Громадян, які 30 років живуть в квартирах,на зиму виселяють геть
10/22/2006 | Майдан-ІНФОРМ
ПРЕС – КОНФЕРЕНЦІЇ В УНІАН 26 жовтня 2006 року об 11-00 ГОД.
НА ТЕМУ:
«ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІНИХ ЗАСАД СУДОЧИНСТВА В СУДАХ МІСТА КИЄВА І ОБЛАСТІ ТА УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ РЕАЛЬНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДЯНАМИ ПРАВА НА ЗАХИСТ ПРАВ У СПРАВЕДЛИВОМУ СУДІ. ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У ЗИМОВИЙ ПЕРІОД НЕЗАКОННО ВИСЕЛЯЮТЬ ІЗ ВЛАСНИХ ПОМЕШКАНЬ ЗА НЕПРАВОСУДНИМИ РІШЕННЯМИ СУДІВ»
УЧАСНИКИ:
1.Багаторічний політв’язень радянських часів – ВАСКУЛ Орест Петрович.
2.Правозахисник – адвокат МУСІЄНКО Олег Григорович.
3.Правозахисник - представник громадян ВАСКУЛ Петро Орестович.
4.Провідник Київської міської організації УНА-УНСО МАЗУР Ігор.
МОТИВИ ПРОВЕДЕННЯ, ЗМІСТ ТА ВИКЛАДЕННЯ ФАКТІВ:
Завідомо неправосудним рішенням судді Шевченківського районного суду міста Києва МОРОЗА І.М. від 20 жовтня 2006 року, проголошеного учасникам процесу у скороченому вигляді, відмовлено в задоволенні позову прокурора Макарівського району Київської області в інтересах громадян – мешканців села Ясногородка того ж району, які проживають не території бази відпочинку «Лісова казка», розташованій в цьому селі, до ТОВ «Емос», про видачу ордерів на займані помешкання.
Натомість, цим же судовим рішенням, в повному обсязі задоволено зустрічний позов ТОВ «Емос» про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселенні 57 громадян України з займаних ними помешкань, ордери на право проживання в яких їм видано Макарівським Райвиконкомом Київської області у 1977-1980 р.р. Цим рішенням вказані громадяни, які постійно проживають у власних помешканнях понад 30 років, незаконно виселяються із займаних ними приміщень без надання їм будь-якої іншої житлової площі.
Це судове рішення про виселення ухвалене суддею в зимовий період, коли за загальновизнаними європейськими нормами, міжнародною «Конвенцією про громадянські права», іншими міжнародно-правовими нормами, згоду на використання яких надано Верховною Радою України, Конституцією та чинним законодавством України, виселення взагалі неможливе.
Дане судове рішення винесене всупереч конституційних засад судочинства, викладених у статті 129 Конституції України, з брутальним порушенням та всупереч норм національного процесуального і матеріального права, з порушенням законності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободі у наданні ними суду своїх доказів, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження, а також, у відсутності осіб, права яких вирішив суд.
В обґрунтування цього завідомо неправосудного судового рішення було покладене таке ж завідомо неправосудне судове рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2005 року, яким всупереч Конституції та чинного законодавства України, без будь-яких правових підстав, за ТОВ «Емос», яке, фактично, є так званим «ТРЕЙДЕРОМ», було визнане право власності на цілісний майновий комплекс базу відпочинку «Лісова казка» в с. Ясногородка. Але, на цей час, це судове рішення Господарського суду, за дорученням Глави держави, що витікає з повідомлення Радника Президента України – Керівника Головного управляння правової політики Секретаріату Президента України М. Полудьоного, знаходиться на вивченні в Раді господарських судів України.
У зв’язку з викладеним, представниками відповідачів – адвокатом МУСІЄНКО О.Г. та ВАСКУЛОМ О.П. направлено звернення до Голови Верховного Суду, Генерального прокурора та Президента України, як гаранта додержання норм Конституції України, прав і свобод громадянина і людини, яке додається.
Це звернення містить вимогу порушити кримінальну справу за фактом ухвалення суддями завідомо неправосудних рішень та повний перелік порушень Конституції України та чинного законодавства, допущених суддями з метою ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.
Інші подробиці, з пред’явленням доказів, документів, тощо, будуть повідомлені під час прес-конференції.
