«Оранжевые» взорвали политическую бомбу. (л)
10/22/2007 | Moro
http://www.ari.ru/doc/?id=2979
Якщо відкинути ритуальні мантри про "варованій расейскій газ" і т.п., то доволі цікава точка зору зі сторони.
На мою думку, в Україні зараз НАСПРАВДІ склалися умови для якісного ривка. І цим треба скористатися. Для цього чудово піходить Тимошенко з її моторчиком.
І вона права і в питанні швидкого переходу до проф. армії та повернення заощаджень населенню.
Питання навіть не в тому, чи вдасться це зробити на 100% - так майже ніколи, ніде, ні в кого не буває.
Питання в постановці масштабних конкретних цілей і їх розв'язанні.
Це уже гарантує якісні зміни.
Якщо відкинути ритуальні мантри про "варованій расейскій газ" і т.п., то доволі цікава точка зору зі сторони.
На мою думку, в Україні зараз НАСПРАВДІ склалися умови для якісного ривка. І цим треба скористатися. Для цього чудово піходить Тимошенко з її моторчиком.
І вона права і в питанні швидкого переходу до проф. армії та повернення заощаджень населенню.
Питання навіть не в тому, чи вдасться це зробити на 100% - так майже ніколи, ніде, ні в кого не буває.
Питання в постановці масштабних конкретних цілей і їх розв'язанні.
Це уже гарантує якісні зміни.
Відповіді
2007.10.22 | один_козак
Про характерні плюси й мінуси сміливих планів та обережних.
Moro пише:> Питання в постановці масштабних конкретних цілей і їх розв'язанні.
> Це уже гарантує якісні зміни.
Зміни гарантує, але в який РЕАЛЬНО бік?
Дійсно, постановка масштабних цілей обіцяє реальні та відчутні зрушення. А іноді надто поступовий поступ – це розкіш, якої собі не можна дозволити. Але постановка цілі - це ще не досягнення. Масштабні цілі вимагають масштабних зусиль та витрат і збільшують ризики, через які можна опинитися біля розбитого корита.
Це вже, як кажуть, дай Боже нашому теляті та вовка з'їсти.
Або може краще "тише едешь - дальше будешь"?)))
Отже, весь фокус – у відповідності бажаного і можливого.
2007.10.22 | Moro
Наша головна проблема в тому, що ми в себе не віримо
Українські можливості набагато більші, аніж ті, що реалізовано наразі.Наша головна проблема в тому, що ми в себе не віримо - так склалося історично і зумовлювалось критичним геополітичним положенням України. Просто не було можливості для перепочинку. Звідси і зневіра, що так буде завжди.
Але наразі ситуація інша і глобально, і локально. Глобально - політичний ландшафт довкола України докорінно інший, аніж був останні сотні років.
Локально в тому сенсі, що нинішня Українська державність уже триває 16 років і вона цілком показала свою життєспроможність. І - увага! - вона РОЗВИВАЄТЬСЯ. Паростки української державності зростаються з суспільством; Україна - не механізм, Україна - ОРГАНІЗМ. І він ростиме і далі.
Більше того, в процесі недавньої історії Україна отримала щеплення від багатьох "дитячих" хвороб, що звичайно загрожують "новим" державам.
Україна вже має право пришвидшити ходу.
І ще одне : професійна армія - не задля того, щоб синочки не йшли служити; Професійна армія - задля того, аби вона стала кращою. Хоча, звісно, потрібен і "підлісок" - система резервістів і т.ін.
2007.10.22 | Раціо
Наша проблема в низькій культурі, невігластві політикуму,
зруйнованій освіті, відсутній правовій системі, третьосортній інфраструктурі, ендемічній корупції, і т.і., і т.п. "Пятілєткі за три роки" можуть надихати лише ідіотів, для решти це вірний сигнал, що відсутність реформ маскуватимуть "масштабними цілями", як коли немає туалетного паперу, бо треба робити світову революцію2007.10.22 | один_козак
Точно. Чогось останнім часом частенько пригадується Мао Цзедун))
2007.10.22 | один_козак
Справа козацька.
Moro пише:> Професійна армія - задля того, аби вона стала кращою. Хоча, звісно, потрібен і "підлісок" - система резервістів і т.ін.
Як раз для козацтва справа.
2007.10.22 | один_козак
Справа у зневірі?
Moro пише:> Українські можливості набагато більші, аніж ті, що реалізовано наразі.
Авжеж.
> Наша головна проблема в тому, що ми в себе не віримо
То повірте.)) Я давно вірю в наші потенції. Але їх же треба змобілізувати та спрямувати на досягнення реальних результатів, розумно ними розпоряджаючись. Інакше можна одержати як результат ще більшу зневіру.
> Але наразі ситуація інша і глобально, і локально. Глобально - політичний ландшафт довкола України докорінно інший, аніж був останні сотні років.
Ви вважаєте, що він кращий? Я думаю, що у чомусь - гірший значно. Бо глобалізація принесла щільнішу взаємозалежність. А при тому - дуже не рівну.
> Локально в тому сенсі, що нинішня Українська державність уже триває 16 років і вона цілком показала свою життєспроможність. І - увага! - вона РОЗВИВАЄТЬСЯ. Паростки української державності зростаються з суспільством; Україна - не механізм, Україна - ОРГАНІЗМ. І він ростиме і далі.
100%
> Україна вже має право пришвидшити ходу.
Ну, право - це таке...
2007.10.22 | один_козак
От не люблю, коли про таке кричать...
Moro пише, що Увєров пише:> "докатится до самой Москвы."
Москва - це ж таке діло, що як до неї щось подібне котиться, то вона буде аби його зупинити не тільки на газ ціну накручувати до потрібного рівня, а й сонце зупиняти десь на Уралі, щоб "оранжам" не світило.
Хай воно собі потихеньку котиться. Нащо ж демаскувати прогрес передчасно... )))
2007.10.22 | Moro
Як кажуть, про що б розмова не велась - однаково про гроші
Ясно, що автори ставлять себе в центр світобудови і вважають, що то все тільки заради їх любимих.Думаю, не варто на це зважати.
2007.10.22 | Раціо
Масштабні цілі ставили комуністи. Може час уже ставити розумні?
2007.10.22 | один_козак
А може сьогодні розумні - це як раз масштабні?
Тіки так, шоб із масштабом вгадати.)))2007.10.22 | Moro
Re: А може сьогодні розумні - це як раз масштабні?