МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чия мова найбагатша?

01/17/2002 | Pysar
Чия мова найбагатша?
Було це давно, ще за часів старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу швидкого поїзда Львів-Відень їхали англієць, німець та італієць. Четвертим був відомий львівський хорист Богдан Костів. Балачки велись навколо різних тем. Нарешті, заговорили про мови - чия краща, чия багатша, котрій з них належить світове майбутнє. Звісно, кожен почав вихваляти свою мову. Першим заговорив англієць:
- Англія - країна великих завойовників і мореходів, які славу англійської мови рознесли по всьому світі. Англійська мова - це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса та інших великих літераторів і вчених. Отже, англійській мові належить світове майбутнє.
Німець не втерпів:
- Ні в якому разі! Німецька - це є мова двох великих імперій, Великої Німеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, це мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, саме німецька мова має світове значення.
Італієць посміхнувся:
- Панове, ви обидва неправі, італійська мова - це мова сонячної італійської музики і кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори Епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті та інших великих італійців. Тож очевидно, тільки італійській мові належить бути провідною в світі.
Українець довго мовчав, прислухаючись до співрозмовників. Нарешті, він мовив:
- Я не вірю в світову мову. Хто домагався цього, потім був гірко розчарований. Йдеться про те, яке місце відводиться моїй українській мові поміж інших народів. Я також міг би сказати, що моя рідна мова - це мова незрівняного сміхотворця Котляревського, мова геніального Шевченка. До пророчих звучань Шевченківської поезії досі ніхто в світі не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу - Лесі Українки, мова філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й нахваленими тут, проте рідною, а отже, найбільш дорогою, вважав українську. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, як у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом я не піду. Ви ж, по суті нічого не сказали про багатство та можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однієї літери?
- Ні, ні, ні! Це неможливо! - загомоніли всі.
Українець просто розвів руками:
- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою - зовсім просто. Назвіть якусь букву.
- Хай буде буква “П”, - сказав німець.
- Добре, - відповів українець. - Слухайте. Оповідання буде називатись
ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу”, - писав поважний правитель підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич. - погостюєте, повеселитесь”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поруч панночки - премилої Поліни Полікарпівни.
Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович почитав підібрані пречудові поезії, Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пучіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку, прийшла пора - попросили пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пиво, принесли печених поросят, приправлених перцем, півників, пахучих паляниць, печінкового паштету, пухких пампушок під печеричною підливою, пирогів, підсмажених пляцків. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Павло Петрович подумав про панночку.
Поліна Полікарпівна попросила прогулятись по підгорецькому парку, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадливими пахощами. Побродивши по парку, присіли під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли. Почувсь перший поцілунок: прощавай, парубоче привілля, пора поету приймакувати.
Всі збуджено загомоніли, але німець не збирався здаватись:
- Ну, а коли б я назвав іншу букву? Ну, наприклад, букву “С”?
Українець:
- Гаразд, хай буде “С”. Я своєю живою мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова будуть починатися на літеру “С”, і до того ж будуть передавати стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, послухайте.
САМОТНІЙ САД
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток, срібний сніг,-
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє
Сам солодкий спокій спить,-
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сипить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки -
Спить самотній сад.
Панас Столярчук

Відповіді

  • 2002.01.17 | Иван Хаккеннен

    Очень интересно....

    Занимательно,надо запомнить:)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.01.17 | Жорж

      Re: Очень интересно....

      Однажды отец Онуфрий обходил окресности Онежского озера. Осматривая отдалённые овраги, отец Онуфрий оробел, обнаружив обнаженную Ольгу. "О Ольга, отдайся, озолочу" - осмелился окликнуть отец Онуфрий. Ольга ответила однозначным отказом. Отец Онуфрий обиженно откланялся.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.01.17 | Pysar

        Re: Очень интересно....

