МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

На захист української мови

10/08/2003 | Ігор Немашкало
Хоча мова йде швидше про захист тільки но відвойованих позицій.
Як я писав, нова редакція Закону України "Про рекламу", стаття 6 встановила обов'язок будь-яку рекламу на території України розповсюджувати виключно українською мовою. Контролюючими органами є Національна рада телебачення та радіомовлення для телебачення і радіомовлення, Державний комітет з технічного регулювання та споживчої політики для усіх інших об'єктів реклами. Я висловив сумнів, що цей Закон буде працювати на практиці і запропонував патріотам та любителям української мови власноруч моніторити рекламні оголошення і писати листи зі скаргами до контролюючих органів, якщо вони знайдуть порушення Закону у вигляді використання у галузі реклами неукраїнської мови. Сумніви у мене були і в цьому, бо як звісно, значно простіше балагурити про українську мову на форумах ніж зібратися з силами, щоб написати нудного листа на захист української мови українським чиновникам, а потім ще проконтролювати реальний та дієвий розгляд скарги. Романтики від мови на такі подвиги нездатні.
Перший мій сумнів, однак, не підтвердився. Бо найкрутіші рекламні видання послухалися Закону і перейшли у рекламі на суцільну українську мову. Це телебачення і видання з найдорожчою рекламною площиною, газета "Бізнес". У її черговому, 40 номері від 06.10.2003 уся реклама йде українською мовою. Я помітив тільки один ляп - російський вислів "Стиль жизни" на п'ятій сторінці. Не купував щоправда їхні прайс-листи, але й там мабуть все до ладу. Це легко пояснити, бо штрафи рахуються у вартості реклами, а для цих рекламних видань це будуть дуже великі штрафи, у мільйонах гривень. Тож вони з цим і не граються.
Однак на Закон вже чигає небезпека. У цьому ж 40 номері "Бізнесу" на сторінці 117 у інтерв'ю з генеральним директором видавничого дому "ITC" (журнали "Комп’ютерний огляд", "Домашній ПК", "Hot line" та інші) Сергієм Арабаджи написано, що його та і більшість вітчизняних видавців та громадян, що розмовляють російською мовою, особливо обурила ця 6 стаття нового закону про рекламу, яка змушує видавати рекламу виключно українською мовою. Він каже, що це вкрай погано, як з галузевої, економічної, так і політичної точки зору. Цитую далі його думку (переклад тут і надалі з російської мій):
"Стаття 6 утискує права наших громадян на отримання інформації їх рідною мовою. Російськомовні газети і журнали дорівнені до англо-, німецько- і інших іншомовних, і усі вони повинні розміщувати рекламу своїх клієнтів українською мовою. Навіщо іноземцям бачити рекламу українською мовою? Нісенітниця! Мені щиро шкода, і я звинувачую себе у тому числі, що такий закон став чинним, але, доки не пізно, закликаю депутатів переглянути цю статтю." "Бізнес" дає унизу свій коментар:
"За інформацією Всеукраїнської рекламної коаліції, профільний комітет ВР підтримав поправку до Закону "Про рекламу", яка повертає статтю 6 до попереднього виду, тобто реклама може бути багатомовною. Але поправка ця повинна бути прийнята Верховною Радою і ухвалена Президентом. Нагадуємо, що існуюча редакція ст. 6 прийнята "завдяки" зусиллям народного депутата Степана Гавриша."
Не знаю, як кого, а мене обурюють усі ці коментарі Арабаджи та "Бізнесу", бо вони насичені зневагою до української мови, зневірою у ній, як у рекламному носії. На мій погляд, українська мова цілком може справитися з роллю рекламного носія і допомога від чужинських мов їй тут непотрібна. Між іншим, Степан Гавриш пропрезидентський депутат, не просто член, а координатор більшості і зробив для української мови більше ніж патріоти та опозиціонери, узяті разом. Тепер і їх черга виступити на рішучий захист української мови, бо мова реклами на мій погляд, дуже й дуже важлива позиція для розвитку та затвердження української мови. Це такий редут, який залишати без великого бою не можна. Та його взагалі залишати не можна. Не Тузла звичайно, але теж важливо. Тож закликаю усіх, хто бажає активно захистити українську мову , хто має політичний вплив, використати його для захисту української мови, для того, щоб зарубати цю поправку до Закону про рекламу. Докладу зусиль для того, щоб помітити поправку конкретно та повідомити, коли вона буде розглядатися Верховною Радою.
Хоча от що (дещо роздратовано) пише “Бізнес” (стор. 23):
“Усю нашу історію українців зі всіх боків докоряють у пасивності та байдужості до своєї долі. Своєї та “неньки України”. Хоча заклики до активності та підвищеного патріотизму – насправді не більше ніж тупа спроба спіймати нас у сіть рабства, тиранії і ідейного абсурду. Але на заклики: “Ти, що дурень, тут сидиш? Бігом на мітинг”, ми не поспішаючи допиваємо своє пиво, підіймаємося і йдемо у бік від професійного любителя батьківщини, що нервово розмахує руками. ... без зайвих слів і зайвого патріотизму відразу видко, хто чого вартий. Точно так же живе більшість нормальних людей у Європі. Без натуги і порожнього піжонства. І є тільки один засіб стати частиною цієї Європи, раз це вже так необхідно – продовжувати робити це саме.”
Але при тому ж закликає до переробки закону про рекламу на користь російської реклами. От хто справжній професіонал.

