МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Завдати подвійного удару по Табачнику та по Багрову, допомогти

03/19/2010 | Червона світка
кримським українцям.

Пропоную роздрукувати та надіслати листа:

Секретареві Ради національної безпеки і оборони при Президентові України
п. Богатирьовій Р.В.
РНБО України, вул. Командарма Каменєва, 8, м. Київ, 01133

Президентові України
п. Януковичу В.Ф.
Секретаріат Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

Прем’єр-міністрові України
п. Азарову Миколі Яновичу
Кабінет Міністрів України
01008 Київ, вул. Грушевського, 12/2

Текст листа

Президентові України
п. Януковичу В.Ф.
Секретаріат Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

СКАРГА

щодо відповідальності Табачника Д.В.,
міністра освіти і науки України

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
За всі роки існування у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського на факультетах, що готують для шкіл України викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, не відкрито жодної групи з викладанням білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тобто не підготовлено жодного викладача, який міг би викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тому, наприклад, випускники шкіл та класів із кримськотатарською мовою викладання не можуть отримати в ТНУ ім. В.І. Вернадського освіту, яка дозволила б їм викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети (крім кримськотатарської мови) кримськотатарською мовою, а випускники шкіл та класів із українською мовою викладання вимушені для продовження освіти їхати за межі Криму. Куций курс ділової української мови (на першому курсі 88 годин, на третьому – 66 годин) ніяким чином не може підготувати майбутнього викладача математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, оскільки всі лекції, семінарські та практичні заняття ведуться мовою тільки однієї із національних меншин і тому студенти не можуть опанувати термінологію, необхідну для викладання предметів українською мовою, а білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, румунська, словацька, угорська мови взагалі не викладаються на факультетах, які готують викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів.
Більш того на спеціальностях, які готують фахівців із німецької, англійської та французької мов переклад ведеться з цих мов не на державну, а на мову тільки однієї із національних меншин України. Питання: “Для кого готує перекладачів ТНУ ім. В.І. Вернадського?
Бібліотечний фонд ТНУ ім. Вернадського майже на сто відсотків складається із книг мовою тільки однієї із національних меншин України.
Тобто, на мою думку, ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського брутально порушує Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин не передбачає надання переваги жодній із мов меншин. Нагадую, що в статті 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” стверджується:
“Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.”
Таким чином, на мою думку, мовна політика ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками, спрямованою на заперечення мети Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин:
“… що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою відмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи, враховуючи, що право на використання регіональної мови або мови меншини у приватному та суспільному житті є невід'ємним правом відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об'єднаних Націй про громадянські і політичні права, та відповідно до духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основних свобод людини, враховуючи роботу, проведену в рамках НБСЄ, і зокрема гельсінкський Заключний акт 1975 року та документ Копенгагенської зустрічі 1990 року, підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, усвідомлюючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних країнах та регіонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що ґрунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності”.
Якщо додати, що всі заходи, журнали, майже всі навчальні посібники, які видає ТНУ ім. В.І. Вернадського також видаються мовою тільки однієї із національних меншин України, то можна зробити висновок, що, на мою думку, ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського здійснюється політика на систематичне та системне надання незаконної переваги мові однієї із національних меншин України.
Ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського, на мою думку, зневажає державну символіку України. Так відповідні наочні матеріали заховано до одного із невеличких читальних залів.
Про таку політику, яка здійснюється ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського протягом багатьох років не може, на мою думку, не знати міністр освіти і науки України Табачник Д.В.
У Конституції України, яка є Законом прямої дії окремий статус державної надано тільки українській мові, жодній іншій мові переваги не надається, крім того в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року стверджується, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”­ ­­­– це є обов’язковим для виконання на всій території України.
Отже, інформування студентів та викладачів про поточне життя університету, надання освітніх послуг ТНУ ім. Вернадського тільки мовою однієї з національних меншин України є, на мою думку, ігноруванням громадянських прав сотень тисяч громадян України, які мешкають у Криму, або приїхали навчатися до Криму із інших областей України, наданих їм Конституцією України та Законами України. Таке ігноруванням їхніх прав я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
Таке ставлення до їхніх прав я розцінюю як прояв україноненависництва, нехтування їхніми громадянськими правами, як приниження їх честі та гідності, що завдає їм моральних страждань як громадянам своєї держави. Таке ставлення до них ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
Таким чином, для мене стає очевидним, що позбавлення сотень тисяч громадян можливості користуватися правами, наданими їм Конституцією України, яке я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою, фактично схвалено міністром освіти і науки України п. Табачником Д.В., який за посадою не може не знати про ці ганебні прояви україноненависництва та нехтування Європейською Хартією регіональних мов та мов меншин.
Тобто, на дев’ятнадцятому році української державності громадянські права, честь і гідність сотень тисяч громадян на теренах Криму будуть й надалі знехтувані. Таке ставлення до мовних, громадянських прав я розцінюю як прояв україноненависництва та зневагу до сотень тисяч громадянин. Я розглядаю це як порушення цих прав, тобто як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
У статті 10. Конституції України визнано статус української мови, як державної. Жодній мові національних меншин у Конституції України та Законах України переваги не надається. В Україні мешкають громадяни більше 100 національностей, тому надання переваги мові однієї з національних меншин, на мою думку, є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками і може викликати обурення з боку представників інших національних меншин, що не припустимо.
На мій погляд, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. своїм потуранням всьому тому, що протягом багатьох років коїться в ТНУ ім. В.І. Вернадського зухвало перекручує чинне законодавство України, та принижує один із конституційних атрибутів державності України – державну мову і тим самим ганьбить мою громадянську честь та гідність, завдає мені образи та моральних страждань, тобто надає незаконну перевагу за мовною та національною ознаками.
На мою думку, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. не спроможний забезпечити виконання Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14. 12. 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”) у відомствах, установах та організаціях, які йому підпорядковані, стосовно забезпечення мовних прав білорусів, болгар, гагаузів, греків, євреїв, кримських татар, молдаван, німців, поляків, румунів, словаків, угорців та функціонування державної мови, що представляє загрозу для забезпечення громадянських прав десятків мільйонів громадян України на отримання освіти, інформації в цих відомствах, установах та організаціях білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та державною мовою, і тому така ситуація є загрозливою для національної безпеки України.

У зв’язку з цим вимагаю:

1. Згідно із статтею 7 Закону “Про звернення громадян” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст. 256) (Вводиться в дію Постановою ВР N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст. 257) (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 219): “…
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються,” – розглянути по суті і не направляти мою скаргу до Міністерства освіти і науки України.
2. Забезпечити громадянам України право, гарантоване Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших сферах суспільного життя”), отримувати інформацію щодо поточного життя ТНУ ім. В.І. Вернадського, отримувати освітні послуги в ТНУ ім. В.І. Вернадського білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами. Створити для цього навчальні групи із викладанням: білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами.
3. Відповідно до статті 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 34, ст. 266), (Вводиться в дію Постановою ВР N 357/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст.267), (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 171/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 19, ст.136 N 85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.149 N 460-XIV (460-14) від 02.03.99, ВВР, 1999, N 16, ст.97 N 622-XIV (622-14) від 05.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 213 N 1594-III (1594-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.185 N 90-IV (90-15) від 11.07.2002, N 148-IV (148-15) від 12.09.2002):
“Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених статтею 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 цього Закону. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148-IV (148-15) від 12.09.2002)
Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.”
та статті 5 цього Закону України:
“Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:

г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.”

притягти до відповідальності міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича.

