Так що до приходу римлян у Дацію ніде в нас не було садів? Чи може нам треба було питати в імператора як називається то що на деревах в саду росте?
Щось тут не так.
Хвізик пише:
> Георгій пише:
> > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> от козли<
Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця.
Мірко пише:
> Хвізик пише:
> > Георгій пише:
> > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> > от козли<
>
> Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця.
(ГП) Ну так, я обома руками за пeрeкручeну латину. В мeнe свита будe костюм, згода будe консeнсус, нeбeснe тіло, якe обeртається навколо зірки - планeта, самопeр - автомобіль... :):)
2008.02.18 | stefan
Хвізик "у, а за "козла" - відповіш!
Хвізик пише:
> Георгій пише:
> > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> от козли
stefan пише:
> Хвізик пише:
> > Георгій пише:
> > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> > от козли
ненавиджу, коли Вареники обзивають пирогами
2008.02.16 | Мірко
Вдалий приклад - від українського слова варити
А не від німецького кухен, чи латинського culinarius. Тоді чому давний традиційний плід українського села не мав би мати української назви?
Можете мати свої фрукти - тоді коли вареники й пироги стануть кулінариками!
2008.02.17 | jz99
До речі, про варeники і з сиром пироги
А як справжні українці вимовляють Hochland?
маю на увазі рекляму сиру "Хенде хо..." е-е-е... "Хохланд"
(німецьке, то вже ж не "ланд", а "лянд"? а початкове "h" — коли дивитися гісторичні рухомі картинки про хвашистів, там вони там ревуть таки ближче до "гітлер", ніж до "хітлер")
Мірко пише:
> Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
> овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
(ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти...
> (ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти...<
Обидва слова українські. Мені не робить різниці. Аби лише не кулінарики!
А овочі це фрукти по українськи.
Коли знайдете у Шевченка фрукти, тоді особисто перед вами вибачусь.
о́вощ (судя по наличию -щ-, заимств. из цслав.), укр. о́воч, овiчни́к "торговец фруктами", ст.-слав. овошть ὀπώρα (Супр.), болг. ово́ще ср. р. "фрукты, плоды", сербохорв. во̏ħе, словен. оvо̑čjе, чеш. оvосе ср. р. "плоды", слвц. оvосiе ср. р., польск. оwос -- то же. Диал. также о́бош, обо́ш м. "овощи", вятск. (Васн.).
Распространенное мнение о заимствовании из д.-в.-н. оbаʒ "плоды", англос. ofett, ср.-нж.-нем. оvеt -- то же неприемлемо фонетически, вопреки Уленбеку (AfslPh 15, 489; Мi. ЕW 228; Клюге-Гётце 423); см. Преобр. I, 636; Кипарский 253. Герм. формы восходят к *ubata-, откуда ожидалось бы *vъbot-. Широкое распространение в слав. делает совершенно невероятным происхождение из др.-нж.-нем. (ср.-нж.-нем. оvеt), тем более что при этом нужно еще предполагать контаминацию со ср.-в.-н. оbеʒ, вопреки Кипарскому (там же). Невероятно и обратное направление заимствования из слав. в герм., вопреки Бернекеру (у Пайскера 62), Ильинскому (IF 40, 144 и сл.). Слав. слова следует отделять от герм.; см. Маценауэр, LF 12, 180. Возм., исходным является слав. *voksti-, родственное гот. wahsjan, д.-в.-н. wahsan "расти", др.-инд. vаkṣауаti "дает расти", úkṣati "подрастает", авест. vaẋšaiti "растет", uẋšyeiti -- то же, лит. áugu "расту", áukštas "высокий", греч. αὔξω, αὑξάνω "умножаю, увеличиваю, повышаю", лат. auхilium "помощь", галльск. uхеllо-, ирл. úаsаl "высокий"; см. Миккола, Ursl. Gr. 3, 41; Ильинский, IF 40, 144 и сл.; РФВ 76, 248; см. о близких формах Гофман, Gr. Wb. 28; Уленбек, Aind. Wb. 27; Торп 382; Вальде--Гофм. 1, 82 и сл. Следует отделять от я́года, вопреки Ильинскому (там же).
о́вощ (наявність -щ- вказує на можливе запозичення з церковнослов’янської), в українській о́воч, овiчни́к "торговець фруктами", у старослов’янській овошть (Супрасльський літопис), у болгарській ово́ще середній рід "фрукти, плоди", у сербохорватській во̏ħе, у словенській оvо̑čjе, у чеській оvосе середній рід "плоди", у словацькій оvосiе середній рід, у польській оwос — те ж саме. Діалектне також о́бош, обо́ш множина "овощі", вятський діалект (Н.Васнецов «Материалы для объяснительного словаря вятского говора», Вятка, 1907).