Відповіді

  • 2003.10.08 | Зайда

    Re: На захист українського пива

    Взявши на увагу те, що пива в Україні є більше, ніж патріотизму, долю старонової редакції Закону вже вирішено. Може, Гавриш був не читав тексту зміни, яку "він запропонував", або не второпав, до чого вона призведе :)

    До речі, пан засновник і видавець Kyiv Post'у також волає "пробі!", бо бізнес, бач, має право звертатися до потенційного споживача його, потенційного, мовою. Утім, віддаю належне, він закликає просто не поширювати дії нової редакції на "чіста анґлаязичниє ізданія", бо їхні читачі - не голоштаньки-українці, а "пачтєнная публіка".

    Хартію реґіональних і міноритатрних мов, знов-таки, ратифікували ж не дарма ;)

    Моніторити, звісно, можна, хоча й без того бачити, що телевізійники вже користаються з нечіткого формулювання і, як треба, подають титри українською до "російської" (дубльованої з турецької чи французької) реклами.

    До речі, аналогічний випадок місяці зо два тому стався в Словаччині: на їхньому "першому" пішла реклама словацького часопису, що вже роки виходить мадярською, тією ж таки мадярською мовою - але зі словацькими субтитрами. Нацрада ніби й не дуже заперечувала (бо текст реклами таки було подано словацькою), за провід каналу гемонську рекламу відразу зупинив. Щоправда, образилися рекламодавці...

    Як воно там далі було, не скажу - не стежив далі, але ось вам - "нєт бєзвихадних палаженій"! :(
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.10.09 | Ігор Немашкало

      Не знаю чи варто

      з-за одного англомовного видання мыняти закон. Хоч ы поважаю зусилля того видавця.
    • 2003.10.09 | Ігор Немашкало

      Ось він, ворожий законопроект!

      Проект
      Вноситься народним депутатом України
      Ю. Артеменком (в.о. №77)





      Закон України

      Про внесення змін до Закону України “Про рекламу”
      (щодо мови реклами)

      Верховна Рада України постановляє:

      I. Внести зміни до Закону України “Про рекламу” (Урядовий кур’єр №178 від 24.09.2003, №1121-IV від 11 липня 2003 року):

      1. Статтю 6 Закону викласти у такій редакції:

      “Стаття 6. Мова реклами

      1. Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до закону про мови в Україні.
      2. Знаки для товарів i послуг, які охороняються законодавством України, розповсюджуються в рекламі в оригіналі.”

      II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

      Голова Верховної Ради України В.Литвин
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.10.09 | Зайда

        Re: Ось він, ворожий законопроект!

