МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До мови з розумом: Удосконалюймо чисту породу!

04/01/2007 | Святослав Караванський
До мови з розумом Святослав Караванський

УДОСКОНАЛЮЙМО ЧИСТУ ПОРОДУ!*

До практики вживання у нас форм типу співаючий, танцюючий тощо, доводиться звертатися знову і знову, бо це питання не має однозначної розв’язки. Даючи ту чи ту рекомендацію, давець її повинен вказати конкретно, для якої манери письма її слід прикладати. Ці роздуми, наприклад, адресовано тим, хто кохається в образно-живомовнім українськім стилі, що в усній формі має за плечима не одне тисячоліття. Цей стиль не є ні науково-точним ні офіційно-протокольним. Ці два пізнші стилі виникли разом з появою письма й письмової мови і мають свої норми слововжитку і свої, скажу так, уподобання , щоб не вживати дуже вченого слова преференції. Форми ж, які виробив наш живомовний стиль, часом “перепльовують” яскравістю форми, вироблені пізніше науковим та офіційним стилем. Візьмім, слово гнітючий або разючий. Чи не місткіші й не образніші вони від слів пригнічуючий або вражаючий? Або слово минущий. Чи не краще його вжити у десятках випадків образного мовлення замість слова промиинаючий? Отже, відмова від живомовних форм словотворення і переключення словотворчости на рейки стандартизації, скорочує образність української мови. Як правило, це переключення діється під впливом копіювання інших мов, зокрема російської. Але інші мови мають свою тональність, а наша мова – свою. Суміш тональностей – це вже гібрид, а не чиста порода. Мої ж рекомендації саме для любителів чистих порід. Існування чистопороднього варіянту нашої мови і далі сприятиме появі словесних форм значно вищої мовної якости, ніж у наявному “всеслов’янському” варіянті. Цим двом варіянтам треба співіснувати і змагатися у мовній вправності. А всяке змагання завжди на користь удосконаленню. Отож, удосконалюймось! ІНТРИГУЮЧИЙ чи ІНТРИГУЙ-ДУШУ? Коли вже дбати про свій не від кого не залежний стиль, то треба бути послідовним і, коли хочете, іти ва-банк. Тоді Ваш стиль буде Ваш і тільки Ваш. І буде шанований, бо “Відвага городи бере”. Пише автор: “(інтригуюча назва 'Кохання на Шпреє')”. А що як сказати “(інтригуй-душу-назва 'Кохання на Шпреє')”? Буде невтямки? СУПРОВОДЖУЮЧИЙ чи СУПРОВІДНИЙ або СУПУТНІЙ? Читаю далі: “Німці вважають, що будь-який супроводжуючий харч...”. Мати моя! Аж шість складів! Поки скажеш – язик зломиш! Чи ж ми так спілкуємось між собою? А чому не сказати супровідний (чотири склади) або супутній (три склади), а будь-який замінити на всякий: “Німці вважають, що всякий супутній харч...”? ЗАКРІПЛЮЮЧИЙ ПРИСТРІЙ чи ЗАКРІПЛЮВАЧ? Нас привчили, що форми, скопійовані з сусідських форм – найкращі, найвиразніші і найдосконаліші. Коли ж це далеко не так. Наприклад, пару записуючий пристрій легше передати одним словом записувач. Тобто виходити з можливостей своєї мовної палітри. У наслідку маємо чи не кращий лексичний зразок. Так само поняття закріплюючий пристрій може передати одне слово закріплювач. БАЖАЮЧІ чи ХТО ХОЧЕ? Пригадую: у перших класах школи староста класу звертався до нас так: “Хто хоче піти в кіно – піднесіть руку!”. У дещо старших класах питання виглядало так: “Хто бажає піти в кіно – піднесіть руку!”. А у випускному класі цей пасаж звучав уже так: “Бажаючі піти в кіно – піднесіть руку!”. Отак, у процесі навчання жива мова дітей оберталася на канцелярське арго. Чи не варто іноді вдмовлятися від канцелярської мови й переходити на людську? ПРОЦВІТАЮЧИЙ чи КВІТУЧИЙ або МЕДОНОСНИЙ? “Кельн стає процвітаючим... містом”. А що як сказати квітучим або медоносним? Буде образніше чи навпаки? ДОЛИНАЮЧИЙ чи ВІДДАЛЕНИЙ? Дохідливість висловленого багато важить для сприйняття тексту читачем. Щоб уникнути важкомовного стилю, часом варто вдатися до стилістичної переробки. Який з двох наступних текстів краще сприйме читач: “Ми споглядали місто під долинаючу музику естрадних оркестрів” чи “Ми споглядали місто під музику віддалених естрадних оркестрів”? НАВИСАЮЧИЙ чи НАВИСЛИЙ НАД чим? У мовному потоці час дії часто може залежати не стільки від доскіпливої передачі факту, як від наявних мовних засобів. Ми всі вживаємо скороспілі овочі, коли вони насправді скороспіючі. Але мовна стихія схвалила слово скороспілий, і жодна логіка того не змінить. Минулий час передає час теперішній. Цю живомовну рису можна практикувати у цілій низці випадків. Так, “нависаючі скелі” на річці - це “навислі над водою скелі”, а на суходолі – “навислі над землею скелі”. ЕПАТУЮЧИЙ чи БЕЗПАРДОННИЙ? Коли дієприкметник застосувати до малозрозумілого читачам дієслова, то ефект незрозумілости через мудромовність зростає. Навряд чи вираз “...епатуючі довгі поцілунки на очах у сторонніх людей...” додасть шарму будь-чиїй розповіді. Чи ж недосить нам слова шокувати, що ми запускаємо у вжиток ще одне чуже слово, розписуючись у власній безсловесності? Таж давно запозичене і зрозуміле загалу слово безпардонний куди краще віддає те, що має віддавати епатуючий!: “...безпардонні довгі поцілунки на очах у сторонніх людей...”.

* * *

Мушу застерегти ще раз. Наведені рекомендації лише для тих, хто хоче звільнитися від пут усталених запозичених стилів. Кого ж ці пута не муляють, може гуляти по буфету, як казали в Одесі, без обмежень.
*) Зберігаємо правопис автора

Відповіді

  • 2007.04.01 | ГайдиДоБайди

    Виходячи від Синявського,

    у розділі "словотвір" то цей відгук не заторкає суті, з певного погляду дивлячись, що не заперечує у служності такому велеопрацьованому допису. Як в останніх випусках Караванського, що дізнався від садиби майдан.орґ-у, можна відчувати поступливість заради спільної мови. Хоча сумніваюся в такій служності, щоб уникати зіткнення, тільки тому, бо не дійдуть або не хочуть дійти до суті справи. Це не конче глухий кут, бо дуже часто сховається під такими, немов небилицями, чи вживати пароля, чи "пароль" глибшої суті, яка виходить від засадничих законів нашої мови. Помимо того, що краще вживати зрозуміле слово- гасло. Іншим разом, ми цілком втрачаємо зрозумілість власної мови, стаючи дешевою сировиною для інших.

    Тож тому не може бути мови про "офіційно-протокольний стиль", ба, навіть "наукову мову", зате про російську неписьменність, що нині також насмішкувато називають проффесорство. За яке, одначе, дають найвищі оцінки і найбільші очки в навчальних закладах України. Бо ж зачаровуються займансько-кацапським запахом.

    От, справа не в службовості, зате в правописності. Значить, українська наука і навчання не здатні розрізняти поміж вживанням прислівників, прикметників, дієприкметників, іменників.

    Складність при вживанні українських дієприкметників це те, що треба вийти від значіння дієслова, з якого вони утворюються. Та саме це згубно для кацапа і малороса, бо це заваджає збиткуванню з підміною тямок. Українські дієприкметники не відрізняються за подобою з прикметниками, а завдяки наголосу і значінню в реченні. Та це саме вимагає письменність, володіння мови і власної думки, а не просте наказування.

    Закінчення -учий, -ющий, -ачий, -ячий, -ущий, -ющий, -ащий, -ящий належать до прикметникових наростків. Вони передають почуття рясности, багатющости, вумности.

    Українські дієприкметники мають закінчення як прості прикметники на -тий, -ний. Їх відрізняємо з наголосом на пні і за значінням. Значить, замість діємрикметника можна ставити дієслово без зміни значіння, бо дієприкметник зберігає дієслівну прикмету часу і дії. Та саме це відрізняє українську мову від її самовладного наріччя, бо кремлівське наріччя не знає часові види.

    Отже, при українських дієприкметниках саме важливо, що перед наростком -тий, -ний передають також частину дієслівного закінчення, яке доказує на вид, тобто на доконаність, недоконаність, неперхідність, наворотність і протяжність:

    перевантажити теку = доконаний вид
    перевантАжена тека = дієпприкметник
    перевантажнА тека = прикметник

    перевантажувати теку = недоконаний вид з наворотною властивістю
    перевантАжувана тека = дієприкметник
    перевантажувАнна/перевантажнА тека = прикметник

    Ще, у таких випадках, пристосовують:

    перевантажувати - перевантажОвана. Хоча тут наголос переходить на "о", тобто не зберігається на пні, одначе, часову властивість від наростка -увати (ований) можна ще пізнавати.

    Вирішально тут вимова, тобто милозвучність, що саме вибирати. Одначе, подобу щодо передавання часового виду має бути зрозуміло. Іншим разом, ми вже не буваємо в укр. світі, а тільки калькуємо.

    Не пристосовуємо недоконаний вид "перевантажати". Хоча при такій дії було б служно й вживати недоконане дієслово, доказуючи на протяжність чи одноразовість, а не тільки на багаторазовість. Хоча тут українська мова також послуговується наголосом, як у ходИти, переходИти (доконане), перехОдити = неперехідне, тобто недоконаний вид. Хоча в подальшому відмінюванні втрачається різниця.

    Важливо для українця, щоб зрозуміти те, що прикметники передають прикмету, а дієприкметники з тим властивості часу і дії від вихідних дієслів. Тому треба зважати, що при дієприкметниках передають також вид і дію вихідних дієслів. А такі прикметникові закінчення як -учий, -ющий передають таке значіння як у словах козарлюга і багатенний або багатющий :)
  • 2007.04.03 | Hoja_Nasreddin

    Re: До мови з розумом: Удосконалюймо чисту породу!

