МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Відповідь студентів Міністерству освіти, науки, молоді і спорту щодо викладачів

06/06/2011 | Єгор Стадний
Зазвичай після вдалої акції протесту журналісти починають писати по темі та досліджувати її. У випадку з міністерським законопроектом "Про вищу освіту" чимало аналітиків опублікували критичні розвідки. У свою чергу МОНМС намагається відповідати. Ми всі прекрасно знаємо, як це робить пан Табачник, ось лише один приклад.

Але увагу привертає відповідь МОНМС на статтю у "Коментарях" від 27 травня. Не зміг її знайти на сайті видання. Але тут її передрукували.

У відповідь міністерство надає роз’яснення щодо ЗНО, системи електронний вступ та інших аспектів, і додає вкінці, що "такий підхід цілком відповідає європейській практиці".

Одним з аспектів, який зачіпає МОНМС є питання з викладацьким навантаженням. До речі, авторка статті у "Коментарях" цього питання не зачіпає... однак з огляду на те, що питання навантаження викладачів піднімають протестувальники, і особливу увагу на це звернула Інна Совсун в ефірі "Правди Віталія Портнікова", МОНМС і цей аспект "роз'яснює":

Одним із головних завдань прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» є забезпечення якіснішого правового регулювання відносин у сфері вищої освіти та інтеграція вищої школи України в Європейський простір вищої освіти. З огляду на це, у законопроекті унормовано питання робочого часу педагогічних і науково-педагогічних працівників відповідно до міжнародних вимог. Діюча на сьогодні в країні норма максимального навантаження на викладача у 900 годин, крім аудиторного навантаження, враховує ще й час роботи викладача поза розкладом аудиторних занять, зокрема, здійснення керівництва студентами при підготовці ними курсових та дипломних робіт, наукового керівництва аспірантами, індивідуальні заняття, перевірку контрольних робіт, проведення заліків, семестрових екзаменів, участь у державних екзаменаційних комісіях тощо.

Проте, у європейських країнах до навчального навантаження викладача віднесено лише його аудиторна робота (проведення лекцій, лабораторних та практичних занять). Тому, у проекті Закону України «Про вищу освіту» (нова редакція) питання робочого часу педагогічних і науково-педагогічних працівників унормовано і визначено скорочену тривалість цього часу – 36 годин на тиждень (стаття 51). Крім того, передбачено переведення системи оплати праці педагогічних працівників професійних коледжів з погодинної (шкільної) на оплату відповідно до посад, кількість яких встановлюється за нормативами.


Отже, МОНМС вказує на те, що чинна норма 900 годин навчального навантаження науково-педагогічних працівників це не лише аудиторні заняття, а і купа інших видів робіт. До речі, повний перелік ось тут. Далі міністерство позірно вказує на європейський досвід, і каже: "тому... питання унормовано" – викладачі будуть мати максимальне тижневе навантаження у 36 годин. Тобто на думку міністерства, якщо з 40 годин на тиждень (саме так це зараз визначено для науково-педагогічних працівників у КЗпП) зробити 36 годин, то навантаження впаде і весь шерег ось цих видів робіт буде оплачуватись?! Ми до речі не згадали, що існують види робіт, які не входять до навчальних: методичні, організаційні та зрештою наукові. І саме до методичних входить підготовка викладачів до лекцій, семінарів, практичних та лабораторних – той труд, який забирає вечори та ночі, і який, до слова, дуже рідко взагалі оплачується. Але повернімося до відповіді МОНМС. Як відомо міністерський проект знімає гарантію неперевищення навчального навантаження у 900 годин для науково-педагогічних працівників та 720 годин для педагогічних працівників. Тобто була непомірно висока межа, але і її знімають. Що ж означає в цьому контексті 36 годин? Нічого, крім міністерського цинізму. Множимо 36 годин на 44 навчальні тижні в році - отримуємо 1584 години. Залишається лише "подякувати" міністерству – раніше викладачі горбатились і лише мріяли про наукову діяльність у межах 900 годин, а тепер "питання унормовано" а межа сягає 1584 годин.

Аби пан Табачник знову не казав, що всі вимоги враховані, нагадаємо йому, одну з тих, що були передані у Кабмін на акції протесту 25 травня: "Зменшити чинне навчальне навантаження на викладачів та ввести повноцінну оплату та заохочення наукового компоненту їх діяльності".

Відповіді

  • 2011.06.07 | Almodovar

    тут подвійна брехня.

