Русифікатори наступають. Відбиваймося!
08/27/2010 | ovsienko
РУСИФІКАТОРИ НАСТУПАЮТЬ. ВІДБИВАЙМОСЯ!
У місті Вугледар Донецької області у школі № 1 з українською мовою навчання (тепер вона називається «Навчально-виховний комплекс», директор Пінчук Наталія Анатоліївна), ліквідовують 11-й клас і переводять дітей у школу № 2 з російською мовою навчання. Учнів і їхніх батьків примушують поки що «добровільно» подавати заяви з «проханням» про переведення.
Це робиться з усного наказу завідуючого міськво Войцеховського Валерія Володимировича і Вугледарського міського голови Ширінського Аліма Мабетовича, які ніби-то таким чином економлять гроші міста. А в цей же час тільки на святкування дня міста з міського бюджету виділяють 90.000 гривень.
Тобто чиновники міста Вугледара проводять свідому русифікацію.
З цього приводу заступник голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Марія Олійник 27 серпня звернулася до Голови Донецької ОДА Анатолія Михайловича Близнюка та начальника управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації Юрія Івановича Соловйова з вимогою негайно втрутитись у цю справу і припинити русифікаторську політику чиновників міста Вугледар і дати змогу дітям навчатись українською мовою в державі Україна.
Є повідомлення, що учні та батьки завагалися, а вчителі мовчать, бо бояться втратити робочі місця. Сподіваються на втручання зовнішніх сил. То нагадаю, що ще в 1895 році Михайло Драгоманова у статті “Відповідь” писав: «Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбовався з-за других лишень того, що їх б’ють. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбивається – і таким лишень звичайно і помагають”. (Літературно-публіцистичні праці у двох томах. Том другий, К.: Наукова думка. – 1970. – с. 441).
Отже, вугледарці, майте мужність і національну гідність. Відбивайтеся! Спочатку зливою заяв і протестів. Ставайте громадянами. Організовуйтеся. Так переможете.
Василь Овсієнко, член Української Гельсінкської групи з 1978 року, нині працівник Харківської правозахисної групи, у минулому політв’язень.
У місті Вугледар Донецької області у школі № 1 з українською мовою навчання (тепер вона називається «Навчально-виховний комплекс», директор Пінчук Наталія Анатоліївна), ліквідовують 11-й клас і переводять дітей у школу № 2 з російською мовою навчання. Учнів і їхніх батьків примушують поки що «добровільно» подавати заяви з «проханням» про переведення.
Це робиться з усного наказу завідуючого міськво Войцеховського Валерія Володимировича і Вугледарського міського голови Ширінського Аліма Мабетовича, які ніби-то таким чином економлять гроші міста. А в цей же час тільки на святкування дня міста з міського бюджету виділяють 90.000 гривень.
Тобто чиновники міста Вугледара проводять свідому русифікацію.
З цього приводу заступник голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Марія Олійник 27 серпня звернулася до Голови Донецької ОДА Анатолія Михайловича Близнюка та начальника управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації Юрія Івановича Соловйова з вимогою негайно втрутитись у цю справу і припинити русифікаторську політику чиновників міста Вугледар і дати змогу дітям навчатись українською мовою в державі Україна.
Є повідомлення, що учні та батьки завагалися, а вчителі мовчать, бо бояться втратити робочі місця. Сподіваються на втручання зовнішніх сил. То нагадаю, що ще в 1895 році Михайло Драгоманова у статті “Відповідь” писав: «Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбовався з-за других лишень того, що їх б’ють. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбивається – і таким лишень звичайно і помагають”. (Літературно-публіцистичні праці у двох томах. Том другий, К.: Наукова думка. – 1970. – с. 441).
Отже, вугледарці, майте мужність і національну гідність. Відбивайтеся! Спочатку зливою заяв і протестів. Ставайте громадянами. Організовуйтеся. Так переможете.
Василь Овсієнко, член Української Гельсінкської групи з 1978 року, нині працівник Харківської правозахисної групи, у минулому політв’язень.