    Серед математичних понять є функції, що спадають, і є функції, що зростають (два поняття-близнюки). Цікаво, що перші з них називаються СПАДНИМИ, а другі - ЗРОСТАЮЧИМИ. Чи не парадокс? :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.03 | ГайдиДоБайди

      Re: Ого

      "СПАДНИМИ, а другі - ЗРОСТАЮЧИМИ."

      спадати = неперехідне (neutral, intransitive) дієслово
      спадаючи = дієприслівник
      спаднИй = прикметник властивости
      спадовий = відносний прикметник
      спадальний = відносний прикметник
      спАдистий = прикметник властивости


      і т. д.

      Тепер, виходячи з змісту, ставиться взагалі запитання, чи Вами наведені слова можна так пристосувати в математиці.

      Уявіть собі числа спадають?

      От, скоріше числа зменшуються. Тобто треба щойно перепитувати товковий зв'язок, запевняючися.

      Мале число, велике число.

      От, можна казати ціни спадають, зростають.

      Проте число зменшують, збільшують, стане, стає більшим, меншим.

      Звідки:

      Прикметники:

      зменшене число
      збільшене число

      Коли ж про стан зменшення:

      зменшувати - змЕншуваний = дієприкметник
      змЕншуване число або зменшОване число

      Коли то про стан збільшення:

      збільшувати - збІльшуваний = дієприкметник
      збІльшуване число або збільшОване число

      зменшувати, збільшувати = недоконане дієслово з наворотною властивістю
      зменшати, збільшати = недоконане дієслово з протяжною властивістю
      зменшити, збільшити = доконане дієслово


      дієслово - дієприкметник - прикметник
      зменшити - змЕншений - зменшЕний (хоча вимовляю, часами, непомітно зменшенИй. Хоча Дмитро Кислиця каже, що у прикметників на вставну голосівку -е- треба наголошувати.)...
      зменшати - змЕншаний - зменшЕний/зменшАний/зменшалий...
      зменшувати - змЕншуваний/зменшОваний - зменшувАний
      збільшити - збІльшений - збільшЕний
      збільшати - збІльшаний - збільшЕний/збільшАний...
      збільшувати = збІльшуваний/збільшОваний - збільшувАний

      Часами при переході до прикметника подвоюється приголосівка (мовне пом'якшення) -аний-, -ений- на -анний-, -енний-. Це саме залежить від попередніх звуків. Не знаю, чи до цього можна пристосовувати якесь загальне правило.

      От:
      Прикметники:
      печЕний, проте (не)скінчЕнний

      Гадаю, що тут вироблене почуття більше допомагає ніж застерігаючися правил.

      Дмитро Кислиця ще подає приклади дієслів як "сяючий, благаючий". Проте це помилково. Гм, частково, бо Кислиця не уклав зазадничо підручник як Синявський свій довідник і свої мовознавчі розгляди, а Кислиця обмежився "уживаною" мовою, не перепитуючи. Та, на жаль, такі види вживали якраз на письмі, тому він їх навів.

      Проте за мовознавчим підходом, немає глузду, ствроюючи з дієприслівної подоби дієприкметник. Як і ми не творимо з прислівника прикметника, а навпаки. Тим більше, що прислівники мають властивість невідмінюваности. Тим паче, що дієприкметники створюються з дієслів, на що доказує вже самоназва, а вони не різновидом від дієприслівників.

      Ще до дієслова спадати.

      дієслово - дієприкметник - прикметник
      спадати - спАданий - спаднИЙ

      Як помітно, тут не можна додати вставну голосівку -е-. Звідки й не підходить за тим способом розрізняти. Це дуже притаманно для створення українських слів, тим паче для пристосування наростків при дієсловах. Тут відбувається плинний перехід, який обумовлюється можливостями.

      Звідки раз означає додаток голосівки -о-, чи слово доконане або недоконане:

      влаштувати - доконане
      влаштовувати - недоконане

      От, не можна ж творити з пня -вдашт- дієслово на подобу "влаштити", "влаштати". Хоча, загально, додаток вставної голосівки -о- передає значіння посилености. От, це дуже тонка гра, яка обумовлюється можливостями, не порушуючи товк, який виходить з вихідного пня.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.03 | Hoja_Nasreddin

        Ого лишень для того, хто не бачив графіків функцій

        >Тепер, виходячи з змісту, ставиться взагалі запитання, чи Вами наведені слова можна так пристосувати в математиці. Уявіть собі числа спадають? От, скоріше числа зменшуються.

        Коли Ви ті поняття застосовуєте (чи вивчаєте, чи намагаєтеся відчути), Ви малюєте ГРАФІК ФУНКЦІЇ. А там підходить саме спадання та зростання, і аж ніяк не зменшення чи збільшення.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

          Re: Графік функції?

          Ви про поділку чи про математику?

          Я вже все виклав. За моїми викладами можете самі знайте розв'язки, коли так невдало махаєте з своїми функціями :)

          А якби й надалі вживаєте "зростаючі", то це вже ваша функція, яка до укр. мови і, можливо, до науки не стосується :)

          Тим більше, коли щось спадає, то скоріше в протилежному напрямі підіймається, а не росте :)

          Звичайно, бувають спад і зріст, спадає, зросте. Це саме залежить від прикладу. Зростати має в укр. мові таке значіння як прибирати, рости як побільшатися.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

            Re: Графік функції?

            >Ви про поділку чи про математику?
            А Ви про що? Математика для Вас темний ліс, я це розумію (без образ), але поняття функції могли б і знати :).

            >Я вже все виклав. За моїми викладами можете самі знайте розв'язки, коли так невдало махаєте з своїми функціями
            Шановний, звідки стільки пихи й зарозумілости? До чого тут Янукович та його звання проФФесор?

            >А якби й надалі вживаєте "зростаючі", то це вже ваша функція, яка до укр. мови і, можливо, до науки не стосується
            Овва! Такий собі ГайдиДоБайди всі розуми поїв (з'їв) і знає, де як і який термін має бути українським науковим терміном :)

            >Тим більше, коли щось спадає, то скоріше в протилежному напрямі підіймається, а не росте
            То як в кого :)

            >Звичайно, бувають спад і зріст
            Всяке буває :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

              Бач, і на особисте зверне

              Хоча я, ані підметово про Януковича, ані про Вас, а про вашу неспроможність розуміти і передати українською ваше махання з функцією. Саме це предмет спотикання, як Ви орудуєте. Звідки саме виникають оправдані сумніви.

              От, і Янукович махає з народовладдям, наводячи йому незрозумілі приклади з Німеччини, тощо.
        • 2007.04.04 | voyageur

          Чи влаштують вас антоніми "спадні" vs "(-)зростні"?

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | voyageur

            Перепрошую, Гамак знову випередив

          • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

            Re: Чи влаштують вас антоніми "спадні" vs "(-)зростні"?

            зросТні - таке слово мені навіть "у рота не лізе", бо не виглядає на українське за самою вимовою (написанням)

            Ще раз дозволю собі повторити що вже казав: я не питаю, ЯК воно має бути, я ділюся враженням як ДИВНО сталося, що поняття (математичні) тотожні, а українські слова які ці поняття позначають будуються по-різному.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.05 | harnack

              Та отоді: спадні/зросні?

    • 2007.04.03 | harnack

      А як? Спадні/зростні функції?

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.03 | ГайдиДоБайди

        Маєте англійський чи німецький приклад?

        Так можу виводити, проте без запевнення щодо правильности самої поставні/терміну.

        Властиво, за правилом, має бути дієприкметник від спадати СПАДАНИЙ, бо тільки -ти відпадає від дієслівного наростка, замінюючи цього з наростком прикметників, що досить не складне правило, яке цілком відповідає змістові, що вкладено в слові дієприкметник.

        Уперше треба вийти від того, що функції, не ростуть. Це така образна мова, проте неточно і тому не може мати місце в точній науці, чим саме славиться математика.

        Функції збільшують або зменшують, а не ростуть. Звідки не природно, щоб так вилсовитися. Це тільки дозволено в образній мові, пристосовуючи мову, ніби розповідаючи якусь притчу.

        Звідки можна тільки уживати зменшені або збільшені функції.

        Тепер до дієслова рости.

        От, що помічаємо на прикладі:

        дієслово - дієприкметник - прикметник
        пекти - пЕчений - печЕний

        Отже, тут відбувається звична буквозміна. Та знаємо, що -ст- переходить у -щ-.

        дієслово - дієприкметник - прикметник
        рости - рОщена - рощЕна // від іменника
        бити - бИтий -
        "жити - житий - живий"
        мерти - мЕртий - мертвий
        зростати - зрОстаний - зростАний
        ростити - рОщений - рощЕний //Сама подоба як у рости. Хоча рости, росту (а зрощу), ростеш і ростити, рощу, ростиш. Тобто тут треба зважати, щоб зв'язок точно передав, як і до чого.

        Хоча тут треба застерігатися, бо маємо до діла з неперехідними дієсловами, тобто з відповідними тямками. Значить, при таких тямок наголошуєш на прикмету, що росте, що спадає. Тобто вже за товком треба тут перепитуватися, чи саме слід вживати дієприкметник.

        Дмитро Кислиця тим ще викрутився, що вигадав для дієприкметників минулий і майбутній час :), подаючи такі приклади як "діючий" :)

        Ха-ха, коли дивитися на Сердючку, то таку перелицьованість можеш дійсно ще брати як якийсь дійсний стан :)

        Отже, надіймося, що жінки й в майбутньому будуть родити дітей, а не чоловіки :)


        Я це на тому місці не виводжу, бо тепер не маю до цього відповідної наснаги, що обумовлює відповідні передумови. Проте треба Вам застановлятися, що вживання дієприкметників підлягає також правилам. Так само, як пристосовуєш пряму і непряму мову. Якби Ви тільки пристосовуєте непряму мову, то це відразу помічається як неприродне явище та люди на Вас скоса дивляться, здогадуючи своє.

        Отже, людина ходить, самохід їздить. Який глузд тут вживати дієприкметник? Рослина росте. Який глузд тут уживати рОщена рослина?

        Рослина росте під сонцем і дощем.

        Навіщо тут вживати

        РОщена рослина під сонцем і дощем. Гм, очікує день св. Валентина :)

        Усе ж, навіщо тут вживати дієприкметник? Тут було б тільки цікаво дізнаватися, під якими умовами зросла рослина.

        Усе ж, як помічаєте, треба також товково виводити, чому саме вживати дієприкметники. Так само, як і коли вживати пряму або непряму мову.