Поширена думка про запозичення з давньоверхньонімецької оbаʒ "плоди", англосаксонської ofett (те ж саме), середньонижньонімецької оvеt (те ж саме) неприйнятна фонетично, всупереч Уленбекові («Archiv für slavische Philologie» 15, с.489; F.Мiklosich «Еtymologisches Wörterbuch der slavishen Sprachen», с.228; Клюге-Гётце F.Kluge «Etymologisches Wörterbuch der deutchen Sprache», 12-13, Aufl. von A.Götze. Berlin, 1943, с.423); див. Преображенський «Этимологический словарь русского языка», вип. 1, с.636; Кипарський «Die gemeinslavischen Lehnwörter aus dem Germanischen», Helsinki, 1934, с.253. Германські форми беруть початок з *ubata-, звідки можна було б чекати *vъbot-. Широке поширення у слов’янських мовах робить повністю неймовірним походження з давньонижньонімецької (середньонижньонімецьке оvеt), тим більше що при тому треба ще припускати контамінацію1 з середньоверхньонімецьким оbеʒ, всупереч Кипарському (там же). Неймовірним видається і зворотний шлях запозичення з слов’янських у германські мови, всупереч Бернекеру (у Пайскера «Die älteren Beziehungen der Slawen zu Turkotataren und Germanen», с.62), Ільїнському («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі). Слов’янські слова слід відмежовувати від германських; див. Маценауер «Listy Filologické» 12, с.180. Можливо, первинним є слов’янське *voksti-, споріднене з готським wahsjan, давньоверхньонімецьким wahsan "зростати", давньоіндійським vаkṣауаti "дає зростати", úkṣati "підростає", авестійським vaẋšaiti "росте", uẋšyeiti (те ж саме), литовським áugu "росту", áukštas "високий", грецьким αὔξω, αὑξάνω "множу, збільшую, підвищую", латинським auхilium "допомога", галльським uхеllо-, ірландським úаsаl "високий"; див. Міккола «Urslavische Grammatik» 3, с.41; Ільїнський («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі); «Русский филологический вестник», т.76, с.248; див. про близькі форми Гофман (J.B.Hofmann «Etymologisches Wörterbuch der griechischen Sprache», München, 1950), с.28; Уленбек «Kurzgefaßtes etymologisches Wörterbuch der altindishen Sprache», Amsterdam, 1898-1899, с.27; Торп = Aug. Fick «Vergleichendes Wörterbuch der indogermanishen Sprachen», 4 Aufl., Bd. 3: Alf Torp «Urgermanisher Sprachschatz», Göttingen, 1910, с.382; Вальде-Гофман (A.Walde «Lateinisches etymologisches Wörterbuch», 3 Aufl. von J.B.Hofmann, Heidelberg, 1938) 1, 82 і далі. Слід розрізняти з я́года, всупереч Ільїнському (там же).
1контамінація (лат. змішування) — мовозн. взаємодія асоціативно близьких мовних одиниць шляхом перехресного об’єднання двох слів чи виразів, яке призводить до створення нової мовної одиниці, іноді навіть неправильної з точки зору літературної норми, напр. спинжак = спина + піджак
2008.02.20 | Мірко
Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857
Переглянте цитату із щоденника писаного Шевченком в Астрахані 9-го серпня 1857-го року.
>Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст,[..]<
Якщо була би мова про ваші москальські овочі, тоді Шевченко не писав би "крім овочів, городини...". Очевидно (принаймі для українця), що овочі та городина тут різні речі.
9 [серпня]. У пятій годині ранку пішов я знечевя "на косу" (пристань) відвідати моїх новопетровських арґонавтів, що так швидко переплили зо мною Хвалинське море. Рибу свою вони продали, купили хліба і з цим золотим руном відпливуть завтра до пустинних берегів півострова Манґишлака. Бажаю вам щасливої плавби, відважні пловці! Поклоніться від мене побережним скелям, на яких я провів стільки безсонних ночей. Поклоніться від мене комендантові й благородному Мостовському, і більше нікому.
>Попрощавшись із арґонавтами, я пішов на малі ісади (харчовий базар). Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст, а рибу продають на човнах.<
Базарна публіка, як і скрізь: перекупки, кухарі й куховарки, зрідка трапляється гладка купчиха-ґастрономка й така сама на вигляд особа духовного стану, сугубо дбайлива про плоть гріховну. У червонобородого чепуруна-кизилбаша купив я за пять копійок сріблом пять голівок часнику (це добро привозиться сюди з Персії) і пішов у Кремль полюбуватися зблизька красунем-собором. Він, як чепурун XVII віку, пишається в мереживі перед усім містом.
Re: Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857
А чий це переклад?
2008.02.20 | Mika_Y
На жаль, зацитоване Вами не є доказ, бо
національно несвідомий Тарас Григорович свого щоденника (і багатенько чого ще) написав по-москальському, і те, що Ви цитуєте, є чийсь переклад з російської мови оригіналу. Через це п.Сергій Вакуленко й пита Вас, чий же то переклад.