        Pane Zhorzhe, nihto, navit' najretelnishi nacionalisty, ne zaperechuje, scho rosijs'ka mova bagata. Peresichenyj ukrajinec' chudovo usvidomljuje, scho suchasna rosij'ka mova tak zvana spil'norosijs'ka je spivpraceju bagat'oh nacij i nacionalnostej ni v menshij miri ukrajinciv. Otzhe vash virsh u vidpovid' na vysche peremischene povidomlennja ne vplyvaje na temu.

        Ja rosijs'ku lyublju i povazhaju. Tak samo jak lyublyu i povazhaju anglijs'ku, francuz'ku i japons'ku. Til'ky ukrajins'ku movu, ridnu moih predkiv i pradidiv, na zhal' ne moju ridnu, ja povazhaju jak ukrajinec' i vvazhaju svojeju jak i povynen kozhen ukrajinec' u kogo je navit' kraplja samopovagy. Maju pravo skazaty scho vona ni v chomu ne girsha za vsi pereshysleni movy vkljuchajuchy rosijs'ku, i dlja dekotryh movoznavciv, vona je nadzvychajno bagatoju i spivuchoju, za scho ja mozhu im lyshe djakuvaty za pozytyvnyj vidguk.

        Navit' jakscho kozhen rosijanyn Ukrajiny vyslovljuvatyme svoju nebazhanist' zagovoryty navit' odne slovo ukrajins'koju movoju , ja zavzhdy tvorchist' Pushkina, Lermontova i.t.d chytatymu z velykym zadovolennjam. Mabut' cym mozhu i pyshatysja, tobto scho ne dam polityka svoih susidiv vyrishyty jakym chynom ja zhytymu.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.01.17 | Жорж

          Re: Очень интересно....

          Чудово відповідаєте! Так мені й треба! Я тільки хотів підкреслити оповідкою про "отця Онуфрія", що такі фокуси можна витворяти багатьма мовами. Крім тих, де існують обов"язкові артиклі і прийменники, тобто, крім мов аналітичної структури (це західноєвропейські переважно). Слов"янські мови, структура яких синтетична, дають велику свободу творчості такого виду. Якщо ви вивчаєте англійську, французьку, німецьку тощо, спробуйте уникнути хоча б в одному абзаці артиклів the, a, le, la, un, une, der, die, dass, dem і так далі. Тому й легко нам так бавитися словами в мові українській, де майже всі граматичні нюанси запрограмовані в закінченнях. На все добре Вам!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.01.17 | Pysar

            zgoden..............

          • 2002.01.18 | Косарик

            Що можна робити з іншими мовами

            Правий товариш Жорж. З аналітичними мовами такі фокуси не пройдуть. Але і в аналітичних є чому дивуватися. От наприклад, в "Одиссеї" (Ulysses) Джеймса Джойса здається є довжелезний абзац, де кожне друге слово - то визначений артикль the. І закінчується він цим артиклем.
            От спробуйте перекласти на іншу мову.
      • 2002.01.18 | Mary

        Забули додати важливу деталь :-)

        А може вона була навмисно випущена, чи зредагована...
        Одним словом у мені відомому варіанті Ольга була не такою делікатною, як у вашому варіанті і відповіла настирливому попові: Отойді окаянний. Далі там ще був додаток, але він дуже вже неделікатний, так що я прикинуся скромною і його не додаватиму.

        Жорж писав(ла):
        > Однажды отец Онуфрий обходил окресности Онежского озера. Осматривая отдалённые овраги, отец Онуфрий оробел, обнаружив обнаженную Ольгу. "О Ольга, отдайся, озолочу" - осмелился окликнуть отец Онуфрий. Ольга ответила однозначным отказом. Отец Онуфрий обиженно откланялся.
      • 2002.01.24 | ВААСЯ ПУПКІН

        Обиженная Ольга откусила отросток оплодотворения (-)

  • 2002.01.17 | Сибиряк

    Re: Чия мова найбагатша?