        От, ще стараюся з прикладом від німецької мови:

        Der Mensch geht / людина ходить
        Gehend ging der Mensch zugrunde / Ходячи, загибала людина
        Der gehende Mensch /

        Саме тут буде скрутно. Тут рад пригадуєш Дмитра Кислицю з його "дієприкметником теперішнього часу". Значить, при подобі дієприслівника замінюєш незмінне закінчення -и з -ий.

        Der gehende Mensch / "ходяча" людина

        З іншого боку треба тоді запитуватися, який глузд дає такий вислів українською:

        Der gegangene Mensch / "Пішовша" людина?

        Тут у німецькій мові скоріше вживають:

        Der Mensch, der gegangen war. Хоча цей вислів значно довший, проте природніше.

        Та коли вийдемо від правильної подоби:

        Der gehende Mensch / ходИта/"хОджена" людина

        То помічаємо, що визначення для такої подоби "ходяча" як теперішній дієприкметник не може відповідати. Тут би відповідало такий вислів як
        ххх прямої дії.

        Усе ж, залишається питання, на скільки це письменно, що створити з подоби дієприслівника дієрпикметника? Саме основна властивість прислівників, що вони не відмінюються. Не говорячи про їх завдання.

        Як упокійний проф. П. Ковалів каже, у його підручнику Граматика Української Мови:

        Прислівники прилягають.

        Він саме визначає речення, що в ньому відбувається, має бути:

        Узгодження, керування, прилягання.

        Так у реченні:

        Великий пароплав підходив до берега повільно

        Узгодження = Великий пароплав підходив
        Керування = до берега
        Прилягання = повільно

        Тож з "ходячий" ми б мали узгоджене прилягання. На скільки це товково?

        Також треба перепитуватися, коли виходимо від подоби прилягання, що узагальнює, тобто безпідметово, причіплювати узгодження?

        Значить, помимо легкого підходу до подоби "ходячий", треба щойно усвідомлювати його правописність чи краще товковість в українській мові.

        При цьому треба ще брати під увагу, що з закінченням -чи утворюють лише дієприслівники з недоконаних дієслів і з -ши від доконаних. Це саме доказує на особливість укр. мови і більше відкидає подобу "-ючий", яка такий зв'язок не має.

        От, чому в українській мові не маємо:
        широко - широкоючий ?
        більше - бідьшеючий?

        От, на цьому прикладі відчувається, що ця подоба не таки природна для укр. мови, а радше має свої основи десь деінде.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.03 | Hoja_Nasreddin

          Re: Маєте англійський чи німецький приклад?

          >Уперше треба вийти від того, що функції, не ростуть. Це така образна мова, проте неточно і тому не може мати місце в точній науці, чим саме славиться математика.
          Отакої. Ростуть ще й як :).
          Англійською, наприклад, increasing function.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

            Re: Маєте англійський чи німецький приклад?

            increasing function

            --------------------------------------------------------------------------------
            increasing function
            (math.), a function whose value increases when that of the variable increases, and decreases when the latter is diminished...
            see increase

            Ага, скільки зрозумів, це стосується до:

            зменшеник = minuend,
            додатник = Summand, addend
            множник = Multiplikator, multiplier
            дільник = dividend
            множеник = multiplikantus

            Як у виразі - спільний знаменник.

            Це дія збільшення або зменшення залежно від знаменника. Тепер тільки не пригадую як кажуть замість Функції.

            От, помітили, що вислів збільшення не точно. У математиці виходять від додання або множення, тощо.

            Знаменник збільшення, зменшення, множення...

            От, математика це точна наука. Тут треба зважати з образною мовою.


            дієслово - дієприкметник - прикметник - дієприслівник
            зменшити - змЕншений - зменшЕний - зменшивши
            зменшати - змЕншаний - ""/зменшАний - зменшаючи
            зменшувати - змЕншуваний/зменшОваний - зменшЕний/зменшувАний - зменшуючи
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

              Не бачу твердження :)

      • 2007.04.03 | Hoja_Nasreddin

        Я не про те, як? А про цікавий факт:

        математичні поняття - майже тотожні (менше/більше), слова
        спадати/зростати майже однаково виглядають і вимовляються, а коли пишемо ЯКИЙ? то в одному випадку -НИЙ а в другому -ЮЧИЙ.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

          От, тут подав подальше пояснення

          http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1175623661&first=1175631827&last=1172059861

          Вони саме не подібні, бо вид "ючий" як дієприкметниковий наросток немає ніяких виправдань.

          Вони його вживають, калькуючи, не виходячи від укр. мови.

          Ми маємо безпідметову подобу для дієприслівників. Та прислівники, дієприслвіники прилягають, а не узгоджуються.
      • 2007.04.04 | Сергій Вакуленко

        Re: А як? Спадні/зростні функції?

        ВОЗРАСТАЮЩИЙ матем. ЗРОСТАЛЬНИЙ

        Микола Зубков. Новий російсько-український політехнічний словник. 100 000 термінів і термінів-словосполучень. – Харків: Гриф, 2005. — С. 82.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

          Re: Аг, Ви з вашими слівниками і

          радянською "наукою".

          Чому не підійдете мовознавчо?

          Зростальний не дієприкметник, а відносний прикметник. Тобто це не ті самі частини мови. Коли таки замінюєте частини з іншим правописним значінням, то треба це Вам викласти. Бо, таким чином, це пахне навмисним зросійщенням, що злочином.

          З почуття казав би, що:

          ВОЗРАСТАЮЩИЙ = розрОстаний, що дієприкметником від розростати.

          Надіюся, що впізнаєте свої чорні діла та в майбутньому поправитесь, замість тут по свавільному зросійщенню побудувати свої немовозначі тереми. Як це було, фігня чи філілогоґ :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | Сергій Вакуленко

            Відчепіться Ви з Вашими "чорними ділами". Набридло.

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

              Це той виападок, коли я ЦІЛКОВИТО на Вашому боці :)

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

                Re: Ну, так,

                Приємного смороду на тому боці, як то чемні люди кажуть.
            • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

              Re: Ага, леґіон біситься

              фігню утирає, замість покаяится, бо душу не має.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

                Чи то не ПравдуКажучи ся перевтілив на ГайдиДоБайди :)

                Тільки кгбісти та москалі полюбляють вішати ярлики. а також такий собі ГДБ=ПК, еге-ж бо :)
                До речі, більше Ваших повідомлень не читатиму, то так, до відома :).
              • 2007.04.04 | Сергій Вакуленко

                Купіть граматику, вчіть українську мову.

                ГайдиДоБайди пише:
                > фігню утирає, замість покаяится, бо душу не має.

                "Фігню утирає" — чистий москалізм.

                "Душу не має" — взагалі невідомо по-якому. По українському — ДУШІ НЕ МАЄ.

                Коли вивчите, будете розпатякувати.

                А наразі жодного українського речення докупи скласти не можете.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.04.05 | ГайдиДоБайди

                  Re:От, і продовжуєте

                  свою фігню нафілологігікувати, замість набратися мужністю, обіймаючи мовознавство, щоб стати повноцінною людиною.

                  Звісно, корито Вам це визвольне обіймання не обіцяє, пане чиновнику, таваріщу :)

                  Родовий відмінок доказує на частковість. Знахідний відмонок у повній мірі :)

                  От, де неподОлана межа проміж сталінським поклонінням вавилонської давнини і живою подобою, яка підбито глуздом життя, живим правилом :)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.04.05 | Сергій Вакуленко

                    Re:От, і продовжуєте

                    Пане Бернде,

                    годі гавкати! Ми з Вами вже один раз були зійшлися в суперечці.

                    Тепер наслідки будуть ті самі, що першого разу.

                    ГайдиДоБайди пише:
                    > свою фігню нафілологігікувати, замість набратися мужністю, обіймаючи мовознавство, щоб стати повноцінною людиною.
                    >
                    > Звісно, корито Вам це визвольне обіймання не обіцяє, пане чиновнику, таваріщу :)
                    >
                    > Родовий відмінок доказує на частковість. Знахідний відмонок у повній мірі :)

                    Читайте граматику. Там написано, зокрема, котрий відмінок вживається при запереченні.
                    >
                    > От, де неподОлана межа проміж сталінським поклонінням вавілонської давнини і живою подобою, яка підбито глуздом життя, живим правилом :)

                    В оцьому реченні знову ж два відмінки (щонайменше) вжито за правилом, поширеним хіба що в божевільні.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.04.05 | ГайдиДоБайди

                      Аг, надалі відсахаючись, обвинувачуєте

                      Це саме прикметно.

                      Я не обвинувачую, а замічаю, що пахне та звідки той запах походить.

                      От, і основне завдання правила, це не веління государя, а доказує на глузд, чому саме.

                      Звідки, Ви не маєте на увазі підручник, а навелільник государя, який займається вбиванням, знасилуванням, катуванням, бо це його вироджена істота.

                      При цьому вийдемо від правопису. Значить, суть не в запереченні, а коли вживати "не має" і коли "немає".

                      Немає - має первісне значіння відсутности. Тобто, за німецьким прикладом - es gibt nicht.

                      Та заперечна частка "немає" вимагає узгодження з родовим відмінком. Тут збігається його вживання з прийменником. Властиво, вживаємо його як прийменник. Та прийменники узгоджують за сталими відмінками, які, одначе, підлагють переданому змислові.

                      За відмінками і значінням. Саме значіння обумовлює, що прийменник МІЖ раз вимагає знахідний і раз орудний відмінок.

                      Та прийменник/заперечна частка НЕМАЄ вимагає тілки родовий відмінок. Це не простий наказ, а за тим сховається мовознавчий глузд, що керує, коли саме його вживати.

                      От, тому й вживаємо "НЕМАЄ" і "НЕ МАЄ".

                      Звідки, маю хату

                      не маю хату, хату не маю.

                      Немає хати.

                      Це передає різний зміст, що саме керується правилом, коли вживати родовий і коли вживати знахідний відмінок.

                      Немає хати, не означає, що взагалі немає хат на світі. Та коли кажу НЕ МАЮ ХАТУ, то це означає, що цілком не посідаю хату. Тобто це керується тим, що я не маю, а не до того, що хати взагалі на мають.

                      Це правило дуже послідовно.

                      От, хочу кави, п'ю кави. А коли кажу, що хочу каву, то хочу всю каву, від тої кількости, що предметом розмови.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.04.05 | harnack

                        Цікавий глузд: не маю [отой] хліб/хліба + немає хліба?

                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.04.05 | ГайдиДоБайди

                          Re: Цікавий глузд: не маю [отой] хліб/хліба + немає хліба?

