Кухарук як діяґноз
12/06/2006 | стронґовський
Ніколи не страждав на зайву скромність. Відповідно і піарю себе як можу. Але в даному разі, нижченаведений текст набагато ліпше характеризує його автора, а не рецензовану книжку:
"ШКОДА СПЕРМАТОЗОЇДА
Стронґовський видав книзю. Та де, просто тобі фоліянт. Гарна обкладинка, специфічна назва, хитрий спозир автора споза декоративної люльки і два глупства Тарнавського-Бондаря на титулці.
Безперечно, армія членосмоків вельми втішилась і назві книжки („Глибоковроті”), і зображенню сього акту (дивіться обкладинку). Нечисленна група описувачів сего акту в українській сучлітературі насторожилась. Та розслабтесь – і ті, і ті.
У книжці дуже багато сміття (відходів, руди), дуже багато непосутнього і дуже багато порожнього. Гарне яйце, але порожнє. Верткий сперматозоїд, але, даруйте, в сраці.
У першій половині книжки вдалими уважаю „вірш без назви №17”, „Юркові Ґудзю”, „Монолог про гармонію”. Все инше – це сирий матеріял для вийобування на сцені. Може навіть під травку і музіку. Але то вже єнче мистецтво, панове, і не личить письмакові забирати кавалок хліба у своїх колег акторів і режисерів.
А от ближче до завершення книжища маємо направду талановитого і цікавого поета, що мислить і дає художній продукт: „Запало”, „Диспропорція”, „Друга спроба”, „Зрілість”, „Порноґрафія”, „medulla”, „Монолог про монологи”, „Монолог про призначення”, „вбн №139”, „вбн №140”, „Essences”.
Подекуди Стронґовському не вистачає елементарної майстерності (вправності) в техніці. Ось гарний вірш: „Страждаю. Вертер.” Що ще треба? Ніц – в`їдливо, коротко, сильно. Нє, автор ліпить море пластмасових слів. На хіра? Так само в низці инших творів.
На жаль, Стронґовський проґавив свій шанс дебютувати сильно і страшно. Нехай це буде метелик у 20 віршів – але твоїх, сильних.
Видавництво „Факт” – факнуте на цілу голову. Вказує редактора, а редактора нема. Функція видавництва – допомогти авторові, а не здерти з нього бабки і пустити голого на вітер. Голий пісюн – не завжди доречно, у плавках він виглядає і звабніше, і еротичніше.
А ти, Стронґовський, якщо сперматозоїд, то думай, куди потрапляєш.
Отак. Василь Велимчий."
звідси: http://www.litforum.org/books/polka141.htm
"ШКОДА СПЕРМАТОЗОЇДА
Стронґовський видав книзю. Та де, просто тобі фоліянт. Гарна обкладинка, специфічна назва, хитрий спозир автора споза декоративної люльки і два глупства Тарнавського-Бондаря на титулці.
Безперечно, армія членосмоків вельми втішилась і назві книжки („Глибоковроті”), і зображенню сього акту (дивіться обкладинку). Нечисленна група описувачів сего акту в українській сучлітературі насторожилась. Та розслабтесь – і ті, і ті.
У книжці дуже багато сміття (відходів, руди), дуже багато непосутнього і дуже багато порожнього. Гарне яйце, але порожнє. Верткий сперматозоїд, але, даруйте, в сраці.
У першій половині книжки вдалими уважаю „вірш без назви №17”, „Юркові Ґудзю”, „Монолог про гармонію”. Все инше – це сирий матеріял для вийобування на сцені. Може навіть під травку і музіку. Але то вже єнче мистецтво, панове, і не личить письмакові забирати кавалок хліба у своїх колег акторів і режисерів.
А от ближче до завершення книжища маємо направду талановитого і цікавого поета, що мислить і дає художній продукт: „Запало”, „Диспропорція”, „Друга спроба”, „Зрілість”, „Порноґрафія”, „medulla”, „Монолог про монологи”, „Монолог про призначення”, „вбн №139”, „вбн №140”, „Essences”.