На мою думку, він підпадає під дію пункту: г) «надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень» і має відповідати згідно з нормою: «Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», оскільки не зупинив надання незаконної переваги за мовною, національною ознаками з боку ректорату Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
4. Надіслати комісію Ради Національної безпеки та оборони України до Міністерства освіти і науки України з метою проведення розслідування щодо ставлення до законних прав сотень тисяч громадян міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В., яке я розцінюю як прояв україноненависництва та надання ним незаконної переваги за мовною, національною ознаками.
5. Розглянути на засіданні Ради Національної безпеки та оборони України стан забезпечення конституційних прав громадян, які вибрали мовою навчання, отримування інформації та спілкування білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, молдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку, угорської та державну мову у відомствах, установах та організаціях, що належать до відповідальності міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В.
6. Згідно зі ст. 15. та ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” повідомити мені про результати розгляду всіх пунктів моєї скарги на адресу: __________________________________ _________________________________________________________________________________

З повагою та надією на підтримку й розуміння

_____________________________________________________________________________

“____”_______________ 2010 року

Листи треба надсилати РЕКОМЕНДОВАНИМИ.

Реакція буде гарантованою. Ефект залежитеме від кількості листів. Листи треба посилати не колективні, а від кожної особи окремо і на кожну адресу окремо.

Уявіть собі, що їм доведеться, наприклад, відповісти на десять тисяч листів, а якщо їх буде СТО ТИСЯЧ. Це страшніше за будь-яке голодування.

Можна найти інші приклади. По кожному прикладу надсилати окремі листи.

ЕФЕКТ У МАСОВОСТІ. На ПРАВИЛЬНО НАПИСАНИЙ ЛИСТ відповідь має бути обов'язково!!!

Відповіді

  • 2010.03.19 | Дневной дозор

    Двойной удар шершавым языком по ягодицам властелинов

    Червона світка пише:
    > Секретареві Ради національної безпеки і оборони при Президентові України
    > п. Богатирьовій Р.В.
    > Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
    > З повагою та надією на підтримку й розуміння

    Бээээ, Вам самому не противно обращаться с решительнейшими верноподданническими письмами к человеку, которого Вы считаете мало того что Президентом, да еще и адекватом?

    > ЕФЕКТ У МАСОВОСТІ. На ПРАВИЛЬНО НАПИСАНИЙ ЛИСТ відповідь має бути обов'язково!!!
    Да, да, донецкие крайне почтительны к законам. А мы не знали.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.19 | Червона світка

      Нажаль Ви нічого не розумієтеся на механізмах великих чинов-

      чицьких структур.

      Цей метод діяв навіть у радянські часи, навіть у В'ЯЗНИЦЯХ!!!

      Його досить детально описав Володимир Буковський (пам'ятаєте, обмєнялі хулігана на Луіса Карволана) в книзі "И возвращаеться ветер".

      Механізм перевірино за часів Кучми. Саме таким методом я добився того, що тепер на Ваше звернення, наприклад у касах залізничного вокзалу, що ви не розумієту іноземну мову, мовчки переходять на державну. Якщо касирка молода (їй ще це не пояснили, що існує ціркулярна телеграма Укрзалізниці щодо обов'язково надавання інформації державною мовою на вимогу громадянина), то досить сказати, що зараз писатиму скаргу. Ще п'ять років тому вони на таку вимогу починали розповідати, що вони:
      - росіяни,
      - що у Криму три державні мови...

      Свого часу переписка тривала майже півроку, почалася з листа на трьох аркушах, а закінчувалася на десяти аркушах (з додатками).


      Щодо форми звернення, так є стандартні протокольні форми, почитайте, наприклад Молочкова "Дипломатический протокол и дипломатическая практика".

      В.Ф. Янукович - Президент України, як би Ви до нього не ставилися як до особистості, Ви маєте шанувати Президента своєї держави.

      Дуже гарно діє коли листів БАГАТО.

      Таким чином, досить легко заблокувати діяльність (порівняно невеликих кримських структур), наприклад МОН АРК, для цього треба, щоб щьодня, наприклад у Представництво Президента щодо МОН АРК, находило 10-15 скарг. Якщо їх щодня буде 50, то до Вас, а хто організатор вони швидко зрозуміють, прийдуть проситися.

      СПРОБУЙТЕ...

      P.S. Не пишить КОЛЕКТИВНИХ скарг. Для чиновника не має значення кількість підписів. ОДНА відповідь надходить ПЕРШОМУ у списку.

      На кожну ТЕМУ треба писати ОКРЕМУ скаргу. Якщо в скарзі кілька ТЕМ, то чиновник обирає одну з них, найбільш для нього зручну.

      P.P.S. Треба розуміти, що, хто б не був при владі РІЗНІ відомства ЗАВЖДИ ворогують між собою (це було навіть у СРСР, коли здавалося б усе в одніх руках, він - СРСР - тому й розпався: війна у Москві між структурами Горбачова та Єльцина), тому багато чого можна досягти шляхом НАЦЬКОВУВАННЯ одниш СТРУКТУР на ІНШІ.

      Для цього треба знати ЗАКОНИ. У нашому випадку це Закон "Про звернення громадян". На ПРАВИЛЬНО написану СКАРГУ, ЗВЕРНЕННЯ, ЗАЯВУ, відповідь (хоч якась) буде обов'язково. А далі треба уважно читати відповідь і скаржитися (ОБҐРУНТОВАНО) на того, хто підписав відписку. Це досить муторна справа, але ЕФЕКТИВНА.

      Значно ефективніша від мітингів та пікетів. 500 листів від ста осіб у 5 різних інстанцій на якусь тему щодо діяльності якоїсь контори незрівняно ефектиніше від мітингу з тих самих СТО осіб під дверима тієї контори.

      P.P.P.S. Відкрию, ще одну невеличку "таємницю" щодо долі Вашого листа В.Ф. Януковичу. Очевидно, що Ваш лист до Януковича прочитає якийсь дрібний клерк у відповідному підрозділі Адміністрації. Він цього листа обов'язково зареєструє та перешле за налехністю. У цьому конкретному випадку у Генеральну Прокуратуру України з власною сопроводіловкою, де буде написано, що б розібралися й вам відповіли, копію цієї сопроводіловки надішлють Вам. А далі Ви отримаєте послідовно листи:

      з ГПУ, з Прокуратури АРК, з якоїсь районної прокуратури Сімферополя. Районна прокуратора обов'язково перевірятиме ТНУ, в ТНУ обов'язково писатимуть пояснення. Це тільки на одну скаргу, а якщо їх буде 10000.

      Якщо відповідь Вас не задовольнить, Ви маєте поскаржитися на того, хто її підписав, його начальнику, краще керівнику відповідного відомства у Києві (так буде ефективніше), або напвіть на керівника того відомства у Києві.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.03.19 | Прхожий

        Червона світка +100

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.03.19 | Червона світка

          Кому цікаво. Досвід Буковського (л)

          Як треба було ефективно писати скарги в часи СРСР.

          http://www.vehi.net/samizdat/bukovsky.html

          До 1975 года нас, политических, на работу не гоняли: тюремное начальство считало это нецелесообразным. Знали они по прошлым годам, что большинство на работу не пойдет, а кто и пойдет, все равно норму делать не будет. Невыгодно было это тюрьме - держать рабочее помещение, вольнонаемных мастеров и добавочный план на нас, не получая реальной выработки. Весной же 75-го - в ожидании Хельсинки, что ли, - Москва распорядилась иначе: приказано было заставить нас работать.