...Весна швидко розвивала зелені віті в Якимовім гаю; черешні, вишні й усі овочеві дерева поверх зеленого листу вкрилися молочним, білим цвітом, а земля — різнобарвним рястом. Почалася робота в полі. Яким вирядив у дорогу своїх чумаків із пшеницею, та сам не пішов чумакувати: боявся, щоб не довелося покласти свої старі кості десь на чужині, в степу, при дорозі, як то часто трапляється з завзятими чумаками. Вирядивши чумаків, він із покорою взявся до пильної праці на своїй пасіці...
> гокей
Чому не гокі?
Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре
Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця
> нов гав
кнов гов
> Гелсінкі
Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє?
Re: Ого, тут до варeників треба ще варенухи, бо так не розбереш.
jz99 пише:
> Мірко пише:
> > Гохлянд, Гарвард, Гітлер, двірець, овочі, ярина / городина
> Так… так… так… (100 ч.й.м. ) так… так… так…
>
ч.й.м.??? як би не було, але двірець краще за німецький "фак зал"
> > гокей
> Чому не гокі?<
Може й бути гокі, але НМД гокей легше відміняти. Це така "українізація" чужого слова. Я проти "московщення" слів в сучасній мові, - бо це ознака почуття меншевартости та другорядности. А "українізація" слова це якраз протилежна ментальність, - це самовпевненість.
> Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре <
Анґлійське письмо не фонетичне. А запозичення вони перекручують на свій лад гірше будь кого.
> Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця
>
> > нов гав
> кнов гов
>
знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.
> > Гелсінкі
> Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє? <
Мірко пише:
> jz99 пише:
> > Мірко пише:
> > > 1)Гохлянд, 2)Гарвард, 3)Гітлер, 4)двірець. . .
> > 1)Так… 2)так… 3)так… (100 ч.й.м. ) 4)так . . .
> ч.й.м.???
Хто не впізнав - ну, то проїхали Не люблю лайок і прокльонів (бо слово має силу), вже шкодую, що зачепив. Суто укр. вираз (важливо! попереду число 100 ), від діда свого колись чув, і то він жартома його вжив був.
> > > нов гав
> > кнов гов
> знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.
Мо’, й не варто цим виразом зайве хизуватись, коли справді простіше сказати "(нове) знання", "(наш) досвід", "(хитра) штука", але ж і непогано вміти чуже вимовити так, щоб вух не різало Бо, взявши от, приміром, знову того нещасного Гора (йому, бідолашному, вже певна гикавка), то ми його усіляко оберігаємо від особливостей нашої фонетики, щоб подалі було від якихось несподіванок, а чого б тоді нам і своїх смаків не потішити… і не кліпати мовчки, ніби "гав" для нас геть нове слівце, ні на що не схоже Якщо ми вважаємо за українізацію, свою вільну волю, можливість вибору між "…кі" та "…кей" в hockey, шукавши зручнішого для нашої мови, і нам при тім байдуже, яку форму обрали сусіди, то чом би й не мати волю вибору між "у" та "в" для "w", залежно від того, де воно опинилося. Мовчу за "h", але той же підхід і тут ми не завадив. Воля (надто творча) любить вибір
> > > Гелсінкі
> > Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє? <
> Фінської не знаю, перевага ваша.
Я теж, на жаль, не знаю, тому й висловлююся обережно, в питальній формі — при цьому припускаю, що недаремно все ж у назві тієї країни здавна в нас м’яке "л"
hrushka пише:
> Дивнао що Гохлянд а не Гохланд, коли замість кляса тепер "модно" клас чи класа!
> Вимовляти нам не тяжко!
"кля" й нам вимовляти не тяжко Не в тім же справа. Вам же ж теж неважко вимовляти "хакер", "хокей" та "комп’ютер"? Певно, чути важко! (незвично/нестерпно, вам нестерпно "хакер", нам вже незвично "кляса").
Гохлянд несе з собою звістку про походження (німецьке), тому його простіше сприймати, ніж Хохланд (сприймається як витвір наш же, як ото Хохлівуд — знущання російськовомних з україномовних).
Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись. Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка"), зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer). Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось.
Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
hrushka пише:
> Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись.
Дякую
> Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка")
Я вчивсь у Київському університеті, і в нашій групі донецький хлопець якось був узяв на кпини киянку (по-дружньому), яка відчутно «придзенькувала» («вы хотите» в неї виходило «вы хацице»). До речі, тоді, наприкінці 80-х, в нашому студентському колі було модно час від часу показувати, що ти знаєш українську і той донецький парубок хвалився, що в них кажуть «такая жара, шо аж спэка». А минулого року до 75-річчя Донецької області вийшов багато оформлений ювілейний альбом (два великих томи у футлярі), я трохи погортав з цікавості — там головними двома чинниками формування історії краю названо козацтво й інтереси Росії, причому Запоріжжя якось і не згадують, то вийшло в них, що донецькі степи мало чи не колиска й осередок козацтва. Фольклорні матеріали — українські пісні. Альбом україномовний. Вже точно не згадаю, але, здається, там стоїть благословення на видання Ф.Януковича (та й як інакше, рік 2007). Отаке
> зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer).
