МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як потрапити у список, з якого викреслили Степана Бандеру?

12/31/2010 | Михайло Галущак

Як потрапити у список, з якого викреслили Степана Бандеру?


«Вони не дають нам жити –

ми не дамо їм панувати»

Степан Бандера


Поміркуймо над тим, як стати героєм сьогоднішньої України? Як потрапити у список тих, звідки 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд викреслив Степана Бандеру? Яка гордість за державу повинна тебе переповнювати 1 січня 2011 року, в 102-й День народження С. Бандери, на двадцятому році незалежності України? Чому процес присудження звання героїв в нашій державі провокує у суспільстві більше запитань, аніж відповідей? Чому у нас і досі немає публічного обговорення претендентів у пантеон наших героїв? У 2010 р. звання Герой України присвоїли одинадцятьом особам. Окрім С. Бандери, якого сьогоднішня російська адміністрація викреслила з цього списку, вам відомі прізвища інших? Хто є героями сьогоднішньої держави?

Шлях до звання Героя України при сьогоднішніх політичних розкладах в нашому політикумі не з простих…

Найперше – твій імідж, це – твій старт. І без ніякого натяку на якийсь там «буржуазний націоналізм», інакше… Вишиванка, галушки і Тарапунька з його національно принизливою малоросійською самооцінкою – це максимум з чим ти маєш себе ідентифікувати у національній приналежності.

Наступний крок – «друг сім’ї». Останні кадрові призначення високопосадовців в нашій державі засвідчили: твій кар’єрний успіх та визнання на рівні держави залежить від твоєї дружби з родиною президента та від приписки у Донецькій області. Попрацюй з цим.

Йдемо далі… Перш, ніж перейти до обговорення твоєї кандидатури на звання Героя України, в українському суспільстві вона мусить пройти міжнародні пункти пропуску. Чому така несправедливість? Адже це – наші герої, не їхні… Мабуть, це зумовлено давнім комплексом меншовартості нашої влади. Міжнародна спільнота в очах сьогоднішньої політичної верхівки асоціюється передусім з – Москвою, Брюселем та Вашингтоном. Враховуючи останній публічний виступ сьогоднішньої першої леді країни про «американскиє валинки… на фоне оранжевого неба» до уваги беруться думки двох перших столиць.

«Братня» Росія та «європейський адвокат» Польща – саме з їхніми підручниками з історії ти звірятимеш своє минуле. Це вони вказуватимуть тобі, хто твої герої і за що воювали твої діди та прадіди. Це вони заставлять тебе спілкуватись з ними їхньою мовою. Це вони змусять тебе визнати їхніх героїв – катів української нації – Ю. Пілсудського та Й. Сталіна, на совісті яких мільйони вбитих, вивезених та репресованих твоїх співвітчизників; та засудити своїх – Є. Коновальця, С. Бандеру, Р. Шухевича, які воювали проти цих окупаційних режимів. А все тому, що вони себе поважають, а ти готовий і надалі продавати свою самоповагу за абстрактне світове визнання, хоча твою незалежність всі визнали ще двадцять років тому. Ти мовчатимеш, а вони продовжуватимуть, під гаслами світової демократії, розривати твою державу то за Андрусівським перемир’ям 1667 р. (до р. Дніпро), то за першим поділом Польщі 1772 р. (до р. Збруч).

Пройшовши це випробування, тебе чекає наступне… Ти повинен сподобатись українській інтелігенції та всім тим, хто під неї «косить». Тут ти повинен бути істинним… ні не арійцем – лібералом. Впродовж свого життя ти не повинен ні з ким воювати, першим до всіх вітайся та поважай у своїй хаті навіть тарганів, адже саме у таких дрібничках проявляється твоя толерантність. Інакше – абзац у підручнику з Історії України про тебе – завжди зможуть замінити однією з «великих трагедій українського народу».

І останній іспит через який ти повинен пройти до своєї інавгурації Героя України – це іспит на рівень спорідненості з українським народом. Сюди доволі активно записують усіх: і заступника генерального директора Першого національного телеканалу Валіда Арфуша з Лівану, який навіть не має вищої освіти, і сьогоднішнього прем’єр-міністра, «українського мовознавця» Миколу Азарова з Калузької області (Росія); і Червоненка Євгена Альфредовича… І ось, якщо хоча б з одним із них в тебе різнитиметься бачення майбутнього їхньої України – ти, друже, попав. Мало того, що вони тебе змішають з лайном – так ще й попросять Московського батюшку Кирила накласти на тебе анафему.

Тобі цього треба? Бути героєм – це не носити на грудях радянську золоту зірку, прикріплену до синьо-жовтої стрічки, хоча в цьому також проявляється якийсь героїзм. Звання героїв присвоює історія!

Михайло Галущак

Відповіді

  • 2010.12.31 | 2

    Re: Як потрапити у список, з якого викреслили Степана Бандеру? (л)

    Михайло Галущак пише:
    >

    и так далее.


    ответ: забашлять. Как боровик.

    http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
  • 2010.12.31 | GreyWraith

    Знову плач на ріках Вавілонських... Скільки можна?

    Михайло Галущак пише:


    [...]
    Звання героїв присвоює історія!

    От і все. Причому історія своє слово сказала.
    Так навіщо розводити якусь статтю і плакатися про злий донецький суд, що Бандериного мізинця у повному складі не вартий? Думаю, що автора спонукає до того комплекс етатизму: як так, чому держава такі каки робить? Ну і що? Важлива не держава, а нація. Є нація - буде і правильна держава, а не теперішнє нікчемне одоробло...

    А нація у нас є.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.12.31 | zmej_gorynych

      Re: Знову плач на ріках Вавілонських... Скільки можна?

      GreyWraith пише:
      [dd]
      > А нація у нас є.

      Ех... Всім би Вашого оптимізму.

      Я би обережно сказав так: в нас є якась кількість (звісно, краще було би мати ту кількість значно більшою) розрізненого люду, котрий відчуває свою приналежність до Української Нації.
      І це прекрасно.
      Лишилася "дурниця" - об'єднатись цим людям. І не навколо юльок, саньків, вітьків, пєть з васями і толянів із сірожами. А навколо ідеї творення об'єднаної Української Нації. Ото й все. І imho навіть ця кількість свідомого (назло москалям вжию це слово :sol:) люду зможе докорінно змінити нашу країну, а тим більше державу, на краще.
      Я зараз веду мову про нормальне "праве крило" політикуму, оскільки "своя сорочка ближче до тіла" :sol:. Проте абсолютно не заперечую, а навіть навпаки - всіляко підтримую, існування і Української "лівиці" і Українських лібералів. Ключове слово тут - Українське, а не будь-яке кремлядське, чи мафіозно-космополітичне злочинне угруповання.
      І всі разом ми таки привели би Україну та її Народ до Справедливості та процвітання.

      З прийдешнім Новим Роком, шановні друзі! І новими сподіваннями. Краще зреалізованими.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".