МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Тест на зрілість. Чи готові ми до демократії?

02/23/2006 | Анатоль
Десь щось станеться - кричимо: куди президент дивиться!? Чому він нічого не робить?!
А якщо щось зробить - кричимо: перевищує повноваження! Телефонне прово!, Порушує закон!

Чомусь не діє наша державна машина без смикання зверху. Не привикла.
А смикання, виявляється, є протиправним. Бо гілки і структури - незалежні і автономні.

От не хоче, наприклад, судово-прокураторська система свої функції виконувати, а законних важелів впливу на неї нема.

Який вихід? Як зробити державну машину ефективною?

Метод Кучми:
Всі крадуть, беруть, дають і зловживають.
На всіх збирається компромат.
Компромат є гарантом державної дисципліни і виконання любих вказівок зверху.
Плюс підбір особисто відданих людей у владну вертикаль.

А що забезпечує ефективне функціонування демократичної форми правління?
Зрілість суспільства.
Чого, нажаль нема.

А державна машина, вибудувана Леонідом Даниловичем за 10 років, працювати в іншому режимі не може. Хоча вона готова була прекрасно працювати і з новим керівництвом. По старим правилам.
Приклад:
Коли трон губернатора під Кушнарьовим захитався, він став головою облради.
Облрада практично одноголосно вибрала його головою.
Прийшла нова влада. Та ж сама облрада практично одноголосно Кушнарьова звільнила.
Тобто показала чудову керованість. Страх і компромат виявились ефективними важелями.

Значить могла нова влада взяти повний контроль над державною машиною і суспільством.
І багато хто тут закидають їй чи не найбільшою виною, що не зробила цього.

Але чи стала б вона тоді іншою?

Можливо, при великому бажанні керівництва, можна було б попробувати цю систему повільно реформувати, поступово замінюючи корупційні методи керівництва на демократичні.
Можливо.

Але сталось так, що від таких методів відмовились.
Влада стала діяти строго за законами.
І втратила важелі керування.

Ну що ж, це урок.
Не такі вже й прості механізми демократії.
Демократія - це не просто відсутність диктатури.

Відповіді

  • 2006.02.23 | Майдан

    Чи готові ми до втратити демократії?(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.24 | Анатоль

      Я б сформулював це питання трошки інакше.

      А саме:
      Чи готові ми рухатись в напрямку демократії в умовах свободи і законності, хоч це тривалий процес і буде неефективна влада і багато конфліктів,
      чи бажання сильної влади і порядку в нас буде сильнішим, і ми захочемо авторитарне керівництво, яке б швидко "навело порядок".

      Відповідь дадуть вибори.
      Хоча розділене суспільство не лише по цьому питанню.
      А ще й по лінії Україна - Росія (Союз).

      Яку "модель управління" представляють три основні гравці?

      1. Регіони.
      Позиція сили. Закони ніякого значення не мають. Міліція і суди виконують прямі вказівки влади. Засоби інформації прибираються до рук "бригадними" методами, як і інші підприємства. Свобода слова і гласність тільки шкодять такому стилю керування, тому згортаються. Сильна керованість державної машини держиться на страху.
      При всій непривабливості такої моделі популярність Регіонів визначається їх антиукраїнською позицією.

      2. Наша Україна.
      Спроба реформувати державну машину в рамках законності, свободи і гласності.
      Процес тривалий і болісний. Постійні конфлікти між різними гіками влади. Боротьба за перетягування повноважень. Через що влада не ефективна, багато бардаку і популізму. Поступова притирка на основі чіткого розподілу функцій і чіткого прописання процедур.
      Поступове зменшення корупції через взаємний контроль різних гілок влади і політичних сил.
      При такій формі зростає активність і зрілість суспільства.

      3.БЮТ.
      Революційно-авторитарна форма правління.
      Авторитарні методи управління широко рекламуються в засобах інформації як рішучі кроки в інтересах простих людей. Популізм і демагогія як виправдання незаконних дій влади.
      Нагнітання атмосфери революційного ентузіазму для підтримки владних дій, дискредитації і придушення опозиції. Регулярно виникаючі економічні проблеми розрулюються в "ручному режимі" і пояснюються заговорами ворогів (олігархів, опозиції, зовнішніх сил).

      Представництво цих політичних сил в майбатньому парламенті і покаже зрілість суспільства і готовність його до демократії.
  • 2006.02.23 | SpokusXalepniy

    Є цяточка

    Аналіз зроблен правильний. Але не без "цяточек".

    Анатоль пише:
    > Метод Кучми:
    > Всі крадуть, беруть, дають і зловживають. На всіх збирається компромат. Компромат є гарантом державної дисципліни і виконання любих вказівок зверху.
    > Плюс підбір особисто відданих людей у владну вертикаль.
    Останнє речення формулюється не так.
    Для якоїсь керованості підбір ведеться не по особистій вірності (скільки таких кадрів можна знайти!?), а на наявності компромату. Якщо є - є чим шанажувати. Така система досягла своєї досконалісті в Росії по всій славнозвісній вертикалі (винятків практично немає).

    Різниця з Україною полягає в тім, що саме завдяки якоїсь демократії (чи хоча б її видимості), а більш - завдяки свободи ЗМІ, влада повинна рахуватись з громадьскою думкою, а тому їй дуже важко підтримувати одіозних людей на окремих посадах (приклад з Івченко, хоча б).

    Назначати керованих людей (на яких щось є) на посади дуже привабливо! Але кожного разу ти потрапляєш в якусь мінімальну залежність від них. Бо вони прекрасно розуміють психологію і з свого боку роблять тебе заручником в деяких справах. Ось цей самий механізм - як зробити тебе заручником (спочатку по мінімому, а потім...) - і є справжнім талантом місцевих лідерів бандугрупування (та візмить хоча б приклад з сином Бога).

    А якщо зразу багато людей починають над тобою "працювати" організовано, так би мовити, - за планом... А якщо щє й згадати про не аби яку волю людини ;), яка потрапила на найвищу посаду, та про проголошені моральні обіцянки і про чисті руки... То зробити негайну причетність такої вишукано чистої людини до чогось неякісного стає справою честі угрупування. ;)

    То дійсно, згодом - маємо те, що маємо.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".