Навіщо нам потрібна УПА
Ярослав Сватко: Навіщо нам потрібна УПА
З виступу на урочистій академії з нагоди 65-ліття УПА
у Франковому Універститеті 2 жовтня 2007 р.
Шановний пане ректоре, дорогі друзі,
Розповідати цій авдиторії історію УПА щонайменше некоректно – кожен з присутніх тут студентів в стані знайти в інтернеті потрібні матеріяли, існуючі документи та фальсифікації документів, свідчення учасників та наклепи недоброзичливців. Тому я хочу говорити з Вами не про те, що Ви вмієте знайти й самі, а про зміст боротьби УПА в позірно безнадійних умовах та причини політичних суперечок навколо УПА тоді, коли самих учасників боротьби залишилось мізерно мало.
Вже сам факт того, що цих учасників зникаюче мало, помер останній командир УПА, а дискусії навколо повстанського руху продовжуються, говорить, що Українська Повстанська Армія – це не історична проблема, а проблема сьогоднішньої політики в нашій державі. Скажу більше – це проблема майбутнього нашої держави і нашої нації. Майбутнього – тому, що УПА з честю виконала свій обов'язок перед нацією, але чи скористається нація в майбутньому плодами жертовності українських повстанців, залежить від нас сьогодні, – і дуже багато – від Вас – сьогодні і завтра.
Я дозволю собі відступити трошки в далекі часи історії та провести аналогії з життя націй, які є, і тих, які залишилися лише в підручниках. Сьогодні тільки бажання і матеріяльні можливості стоять на перешкоді, щоб поїхати в Єгипет і подивитись на пам'ятки давньої цивілізації. Величні пам'ятки є, а нації, яка їх будувала, не залишилось. Письменники багатьох країн і націй використовують філософські надбання давніх єгиптян у сьогоднішніх творах – але люди, які живуть поруч з пірамідами, не сприймають цих надбань частиною власного національного світогляду, хоч більшість генетично походить від будівничих пірамід. Нація померла, не змогла дати адекватних відповідей на виклики історії. Чому так сталося – відповідь живе й діє до сьогодні на протилежному березі моря.
Греція, яка в часи побудови пірамід була варварською околицею цивілізованого світу, відзначилась не лише Парфеноном чи філософами. Триста спартанців, які показали, що в цьому світі є цінності, за які варто віддавати людське життя, увійшли в європейську та світову культуру значно глибше, ніж можна було б очікувати від одного з незчисленної кількости боїв у світовій історії. Від того часу кров царя Леоніда та його солдатів скріплює грецький ланцюг мертвих, живих і ненароджених поколінь – і хоча з того часу грецька мова змінилась так, що сучасний грек бозна, чи порозумівся би з Леонідом, але Фермопіли є тим пам'ятником-дороговказом, який говорив до греків зрозумілою мовою в усіх скрутних хвилях національних випробувань. І сьогодні ми маємо греків, які відчувають себе нащадками Леоніда – але немає єгиптян, які будували б національну ідею на чинах Хеопса чи Аменхотепа.
Кров героїв є тим цементом, який зв'язує в одне ціле покоління, віддалені століттями. Вона є чинником, який формує нації з аморфного населення. Це розуміють англійці, ставлячи трафальгарську колону Нельсонові, розуміють французи, що без Орлеанської Діви не було б такої Франції. Ми теж це розуміємо, і тому для нас проблема не в пільгах для небагатьох живих сьогодні вояків УПА – ця проблема вторинна і фінансово непомітна для українського бюджету. Визнання УПА – це ствердження державою, що національна свобода варта того, щоб брати в руки зброю і гинути за неї – і тому це питання національної безпеки сьогодні і завжди. Політичний вододіл щодо УПА – це питання права, обов'язку, сумління тощо для українця і завтра, і через сотню років, взяти автомат і захищати Україну. Україну-націю, а не Україну – обчухрану якимось окупантом територію. Ті, хто не хочуть визнавати УПА визвольним рухом – не хочуть, щоб ми мали стійку державу на віки. Пошкрябайте їхні арґументи – і Ви побачите, що під камуфляжем словоблудства виступають переконання: немає української нації, а тому й нема права українців на власну державу. Для нас же найбільшим арґументом перед історією є кров УПА. Пролита з вірою про те, що є Україна, хоч і буде державою після смерті героїв.
Шевченкове означення нації, як ланцюга мертвих, живих і ненароджених, робить Вас такими ж відповідальними за долю України, як і УПА. Ви інша ланка цього ланцюга – але жива сьогодні, але тому – найбільше відповідальна. Вони зробили все, щоб дати Вам до рук зміцнюючі компоненти ланцюга української нації. Ваша справа – серцем і розумом використати їх та передати далі в надійні руки. Це дуже просто – знайти потрібне серце і його надійні руки. Ваш попередник, студент цього університету Степан Ленкавський склав дуже простий тест – “Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя”... далі Ви самі знайдете, якщо досі не знаєте. Якщо цей дух одвічної стихії промовив у Ваше серце – знайте, Вам дали в руки часточку національного ланцюга, скріпленого кров'ю героїв УПА, УГА, армії УНР, трьохсот козаків, які загинули під Берестечком та княжих дружинників, які сраму не імуть. Ви мусите на цьому спадку збудувати Україну, яка дивитиметься в майбутнє, і черпатиме силу з минулого. Кров героїв УПА наказує Вам: мусите зробити так, щоб Україна була вічно живою нацією, а не місцем паломництва туристів до піраміди чорнобильського саркофага.