                          Це так випливає

                          Немає хліба.

                          Це може означати, що в варільні/кухні немає хліба. От, жінко, немає хліба, за хвильку вискочу і куплю.

                          Не має хліб. От, треба голодувати. Не має хліб, от, безхліб'я.

                          Не маю хліб, а, може, сусід має.

                          А це не означає що з дієсловом мати тільки вживати знахідник.

                          От, маю хліба. Значить, маю чогось їсти, а не ввесь хліб у країні, наприклад.

                          Тут ще діє, що хліб, це іменник з гуртовим значінням.

                          Звідки вийде інший зміст чи радше це служне уточнення, коли висловлювати, що буханець або хлібину не маю. А хіба півхлібини ;)

                          Треба й зворотно зважати, коли так висловлюватися:

                          Ні однієї хлібини не маю. //Бо це означає частину від загальної чи уявної/припущеної кількости.

                          Звідки не природно висловлюватися:

                          "Ні одну хлібину не маю". //Бо тут за змістом вийде, що покликаються на частину, бо ж ніхто посідає всі хлібини, що на світі.

                          Хліба немає, от треба придбати
                          Не має хліб, скоріше за все прийдеться кору їсти.

                          Звичайно, у зросійщеному оточенні не рідко почувати, коли хтось замовляє:

                          Прошу, одну каву..., тощо

                          От, це треба розуміти як зросійщення, зникання укр. мови. Хоча ніби розмовляють українською, проте не керуються українською.

                          Прошу кави
                          чи
                          Прошу однієї кави //Що властиво зайво та відповідно звучить.

                          Інша річ, коли замовляти

                          Три кави, прошу

                          Прошу, шість разів кави

                          :)
                      • 2007.04.06 | Сергій Вакуленко

                        А Ви скиньте німецькі окуляри

                        то й українська мова Вам инакше явиться.

                        ГайдиДоБайди пише:

                        > Немає - має первісне значіння відсутности. Тобто, за німецьким прикладом - es gibt nicht.

                        А зрештою, за німецьким прикладом по ES GIBT NICHT має йти AKKUSATIV:

                        Es gibt nicht EINEN Menschen, der gut genug wäre, von sich aus in den Himmel zu kommen.

                        http://www.lichtarbeit-verführung.de/heil.html

                        Я ж Вам радив українську граматику читати, не німецьку (хоча Ви, либонь, і ТІЄЇ до пуття не знаєте).
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.04.06 | ГайдиДоБайди

                          Хто сахається рідного слова очиці

                          Узамін за латинське рабство, той поклоняється не рідному народові, а плазом, гидко-бридко, підлабузнюється до кремлівського мрякобісся.

                          Гм, а чому в німецькій мові кажуть - es gibt nicht з знахідником?

                          Чому німецька мова знає лише 4 відмінки, а не 7?

                          Та ці відмінки сутньо не навчають. Їм ж сутньо не навчають слова за відмінками, а тільки навчаються правильно вживати родівники.

                          От, тому, що німецька мова вже спрощена мова. Та хто знає. Відомо, що фінські мови не мають таки відмінювання. Значить, можна й вийти від певного сплаву.

                          З тим прикладом самі довели, що Ви філігігілогоґом, а не українець або людиною з мовознавчим підходом.

                          Бо, іншим разом, зацікавилися б, чому німецькою висловлюють:

                          Einen Kaffee bitte. Уже звучання Ein Kaffee bitte, узагалі не звучить. Значить, тут німець уже немає вибору, бо ein Kaffee bitte звучить за тим, що ніби якийсь росіянин замовляє, а не українець з виробленим слухом милозвучности. Усе ж таки, німці й так само замовляють - Ein Kaffee bitte. Einen Kaffee bitte, це німецькою висловлюють уже з притисканням, наголошуючи. І тут можна вийти від особливости, одначе, не конче.

                          Звідки, у моїх попередніх відгуках, іде мова про питомість української мови.

                          Тим основніше, що хоч німецька мова знає 4 відмінки, одначе, ними тільки прибічно керується. Значить, німецький мовець не керується відмінками. Німець, за відчуттям додає, той або той родівник, що не значно відрізняється. Значить, різниця звучання передає німець тільки з неозначеним родівником "ich möchte EINEN Kaffee". Та цей родівник не дає німецькому мовцю взагалі можливість, щоб розрізняти між родовиком і знахідником.

                          Усе ж таки, у німецькій мові також знають різниці, коли володіти німецькою, а не світити російським мрякобіссям.

                          Ich möchte (хочу чого) jenen/diesen (jenes/dieses Stück)Kuchen. //Родовик, вибираючи частину від вибору
                          Ich möchte dieses Stück Kuchen. //Родовик, вибираючи частину від вибору

                          Наголошуючи, що я хочу тільки те, не беручи під увагу вибір:

                          Ich möchte den Kuchen(, da) (nur den/тільке те/того)

                          Проте німець тут не розрізняє, чи "den" означає родовик або знахідник.

                          Значить, німець за відмінюванням не відрізняє. Він за почуттям додає різні родівники(Artikel), проте це не для розрізнення відмінків, а за звучанням.

                          Звідки, коли німець розрізняє, що він хоче лише частину, то він це описує.

                          Ich möchte eine Tasse Kaffee. //Та тут він не вибире поміж чашами/горнятками :)

                          Ich möchte den ganzen Kaffee.

                          Ви, очевидячки, знехтуєте особливостями різних мов і їхні мовні знадіб'я.

                          Та саме в цьому й річ.

                          Німець так само розрізняє, він тільки має інші мовні засоби, щоб цього висловлювати, виходячи з питомости цієї мови.

                          Ще раз:

                          Es gibt keine Gerechtigkeit.

                          Бачите, тут навіть уживають називник. Was gibt es nicht? Хоча Ви стверджуєте, що німець мав би тут вживати "keinen" :)

                          Знаєте, справа й така, що, залежно від роду іменника, переплітаються родівники, бо ж родівник узгоджується також іменником, не маючи окремого закінчення для роду. Та рід іменників у Німецькій мові взагалі дуже довільним, що саме доказує на відповідний стан німецької мови.

                          От, керування родівником, а не відмінюванням вимагає інший підхід. Родівник же не служить у латинських мовах як головний показник відмінків. Родівник (Artikel) виконує це завдання прибічно, доказуючи на рід іменника.

                          Звідки в англійській мові вживають для розрізнення "a" і "the". У німецькій мові відповідно, беручи під увагу особливості нім. мови.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2007.04.08 | Сергій Вакуленко

                            Щоб не плодити дурниць, менше пописуйте, більше почитуйте

                            ГайдиДоБайди пише:
                            > Узамін за латинське рабство, той поклоняється не рідному народові, а плазом, гидко-бридко, підлабузнюється до кремлівського мрякобісся.

                            Якщо це про мене, то я не маю звички крму-небудь поклонятися.


                            > Гм, а чому в німецькій мові кажуть - es gibt nicht з знахідником?
                            >
                            > Чому німецька мова знає лише 4 відмінки, а не 7?
                            >
                            > Та ці відмінки сутньо не навчають. Їм ж сутньо не навчають слова за відмінками, а тільки навчаються правильно вживати родівники.

                            Відмінки сутньо не навчають хіба тільки гайдиків-байдиків. Я вже не знаю, чи гайдики-байдики навчилися вживати родівники, а от навчитися відмінків їм не судилося.

                            >
                            > От, тому, що німецька мова вже спрощена мова. Та хто знає. Відомо, що фінські мови не мають таки відмінювання.

                            Якщо 14 відмінків фінської мови то "нема відмінювання", то скільки ж їх треба, щоб відмінювання було?


                            > З тим прикладом самі довели, що Ви філігігілогоґом, а не українець або людиною з мовознавчим підходом.

                            Видно, що об голову гайдиків можна розбити всі байдики.

                            >
                            > Бо, іншим разом, зацікавилися б, чому німецькою висловлюють:
                            >
                            > Einen Kaffe bitte. Уже звучання Ein Kaffe bitte, узагалі не звучить. Значить, тут німець уже немає вибору, бо ein Kaffe bitte звучить за тим, що ніби якийсь росіянин замовляє, а не українець з виробленим слухом милозвучности. Усе ж таки, німці й так само замовляють - Ein Kaffe bitte. Einen Kaffe bitte, це німецькою висловлюють уже з притисканням, наголошуючи. І тут можна вийти від особливости, одначе, не конче.

                            Та не скаже німець ані "einen Kaffe", ані "ein Kaffe". Бо мусить сказати "einen KaffEE".

                            Was гайдик-байдик schreibt, ist übrigens kalter Kaffee...


                            > Звідки, у моїх попередніх відгуках, іде мова про питомість української мови.
                            >
                            > Тим основніше, що хоч німецька мова знає 4 відмінки, одначе, ними тільки прибічно керується. Значить, німецький мовець не керується відмінками. Німець, за відчуттям додає, той або той родівник, що не значно відрізняється. Значить, різниця звучання передає німець тільки з неозначеним родівником "ich möchte EINEN Kaffe". Та цей родівник не дає німецькому мовцю взагалі можливість, щоб розрізняти між родовиком і знахідником.
                            >
                            > Усе ж таки, у німецькій мові також знають різниці, коли володіти німецькою, а не світити російським мрякобіссям.

                            Гайдик-байдик sollte also sein Deutsch ein bisserl verbessern, damit er nicht als ein moskowitischer Obskurant glänzt.


                            >
                            > Ich möchte (хочу чого) jenen/diesen (jenes/dieses Stück)Kuchen. //Родовик, вибираючи частину від вибору
                            > Ich möchte dieses Stück Kuchen. //Родовик, вибираючи частину від вибору
                            >
                            > Наголошуючи, що я хочу тільки те, не беручи під увагу вибір:
                            >
                            > Ich möchte den Kuchen(, da) (nur den/тільке те/того)
                            >
                            > Проте німець тут не розрізняє, чи "den" означає родовик або знахідник.


                            > Значить, німець за відмінюванням не відрізняє. Він за почуттям додає різні родівники(Artikel), проте це не для розрізнення відмінків, а за звучанням.

                            Dem гайдик-байдик haben sie wohl was in den Kaffee getan?


                            > Звідки, коли німець розрізняє, що він хоче лише частину, то він це описує.
                            >
                            > Ich möchte eine Tasse Kaffe. //Та тут він не вибире поміж чашами/горнятками :)
                            >
                            > Ich möchte den ganzen Kaffe.

