6 липня 2011 р. о 17.00. в Національному музеї Тараса Шевченка!
07/04/2011 | MV
Прес-реліз № 572
“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
У новому дослідженні Романа Коваля йдеться про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана.
6 липня 2011 р. о 17.00. книгу буде презентовано в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12).
Вестиме презентацію письменник Василь Портяк.
У вечорі візьмуть участь кобзар Тарас Силенко,
письменник Василь Шкляр, інші достойники.
Напередодні презентації відбудеться виставка “Михайла Гаврилко як мистець” (з колекції Володимира Яцюка)
В історію Михайло Гаврилко увійшов не тільки як митець, а і як організатор війська – Українських січових стрільців і Сірої дивізії Армії УНР.
Михайло Гаврилко – творець бурхливої шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Михайла Гаврилка.
Тарас Шевченко був для Гаврилка, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що “кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів України за неї”. З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину.
Він, уродженець Полтавщини, відкривав перші українські школи в Ковелі та Луцьку, ставив пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті, на Буковині та рідній Полтавщині, воював за Україну як січовий стрілець, сірожупанник, повстанський отаман. Про Михайла Гаврилка хотів написати повість Юрій Липа, але трагічна смерть стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод М. Гаврилка “викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман”.
Життя його завершилось трагічно – восени 1920 року на станції Полтава більшовики спалили його в топці локомотива. Спалили живим.
Надзвичайно ошатна книга про митця-вояка має 472 сторінки кольорового друку. У ній вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг. Формат книги – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий, палітурка – тверда, кольорова.
Бажаємо читачам щасливої мандрівки стежками-дорогами чотаря УСС та повстанського отамана Михайла Гаврилка!
Вхід на презентацію вільний.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
044 242-47-38
“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
У новому дослідженні Романа Коваля йдеться про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана.
6 липня 2011 р. о 17.00. книгу буде презентовано в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12).
Вестиме презентацію письменник Василь Портяк.
У вечорі візьмуть участь кобзар Тарас Силенко,
письменник Василь Шкляр, інші достойники.
Напередодні презентації відбудеться виставка “Михайла Гаврилко як мистець” (з колекції Володимира Яцюка)
В історію Михайло Гаврилко увійшов не тільки як митець, а і як організатор війська – Українських січових стрільців і Сірої дивізії Армії УНР.
Михайло Гаврилко – творець бурхливої шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Михайла Гаврилка.
Тарас Шевченко був для Гаврилка, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що “кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів України за неї”. З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину.
Він, уродженець Полтавщини, відкривав перші українські школи в Ковелі та Луцьку, ставив пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті, на Буковині та рідній Полтавщині, воював за Україну як січовий стрілець, сірожупанник, повстанський отаман. Про Михайла Гаврилка хотів написати повість Юрій Липа, але трагічна смерть стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод М. Гаврилка “викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман”.
Життя його завершилось трагічно – восени 1920 року на станції Полтава більшовики спалили його в топці локомотива. Спалили живим.
Надзвичайно ошатна книга про митця-вояка має 472 сторінки кольорового друку. У ній вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг. Формат книги – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий, палітурка – тверда, кольорова.
Бажаємо читачам щасливої мандрівки стежками-дорогами чотаря УСС та повстанського отамана Михайла Гаврилка!
Вхід на презентацію вільний.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
044 242-47-38
Відповіді
2011.07.07 | MV
Re: 6 липня 2011 р. о 17.00. в Національному музеї Тараса Шевченка!
Прес-реліз № 576“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
6 липня 2011 р. в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка було презентовано нову книгу Романа Коваля – “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” – про видатного українського скульптора, художника, поета, творця і чотаря Українських січових стрільців, начальника штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанського отамана на рідній Полтавщині (1920).
В Національному музеї ім. Тараса Шевченка також було представлено виставку “Михайла Гаврилко як мистець” (із колекції Володимира Яцюка), адже Михайло Гаврилко – творець бурхливої шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Михайла Гаврилка.
Презентація книги та виставка викликали великий інтерес киян та гостей столиці. Зал не зміг умістити всіх охочих, тож велика кількість людей зібралася у двох сусідніх залах, щоб хоч краєчком вуха почути і краєчком ока побачити.
Вів презентацію Вчений секретар Національного музею ім. Тараса Шевченка письменник Василь Портяк. Він сказав, що “Роман Коваль повертає імена, які вже давно повинні вивчатися у школах та вишах”.
Змістовно виступили рецензенти книги заслужений працівник культури України Віталій Ханко, заслужений діяч мистецтв України Володимир Яцюк, а також заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук та коректор видання Надійка Овчарук. Заслужений артист України Петро Бойко та народна артистка України Галина Яблонська з почуттям прочитали фрагменти з книги. Збагатили вечір чудовими піснями заслужений артист України кобзар Тарас Силенко, Гриць Лук’яненко, Неля Франчук та Тетяна Махнач з дочкою Софією (Мінськ, гуслі).
У залі можна було побачити лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка – доктора історичних наук Сергія Білоконя, народного художника України Феодосія Гуменюка та поета Василя Герасим’юка, заслуженого художника України Миколу Гроха, художників Богдана Піргача, Володимира Рака, Маргариту та Катерину Довгань, поетів Владлена Ковтуна та Ольгу Страшенко, вдову Василя Стуса Валентину Попелюх, міністра культури Ігоря Ліхового (в уряді Єханурова), кобзаря Ярослава Чорногуза, режисера Олександра Рябокриса, театрознавця Василя Неволова, доктора економічних наук професора Людмилу Шульгіну, директора Богуславського краєзнавчого музею Петра Гогулю, голову Руху солідарності “Разом” В’ячеслава Сівчик (Білорусь), журналістів Костянтина Диканя та Ларису Мацюк, заступника редактора “Літературної України” Станіслава Бондаренка, видавця Антона Коломійця, письменника Володимира Осипчука, громадського діяча Миколу Коханівського.
Бажаємо читачам щасливої мандрівки стежками-дорогами чотаря УСС та повстанського отамана Михайла Гаврилка!