МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Отрывок из работы "Язык твой - друг мой?"

05/20/2002 | TR
...Бесспорно, однокомпонентная языковая ситуация, как, например, в Исландии, где на исландском языке говорит 99 % населения страны, не только представляет собой редкое явление, но и может рассматриваться как фактор национальной стабилизации. Но не секрет, что в Исландии широко распространен английский язык. И здесь возникают закономерные вопросы о пределах распространения иностранного языка и возможности существования равновесной двуязыковой ситуации. Языковеды считают, что полное и автономное владение двумя языками превышает психические возможности человека, но языковая интерференция способствует не развитию культурных связей народов, а "обескультуриванию" родного языка...
Л. ТЕРНОВАЯ, доктор исторических наук, профессор

Відповіді

  • 2002.05.20 | Адвокат ...

    Цікаво.

    Не могли б Ви подати більш крупний шмат тієї праці, або посилання, адресу, повного її тексту.

    Якщо тієї роботи у Мережі немає, сповістіть хоча б, "вихідні дані", та, можливо, якісь відомості прої автура.

    Вважаю, що то буде вельми корисно для можливої дискусії.
  • 2002.05.20 | MANUL

    Re: Отрывок из работы "Язык твой - друг мой?"

    З точки зорк екзистенції людина реалізується як цілісна мисляча істота. Будь-яка роздвоєність - ознака, прояв психічної хвороби, або ж передумова хвороби. Людина може володіти двома, трьома etc мовами, але стрижнем її психічної організації, її мислення і мовлення повинна бути домінантна мова (у свідомості і підсвідомості). Людина, яка володіє декількома мовами, у разі необхідності на певний період "вимикає" домінантну мову і користується іншою. КОРИСТУЄТЬСЯ, але не ІСНУЄ іншою мовою. Двомовність калічить не тільки культуру, двомовність калічить психіку людини. Набута мова може стати домінантною. Для дворян першої половини XIX ст. домінантною мовою була французька. Пушкіна російської мови навчила його няня, у дитинстві його домінантною мовою була французька. Пушкін був "одномовним" ("двомовні" дворяни у ХІХ ст. говорили на "смеси французского с нижегородским", як писав Грибоєдов). Для Марка Вовчка домінантною мовою стала українська, хоч Вілинська за народженням була росіянкою. Тарас Шевченко не був "двомовним", він у прозі писав російською, як Набоков в еміграції міг творити англійською. Але для обох домінантною була одна мова. Вони залишались "одномовними". На побутовому ж рівні "двомовність" - це щось на кшталт плюралізму в одній голові, а "плюралізм в одній голові" психіатрами визначається чітким діагнозом. Домінантною мовою для 80 відсотків населення України має бути українська. Чим раніше ми перейдемо цю межу, тим швидче позбудемося ознак психічно хворого суспільства.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.05.21 | Адвокат ...

      Декілька зауважень до Вашого тексту.

      MANUL писав(ла):
      > З точки зорк екзистенції людина реалізується як цілісна мисляча істота. Будь-яка роздвоєність - ознака, прояв психічної хвороби, або ж передумова хвороби. Людина може володіти двома, трьома etc мовами, але стрижнем її психічної організації, її мислення і мовлення повинна бути домінантна мова (у свідомості і підсвідомості).

      Зауваження- питання: "Повинна бути, чи є?" Себто, мова йде про тенденцію, закономірність, чи про імператив?


      > Людина, яка володіє декількома мовами, у разі необхідності на певний період "вимикає" домінантну мову і користується іншою. КОРИСТУЄТЬСЯ, але не ІСНУЄ іншою мовою.

      Не могли б Ви більш детально розтлумачити отой оберт "існувати мовою". Бо я не певен, що ми з Вами, чи автуром цього тексту, однаково розуміємо його зміст.


      > Двомовність калічить не тільки культуру, двомовність калічить психіку людини.

      Все залежить від того, у який начин функціонує ота двомовність, та у який спосіб вона виникла у тієї, чи іншої людини.
      Якщо мова йде про Тарапуньку-Штепселя та їхні кльони,-- згоден. У інших випадках, як кажуть,-- можливі варіянти.

