Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДОР )
03/02/2002 | ВААСЯ ПУПКІН
Гадаю, що у шановного панства не буде до мене упередженого ставлення у нелюбові до рідної укрмови.
Але здавна мені здавалося несправедливим, що в укрмові вважається за неприроднім дієприслівниковий зворот , по аналогії з російським дєєпрічастним.
наприклад, російською : "чітающій чувак"
українською : "чувак, що читає" або " чувак, котрий читає". Чому не можна сказати "читаючий чувак" ?
Що про це гадають найновіші дослідники укрмови ?
Але здавна мені здавалося несправедливим, що в укрмові вважається за неприроднім дієприслівниковий зворот , по аналогії з російським дєєпрічастним.
наприклад, російською : "чітающій чувак"
українською : "чувак, що читає" або " чувак, котрий читає". Чому не можна сказати "читаючий чувак" ?
Що про це гадають найновіші дослідники укрмови ?
Відповіді
2002.03.02 | Ярослав
Re: Відносно дієприслівникового звороту.
Тема ця цікавіша, ніж нам на перший погляд може здатись. Якщо маєте доступ до добрих бібліотек, почитайте, що писала на цю тему Олена Курило в 20-х роках. Хто така Олена Курило? Єврейка із Пінська, яка закохалась у Варшавському університеті,десь на початку минулого століття, в українського націоналіста на прізвище Курило. І вона своєї любові трималась до кінця. Стала українським філологом із дуже допитливим підходом до справ, була розстріляна десь у Москві в 30-х роках. Вона надзвичайно багато писала про якраз ці самі звороти, які Вас турбують, і знайшла, між іншим, що в українській мові були окремі прикметники (які забулися), що заступали собою дієприслівникові та дієприкметникові звороти. Процитувати Вам багато не можу, її книжка "Зауваги до сучасної української мови" в мене десь вдома, а не на роботі, але пригадуються такі слова: БУЛИЙ друг (який вже не друг), РОБІТЛИВИЙ чоловік (роботящий), АКУЧИЙ говір (північна Чернігівщина і далі на Північ), і т.д. Знайду її книжку - поділюсь словниковим багатством. На все добре!2002.03.03 | ВААСЯ ПУПКІН
Плакуча верба ?
плакуча верба .набундючений москаль.
2002.03.03 | Хлоя
Re: Плакуча верба ?
Є такий словничок Святослава Караванського "російсько-український словник складної лексики", створений спеціально для допомоги перекладу віддієслівних форм. Хоч там багато діаспорської лексики, деякі звороти перекладені просто геніально...наприклад, ваш "читающий чувак" там буде:
звиклий читати,
здатний прочитати,
зайнятий читанням,
читач,
читальник,
читець,
письменний,
грамотний чувак
Там на кожне дієслово дається кілька варіантів перекладу віддієслівних зворотів.
2002.03.03 | Ярослав
Re: Плакуча верба ?
Я словники Караванського маю. Діаспорна лексика - що воно? Польського походження либонь, чи архаїзми? Святослав Караванський - корінний одесит.2002.03.03 | Хлоя
Re: Плакуча верба ?
Мабуть, я переборщила, сказавши, що її там багато... Трапляються... наприклад: "фільмувати, канадієць, школити (учити), слухавка..."Мабуть, таке враження в мене склалося, бо там наприкінці список людей, які допомагали випустити словник - усі з Америки.і є діалектизми, непридатні мені в роботу.
ще кілька слів з нього:
сладкоежка - ласощохлист.
А взагалі читаєш його і абсолютно не шкодуєш, що в українській мові нема якоїсь там віддієслівної форми.
2002.03.03 | Mary
Слухавка - то не діаспорне, а галицьке. Чим воно вам не того?(-)
2002.03.03 | Хлоя
Можливо, я не український філолог...:-)
І на західній була тільки раз. Це злочин?2002.03.03 | Mary
То й не називайте діаспорним те, що ним не є...:-)
Хлоя писав(ла):> І на західній була тільки раз. Це злочин?
Ні. А до чого тут злочинність? Ци це із серії про феноменологію і червоне?
2002.03.03 | Хлоя
Інші слова - теж галицькі?
Mary писав(ла):> Хлоя писав(ла):
> > І на західній була тільки раз. Це злочин?
>
> Ні. А до чого тут злочинність? Ци це із серії про феноменологію і червоне?
І про "воно вам не того".
До речі, ви ж про жабу теж вперше почули. А ми тут у центральній - із молоком матері всотали.
Simple misunderstanding, nothing more. The biggest European country.