Відповіді
2006.10.22 | ПРОКУРОР, он же Олег МУСИЕНКО
Re: Громадян, які 30 років живуть в квартирах,на зиму виселяють геть
“УКРАЇНСЬКА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ”________________________________________________________________________________________________
01034, м. Київ, вул. Прорізна, 10 оф. 92 тел. 279-05-68, 067-306-85-07
ГОЛОВІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
В.В. ОНОПЕНКО
По цивільній справі № 2-3938/06
ПРЕДСТАВНИКА
громадянина України ВАСКУЛА Ореста Петровича,
що мешкає: в Київській обл., с. Ясногородка, вулиця
Будівельна, 3 кв. 1, 08061
адвоката МУСІЄНКА Олега Григоровича –
ген. директора “Української юридичної компанії”
З В Е Р Н Е Н Н Я
(в порядку статей 40, 129 Конституції України)
про суттєве порушення цивільно-процесуального закону,
конституційних засад судочинства і прав громадян на
справедливий судовий розгляд в судах міста Києва
місто Київ 20 жовтня 2006 року
Вельмишановний Василю Васильовичу!
Змушені звернутися до Вас за захистом конституційних прав громадян на справедливий судовий розгляд вказаної цивільної справи, якою вирішується доля мешканців села Ясногородка Макарівського району Київської області.
Мотивами і підставами нашого до Вас звернення, явились скрута, відчай, навіть розпач, викликані тривалим і зухвалим порушенням конституційних засад судочинства та цивільно-процесуального законодавства у Шевченківському районному суді та Апеляційному суді міста Києва, які наскрізь вражені корупцією.
Обставини цієї справи та перелік допущених вказаними судами порушень, об’єктивно, всебічно і повно викладені в доданих до цього звернення копіях чисельних процесуальних документів: клопоаннях, апеляційній скарзі, заявах про апеляційне оскарження, тощо.
Суть справи полягає в наступному:
1. 13 березня 2006 року прокурором Макарівського району Київської області, який на наше переконання знаходиться у злочинній змові із злочинним угруповуванням – керівництвом ТОВ “Емос”, за надуманих підстав, без згоди на те мешканців с. Ясногородка, нібито в інтересах громадян, було подано необґрунтований на законі цивільний позов до Шевченківського районного суду міста Києва, щодо зобов’язання видати ордери на проживання в будинках на території бази відпочинку “Лісова казка”, по вул. Будівельна в с. Ясногородка, в яких ці громадяни постійно проживають на протязі понад 30 років та мають ордери, реєстраційні картки та прописку-реєстрацію. При цьому прокурор з надуманих та незаконних підстав, виходить з того, що ТОВ “Емос” є нібито власником вказаного цілісного майнового комплексу та 17,5 га рекреаційних земель, поцуплених у держави.
2. Цей позов, в порушення вимог ч. 6 статті 119 ЦПК України та ст. ст. 5 і 33 Закону України “Про прокуратуру”, положеннями яких передбачено, що у разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (громадян, які за станом здоров’я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права), в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення, до позову не було додано жодної письмової заяви мешканця с.Ясногородка. Внаслідок викладеного, зазначена Позовна заява прокурора не відповідала вимогам закону та в порядку вимог ст. 121 ЦПК України підлягала поверненню позивачеві.
3. Крім того, в порушення вимог частини 1 статті 114 ЦПК України, якими встановлено правило виключної підсудності та зазначено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, подаються за місцезнаходженням майна, цивільний позов прокурора Макарівського району безмотивно був поданий до Шевченківського районного суду міста Києва, а не до Макарівського районного суду Київської області, де знаходиться спірне майно – база відпочинку “Лісова казка”. При цьому, в Позовній заяві прокурора, зареєстрованій в Шевченківському районному суді міста Києва за вхідним № 2-3938/06 від 27. 03.2006 року, було зазначено, що позов до ТОВ “Емос” подається за місцезнаходженням відповідача і зазначена поштова адреса цього товариства: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 38 оф. 165, без зазначення засобів зв’язку.
4. Більш того, злочинна змова прокурора, ТОВ “Емос”, та, можливо, судді, доказово і переконливо підтверджується тим, що зазначене в Позовній заяві прокурора місцезнаходження відповідача – ТОВ “Емос”, а саме, вулиця Предславинська, за територіальністю віднесено до Печерського району міста Києва. Внаслідок викладеного дана справа, навіть якщо позов, на думку прокурора, мав заявлятися за місцезнаходженням відповідача, була підсудна Печерському районному суду міста Києва. При цьому брутально було порушено навіть вимоги частини 2 статті 109 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцезнаходженням позивача і наголошує: “Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням”.
