Зоопарк суворого режиму
11/13/2011 | labour activist
http://zahist.wordpress.com/2011/11/13/zoopark-suvorogo-rezhymu/
Київський зоопарк – місце досить скомпроментоване. Корупційні скандали, смерті та продаж тварин, відмивання коштів і незрозумілі афери пов`язані з будівництвом… Останнім часом адміністрація зоопарку приклала всіх зусиль щоби зоопарк з місця що асоціюється з чимось наївним і добрим, дитинством та радістю перетворився на справжній режимний об`єкт та катівню для тварин.
Благо серед співробітників ще лишилися альтруїстичні постаті, що власним ентузіазмом та ініціативністю і захищають від свавілля начальства тварин, і об`єднаються для захисту власних прав та прав своїх колег.
Не так давно трудовий колектив науково-просвітницького відділу Київського зоологічного парку створив незалежну профспілкову первинку «Захист Праці». Створили первинку працівники-зоологи для захисту своїх трудових прав, позаяк останні грубо порушено адміністрацією. Всі засновники та члени профспілки – люди що утворюють ініціативну групу по захисту тварин в зоопарку, проти яких «наточила зуб» адміністрація зоопарку. Клуб журналістських розслідувань вирішив зустрітися з профспілковим колективом та вияснити деякі подробиці, а також на власні очі подивитися на те, що коїться в зоопарку.
До речі, потрапити туди журналісту досить складно. Як стало відомо спочатку необхідно узгодити це з адміністрацією. Після того журналіста проводить хтось з «посадових осіб» зоопарку, або охоронець. Ведуть визначеними маршрутами – де можна знімати пресі. Досить дивно і не зовсім асоціюється з зоопарком, скоріше з якимось режимним об`єктом – військовим, або, наприклад, виправним (ну на крайняк з парламентом хоч, але точно не з зоопарком)…
Але журналіст почуває себе ще досить вільно, в порівнянні з співробітниками зоопарку, особливо в порівнянні з найактивнішими…
«За нами постійно слідкують, вони спостерігають всі наші рухи» – поділився начальник просвітницького відділу Сергій Григор`єв.
Для Сергія все почалося ще під час проходження військової строкової служби в радянській армії, коли у відповідь на знущання та протиправні дії прапорщика вся рота бойкотувала обід. Тоді він і зрозумів, що права не дають, їх здобувають.
Потім він зафіксував на фотоапарат ведмедицю, котра до крові розтерла собі голову у вольєрі, а адміністрація не проводила і не давала проводити ніяких дій. Тоді ці кадри побачила вся Європа…
Сергій провідний фахівець в своїй сфері, член ряду зоозахисних організацій та спілки журналістів України. Коли в 2009 році колишня директор Київського зоопарку Світлана Безина проводила політику нищення зоопарку, шляхом звільнення найкращих кадрів (тоді було звільнено близька 100 кращих спеціалістів, які проявляли ініціативність та активну професійну позицію) Сергій був одним з перших, хто виступив проти таких дій адміністрації. Спочатку намагалися щось вирішити через місцеву «офіційну» профспілку, проте швидко виявилося що профком та профспілкова бюрократія захищає лише інтереси адміністрації.
І от Сергій та 15 його товаришів вирішили заявити про злочини адміністрації зоопарку та оголосити протест шляхом організації під час урочистостей з нагоди святкування 100річчя Київського зоопарку (за участю посадовців КМДА) невеличкий мітинг. Вони підготували декілька транспарантів з фотографіями бідних тварин та закрили їх в підсобному приміщенні. Проте зранку на «заколотників» чекав неприємний сюрприз: хтось за ніч поміняв замок на дверях.
Проте «бунтівники» не розгубилися і вирішили намалювати нові плакати: забігли в «комірку» завхоза та на шматку ватману написали «Безину геть!», але як тільки Сергій та його товариші хотіли вийти – на них напали, почали бити та намагалися закрити в приміщенні невідомі охоронці та штатські «зоопарківські» юристи. Сергія, котрий впав в спробі покинути приміщення, почали душити та бити ногами. В побитті брав участь і цивільний чоловік Безиної. Проте Сергію вдалося вирватися і втекти – допомогло досконале знання території зоопарку.
Далі з Сергія зняли побої та він пішов на лікарняний… а коли він був на лікарняному його з грубим порушенням та без всяких попередніх профспілкових зборів звільнили. Сергій судився рік, без жодних матеріальних ресурсів, захищаючи сам себе в суді та врешті таки виграв справу – його поновили на посаді начальника науково-просвітницького відділу зоопарку та надали грошову компенсацію.