Перший президент України Л.Кравчук залюбки каже ”пробльема” (проблєма). Я собі пояснюю це просто — так в російській мові
> Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось.
Я з криворіжжя, там такої м’якості ”л” не чути. Однак мені цікаво слухати, як Оксана Білозір співає ”пролітали лелеки” з отим м’яким ”леканням”.
> Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
Я цього не скажу, бо я тут лише мовець, а не мовознавець
Вдяжчний Вашим заувагам. Може не відповідно розтягати Вашу доброту за далеко, однак я чомусь чуюсь більш відважним продовжати свій похід уникнення чужоземних слів...
Перше під впливом москалів, (або може переклад із німецького?) а друге русинське (українське)?
А в Шевченка як? А у Котляревського чи Франка?
А перед тим коли Москва почала свої взаємини з німцями, як було у них?
(+порівнюю з російським синодальним перекладом та King James Version)
Буття 1:1-33:20
Глава 1
11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
Книга Бытие, глава 1
11. И сказал Бог: да произрастит земля зелень, траву, сеющую семя дерево плодовитое, приносящее по роду своему плод, в котором семя его на земле. И стало так.
Genesis 1
11. And God said, Let the earth bring forth grass, the herb yielding seed, and the fruit tree yielding fruit after his kind, whose seed is in itself, upon the earth: and it was so.
Неемія 1:1-13:31
Глава 9
25. І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.
Неемия, глава 9
25. И заняли они укрепленные города и тучную землю, и взяли во владение домы, наполненные всяким добром, водоемы, высеченные из камня, виноградные и масличные сады и множество дерев с плодами для пищи. Они ели, насыщались, тучнели и наслаждались по великой благости Твоей;
Nehemiah 9
25. And they took strong cities, and a fat land, and possessed houses full of all goods, wells digged, vineyards, and oliveyards, and fruit trees in abundance: so they did eat, and were filled, and became fat, and delighted themselves in thy great goodness.
Екклизіяст 1:1-12:14
Глава 2
5. запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих
Екклесиаст, глава 2
5. устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева
Ecclesiastes 2
5. I made me gardens and orchards, and I planted trees in them of all kind of fruits
Амос 1:1-9:15
Глава 9
14. І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
Амос, глава 9
14. И возвращу из плена народ Мой, Израиля, и застроят опустевшие города и поселятся в них, насадят виноградники и будут пить вино из них, разведут сады и станут есть плоды из них.
Amos 9
14. And I will bring again the captivity of my people of Israel, and they shall build the waste cities, and inhabit them; and they shall plant vineyards, and drink the wine thereof; they shall also make gardens, and eat the fruit of them.
Наум 1:1-3:19
Глава 3
12. Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.
Наум, глава 3
12. Все укрепления твои подобны смоковнице со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот желающего есть.
Nahum 3
12. All thy strong holds shall be like fig trees with the firstripe figs: if they be shaken, they shall even fall into the mouth of the eater.
Фруктів в Огієнка нема, та не можу знайти їх і в синодальному російському перекладі. Дуже рясно (там і там) слів з коренем "плід", як в KJV з "fruit" (як-от fruitfull тощо), тобто англ. "fruit" в укр. та рос. біблійних текстах відповідає "плід".
Отже, церковнослов’янське походження фруктів відпадає?
Фасмер вважає, що фрукти пішли з часів Петра:
фрукт род. п. -а, начиная с Петра I, 1705 г.; см. Смирнов 317. Через польск. frukt из лат. fructus; см. Христиани 51. фрунт, см. фронт.
А от як і коли заскочило до нас — почекаємо, коли наш етимологічний словник дійде до літери "Ф" Даю 9 з 10 за те, що з тим же Петром і до нас зайшло.
Георгій пише:
> ... просто ознака CУЧАCНОCТІ (або "осучаснeння") мови?
А де ж тут сучасність? В тому, щоб міняти свої слова на чужі? Це ж не "комп’ютер" чи "флешка", плоди завше росли на деревах, чогось сучасного їм не додалося, хіба що пестицидів та ГМО. Може, правильніше казати мода. Запровадив Петро в себе моду на картоплю, тютюн і... слово "фрукт".
Дитиною пригадую собі що казали овочі на яблока, грушки, сливки а то й на банани. Ярину нзивали все з города, але городина гарненьке слово. Може відповідно пам`ятати що багато дечого подібного в слов`янських мовах.
2008.02.20 | Мірко
Поклін, пане jz99, ставлю сто ґрамів
Хоч перцівки тут ще не знайшов. Проте з'явилось пиво ОБОЛОН "Оксамитове", - може найсмачніше із темних пив. Проте, сто ґрамів цього геть замало...
Чомусь здається що "Оксамитне" звучило би якось більш по українськи... чи то лиш старі українські ґени в мене знов вискакують?
Абеткової хотілося б, та в мене цікавість там справді буквальна, ось винесу питання в окрему гілку... чи бруньку... Про назви літер.