Подекуди Стронґовському не вистачає елементарної майстерності (вправності) в техніці. Ось гарний вірш: „Страждаю. Вертер.” Що ще треба? Ніц – в`їдливо, коротко, сильно. Нє, автор ліпить море пластмасових слів. На хіра? Так само в низці инших творів.
На жаль, Стронґовський проґавив свій шанс дебютувати сильно і страшно. Нехай це буде метелик у 20 віршів – але твоїх, сильних.
Видавництво „Факт” – факнуте на цілу голову. Вказує редактора, а редактора нема. Функція видавництва – допомогти авторові, а не здерти з нього бабки і пустити голого на вітер. Голий пісюн – не завжди доречно, у плавках він виглядає і звабніше, і еротичніше.
А ти, Стронґовський, якщо сперматозоїд, то думай, куди потрапляєш.
Отак. Василь Велимчий."
звідси: http://www.litforum.org/books/polka141.htm
Відповіді
2006.12.06 | Маркіян
Re: Кухарук як діяґноз
Блядь, майна рецензія! Після такої мус взяти до рук книжку й подивитися: шо ж там. А, може, цей Стронговський справді не такий мудак, якого з себе корчить. Може він, курва, навіть файний пацан! Га?2006.12.06 | Вечірко
Re: Кухарук як діяґноз
Та чо" - добра рецензія, з того огляду, що "яке їхало - таке здибало". А, мабуть,пан Велимчий мав написати щось на кшталт: "У новій книзі шановного пана С. читач може відшукати захоплюючі сюжети, втілені буквально двома рядками... Автор веде у світ чарівних і неоднозначних насолод, підносячи душу читача до незримих висот, де панує Дух і ширяє, наче Ангел, німий знак запитання - як і чому ми живемо? Де істина в цьому, заполоненому непотребом, світі, де краса справжня і не надумана,а вистраждана?"...Або: "Нова книжка пана С. - безумовно, явище в нинішній питомій літературі. Ми це явище розглядати не будемо. Полишаємо це тим нечисленним критикам, котрі не розівчилися читати між рядками, бачити крізь флер авторського глибинного задуму, яким повито кожний твір...".
... Зрештою, гратулюю і автора, і рецензента. Оба мають рацію.
Тодось.
2006.12.06 | ЛФ
Re: Кухарук як діяґноз
Фактнуте на всю голову видавництво "факт" повідомляє, що у рішучій боротьбі зі спеерматозоїдами головний дописувач із роллю презерватива не впорався (як і з роллю критика та й письменнка -- куди йому бідолажці?). Якщо це цікаво, мушу повідомити, що книжка п.С. видавалася не за його кошти, а за наші кровні (цікаво, чому про це не повідомив п.С.?). Крім того, вищезазначений п.С. ще й гонорар отримує (невеликий, але пристойний). А знаєте чому? А тому що нам тексти подобаються. А якщо подобаються, то й видаємо -- маємо право! Навіть маємо право (як би його це не здивувало) навіть із головним дописувачем не радитися. Але він (цей дописувач) може не турбуватися -- його "нєтлєнкі" ніколи видавати не будемо, ні за які гроші.А уявляєте, що він зараз понаписує? Ну хай йому буде добре -- пишіть-пишіть -- і на що Ви ще здатні? І чому Ваші рецензії так схожі на доноси? Прямо дивно!
2006.12.06 | ziggy_freud
цікаво. специфічно цікаво...
стронґовський пише:> Функція видавництва – допомогти авторові, а не здерти з нього бабки і пустити голого на вітер. Голий пісюн – не завжди доречно, у плавках він виглядає і звабніше, і еротичніше.
Аффтар рецензії цікавий мені як психоаналітику. Чи пробував він здійснити статевий акт у плавках? Якщо так, я би послухав його враження.
Пісюн і фалос.
Пристойне і корисне
(с) старий зіггі, 2006
2006.12.07 | Shooter
Re: цікаво. специфічно цікаво...
ziggy_freud пише:> Пісюн і фалос.
> Пристойне і корисне
>
> (с) старий зіггі, 2006
згадуючи давнє: найеротичнішим фаллічним символом є справжнісінький хуй