Зараз директор вже не Безина, проте проблем в столичному зоопарку не поменшало. Посаду директора зайняв колишній зоопарківський ветеринар – Олексій Толстоухов. Прийшов він на посаду як людина «з народу», всі двері були відчинені, всі скарги вислухані… Та не довгою була така «народна» поведінка і дуже скоро пан Толстоухов закріпився на новій посаді і зняв ту «народну маску».
«Доходить до смішного – ми в приймальню потрапити не можемо, нам кажуть в коридорі чекати, а потім двері зачиняють!» – каже одна з працівниць зоопарку.
Тварини все так же вмирають, не так давно закінчилися корма… Зоопарк потребує реконструкції багатьох вольєрів, а натомість відбуваються, як виразився сам Толстоухов, «освоєння» якихось не зрозумілих будівництв, реконструкція тих приміщень, потреба в оновленні яких стоїть не гостро, в порівнянні з іншими… коротше кажучи, судячи з усього, відбувається просте «відмивання бабла»: у нас в країні найпопулярнішим з усіх є спосіб «відмивати» через ремонти та будівництва.
«Адміністрація приклала всіх зусиль, щоб перетворити охорону на якусь «охранку»» – каже голова первинки Сергій. І дійсно, охороні введено багато внутрішніх усних розпоряджень. А незгодних одразу звільняють. Масово. Недавно звільнили з десяток охоронців за те, що вони написали листа з вимогою прийняти міри щодо беспредєлу начальника охорони.
Проте не лише охорона піклується про те, щоби «сторонні очі» ріже дивилися на суперечливі будівництва… Так нам стало відомо, що проведення екскурсій контролює сам заступник начальника по будівництву. Людям не дають виконувати свій професійний обов`язок. «Я коли екскурсію для дітей з розумовими розладами проводила, за нами охоронець навіть тоді ходив» – каже Валентина Михайлівна, жінка з 20річним стажем роботи в Зоопарку – єдиний спеціаліст-екскурсовод.
Трудовому колективу не тільки не сприяють, але і заважають повноцінно виконувати свою роботу. Більшість працівників вже не пам`ятає, коли бачили премію. Раніше в зоопарку регулярно проводилися природоохоронні акції просвітницького характеру, тепер людям не дають провести навіть планових заходів. «Зоопарк освоїв таку-то суму» – єдиний доцільний критерій діяльності для Толстоухова.
Мало того, що адміністрація давить ініціативу, вона ще й не чемно та несправедливо поводить себе з працівниками, зокрема чинить моральний тиск на захисників тварин, нинішніх членів незалежної профспілки. Не створивши жодних умов праці ставляться нереальні задачі: так заступник начальника зоопарку з господарської частини дав розпорядження художнику зоопарка за день переробити карту, при тому, що відділ не забезпечений комп’ютером.
Грубе поводження зустрічається всюди. А, наприклад, функцію взаємодії з пресою тепер виконують зами по будівництву і господарській роботі, замість просвітницького відділу. Відділ не забезпечений жодними засобами праці, все тримається лише на ентузіазмі працівників.
Проти колективу, що входить до незалежної профспілки адміністрація безуспішно намагається налаштувати і інших простих трудящих, розпускає неймовірні, божевільні і смішні слухи, ніби за якимись положеннями той, хто не належить до офіційної бюрократичної профспілки «культури» – той не буде отримувати пенсію.
«На нас чинять постійний моральний тиск» – переконані члени ініціативної групи по збереженню зоопарка, які для захисту своїх трудових прав створили первичку профспілки «Захист Праці». Інколи той тиск переходить у відверте порушення трудового законодавства. Так матері-одиночці Марині було відмовлено в наданні передбаченої колективним договором безпроцентової позики. Багатьом на кого начальство «тримає зуб» за охорону тварин та власних прав безпідставно заборонили суміцниство. А зарплатня навіть начальника відділу, зазвичай, не перевищує 1300 гривень. Це при тому, що сам Толстоухов в інтерв`ю хизувався, що він за сумісництвом продовжує працювати одночасно і ветеринаром.
Всі ці факти вказують лише на одне – на те, що зоопарк все більше набуває рис якогось «режимного об`єкта», а корупція та беззаконня взяли верх в даному закладі. Тварини помирають, а здатних на їх захист активних, ініціативних і компетентних людей намагаються позбутися та чинять на них відвертий моральний тиск.
Проходячи повз зоопарк, побачив цікаву картину – табличку з написом «виходу нема» за забором. Думав сфотографувати і використати як ілюстрацію для статті, та передумав, адже вихід є. І він один: не чекати, а боротися проти утисків, захищати свої права. І трудовий колектив київського зоопарку вже усвідомив це створивши первинку незалежної профспілки. Тепер вони разом. І тепер вони не одні. І ці мужні люди обов`язково доб`ються свого. Ми доб`ємось. Разом.