          Принудительный труд и вообще-то унизителен для человека. В условиях же тюремной системы, где 60 процентов заработка вычитается тюрьмой на нужды охраны, а из оставшейся суммы вычитается стоимость твоего питания, одежды и содержания, где работа - это средство твоего перевоспитания, где отнимает она 8 часов в день при шестидневной рабочей неделе, притом нормы выработки искусственно завышаются, чтобы сделать труд непосильным, - в таких условиях труд неприемлем для уважающего себя человека.

          Естественно, мы отказались. И началась долгая осада. Всех нас - как злостных отказчиков - по нескольку раз протащили через всевозможные виды наказания: только на строгом режиме я за это время просидел полтора года (это из неполных двух!). Другим больше досталось карцеров, кое-кто просидел там по 60 и даже 75 суток. Нам пресекли переписку с родными, лишили свиданий, продуктов. Война шла безжалостная, на износ. Каждый понимал, что проиграть нельзя. Поэтому, кроме обычных методов обороны - голодовок и нелегальной передачи информации на волю о беззакониях в тюрьме, - мы применили и несколько неожиданный метод: завалили официальные инстанции буквально лавиной жалоб.

          Нужно знать советскую бюрократическую систему, чтобы понять, какой это давало эффект. По существующим в СССР законам каждый заключенный имеет право подавать жалобы в любые государственные или общественные учреждения и должностным лицам. Жалоба должна быть отправлена тюрьмой в трехдневный срок с момента ее подачи. За это время начальство должно написать сопровождающее ее пояснение от себя, а также выписку из личного дела жалующегося и все это вложить в тот же конверт, что и жалобу. Инстанция, которая жалобу получает, регистрирует ее в журнале своих входящих бумаг и обязана в течение месяца дать на нее ответ. Если инстанция не компетентна решать затронутый в жалобе вопрос, она пересылает ее в компетентные инстанции. На повторную жалобу заводится отдельное производство. Существует несколько законов и инструкций, регулирующих порядок рассмотрения жалоб. На практике, если вы написали одну жалобу, это никогда не дает эффекта: ее перешлют "компетентному лицу", то есть именно тому, на кого вы жалуетесь. А он, естественно, найдет жалобу необоснованной. Чаще всего жалоб просто никто не читает, а сразу пересылают их вниз, по инстанции. Такая практика породила в людях неверие в силу жалоб. Ворон ворону глаз не выклюет - говорят зэки.

          Однако при соблюдении известных правил жалобы весьма эффективны даже в тюрьме. Нужно только:

          - знать законы и порядок рассмотрения жалоб;

          - досконально знать все законы и инструкции о тюремном режиме;

          - жалобу составлять предельно кратко, четко, лучше всего на одной странице, иначе ее никто читать не станет. В жалобе должен быть указан только факт нарушения закона или инструкции, дата этого события, фамилии виновных и указание на закон или инструкцию, которые при этом были нарушены; - писать нужно крупными буквами и разборчивым почерком, оставляя сбоку поля;

          - если ты хочешь, чтобы жалобу рассматривала высокая инстанция, жалуйся на начальника предыдущей: то есть, если тебе надо, чтобы отвечало главное управление МВД, жалуйся не на начальника тюрьмы, а на начальника областного управления. Для этого нужно медленно подниматься по ступенькам чиновничьей лестницы, жалуясь каждый раз выше на ответ предыдущей инстанции;

          - никогда не жалуйся по двум различным вопросам в одной и той же жалобе;

          - отправлять жалобу надо заказным письмом с уведомлением;

          - самое главное условие: жалобы надо писать в огромных количествах и в самые некомпетентные инстанции.

          В разгар нашей войны мы писали каждый от десяти до тридцати жалоб ежедневно. Сочинить тридцать жалоб в один день трудно, поэтому обычно мы распределяли между собой темы, и каждый писал на свою тему, а потом давал остальным переписать. Если у вас в камере 5 человек и каждый берет себе по 6 тем, то в результате обмена каждый напишет по 30 жалоб, а сочинять придется только по шесть. Переписывать же 30 страничек готового текста, да еще крупным почерком - это примерно полтора-два часа работы.

          Адресовать жалобы лучше всего не чиновникам, а самым неожиданным людям и организациям: например, всем депутатам Верховного Совета, республиканского или областного, городского Совета, всем газетам и журналам, всем космонавтам, всем писателям, художникам, артистам, балеринам, всем секретарям ЦК, генералам, адмиралам, передовикам производства, чабанам, оленеводам, дояркам, спортсменам и так далее, и тому подобное. В Советском Союзе все мало-мальски известные люди являются должностными лицами.

          Далее происходит следующее: тюремная канцелярия оказывается завалена жалобами и не успевает отправлять их в трехдневный срок, так как им нужно составлять вышеупомянутые сопроводительные записки к каждой жалобе. За нарушение срока отправки они непременно получат выговор и лишатся премиальных. В самые жаркие дни нашей войны по приказу начальника тюрьмы в помощь канцелярии привлекались все: библиотекари, вольнонаемные бухгалтеры, цензоры, офицеры политчасти, оперативники. Более того - рядом с тюрьмой находилось училище МВД, так курсантов пригоняли помогать канцелярии.

          Все ответы и отправки нужно регистрировать в специальную тетрадь и строго следить за соблюдением сроков ответа и отправки. Все эти жалобы проходят сложный путь и во всех инстанциях регистрируются, на них заводятся папки и делопроизводство. В конечном итоге они все обрушиваются в две инстанции: в местную прокуратуру и местное управление МВД. Эти инстанции тоже не успевают отвечать, тоже нарушают сроки, за что тоже получают выговоры и лишаются премий. Бюрократическая машина работает на всех парах, а вы переносите бумажный вал с инстанции на инстанцию, сея панику в рядах противника. Чиновники есть чиновники, они вечно враждуют друг с другом, и очень часто ваши жалобы становятся оружием в их руках для междоусобной или межведомственной войны. Так продолжается несколько месяцев. Наконец в дело вступает самый мощный фактор советской жизни - статистика. В какую-то высокую инстанцию докладывают среди прочих цифр и сводок, рапортов и сообщений о ходе строительства коммунизма, что вот на Владимирскую тюрьму, а то и на всю область поступило - за отчетный период - 75 тысяч жалоб. Никто этих жалоб не читал, но цифра неслыханная. Она сразу портит всю отчетную статистику, какие-то показатели в социалистических соревнованиях каких-то коллективов управлений или даже областей. Всем плохо: вся область из передовых переходит в отстающие, у нее отбирают какие там переходящие красные флаги, вымпелы и кубки. Трудящиеся негодуют, в обкоме паника, а в вашу тюрьму срочно снаряжается высокая комиссия.

          Эта комиссия не поможет вам лично, разве что разрешит несколько мелких вопросов в ваших жалобах. Но она обязательно должна найти массу недостатков и упущений в работе начальства. За этим ее и посылали, платили ей командировочные, суточные и премиальные. Начальство получает разгон. Кого-то снимают, кого-то понижают в должности, кто-то получает выговор, комиссия рапортует вверх о принятых мерах и удовлетворенно уезжает домой. Далее, поскольку вы посылали жалобы всяким дояркам, депутатам, балеринам и оленеводам, то им всем тоже надо отвечать, разъяснять и успокаивать, сообщать о решении комиссии и о принятых мерах.

          А вы все пишете и пишете дальше, портите статистику за новый отчетный период и выбиваете новую комиссию, и так - годами. Прибавьте сюда комиссии и выговоры, которые возникают в результате утечки информации за рубеж, директивы, циркуляры, контрприказы, жалобы родственников, кампании и петиции за границей - и вы поймете, что выдержало наше начальство, воюя с нами за выход на работу. Какой начальник тюрьмы, какой прокурор, какой секретарь обкома КПСС захочет такой жизни? И если бы это зависело только от них, мы давно бы прорвали блокаду. Но был приказ Москвы.

