Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
01/20/2009 | Pavlo Z.
1.Здійснити повернення Америки обличчям до світу "будь-які чоловік, жінка, дитина будь де у світі, хто хоче миру - друзі Америки".
2.Щоб відповідав за свої слова і ті мільйони, які в нього повірили, не зневірилися пізніше.
2.Щоб відповідав за свої слова і ті мільйони, які в нього повірили, не зневірилися пізніше.
Відповіді
2009.01.20 | Володимир I
Re: Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
Я теж слухав. Скандування "Обама, Обама!" до болі нагадувало інше скандування в 2004 - 2005 роках. Але, гадаю, на цьому сумні аналогії й закінчаться. Бо Америка - не Україна. Впевнений, що хоч частину із задуманого Обамі вдасться здійснити.2009.01.20 | Pavlo Z.
Re: Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
Володимир I пише:> Скандування "Обама, Обама!" до болі нагадувало інше скандування в 2004 - 2005 роках.
Не тільки скандування. Ще - палаючі очі тих, хто вірить.
2009.01.21 | Альберт
Припинення брехливого галасу, здійсненого Бушем: нас атакують!
Згортання деяких баз по світу, зменшення в рази військового бюджету - якщо ціх кроків не буде...2009.01.21 | Михайло Свистович
Re: Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
Pavlo Z. пише:> Володимир I пише:
> > Скандування "Обама, Обама!" до болі нагадувало інше скандування в 2004 - 2005 роках.
> Не тільки скандування. Ще - палаючі очі тих, хто вірить.
Мені це тж нагадало
2009.01.21 | Хвізик
у більшості моїх занйомих амерів явна ейфорія
точно, як у нас після оранжової революції2009.01.21 | Sean
а від мене, прохання про ще одну
- слухати поради Бжезінського та Лугара2009.01.21 | Сергій Кабуд
Лугар теж пАзьор. Вин видповидав за знищення сов. зброї
їздив туди і в Україну тіпа гроші возив для установок по знищенню ядерки.Але ніхто ніколи це не перевіряв чи совок це зробив.
Отже хто в курсі знає що Лугар клоун
Бжез ще гірше. От, вчитайтеся. Тут багато що про Бжеза проясниться:
----------
Двойка", способная изменить мир ("The Financial Times", Великобритания)
Каков же сегодня геостратегический характер американо-китайских отношений?
Збигнев Бжезинский (Zbigniew Brzezinski), 14 января 2009
В 1978 г., когда президент Картер направил меня в Китай для тайных переговоров, результатом которых стала нормализация отношений между США и КНР, в Пекине проживали всего 1200 иностранцев. Не далее как вчера 1100 американских дипломатов переехали в новое здание посольства США, а всего по оценкам в городе сегодня живет 150000 иностранцев. Из-за нормализации наших отношений ситуация в мире изменилась к лучшему, стала более безопасной.
Практически сразу после нормализации мы начали сотрудничать в сфере безопасности, что обернулось реальными выгодами как для США, так и для Китая. Результатом этого сотрудничества стало изменение расстановки сил на глобальной шахматной доске 'холодной войны' - не в пользу СССР. Кроме того, нормализация косвенно способствовала реализации всеобъемлющих экономических реформ, задуманных Председателем Дэн Сяопином. Без расширения двусторонней торговли и налаживания финансовых связей вследствие нормализации достичь динамичного роста китайской экономики было бы значительно труднее.
Каков же сегодня геостратегический характер американо-китайских отношений?
В статье, опубликованной в журнале 'Ляован' 14 июля 2008 г., они определяются как отношения 'комплексной взаимозависимости', в рамках которых обе стороны воспринимают друг друга в духе прагматизма и умеренности, что позволяет им 'конкурировать и консультироваться на основе существующих международных норм'. Конечно, Китай, укрепляющий свои позиции на мировой арене, можно рассматривать как 'ревизионистскую' державу в том смысле, что он выступает за ряд важных изменений в системе международных отношений, однако, добиваясь этих изменений, Пекин проявляет терпение, действует благоразумным и мирным путем. Американцы, причастные к внешней политике страны, особенно высоко оценивают тот факт, что в стратегическом мышлении Пекина произошел отход от концепции глобальной классовой борьбы и насильственных революционных преобразований, и акцент теперь делается на 'мирном усилении' его международного влияния в условиях 'гармоничной ситуации' на мировой арене.
