Нитки з павутини життя Юрія Гаврилюка
05/18/2005 | potter-kyiv
„Люди як краплі
Словами як краплі
Розбивають пороги століть”
Юрій Гаврилюк
1993 року у Нью-Йорку Богдан Бойчук так сказав про цього поета: „Гаврилюк – поет-мислитель, який шукає за змістом і значенням речей і явищ”. Шукання за змістом і значенням стали чудовим змістом ще однієї книжки поета та публіциста Юрія Гаврилюка – „В павутинні життя”, яку видав 2004 року Союз українців Підляшшя. Як відомо, саме ця організація стоїть зараз на сторожі української мови та пісні у теренах Підляшшя.
Юрій Гаврилюк народився 2 вересня 1964 року у Більську на Підляшші. Вперше твори Юрія Гаврилюка були надруковані 1983 року. З того часу поетичні добірки друкувалися на сторінках українських періодичних видань у Польщі („Наша культура”, „Наше слово”, „Український календар”, „Гомін”, „Над Бугом і Нарвою”, „Український літературний провулок”), а також в літературних журналах та антологіях в Україні і діаспорі („Поезія”, „Вітрила”, „Дзвін”, „Всесвіт”, „Подільська толока”, „Світо-вид”, „Нові дні”, „Зерна”, „Золотий гомін. Українська поезія світу” тощо). Окремими книжками вийшли збірки „В непроминаючому поході” (Більськ, 1986), „Негербовії генеалогії” (Більську, 1988) та „Голоси Підляшшя” (Париж-Львів-Цвікау, 1999).
Нова книга Гаврилюка „В павутинні життя”, безумовно, повинна стати яскравим прикладом поєднання двох лірик – інтимної та громадянської. Ліричні герої Юрія Гаврилюка борються або співіснують, але живуть „нога в ногу” з часом, навіть у самому часі. Адже людина, вважає поет, „Замкнута посудина/не здатна збагнути/ Що всередині вариться/ Лише часом/ Дещо википить/ Біжимо/ Злизувати цей шум”.
Любов до рідної землі, до своєї Батьківщини у Гаврилюка не споглядальна, а навпаки, гуманістично-безпосередня, інколи іронічна: „Ця Міттельєвропа не дуже фотогенічна, а описувати її...”.
Як бачимо, образи гаврилюкові образи переконливі, хоча й виважені, впевнені і пластичні: „Кожний збирається в свою дорогу. Кожний є „один” і в кожного є своя дорога”.
А ще книга „В павутинні життя” цінна тим, що в ній є чітка нитка зв’язку між поколіннями, історіями та культурами, по-справжньому вишуканими культурами того клаптику землі, про який ми так рідко згадуємо і яким сповнені поетові міркування – Підляшшя.
Словами як краплі
Розбивають пороги століть”
Юрій Гаврилюк
1993 року у Нью-Йорку Богдан Бойчук так сказав про цього поета: „Гаврилюк – поет-мислитель, який шукає за змістом і значенням речей і явищ”. Шукання за змістом і значенням стали чудовим змістом ще однієї книжки поета та публіциста Юрія Гаврилюка – „В павутинні життя”, яку видав 2004 року Союз українців Підляшшя. Як відомо, саме ця організація стоїть зараз на сторожі української мови та пісні у теренах Підляшшя.
Юрій Гаврилюк народився 2 вересня 1964 року у Більську на Підляшші. Вперше твори Юрія Гаврилюка були надруковані 1983 року. З того часу поетичні добірки друкувалися на сторінках українських періодичних видань у Польщі („Наша культура”, „Наше слово”, „Український календар”, „Гомін”, „Над Бугом і Нарвою”, „Український літературний провулок”), а також в літературних журналах та антологіях в Україні і діаспорі („Поезія”, „Вітрила”, „Дзвін”, „Всесвіт”, „Подільська толока”, „Світо-вид”, „Нові дні”, „Зерна”, „Золотий гомін. Українська поезія світу” тощо). Окремими книжками вийшли збірки „В непроминаючому поході” (Більськ, 1986), „Негербовії генеалогії” (Більську, 1988) та „Голоси Підляшшя” (Париж-Львів-Цвікау, 1999).
Нова книга Гаврилюка „В павутинні життя”, безумовно, повинна стати яскравим прикладом поєднання двох лірик – інтимної та громадянської. Ліричні герої Юрія Гаврилюка борються або співіснують, але живуть „нога в ногу” з часом, навіть у самому часі. Адже людина, вважає поет, „Замкнута посудина/не здатна збагнути/ Що всередині вариться/ Лише часом/ Дещо википить/ Біжимо/ Злизувати цей шум”.
Любов до рідної землі, до своєї Батьківщини у Гаврилюка не споглядальна, а навпаки, гуманістично-безпосередня, інколи іронічна: „Ця Міттельєвропа не дуже фотогенічна, а описувати її...”.
Як бачимо, образи гаврилюкові образи переконливі, хоча й виважені, впевнені і пластичні: „Кожний збирається в свою дорогу. Кожний є „один” і в кожного є своя дорога”.
А ще книга „В павутинні життя” цінна тим, що в ній є чітка нитка зв’язку між поколіннями, історіями та культурами, по-справжньому вишуканими культурами того клаптику землі, про який ми так рідко згадуємо і яким сповнені поетові міркування – Підляшшя.