          Бог мой, чего только они не делали с нашими жалобами: их конфисковывали мешками, их крали, не давали нам бумаги, не продавали конвертов и марок, запрещали отправлять заказными с уведомлением (чтобы удобнее было красть), издали специальный приказ и запретили писать жалобы куда бы то ни было, кроме прокуратуры и МВД, сажали за жалобы в карцер. А ответы - какие мы получали ответы! Это же фантастика! Ошалевшие чиновники, не успевавшие даже прочитать наши жалобы, отвечали невпопад, путали адресатов, путали жалобы. Они так перекорежили и переврали несчастные законы, что их самих можно было сажать в тюрьму. Например, полковник МВД из местного управления отвечал мне, обалдев от бумажной бури, что съезд КПСС не является общественной организацией и поэтому, дескать, нельзя обращаться к нему с жалобами. Конечно же, последовал шквал жалоб на полковника, и он исчез в этом водовороте.

          А владимирские суды, совершенно осатанев от груды исков и требований уголовного преследования наших начальников, отвечали нам, например, что офицеры МВД неподсудны советским судам. Наконец, на все махнув рукой, нам вместо ответов стали присылать расписки примерно такого содержания: "За истекший месяц получены и отклонены 187 ваших жалоб" - и подпись. Вся бюрократическая система Советского Союза оказалась втянута в эту войну. Не было такого ведомства или учреждения, области или республики, откуда б мы не получили ответа. Бывало, что две инстанции давали диаметрально противоположный ответ, и тогда мы их стравливали. Под конец мы втянули в эту игру даже уголовников, и жалобная зараза стала расползаться по тюрьме - всего же в тюрьме было 1200 человек.

          Я думаю, если дело протянулось бы несколько дольше и вся тюрьма включилась бы в эту работу, то советская бюрократическая машина просто вышла бы из строя: все учреждения Советского Союза прекратили бы свою работу и писали бы нам ответы. Но они сдались. Осада была снята после двух лет борьбы. Нашего начальника тюрьмы сняли и отправили на пенсию, произвели кое-какие перемещения в администрации, и все затихло. Москва отступилась от своего приказа. Бедный наш полковник Завьялкин! Он пострадал ни за что, пал жертвой административной несправедливости. В сущности, он не был злым человеком, он был просто исполнительным чиновником. Он плохо понимал, что происходит, а от бесчисленных комиссий и противоречивых указаний, сыпавшихся ему на голову, он защищался весьма своеобразно - прикидывался дурачком, этаким исполнительным дурачком, который все хочет, как лучше, да вот беда - выходит наоборот! Его распекали, его бранили, ставили на вид - он все принимал с видом безвинного, но невезучего человека.
  • 2010.03.20 | Дядько Вуй

    Якщо справою зайнялася САМА Червона Свитка - то всім піпець...

    але я думаю, що це не Ч. С. (котру не треба зайвий раз згадувати вголос), а якась там Синя чи, радше за все, Сіра Свитка. Даремно вони себе Ч. С. називають, бо Ч. С. того не любить.
    Запропоновані методи непритаманні Ч. С. Бо вона, не проти ночи хай буде згадана, юридичних папірців не пише.
    Вона приходить, спочатку каструє іржавим виноградним секатором, уважно слухає, що їй на такий сюрприз відповістимуть, а потім перетинає горлянку. І все. Без жодних паперів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.20 | Sparta

      Re: Якщо справою зайнялася САМА Червона Свитка - то всім піпець...

      Дядько Вуй пише:
      > але я думаю, що це не Ч. С. (котру не треба зайвий раз згадувати вголос), а якась там Синя чи, радше за все, Сіра Свитка. Даремно вони себе Ч. С. називають, бо Ч. С. того не любить.
      > Запропоновані методи непритаманні Ч. С. Бо вона, не проти ночи хай буде згадана, юридичних папірців не пише.
      > Вона приходить, спочатку каструє іржавим виноградним секатором, уважно слухає, що їй на такий сюрприз відповістимуть, а потім перетинає горлянку. І все. Без жодних паперів.

      Ви не уважні. До справи стала "Червона свІтка", а не "Червона свИтка", це не помилка, це різні сутності (дивись словник).

      А стосовно того, про що Ви написали, так на все свій час. На ВФ в одній із гілок про це ПРЯМО написано. Не хвилюйтеся. Секатором чи чимось іншим, а питання буде вирішено ОСТАТОЧНО.

      P.S. Дехто з знавців схиляються до застосування протитанкового ружжа, кажуть вельми ефективно з відповідною оптикою та деякима іншими наворотами. Можна працювати з відстані більше трьох кілометрів з-за меж будь-яких кіл охорони.
      При застосуванні кулі із певного металу голова, в яку влучає така куля, розлітається як кавун. Уявляєте собі? ЯК КАВУН!!!

      То ж усе є файно...
  • 2010.03.20 | azamat

    Re: Нанести подвійний удар по Табачнику та по Багрову, допомогти

    дюн акъмесджитте белли алим, миллий арекетни фааль иштиракъчиси Джнлял-агъа челеби озь чикишта боле сез деди: "меджлис это раковая опухоль на теле крымскотатарского народа и если ее не удалить, то народ наш погибнет". бу джесарет ве намуслы адамнинъ сезлери!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.20 | Ялталы

      Re: Нанести подвійний удар по Табачнику та по Багрову, допомогти

      Кто это Дж. Челеби! Не тот, который производит все языки от крымскотатарского? Не тот, который пишет, что тюрки населяли 30 тысяч лет назад всю Евразию и что вся цивилизация произошла от крымских татар?
      Этот человек позорит наш народ! И как можно называть его словом «алим»?
  • 2010.03.20 | Читач

