Куди ми прямуємо з нашою мовою?
09/19/2006 | hrushka
Нам англійська мова подобається з багато точок погляду, однак подивімся що вона собою представляє. Подумаймо чи нам відповідно її наслідувати...
Can you raed tihs?
i cdnuolt blveiee taht I cluod aulaclty uesdnatnrd waht I was rdanieg. The phaonmneal pweor of the hmuan mnid, aoccdrnig to a rscheearch at Cmabrigde Uinervtisy, it dseno't mtaetr in waht oerdr the ltteres in a wrod are, the olny iproamtnt tihng is taht the frsit and lsat ltteer be in the rghit pclae. The rset can be a taotl mses and you can sitll raed it whotuit a pboerlm. Tihs is bcuseae the huamn mnid deos not raed ervey lteter by istlef, but the wrod as a wlohe. Azanmig huh? yaeh and I awlyas tghuhot slpeling was ipmorantt! if you can raed tihs forwrad it.
Can you raed tihs?
i cdnuolt blveiee taht I cluod aulaclty uesdnatnrd waht I was rdanieg. The phaonmneal pweor of the hmuan mnid, aoccdrnig to a rscheearch at Cmabrigde Uinervtisy, it dseno't mtaetr in waht oerdr the ltteres in a wrod are, the olny iproamtnt tihng is taht the frsit and lsat ltteer be in the rghit pclae. The rset can be a taotl mses and you can sitll raed it whotuit a pboerlm. Tihs is bcuseae the huamn mnid deos not raed ervey lteter by istlef, but the wrod as a wlohe. Azanmig huh? yaeh and I awlyas tghuhot slpeling was ipmorantt! if you can raed tihs forwrad it.
Відповіді
2006.09.19 | Георгій
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
Ви знаєте, пане Грушко, у Ваших писаннях укарїнскьою мовоую теш душе богато гарматичних і сентаксичних, помелок. Але ми всї Васс пречудоффо роззуміійємо. Сопдівауйся, шчо Ви на мене ни образелися за цей мій жарррт.2006.09.20 | hrushka
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
Не вже`ж моє буквування слів таке погане як Ви його зобразили.В своїм житті я мусів мешкати в оточенню де розмовляли українською, опісля ромунською, відтак німецькою а в кінці англійською. Очевидно є одениці, що на моїм місці знали`б визначно всі чотири мови, а я на томість жодною правельно не володію, зате мені легко пізнавати слова котрі не мають український коринь ... я так думаю...
Цікаво було`б побачити мою писанину поправленою, чи вона виглядала`б як бій під Ватерлу?
2006.09.20 | Сергій Вакуленко
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
hrushka пише:> Цікаво було`б побачити мою писанину поправленою, чи вона виглядала`б як бій під Ватерлу?>
Спробую поправити так, щоб це скидалося на писане кимось з України:
> В своїм житті я мусів мешкати в оточенню де розмовляли українською, опісля ромунською, відтак німецькою а в кінці англійською. Очевидно є одениці, що на моїм місці знали`б визначно всі чотири мови, а я на томість жодною правельно не володію, зате мені легко пізнавати слова котрі не мають український коринь ... я так думаю...
У своїм (або своєму) житті я мусів мешкати в оточенні, де розмовляли українською, опісля румунською, відтак німецькою, а насамкінець англійською. Очевидно, хтось инший на моїм (або моєму) місці знав би досконало всі чотири мови, а я натомість жодною правильно не володію, зате мені легко впізнавати слова, що мають неукраїнський корінь ... я так думаю...
Ватерлу було б Ватерлоо. Насправді вистачило б і одного О (Ватерло), бо відтворювати фламандські подвоєні голосні нема сенсу.
2006.09.20 | BoaConstriktor
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
> ...хтось инший...Внесу тільки МАЛЕСЕНЬКУ поправку: за чинним правописом мали б писати "Інший". Проте зараз ця норма все більше "розмивається" під впливом "Проєкту...", хоча, на жаль, не так активно, як того хотілось би.