                            Und was geschieht, wenn der ganze Kaffee dem гайдик-байдик dann hochkommt?


                            > Ви, очевидячки, знехтуєте особливостями різних мов і їхні мовні знадіб'я.
                            >
                            > Та саме в цьому й річ.
                            >
                            > Німець так само розрізняє, він тільки має інші мовні засоби, щоб цього висловлювати, виходячи з питомости цієї мови.
                            >
                            > Ще раз:
                            >
                            > Es gibt keine Gerechtigkeit.
                            >
                            > Бачите, тут навіть уживають називник. Was gibt es nicht? Хоча Ви стверджуєте, що німець мав би тут вживати "keinen" :)
                            >
                            > Знаєте, справа й така, що, залежно від роду іменника, переплітаються родівники, бо ж родівник узгоджується також іменником, не маючи окремого закінчення для роду. Та рід іменників у Німецькій мові взагалі дуже довільним, що саме доказує на відповідний стан німецької мови.
                            >
                            > От, керування родівником, а не відмінюванням вимагає інший підхід. Родівник же не служить у латинських мовах як головний показник відмінків. Родівник (Artikel) виконує це завдання прибічно, доказуючи на рід іменника.
                            >
                            > Звідки в англійській мові вживають для розрізнення "a" і "the". У німецькій мові відповідно, беручи під увагу особливості нім. мови.

                            Сім мішків гречаної вовни. Шкода мови сперечатися.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2007.04.08 | ГайдиДоБайди

                              Re: Бачите, як довго берете мене підметом

                              Виправдовуючи свої чорні діла, то з Вас нічого не вийде.

                              Тим більше, що мої мішки повно гречки вартують золотом, а ваші пусті слова смердять лише гнилою ковбасою.

                              Принаймні зрозуміли, що я про Kaffee, а не про чай, що для Вас уже великим подвигом. Ой, перепрошую, багато зміниться, коли німець замовляє - ein(en) Tee.

                              От, бачите, мій недогляд не спотворює мій цінний зміст, а ваші відгуки, це одинокий пістряк виродженої людини.

                              З тим і викриваєте, навіщо й відгукаєтеся. Саме не тому, що по суті, бо ваше завдання полягає в свавільному зросійщенні. Ви лукавою людиною, Ви в пекло не гріхопали, а ви його частиною.

                              Та бажаю Вам у пеклі приємного перебування. Звісно, не завидую Вам.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2007.04.08 | Сергій Вакуленко

                                Хто б гайдика-байдика похвалив...

                                ... якщо він сам себе не похвалить?


                                ГайдиДоБайди пише:

                                > От, бачите, мій недогляд не спотворює мій цінний зміст, а ваші відгуки, це одинокий пістряк виродженої людини.

                                P. S. Гайдикові-байдикові і лічби повчитися не зашкодить, бо його "недогляд" напевно не в однині.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2007.04.08 | ГайдиДоБайди

                                  Re: От, прочитуйте і накипіть або краще набирайте мудрости

                                  Саме мудрість уберігає від безмежного падіння та, часами, чудом і крижі випростають людину, позбувшися зайвого тягару. :)

                                  Ваші причіпки не таки виразником вашої ницькости, а тут відбивається ваше самовладне присвоїння. Властиво, Ви тільки тим і займаєтеся, щоб кладати самовладний світогляд в укр. мову.

                                  Самовладний світогляд означає наказування, не перепитуючися. Саме наказування служть тільки задля того, щоб позбуватися спроможности перепитувати. Звідки втратили цілком спроможність як до чогось незалякувано дійти.

                                  Звідси можна пояснювати ціле ваше поступування. Це перероджується до такого самотічного виродження, що навіть у разі відсутности навелільника, то вибираєте собі такого, узамін заглядаючи в якийсь чужомовний слівник. А пристосовуєте це заглядання в чужий слівник, як прямий наказ самовладця.

                                  Тому ваша причіпка щодо мого недогляду "Kaffe" викриває в дійсності ваш внутрішній страх, щоб не так виконувати наказ государя, як він його навелів. Та як же виконувати самовільний наказ государя, який глузду немає? От, відповідь знайшли в вашому запобіганні, у вашому підлабузництві, щоб уберігатися покарання.

                                  Звісно, самостійна людина, знайшла б собі інший і надійно-вислідний вихід. Вона б попросто, гульк, усунала безглуздого (наказ-увати)наказівника, тобто государя. Та щоб такі залякані прислужники як Ви не дійшли на таку думку, прищепили їм страх перед написанням "Kaffe".

                                  А знаєте, я хіба 20 років тому останній раз написав Kaffee. Тому мені ваша причіпка хоч ходором. Та написання такого слова в німецькій мові вимагає якраз того, щоб його написати з живої пам'яті, бо його написання дуже довільним та не керується природним правилом. Тому кожна людина, яка довгий час не написала Kaffee, то вона легко допускає такий недогляд.

                                  Це аж ніяк не пов'язано з мовознавством, а скоріше з присвоїнням. Та мені Вас жаль, що культивуєте в собі виляння песика, якого похвалив його пан.
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2007.04.09 | Сергій Вакуленко

                                    Поясніть іще й німцям, що вони, недотепи, не знають, як Kaffee

                                    писати.
                                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                    • 2007.04.09 | ГайдиДоБайди

                                      Re: Задля цього

                                      бракує мені ваше присвоїння.

                                      Та коли прочитувати мої відгуки, то не виникає сумніву, що Гайди До Байди не тільки знає, як замовляти кави німецькою, а Гайди До Байди також знає як це слово написати.

                                      Між іншим, з ваших відгуків вийде тільки, що Ви не володієте українською. Ви навіть не знаєте, як прості прийменники вживати. Ви увесь безпорадними, бо живете в Радянському Союзі, замикаючися добровільно в таку в'язницю. Ваша ворожість до української мови притаманно зросійщеним ЗМІ в Україні.

                                      Та вільним українцям таке "знання" не розуміти. Гадаю, що тут також досвідчений душівник безпорадним, як довго він не має можливість, щоб Вам відрізати легкий доступ до горілки і запаморочних речовин. Не говорячи про спокуси посади, яку отримали завдяки російським злюкам, знасилівникам і вбивцям.

                                      Дійсно цікаво, з моїх відгуків не вийде, що німець не знає. Та я розмовляю з німцями німецькою. Здається, у цьому зв'язці прийшлося б мені не тільки співчутливо зареготати, коли б старалися спілкувати німецькою, а саме й українською. Тим більше переконався, що й росіянин поставляється до Вас з співчуттям, коли з ним розмовляєте російською, якою Ви так просоталися і її так знаєте, а нею не володієте. От, скільки про ваше знання, яке осиротіло сновидіє в вашому черепі.

                                      Отже, ніяка причина, що тут все перевалити на Януковича, бо він тут скоріше жертвою вашого підлабузництва.

                                      Чогось пригадуєте мені радянські часи, коли постійно проповідували Капітал, а нарід постояв у нескінчених рядах за шматок хліба, що в урожайній Україні чималим мистецтвом, щоб аж дійти до такого знання :)
                                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.04 | Hoja_Nasreddin

          Re: А як? Спадні/зростні функції?

          >ВОЗРАСТАЮЩИЙ матем. ЗРОСТАЛЬНИЙ
          Тобто, вважаєте, що так термін звучить ліпше?
          А тоді, чи не кортітиме поміняти спадний на спадальний?

          З цього приводу, ще про одне математичне поняття (і відповідно термін):
          Англійською: contracting mapping (contraction mapping, contractive mapping)
          Російською: сжимающее (іноді - сжатое) отображение

          Українською: я вважаю, що найвдалішими є СТИСНЕ, СТИСКАЛЬНЕ (також СТИСЛЕ) ВІДОБРАЖЕННЯ.
          Але, ясна річ, не раз чув таке: СТИСКАЮЧЕ ВІДОБРАЖЕННЯ, що особисто мені ріже вухо і смердить кацапською калькою.

          Отже, СТИСКАЛЬНИЙ та ЗРОСТАЛЬНИЙ виглядають дуже подібно, але цікаво, що такого терміну як ЗРОСТАЛЬНИЙ не чув НІКОЛИ.
          І я говорю про Львів, а не про Харків, Одесу чи Київ (жодної пихи, так воно є, на жаль).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | ГайдиДоБайди