Джерело: (с) “Захист Праці”
Київський зоопарк – місце досить скомпроментоване. Корупційні скандали, смерті та продаж тварин, відмивання коштів і незрозумілі афери пов`язані з будівництвом… Останнім часом адміністрація зоопарку приклала всіх зусиль щоби зоопарк з місця що асоціюється з чимось наївним і добрим, дитинством та радістю перетворився на справжній режимний об`єкт та катівню для тварин.
Благо серед співробітників ще лишилися альтруїстичні постаті, що власним ентузіазмом та ініціативністю і захищають від свавілля начальства тварин, і об`єднаються для захисту власних прав та прав своїх колег.
Не так давно трудовий колектив науково-просвітницького відділу Київського зоологічного парку створив незалежну профспілкову первинку «Захист Праці». Створили первинку працівники-зоологи для захисту своїх трудових прав, позаяк останні грубо порушено адміністрацією. Всі засновники та члени профспілки – люди що утворюють ініціативну групу по захисту тварин в зоопарку, проти яких «наточила зуб» адміністрація зоопарку. Клуб журналістських розслідувань вирішив зустрітися з профспілковим колективом та вияснити деякі подробиці, а також на власні очі подивитися на те, що коїться в зоопарку.
До речі, потрапити туди журналісту досить складно. Як стало відомо спочатку необхідно узгодити це з адміністрацією. Після того журналіста проводить хтось з «посадових осіб» зоопарку, або охоронець. Ведуть визначеними маршрутами – де можна знімати пресі. Досить дивно і не зовсім асоціюється з зоопарком, скоріше з якимось режимним об`єктом – військовим, або, наприклад, виправним (ну на крайняк з парламентом хоч, але точно не з зоопарком)…
Але журналіст почуває себе ще досить вільно, в порівнянні з співробітниками зоопарку, особливо в порівнянні з найактивнішими…
«За нами постійно слідкують, вони спостерігають всі наші рухи» – поділився начальник просвітницького відділу Сергій Григор`єв.
Для Сергія все почалося ще під час проходження військової строкової служби в радянській армії, коли у відповідь на знущання та протиправні дії прапорщика вся рота бойкотувала обід. Тоді він і зрозумів, що права не дають, їх здобувають.
Потім він зафіксував на фотоапарат ведмедицю, котра до крові розтерла собі голову у вольєрі, а адміністрація не проводила і не давала проводити ніяких дій. Тоді ці кадри побачила вся Європа…
Сергій провідний фахівець в своїй сфері, член ряду зоозахисних організацій та спілки журналістів України. Коли в 2009 році колишня директор Київського зоопарку Світлана Безина проводила політику нищення зоопарку, шляхом звільнення найкращих кадрів (тоді було звільнено близька 100 кращих спеціалістів, які проявляли ініціативність та активну професійну позицію) Сергій був одним з перших, хто виступив проти таких дій адміністрації. Спочатку намагалися щось вирішити через місцеву «офіційну» профспілку, проте швидко виявилося що профком та профспілкова бюрократія захищає лише інтереси адміністрації.
І от Сергій та 15 його товаришів вирішили заявити про злочини адміністрації зоопарку та оголосити протест шляхом організації під час урочистостей з нагоди святкування 100річчя Київського зоопарку (за участю посадовців КМДА) невеличкий мітинг. Вони підготували декілька транспарантів з фотографіями бідних тварин та закрили їх в підсобному приміщенні. Проте зранку на «заколотників» чекав неприємний сюрприз: хтось за ніч поміняв замок на дверях.
Проте «бунтівники» не розгубилися і вирішили намалювати нові плакати: забігли в «комірку» завхоза та на шматку ватману написали «Безину геть!», але як тільки Сергій та його товариші хотіли вийти – на них напали, почали бити та намагалися закрити в приміщенні невідомі охоронці та штатські «зоопарківські» юристи. Сергія, котрий впав в спробі покинути приміщення, почали душити та бити ногами. В побитті брав участь і цивільний чоловік Безиної. Проте Сергію вдалося вирватися і втекти – допомогло досконале знання території зоопарку.
Далі з Сергія зняли побої та він пішов на лікарняний… а коли він був на лікарняному його з грубим порушенням та без всяких попередніх профспілкових зборів звільнили. Сергій судився рік, без жодних матеріальних ресурсів, захищаючи сам себе в суді та врешті таки виграв справу – його поновили на посаді начальника науково-просвітницького відділу зоопарку та надали грошову компенсацію.