2006.09.20 | Сергій Вакуленко
За чинним іще треба писати "мусив"...
2006.09.21 | hrushka
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
Дякую за поправку. Я випичатав (`друкувати` наче з німецького?) Ваші зауваги та свою писанину та поправив своє за Вашими вказівками червоним пером. В дійсності не конче Ватерло. Що більше, декотрі слова як `визначно` та `досконало`, то вже більш залежить від розмовника а не зле вжитого слова; як також `одиниці` проти `инші` чи то `інші`. Правда мої відміни "відмінні" що до `оточенню` проти `оточенні`, як також буквування `коринь` проти `корінь`. Начи`б моє вухо `свинське`, тому вдячний що мені прощають провини ...Однак як може мова мінятись, розвиватись та удосконалюватись, коли ми надто тримаємось певних правилах. Я згідний, що правила потрібні та відповідно їх дотримуватись, але потрібно якусь свободу крім свободи віршарам котрим все прощається, щоби тільки добре звучало ...
Того півтора тиждня що я ходив до української школи, то не було слова "б" а було "би". Тому коли`б я хотів (хотіло`бся?) скоротати (скоротити?)`би`, то обов`язково потрібно вживати апостроф (мій слованик подає `звернення` замість `апостроф`).
2006.09.21 | Сергій Вакуленко
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
ДРУКУВАТИ — справді з німецької, але віддавна вживається в українській мові.Дякувати не маєте за віщо, бо на «Майдані» ми всі рівні й Ви нічого нікому не завинили.
Щодо надто суворих правил... не турбуйтеся! Люди дедалі менше на них ізважають. І мова тепер міняється дуже швидко, просто на очах. Якби хтось тепер увімкнув, наприклад, запис якогось випуску телевізійних новин із 1991 р. й порівняв із сьогоднішнім, був би вражений.
А який це словник подає слово ЗВЕРНЕННЯ у значенні "апостроф"? Я-бо всяких слів і словників знаю нівроку (нібито), а на таке ще не натрапляв.
Хіба що Ви перекладали з англійської (подаю за «Колінзом»):
apostrophe 1
the punctuation mark ' used to indicate the omission of a letter or number, such as he's for he has or he is, also used in English to form the possessive, as in John's father and twenty pounds' worth
[C17: from Late Latin, from Greek apostrophos mark of elision, from apostrephein to turn away]
apostrophe 2
Rhetoric. a digression from a discourse, esp. an address to an imaginary or absent person or a personification
[C16: from Latin apostrophē, from Greek: a turning away, digression]
В українській мові словники фіксують тільки перше значення:
АПОСТРОФ, -а, ч. Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на місці пропущеного голосного.
Колись у давнину схожий знак називали ПАЄРИК.
2006.09.21 | BoaConstriktor
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
hrushka пише:> Однак як може мова мінятись, розвиватись та удосконалюватись, коли ми надто тримаємось певних правилах. Я згідний, що правила потрібні та відповідно їх дотримуватись, але потрібно якусь свободу крім свободи віршарам котрим все прощається, щоби тільки добре звучало ...
Мова живе власним життям, а вчені тільки фіксують основні тенденції й формулюють із того правила. Інша річ, що протягом останніх років відбулося просто катастрофічне засмічення, спричинене, в основному, новоствореними ЗМІ, журналісти яких здебільшого російськомовні. Думаю, серед причин можна назвати ще й інші, проте основна біда - у нас немає такого телеканалу, де мова ведучих була б бездоганною. Немає такої масової газети, яку також можна було б назвати взірцем у викладі матеріалу українською мовою (а "Літературну Україну" загал не читає).
І чого-чого, а свободи зараз аж забагато... Не дотримується хоча б мінімальний баланс свободи і "класики".
> Того півтора тиждня що я ходив до української школи, то не було слова "б" а було "би". Тому коли`б я хотів (хотіло`бся?) скоротати (скоротити?)`би`, то обов`язково потрібно вживати апостроф (мій слованик подає `звернення` замість `апостроф`).