    Охренеть.
    Ну где такие чудеса на российских форумах есть?
    Не пойму - то ли плач Ярославны, то ли соловей в лесу чудово поет.
    :-)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.01.17 | Ярослав

      Re: Чия мова найбагатша?

      Які там солов"ї в Сибірі? Хіба що вивезені з України. Але перед тим розкуркулені. А Ви вчіться, юначе, прислухайтесь.ВНЕМЛИТЕ! Може й самі одного дня заспіваєте чудово.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.01.18 | Иван Хаккеннен

        Соловьи,там разные,все больше ученые:)

        Ярослав писав(ла):
        ВНЕМЛИТЕ! Може й самі одного дня заспіваєте чудово.
        ---Согласен,внемлить надо и позновать,тем более по моему впечатлению,сейчас сибиряки грамотный и образованный народ.Новосибирск вообще бы назвал научной столицей Евразии,был там,приятно был удивлен,что сказать,молодцы!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.01.18 | Жорж

          Re: Соловьи,там разные,все больше ученые:)

          Столицу России перенести следовало бы в Новосибирск. Ближе к географическому центру государства. Как в Бразилии сделали в шестидесятых годах. Специально отгрохали новый город в центре материка. Москву разгрузить пора. И-мэйл Путина знает кто-нибудь?
          ...А взагалі - це форум любителів української мови. Мабуть, не варто від теми відхилятись...
  • 2002.01.18 | Иванов

    Ну и что, чепуха какая-то!? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.01.18 | Жорж

      Re: Ну и что, чепуха какая-то!? (-)

      Ви надто серйозний товарищ. В житті дорослих також має бути місце для гри. Простір для гри в свідомості.
  • 2002.01.18 | kiev_ant

    Re: Чия мова найбагатша?

    UA!
  • 2002.01.31 | Пантелеймон ПУЗАНЬ

    П'ЯТСОТ "П" "ПРОФЕСІОНАЛАМ" - ПІЖОНАМ ПЕРА

    Проба пера
    ПОЛКОВНИКАМ ПИШУТЬ...
    П'ЯТСОТ "П" "ПРОФЕСІОНАЛАМ" - ПІЖОНАМ ПЕРА
    Памфлет-парабола
    Передмова.

    Пообідав, переглянув підбірку преси. Попередньо перлюструвавши "Пост-Поступ", "Плейбой", побачив примірники прє-"пра-атівной" преси, помітив превеликий поліфонічний пасквіль-петицію, презентований плеядою "професіоналів". "Професіоналів" прорвало. Пожалів... Посмоктали пальці - публікують. Писано похапцем. Появився привід пожартувати - перепочити після пива.

    Прелюдія.

    Похвалитися під потугу похвальку. Почувається притаманний присмак презирливості. Придбали патент професійності? Проклямація - похвальба, панегірик, прославляння професіоналізму, примат первосвященства? Поділивши пресу по професіоналам, підмайстрам, пиндючитесь, приндитесь професіоналізмом, правильніше - піжонством пера. Пардон! Почерк профанів. Професіоналізм - панацея? Припиніть панове, партачі пергаменту, пишномовно-помпезну писанину, притаманну пихатим письмакам-"професіоналам". Печальні плоди "професіоналізму". Подібні погордливо-презирливі повчальні проповіді - печерні.

    Пролог.

    Перпендикулярна позиція підрозділу пропаганди - полку перодряпів-партизанів по підриву перемир'я, принаджених платнею прислужників, приїжджих північних приблуд, прибулих повій, приходьків, посіпаків, пархатих попихачів, пройдисвітів, підніжків (прямо пошесть!), покручів, придбавших повноваження піддмухувачів полум'я пожежі, працюючих по прайскуранту, - паранормальна, протиприродна.

    Переказ.

