МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Громада - не общіна!

04/05/2005 | format R:
Нова влада дала одному з віце-прем'єрів цяцьку - адмінреформу.
В русскоїзичних срєдствах массовой інфармациї уже з'явились переклади
слова "громада" на опщєпанятний словом "апсчіна".
Вважаю, що такий переклад неадекватний по самі гланди, якщо брати до уваги історичне навантаження, яке тягнуть на своїх горбах самі терміни "громада" та "абзчіна".
Як же допомогти пану віце-прем'єру та рускоїзичним СМІ правильно перекласти слово "громада" на чілавєчіскій їзик?

Відповіді

  • 2005.04.05 | Сергій Вакуленко

    Комуна. (-)

  • 2005.04.05 | otar

    Якщо можна, поясніть популярно етимологічну різницю. (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.05 | Сергій Вакуленко

      Різниця

      Подати якусь глибоку етимологію в цю хвилину не можу, але то, мабуть, і не дуже треба.

      Громада пов'язана з уявленням про велику кількість або розмір. В українській мові навіть є прислів'я: "Громада — великий чоловік".

      У польській мові перше значення слова gromada — гурт, зграя; у словацькій і чеській hromada — купа.

      Община пов'язана з уявленням про щось спільне. Крім російської мови, те саме, наприклад, у хорватській: općina.

      В українській за схожим узірцем утворено слово спільнота, але воно має інше значення, позначаючи спільність безвідносно до фізичної суміжності (мовна спільнота, наукова спільнота тощо).

      Отож, громада — це коли всі разом; спільнота — це коли всі поділяють певну сукупність рис.

      Як перекладати — не скажу, бо мені російська мова чужа (польською — obca ;)) й я не маю права росіянам/російськомовним у цій справі щось накидати.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.12 | Габелок

        Re: Етимологія - різне, значення те ж саме

        Панове, якщо вам бажається позбавити українську мову слів, які мають паралелі в російській, чому б тоді не перейти на суахілі? Проблем не буде, я вам обіцію.

        "Община" є українським словом. (крапка)

        Це - цікаво:

        ВЕРВ - сільська територіальна община в Київській Русі. Термін “В” походить від шнурка - “вірьовки”, яким вимірювали ділянку землі, зайняту членами В. Об'єднувала населення одного або кількох селищ. У В. існувало общинне володіння лісами, випасами та ін. угіддями. В. була і судово-адміністративною одиницею, члени якої були зв'язані між собою круговою порукою. Члени В. несли взаємну відповідальність за сплату князеві податків і за злочини, вчинені на їх території. Органом управління В. була Копа або віче.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.13 | заброда

          Re: Етимологія - різне, значення те ж саме

          То "община" чи верв?
          "Джерела не дають нам змоги також установити, яка назва була присвоєна сільським общинам. Але в історичній літературі ще за часів слов’янофілів, зокрема [В. М.] Лешкова, автора роботи «Русский народ и государство [История русского общества и права до XVIII века».
          — М., 1858], почали обстоювати думку, що сільська община в Київській Русі називалась верв’ю, про яку говориться в Руській Правді. Проте цю думку заперечив [Ф. І.] Леонтович, який почав вважати верв задругою, як і верв Полицького статуту. М. М. Ковалевський підтримав і розвинув погляд Леонтовича на основі багатого порівняльно-історичного матеріалу. Енгельс також, обізнавшись з роботами Ковалевського, визнав цілком обгрунтованим існування вервей-задруг у Київській Русі.
          Павлов-Сільванський повернувся до думки, що верв — сільська община. Основним його доводом було те, що в Руській Правді передбачається кругова відповідальність верві, якщо на її території станеться вбивство, а інститут кругової поруки він вважав одною з основних ознак сільської общини. Останнім часом думку про те, що верв — сільська община рішуче підтримує Б. Д. Греков. Він спирається в основному на неможливість застосувати статті Руської Правди про дику виру (тобто грошовий штраф, що стягувався з общини за вбивство людини) до верві як великої родини.
          Дика вира складається з індивідуальних вкладів у неї, а це примушує припускати індивідуальне господарство членів верві. Б. Д. Греков уважає верв не тільки сільською общиною, а й сільською общиною в процесі її розкладу, бо вклад у дику виру не був обов’язковий для всіх членів верві.
          Але при глибшому аналізові доводи його виявляються непереконливими. Насамперед не треба забувати встановленого Леонтовичем факту, що верв Полицького статуту — задруга — велика родина, отже що верв є термін,
          застосовуваний у слов’янства до задруг, патріархальних великих родин."
          Цит. за: "Юшков C. В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі / АН України, Ін-т історії України, Археограф. комісія. Відп. ред. В. А. Смолій. — К. : Наук. думка, 1992.
          Тим більш, що в инших працях бачимо такий ужиток: "громада-верв"...
        • 2005.04.13 | Сергій Вакуленко