5. Незважаючи на викладене, суддя Шевченківського районного суду МОРОЗ І.М., діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із прокурором Макарівського району та представником ТОВ “Емос” ЮЗЕФОВИЧЕМ А.О., з метою ухвалення завідомо неправосудного рішення, прийняв данну позовну заяву до свого провадження та “03” квітня 2006 року, без виклику в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, а саме – мешканців с. Ясногородка, провів попереднє засідання по даній справі, чим порушив вимоги ч. 2 статті 130 ЦПК України. При розгляді в попередньому судовому засіданні вказаного числа цієї справи, суддя Мороз І.М., незаконно та безпідставно прийняв зустрічний позов ТОВ “Емос”, про усунення перешкод у праві власності та виселення мешканців будинків, в інтересах яких звернувся з цивільним позовом прокурор. При цьому, в зустрічному позові також зазначено аналогічна адреса відповідача за позовом прокурора – позивача за зустрічним позовом, ТОВ “Емос”, а саме: 03150, Україна, м. Київ, вул. Предславинська, 38 оф. 165. Суддя не міг не знати, що дана справа за будь-яких підстав, не підсудна Шевченківському суду міста Києва, що додатково підтверджує його злочинну змову з прокурором та ТОВ “Емос” з метою ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.
6. В подальшому, при розгляді даної справи, суддя Мороз І.М., а також суддя Апеляційного суду міста Києва Коротун В.М., брутально та навмисно порушували Конституцію України та цивільно-процесуальний закон, ухвалюючи завідомо неправосудні судові рішення, про що повно, об’єктивно і доказово свідчить наступне:
- Ухвалою від 03 липня 2006 року суддею Мороз І.М. було безмотивно і безпідставно відмовлено в задоволенні вмотивованого на законі та обґрунтованого клопотання адвоката Мусієнка О.Г. про направлення даної цивільної справи за правилом виключної підсудності до Макарівського районного суду Київської області;
- 07 липня 2006 року вказана Ухвала судді Мороза І.М., була оскаржена в апеляційному порядку, а подана через Шевченківський районний суд до Апеляційного суду міста Києва. Апеляційна скарга була зареєстрована 10.07.2006 року за вх.№22747;
- Ухвалами судді Апеляційного суду міста Києва Коротун В.М. від 26 липня та 01 серпня 2006 року, апеляційну скаргу адвоката Мусієнка О.Г. було прийнято до провадження вказаного суду та призначено до розгляду на 14-00 год. 6 листопада 2006 року;
- Але, 12 вересня 2006 року, той же суддя Коротун, без виклику сторін в судове засідання, безмотивно та безпідставно, всупереч положень п.п. 5-6 ст. 293 ЦПК України, повернув апеляційну скаргу скаржникам, позбавивши тим самим відповідачів їх конституційного права на апеляційне оскарження завідомо неправосудного судового рішення;
- 04 жовтня 2006 року, суддя Шевченківського райсуду МОРОЗ І.М., утаємничено від відповідачів, які належним чином не були повідомлені про час і місце судового засідання, спільно з прокурором та представником ТОВ “ЕМОС” провів судове засідання і ухвалив низку судових рішень, які залишились невідомими для відповідачів, оскільки на наступному судовому засіданні 18 жовтня 2006 року, цей суддя, попередньо роз’яснивши права учасникам процесу, відмовив в задоволенні усного клопотання відповідачів про ознайомлення з матеріалами та прослуховуванні запису фіксування судового процесу;
- в судовому засіданні 18 жовтня 2006 року, той же суддя Мороз І.М. виніс завідомо неправосудну Ухвалу про відмову в задоволенні письмового клопотання про закриття провадження по цивільні справі, зазначивши в цій Ухвалі, що вона оскарженню не підлягає, чим брутально порушив положення частини 1 п. 14 ст. 293 ЦПК України про можливість оскарження такої Ухвали окремо від рішення суду;
- 18 жовтня 2006 року, в тому ж судовому засіданні, суддя Мороз І.М. виніс Ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог прокурора Макарівського району Київської області, в частині вимог заявлених в інтересах Свєчнікової Ольги Олександрівни, але не об’явив перерви після усної заяви про апеляційне оскарження, зробленої адвокатом Мусієнко О.Г. та не надав останьому можливості зробити письмову заяву про апеляційне оскарження;
- 19 жовтня 2006 року адвокатом Мусієнко О.Г. до канцелярії Шевченківського суду міста Києва було подано письмову заяву про апеляційне оскарження ухвали судді Мороза І.М. від 18.10.06., яка була зареєстрована в суді;
- незважаючи на подання письмової заяви про апеляційне оскарження, 19 жовтня 2006 року, суддя Мороз І.М., у відсутності позивачів та їх представників, які не з’явились з поважних причин, про що маються докази, тобто у відсутності осіб, права яких вирішуються судом, продовжив слухання справи у присутності тільки прокурора і представника ТОВ “Емос”, закінчив з’ясування обставин справи, не надав можливості відповідачам надати додаткові пояснення та доповнити матеріали справи і провів дебати по справі лише між прокурором Макарівського району та представником ТОВ “Емос”;
- 20 жовтня суддя Мороз І.М. має намір проголосити по справі завідомо неправосудне судове рішення на користь ТОВ “Емос”.