    1. Навантаження викладача СЬОГОДНІ офіційно якраз і є 36 годин: саме таку тривалість в табелі проставляє наша лаборант, відповідальні за це. Прои чому: субота - офіційно робочий день і ставлять в табелі 6 годин на день, так що 36 за тиждень і є і це ще з радянських часів.
    2. Навантаження річне у викладача - 1540 годин, саме на таку кількість годин я і пишу індивідуальний план. І що змінює закон?
    3. Аудиторне навантаження викладача складає близько 90-95%. а у молодих асистентів і 100% від тих 850 годин на рік. наприклад, у мене на рік 45 годин курсові, 45 години кекрівництво практикою і 34 години консультації з усього 860, рахуйте самі. А от вже написання лекцій, наукова робота і інше - то входить до тих решти 680 годин (1540 мінус 860).

    Отже, міністерство знову бреше. В Польщі АУДИТОРНЕ навантаження становить 250 годин, в Німеччині - 180 годин. У нас - до 900 годин.

    Хтось із дописувачів тут хотів вузівську науку?
  • 2011.06.07 | Almodovar

    Re: Відповідь студентів Міністерству освіти, науки, молоді і спорту щодо викладачів

    повторюю свій допис.
    Отже, на СЬОГОДНІ робочий тиждень викладача вже складає 36 годин при 6-денному тижні: саме такі показники ставить мені в табелі лаборант. відповідальна у нас за табель.

    1. Із 900 (850-800) годин навантаження аудиторне складає близько 90%, тобто 800 годин приблизно. То хай табачники не брешуть про те, що це не все аудиторне навантаження. Так, не все, а "всього" 90%.

    2. Особисто у мене НЕаудиторного: курсові 21 година, керівництво практикою 45 годин, консультації 36 годин. ВСЕ! Решта -чисте аудиторне навантаження. Така ж ситуація у всіх моїх колег приблизно.

    3. Індивідуальний же план я пишу на 1540 (!) годин, і ось саме ці приблизно 700 годин (1540 мінус десь 800) і є НЕАУДИТОРНЕ навантаження: підготовка до лекцій, наука, і те де, як кажуть. Тобто, ці 1540 - це і є річне навантаження викладача. якщо його рахувати по 36 годин. Для порівняння: в Польщі аудиторного 250 годин МАКСИМУМ, а в Німеччині - 180 годин.

    4. Тобто, тижневе навантаження викладача становить десь 25 годин, адже робочих тижнів 36, решта - сесія. Звертаю увагу, що навантаження вчителя - 18 годин, при тому, що від останнього ніхто не вимагає ані науки, ані читання лекцій та проведення семінгарів на належному рівні, ані керівництва практикою, ані чого іншого, крім проведення уроків. Так,у шкільного вчителя багато роти, не спорю. Але ж 18 і 25 - є різниця?


    Хтось тут казав про вузівську науку, здається?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.06.08 | igorg

      Насправді не все так просто. 900 годин це верхня норма, нижня не встановлена

      так само й вимога 36 годин. Реально її реалізувати не можна (якось була спроба це зробити) бо там є слова "в середньому". Проте не вказано середнє за рік, тиждень, місяць чи вічність.
      Тобто ВНЗ, а точніше кафедра, може сама встановлювати аудиторне навантаження. Число ставок залежить від числа студентів. І от тут спрацьовує суто ментальність. І зав.кафедрою і викладачі стараються нагребти як можна більше аудиторних годин. Для цього вводять як можна більше дисциплін. Ситуація доведена до абсурду. Студент в семестр вивчає 10-14 дисциплін. Викладача викладає 8-12.
      Для чого? Низка факторів. Усі бояться скорочень. Кафедра забита по зав'язку годинами має вагомий аргумент проти скорочення. Чим більше дисциплін тим більше іспитів й заліків. Ну ясно для чого. І нарешті відсутність аудиторного навантаження сприймається і студентом і викладачем як особистий вільний час. Аудиторне навантаження це спосіб тримати на робочому місці викладачів і у ВНЗ студентів. Ще є фактор акредитації. Як інспектори подивляться на таке мале аудиторне навантаження. Зараз навчальні плани не затверджуються в МОН.
      Така от ситуація. І вихід один - цілком перейти на європейську систему. Бо еволюція тут принципово не можлива. Проте нас тягнуть якраз назад у счастліває дєтство Дімочки.
  • 2011.06.08 | ziggy_freud

    речник МОН бреше

    практично всі країни-учасники Болонського процесу визнають, що
    - студенти мають працювати переважно самостійно, і самостійна робота це зовсім не пиво, доміно та здоровий сон в гуртожитку, а час, проведений за вивченням першоджерел та власними мікродослідженнями
    - викладачі мають давати загальні настанови і здійснювати загальне керівництво процесом, тобто поставили проблему, дали приблизний список джерел, і хай розбираються.

    замість, як це переважно робиться у нас, курс лекцій = 10 пар носом в один підручник. Або 20 пар. Бува й таке...

    послуги з озвучення підручника не є лекцією, озвучення студентами вибраних місць з підручника не є семінаром.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".