    Re: Нанести подвійний удар по Табачнику та по Багрову, допомогти

    Червона світка пише:
    > кримським українцям.
    >
    > Пропоную роздрукувати та надіслати листа:
    >
    > Секретареві Ради національної безпеки і оборони при Президентові України
    > п. Богатирьовій Р.В.
    > РНБО України, вул. Командарма Каменєва, 8, м. Київ, 01133
    >
    > Президентові України
    > п. Януковичу В.Ф.
    > Секретаріат Президента України
    > вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
    >
    > Прем’єр-міністрові України
    > п. Азарову Миколі Яновичу
    > Кабінет Міністрів України
    > 01008 Київ, вул. Грушевського, 12/2
    >
    > Текст листа
    >
    > Президентові України
    > п. Януковичу В.Ф.
    > Секретаріат Президента України
    > вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
    >
    > СКАРГА
    >
    > щодо відповідальності Табачника Д.В.,
    > міністра освіти і науки України
    >
    > Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
    > За всі роки існування у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського на факультетах, що готують для шкіл України викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, не відкрито жодної групи з викладанням білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тобто не підготовлено жодного викладача, який міг би викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тому, наприклад, випускники шкіл та класів із кримськотатарською мовою викладання не можуть отримати в ТНУ ім. В.І. Вернадського освіту, яка дозволила б їм викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети (крім кримськотатарської мови) кримськотатарською мовою, а випускники шкіл та класів із українською мовою викладання вимушені для продовження освіти їхати за межі Криму. Куций курс ділової української мови (на першому курсі 88 годин, на третьому – 66 годин) ніяким чином не може підготувати майбутнього викладача математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, оскільки всі лекції, семінарські та практичні заняття ведуться мовою тільки однієї із національних меншин і тому студенти не можуть опанувати термінологію, необхідну для викладання предметів українською мовою, а білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, румунська, словацька, угорська мови взагалі не викладаються на факультетах, які готують викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів.
    > Більш того на спеціальностях, які готують фахівців із німецької, англійської та французької мов переклад ведеться з цих мов не на державну, а на мову тільки однієї із національних меншин України. Питання: “Для кого готує перекладачів ТНУ ім. В.І. Вернадського?
    > Бібліотечний фонд ТНУ ім. Вернадського майже на сто відсотків складається із книг мовою тільки однієї із національних меншин України.
    > Тобто, на мою думку, ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського брутально порушує Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин не передбачає надання переваги жодній із мов меншин. Нагадую, що в статті 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” стверджується:
    > “Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.”
    > Таким чином, на мою думку, мовна політика ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками, спрямованою на заперечення мети Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин:
    > “… що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою відмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи, враховуючи, що право на використання регіональної мови або мови меншини у приватному та суспільному житті є невід'ємним правом відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об'єднаних Націй про громадянські і політичні права, та відповідно до духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основних свобод людини, враховуючи роботу, проведену в рамках НБСЄ, і зокрема гельсінкський Заключний акт 1975 року та документ Копенгагенської зустрічі 1990 року, підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, усвідомлюючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних країнах та регіонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що ґрунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності”.
    > Якщо додати, що всі заходи, журнали, майже всі навчальні посібники, які видає ТНУ ім. В.І. Вернадського також видаються мовою тільки однієї із національних меншин України, то можна зробити висновок, що, на мою думку, ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського здійснюється політика на систематичне та системне надання незаконної переваги мові однієї із національних меншин України.
    > Ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського, на мою думку, зневажає державну символіку України. Так відповідні наочні матеріали заховано до одного із невеличких читальних залів.
    > Про таку політику, яка здійснюється ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського протягом багатьох років не може, на мою думку, не знати міністр освіти і науки України Табачник Д.В.
    > У Конституції України, яка є Законом прямої дії окремий статус державної надано тільки українській мові, жодній іншій мові переваги не надається, крім того в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року стверджується, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”­ ­­­– це є обов’язковим для виконання на всій території України.
    > Отже, інформування студентів та викладачів про поточне життя університету, надання освітніх послуг ТНУ ім. Вернадського тільки мовою однієї з національних меншин України є, на мою думку, ігноруванням громадянських прав сотень тисяч громадян України, які мешкають у Криму, або приїхали навчатися до Криму із інших областей України, наданих їм Конституцією України та Законами України. Таке ігноруванням їхніх прав я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    > Таке ставлення до їхніх прав я розцінюю як прояв україноненависництва, нехтування їхніми громадянськими правами, як приниження їх честі та гідності, що завдає їм моральних страждань як громадянам своєї держави. Таке ставлення до них ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    > Таким чином, для мене стає очевидним, що позбавлення сотень тисяч громадян можливості користуватися правами, наданими їм Конституцією України, яке я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою, фактично схвалено міністром освіти і науки України п. Табачником Д.В., який за посадою не може не знати про ці ганебні прояви україноненависництва та нехтування Європейською Хартією регіональних мов та мов меншин.
    > Тобто, на дев’ятнадцятому році української державності громадянські права, честь і гідність сотень тисяч громадян на теренах Криму будуть й надалі знехтувані. Таке ставлення до мовних, громадянських прав я розцінюю як прояв україноненависництва та зневагу до сотень тисяч громадянин. Я розглядаю це як порушення цих прав, тобто як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    > У статті 10. Конституції України визнано статус української мови, як державної. Жодній мові національних меншин у Конституції України та Законах України переваги не надається. В Україні мешкають громадяни більше 100 національностей, тому надання переваги мові однієї з національних меншин, на мою думку, є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками і може викликати обурення з боку представників інших національних меншин, що не припустимо.
    > На мій погляд, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. своїм потуранням всьому тому, що протягом багатьох років коїться в ТНУ ім. В.І. Вернадського зухвало перекручує чинне законодавство України, та принижує один із конституційних атрибутів державності України – державну мову і тим самим ганьбить мою громадянську честь та гідність, завдає мені образи та моральних страждань, тобто надає незаконну перевагу за мовною та національною ознаками.
    > На мою думку, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. не спроможний забезпечити виконання Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14. 12. 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”) у відомствах, установах та організаціях, які йому підпорядковані, стосовно забезпечення мовних прав білорусів, болгар, гагаузів, греків, євреїв, кримських татар, молдаван, німців, поляків, румунів, словаків, угорців та функціонування державної мови, що представляє загрозу для забезпечення громадянських прав десятків мільйонів громадян України на отримання освіти, інформації в цих відомствах, установах та організаціях білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та державною мовою, і тому така ситуація є загрозливою для національної безпеки України.
    >
    > У зв’язку з цим вимагаю:
    >
    > 1. Згідно із статтею 7 Закону “Про звернення громадян” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст. 256) (Вводиться в дію Постановою ВР N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст. 257) (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 219): “…
    > Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються,” – розглянути по суті і не направляти мою скаргу до Міністерства освіти і науки Міністрів України.
    > 2. Забезпечити громадянам України право, гарантоване Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших сферах суспільного життя”), отримувати інформацію щодо поточного життя ТНУ ім. В.І. Вернадського, отримувати освітні послуги в ТНУ ім. В.І. Вернадського білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами. Створити для цього навчальні групи із викладанням: білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами.
    > 3. Відповідно до статті 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 34, ст. 266), (Вводиться в дію Постановою ВР N 357/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст.267), (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 171/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 19, ст.136 N 85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.149 N 460-XIV (460-14) від 02.03.99, ВВР, 1999, N 16, ст.97 N 622-XIV (622-14) від 05.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 213 N 1594-III (1594-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.185 N 90-IV (90-15) від 11.07.2002, N 148-IV (148-15) від 12.09.2002):
    > “Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених статтею 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 цього Закону. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148-IV (148-15) від 12.09.2002)
    > Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    > Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.”
    > та статті 5 цього Закону України:
    > “Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
    > …
    > г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
    > Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.”
    >
    > притягти до відповідальності міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича.
    >
    > На мою думку, він підпадає під дію пункту: г) «надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень» і має відповідати згідно з нормою: «Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», оскільки не зупинив надання незаконної переваги за мовною, національною ознаками з боку ректорату Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
    > 4. Надіслати комісію Ради Національної безпеки та оборони України до Міністерства освіти і науки України з метою проведення розслідування щодо ставлення до законних прав сотень тисяч громадян міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В., яке я розцінюю як прояв україноненависництва та надання ним незаконної переваги за мовною, національною ознаками.
    > 5. Розглянути на засіданні Ради Національної безпеки та оборони України стан забезпечення конституційних прав громадян, які вибрали мовою навчання, отримування інформації та спілкування білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, молдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку, угорської та державну мову у відомствах, установах та організаціях, що належать до відповідальності міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В.
    > 6. Згідно зі ст. 15. та ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” повідомити мені про результати розгляду всіх пунктів моєї скарги на адресу: __________________________________ _________________________________________________________________________________
    >
    > З повагою та надією на підтримку й розуміння
    >
    > _____________________________________________________________________________
    >
    > “____”_______________ 2010 року
    >
    > Листи треба надсилати РЕКОМЕНДОВАНИМИ.
    >
    > Реакція буде гарантованою. Ефект залежитеме від кількості листів. Листи треба посилати не колективні, а від кожної особи окремо і на кожну адресу окремо.
    >
    > Уявіть собі, що їм доведеться, наприклад, відповісти на десять тисяч листів, а якщо їх буде СТО ТИСЯЧ. Це страшніше за будь-яке голодування.
    >
    > Можна найти інші приклади. По кожному прикладу надсилати окремі листи.
    >
    > ЕФЕКТ У МАСОВОСТІ. На ПРАВИЛЬНО НАПИСАНИЙ ЛИСТ відповідь має бути обов'язково!!!

