадити Ідіотську діяльність самостійно або як член Ідіотської організації;
    пройти відповідну підготовку (інструктаж) для провадження Ідіотської діяльності;
    підвищувати в установленому порядку свою кваліфікацію;
    провадити Ідіотську діяльність у гігієнічних та безпечних умовах;
    на забезпечення у разі необхідності спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального призначення, а також Ідіотським ковпаком та гучномовцем з мигавкою;
    підтримувати зв’язки з Ідіотськими організаціями інших країн.
    Стаття 8. Обов’язки Ідіота
    1. Ідіот зобов’язаний:
    високоякісно та своєчасно виконувати обов’язки, передбачені договором про провадження Ідіотської діяльності;
    шанобливо ставитись до отримувачів Ідіотської допомоги;
    подати звіт про надану ідіотську допомогу підприємству, установі та організації, що залучили Ідіота або Ідіотську організацію;
    ефективно використовувати матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження Ідіотської діяльності;
    повернути матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження Ідіотської діяльності, у разі припинення виконання обов’язків Ідіота або діяльності Ідіотської організації;
    забезпечувати конфіденційність інформації про осіб, яким надається допомога, що стала йому відома під час провадження Ідіотської діяльності.
    Стаття 9. Основні права отримувачів Ідіотської допомоги
    1. Отримувачі Ідіотської допомоги мають право:
    на захист своїх прав та інтересів з боку Ідіота або Ідіотської організації;
    відмовитись від отримання ідіотських послуг та іншої допомоги, що надається Ідіотом або Ідіотською організацією.
    Стаття 10. Набуття статусу Ідіота
    1. Особа набуває статусу Ідіота після отримання посвідчення на право провадження Ідіотської діяльності (далі — посвідчення Ідіота).
    2. Замовниками посвідчень Ідіотів є Ідіотські організації. Зразок посвідчення Ідіота та порядок його видачі визначає Кабінет Міністрів України.
    Стаття 11. Спеціальна підготовка (інструктаж) Ідіота
    1. Знання і навички, необхідні для провадження Ідіотської діяльності, Ідіот отримує на підготовчих курсах (під час інструктажу) або шляхом самоосвіти.
    2. Провадження Ідіотської діяльності, що передбачає наявність відповідного рівня кваліфікації Ідіота, можливе після подання ним до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері Ідіотської діяльності або його територіальних органів засвідченої належним чином копії документа про освіту.
    3. Перевірку знань і навичок Ідіота проводять територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері Ідіотської діяльності за місцем провадження Ідіотської діяльності.
    Стаття 12. Статус Ідіотської організації
    1. Ідіотські організації діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські та місцеві.
    2. До всеукраїнських належать Ідіотські організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої філії в більшості областей України.
    3. До місцевих належать Ідіотські організації, діяльність яких поширюється на територію однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць.
    Стаття 13. Права Ідіотської організації
    1. Ідіотська організація має право:
    самостійно вирішувати питання, що стосуються провадження Ідіотської діяльності;
    утворювати відповідно до законодавства України свої філії;
    визначати форми Ідіотської діяльності;
    затверджувати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України “Про об’єднання громадян”;
    популяризувати своє ім’я (назву), символіку;
    отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідну для її діяльності інформацію;
    використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійними організаціями, з метою виконання своєї програми;
    обмінюватися з відповідними організаціями іноземних держав інформацією і спеціалістами;
    користуватися іншими правами згідно з законодавством України.
    Стаття 14. Обов’язки Ідіотської організації
    1. Ідіотські організації зобов’язані діяти відповідно до своїх статутних цілей і завдань.
    2. Ідіотські організації, які отримують фінансову або іншу матеріальну підтримку, зобов’язані подавати звіт про цільове використання коштів підприємствам, установам та організаціям, що їх надавали, у встановлені ними строки.
    Стаття 15. Державна реєстрація Ідіотської організації
    1. Ідіотська організація набуває права юридичної особи після її державної реєстрації.
    2. Державна реєстрація всеукраїнської Ідіотської організації здійснюється Міністерством юстиції України, місцевої Ідіотської організації, а також філій всеукраїнських Ідіотських організацій – відповідним управлінням юстиції. У разі коли діяльність місцевої Ідіотської організації поширюється на територію двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, її реєстрація здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за місцем розташування постійно діючого центрального статутного органу.
    3. Ідіотські організації звільняються від внесення плати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.