Слава Україні!
Відповіді
2007.10.02 | S.D.
Браво.
2007.10.02 | Большой Брат
Ну и? Знов за рибу грошi...
2007.10.02 | странник
А навіщо нам зорі, повітря??
УПА це наша героїчна історія, а історії не важливо потрібна вона чи ні.Вона просто є.
2007.10.02 | Мірко
Re: Навіщо нам потрібна УПА
Ярослав Сватко пише>Ті, хто не хочуть визнавати УПА визвольним рухом – не хочуть, щоб ми мали стійку державу на віки. Пошкрябайте їхні арґументи – і Ви побачите, що під камуфляжем словоблудства виступають переконання: немає української нації, а тому й нема права українців на власну державу.<
Потрібне визнання УПА сьогоднішною Українською державою не для якогось блага рештків УПА, а якраз задля життєспроможности України як України.
Як вище сказано, ті які не можуть визнати УПА визвольним рухом, мають цілковито інакше бачення України.
Для них, Україна існує на догоду москалям. Їм Україна потрібна на те щоби москалі мали де літом відпочивати, на те аби було де московсьим дисидентам переховуватися, на те аби було де їхним олігархам ще красти, вибачте, ще розвивати свій бізнес, і на те щоби відгородити себе від безпосередного зіткнення із західним світом. Поки українська незалежність їм на це вигідна доти будуть її толерувати. А коли ні, то повернуть Україну в імперські обійми.
2007.10.03 | Pavlo Z.
Класний текст - і літературно, і логічно, і психологічно.
2007.10.03 | Ясен Пень
Сильно!
2007.10.03 | Sean
вірно
2007.10.03 | Чучхе
так є!
2007.10.03 | Роман Гнатюк
100%
2007.10.03 | один_козак
Опа, клас! Навіть товстий шрифт не дратує.)))
2007.10.03 | VOL
А це до живих, мислячих і не думаючих
Пан Сватко звертається:-Українська Повстанська Армія – це не історична проблема, а проблема сьогоднішньої політики в нашій державі. Скажу більше – це проблема майбутнього нашої держави і нашої нації. Майбутнього – тому, що УПА з честю виконала свій обов'язок перед нацією, але чи скористається нація в майбутньому плодами жертовності українських повстанців, залежить від нас сьогодні, – і дуже багато – від Вас – сьогодні і завтра.-
І питання гостро стоїть: "Скористається нація ще сьогодні плодами жертовності українських повстанців? Чи й далі буде відкладати на майбутнє визнання власної історії?"
2007.10.04 | привид Романа ShaRP'а
Вам нужна, - вы и признали. Причем тут мы? Нам не нужна.
И все свободны.2007.10.04 | Pavlo Z.
А и действительно: причем тут вы? Отдыхайте, это вас не касается
2007.10.04 | Михайло Свистович
Re: Вам нужна, - вы и признали. Причем тут мы? Нам не нужна.
привид Романа ShaRP'а пише:> И все свободны.
Я радий, що ви - свабодни.
2007.10.04 | один_козак
Я буду задоволений, коли Ви своєю свабодністю скористаєтесь.
Але бачу, що це Вам тяжко зробити. Бо Ви - невільник низки власних антипатій.2007.10.04 | Ant
Re: Навіщо нам потрібна УПА
--- Визнання УПА – це ствердження державою, що національна свобода варта того, щоб брати в руки зброю і гинути за неї – і тому це питання національної безпеки сьогодні і завжди. ---Ну а хлопці під Крутами також ствердили се, як і гуляйпільці також....
2007.10.04 | Ярослав Сватко
Як вільна людина на вільному Майдані можете про це написати
Якщо це не розходитиметься з принципами, за якими упорядники розміщують статті, воно може бути розміщене в статтях. Врешті, в нас непоодинокі випадки, коли ми статті з Вільного Форуму переставляли в статті Майдану. Було б що розміщувати.Тільки одне зауваження. Те, що я запостив, не є зверненням до Вселенної у справі визнання/невизнання УПА. Це фраґмент лекції для студентів універу, серед яких, як я вважаю, знайдуться адепти цієї точки зору, і які, на мою думку, можуть сприйняти запропоноване, як частину своєї місії. Тут нема про що дискутувати на предмет треба/не треба - це наказ солдатам-добровольцям, які, як я знаю, є. Через три дні таку ж лекцію читаю в Педагогічному Коледжі. Це проект новітньої старшинської школи УПА. А дискусії - це для інших випадків.