    Вже відіслав. Чи надрукує цього листа товариш Сєриков у своїх численних виданнях, де він за шефа-редактора?
    Очевидно, що НІ. Бо він же "поза політикою".
    А політик, депутат Л. Пілунський теж "поза політикою"?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.20 | Sparta

      Кожен лист - КУЛЯ у ворога!

      ГЕРОЯМ СЛАВА!

      СЛАВА УКРАЇНІ!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.03.21 | Интересно!!!

        Не повторюй помилок! Re: Кожен лист - КУЛЯ у ворога! (л)

        Недолуге захоплення попередників сучасних "націонал-демократів" тогочасним лібералізмом (тоді багато хто з "просвєщьонних" інтєліґєнтов в цілій Европі захоплювався "соціалізмом") закінчилась ось чим для тих саміх "інтеліґентів"

        "Незабываемый скорбный день
        МИКОЛА БАЖАН.
        Поезда шли через снежные степи Украины, проносились мимо дальних, скрывающихся в синеватой мгле предгорий Дагестана, гремели по мостам великих сибирских рек, проходили лесами Урала, по прямой неслись из Ленинграда. В вагонах была тишина. Люди, собравшись вместе, скорбно говорили об одном, и много находилось в этих поездах людей, которые могли подробно и живо рассказать о том, чья неожиданная смерть всколыхнула всю необ'ятную, великую нашу страну.

        Русский и украинец, грузин и тюрк - каждый из них мог рассказать о том, чьим именем украшены героические страницы истории их народов, истории освобождения и расцвета...

        18-й год. Суровая ранняя весна восемнадцатого года на Украине. Тяжелой, тупой толпой, вытаптывая и сжигая все вокруг, идет по степям Украины 500-тысячная, вооруженная до зубов и самоуверенная армия интервентов. Угодливо подвизгивая и подвывая, вьюнами вертится вокруг них продажная украинская буржуазия, украинский кулак, украинский буржуазный интеллигент. Это было страшное время, о котором никогда не забудет народ. Неорганизованные, раздробленные отряды красных партизан сопротивлялись, как могли. И воистину легендарной фигурой вознесся над степями Украины тот, кто организовывал сопротивление украинского народа, кто защищал каждую пядь украинской земли, кто в боях выковывал наше братство и чья неожиданная смерть призвала в столицу нашей родины лучших сыновей наших народов...

        Украинец вспоминал 18-й год. Он ехал из Харькова, рабочий того завода, по просторным, пахнувшим еще краской и свежим цементом новостройки цехам которого лишь несколько лет тому назад проходил спокойный и веселый, внимательный и пытливый человек, имя которого звучало легендарно.

        Сколько мог вспомнить ехавший в том же поезде грузин!..
        Зеленые, сверкающие под солнцем, откатывающиеся, как волны, в голубую прозрачную даль, невысокие и успокоенные горы Имеретии в одном из ущелий своих приютили селеньице Гореша, где пятьдесят лет тому назад впервые забилось человеческое сердце. Полстолетия тяжелейших испытаний и подвигов, восемь лет тюрьмы и каторги, двадцать лет неустанной гигантской борьбы и работы на бесчисленных фронтах войны за свободное человечество, - все снесло это мужественное сердце титана и героя. В легендах и песнях своих будут петь и рассказывать о нем грядущие поколения, и они не забудут векам передать о том, как презренные люди с забытыми и позорными именами, издыхая, нанесли свой подлый удар в это сердце... Пройдут годы, пройдут века, но так же свежи и пламенны будут воспоминания, так же свежа и неувядаема будет память о великом борце, как свежи и пламенны эти воспоминания сегодня, 21 февраля 1937 года, в этот незабываемый и скорбный день.

        Снег идет косо и кружась. Он ложится на алые и черные ткани знамен, срываясь легким синеватым дымком, когда ветер потрясает их полотнища. Задумчивая и печальная тишина стоит над Красной площадью, над неисчислимым множеством людей, поднявших вверх над головами своими тысячи и тысячи портретов, отпечатков того единого образа, который горит, болью и любовью согревая каждое сердце. Стоят рабочие и инженеры, академией и художники, командиры и красноармейцы, напряженно вслушиваясь в тишину, чтобы уловить печальные и величественные звуки приближения траурной процессии, идущей от Колонного зала сюда, к старым Кремлевским стенам, к великой усыпальнице, хранящей в себе прах человека, именем своим открывшего новую эру в первой, настоящей истории людей.

        На левом крыле мавзолея, где чернеет маленький квадратик микрофона, еще пусто. Сюда взойдут они, люди, беззаветно любимые миллионами, люди, которыми по праву гордится человечество. Сюда взойдет он, любимейший из любимых, чтобы в последний раз проститься со своим другом, соратником и учеником. Его скорбь разделяют с ним миллионы, его печаль переживают с ним лучшие люди земли. В скорби и тишине ожидает сегодня человечество своего учителя.

        Шопеновский марш, от которого вздрагивает сердце, первым вошел на площадь. Его отзвуки, отраженные стенами Исторического музея, пронеслись над головами людей и замерли в бесконечности. Им, казалось, не было предела, и они облетели всю страну, возвещая ту величественную минуту, когда великая родина навеки простится со своим любимым сыном. Глаза вглядывались туда, откуда появилась, взнесенная на плечах людей, знакомых всему миру, небольшая урна. Ее осенили зелень и цветы, маленький цветочный шатер, такой живой и трогательный в этот снежный, морозный день. Тишина стала еще глубже, еще величественней.

        Вглядываясь вперед, задумчиво и медленно шел Иосиф Сталин, рукой своей поддерживая носилки с драгоценным прахом. Молотов, Ворошилов, Каганович, Калинин, Косиор, друзья и соратники, шли с ним, окружали его. И в тысячах сердец горела мысль, которую несколькими минутами позже высказал тов. Косарев, говоря о той радости и счастье миллионов, которыми являются жизнь и здоровье этих людей, строителей социалистического общества.

        Небольшой группой стали они на левом крыле мавзолея. Прозвучали первые слова речи тов. Молотова. О большевике и вожде, о любимом друге говорил он, о человеке, не боявшемся и не знавшем неприступных крепостей, ни секунды никогда не сомневавшемся в безграничной правоте и победности того дела, которому он отдал всю свою жизнь. Гениальный организатор побед тяжелой индустрии, командарм на ответственнейшем участке борьбы в эпоху сталинских пятилеток сочетался в нем с исключительным талантом стратега, мастера военных побед. В кровопролитнейших боях под Орлом показал он свое уменье побеждать, в тяжелых походах за освобождение Азербайджана, Грузии, Армении испытал он свой талант.

        - Невозможно тут перечислить все заслуги тов. Серго перед революцией, перед социализмом! - сказал московский рабочий тов. Бутусов на траурном митинге.

        Удивительнейшие книги, мужественные и красочные поэмы должна родить такая человеческая биография, которую имел этот прекрасный рыцарь-большевик, любовно называемый народом простым именем товарища Серго.