    4. Для державної реєстрації Ідіотської організації подаються такі документи:
    заява, підписана не менш як трьома Ідіотами і засвідчена нотаріально, та копії посвідчень Ідіотів;
    статут, протокол установчих зборів (з’їзду, конференції), відомості про членів, органи управління і місцеві філії Ідіотської організації.
    Зразок заяви та форми відомостей про членів, органи управління і місцеві філії Ідіотської організації встановлюються Міністерством юстиції України.
    5. Заява про державну реєстрацію Ідіотської організації розглядається у двомісячний строк після подання необхідних документів. Після державної реєстрації Ідіотській організації видається свідоцтво про державну реєстрацію за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.
    6. Ідіотська організація, яка отримала свідоцтво про державну реєстрацію, вноситься до реєстру Ідіотських організацій, що ведеться Міністерством юстиції України в установленому ним порядку.
    7. Про зміни у статутних документах Ідіотська організація повідомляє реєструючий орган у 10-денний строк.
    8. Дані про державну реєстрацію Ідіотської організації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” і оприлюднюються в офіційних виданнях.
    Стаття 16. Відмова у державній реєстрації Ідіотської організації
    1. Порушення встановленого цим Законом порядку державної реєстрації Ідіотської організації, наявність раніше зареєстрованої Ідіотської організації під такою ж назвою, подання статуту або іншого документа, що суперечить вимогам законодавства, є підставою для відмови у державній реєстрації Ідіотської організації.
    2. Рішення про відмову в державній реєстрації Ідіотської організації може бути оскаржено у судовому порядку.
    Стаття 17. Статут Ідіотської організації
    1. Ідіотська організація діє на підставі свого статуту.
    2. У статуті Ідіотської організації зазначаються відомості про:
    назву, місцезнаходження та її статус;
    мету, напрями діяльності та завдання;
    порядок утворення і діяльність органів управління;
    джерела фінансування та порядок використання майна і коштів;
    порядок внесення змін до статуту;
    порядок реорганізації або ліквідації;
    питання членства Ідіотів у Ідіотській організації та вибуття з неї;
    права і обов’язки її членів.
    До статуту можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями провадження діяльності Ідіотської організації.
    3. Контроль за дотриманням статуту Ідіотської організації здійснюється реєструючим органом.
    Стаття 18. Реорганізація та ліквідація Ідіотської організації
    1. Реорганізація та ліквідація Ідіотської організації здійснюється відповідно до її статуту в установленому законодавством порядку.
    Стаття 19. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки Ідіотської діяльності
    1. Для підтримки Ідіотської діяльності при Кабінеті Міністрів України на правах постійно діючого консультативно-дорадчого органу утворюється Координаційна рада з питань розвитку та підтримки Ідіотської діяльності, яка формується з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і Ідіотських організацій.
    2. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки Ідіотської діяльності сприяє об’єднанню Ідіотів і Ідіотських організацій у Ідіотський рух.
    3. Положення про Координаційну раду з питань розвитку та підтримки Ідіотської діяльності і її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України.
    Стаття 20. Заохочення Ідіотської діяльності
    1. За активну громадську діяльність, самовіддану працю та вагомий особистий внесок у розвиток Ідіотської діяльності в Україні Ідіоти можуть бути представлені до державних нагород, відомчих відзнак та заохочені Ідіотськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, що залучили Ідіотів або Ідіотські організації.
    Стаття 21. Відшкодування витрат, пов’язаних з Ідіотською діяльністю
    1. Ідіот має право на відшкодування витрат, пов’язаних з Ідіотською діяльністю (якщо вони були невідкладні, необхідні та підтверджені належним чином), забезпечення харчуванням, проживанням у разі провадження Ідіотської діяльності за межами населеного пункту (місця проживання (перебування) Ідіота).
    Зазначені витрати відшкодовуються Ідіотською організацією у розмірі, який визначається договором про провадження Ідіотської діяльності.
    Стаття 22. Підтримка Ідіотської діяльності
    1. З метою організаційної підтримки Ідіотської діяльності розробляється ряд заходів загальнодержавного, регіонального та місцевого рівня з пропаганди Ідіотського руху серед населення, проведення щорічного свята “День Ідіота”, конкурсів, конференцій, семінарів для обміну досвідом між Ідіотами тощо.
    2. Підтримка Ідіотської діяльності може здійснюватися за рахунок джерел фінансування, що не заборонені законодавством.
    Розділ III
    ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ
    ІдіотСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    Стаття 23. Напрями Ідіотської діяльності
    1. Основними напрямами Ідіотської діяльності є:
    надання відповідно до Закону України “Про соціальні ідіотських послуги” допомоги окремим соціальним групам чи особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;
    участь у діяльності, пов’язаній з охороною навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”;
    участь в охороні культурної спадщини у порядку, встановленому Законом України “Про охорону культурної спадщини”.
    Стаття 24. Отримання відомостей про потребу в провадженні певного виду Ідіотської діяльності
    1. Ідіот або Ідіотська організація мають право на отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про сферу, місце і потребу в провадженні певного виду Ідіотської діяльності та конкретні підприємства, установи та організації, що мають намір залучити Ідіота або Ідіотську організацію.
    Стаття 25. Договір про провадження Ідіотської діяльності
    1. Ідіот або Ідіотська організація і підприємство, установа та організація незалежно від форми власності, що залучає Ідіота, повинні укласти письмовий договір про провадження Ідіотської діяльності, в якому зазначаються відомості про:
    сторони договору;
    предмет та обсяг Ідіотської діяльності;
    порядок і умови провадження Ідіотської діяльності;
    строк виконання робіт, надання ідіотських послуг;
    права і обов’язки сторін;
    підстави для розірвання договору;
    відповідальність сторін за невиконання умов договору.
    2. Типова форма договору про провадження Ідіотської діяльності затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері Ідіотської діяльності.
    Стаття 26. Підстави для припинення Ідіотської діяльності
    1. Ідіотська діяльність може бути припинена у разі:
    добровільної відмови Ідіота або Ідіотської організації від її провадження;
    просвітління Ідіота або Ідіотської організації в рамках Здорового глузду;
    порушення умов договору або його розірвання;
    настання інших випадків, установлених договором або законом.
    Стаття 27. Міжнародне співробітництво у сфері Ідіотської діяльності
    1. Україна бере участь в міжнародному співробітництві у сфері Ідіотської діяльності, сприяє налагодженню і розвитку співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для подальшої активізації Ідіотської діяльності, укладає ідіотські міжнародні договори з іншими державами та міжнародними організаціями.
    2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.
    Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства у сфері Ідіотської діяльності
    1. Ідіоти і Ідіотські організації за порушення законодавства у сфері Ідіотської діяльності несуть відповідальність згідно із законом.
    2. За неподання звіту про використання коштів, наданих Ідіотам та Ідіотським організаціям, або їх нецільове використання, отримання цих коштів з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.