        А можна подати й у такій редакції:

        Закон України

        Про внесення змін до Закону України “Про рекламу”
        щодо мови реклами)

        Верховна Рада України постановляє:

        I. Внести зміни до Закону України “Про рекламу” (Урядовий кур’єр №178 від 24.09.2003, №1121-IV від 11 липня 2003 року):

        1. Статтю 6 Закону викласти у такій редакції:

        “Стаття 6. Мова реклами

        1. Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до закону про мови в Україні, а саме: хто якою користується, той має на це право, бо:
        1.1. Російська мова в Україні є мовою міжнародного (міжнаціонального) спілкування, а у тих національностей - аж 114.
        1.2 Якщо хтось не хоче спілкуватися з іншими народами зрозумілою їм, тобто російською мовою, той хай на себе нарікає.
        1.3 Усі інші мають таке ж право.
        2. Знаки для товарів i послуг, які охороняються законодавством України, розповсюджуються в рекламі в оригіналі.”
        3. Законодавство України, охороняючи знаки для товарів і послуг, віддає перевагу реєстрації знаків для товарів і послуг, які будуть зрозумілі 114 націям і національностям (див. 1.1.)

        II. Цей Закон набув чинності 1654 року.

        Голова Верховної Ради України В.Литвин
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.10.09 | Ігор Немашкало

          З пунктом 2 погоджуюся

          Про товарні знаки і наближене до них.
          Я вважаю, що українська мова теж може стати мовою міжнаціонального спілкування, як, до речі, і будь-яка інша. Але найбільш логічно в Україні такою мовою обрати чи призначити все-таки українську. Інші кандидати - російська та англійська. Мені здається, що другою мовою треба призначати англійську, бо саме ця мова дозволить влитися українцям до розвинено світу. А куди дозволить влитися російська - до таких самих бідних росіян та казахів з білорусами? Та вони нам ще за часів СРСР трохи приїлися. З ними ми нічого путнього і раніше не досягли, а тепер і поготів.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.10.10 | Анатолій

            І моя пропозиція щодо захисту української мови...

            ДО УНІВЕРСАЛУ ПРЕЗИДЕНТА ПРО ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
            (Проект)