        Прокатился орудийный выстрел, второй, третий... Гремел прощальный салют, гремел победный гимн, сжимались и вздрагивали сердца. В небольшой нише в стене скрылась урна с останками великого человека, овеянного вечной славой. Склонились обнаженные головы тысяч и тысяч людей: шелестя, склонились знамена. Неподвижно и торжественно стояли ряды бойцов Пролетарской дивизии. На зеленые шлемы их, на орудия, на снарядные ящики падал снег. Гремели салюты и рокотали оркестры. Но все это было - как удивительная тишина прощания.

        И тишину эту слышал весь мир. Весь мир, почувствовал в этот день, как утверждается на земле первое истинное бессмертие - бессмертие творческого духа большевиков."

        Саме тому бандерівська СБ знищувала перш за все "власних" запроданців. Шкоди від них незрівнянно більше ніж від тисячі Судоплатових. Бо судоплатови без запроданців НІЧОГО не зроблять.

        Сторіччя спілкування з Москвовською імперією довели, що будь який українець, який не забув, що він УКРАЇНЕЦЬ був є й буде для НИХ:

        - МАЗЕПІНЦЕМ,
        - БАНДЕРІВЦЕМ.

        Тим і страшна для ворогів ІРИНА ФАРІОН, що каже ПРАВДУ в ОЧІ, страшну ПРАВДУ перш за все СТРАШНУ для ЗАПРОДАНЦІВ, тому й кинулися її бити не стільки вороги скільки ЗАПРОДАНЦІ, які в душі розуміють, що вони запроданці, тому й маємо ось це:

        http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251145&signsfrom=501&signsto=600

        566. Анти-фарион Антинационалист, Тьмутаракань, Предприниматель
        567. ГетьФарион ГетьФарион, Козявкино, дояр
        568. Йозеф Менгеле, Дахау, Германия, Физиотерапевт
        569. Йозеф Геббельс, Берлин, Оратор
        570. Рейнхард Гейдрих, Берлин, Третий Рейх, Коллекционер
        571. Йозеф Менгеле, Освенцим, врач-реаниматолог, селекционер
        572. Генрих Мюллер, Мюнхен, Бавария, руковожу Гестапо
        573. Бенито Муссолини, Рим, Италия, Дуче
        574. Бааалшой Чииилэн, В Дупу, ДурнФарион
        575. Пауль ЗІберт, Рівне-Львів, ганфайтер
        576. Дмитро Ширко, Миколаїв, Студент
        577. Павел Судоплатов, Николаев, крысобой
        578. Дарт Вейдер, Империя, Тёмный Владыка Ситтхов
        579. Dexter Morgan, Maiami, Да как сказать..
        580. Иван Мазепа, Преисподняя, профессиональный предатель
        581. Инфинитив Облизанный, Фантазии Фарион, Самодельная филология

        Це потворне обличчя ЗАПРОДАНЦЯ.

        Тому я УКРАЇНЕЦЬ не можу не бути НАЦІОНАЛІСТОМ.

        Не бути НАЦІОНАЛІСТОМ для УКРАЇНЦЯ означає перетворення у "бажанів", які будуть скіглити на похованнях чергового убивці УКРАЇНЦІВ.

        Така АЛЬТЕРНАТИВА:

        АБО, АБО!

        Кожен має робити вибір. Я його ДАВНО ЗРОБИВ.

        Я З ФАРІОН бо я є УКРАЇНЕЦЬ!!!

        P.S. Альтернатива є завжди. В ті самі двадцяті був соціаліст, який сказав: "Усі ми їхали потягом соціалізму, але на станції Польща, я зійшов". І Польща відбуваля на сімдесят років раніше за Україну.

        Риторичне питання: "Коли "націонал-демократи" з землячків, які мріяли, щоб в Україні єврей жив краще ніж в Ізраїлі (а таки ЗБУЛОСЯ!), ... нарешті зійдуть на станції УКРАЇНА?
  • 2010.03.20 | Ч. С.

    ПІПЕЦЬ

    ХТО БУДЕ ВДАВАТИ СЕБЕ ЗА Ч. С. ТОМУ БУДЕ ПІПЕЦЬ.
    НАВІТЬ ЛУКАШЕНКА НЕ ДОПОМОЖЕ.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.23 | Владимир Буковский