Подобные точки соприкосновения также помогают обеим странам улаживать остаточные или потенциальные разногласия, и сотрудничать в решении таких проблем, как те, что возникают в связи с северокорейской ядерной программой. Если мы будем постоянно помнить о том, что именно взаимозависимость является основой наших отношений, мы сможем успешно действовать и по другим вопросам, на которые мы смотрим по-разному.
Какова должна быть сегодня наша главная общая цель? Наши отношения не могут носить статичного характера: они должны либо расширяться, либо 'сужаться'. В первом случае выиграют не только обе наши страны, но и весь мир. В практическом плане нам следует укреплять и углублять наше геостратегическое сотрудничество, не ограничиваясь, естественно, такой текущей задачей, как тесное взаимодействие в борьбе с экономическим кризисом.
Необходимо, чтобы Пекин напрямую участвовал в диалоге с Ираном, поскольку последствия провала переговорного процесса с этой страной затронут и Китай. Кроме того, американо-китайские консультации по проблеме отношений между Индией и Пакистаном могли бы привести к более эффективным, пусть и неформальным, посредническим усилиям Вашингтона и Пекина - ведь конфликт между Дели и Исламабадом стал бы катастрофой для всего региона. Китаю также следует активно участвовать в урегулировании палестино-израильского конфликта, все больше грозящего радикализацией и дестабилизацией Ближнего Востока.
Нам необходимо выработать общий подход к устранению рисков общемирового масштаба, связанных с климатическими изменениями. Мы также должны изучить возможность создания более многочисленных миротворческих сил ООН постоянной готовности, которые можно было бы направлять в 'несостоятельные' государства. Несомненно, нам нужно тесно сотрудничать в вопросах преобразования нынешней 'большой восьмерки' ведущих промышленно развитых стран, с тем, чтобы превратить ее в 'группу четырнадцати' или 'группу шестнадцати', что позволит расширить круг государств, принимающих решения общемирового характера, и усилить координацию действий по преодолению экономического кризиса.
Однако, чтобы все это стало возможным, нам необходимо образовать неформальную 'двойку'. Отношения между Китаем и США должны носить характер всеобъемлющего партнерства - такой же, как наши отношения с ЕС и Японией. Поэтому нужно наладить процедуру регулярных неформальных встреч высших руководителей наших стран, чтобы они могли лично проводить углубленные дискуссии не только по вопросам двусторонних отношений, но по международной проблематике в целом.
Очевидно, что речь идет о весьма амбициозных задачах - как в политическом, так и в философском плане. Акцент Пекина на 'гармонии' мог бы послужить весьма полезной отправной точкой для вышеописанных американо-китайских саммитов. В эпоху, отмеченную возрастанием опасности крайне разрушительного 'столкновения цивилизаций', крайне необходимы целенаправленные усилия для их подлинного примирения. Эта задача должна найти отклик у избранного президента Барака Обамы (Barack Obama) - внутренне склонного к урегулированию противоречий. Несомненно, ее позитивно воспримет и председатель Ху Цзиньтао (Hu Jintao) - автор концепции 'гармоничного мира'. Речь идет о миссии, достойной двух стран, обладающих уникальным потенциалом с точки зрения определения будущего человечества.
Збигнев Бжезинский - бывший советник президента Картера по национальной безопасности. В основе данной статьи лежит доклад, с которым он выступил в Пекине на этой неделе.
http://www.inosmi.ru/print/246645.html
http://www.ft.com/cms/s/0/d99369b8-e178-11dd-afa0-0000779fd2ac.html?nclick_check=1
2009.01.21 | Микола Гудкович
Навряд чи
Pavlo Z. пише:> 1.Здійснити повернення Америки обличчям до світу "будь-які чоловік, жінка, дитина будь де у світі, хто хоче миру - друзі Америки".