Сукупність викладеного, на нашу думку, доказово свідчить про корупційну змову зазначених суддів Шевченківського районного та Апеляційного суду міста Києва, з прокурором Макарівського району Київської області та представником ТОВ “Емос”, з метою ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.
Але, цим рішенням, 57 громадян України незаконно позбавляються свого конституційного права на житло, а держава втрачає 17, 5 га рекреаційних земель і цілісний майновий комплекс, який незаконно, шляхом шахрайства, привласнено ТОВ “Емос” та їх спільниками.
Вельмишановний Василю Васильовичу, переконливо просимо Вас вжити усіх, передбачених Конституцією та чинним законодавством України заходів, щодо відновлення справедливості, законності та припинення корупційної злочинної діяльності суддів міста Києва.
Одночасно просимо прийняти нас на особистому прийомі для надання усних пояснень та додаткових доказів.
З щирими шануванням і повагою,
АДВОКАТ
О.Г. МУСІЄНКО
“ЗВЕРНЕННЯ ПІДТРИМУЮ, А ВИКЛАДЕНІ В НЬОМУ ФАКТИ ПОВНІСТЮ ПІДТВЕРДЖУЮ”
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧІВ
П.О. ВАСКУЛ
2006.10.23 | Slavchyk
Re: Громадян, які 30 років живуть в квартирах,на зиму виселяють геть
В Україні в різних інстанціях, судах дуже важко знайти правду, майже не можливо, бо мафією "все схоплено". Найефективніший шлях вирішення даної проблеми - це подача позову проти України у Европейський суд з прав людини. Головне знайти адвоката, який зуміє його грамотно оформити. Від того, як позов буде оформлений, залежить чи його приймуть до розгляду в Европейському суді.Важливо всі матеріали (рішення інстанцій, судів, різні довідки та інше) по справі незаконного виселення громадян помістити в інтернеті. Громадськість буде мати можливість бачити, вивчати,
може хтось щось піскаже, чи поможе.
2006.10.23 | Slavchyk
Re: Громадян, які 30 років живуть в квартирах,на зиму виселяють геть
Наскільки мені відомо, справа щодо незаконного позбавлення громадян маю багаторічну історію .Комплекс "Лісова казка" був у державній власності і відповідно будинки,у яких проживали громадяни.
Пізніше цей комплекс передали в руки якоїсь фірми, яка зобовязувалась згідно договору забезпечити громадян житлом . Фірма порушила договір незабезпечивши громадан житлом і пізніше передала (продала) комплекс в руки інший фірмі. В резултаті ще декількох таких "передач" комплекс опинився в руках ТЗОВ "Емос". Саме найголовніше, що останній договір, згідно якого комплекс і належні йому будинки опинилися в руках ТОВ "ЕМОС" є незаконний, бо він виник внаслідок незаконного початкового договору, згідно якого жильці повинні були одержати еквівалентне житло, але вони його не одержали, що фактично робить незаконним весь наступний ланцюг договорів згідно чинного договірного законодавстава України.Я описав в декількох словах матеріальну частину справи незаконного виселення громадян. Можливо не зовсім точно.