Сергій Вакуленко пише:
> Пришла восҍнь. Отецъ трясе и обрыває садовину. Груши, ябка, сливы сушитъ.
Так і словники ж не мовчать
ВТССУМ:
http://www.slovnyk.net/?swrd=овоч
ОВОЧ, заст.ОВОЩ, -у, ч. і рідко ж.
1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина.
2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина.
1. Садові дерева (перев. плодові). // Саджанці плодових дерев.
2. Плоди садових дерев; фрукти.
Б.Грінченко:
Садовина — Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялися через тини. (Основа, южнорусскій литературно-ученый вѣстникъ. Спб. 1862. IX. 60).
Овощ — Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. (Святе письмо нового завіту... Переклали вкупі П.А.Куліш и д-р И.П.Пулюй. Л. 1880. Євангеліє від Матвія, глава 3, вірш 8).
Любомир Белей, Олег Белей. Старослов’янсько-український словник. — Львів: Монастир Монахів Студитського Уставу: Видавничий відділ «Свічадо», 2001.
овошть ч. — див. овоштє
овоштє с. — фрукт, овоч
Наскільки я зрозумів, овоч у значенні "плід" означає зовсім не (лише) садовину, а також і городину, і ягоду. Тобто не "фрукти й овочі" (УРСР) ~> "овочі та городина" (?), а "овочі = соковиті плоди = городина + садовина + ягода + плоди лісових, тропічних дерев (дичка)".
Фрукти замістили частину обсягу поняття "овочі".
Це трохи нагадує, як старослов’янське "воняти", "вонити" (приємно пахнути) перетворилося на свою протилежність
Відповіді
2008.02.14 | Сергій Вакуленко
Із латини
2008.02.14 | Мірко
Re: Із латини
Так що до приходу римлян у Дацію ніде в нас не було садів? Чи може нам треба було питати в імператора як називається то що на деревах в саду росте?Щось тут не так.
2008.02.14 | Георгій
А звідки слово "варeники?"
Аджe відомо, що всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."2008.02.15 | Хвізик
Re: А звідки слово "варeники?"
Георгій пише:> всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
от козли
2008.02.16 | Мірко
Re: А звідки слово "варeники?"
Хвізик пише:> Георгій пише:
> > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> от козли<
Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця.
2008.02.18 | Георгій
Re: А звідки слово "варeники?"
Мірко пише:> Хвізик пише:
> > Георгій пише:
> > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> > от козли<
>
> Здається в Ґеорґія овочеві пироги будуть "фруктові кулінарики". Вже цілком непотрібна українська лексика. Переходимо на перекручену латину. Станьмо румунами! А тоді і НАТО і Придністровія стануть на свої місця.
(ГП) Ну так, я обома руками за пeрeкручeну латину. В мeнe свита будe костюм, згода будe консeнсус, нeбeснe тіло, якe обeртається навколо зірки - планeта, самопeр - автомобіль...
2008.02.18 | stefan
Хвізик "у, а за "козла" - відповіш!
Хвізик пише:> Георгій пише:
> > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> от козли
2008.02.19 | Хвізик
Re: Хвізик "у, а за "козла" - відповіш!
stefan пише:> Хвізик пише:
> > Георгій пише:
> > > всі справжні українці, тобто галичани, кажуть "пироги..."
> > от козли
ненавиджу, коли Вареники обзивають пирогами
2008.02.16 | Мірко
Вдалий приклад - від українського слова варити
А не від німецького кухен, чи латинського culinarius. Тоді чому давний традиційний плід українського села не мав би мати української назви?Можете мати свої фрукти - тоді коли вареники й пироги стануть кулінариками!
2008.02.17 | jz99
До речі, про варeники і з сиром пироги
А як справжні українці вимовляють Hochland?маю на увазі рекляму сиру "Хенде хо..." е-е-е... "Хохланд"
(німецьке, то вже ж не "ланд", а "лянд"? а початкове "h" — коли дивитися гісторичні рухомі картинки про хвашистів, там вони там ревуть таки ближче до "гітлер", ніж до "хітлер")
Отже, Гохлянд?
2008.02.18 | Мірко
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
jz99 пише:> Отже, Гохлянд?<
Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
2008.02.18 | Георгій
То пироги чи варeники?
Мірко пише:> Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
> овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
(ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти...
2008.02.19 | Мірко
Re: То пироги чи варeники?
Георгій пише:> (ГП) То пироги чи варeники із сиром? Цe ж різні рeчі... так само як овочі (чи городина) і фрукти...<
Обидва слова українські. Мені не робить різниці. Аби лише не кулінарики!
А овочі це фрукти по українськи.
Коли знайдете у Шевченка фрукти, тоді особисто перед вами вибачусь.
2008.02.19 | Mika_Y
Ви краще б пошукали в Шевченка "овочі"
в тому значенні, яке даєте їм Ви, перш, ніж дискутувати...Мірко пише:
> Коли знайдете у Шевченка фрукти, тоді особисто перед вами вибачусь.