      > Набута мова може стати домінантною. Для дворян першої половини XIX ст. домінантною мовою була французька. Пушкіна російської мови навчила його няня, у дитинстві його домінантною мовою була французька. Пушкін був "одномовним" ("двомовні" дворяни у ХІХ ст. говорили на "смеси французского с нижегородским", як писав Грибоєдов). Для Марка Вовчка домінантною мовою стала українська, хоч Вілинська за народженням була росіянкою. Тарас Шевченко не був "двомовним", він у прозі писав російською, як Набоков в еміграції міг творити англійською. Але для обох домінантною була одна мова. Вони залишались "одномовними".

      Ви навели яскраві приклади. Однак, вони, як на мене, жодним чином не підтримують основної Вашої тези. Скорше,-- навпаки,-- ілюструють доволі добре висмоктану тезу про те, що ґеній,-- він і в Африці,-- ґеній.


      > На побутовому ж рівні "двомовність" - це щось на кшталт плюралізму в одній голові, а "плюралізм в одній голові" психіатрами визначається чітким діагнозом.

      Знов таки, якщо "побутовий рівень" == "рівень людей, що мають кепську освіту, та не мають систематичної розумової праці",-- погоджуюся.


      > Домінантною мовою для 80 відсотків населення України має бути українська. Чим раніше ми перейдемо цю межу, тим швидче позбудемося ознак психічно хворого суспільства.

      А отут,-- "адназначна", як кажуть моськалі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.05.21 | MANUL

        Re: Декілька зауважень до Вашого тексту.

        Адвокату:
        1) "Зауваження-питання: "Повинна бути, чи є?" Себто, мова йде про тенденцію, закономірність, чи про імператив?"
        - Безумовно, закономірність. Психічна організація особистости - поняття дуже тонке. Вона підлягає чітким законам і вимогам, порушення їх веде до збочень, відхилень etc, що проявляються у певних ситуаціях чи визначають життєвий modus operandi людини. Не завжди причини і наслідки лежать на поверхності. Ненормальна (неадекватна) поведінка людини у певних соціальних умовах може сприйматись як цілком нормальна з точки зору членів того чи іншого соціуму (групи носіїв аномальних поглядів).
        2) "Все залежить від того, у який начин функціонує ота двомовність..."
        - "Двомовність", як втручання у структуру підсвідомості людини і її руйнація, у всіх випадках виникає однаково - людина свідомо чи під тиском зовнішніх обставин потрапляє під негативний вплив інтерференційних процесів, тобто, мовою інформатики, у "програмне забезпечення" її підсвідомости втручається "вірус", внаслідок чого виникає "конфлікт", що продукує "збої" у свідомості і поведінці. Людина, яка знає дві, три мови - не "двомовна" чи "тримовна", вона користується іншими мовами, як знаряддям. Її підсвідомість структуризована на базі однієї мови і тому захищена; знання інших мов - то окремі мозкові "чіпи", які людина "вмикає" у разі потреби. Голохвастов, Тарапунька, герої Л.Подерв’янського -"двомовні". Микола Лукаш - одномовний.
        2) "Ви навели яскраві приклади ..."
        - Ні, геніальність тут ні при чому. Я мав на увазі обставини, коли набута мова може стати домінантною (Пушкін, Марко Вовчок), а може залишитись вторинною. Оволодіння нею може мати різний рівень, і це особливо яскраво проявляється у літературній творчості. Твори Набокова англійською стали надбанням літератури, Аксьонова - ні.
        Можливо, у Набокова англійська й стала домінантною під кінець життя, але це окреме питання аналізу. У Кінаха, Медведчука etc українська мова поступово стає домінантною. Гадаю, вони від цього процесу отримують задоволення і почуття психологічного комфорту. Є певна категорія людей, яка взагалі не може оволодіти іншою мовою, але то вже відхилення.
        3) "Знов таки, якщо "побутовий рівень" ..."
        - Мались на увазі вимоги до формування фонічного поля України незалежно від рівня освіти суб’єктів спілкування - від водія тамвая до Президента. "Двомовність" - це психічний дискомфорт. Комфортно людина почувається в одномовному середовищі (що не забороняється їй знати і двадцять мов).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".