            Преамбула- Відповідно до того, що Україна є унітарна держава і в якій в більшості своїй
            мешкають українці............
            ПОСТАНОВЛЯЮ:
            1. Всім державним службовцям, військовослужбовцям, службовцям органів Внутрішніх Справ, судочинним органам, керівникам та службовцям місцевих органів влади та державних підприємств і установ на робочих місцях та в спілкуванні з громадянами користуватися тільки українською мовою. В разі, якщо особа, з якою спілкуєтеся користується іншими мовами, рекомендується використовувати мову співбесідника.
            2. Вся службова документація, котра видається апаратом Президента, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, комітетами, держустановами та відомствами випускається та приймається тільки українською мовою. В окремих прикордонних регіонах рекомендується також дублювати документи мовами нацменшинств.
            3. Всім державним службовцям, військовослужбовцям, службовцям органів Внутрішніх Справ, керівникам та службовцям місцевих органів влади та державних підприємств і установ категорично забороняється давати інтерв”ю органам масової інформації на території України іншими, крім української, мовами.
            4. Міністерству освіти та науки забезпечити вивчення української мови з першого класу середніх шкіл, ліцеїв тощо всіма без виключеннями учнями. Ліцензування шкіл з іншомовним навчанням проводиться тільки в прикордонних регіонах і де мова нацменшин за офіційними статистичними даними є превалююча. При цьому, всі державні школи не можуть отримати статус школи з іншомовним навчанням. Вищі учбові заклади, що знаходяться в Україні, не залежно від форм власності, не можуть отримати статус Вузу з іншомовним навчанням.
            5. Міністерству освіти та науки, виходячи з того, що англійська мова є міжнародною мовою, забезпечити вивчення англійської мови всіма без виключення учнями за стандартними програмами. Всіляко заохочувати поглиблене вивчення англійської та інших світових мов.
            6. Телебачення України має транслюватися тільки українською мовою. В разі, якщо будь- яка передача, реклама або фільм змонтовані іншими мовами, вони обов”язково супроводжуються підкадровим рядком, або сурдоперекладом українською мовою. Термін переходу- 3 місяці з дати опублікування цього універсалу.
            Телеканали, котрі зареєстровані тільки у прикордонних областях, можуть отримати ліцензію на мовлення мовою країни сусіда в разі, якщо за офіційними статистичними даними ця мова є превалююча. При цьому, державні телеканали не можуть отримати статус каналу з іноземним мовленням.
            7. Радіопрограми на будь яких канал транслюються тільки українською мовою.
            Робота дикторів будь-яких радіоканалів та програм забезпечується тільки
            українською мовою.
            8. Рекомендується телеканалам та радіопрограмам виділяти одну годину на каналі для мовлення іншими, рекомендовано міжнародно признаними мовами. Про іншомовну теле та радіопередачу інформувати населення у своїх анонсах та програмах.
            9. Дикторам радіо та телебачення у своїй практиці користуватися тільки українською мовою. Забороняється використання суржику, сленгу та жаргонних слів. Міністерству культури створити відділ по нагляду за мовною культурою серед держслужбовців, на радіо та телебаченні..
            10. Підриємства, організації, відомства, газети, журнали, теле та радіоканали, не залежно від форм власності та підпорядкування, котрі зареєстровані на території України, мають зареєструвати свію назву, логотип чи товарний знак. При цьому, назва, логатип чи товарний знак мають використовувати тільки слова та літери української мови. В разі, якщо засновниками українського органу, підприємства, організації, відомства є іноземні особи, підприємства чи громадяни інших країн, допускається реєстрація назви, торгового знаку та логотипу двома мовами, українською, та іншою, за бажанням засновника. При цьому, у випадку реєстрації з використанням іншомовних слів та літер, використовується тільки українська транслітерація. Також розмір літер при двомовному написанні має бути однаковим. Наприклад: Кока Кола- Coca Cola, Київ Рапід – Kyiv Rapid, Зовнішекспобізнес- Zovnishexpobiznes і т.д. Органам місцевої влади та Держстатистики на проиязі 6 місяців перереєструвати назви, логотипи та товарні знаки, котрі не відповідають цьому універсалу.
            11. Провайдерам інтернету не залежно від форм власності проводити реєстрацію доменів електронних адрес тільки з використанням української транслітерації. На проиязі 9 місяців перереєструвати домени, котрі не відповідають цьому універсалу.
            12. Інституту Української мови разом з Міністерством Юстиції на протязі трьох місяців розробити та розіслати всім обласним та районним адміністраціям довідник назв міст і сіл України українською та англійською мовами.
            13. Органам ДАІ та дорожної інспекції забороняти використання на автомобілях, та інших рухомих засобах зареєстрованих в Україні, будь яких не зареєстрованих написів, логотипів та товарних знаків. Вилучати у власників та водіїв документи на транспортний засіб до реєстрації та зміни написів у відповідності до цього універсалу.
            14. Органам місцевої влади, особисто першим заступникам міських голів, селищних та районних виконавчих органів проревізувати всі написи на дорогах, вулицях і провулках сіл, селищ міського типу, міст та на будинках на наявність іншомовних написів та табличок і замінити їх на відповідні до цього універсалу на протязі 6 місяців.
            15. Щодо імен власних, назв організацій та установ прийняти до відома, що імена власні та назви у написання іншими мовами не перекладаються. Наприклад: Микола Ілліч Бережний – Mykola Illich Berezhniy- Мыкола Ильич Бережный, Ledy Diana – Лєді Даяна, Філія “Мрія”- Филиал “Мрия” і використовувати це у повсякденній практиці.
            16. Органам державної адміністрації провести додатки на покарання до переліку адмінпорушень за невиконання, або неналежне виконання цього універсалу.
            17. Цей “Універсал” діє на всі йтериторії України і обов”язковий для виконання всіма громадянами україни, незалежно від статі, освіти та віросповідування і є підставою для розробки законів та правил української мови.

            Президент України _______________________
  • 2003.10.10 | Сергій Вакуленко

    Про романтиків

    Ігор Немашкало пише:
    > Романтики від мови на такі подвиги нездатні.

    В усьому підтримую Вашу позицію - крім отакої арґументації.
    Не варто робити зі слова "романтик" те, що за "совдепівських" часів зробили зі слова "інтеліґент", - лайку.

    Колись зібралася купка романтиків і започаткувала український національний рух, поки прагматики дбали тільки про власний добробут.

    Шануймося - й нас пошанують.
  • 2003.10.14 | Ігор Немашкало

    Згодних прибуло

    Повністю перейшло на українську мову у рекламі видання "Дзеркало тижня"


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".