Здається, КС налаштований визнати указ неконституційним (\)
04/17/2007 | Englishman
Судьи КС поддержали два ходатайства представителя Рады
Корреспондент.net
17 Апреля 2007, 12:42
Судьи Конституционного Суда Украины поддержали два из трех ходатайств представителя Верховной Рады в КС. В частности, судьи поддержали ходатайство о привлечении информационной справки из Рады о создании парламентской коалиции с необходимостью уточнения количества депутатов, входящих в ее состав.
Также судье КС поддержали ходатайство представителя парламента Анатолия Селиванова о необходимости вытребовать от Секретариата Президента протоколы проведения консультаций Президента Украины Виктора Ющенко с руководством ВР и Кабмина относительно необходимости роспуска парламента.
В то же время, судьи отказались привлечь к материалам дела два постановления парламента, которым парламент отказался признавать указ Президента о роспуске Рады. За поддержку этого ходатайства высказались 9 судей из 18.При этом председатель КС Иван Домбровский отметил, что, по его мнению, в этом вопросе нет необходимости, поскольку КС и так может привлечь к рассмотрению дела все имеющиеся на данный момент нормативные акты.
Как сообщалось, постоянный представитель Верховной Рады Украины в Конституционном суде Анатолий Селиванов во время рассмотрения дела по конституционному представлению 53 народных депутатов заявил ряд ходатайств к судьям Конституционного суда.
Ранее КС решил допустить представителя Верховной Рады депутата от фракции Социалистической партии Ярослава Мендуся к рассмотрению конституционности указа Президента о роспуске парламента.
Тем временем, Коалиция национального единства обвинила Президента в давлении на Конституционный суд с помощью Службы безопасности Украины.
Вмешательство в работу Конституционного Суда Украины стало явным, заявил, выступая в парламенте, председатель Верховной Рады Александр Мороз.
--------------------------------------------------------------------------------
Сегодня в 9:30 Конституционный cуд Украины начал в форме безотлагательного конституционного производства рассмотрение дела по конституционному представлению 53 народных депутатов Украины о соответствии Конституции Украины (конституционности) указа Президента О досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины от 2 апреля 2007 года.
Президент Виктор Ющенко поручил главе Конституционного Суда Ивану Домбровскому принять меры, которые обеспечили бы объективность и непредвзятость КС. Об этом говорится в письме Президента к председателю КС Ивану Домбровскому, сообщили в пресс-службе главы государства.
Вчера премьер-министр Украины Виктор Янукович выразил уверенность, что Конституционный суд Украины признает незаконным указ Президента о роспуске парламента. В этом случае коалиция пойдет на импичмент, заявил он.
http://www.korrespondent.net/main/186800
Відповіді
2007.04.17 | Illia
Мені теж так здається.
І схоже, що прушники це знають. Знову в Київ тягнуть 18 тис біомаси, щоби не було протестів опозиції, або, що гірше, придушити їх2007.04.17 | Moro
Не треба робити передчасних всиновків
2007.04.17 | AxeHarry
100%. She navit kozyri ne graly. poky sho .
2007.04.17 | media
Визнає і матиме рацію, на жаль
Президент нам усім друга, але істина дорожче. може Зрештою, КС, абсолютно обгрунтовано, як на мене, може визнати цей Указ неконституційним. Так, Президент України є "гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина" (ст. 102).Але в той же час серед його повноважень (п. 8 ст. 106 Основного Закону) визначено і "8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією". А випадки ці перелічені у відомій ст. 90 Конституції.
Суттєво, що Конституція надає інші правові гарантії дотримання саме тих прав і свобод громадян, на які посилається Президент у своєму Указі. Те, що відбувається викривлення волі виборців переходому депутатів із фракції у фракцію - очевидно. Але для цього Конституція і передбачає механізм не дострокового припинення повноважень ВР (це право Президента існує для застосування в інших випадках), а той же імперативний мандат (ст. 81 Конституції). Прийняття КС рішення щодо його застосування і було би компромісом, в результаті "очищення від зрадників" і відновлення порушених прав і свобод громадян відбулося би.