2008.02.19 | jz99
Я знайшов у Фасмера
Mika_Y пише:> в тому значенні
саме в тому
Распространенное мнение о заимствовании из д.-в.-н. оbаʒ "плоды", англос. ofett, ср.-нж.-нем. оvеt -- то же неприемлемо фонетически, вопреки Уленбеку (AfslPh 15, 489; Мi. ЕW 228; Клюге-Гётце 423); см. Преобр. I, 636; Кипарский 253. Герм. формы восходят к *ubata-, откуда ожидалось бы *vъbot-. Широкое распространение в слав. делает совершенно невероятным происхождение из др.-нж.-нем. (ср.-нж.-нем. оvеt), тем более что при этом нужно еще предполагать контаминацию со ср.-в.-н. оbеʒ, вопреки Кипарскому (там же). Невероятно и обратное направление заимствования из слав. в герм., вопреки Бернекеру (у Пайскера 62), Ильинскому (IF 40, 144 и сл.). Слав. слова следует отделять от герм.; см. Маценауэр, LF 12, 180. Возм., исходным является слав. *voksti-, родственное гот. wahsjan, д.-в.-н. wahsan "расти", др.-инд. vаkṣауаti "дает расти", úkṣati "подрастает", авест. vaẋšaiti "растет", uẋšyeiti -- то же, лит. áugu "расту", áukštas "высокий", греч. αὔξω, αὑξάνω "умножаю, увеличиваю, повышаю", лат. auхilium "помощь", галльск. uхеllо-, ирл. úаsаl "высокий"; см. Миккола, Ursl. Gr. 3, 41; Ильинский, IF 40, 144 и сл.; РФВ 76, 248; см. о близких формах Гофман, Gr. Wb. 28; Уленбек, Aind. Wb. 27; Торп 382; Вальде--Гофм. 1, 82 и сл. Следует отделять от я́года, вопреки Ильинскому (там же).
http://vasmer.narod.ru
2008.02.20 | Мірко
Very nice але чи можете, будь ласка, перекласти
суть того Фасмера українською, бо я ніц не зрозумів.2008.02.20 | jz99
Спробую
Поширена думка про запозичення з давньоверхньонімецької оbаʒ "плоди", англосаксонської ofett (те ж саме), середньонижньонімецької оvеt (те ж саме) неприйнятна фонетично, всупереч Уленбекові («Archiv für slavische Philologie» 15, с.489; F.Мiklosich «Еtymologisches Wörterbuch der slavishen Sprachen», с.228; Клюге-Гётце F.Kluge «Etymologisches Wörterbuch der deutchen Sprache», 12-13, Aufl. von A.Götze. Berlin, 1943, с.423); див. Преображенський «Этимологический словарь русского языка», вип. 1, с.636; Кипарський «Die gemeinslavischen Lehnwörter aus dem Germanischen», Helsinki, 1934, с.253. Германські форми беруть початок з *ubata-, звідки можна було б чекати *vъbot-. Широке поширення у слов’янських мовах робить повністю неймовірним походження з давньонижньонімецької (середньонижньонімецьке оvеt), тим більше що при тому треба ще припускати контамінацію1 з середньоверхньонімецьким оbеʒ, всупереч Кипарському (там же). Неймовірним видається і зворотний шлях запозичення з слов’янських у германські мови, всупереч Бернекеру (у Пайскера «Die älteren Beziehungen der Slawen zu Turkotataren und Germanen», с.62), Ільїнському («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі). Слов’янські слова слід відмежовувати від германських; див. Маценауер «Listy Filologické» 12, с.180. Можливо, первинним є слов’янське *voksti-, споріднене з готським wahsjan, давньоверхньонімецьким wahsan "зростати", давньоіндійським vаkṣауаti "дає зростати", úkṣati "підростає", авестійським vaẋšaiti "росте", uẋšyeiti (те ж саме), литовським áugu "росту", áukštas "високий", грецьким αὔξω, αὑξάνω "множу, збільшую, підвищую", латинським auхilium "допомога", галльським uхеllо-, ірландським úаsаl "високий"; див. Міккола «Urslavische Grammatik» 3, с.41; Ільїнський («Indogermanische Forschungen» 40, 144 і далі); «Русский филологический вестник», т.76, с.248; див. про близькі форми Гофман (J.B.Hofmann «Etymologisches Wörterbuch der griechischen Sprache», München, 1950), с.28; Уленбек «Kurzgefaßtes etymologisches Wörterbuch der altindishen Sprache», Amsterdam, 1898-1899, с.27; Торп = Aug. Fick «Vergleichendes Wörterbuch der indogermanishen Sprachen», 4 Aufl., Bd. 3: Alf Torp «Urgermanisher Sprachschatz», Göttingen, 1910, с.382; Вальде-Гофман (A.Walde «Lateinisches etymologisches Wörterbuch», 3 Aufl. von J.B.Hofmann, Heidelberg, 1938) 1, 82 і далі. Слід розрізняти з я́года, всупереч Ільїнському (там же).