До речі, наскільки я знаю, канадська діаспора в основному перейняла саме галицький діалект. Тому можливо, все-таки, я була недалека від правди.
2002.03.04 | Mary
Про інші слова - не знаю.А слухавку слухавкою все життя називала
> До речі, наскільки я знаю, канадська діаспора в основному перейняла саме галицький діалект. Тому можливо, все-таки, я була недалека від правди.Канадська діаспора нічого переймала - хто як розмовляв в Україні, те з собою до Канади і привіз. До речі, про жабу я саме з в канадському діаспорному словнику вичитала, якщо Ви це пропустили. Інша справа, що велика частина діаспори саме із Західної України виїхала.
Але справжні діаспорні слова - то не слухавка чи школити (вишколений - ніколи такого в "недіаспорній" мові не надибували?) а, наприклад, "парковисько" чи "мухуватися". Оце дійсно діаспорні.
А щодо "того" і "червоного" - то тему злочина підняли саме Ви, і я досі не розумію, що в мому повідомлення спонукало Вас до переходу на юридичну тематику.
Ну, та й навряд чи зрозумію - Ваша логіка мені, грішній, недоступна.
2002.04.08 | Ігор, pp.com.ua
А чому слухавка а не слухалка? Чому не говорилка? (-)
-2002.04.09 | Адвокат ...
Тоді вже ліпше:
"балакалка", або "балакавка", чи "гавкавка".2002.04.09 | Mary
А чи не пов'язана це із активністю/пасивністю
це лише так - гіпотеза зі стелі, але слухавка - пасивний пристрій для слухання.Якби була слухалка, говорилка, чи балакалка, то виходило би, що вона сама активно слухає, чи говорить, чи балакає - але вона ж нічого не робить насправді, більше того, в принципі нічого робити не може.
Які ще є варіанти із чим "авк", крім порхавка?
Адвокат ... писав(ла):
> "балакалка", або "балакавка", чи "гавкавка".
2002.04.09 | Ігор, pp.com.ua
Це треба мати зворотній словник української мови
Ним зазвичай користуються римачі чи поети, бо їм важливо саме закінчення слова, яке визначає риму. У такому словнику слова розташовуються у порядку згідно з закінченнями слів. У такому словнику легко знайти суффікс (чи що воно таке є) -авк. Хоча я не знаю, чи існує такий зворотній словник української мови.2002.04.13 | Хлоя
Він називається словик рим (-)
2002.04.09 | ВААСЯ ПУПКІН
Слухавка - Історичний аспект.
Коли був придуманий телефон, то слухавка і гавкавка були роздільними пристроями. Однією рукою брав слухавку і прикладав до вуха, іншою рукою брав гавкавку і прикладав до писка.Потім знайшовся мудрий інженер, навєрно, русскій, який придумав слухавку і гавкавку з"єднати в одне ціле. Вийшла "слухавко-гавкавка", котра пізніше трансформувалася просто у слухавку ( для простоти).
Пояснення таке : коли ви берете трубку щоб подзвонити, ви спочатку СЛУХАЄТЕ вухом, чи є гудок у лінії. Отже, слухаєте раніше, ніж гавкаєте .
2002.04.09 | Mary
Ви не повірите,
але я також власне про слухання як первинний процес думала (спочатку як реакцію на дзвінок(коли хтось дзвонить), а потім і на гудок, коли сама дзвоню) - але чомусь не написала - певно залишила для Ваасі2002.04.13 | Ігор, pp.com.ua
АЛЕ
Коли хтось використовує ту слухалко-гавкавку, про нього кажуть - говорить по телефону, а не слухає по телефону чи слухає телефон чи телефонує але ніяк не слухає чи слухавкує. Тобто повністю ми не відкидаємо слово чи корень телефон. А як накажете казати - розмовляє по слухалці (слухавці), використовує (застосовує) слухалку (слухавку). Це неприродньо та штучно. Краще усього все-таки телефон ы телефонує. Якщо піти таким шляхом, то й телеприймач треба називати гляділкою, а радіоприймач теж слухавкою чи може радіослухавкою. Так і заплутатись недовго.2002.04.13 | Адвокат ...
Однак,...
... чехи свого часу того, про що Ви пишете, не побояли сь. І що ж? Та якось не погано! "Лєтадли" з "водідлами" є, роблять те ж, що і їхні іншомовні брати, а звучать доволі рідно.2002.03.05 | Пані
Яке діаспорне, яке галицьке?
Дівчата, ви що?"Слухавка" - нормальне українське слово, широко вживане. наприклад, у Харкові в ті часи, коли він був столицею України (1918-1932). Навіть в інструкціях по експлуатації телефонів зберіглося.