    Продемонстрована потреба планетарного простору. Проєктується повторне підкорення півострова, південного побережжя - потяг поглинути! прагнення панувати! (прогнозуюча півкуля паралізована параноїдальними політичними планами - психотерапевт пропонував пігулки - пробували?). Промах, поліглоти! Право присутності - проблематичне.
    Підступно промовляють пропозицію повірити принизливому пекельному положенню проросійської преси. Пресинг? Порядок! Правда, паліативний. Панькаємось. Політична перлюстрація? Пусте! Покиньте, панюги, піднімати подібні проблеми - перманентні "перли" по перекручуванню перебігу подій. Поміркованість покраще поодиноких похибок, пікантних подробиць.

    Про полеміку помовчте. Парадокс. Плутократи, партократи, "патріоти посади" - проти плюралізму.
    Підбурювачі, підштрикувачі під'южують підстаркуватих пікетуючих прихильників панславізму. Продукуючи подейкування про протизаконність, поблажливо протегують пурпуровим прапорам. Підтвердити? Прошу: поспіль псуючи празники, представники пенсійного покоління приголомшують перехожих примітивними плакатами, підсилаючи провокаторів, проводячи показове політзаняття, піднімаючи питання підданства, протестуючи проти паритету, пацифістів. Піднялися партійці плюс побратими по партії, палаті. Підібрана публіка присікуючись, помахуючи п'ятьма пальцями, прошипіла під парканом: почекайте, порахуємось! Пискнявий писок процвенькав: "По противнику: "Плі!". Піпли повоюють помідорами проти Пентагону, просторікував "патріот". Політична провокація? Пристосовницький плебс погіршує положення, патетично патякаючи про патріотизм, прямо, приховано пропонуючи пута. Перебенді повідкривали пельки, підсилюючи помилкові підозри припущеннями. Подаючи перекручену панораму подій, паплюжите підсоння. Поворушіть пам'ять, пустослови! Пригадайте правдиві події! Печально поводять плечима полковники, підполковники. Прірва перед плебсом...
    Продукція популярна? Поширюється? Посеред плебеїв. Превалює павперистична палітра поглядів. Подекуди потвора пліснявої пітьми. Пригорщі павутиння, плутанини. Періодичні підривні побрехеньки. Перекручений, переінакшений переказ подій. Постулати покірних підмайстрів перебору, підпанків прості: подібно провізорам подозово профілактично поливати патокою полоси пресові. Поморочити підкорку підкапелюшшя, підвести під психоз, паралізувати пильність. Підзахисні писак - партачі пограбованих позицій, пошкоджених приладів, північні посли-протеже під перукою, попри перуки(плішиві), подякують. Пропозиція: припинити проституцію.

    Прогноз.

    Певний, політична платформа "професіоналів" - піжонів пера похитнеться після переговорів президентів. Погано приймаються подібними понурими письменниками події примирення. Посеред "професіоналів" перестрашених перемінами, піднялась паніка, пароксизм побоювання. Прощальні пинки понижче пояса представникам проросійських політичних партій. Почуваючи приреченість, посилають прокльони. Пусте! Політична пухлина пістряка практично приречена.

    Післямова.

    Пороздумуємо, панове присяжні. Підведемо підсумки. Посумуємо. Печально посміхнемось. Покарання примарне. Повість послужить попередженням? Пусте! Прозріють? Покаяння? Помилуйте! Після прочухана "професіонали" промовчать.

    Протоколи піжонів пера порецензував, пустував
    Пантелеймон ПУЗАНЬ (підпис)

    (газета Флот України 31 травня 1997 р.)