Це пересмикування.
Хамас хоче миру (для цього треба знищити Ізраїль), Ізраїль воює. Хамас — друг Америки. Нонсенс? Нонсенс.
Тибет хоче миру (і відновлення феодального ладу та теократії), Китай його окупував. Тибет — друг Америки.
Росія хоче миру і примушує до нього інших… Росія — друг?
> 2.Щоб відповідав за свої слова і ті мільйони, які в нього повірили, не зневірилися пізніше.
Розчарувань буде багато. Але за свої слова, сподіваюся, він відповість. Точніше, побачимо, чи відповість — на прикладі Буша. Якщо Буш відповість, то й Обама відповість…
2009.01.21 | Боббі
Він більше на демагога та популіста схожий
2009.01.21 | Михайло Свистович
Re: Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
Pavlo Z. пише:>
> 2.Щоб відповідав за свої слова і ті мільйони, які в нього повірили, не зневірилися пізніше.
Вони зневіряться по-любому, бо мають зависокі ілюзії. Обама наобіцяв стільки, скільки виконати не зможе. І не треба. Бо тоді Америка стане подібною ло старенької Європи.
2009.01.21 | omela
+1 Re: Вони зневіряться по-любому, бо мають зависокі ілюзії
2009.01.21 | Микола Гудкович
Притомна (як на мене) стаття про Обаму (/ рос)
Вступление в Белый дом Барака Обамы вызвало массовое ликование в США. В начале церемонии присяги нового президента толпа скандировала: «Обама! Обама!». Имя нового лидера окружено ореолом надежд во всем мире. Между тем он самый загадочный американский политик за многие десятилетия. Наблюдатели отмечают его способность произносить пламенные умильные речи, глубоко волнующие слушателей и заставляющие их не раз пустить слезу. У замечательных «спичей» Обамы лишь один недостаток – после них в памяти не остается ничего. Новый американский лидер представляет из себя медийный фантом в чистом виде и ему придется много потрудиться, чтобы перестать быть таковым.
Прежний президент, Джордж Буш, вошел в историю в основном своими «бушизмами», то есть полными неизъяснимого косноязычия афоризмами, многие из которых стали чуть ли не поговорками. Например, однажды в ответ на вопрос, почему несмотря на провалы в Ираке он не увольняет министра обороны Дональда Рамсфельда, Буш ответил в том духе, что «я – решатель (decider) и я решил, что Рамсфельду будет лучше оставаться на своем посту». Ошибки и провалы Буша хорошо запоминались, были его сильной стороной и сознательно использовались его пиарщиками для привлечения сочувствия к американскому лидеру.
У Буша была харизма простого парня из техасской глубинки, такого же, как вы или я, неспособного найти на карте половину государств мира и путающего Ирак с Ираном. Когда в разгар съезда Демократической партии 2004 года, который должен был выдвинуть Керри кандидатом на пост президента, Буш упал с велосипеда и поцарапал коленку, мир захлестнула волна сочувствия, перекрывшая новости с демократической конвенции. СМИ с триумфом сообщали, как Буша осмотрел личный врач, как мазали йодом коленку. Подчеркивалось, что президент совсем не пострадал и больше того, способен как и прежде выполнять свои обязанности. Итак, у Буша был ясный, четко очерченный образ. В отношении него американцы заблуждались мало. Хотя и считали приемлемой фигурой на высшем посту. У Буша были достоинства, были и недостатки. А вот у Обамы…
Обама – не личность. Никаких достоинств и недостатков у него поэтому нет. Он светит отраженным светом – светом надежд своих избирателей. И это, пожалуй, единственное, что он делает хорошо. За всю свою недолгую политическую карьеру Обама ничем не руководил всерьез. В самом деле, проведя несколько лет в кресле сенатора штата Иллинойс, их в штате пять десятков, он делает резкий карьерный прыжок и избирается сенатором США. Всё бы ничего, многие американские политики были сенаторами до того, как стать во главе страны. Но Обама поставил рекорд. Он единственный из президентов за последние десятилетия, который «вырос» из сенаторов в главы государства всего за четыре года! Он не дослужил даже своего первого шестилетнего срока и резко пошел на повышение, заняв кресло президента! По всем меркам впечатляющая карьера! Кто-то из наблюдателей сравнил Обаму с «киндерсюрпризом» Кириенко. Но даже молниеносная карьера российского премьер-министра была более гладкой. Он, прежде чем занять пост председателя правительства, все же успел побывать сначала первым заместителем министра, а затем и министром топлива и энергетики. Обама же «прыгнул» из региональных депутатов в федеральные и почти сразу же стал президентом страны.