Звісно, Президент може апелювати до того, про що в Указі не згадується - до ст. 90, говорячи що коаліцію на момент видання попереднього Указу не було сформовано в установленому порядку, і прямо послатися відповідну норму Конституції. Тут справді є зачіпки, але простір для тлумачень теж відкривається чималий. Тому може бути й інший Указ, може бути і складення мандатів.
2007.04.17 | Englishman
За вашою логікою,
президент не зможе розпустити раду навіть в тому разі, якщо вона приєднає Україну до якоїсь реінкарнації СССР. Бачте, гарантія гарантією, але розпускати її він зможе лише у випадках, перерахованих у 90-й статті.2007.04.17 | media
Не приєднає,
тому що подібні акти не будуть правочинними з дня прийняття. Те, про що Ви говорите - можливе лише за умови референдуму, без його проведення це дійсно будуть антиконституційні дії. Якби Рада таке рішення прийняла і наполягала на його законності, Президент мав би право вдаватися і до силового варіанту, до чого завгодно.Інша права, що ми говоримо про конкретний випадок - порушення прав і свобод громадян, спотворення їх волевиявлення і т.д. Це регулюється ст. 81 Конституції, а не 90 чи 102, чи 106. Інша справа, що стаття ця була донедавна "мертва", але правовий вихід із ситуації - санкціонування імперативного мандата рішенням КС.
Зрештою, політичного компромісу можна було би досягти і шляхом закріплення в Конституції права Президента припиняти повноваження ВР також і з політичних підстав. Ясна річ, що це потребує деякого коригування й інших норм Конституції.
2007.04.17 | Гальшка
Re: Не приєднає,
media пише:> тому що подібні акти не будуть правочинними з дня прийняття. Те, про що Ви говорите - можливе лише за умови референдуму, без його проведення це дійсно будуть антиконституційні дії. Якби Рада таке рішення прийняла і наполягала на його законності, Президент мав би право вдаватися і до силового варіанту, до чого завгодно.
> Інша права, що ми говоримо про конкретний випадок - порушення прав і свобод громадян, спотворення їх волевиявлення і т.д. Це регулюється ст. 81 Конституції, а не 90 чи 102, чи 106. Інша справа, що стаття ця була донедавна "мертва", але правовий вихід із ситуації - санкціонування імперативного мандата рішенням КС.
> Зрештою, політичного компромісу можна було би досягти і шляхом закріплення в Конституції права Президента припиняти повноваження ВР також і з політичних підстав. Ясна річ, що це потребує деякого коригування й інших норм Конституції.
Перепршую, а конституційна реформа була прийнята на референдумі? Так що це дійсно були антиконституційні дії. І що? Давайте її не будемо визнавати, до рішення КС?
2007.04.17 | media
Реформа формально референдуму не потребувала
адже змінювалися ті статті, які передбачають процедуру без референдуму: лише дві третини у ВР з попереднім схваленням 226 голосами і позитивним висновком Конституційного Суду. Якщо ж мова йде про ту ж таки територіальну цілісність - будь-яка зміна території України допускається лише після проведення всеукраїнського референдуму та внесення відповідних змін до Конституції.2007.04.17 | YT
Re: Не приєднає,
А змінити конституцію жони зможуть?2007.04.17 | Englishman
Re: Не приєднає,
media пише:> Інша права, що ми говоримо про конкретний випадок - порушення прав і свобод громадян, спотворення їх волевиявлення і т.д. Це регулюється ст. 81 Конституції, а не 90 чи 102, чи 106. Інша справа, що стаття ця була донедавна "мертва", але правовий вихід із ситуації - санкціонування імперативного мандата рішенням КС.
мені здається, ви довільно трактуєте обов"язок Президента бути гарантом Конституції. Чому у випадку з приєднанням до якогось міждержавного утворення він "має право на силовий варіант", а у разі спотворення результатів голосування і конкретного порушення ст. 81 Конституції, Президент не має права навіть на розпуск? А що робити у разі, якщо КС буде продовжувати не приймати цей закон до розгляду (як він це робив півроку)? І де гарантія, що закон про ІМ взагалі щось вирішить? Мені наприклад неважко уявити ситуацію, коли лідери фракцій не будуть застосовувати санкцій до перебіжчиків. Хто тоді зможе захистити волю виборців, як не гарант?