            Re:Буває різиця між скороченням і стисненням

            Хоча буває ще прикметник СТИСЛИЙ :) Стисло висловлюватися... Contraction пов'язуєш скоріше з звуженням. Його вживають у значінні скорочення, обмеження. Правду кажучи, стосовно математики не маю відповідний приклад. Britannica.com mapping in mathematics, a function f between two topological spaces A and B that is continuous, meaning that the function sends points that were close together in A to points that are close together in B. See function. Britannica Concise Encyclopedia function In mathematics, an expression, rule, or law that defines a relationship between one variable (the independent variable) and another (the dependent variable), which changes along with it. Most functions are numerical; that is, a numerical input value is associated with a single numerical output value. The formula A = πr2, for example, assigns to each positive real number r the area A of a circle with a radius of that length. The symbols f(x) and g(x) are typically used for functions of the independent variable x. A multivariable function such as w = f(x, y) is a rule for deriving a single numerical value from more than one input value. A periodic function repeats values over fixed intervals. If f(x + k) = f(x) for any value of x, f is a periodic function with a period of length k (a constant). The trigonometric functions are periodic. See also density function; exponential function; hyperbolic function; inverse function; transcendental function. ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ .............................................. У ділянці математики передають німецькою анг. mapping саме з словом die Abbildung. Звідки російське відображення. ....................................... Німецьке слово die Abbildung передають у словнику Deutsch-Ukrainisches Eltektronisches Wörterbuch, Михайло Савчук, Мюнхен 1981, як: Abbildung = образ, рисунок, відображення, проєкція Хоча тут, за змістом, ставиться дійсно запитання, чи не краще ближче вийти від англійського слова mapping в ділянці математики, що по-моєму точніше. Значить зв'язати. Хоча в радянських англо-українських слівниках передають to map тільки в зв'язці з тямками мапа і відображення. Навіть, у New English-Ukrainian Dictionary, Чумацький Шлях. Гадаю, що це пряме калькування з російських слівників. To map уживається широко в значінні чогось зв'язати. У самочислівній галузі, ось, то мап чогось з drive T:, наприклад. Значить прив'язати до букви Т:, яка стоїть за якесь сховище для даних, тобто запизнище/плиту. ЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮ ЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮ Langenscheidt Technik Englisch-Deutsch mapping (allocation, distribution of data) • Mapping n -------------------------------------------------------------------------------- (of topography etc.) • Kartierung f -------------------------------------------------------------------------------- (of graphics; projection of a bitmap on a 3D body) • Mapping n prakt ; Projektion f form ; Abbildung f -------------------------------------------------------------------------------- pract • Picture-Mapping n ; Surface-Mapping n ; Oberflächenprojektion f form ; Mapping n prakt -------------------------------------------------------------------------------- (distribution of several samples on keyboard zones and velocity zones) • Mapping n -------------------------------------------------------------------------------- (surveying) • Kartenaufnahme f -------------------------------------------------------------------------------- • Abbildung f -------------------------------------------------------------------------------- pract (engine management) • Kennfeld n -------------------------------------------------------------------------------- • Kartographie f -------------------------------------------------------------------------------- (UMTS; e.g. of transport channels to physical channels) • Abbildung f Ще треба знати: Britannica.com topological space in mathematics, generalization of Euclidean spaces in which the idea of closeness, or limits, is described in terms of relationships between sets rather than in terms of distance. Every topological space consists of: (1) a set of points; (2) a class of subsets defined axiomatically as open sets; and (3) the set operations of union and... От, closeness or limits. Отже, моя заввага щодо скорочення, скорочене і стиснення, тобто згущення відповідає. Щодо відносноприкметникового наростка -альний. О. Синявський наводить його таким, що його українці переважно пристосовують до слів чужомовного походження. Хоча тут треба також зважати. Хоч Синявський подає такий приклад: діяльний. Проте ми маємо широковживане слово ДІЯЛЬНІСТЬ. Тобто тут тільки виходити від дієслова діяти було б помилково, коли це так просто пристосовувати загальним чином. Працю Синявського (зібрані статті)"Норми Української мови" можна знайти і перевантажувати в помережі. con·trac·tion [kən'trækʃn] s. 1. Zs.-ziehung f; 2. LING Ver-, Abkürzung f; Kurzwort n; 3. Verkleinerung f, Einschränkung f; 4. Zuziehung f (Krankheit ); Eingehen n (Schulden ); Annahme f (Gewohnheit ); 5. contractions pl. MED Wehen pl.; the contractions are coming strong die Wehen sind stark. © 2005 Langenscheidt KG, Berlin und München Military English-Ukrainian Lingvistica'98 dictionary contraction (n) звуження; звужування Technik Englisch-Deutsch contraction • Verengung f -------------------------------------------------------------------------------- (physical or abstract; e.g. in a metal bar or magnetic field) • Einschnürung f ; Einschnürungsstelle f ; Verengung f ugs ; Zusammenschnürung f rar -------------------------------------------------------------------------------- • Kontraktion f -------------------------------------------------------------------------------- (gen.; e.g. due to cooling) • Volumenkontraktion f ; Volumenschwindung f ; Schwindung f -------------------------------------------------------------------------------- (before mold, during solidification) • Schwindung f ; Verarbeitungsschwindung f (c) 2002 Langenscheidt Fachverlag GmbH, München American Heritage Dictionary contraction con·trac·tion (kən-trăkshən) n. The act of contracting or the state of being contracted. A word, as won't from will not, or phrase, as o'clock from of the clock, formed by omitting or combining some of the sounds of a longer phrase. The formation of such a word. Physiology. The shortening and thickening of functioning muscle or muscle fiber. A period of decreased business activity. Бажаю багато успіхів
          • 2007.04.08 | Сергій Вакуленко

            Re: А як? Спадні/зростні функції?

            Hoja_Nasreddin пише:
            > >ВОЗРАСТАЮЩИЙ матем. ЗРОСТАЛЬНИЙ
            > Тобто, вважаєте, що так термін звучить ліпше?

            Правду сказати, "зростальний" таки звучить ліпше, ніж "зростаючий". Коли нема активних дієприкметників, то нема. До речі, серед сусідніх народів проблему, подібну до нашої, мають румуни: дієприкметник (participiu) у них буває тільки пасивний, і є ще gerunziu (= дієприслівник теперішнього часу). То в них відповідний термін має вигляд "funcţie crescătoare" — з прикметником, аналогічним за будовою до українського "зростальний".


            > А тоді, чи не кортітиме поміняти спадний на спадальний?

            Може, й так, але то математикам вирішувати.


            > З цього приводу, ще про одне математичне поняття (і відповідно термін):
            > Англійською: contracting mapping (contraction mapping, contractive mapping)
            > Російською: сжимающее (іноді - сжатое) отображение
            >
            > Українською: я вважаю, що найвдалішими є СТИСНЕ, СТИСКАЛЬНЕ (також СТИСЛЕ) ВІДОБРАЖЕННЯ.
            > Але, ясна річ, не раз чув таке: СТИСКАЮЧЕ ВІДОБРАЖЕННЯ, що особисто мені ріже вухо і смердить кацапською калькою.
            >
            > Отже, СТИСКАЛЬНИЙ та ЗРОСТАЛЬНИЙ виглядають дуже подібно, але цікаво, що такого терміну як ЗРОСТАЛЬНИЙ не чув НІКОЛИ.
            > І я говорю про Львів, а не про Харків, Одесу чи Київ (жодної пихи, так воно є, на жаль).

            Чи поширеним є термін "зростальний" у Харкові, я не знаю (бо з математикою мене нічого не пов'язує). Пана Миколу Зубкова я особисто теж не знаю (Харків — велике місто), але знаю, що над словниками він працює вже давно й намагається це робити добре.

            Та й загалом, якщо говорити про термінологічну роботу, то в Харкові, як не дивно, вона мало не квітне, причому я чув від кількох "задіяних" фахівців-технярів (у побуті російськомвних), що українська мова, на їхню думку, вможливлює тонші й доладніші термінологічні розрізнення, ніж російська. Хоча й словникової халтури, звісно, не бракує (як і поза Харковом).
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.08 | ГайдиДоБайди

              Уже кращий відгук, одначе, ще не те

              Ви не можете стверджувати, що немає, коли взагалі знехтуєте укр. словотвором і правописом, керуючися радянським мовленням, тобто свавільним зросійщенням, яке розцвіліє на насильстві, юрмовому вбиванні, знасилуванні жінок, чоловіків, малолітків, старших людей.

              Отже, маємо дієприкметник:

              дієслово - дієприкметник - прикметник - дієприслівник
              зростати - зрОстаний - зростАний - зростаючи

              Хоча тут не зрозуміло, чому вийти від недоконаного дієслова з протяжною властивістю?

              Отже:

              зрости - зрОщений - зрощЕний //хоча зрощу, зростеш, проте росту, ростеш. Тут можна дійсно заплутуватися.

              А
              зростити, зрощу, зростиш. Ростити, рощу, ростиш
              зростити - зрОщений - зрощЕний

              Та будьмо обережними, що ЗРОСТАТИ не означає те саме, що РОСТИ. Звідки ціни ростуть, а не "зростають". От, у зворотному вживанні означає зростатися рости докупи, образно сплавляти/топити. Звідки зростати має значення прибирати, прибирає та рости побільшати, побільшає.

              Отже, коли спочатку в викоріненому оточенні не звучить, бо не керуються укр. мовою, то це ще нічого не означає.

              Треба саме тому застановлятися, у таких випадках, щоб якраз не керуватися передсудами, які підло вщепили, під самовільною займанщиною.

              Як на моєму виведенні помітно, то зросійщення керується саме багатоярусовим калькуванням. Звідки не просто вийти від укр. підмету. Як це здійснити?

              З одного боку, можна коріння дуже і дуже обережно пересаджувати на укр. підмет. Одначе, і це ще не те. Щойно коли розкорінюється коріння, яке не пересадили до укр. підмету.
    • 2007.04.08 | Skapirus

      С.Караванський просив не сваритися. І пропонує свій розв"язок

      Розміщую тут на прохання Святослава Караванського його думку.
      До мови з розумом Святослав Караванський

      ДОДАТОК ДО ПОПЕРЕДНЬОГО*

      А що, як назвати спадну функцію – спадай-функція, а зростаючу – зростай-функція? І не шпигати один одного?
      *) Зберігаємо правопис автора
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.08 | ГайдиДоБайди

        Re: Непогано

        Його книжка Секрети Україснької Мови, що колись придбав у Львові, подала для мене поштовх, щоб називати копаний м'яч - КОПАЙМ'ЯЧ, щоб більше співзвучало з словом футбол. Самобутнє слово копайм'яч перевершує цього слова недосяжно.

        Проте щодо даного пристосування, гадаю, що слід брати до уваги, що маємо до діла з наказовим способом.

        Проте щодо згаданої "суперечки", це, заднім числом, кмітливо як по-моєму :)
      • 2007.04.09 | Hoja_Nasreddin

        Дотепно й несподівано, але:

        Терміни (назви, поняття) спадай-функція та копай-м'яч не виглядають на рівноправні, бо якщо у футболі ми той м'яч таки копаємо (зрештою напівмета - його таки копнути), тоді як функція існує незалежно від нашого бажання, ба більше, ми часом воліли б мати справу з функцією з інакшими (або ж і протилежними) властивостями.
        Але тут ще важить безумовно звичка.
        Уявляю собі, якби я розповідаючи комусь якусь теорему (наприклад про границю монотонної функції), почав би формулювання отак: Нехай Ми Маємо Довільну Спадай-Функцію
        (до речі, окрім спадної є також строго спадна функція - отже, мали б строгу(о) спадай-функцію - звучить дещо кумедно).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.09 | ГайдиДоБайди

          Пробі, може хтось перекласти функції Hoja_Nasreddin

          Малощо зрозуміло для українця.

          Же копайм'яч вийде від тямки копаний м'яч, спробі :)

          Та котиполе....

          ААААААААААААААААААААААА - Hoja_Nasreddin, звідкіля походите - ААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

          - какалінка -

          Вертигора, крутислів Hoja_Nasreddin, ааааааааааааааа.

          (Це, ніяким разом, не брати особисто, а це мистецький спосіб висловлювання, щоб трохи розпружувати м'яси)

          Та вже дотикав на початку цієї гілки навколо чого саме крутиться.

          Чогось, якийсь математичний предмет, формула, рівняння має функцію. Звідки зрозуміло, що сама функція не спадає, як ось ціни.

          Звідки цей предмет може спадати, а не його функція, тобто його закон, правило, за яким той керується, що його властивість.