    Пояснення автора:
    20 травня 1997 року в газеті Чорноморського Флоту «Флаг Родины» була надрукована нахабна стаття її редколегії проти газети Флот України під назвою «Браслеты» для газеты или Некоторые особенности «свободы слова» по-украински». Зміст статті розміром газетного листа А3 важко передати, але це була кінцева атака в тому числі на українську владу, в результаті чого були зроблені великі поступки при підписанні договору. Нахабство такого кшталту завжди приносить Москві бажані результати у стосунках з Україною.
    Шкода, що не всі прогнози «500П» збулися. Але суть подій у журналістських сутичках передана досить повно.

    http//ukrlife.bravepages.com/main/TRIBUNA/500_p.htm
    "Українського життя в Севастополі"


    Pysar писав(ла):
    > Чия мова найбагатша?
    > Було це давно, ще за часів старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу швидкого поїзда Львів-Відень їхали англієць, німець та італієць. Четвертим був відомий львівський хорист Богдан Костів. Балачки велись навколо різних тем. Нарешті, заговорили про мови - чия краща, чия багатша, котрій з них належить світове майбутнє. Звісно, кожен почав вихваляти свою мову. Першим заговорив англієць:
    > - Англія - країна великих завойовників і мореходів, які славу англійської мови рознесли по всьому світі. Англійська мова - це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса та інших великих літераторів і вчених. Отже, англійській мові належить світове майбутнє.
    > Німець не втерпів:
    > - Ні в якому разі! Німецька - це є мова двох великих імперій, Великої Німеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, це мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, саме німецька мова має світове значення.
    > Італієць посміхнувся:
    > - Панове, ви обидва неправі, італійська мова - це мова сонячної італійської музики і кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори Епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті та інших великих італійців. Тож очевидно, тільки італійській мові належить бути провідною в світі.
    > Українець довго мовчав, прислухаючись до співрозмовників. Нарешті, він мовив:
    > - Я не вірю в світову мову. Хто домагався цього, потім був гірко розчарований. Йдеться про те, яке місце відводиться моїй українській мові поміж інших народів. Я також міг би сказати, що моя рідна мова - це мова незрівняного сміхотворця Котляревського, мова геніального Шевченка. До пророчих звучань Шевченківської поезії досі ніхто в світі не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу - Лесі Українки, мова філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й нахваленими тут, проте рідною, а отже, найбільш дорогою, вважав українську. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, як у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом я не піду. Ви ж, по суті нічого не сказали про багатство та можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однієї літери?
    > - Ні, ні, ні! Це неможливо! - загомоніли всі.
    > Українець просто розвів руками:
    > - Ось вашими мовами це неможливо, а нашою - зовсім просто. Назвіть якусь букву.
    > - Хай буде буква “П”, - сказав німець.
    > - Добре, - відповів українець. - Слухайте. Оповідання буде називатись
    > ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
    > Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу”, - писав поважний правитель підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич. - погостюєте, повеселитесь”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поруч панночки - премилої Поліни Полікарпівни.
    > Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович почитав підібрані пречудові поезії, Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пучіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку, прийшла пора - попросили пообідати.
    > Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пиво, принесли печених поросят, приправлених перцем, півників, пахучих паляниць, печінкового паштету, пухких пампушок під печеричною підливою, пирогів, підсмажених пляцків. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Павло Петрович подумав про панночку.
    > Поліна Полікарпівна попросила прогулятись по підгорецькому парку, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадливими пахощами. Побродивши по парку, присіли під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли. Почувсь перший поцілунок: прощавай, парубоче привілля, пора поету приймакувати.
    > Всі збуджено загомоніли, але німець не збирався здаватись:
    > - Ну, а коли б я назвав іншу букву? Ну, наприклад, букву “С”?
    > Українець:
    > - Гаразд, хай буде “С”. Я своєю живою мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова будуть починатися на літеру “С”, і до того ж будуть передавати стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, послухайте.
    > САМОТНІЙ САД
    > Сипле, стелить сад самотній
    > Сірий смуток, срібний сніг,-
    > Сумно стогне сонний струмінь,
    > Серце слуха скорбний сміх.
    > Серед саду страх сіріє
    > Сам солодкий спокій спить,-
    > Сонно сипляться сніжинки,
    > Струмінь стомлено сипить.
    > Стихли струни, стихли співи,
    > Срібні співи серенад,
    > Срібно стеляться сніжинки -
    > Спить самотній сад.
    > Панас Столярчук


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".