2008.02.20 | Мірко
Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857
Переглянте цитату із щоденника писаного Шевченком в Астрахані 9-го серпня 1857-го року.>Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст,[..]<
Якщо була би мова про ваші москальські овочі, тоді Шевченко не писав би "крім овочів, городини...". Очевидно (принаймі для українця), що овочі та городина тут різні речі.
http://www.kobzar.info/kobzar/works/prose/2002/10/04/322.html
9 [серпня]. У пятій годині ранку пішов я знечевя "на косу" (пристань) відвідати моїх новопетровських арґонавтів, що так швидко переплили зо мною Хвалинське море. Рибу свою вони продали, купили хліба і з цим золотим руном відпливуть завтра до пустинних берегів півострова Манґишлака. Бажаю вам щасливої плавби, відважні пловці! Поклоніться від мене побережним скелям, на яких я провів стільки безсонних ночей. Поклоніться від мене комендантові й благородному Мостовському, і більше нікому.
>Попрощавшись із арґонавтами, я пішов на малі ісади (харчовий базар). Крім овочів, городини й печеного хліба на цих ісадах я нічого не побачив; мяса не продають, бо піст, а рибу продають на човнах.<
Базарна публіка, як і скрізь: перекупки, кухарі й куховарки, зрідка трапляється гладка купчиха-ґастрономка й така сама на вигляд особа духовного стану, сугубо дбайлива про плоть гріховну. У червонобородого чепуруна-кизилбаша купив я за пять копійок сріблом пять голівок часнику (це добро привозиться сюди з Персії) і пішов у Кремль полюбуватися зблизька красунем-собором. Він, як чепурун XVII віку, пишається в мереживі перед усім містом.
2008.02.20 | Сергій Вакуленко
Re: Знайшов, у прозі, у щоденнику 1857-08р, 9-го серпня 1857
А чий це переклад?2008.02.20 | Mika_Y
На жаль, зацитоване Вами не є доказ, бо
національно несвідомий Тарас Григорович2008.02.20 | harnack
Закортіло познущатись з москальської?
2008.02.20 | jz99
Тарас Шевченко «Наймичка»
...Весна швидко розвивала зелені віті в Якимовім гаю; черешні, вишні й усі овочеві дерева поверх зеленого листу вкрилися молочним, білим цвітом, а земля — різнобарвним рястом. Почалася робота в полі. Яким вирядив у дорогу своїх чумаків із пшеницею, та сам не пішов чумакувати: боявся, щоб не довелося покласти свої старі кості десь на чужині, в степу, при дорозі, як то часто трапляється з завзятими чумаками. Вирядивши чумаків, він із покорою взявся до пильної праці на своїй пасіці...
http://ukrlit.org/shevchenko/naimychka.html
2008.02.20 | Мірко
Re: Тарас Шевченко «Наймичка»
Знов приходить мені ставити сто ґрамів, чи фляшку дві пива.2008.02.20 | jz99
а от із цим заждіть, бачте — не Шевченкова рука
2008.02.20 | Сергій Вакуленко
А це чий переклад?
2008.02.20 | jz99
Ваша правда — В. Сапіцький
http://www.utoronto.ca/elul/Shevchenko/Prose/Naimychka1.html2008.02.19 | jz99
Ого, тут до варeників треба ще варенухи, бо так не розбереш...
Мірко пише:> Гохлянд, Гарвард, Гітлер, двірець, овочі, ярина / городина
Так… так… так… (100 ч.й.м.
> гокей
Чому не гокі?
Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре
Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця
> нов гав
кнов гов
> Гелсінкі
Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє?
2008.02.19 | Мірко
Re: Ого, тут до варeників треба ще варенухи, бо так не розбереш.
jz99 пише:> Мірко пише:
> > Гохлянд, Гарвард, Гітлер, двірець, овочі, ярина / городина
> Так… так… так… (100 ч.й.м.
>
ч.й.м.??? як би не було, але двірець краще за німецький "фак зал"
> > гокей
> Чому не гокі?<
Може й бути гокі, але НМД гокей легше відміняти. Це така "українізація" чужого слова. Я проти "московщення" слів в сучасній мові, - бо це ознака почуття меншевартости та другорядности. А "українізація" слова це якраз протилежна ментальність, - це самовпевненість.
> Якщо гокей, тоді Гор і близько не стоїть біля whore, бо воно для нас вгор або й вгоре
Анґлійське письмо не фонетичне. А запозичення вони перекручують на свій лад гірше будь кого.
> Так і передайте панові Олбертові, хай не переймаєця
>
> > нов гав
> кнов гов
>
знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.
> > Гелсінкі
> Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє?
Фінської не знаю, перевага ваша.
2008.02.19 | jz99
та ні, то було не про двірець
Мірко пише:> jz99 пише:
> > Мірко пише:
> > > 1)Гохлянд, 2)Гарвард, 3)Гітлер, 4)двірець. . .