Плата за феерическую карьеру – неопытность. Предшественник Обамы Буш-младший шесть лет был губернатором Техаса, получив ценный опыт руководства крупным штатом. Билл Клинтон был губернатором Арканзаса в течение десяти лет. Буш-старший – восемь лет вице-президентом у Рейгана, до этого – возглавлял ЦРУ. Сам Рейган был два срока губернатором Калифорнии, самого большого штата США. Да и другие американские руководители имели за плечами либо длительный опыт работы в парламенте, либо губернаторство, либо министерское кресло. У Обамы, как мы сказали выше, нет ничего. Ему придется учиться управлять государством прямо в президентском кресле. Пока же единственное, что он делает хорошо – гипноз аудитории, которая ждет от него чуда – решения всех тех сложнейших экономических и политических проблем, которые Америка получила в наследство от администрации Буша.
Перед Обамой стоит простенькая задача – что-то сделать с разваливающейся экономикой, с военным присутствием США в Ираке и Афганистане, с рекордным бюджетным дефицитом. Разрешить возникший при Буше кризис в отношениях с союзниками, прежде всего европейцами. Вот такая «несложная» в больших кавычках задача. Справится ли он с ней – большой вопрос. Конечно, человек, который всего за несколько лет «прыгнул» из сенаторов штата Иллинойс (то есть политиков регионального уровня, каковых сотни, если не тысячи) на позицию первого лица страны, выглядит весьма перспективным с точки зрения обучаемости. Если он научился быть хорошим кандидатом в президенты, почему бы ему не научиться быть хорошим президентом?
Вопрос только в том, готова ли ныне действующая американская политическая элита чему-либо научить своего президента? Ведь чуда ждут именно от Обамы, ждут в тот момент, когда ему самому больше всего нужна квалифицированная помощь. Понимая свою неопытность, Обама окружил себя политическими зубрами, доставшимися ему в наследство от администрации Клинтона. Начиная с будущего госсекретаря Хиллари Клинтон и кончая начальником его собственного аппарата. Людей из окружения прежнего президента вокруг Обамы много. Они, конечно, помогут ему справиться с текущим управлением страной. Но проблема заключается в том, что для выхода из политического и экономического тупика придется вырабатывать оригинальные политические решения. И в этом Обаме вряд ли помогут даже самые опытные чиновники, больно уж нетривиальной оказалась ситуация. Так называемое «регентское» президентство, то есть ситуация, когда вместо формального главы государства правит другой человек, хороша в тихие, спокойные, сытые времена, но не в случае, когда государственный корабль носится по волнам кризиса без руля и без ветрил.
Поэтому Обаме придется заново, уже сидя в Белом доме, доказывать своё право на управление страной. На этот раз не в ходже предвыборной кампании, а в ходе борьбы вокруг принятия решений по спасению американской экономики или по выводу войск из Ирака. От того, насколько эффективно Обама справится с этой задачей, зависит будущее его президентства.
В этом, кстати, он сближается с российским президентом Дмитрием Медведевым, перед которым стоят схожие задачи. Можно сказать, что избрав Обаму, американцы получили своего Медведева, только без Путина за спиной. Подобием Путина, впрочем, является семейная чета Клинтонов, которая несомненно будет пользоваться значительным влиянием в Белом доме, особенно на первых порах.
Так что главной задачей президента-новичка на ближайшие месяцы будет самоутверждение путем решения насущных проблем, стоящих перед США как терпящим экономическое бедствие гигантом и мировой сверхдержавой. Если он добьется победы, можно будет говорить, что экзамен на президентство Бараком Обамой успешно сдан.