Чергове підтвердження того, що більшість непорозумінь породжені браком інформацій.
2002.03.05 | Mary
Тим краще для неї/нього. Я лише за :-))) (-)
2002.03.05 | Хлоя
Що таке слухавка...
Пані, пригадайте, які були телефони в ті роки і знатимете, що таке слухавка. Це така штучка, яка приставлялася тоді до вуха. В Києві і центральних областях усі сміялися, коли чули це слово на ICTV.2002.03.05 | Кувалда
Re: Що таке слухавка...
> Пані, пригадайте, які були телефони в ті роки і знатимете, що таке слухавка. Це така штучка, яка приставлялася тоді до вуха.А зараз до чого приставляється?
В Києві і центральних областях усі сміялися, коли чули це слово на ICTV.
Та не кажіть, просто ВСІ обреготалися.
2002.03.07 | Пані
"Усім" треба в кіно...
... дивитися радянські фільми 20-30х років, де можна побачити вигляд тодішніх телефонів.А ще повідомляю "усім", що заміна "я" на "всі" є ознакою невпевненості в собі, а сміх над незрозумілим словом ознакою браку знань.
Один з персонажів вищезгаданих фільмів на тлі вищезгаданого телефону каже "Учиться, учиться и еще раз учиться". Чого і вам бажаю.
2002.03.08 | Хлоя
З 8 березня, Пані!:-)
Це з Гугля:"Пише Еміл Локотош (вул. Маяковського, 8, кв. 4): “...Чи подобаються вам слухавка (телефонна трубка), шпиталь (госпіталь)?...”
Слово слухавка, ...штучне, надумане, як раніше сказали, “коване”. Поза всяким сумнівом, воно не приживеться в літературній мові, як не прижилося свого часу міроприємство (захід), а тепер — і “свіжа” калька з російської зрідні."
http://mova.kreschatic.kiev.ua/16.htm
> А ще повідомляю "усім", що заміна "я" на "всі" є ознакою невпевненості в собі, а сміх над незрозумілим словом ознакою браку знань.
Заміни не було, позаяк, Пані, я живу не в вакуумі і знати, які слова сприймаються людьми, а які ні - це, частково, моя професія.
А щодо невпевненості в собі і браку знань... Один філософ сказав: щобільше я дізнаюся, то більше розумію, що я нічого не знаю.
>
> Один з персонажів вищезгаданих фільмів на тлі вищезгаданого телефону каже "Учиться, учиться и еще раз учиться". Чого і вам бажаю.
А ще кажуть, що вчитися ніколи не пізно. Особливо, вчитися спілкуватися з людьми.
Зі святом Вас, Пані! Щастя Вам і Вашим дітям!
2002.03.08 | Vostok5
Re: "Усім" треба в кіно...
Уважаемая Пани,вспоминать советское кино и приводить слова Ленина в качестве аргумента на этом форуме - как минимум неуважение к Майдану и его бездеятельным патриотам.Разве Вы забыли,что всё советское плохо?Так что кадры из советского кино неприемлемы в качестве аргумента:)Это во-первых.А во-вторых,как Вы можете утверждать,что реквизит в кино полностью соответствует эпохе?2002.03.03 | Ярослав
Re: Плакуча верба ?
Так, і верба плакуча, і москаль БУНДЮЧНИЙ. Взавтра підкину більше прецікавих словечок. Якщо книжку не забуду...2002.03.05 | Ярослав
Re: Відносно дієприслівникового звороту.
Ось Вам списочок забутих і напівзабутих слів, прикметників дієслівного походження, зібраних Оленою Курило (деякі наголошені склади виділяю великими буквами):РобУча, як бджола
БачУчі очі
ВажУчий мішок
"Хоч лежачий, аби комір стоячий"
МаЮчі люди
"Такий знаЮщий, як циган до пасіки"
"ТрудЯща копійка годує довіку"
"Щоб дитина була бачУща, видюща і памятуща"
"У нас діти берУчі до письменства" / "...беркІ до науки"
Битливий баран
"Не завважав і не чув слова її благАщого" / "...слова благУщого..."
"Болить серце болем болЮщим" / Болющі зуби
БрикУча кобила / "Біс, а не дівка - така бриклИва"
"Кобила хоч і шкапувата, та проте везУча"
"ВидЮща смерть страшна" (видима, явна)
Гавкучий собака
"Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнУча"
ГоворЮчий папуга...
"ГодЯщий на віник, або на смітник"
ГомонЮчий чоловік
ГудЮчий, лютий зимній вітер...