          Це сутньо, щоб цього зрозуміти.

          Тобто ми тут передаємо властивість, звідки потребуємо прикметник властивости. Треба ж передавати властивість, а не стан, у якому бувають.

          Тому:
          спад - спаднИй, спадна функція. Функція сама не спадає.

          От, це дуже просто. Вам слід собі усвідомлювати, чи хочете передавати стан, чи прикмету, властивість.

          От, різні стани передають і навчають у Фізиці. Тут саме стан підметом. У математиці, за правилом, підметом це числа і знаки.

          Коли в математиці про стан, то це визначають не речами, а знаками додання, ділення, множення, кубування/ у кубі.

          Сама Функція в стані не перебуває, а має властивість.

          Як ось закон. Тому кажемо - чинний закон, правоважний закон, застарілий закон. Самий закон ж не виступає як особа. Суддя ж карає за чинним законом. Отож, Вам треба розуміти цю умозірну обставину, щоб відповідно пристосовувати мовне знадіб'я.

          Це все, на те треба зважати. Коли берете це під увагу, то нікому не цікавить з яким відповідником з'ясните, якби не перекручуєте його значення.

          От, а Ви обурюєтеся, коли Вам нагадую, що на груші яблука не ростуть.

          Звідки спадай-функція це дуже образна мова та українцям багато говорить. Такі висловлювання також діють підсвідомо. Та знаємо, що підсвідомо набираємо багато більше ніж свідомо. Значить, такі речі дуже важливо для начвання.

          Хоча щодо вашого прикладу дуже суперечливо, чи саме вживати спадай-функція, бо функція не спадає. Значить, тут щойно не виникає потреба. Звідки, саме підмет обговорення, як Ви розумієте і тут викладаєте слово функція. А не в цьому засобі словотвору.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.09 | Hoja_Nasreddin

            Пробі, коли вже ГДБ ся навчить мови української

            А не перекладатиме в голові з німецької на квазіукраїнську :)

            >Малощо зрозуміло для українця.
            Як для якого :)

            >Же копайм'яч вийде від тямки копаний м'яч, спробі
            буцайм'яч, штрикайм'яч, дерим'яч, крутим'яч, довбайм'яч
            Залежить від того, чи Ви є мініфахівцем у тому чи недоленгою та телезнавцем

            >Та котиполе....
            (пере)котиполе чи (недо)котиполе - чи чути нюанси

            >Hoja_Nasreddin, звідкіля походите
            То надзвичайно важливе питання, і я є щасливий, що не з Німеччини
            Принаймні, мене не стосуються слова Шевченка "Якби то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли..."

            >- какалінка -
            кака-лінк-а (гівно посилання га?)

            >Вертигора, крутислів Hoja_Nasreddin, ааааааааааааааа.
            Власне: верти крути та не марнуй


            >Та вже дотикав на початку цієї гілки навколо чого саме крутиться.
            Почніть з підручника математики
            Але якщо про себе аж такої високої думки, то доведіть такі два тврдження
            1.2*2=4
            2.Колись люди ходили "на чотирьох" (рачки)

            >Чогось, якийсь математичний предмет, формула, рівняння має функцію. Звідки зрозуміло, що сама функція не спадає, як ось ціни.
            Вам невтямки що функція має душу, історію, вік, вдачу? Повторюю, почніть з підручника математики

            >Звідки цей предмет може спадати, а не його функція, тобто його закон, правило, за яким той керується, що його властивість.
            Функція має ТРИ складники, а не один (закон) :)


            >Тобто ми тут передаємо властивість, звідки потребуємо прикметник властивости. Треба ж передавати властивість, а не стан, у якому бувають.
            Чи ж би?

            >спад - спаднИй, спадна функція. Функція сама не спадає.
            Її хтось тягне за вуха, еге-ж бо?

            >От, це дуже просто. Вам слід собі усвідомлювати, чи хочете передавати стан, чи прикмету, властивість.
            Усвідомлюю.

            >От, різні стани передають і навчають у Фізиці. Тут саме стан підметом. У математиці, за правилом, підметом це числа і знаки.
            Де Ви відкопали таке означення математики. Кажу, почніть з підручника.

            >От, а Ви обурюєтеся, коли Вам нагадую, що на груші яблука не ростуть.
            Я не обурююся, бо знаю що ростуть. В мого тестя на яблуні ростуть грушки кількох різних сортів.
            І коли (якщо) Ви збагнете, як то сі стало, то зрозумієте, що не можна молотком стукати по монітору, бо може бути біда.

            >Звідки спадай-функція це дуже образна мова та українцям багато говорить. Такі висловлювання також діють підсвідомо. Та знаємо, що підсвідомо набираємо багато більше ніж свідомо. Значить, такі речі дуже важливо для начвання.
            Я би міг зростай-функцію показати за допомогою середнього пальця, що стирчить догори (властивість чи стан?), решта пальців притиснуті до долоні (стан чи властивість?), гадаю це би було дуже образно і негайно би сіло на підкірку, але чи всі б мене зрозуміли правильно, чи бува ніхто не уздрів у тому обрАзи. В українців уява дуже потужна багата бурхлива (стан чи властивість? чи то не функція) та до того ж поліглот-ична

            >Хоча щодо вашого прикладу дуже суперечливо, чи саме вживати спадай-функція, бо функція не спадає.
            Кілометр пИсання, аби прийти до висновку, який фактично не має стосунку до того пИсання. Правду кажучи ПравдуКажучи :).
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.10 | ГайдиДоБайди

              Як помітно, цілком згоджуєтеся зі мною

              У межах ваших можливостей, коли свідомо пристосовуєте кґбистські підходи, насолодячи тут на здоров'я радянщину.

              Отже, Вам, ані до математики, ані до мови.

              Шкода, що не цікаво прочитувати ваше намазання. Властиво, нічого там прочитувати.

              Порадив би прочитувати мої попередні відгуки. Вони підметово, до мови, викриваючи ваші чорні діла чи радше ваше безпомічне солодіння.
    • 2007.04.11 | jz99

      висхідні

      Hoja_Nasreddin пише:
      > Серед математичних понять є функції, що спадають, і є функції, що зростають (два поняття-близнюки). Цікаво, що перші з них називаються СПАДНИМИ, а другі - ЗРОСТАЮЧИМИ. Чи не парадокс? :)
      Звісно, бажано, щоб парні поняття виражалися однаковими граматичними засобами. Одне з двох: або перший термін міг би бути СПАДАЮЧІ, або ж другий -- ЗРІСТНІ (коли вже від "зростати").

      Можна надати офіційного мовного статусу активним дієприкметникам і ся не мучити.

      Але якщо вже мучитися (бо ж цікаво, і виклик інтелектуальним здібностям, тренування мозку), то чом би не піти далі та й не назвати властивість функцій (послідовностей тощо) збільшувати "висоту" (відстань значення від точки відліку чі вісі координат -- правильно я розумію?) якимсь іншим терміном. Можна навіть залишити слово "зростати", коли йдеться про те, "що функція робить", але [діє/недіє]прикметник утворити/знайти від іншого дієслова. Просто підібрати найвдаліший зі спорідненого поняттєвого ряду, та й по тому. Приміром, від "здійматися" -- ні, не те, від "злітати" -- теж ні, "підвищуватися" -- теж. Можна обікластися словниками і перетрусити всі варіанти, та ось, здається, поки що вже можна й зупинитися, є слово, цілком придатне: "висхідні" :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.11 | harnack

        Дієприкметниково: спадальні/зростальні - пристойненько звучить!

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.11 | ГайдиДоБайди

          Re: Принаймні як поличник :)

          Хоча зрозуміло, що Ви для Кацапостану.

          Для українського роду :)

          спадальні, можете заспокоюватися, тут не натяк на спадальню до пекла :)

          зростальні = зростові
          спадальні = спадові

          Це відносні прикметники. Значить, вони відносяться до вихідного іменника, звідки їх творили.

          От:

          зріст - зростальний/зростовий
          спад - спадальний/спадовий

          Як:
          Функція = функціяльний (дія - діяльний)Звучить немов краще ніж функцієвий.
          закон = закональний:)/законовий

          Передаючи і наголошуючи на прикмету/властивість, яка вийде з вихідного іменника, то вживаємо (мова про українців):

          зріст* = зріснИй (правило, що зайва приголосівка випадає)
          спад = спаднИй

          Функція = функційний
          закон = законний

          *Хоча тут було б краще вживати зрослий чи, принаймні, ще тохи застановлятися, бо в деяких слівниках подають "рісний" з звертанням на "рясний". Хоча маємо рости-росла-росло-ріс. Звичайно, не забудьмо також керуватися тим, що випливає з самої тямки :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.13 | harnack

            "законити": "закональний"?/узаконювати: узаконювальний!

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.13 | ГайдиДоБайди

              Re: Не викручайтеся

              А подайте до цього пояснення. Як ось:

              "законити": "закональний"?/узаконювати: узаконювальний!

              дієслово
              прикметник відносний
              прикметник прикмети
              дієприкметник
              дієприслівник

              законити = ?

              Тут закон окрема тямка. Коли вживати "законити", то це означає, що хтось намагається, щоб іменникові -закон- додати дієслівний наросток. Тобто треба вийти від значіння іменника. Додання дієслівного наростка не створює нову тямку, а тут хочуть передавати дію. Звідки "законити", виходячи з тямки "закон", не передає дію.

              Тепер, залежно від зв'язку мають слова різні значіння. Інший зв'язок може означати, що те саме слово можна вживати як іншу правописну частину. От, як сполучник, або як вставне додання... Значить "і" може раз мати значіння сполучника і раз вставної частки. Тому раз перед і додають протинку/кому і раз ні. тощо.

              У нашому випадку, залежно від зв'язку, можна дієслово "законити" вживати, бо ж сам іменник "закон" це складена тямка з різних частин мови. Це стане зрозуміло, коли собі усвідомити такі тямки як КІН, ПОКІН (прапочаток, тобто точка, що означає початок і кінця).

              Якби говоримо про слово закон, то можу тут звертати увагу на глибокість зросіщення, що тут пов'язано з ранішнім вживанням штучно-книжної мови. Тобто зросійщення тут тільки насадилося.

              Коли собі усвідомлювати українську мову, то слово "закон", у такій подобі, не може бути. Отже, я ще дуже стримаюся, коли тільки вживаю правильну подобу СЛІВНИК, замість безглуздого "словник".

              Значить, мало б бути ЗАКІН, закону.