2009.01.21 | Володимир I
Re: Притомна (як на мене) стаття про Обаму (/ рос)
Стаття дійсно притомна, за винятком притягнутих за вуха пукіна та ведмєда. І не шкода їх було автору тягнути за вуха з феодальної стистеми координат в демократичну?2009.01.21 | Sych
А що, Путіна та Ведмєда не вибирали?
Якщо вибирали, то чим це не демократія? Звідки взагалі "феодалізм"? Для червоного словца?Володимир I пише:
> Стаття дійсно притомна, за винятком притягнутих за вуха пукіна та ведмєда. І не шкода їх було автору тягнути за вуха з феодальної стистеми координат в демократичну?
2009.01.21 | Михайло Свистович
Ні Re: А що, Путіна та Ведмєда не вибирали?
Sych пише:> Якщо вибирали, то чим це не демократія?
Тим, що ці вибори не були вільними
2009.01.21 | Sych
Що, серйозно? Когось примушували голосувати?
Чи люд все ж таки САМ йшов кинути голос за царя-батюшку?2009.01.21 | Михайло Свистович
І примушували, і не давали агітувати за інших та проти Мєдвєда
І ще багато чого недемократичного робили. Ви от живете в демократичній країні, а досі не зрозуміли, що таке демократичні вибори2009.01.21 | Sych
Демократичні вибори це коли неконституційно вибирают президента?
Ну от наприклад демократичні вибори були у Штатах, aле Обама не може бути президентом по Конституції тому що був народжений в Кенії.Чи демократичні вибори це коли на розкрутки одного кандидата еліта вбухує міл"ярди доларів бабла і народ, через шалене промивання мідіями мозку, по-баранячому іде і голосує за кандидата-месію?
Проясніть будь-ласка що є саме демократичні вибори.
2009.01.21 | Сергій Кабуд
з кенією не факт і брхня
2009.01.21 | Sych
Лук іт ап.
2009.01.21 | Sych
П.С. І бьорс сіртіфікатік на Обамівському сайті підроблений btw.
2009.01.21 | Сергій Кабуд
норма про обовязковість народженя в США доречи зявылася в остан
менше 50 роківне мутіть, це не канає і лише вас принижує
2009.01.21 | Михайло Свистович
Ні, це коли конституційно
Sych пише:> Ну от наприклад демократичні вибори були у Штатах, aле Обама не може бути президентом по Конституції тому що був народжений в Кенії
Ні, він може бути президентом по Конституції тому що був народжений в США
>
> Чи демократичні вибори це коли на розкрутки одного кандидата еліта вбухує міл"ярди доларів бабла і народ, через шалене промивання мідіями мозку, по-баранячому іде і голосує за кандидата-месію?
На розкрутку другого теж вбухує
>
> Проясніть будь-ласка що є саме демократичні вибори
Якщо Ви, живучи у демократичній країні, досі цього не зрозуміли, то пояснювати це Вам - марна справа. Продовжуйте жити у своїх міфах.
2009.01.21 | Sych
Яких таких міфах?
2009.01.21 | Михайло Свистович
Які Ви тут регулярно постите Re: Яких таких міфах?
Наприклад, про США як про дуже недемократичну країну2009.01.21 | Sych
Де я написав що США "дуже недемократична країна"?
Я тільки но запитав що ви саме вважаєте демократією. І надав вам приклади коли начебто демократичні вибори накладаються на брехню та маніпуляцію і виходить... казнащо.Вам я відкрию великий секрет: я персонально вважаю США оснією з найбільш демократичих країн. Бо про такі антидемократичні відстойники соціялізму як ЄС й годі казати.
Все до чого я веду так це до того, що є речі набагато важливіші ніж демократичні механізми (вибори). Наприклад, дотримування норм Конституції та прав людини.
2009.01.22 | Михайло Свистович
Ви постійно неадекватно критикуєте тамтешній лад
Sych пише:> Я тільки но запитав що ви саме вважаєте демократією
Це не я вважаю, це - усталене поняття, про яке можуть розповісти знайдені у Гуглі словники чи книжки.