Не зовсім зрозумів, що автор хотів сказати цим реченням, проте мушу зауважити, що слова Б і БИ вживаються як рівноправні варіанти для передачі умовного способу дієслів: хотів БИ і хотіла Б; я б приїхав/приїхала і я би приїхав/приїхала. А стосовно передачі Б/БИ на письмі, то вони не прив"язуються до основного слова за допомогою апострофа, а пишуться окремо.
Цікавий для розгляду наведений вами приклад ХОТІЛО Б СЯ. Річ у тому, що в сучасній літературній мові склалася традиція не відривати постфікс СЯ (СЬ) від дієслова, отож - "хотілося Б". Проте у діалектах південно-західного наріччя СЯ функціонує незалежно (стосовно інших діалектів не знаю
Особисто мені така форма подобається
2006.09.23 | hrushka
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
Цікаві зауваги, однак мені тяжко погодитись що слово Б саме в собі існує, бо`ж його тяжко без голосівки самого вимовити. С, Р, М ще пів біди лиха, можна вимовити, однак Б саме ніяк! Тому опущену голосівку повинно якось "признати".А чи правельно пишеться "бо`ж так приємно звучить"?
Мені впадають в очі англійські слова що наші звітівники все частіше впроваджують в своїх звітах та повідомленнях ...
BoaConstriktor пише:
> у нас немає такого телеканалу, де мова ведучих була б бездоганною. Немає такої масової газети, яку також можна було б назвати взірцем у викладі матеріалу українською мовою (а "Літературну Україну" загал не читає).<
То справді було`б цікаво, коли`б котрийсь часопис (телерусло, або й подальрусло?) вживав виключно "літертурну" мову, хотяй одну, пів, чи читвертину сторінки й при тім слідив за відгуком читачів або дав можливіст на відгук. Я уважаю, що такий підхід мав би чималу підтримку читачів, щось нового ...
> Не дотримується хоча б мінімальний баланс свободи і "класики".<
Чи зміню зміст чи змисел коли перепишу як слідує: Не дотримується хоча`б найменшої рівноваги свободи й "красномовства".
Совободи ніколи за багато, що потрібно є знати рівновагу та не надуживати її. Це але тільки з часом настане.
Вже давно мене кортіло зауважити що цікаві зауваги тільки 100 або найбільше 200 людей прочитають і на тім кінець. Зауваги залишаються тільки поміж "віруючим". Ні учні вищих наукових шкіл ні їх викладачі про ці справи не турбуються або й не свідомі їх існуванні. Чи хтось знає як можна`б збудити ширше зацікавлення???
2006.09.25 | BoaConstriktor
Re: Куди ми прямуємо з нашою мовою?
hrushka пише:> Цікаві зауваги, однак мені тяжко погодитись що слово Б саме в собі існує, бо`ж його тяжко без голосівки самого вимовити. С, Р, М ще пів біди лиха, можна вимовити, однак Б саме ніяк! Тому опущену голосівку повинно якось "признати".
Ви можете погоджуватись чи ні, але так воно (Б/БИ) існує в сучасній українській мові. Те ж стосується і частки ЖЕ / Ж, н.п.: Ходи ж сюди!
> А чи правельно пишеться "бо`ж так приємно звучить"?
- неправильно: "Бо ж так приємно звучить". Не бачив я сполучника БО'Ж та й не зустрічав ніде саме такої передачі на письмі.
> Мені впадають в очі англійські слова що наші звітівники все частіше впроваджують в своїх звітах та повідомленнях ...
Мушу визнати, що це правда, доволі часто послуговуються словами навіть не знаючи їх справжнього значення. Але, на мій погляд, основна проблема не в тому, що вживають англомовні лексеми, а в тому, що своє забувають, відкидають.
> То справді було`б цікаво, коли`б котрийсь часопис (телерусло, або й подальрусло?) вживав виключно "літертурну" мову, хотяй одну, пів, чи читвертину сторінки й при тім слідив за відгуком читачів або дав можливіст на відгук. Я уважаю, що такий підхід мав би чималу підтримку читачів, щось нового ...