              От, сприймайте звучання нашої рідної мови:

              Чинний закін

              Та хоч однією миттю відчуваєш як самоповага відгукається :)

              законити = за-ко(і)н-ити = з чогось зробити площу для якогось видовища, театру.

              узаконити може стосуватися до тямки закон.

              У-закон-ити = образно, чомусь дати закон.

              узаконити = дати чомусь правність
              уповажнити/уповноважити = дати комусь уповажнення.

              Бачите, з окремої тямки закон творять похідне дієслово, з зв'язком до вихідного слова. А з окремої дії/тямки (уповажнити) щойно виходить нова тямка уповажнення/уповноваження/уповажник :)

              Це саме вимагає володіння мови, а не просте знання, бо тут переплітаються найрізноманітніші частини правопису.

              Для прикладу вживаю тут правильну подобу ЗАКІН замість закон:

              узаконити - узакОнений - узаконЕний - узаконивши
              узаконяти - узакОняний - узаконЯний/"" - узаконяючи
              узаконювати - узакОнюваний/узаконьОваний - узаконювАний/узаконЕний - узаконюючи

              Як помітно, при цьому словотворі буває ЗАКІН завжди в відкритому складі, у-за-ко-ни-ти, у-за-ко-ня-ти...

              узаконЕний/узаконЯний/узаконювАний = узакональний

              Хоча тут, виходячи з тямки, треба вже дуже вимудрувати, щоб вживати прикметник. Тому, що за тямкою передаєш звичайно стан, то вживаєш цю тямку (звичайно) в подобі дієприкметника. Значить

              узакОнений, узакОняний, узакОнюваний/узаконьОваний.

              Цей приклад придається також, щоб звідси вироблювати мовне почуття.

              чинний закон = прикметник
              узакОнений ххх = дієприкметник

              Чинний закон, як і застарілий закон. Це властивість, бо закон не старіє і не чинить :) А злочинець чинить/скоїть :)

              узакОнений закон, бо його взаконили. Ця властивість не походить з закону. Важливо тут стан, тобто, що взаконили. Хоча безумовно, що стан переходить у прикмету, властивість :)
        • 2007.04.12 | jz99

          спадові/зростові - теж нічогенько

          Спадальні/зростальні - ще й як звучить, але... занадто скидається на "фрезерувальний", "свердлильний", "шліфувальний" (верстат), "бурильний" (про обладнання), "виправдальний"/"звинувачувальний" (вирок), "питальний" (про речення), тобто занадто виразно вчувається орудний, інструментальний відтінок (призначення, придатність для чогось).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.12 | Сергій Вакуленко

            Не зовсім так

            Прикметники на -овий переважно творяться від іменників, на -альний — від дієслів.
          • 2007.04.12 | ГайдиДоБайди

            Re: Мовне відчуття важливо

            Мовне відчуття важливо. Одначе, у цьому не річ.

            Справа в правописності або російській неправописності. Тим більше, що в наших умовах не може бути живе мовне відчуття. З вини зросійщення треба дуже часто дійти через знання і укр. товк, ум, бо іншу можливість не маємо. Уже наші предки виросли в неспрятливих і ворожих обставинах. Відповідно, щоб і тут пристосовувати мовознавче цідило.

            Треба ж соборний правопис розуміти не як уодностайнення, а як початок відтворювати неповтірну мову укр. народу, яка сягає сивих часів, якби вона не пов'язано з першим звуком людини.

            Засаднича справа така, що свавільне зросійщення дуже часто пов'язано з порушенням правописних правил, які відповідають усім мовам. Та, на щастя, знання про правопис можна також отримувати, вивчаючи інші мови. Звідки росіяни не здатні, щоб розрізняти поміж прислівником і прикметником і т. д.

            Тому слід, уперше, собі створити правописний кістяк або снасть. До цього можете тоді додати українські пні, приростки, наростки.

            Український правопис, як і правопис більшости з мов складається з:

            ЗвучнЯ
            словотвір або словотвірнЯ (коли вийти від дієслова словотворити)
            складнЯ

            Правопис викладають у правописниках.

            Мова йде про словотвірнЮ. У цій науці мова про прикметники.

            Справа тепер така, що прикметникове закінчення -альний має значіння відносности, як -чий, -овий. А злочинці з державних установ України пристосовують це закінчення до дієприкметників, тощо.

            З тим, зазадничо, глузують з української мови. Це вже не зросійщення, а цілковите знищення.

            Отже, відносні прикметники:

            формуля - формуляльний,формулєвий // ""
            функція - функціяльний,функцієвий //""
            соборник - соборницький, соборничий //""
            мовник - мовницький, мовничий //""
            заповіт - заповітовий // ""


            Коли ж про прикмету:

            формуля - формульний
            функція - функційний
            соборник -
            мовник -
            заповіт - заповітний

            От, мова про призначення прикметникових наростків. Ще залежить, коли вживати різні наростки при вихідному слові. Так в укр. словотворі важливо, чи вихідне слово від дієслова, іменника, прикметника, тощо.

            У нашому випадку ще дуже важливо, коли про призначення, що це також пов'язано з тямкою даного слова. Отже, хоч можна, проте це не має глузд, що кожному слову дати відносне (близько до присвійного) закінчення або закінчення властивости.

            От, тому тільки соборничий/собоницький, що відноситься до соборника.

            З іншого боку такі слова як закон. Тут треба вже дуже вигадливим бути, щоб знайти речення, у якому б належало вживати законовий.

            Ще маємо різні наростки, що, на жаль, занедбаємо, які доказують на різні ступені, тощо. Одинока праця, що це трохи викладає, це Норми Української Літературної Мови О. Синявського.

            Скільки дізнався, ще дехто з колишніх політв'язнів видає маленькі наклади зошитами про цей предмет. На жаль, тільки побачив раз примірник у Києві та не брав з собою. Від видань Академії Наук треба застерігатися. Це політхитрючники-злочинці і неcвідомі люди. Цих людей поправляти годі. Це було б знущанням. А українська мова не має бути пов'язано з знущанням.

            Помилки можна робити та це також бажано, щоб дійти. Одначе, будучи знаряддям для ворожого світогляду, це злочинно.

            Щодо нашого підмета обговорення. Треба також зважати, на такі випадки як:
            відповідальний - альний

            Бо тут маємо до діла з новою тямкою. Відповідальний, відповідальність. Це нова тямка, яка вже дістала відокремлене значіння.

            Та як ми можемо з жахом дізнаватися, що зросійщення не бере такі мовні зрозумілощі під увагу.

            Так, наприклад, появляються такі спотворені слова як:

            "Перезапускати"

            Це допускають у російському наріччі. Одначе, такого не можна допускати в укр. мові, бо це спотворенням і знівеченням людського ума і духа.

            От, запускаю самочислило/комп'ютер. Значить умикаю.

            Зрозуміло, коли самочислило вже запускано, то його тільки ще перепускають. А "перезапускати" ніякого глузду не передає. Тут знищать образну мову. Ми з тими спотвореннями знищимо нашу спроможність до самостійного уявління, до творчости.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.14 | Іван Сокира

              Гайди-ноДоДупи

              Примітивні коментарі - довгі й нудні. Взагалі пан не є фахівцем у жодній із галузей. Мені ваші дописи нагадують людей, які вирізають статті з газет, і тримають аж до смерті. А ваша зверхність є ознакою непевності і слабості.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.04.21 | ГайдиДоБайди

                Re: :) З тим тхнете лише власною меншевартістю

                А українець, хоч найменший, він пригортається до слабкости Великого Кобзаря, а не до такого лайна :)

                Питоме звучання третьої відміни жіночого роду з закінченням на И у родовику зберігає в собі мовне відчуття і мовну пам'ять, що пригодиться пізніше, щоб усвідомлювати собі наші мовні джерела.

                слабкість
                слабкости
                слабкості
                слабкість
                о слабкосте
                слабкістю
                на слабкості

                Перекручення на ординське звучання, це злочином. Ви тут свідомо скоїте злочин, як НКВДисти, що ходили від села до села, знасилуючи українок.

                Почасти ця питомість зберігається також при словах ніякого/середнього роду:

                плем'я
                племени
                племені
                ...

                вим'я
                вимени
                вемені
                ...

                ім'я
                імени
                імені
                ...

                От, і такі "вийнятки":
                Русь
                Руси
                РСУІ
                ...

                осінь
                осени
                осені
                ...

                любов
                любови
                любові
                ...

                смерть
                смерти
                смерті
                ...

                кров
                крови
                крові
                ...
                Таке відмінювання стоїть на сторожі мовної свідомости, зберігаючи мовну пам'ять. Хто її зневажає задля підлабузництва перед займанцями, щоб на горі власного народу вигідно жити, той поділяє лише професійність повії, як у вашому випадку. Гадаю, що закидуєте слабкість, а в дійсності промовляєте лише до свого власного віддзеркалення. От, і зневажаючи таку питомість, перейшли на перекручення відмінків. Уже не дають кому, а кого... без внутрішньої відрази, бо людина позбавилася мовного відчуття, якби не казати людської гідности.
    • 2007.04.15 | Skapirus

      Ще 2 варіанти від С.Караванського

      До мови з розумом Святослав Караванський

      ДОРОЗВ’ЯЗКА ТА ЩЕ ОДНА РОЗВ’ЯЗКА*

      1. ДОРОЗВ'ЯЗКА Якщо у виразі “строго спадна функція” – слово “строго” значить “круто” або “стрімко”, то “строго спадна-функція” – це “спадай-круто-функція”, якщо ж у виразі “строго спадна функція” – слово “строго” значить “неухильно”, тоді вираз “строго спадна-функція” – це “спадай-гладко-функція”, 2. ЩЕ ОДНА РОЗВ’ЯЗКА “спадна функція”“долубіжна функція” “зростаюча функція”“вгорубіжна функція”
      *) Зберігаємо правопис автора
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.15 | Hoja_Nasreddin

        Re: Ще 2 варіанти від С.Караванського

        Як на мене, дуже оригінальна друга пропозиція.
        Щодо першої: чогось вона мені нагадала німецьку мову - оті довжелезні слова. Не знаю, чи не псуватиме це тих глибинних засад мови української, а саме: неперевершеної мелодійності (милозвучності).
        Крім того, якщо йдеться за спадай-ГЛАДКО-функцію, то поняття гладкої функції ВЖЕ існує.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.15 | Skapirus

          Ага. Мені теж 2-й варіант сподобався



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".