      Оно то правда. Каждое письмо - пуля. Письма для них

      Червона світка пише:
      > кримським українцям.
      >
      > Пропоную роздрукувати та надіслати листа:
      >
      > Секретареві Ради національної безпеки і оборони при Президентові України
      > п. Богатирьовій Р.В.
      > РНБО України, вул. Командарма Каменєва, 8, м. Київ, 01133
      >
      > Президентові України
      > п. Януковичу В.Ф.
      > Секретаріат Президента України
      > вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
      >
      > Прем’єр-міністрові України
      > п. Азарову Миколі Яновичу
      > Кабінет Міністрів України
      > 01008 Київ, вул. Грушевського, 12/2
      >
      > Текст листа
      >
      > Президентові України
      > п. Януковичу В.Ф.
      > Секретаріат Президента України
      > вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
      >
      > СКАРГА
      >
      > щодо відповідальності Табачника Д.В.,
      > міністра освіти і науки України
      >
      > Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
      > За всі роки існування у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського на факультетах, що готують для шкіл України викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, не відкрито жодної групи з викладанням білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тобто не підготовлено жодного викладача, який міг би викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тому, наприклад, випускники шкіл та класів із кримськотатарською мовою викладання не можуть отримати в ТНУ ім. В.І. Вернадського освіту, яка дозволила б їм викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети (крім кримськотатарської мови) кримськотатарською мовою, а випускники шкіл та класів із українською мовою викладання вимушені для продовження освіти їхати за межі Криму. Куций курс ділової української мови (на першому курсі 88 годин, на третьому – 66 годин) ніяким чином не може підготувати майбутнього викладача математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, оскільки всі лекції, семінарські та практичні заняття ведуться мовою тільки однієї із національних меншин і тому студенти не можуть опанувати термінологію, необхідну для викладання предметів українською мовою, а білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, румунська, словацька, угорська мови взагалі не викладаються на факультетах, які готують викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів.
      > Більш того на спеціальностях, які готують фахівців із німецької, англійської та французької мов переклад ведеться з цих мов не на державну, а на мову тільки однієї із національних меншин України. Питання: “Для кого готує перекладачів ТНУ ім. В.І. Вернадського?
      > Бібліотечний фонд ТНУ ім. Вернадського майже на сто відсотків складається із книг мовою тільки однієї із національних меншин України.
      > Тобто, на мою думку, ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського брутально порушує Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин не передбачає надання переваги жодній із мов меншин. Нагадую, що в статті 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” стверджується:
      > “Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.”
      > Таким чином, на мою думку, мовна політика ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками, спрямованою на заперечення мети Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин:
      > “… що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою відмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи, враховуючи, що право на використання регіональної мови або мови меншини у приватному та суспільному житті є невід'ємним правом відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об'єднаних Націй про громадянські і політичні права, та відповідно до духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основних свобод людини, враховуючи роботу, проведену в рамках НБСЄ, і зокрема гельсінкський Заключний акт 1975 року та документ Копенгагенської зустрічі 1990 року, підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, усвідомлюючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних країнах та регіонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що ґрунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності”.
      > Якщо додати, що всі заходи, журнали, майже всі навчальні посібники, які видає ТНУ ім. В.І. Вернадського також видаються мовою тільки однієї із національних меншин України, то можна зробити висновок, що, на мою думку, ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського здійснюється політика на систематичне та системне надання незаконної переваги мові однієї із національних меншин України.
      > Ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського, на мою думку, зневажає державну символіку України. Так відповідні наочні матеріали заховано до одного із невеличких читальних залів.
      > Про таку політику, яка здійснюється ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського протягом багатьох років не може, на мою думку, не знати міністр освіти і науки України Табачник Д.В.
      > У Конституції України, яка є Законом прямої дії окремий статус державної надано тільки українській мові, жодній іншій мові переваги не надається, крім того в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року стверджується, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”­ ­­­– це є обов’язковим для виконання на всій території України.
      > Отже, інформування студентів та викладачів про поточне життя університету, надання освітніх послуг ТНУ ім. Вернадського тільки мовою однієї з національних меншин України є, на мою думку, ігноруванням громадянських прав сотень тисяч громадян України, які мешкають у Криму, або приїхали навчатися до Криму із інших областей України, наданих їм Конституцією України та Законами України. Таке ігноруванням їхніх прав я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
      > Таке ставлення до їхніх прав я розцінюю як прояв україноненависництва, нехтування їхніми громадянськими правами, як приниження їх честі та гідності, що завдає їм моральних страждань як громадянам своєї держави. Таке ставлення до них ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
      > Таким чином, для мене стає очевидним, що позбавлення сотень тисяч громадян можливості користуватися правами, наданими їм Конституцією України, яке я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою, фактично схвалено міністром освіти і науки України п. Табачником Д.В., який за посадою не може не знати про ці ганебні прояви україноненависництва та нехтування Європейською Хартією регіональних мов та мов меншин.
      > Тобто, на дев’ятнадцятому році української державності громадянські права, честь і гідність сотень тисяч громадян на теренах Криму будуть й надалі знехтувані. Таке ставлення до мовних, громадянських прав я розцінюю як прояв україноненависництва та зневагу до сотень тисяч громадянин. Я розглядаю це як порушення цих прав, тобто як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
      > У статті 10. Конституції України визнано статус української мови, як державної. Жодній мові національних меншин у Конституції України та Законах України переваги не надається. В Україні мешкають громадяни більше 100 національностей, тому надання переваги мові однієї з національних меншин, на мою думку, є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками і може викликати обурення з боку представників інших національних меншин, що не припустимо.
      > На мій погляд, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. своїм потуранням всьому тому, що протягом багатьох років коїться в ТНУ ім. В.І. Вернадського зухвало перекручує чинне законодавство України, та принижує один із конституційних атрибутів державності України – державну мову і тим самим ганьбить мою громадянську честь та гідність, завдає мені образи та моральних страждань, тобто надає незаконну перевагу за мовною та національною ознаками.
      > На мою думку, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. не спроможний забезпечити виконання Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14. 12. 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”) у відомствах, установах та організаціях, які йому підпорядковані, стосовно забезпечення мовних прав білорусів, болгар, гагаузів, греків, євреїв, кримських татар, молдаван, німців, поляків, румунів, словаків, угорців та функціонування державної мови, що представляє загрозу для забезпечення громадянських прав десятків мільйонів громадян України на отримання освіти, інформації в цих відомствах, установах та організаціях білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та державною мовою, і тому така ситуація є загрозливою для національної безпеки України.
      >
      > У зв’язку з цим вимагаю:
      >
      > 1. Згідно із статтею 7 Закону “Про звернення громадян” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст. 256) (Вводиться в дію Постановою ВР N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст. 257) (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 219): “…
      > Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються,” – розглянути по суті і не направляти мою скаргу до Міністерства освіти і науки Міністрів України.
      > 2. Забезпечити громадянам України право, гарантоване Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших сферах суспільного життя”), отримувати інформацію щодо поточного життя ТНУ ім. В.І. Вернадського, отримувати освітні послуги в ТНУ ім. В.І. Вернадського білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами. Створити для цього навчальні групи із викладанням: білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами.
      > 3. Відповідно до статті 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 34, ст. 266), (Вводиться в дію Постановою ВР N 357/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст.267), (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 171/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 19, ст.136 N 85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.149 N 460-XIV (460-14) від 02.03.99, ВВР, 1999, N 16, ст.97 N 622-XIV (622-14) від 05.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 213 N 1594-III (1594-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.185 N 90-IV (90-15) від 11.07.2002, N 148-IV (148-15) від 12.09.2002):
      > “Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених статтею 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 цього Закону. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148-IV (148-15) від 12.09.2002)
      > Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      > Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.”
      > та статті 5 цього Закону України:
      > “Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
      > …
      > г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
      > Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.”
      >
      > притягти до відповідальності міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича.
      >
      > На мою думку, він підпадає під дію пункту: г) «надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень» і має відповідати згідно з нормою: «Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», оскільки не зупинив надання незаконної переваги за мовною, національною ознаками з боку ректорату Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
      > 4. Надіслати комісію Ради Національної безпеки та оборони України до Міністерства освіти і науки України з метою проведення розслідування щодо ставлення до законних прав сотень тисяч громадян міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В., яке я розцінюю як прояв україноненависництва та надання ним незаконної переваги за мовною, національною ознаками.
      > 5. Розглянути на засіданні Ради Національної безпеки та оборони України стан забезпечення конституційних прав громадян, які вибрали мовою навчання, отримування інформації та спілкування білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, молдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку, угорської та державну мову у відомствах, установах та організаціях, що належать до відповідальності міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В.
      > 6. Згідно зі ст. 15. та ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” повідомити мені про результати розгляду всіх пунктів моєї скарги на адресу: __________________________________ _________________________________________________________________________________
      >
      > З повагою та надією на підтримку й розуміння
      >
      > _____________________________________________________________________________
      >
      > “____”_______________ 2010 року
      >
      > Листи треба надсилати РЕКОМЕНДОВАНИМИ.
      >
      > Реакція буде гарантованою. Ефект залежитеме від кількості листів. Листи треба посилати не колективні, а від кожної особи окремо і на кожну адресу окремо.
      >
      > Уявіть собі, що їм доведеться, наприклад, відповісти на десять тисяч листів, а якщо їх буде СТО ТИСЯЧ. Це страшніше за будь-яке голодування.
      >
      > Можна найти інші приклади. По кожному прикладу надсилати окремі листи.
      >
      > ЕФЕКТ У МАСОВОСТІ. На ПРАВИЛЬНО НАПИСАНИЙ ЛИСТ відповідь має бути обов'язково!!!

      тогда были страшнее пуль. Только кто их кроме тебе самого напишет?

      Как там ваш Шевченко написал?

      "Боритеся. Поборотете!"

      Только где они ваши РЕАЛЬНЫЕ борцы?

      Вашу страну топчут кому не лень.

      Министром образования назначили ДЕШЕВОГО КЛОУНА, сами коллеги его так называют.

      А вы?

      "Варшавське сміття...

      Грязь Москви..."

      Жаль...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.03.29 | Червона світка

        Re: Оно то правда. Каждое письмо - пуля. Письма для них

        Владимир Буковский пише:
        >
        > тогда были страшнее пуль. Только кто их кроме тебе самого напишет?
        >
        > Как там ваш Шевченко написал?
        >
        > "Боритеся. Поборотете!"
        >
        > Только где они ваши РЕАЛЬНЫЕ борцы?
        >
        > Вашу страну топчут кому не лень.
        >
        > Министром образования назначили ДЕШЕВОГО КЛОУНА, сами коллеги его так называют.
        >
        > А вы?
        >
        > "Варшавське сміття...
        >
        > Грязь Москви..."
        >
        > Жаль...

        Дійсно цікаво, скільки тих куль для україноненависників Табачника та Багрова спромоглися відлити такі ГОЛОСНО патріотичні на СЛОВАХ кримські українці, скільки з них не пошкодувало для цього десять кревних ГРИВЕНЬ?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".