Так, але поки про це доводиться тільки мріяти. Саме тому сьогодні й написав нову тему з приводу того, як поради зробити нормою.
> > Не дотримується хоча б мінімальний баланс свободи і "класики".<
> Чи зміню зміст чи змисел коли перепишу як слідує: Не дотримується хоча`б найменшої рівноваги свободи й "красномовства".
зі словом "рівновага" погоджуюся
> Совободи ніколи за багато, що потрібно є знати рівновагу та не надуживати її. Це але тільки з часом настане.
Після такої свободи, як у нас, хочеться й диктатури... народу
> Вже давно мене кортіло зауважити що цікаві зауваги тільки 100 або найбільше 200 людей прочитають і на тім кінець. Зауваги залишаються тільки поміж "віруючим". Ні учні вищих наукових шкіл ні їх викладачі про ці справи не турбуються або й не свідомі їх існуванні. Чи хтось знає як можна`б збудити ширше зацікавлення???
Я вже писав, що стосовно цього відкрив нову тему.
Переконаний, що 80 відсотків (якщо не більше) викладацького корпусу та студентів ВНЗ України (українські філологи) навіть не підозрюють, що в інтернеті йдуть жваві обговорення мовних проблем.
Що робити? Хіба ж я знаю... Колись думав показати такі сайти викладачам кафедри, проте більшість із них зайняті буденними справами: підготовкою до пар, заповненням різноманітних папірців (а їх зараз ого скільки!), написанням та прочитуванням статей, перевіркою курсових-дипломних, а ще й сімейне життя є... А студенти зараз не тим цікавляться.
2006.09.20 | jz99
внільий пралекед
За ратзльмулетаи ддлісжоень Кмісьрбдогкежо утетреивнісу, не маєзенчнаня, в яомку пяоркду рашотавнозі лтріеи у совлі. Гноолве, щбои
преша й оаснтня лреіти блуи на мсціі. Ртшеа леітр мжоуть соттяи
у пвонмоу бзледаі, все ондо тксет чисьєаття без пеболрм. Пичорнию
цьгоо є те, що ми не чиатмєо кжону лтреіу омерко, а все совло озадру.
* * *
Спостереження:
1) дифтонги (буквосполуки) мають зберігатися цілісними, бо інакше значно погіршується розбірність тексту: в нас м’який знак не слід відривати від літери, яку він пом’якшує, а в англійській не розкидати "th" (звісно, коли це не пентхауз), "ph".
2)якщо дуже вже старатися максимально заплутати слова, то з першого разу все ж легко не читається, в деяких місцях треба займатися дешифруванням, пробуючи підбирати варіанти розстановки літер. Для Кембріджського ун-ту тут ще є робота для уточнень. Скажімо, треба враховувати, що іноді з одного слова переплутуванням літер може утворюватися інше правильне слово, тоді з простотою розуміння тексту теж виникають питання.
розчулювати - розлючувати
підмаслювати - підсмалювати
стрункий - скрутний
розщеплюватимуться - розплющуватиметься
обшукувати - обкушувати
вимолив - виломив
2006.09.21 | BoaConstriktor
цікаво, спрацювало... (-)
2006.09.23 | hrushka
Re: цікаво, спрацювало... (-)
Тільки потрібно зауважити, що переплутання на інші слова в англійські мові не такі часті як в наші. В наші мові навідь зміст не конче легко в таких випадках сприймити, через те що в нас іменники, прикметники, дієслова та "все інше" безупенно міняються.Вибачте за мою грубість, однак в цім віконці в низу зауважив слово "Rugby" що переведине на "Регби", начи`б людина щось поганого з`їла й жолудок (чи то тепер шлумнок) не може задержати ...
2006.10.03 | jz99
профінав свистальний лунок
Можна навіть шматки слів переставляти у реченні і все одно смисл залишити зрозумілим