> І надав вам приклади коли начебто демократичні вибори накладаються на брехню та маніпуляцію і виходить... казнащо
А демократія - це не ідеальна річ. Просто нічого кращого людство іще не вигадало.
>
> Вам я відкрию великий секрет: я персонально вважаю США оснією з найбільш демократичих країн. Бо про такі антидемократичні відстойники соціялізму як ЄС й годі казати.
ЄС не є антидемократичним відстійником соціалізму
>
> Все до чого я веду так це до того, що є речі набагато важливіші ніж демократичні механізми (вибори). Наприклад, дотримування норм Конституції та прав людини.
А це і є демократія
2009.01.22 | Sych
Я адекватно критикую. Ви просто маєте замало джерел інформації
через незнання англійської.Михайло Свистович пише:
> А демократія - це не ідеальна річ. Просто нічого кращого людство іще не вигадало.
Вигадало. Конституційна республіка називається.
> ЄС не є антидемократичним відстійником соціалізму
Є. Вчіть мову, читайте/дивіться незалеждні джерела.
> > Все до чого я веду так це до того, що є речі набагато важливіші ніж демократичні механізми (вибори). Наприклад, дотримування норм Конституції та прав людини.
>
> А це і є демократія
Ні. Це є конституційна республіка. Демократія - це влада більшості.
2009.01.22 | Михайло Свистович
Re: Я адекватно критикую. Ви просто маєте замало джерел інформації
Sych пише:> через незнання англійської.
Угу, от тільки переважна більшість моїх знайомих, які чудово знають англійську, стверджують протилежне.
>
> Вигадало. Конституційна республіка називається.
Це і є демократія
>
> Є. Вчіть мову, читайте/дивіться незалеждні джерела.
Читаю, дивлюсь, слухаю тих, які знають мову.
>
> Ні. Це є конституційна республіка. Демократія - це влада більшості.
У Вас примітивне і спотворене розуміння демократії.
2009.01.22 | Sych
"У Вас примітивне і спотворене розуміння демократії."
2009.01.21 | omela
Re: Що, серйозно? Когось примушували голосувати?
Sych пише:> Чи люд все ж таки САМ йшов кинути голос за царя-батюшку?
Без ентузіазму (який начебто демонструється високим результатом). Але він рос. владцям і не потрібний. А опозиція там давно придушена та марґіналізована. Опозиційним кандидатам не давали навіть висуватися, тупо знімали і все.
За таких умов це не можна називати нормальними виборами.
2009.01.21 | Сергій Кабуд
не вибирали.іншим кандидатам СИЛОЮ заборонили продовжувати компа
компаніюа ви мусарські ідеї ширите
2009.01.21 | Володимир I
Re: А що, Путіна та Ведмєда не вибирали?
Та ні, добродію, не для красного словца. Це - характеристика рашки, отримана після всебічного аналізу інформації. А якщо ви погано вчилися в школі та інституті, то це - ваші проблеми. Я не збираюся займатися вашою освітою. Тим більше, якщо ви до зрілого віку у питанні типів суспільства не розібралися, то, мабуть, вже й не розберетеся.2009.01.21 | Sych
Ну то надайте характеристику Росії як феодальної країни,
якщo ви такий вумний та розбираєтеся в типах суспільства2009.01.22 | Володимир I
Re: Ну то надайте характеристику Росії як феодальної країни,
Я ж сказав, що не збираюся займатися освітою не надто тямущих. Ворушіть власною мозковою звивиною.2009.01.22 | Sych
Злив пустотрьопа зараховано.
2009.01.22 | Володимир I
Re: Злив пустотрьопа зараховано.
Блядь, дістав. На тобі про рашку: держава не як інструмент управління суспільством, а як "апарат примусу". Бюрократія - вєсчь ф сєбе, існує виключно для себе і смокче соки із конаючого суспільства, збираючи з нього данину. Зараз це називається "відкат" (Kick-back).Все. Гадаю, на півроку обмірковування вистачить. До побачення. Їй-Богу, мені нецікаво.