          Re: Етимологія - різне, значення те ж саме

          Габелок пише:

          > "Община" є українським словом. (крапка)

          Якщо воно аж таке українське, чому ж тоді в українській мові немає споріднених слів?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.04.13 | Габелок

            Re: Етимологія - різне, значення те ж саме

            Сергій Вакуленко пише:
            > Габелок пише:
            >
            > > "Община" є українським словом. (крапка)
            >
            > Якщо воно аж таке українське, чому ж тоді в українській мові немає споріднених слів?

            Я не знаю. Чи таким чином перевіряються слова на "українськість"? У Вас немає інших доказів?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.04.13 | Сергій Вакуленко

              Re: Етимологія - різне, значення те ж саме

              Габелок пише:

              > Я не знаю. Чи таким чином перевіряються слова на "українськість"? У Вас немає інших доказів?

              Саме таким робом і перевіряються. Суфікс у цьому слові наче й український, а от корінь... Не буває так, щоб корінь із таким значенням траплявся лише в одному слові.

              Якщо хочете ще "доказ", то можу запропонувати такий: якби слово "община" здавна існувало в українській мові, воно мусіло б було пройти всі ті самі звукозміни, що їх пройшли инші слова з подібною звуковою будовою. Тоді сьогодні це була б "вібчина".

              Юрій Шевельов одній зі своїх пізніх праць дав іронічну назву: «Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?». За його словами (а йому вірити можна), слово "вібчий" таки ж і справді трапляється в якихось українських говірках (якщо пам'ять мені не зраджує, в північних).

              Що ж до писанини київських істориків, то вони мають звичку вживати русизми "нічтоже сумняшеся". Це слово — один із багатьох.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.04.14 | Габелок

                Re: Таки, здається, я не правий

                Пане Вакуленко, я визнаю свою неправоту. Борис Грінченко теж немає слова "община" у його словнику, зате є кілька похідних від "громада". Чи є "община" в словниках 20-х?
  • 2005.04.05 | Mika_Y

    На дідька взагалі перекладати?

    Судячи з того, що я чув вчора од Безсмертного по 1+1, "громада" буде якимсь адміністративним утворенням нижчого од районів рівня. Якщо то буде офіційна українська адміністративна одиниця, то вона просто не потребує перекладу на чіловєчєскій. Ніхто ж не перекладає російського американські штати (як "держави"), польські воєводства і таке інше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.05 | заброда

      Re: На дідька взагалі перекладати?

      Власне саме з цього, певне, й виходив п. Вакуленко, пропонуючи свою комуну. Принаймні, саме таку "одиницю" бачити в багатьох европейських країнах (хоча критерії виокремлення можуть бути різні).

      Цікаво, хоч і до діла не стосується, що в словацькій і спільнота, і громада (як теродиниця) мають загалом один відповідник - obec ("židovská obec", "obec na Východe" etc.), а якусь - мабуть, ще абстрактнішу - спільноту дедалі частіше прозивають (мо' під упливом Европейської Унії) komunitou, ніж spoločenstvom...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.05 | Сергій Вакуленко

        Уточнення

        заброда пише:
        > Власне саме з цього, певне, й виходив п. Вакуленко, пропонуючи свою комуну.

        Комуна не "моя". Я хотів натякнути, мовляв, нехай російськомовні на громаду кажуть "коммуна".

        Перевага: уся "общіна" російськомовних комуняк ані слівця не пикне проти. :lol:
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.05 | заброда

          Mea culpa (-)

    • 2005.04.14 | format R:

      Re: На дідька взагалі перекладати?

      Згіден з паном Mika_Y.
      Громада не повинно перекладатися ні на які обсчєчілавєчіскійа та звірині йізикі, оскільки за суттю своєю воно є неподільним як атом і означа первинне поняття.
  • 2005.04.06 | Роман ShaRP

    Козак - не cossack

    format R: пише:
    > Як же допомогти пану віце-прем'єру та рускоїзичним СМІ правильно перекласти слово "громада" на чілавєчіскій їзик?

    Коли ви вже англомовним почнете допомагати? А також болгаромовним, румуномовним, татаромовним...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".