ДряпУчий кіт
ЗавидУщі очі... загребУщі руки
Чоловік добрий і зароботЯщий...
ЗароблЯщий чоловік (який живе з зарібку свого)
Котючий (що котиться): "Бач, які котючі гроші, швидко вже й розкотились!"
ПРОДОВЖУВАТИ?
ВААСЯ ПУПКІН писав(ла):
> Гадаю, що у шановного панства не буде до мене упередженого ставлення у нелюбові до рідної укрмови.
>
> Але здавна мені здавалося несправедливим, що в укрмові вважається за неприроднім дієприслівниковий зворот , по аналогії з російським дєєпрічастним.
> наприклад, російською : "чітающій чувак"
> українською : "чувак, що читає" або " чувак, котрий читає". Чому не можна сказати "читаючий чувак" ?
>
> Що про це гадають найновіші дослідники укрмови ?
2002.03.06 | Ярослав
Re: Відносно дієприслівникового звороту.
До речі, "читаючий (чувак)" - це дієприкметник, а не дієприслівник. З дієприслівниками у нас все гаразд - "читаючи, куняючи і нарікаючи...", а от дієприкметники найчастіше сприймаються як штучні, книжні слова, або ж з російської, або ж із церковнослов'янської мов узяті. Нижче я процитував низку слів іншої категорії, справжніх прикметників, але дієслівного походження, які були масово наявні в мові, фактично аж до часів колективізації і Голодомору. Такими прикметниками можна було гнучко маневрувати в багатьох ситуаціях (див. нижче). Від дієслова "читати" маємо запозичений з російської прикметник "читабельний (журнал)". По-бюрократичному звучить, звичайно, але має сенс. У лексиці минулого століття я не знайшов прикметника дієслівного походження, який означав би "хлопець, що багато і залюбки читає". Мабуть, мало таких хлопців було тоді в Україні. Теоретично це могло б бути "Хлопець читУщий і тямУщий", але це лише моя реконструкція, за аналогією до інших форм.2002.03.07 | Ярослав
Re: Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДО
Я здогадався, що машинально. ...До речі, чому Вам такий нік сподобався - Пупкін, та ще й Вася? Пробачте, якщо це не нік, а й справді так... Як на мене, то я б по-козацькому назвався - Васьком Голопупенком, наприклад. (Козак з голим пупом - це не була образа. Це означає, що не махлює, коли в карти грає, бо сорочку зняв і ніде карту приховати)2002.03.07 | ВААСЯ ПУПКІН
Re: Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДО
Ярослав писав(ла):> До речі, чому Вам такий нік сподобався - Пупкін, та ще й Вася?
---- Я не "вася", а "Ваася", це читається не як "Ва(пауза)ася", а типу, як кажуть , коли приходить хтось довгоочікуваний , напр. "А вот і Вааааааася "
> Пробачте, якщо це не нік, а й справді так... Як на мене, то я б по-козацькому назвався - Васьком Голопупенком, наприклад. (Козак з голим пупом - це не була образа. Це означає, що не махлює, коли в карти грає, бо сорочку зняв і ніде карту приховати)
----- "Вася Пупкін" в інтернеті - це як Джон Сміт в Англії. Я взяв такий нік, щоб ніхто не подумав, що я пишу ( те що пишу) заради власної слави. Нас, Вась Пупкіних, багато. Всіх не перестріляють . ;-))
2002.03.08 | Ярослав
Re: Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДО
Зрозуміло, Ва-а-а-ась! Тримайтесь свого курсу.2002.03.25 | Алекс
Re: Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДО
Не знає українська мова активних дієприкметників, ото й усе пояснення. Чи може, ще артикль запровадити, бо йому когось бракує?ВААСЯ ПУПКІН писав(ла):
> Гадаю, що у шановного панства не буде до мене упередженого ставлення у нелюбові до рідної укрмови.
>
> Але здавна мені здавалося несправедливим, що в укрмові вважається за неприроднім дієприслівниковий зворот , по аналогії з російським дєєпрічастним.
> наприклад, російською : "чітающій чувак"
> українською : "чувак, що читає" або " чувак, котрий читає". Чому не можна сказати "читаючий чувак" ?
>
> Що про це гадають найновіші дослідники укрмови ?
2002.03.25 | Алекс
Re: Відносно дієприКМЕТникового звороту. ( Я МАШИНАЛЬНО, КОМАНДО
До речі, слово "відносно" Ви вжили цілком недоречно замість "щодо". Та й відповідне дієслово буде "стосуватися", а не "відноситися". "Відносно" є доречним у виразах "відносно великий", відносно дешевий" тощо.