    Розділ IV
    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
    1. Цей ідіотський Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
    2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:
    внести пропозиції щодо внесення ідіотських змін до Законів України;
    розробити і затвердити ідіотські нормативно-правові акти, прийняття яких випливає з ідіотських норм цього Закону;
    привести свої ідіотські нормативно-правові акти у відповідність з цим ідіотським Законом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.03 | Пані

      Постав в статті з посиланням на джерело натхнення

      Бо такий ідіотизм треба валити всіма силами.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.03 | Юрій Шеляженко

        Тільки почищу трохи і додам перцю (-)

      • 2005.12.03 | Olha_K

        Питання до Юрія і всіх журналістів про "валити"

        Типу пропозиція: Чи не могли б ви якось так оперативно зібрати коментарі від тих людей, які ДІЙСНО працюють з волонтерами і може написати якусь серйозну статтю? Я думаю, що це загалом справить більше враження, якщо коментарі будуть від практиків в Україні. Я знаю одну особу, яка займається міжнарожним волонтеризмом, спробую попросити коментар.

        І ще - коли там вони голосувати будуть? Валити ТРЕБА! (с) Може якісь запити направляти депутатам, або що? Власне, цей законопроект дає стільки приводів знущатися - ЩО казати ми знайдемо. Питання в процедурі - ЯК донести? Ідеї?
  • 2005.12.03 | Olha_K

    Концептуальне - що роблять волонтери в Україні?

    Припустимо на секунду, що розробники щось дійсно хотіли щось зробити. Як мені здається, вони зовсім не розуміють ЩО власне роблять волонтери. Вони зациклилися на роботі зі старшими людьми, і звідси НМД виплило все це "навчання, психологічна допомога". Тобто, роль волонтерів вони зводять до помічників соціальних працівників, і так як вони з кимось у цій сфері співпрацюють (чи що вони там роблять з тими організаціями), то цей проект є якимось лобіюванням (захистом, узаконенням) тільки певного виду волонтерської діяльності.

    Але це жодним чином не виправдовує введення централізованих органів! Підготовкою волонтерів повинні займатися організації.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.03 | Юрій Шеляженко

      Мені здається, що цей законопроект лобійований

      державними центрами соціальних служб, які хочуть підім'ясти під себе всі соціальні послуги, в тому числі й ті, що надаються недержавними організаціями. Тому їм і треба встановити державну сертифікацію волонтерів. На додачу - цим зажерливим дядям і тьотям з колишньої комси, яких не пустили аж до самої кормушки, страх як хочеться до бюджетної кормушки таки дорватися. А то доводиться продавати свої соціальні послуги за нібито добровільні пожертви, і це виглядає якось не по волонтерськи :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.04 | Людмила

        як пишуться українські закони

        Юрій Шеляженко пише:
        > На додачу - цим зажерливим дядям і тьотям з колишньої комси, яких не пустили аж до самої кормушки, страх як хочеться до бюджетної кормушки таки дорватися. А то доводиться продавати свої соціальні послуги за нібито добровільні пожертви, і це виглядає якось не по волонтерськи :)

        дядям і тьотям, звичайно, всього того хочеться.
        але писати закони, розробляти якісь механізми та взагалі про це замислюватись, їх комсомольский розум не навчений!!!
        але тут з"являються всілякі міжнародні програми, які між іншим хочуть щось поліпшити в нашому законодавстві. що цілком зрозуміло, логічно і доречне. але - благімі немєрєніямі...
        якби ці програми взагалі могли уявити собі ментальність отих тьоток/дядьок від яких буде залежати проходження нормативного документу, вони б краще взагалі його не чіпляли!...

        так, наприклад, колись створювалася наша податкова система. усю схему щодо ПДВ "здерли", здається, у Нідерландів. бо програма така фінансувалася. решту всього того добра - зробили в іншій програмі, на пркладі іншої країни... :(

        тож, є сенс взагалі передивитися УСІ законопроекти, що чекають своєї черги та щось з цим робити...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".