2009.01.22 | Sych
Тема феодальної Росії не розкрита. Це по-перше. По-друге,
все, що написано нібито про рашку, можна сказати і про Штати, і про ЄС, і про інші країни.Володимир I пише:
> Блядь, дістав. На тобі про рашку: держава не як інструмент управління суспільством, а як "апарат примусу". Бюрократія - вєсчь ф сєбе, існує виключно для себе і смокче соки із конаючого суспільства, збираючи з нього данину. Зараз це називається "відкат" (Kick-back).
> Все. Гадаю, на півроку обмірковування вистачить. До побачення. Їй-Богу, мені нецікаво.
Так що дійсно іди поміркуй, розберися. А то з тобою дійсно нецікаво. Не бачиш елементарних патернів. Бувай.
2009.01.22 | Михайло Свистович
Re: Тема феодальної Росії не розкрита. Це по-перше. По-друге,
Sych пише:> все, що написано нібито про рашку, можна сказати і про Штати, і про ЄС, і про інші країни.
Якщо бути демагогом, то можна
2009.01.23 | Sych
Беретесь довести, що
"На тобі про рашку: держава не як інструмент управління суспільством, а як "апарат примусу". Бюрократія - вєсчь ф сєбе, існує виключно для себе і смокче соки із конаючого суспільства, збираючи з нього данину. Зараз це називається "відкат" (Kick-back)."не відноситься також і до Штатів та ЄС?
Автор навіть термін англомовний для відкату використав. Це так, натяк.
2009.01.23 | Михайло Свистович
Ні, не витрачатиму час на пустослів"я
2009.01.21 | Боббі
Тут краща (л)
http://pccapitalist.wordpress.com/2009/01/13/stimulating-our-way-to-rock-bottom-by-congressman-ron-paul/http://blog.i.ua/user/66123/207357/
2009.01.21 | Хвізик
автор статті надзвичайно упереджений, тому непереконливий
упередженість виказують такі фрази> У замечательных «спичей» Обамы лишь один недостаток – после них в памяти не остается ничего.
>
> Обама – не личность.
> Кто-то из наблюдателей сравнил Обаму с «киндерсюрпризом» Кириенко.
>
> У Обамы, как мы сказали выше, нет ничего.
>
> Справится ли он с ней (со своей задачей) – большой вопрос.
>
> он сближается с российским президентом Дмитрием Медведевым
2009.01.21 | Боровик
Re: Щойно послухав Обаму. Дай, Боже, 2 речі:
Обама - це американська Юля. Яка країна така і Юля.На щастя для Америки, вони якщо і ведуться на гарні цілі, то не поведуться на дурнуваті дії.
Обама за газ в будинках, але не підписуватиме договори як Юля.
Обама за екологію чи за бездефіцитність бюджету, але не встановить оплату власникам авт на рівні кількох сотень чи більше тисячі доларів в рік. І не буде затискати бізнес в часи кризи.
А ще він ніколи не буде утискати конкурентів економічно. Ну і так далі...
2009.01.21 | Боббі
Він якраз за дефіцитний бюджет
Пошукайте в інеті, він підтримує ідею збільшення державних видатків з метою створення нових робочих місць2009.01.22 | Sych
В Америці перейменовують школу на ім"я Обами. Реакція.(л,в,англ)
Причому Обама... ще власне нічого й не зробив! Підкоректуйте, але якщо я не помиляюся, в совіцькому союзі це називалося культом особи...http://www.youtube.com/watch?v=YfSW-F6dr1Q
2009.01.23 | Sych
No We Can't!(л)
Прикольно перші 5 хвилин. Особливо цікаво після 5 хвилини.http://www.youtube.com/watch?v=BP2ijakgCNg
"Я ніколи не думала що цей день прийде. Мені не треба буде бензину, мені не треба буде платити іпотеку. Воловне щоб Він був президентом. Якщо я допоможу йому, Він допоможе мені."
Priceless.
2009.01.23 | Сергій Кабуд
як виявилося сама постать Обами вже підсилила США
світ став великим залом-кокізеємполітики перетворилися на клоунів
оця складова- ІМІДЖ