Зараз директор вже не Безина, проте проблем в столичному зоопарку не поменшало. Посаду директора зайняв колишній зоопарківський ветеринар – Олексій Толстоухов. Прийшов він на посаду як людина «з народу», всі двері були відчинені, всі скарги вислухані… Та не довгою була така «народна» поведінка і дуже скоро пан Толстоухов закріпився на новій посаді і зняв ту «народну маску».
«Доходить до смішного – ми в приймальню потрапити не можемо, нам кажуть в коридорі чекати, а потім двері зачиняють!» – каже одна з працівниць зоопарку.
Тварини все так же вмирають, не так давно закінчилися корма… Зоопарк потребує реконструкції багатьох вольєрів, а натомість відбуваються, як виразився сам Толстоухов, «освоєння» якихось не зрозумілих будівництв, реконструкція тих приміщень, потреба в оновленні яких стоїть не гостро, в порівнянні з іншими… коротше кажучи, судячи з усього, відбувається просте «відмивання бабла»: у нас в країні найпопулярнішим з усіх є спосіб «відмивати» через ремонти та будівництва.
«Адміністрація приклала всіх зусиль, щоб перетворити охорону на якусь «охранку»» – каже голова первинки Сергій. І дійсно, охороні введено багато внутрішніх усних розпоряджень. А незгодних одразу звільняють. Масово. Недавно звільнили з десяток охоронців за те, що вони написали листа з вимогою прийняти міри щодо беспредєлу начальника охорони.
Проте не лише охорона піклується про те, щоби «сторонні очі» ріже дивилися на суперечливі будівництва… Так нам стало відомо, що проведення екскурсій контролює сам заступник начальника по будівництву. Людям не дають виконувати свій професійний обов`язок. «Я коли екскурсію для дітей з розумовими розладами проводила, за нами охоронець навіть тоді ходив» – каже Валентина Михайлівна, жінка з 20річним стажем роботи в Зоопарку – єдиний спеціаліст-екскурсовод.
Трудовому колективу не тільки не сприяють, але і заважають повноцінно виконувати свою роботу. Більшість працівників вже не пам`ятає, коли бачили премію. Раніше в зоопарку регулярно проводилися природоохоронні акції просвітницького характеру, тепер людям не дають провести навіть планових заходів. «Зоопарк освоїв таку-то суму» – єдиний доцільний критерій діяльності для Толстоухова.
Мало того, що адміністрація давить ініціативу, вона ще й не чемно та несправедливо поводить себе з працівниками, зокрема чинить моральний тиск на захисників тварин, нинішніх членів незалежної профспілки. Не створивши жодних умов праці ставляться нереальні задачі: так заступник начальника зоопарку з господарської частини дав розпорядження художнику зоопарка за день переробити карту, при тому, що відділ не забезпечений комп’ютером.
Грубе поводження зустрічається всюди. А, наприклад, функцію взаємодії з пресою тепер виконують зами по будівництву і господарській роботі, замість просвітницького відділу. Відділ не забезпечений жодними засобами праці, все тримається лише на ентузіазмі працівників.
Проти колективу, що входить до незалежної профспілки адміністрація безуспішно намагається налаштувати і інших простих трудящих, розпускає неймовірні, божевільні і смішні слухи, ніби за якимись положеннями той, хто не належить до офіційної бюрократичної профспілки «культури» – той не буде отримувати пенсію.
«На нас чинять постійний моральний тиск» – переконані члени ініціативної групи по збереженню зоопарка, які для захисту своїх трудових прав створили первичку профспілки «Захист Праці». Інколи той тиск переходить у відверте порушення трудового законодавства. Так матері-одиночці Марині було відмовлено в наданні передбаченої колективним договором безпроцентової позики. Багатьом на кого начальство «тримає зуб» за охорону тварин та власних прав безпідставно заборонили суміцниство. А зарплатня навіть начальника відділу, зазвичай, не перевищує 1300 гривень. Це при тому, що сам Толстоухов в інтерв`ю хизувався, що він за сумісництвом продовжує працювати одночасно і ветеринаром.
Всі ці факти вказують лише на одне – на те, що зоопарк все більше набуває рис якогось «режимного об`єкта», а корупція та беззаконня взяли верх в даному закладі. Тварини помирають, а здатних на їх захист активних, ініціативних і компетентних людей намагаються позбутися та чинять на них відвертий моральний тиск.
Проходячи повз зоопарк, побачив цікаву картину – табличку з написом «виходу нема» за забором. Думав сфотографувати і використати як ілюстрацію для статті, та передумав, адже вихід є. І він один: не чекати, а боротися проти утисків, захищати свої права. І трудовий колектив київського зоопарку вже усвідомив це створивши первинку незалежної профспілки. Тепер вони разом. І тепер вони не одні. І ці мужні люди обов`язково доб`ються свого. Ми доб`ємось. Разом.
Джерело: (с) “Захист Праці”