> > 1)Так… 2)так… 3)так… (100 ч.й.м.
> ч.й.м.???
Хто не впізнав - ну, то проїхали
> > > нов гав
> > кнов гов
> знання, хист, З того ново-українського "ноу гау" лиш сміятися можна. Це анґлійський непотріб в білоруському письмовім виданню.
Мо’, й не варто цим виразом зайве хизуватись, коли справді простіше сказати "(нове) знання", "(наш) досвід", "(хитра) штука", але ж і непогано вміти чуже вимовити так, щоб вух не різало
> > > Гелсінкі
> > Це з англійської чи фінської вимови? Куди поділося помнякшеннє?
> Фінської не знаю, перевага ваша.
Я теж, на жаль, не знаю, тому й висловлююся обережно, в питальній формі — при цьому припускаю, що недаремно все ж у назві тієї країни здавна в нас м’яке "л"
2008.02.20 | Мірко
Re: та ні, то було не про двірець
Ага!Ich verstehen! Тут мова про пані Шікельґрубер...
2008.02.21 | hrushka
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
Мірко пише:> jz99 пише:
>
> > Отже, Гохлянд?<
>
> Гохлянд, гокей, Гарвард, Гітлер, нов гав, Гелсінкі, двірець,
> овочі, ярина / городина, і девятдесять дев'ять пирогів зі сиром!
Дивнао що Гохлянд а не Гохланд, коли замість кляса тепер "модно" клас чи класа!
Вимовляти нам не тяжко!
2008.02.22 | jz99
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
hrushka пише:> Дивнао що Гохлянд а не Гохланд, коли замість кляса тепер "модно" клас чи класа!
> Вимовляти нам не тяжко!
"кля" й нам вимовляти не тяжко
Гохлянд несе з собою звістку про походження (німецьке), тому його простіше сприймати, ніж Хохланд (сприймається як витвір наш же, як ото Хохлівуд — знущання російськовомних з україномовних).
"лянд" не дивина, бо Фатерлянд, Фінляндія тощо.
2008.02.22 | hrushka
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись. Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка"), зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer). Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось.Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
2008.02.23 | jz99
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
hrushka пише:> Ви усміхаєтесь, то мабуть не будем чубитись.
Дякую
> Студентом я мешкав у галичан, то змене сміялись, що я вимовляв "лавка" м`ягко (себто по буковинськи й я не казафв "льавка")
Я вчивсь у Київському університеті, і в нашій групі донецький хлопець якось був узяв на кпини киянку (по-дружньому), яка відчутно «придзенькувала» («вы хотите» в неї виходило «вы хацице»). До речі, тоді, наприкінці 80-х, в нашому студентському колі було модно час від часу показувати, що ти знаєш українську
> зате мені не було зрозуміло, чому галичани кажуть "льерер" а не "лерер" (Lehrer).
Перший президент України Л.Кравчук залюбки каже ”пробльема” (проблєма). Я собі пояснюю це просто — так в російській мові
> Не знаю із яких Ви областей і як у Вас водилось.
Я з криворіжжя, там такої м’якості ”л” не чути. Однак мені цікаво слухати, як Оксана Білозір співає ”пролітали лелеки” з отим м’яким ”леканням”.
> Коли не помиляюсь, то слово "клас" "хімія" та підібні є північий чи то східний вплив (більш тверда вимова) котрого не було перед другою світовою війною в Галичені ані Буковині (а тепер є). Чому тепер мусять всі це правело задержати?
Я цього не скажу, бо я тут лише мовець, а не мовознавець
2008.02.24 | hrushka
Re: До речі, про варeники і з сиром пироги
Вдяжчний Вашим заувагам. Може не відповідно розтягати Вашу доброту за далеко, однак я чомусь чуюсь більш відважним продовжати свій похід уникнення чужоземних слів...2008.02.16 | stefan
owoce - polski
2008.02.16 | Мірко
А овочі - українські!
(то лише в маскалів садів не було, тому й слова їм бракувало)2008.02.17 | stefan
frux - latina
2008.02.18 | Сергій Вакуленко
А з тими хруктами — історія давня...
Давніша, ніж я спочатку гадав.Оце вчора натрапив на цікавий приклад.
Року Божого 1770 видано в Почаєві такий собі порадник із питань гарної поведінки під назвою «Полѣтика свѣцкаѧ». Там є серед иншого й таке правило:
Кости, и ости зъ рибы, и скоринки зъ ФРУКТОВЪ на краю талѣрки складай, а не на обрусѣ, и подъ столъ не кидай, абысѧ о нихъ пси непокусали.
Цікаво, що це текст переробив 1799 р. для свого букваря (будапештського друку) земплинський русин Іван Кутка. То там відповідне місце виглядає так:
Кости из мяса, остинѧ из рыбы, и лупинѧ изъ ОВОЦОВЪ на край танѣра складай, а не на обрусѣ, а ни подъ столъ не кидай.
2008.02.18 | Мірко
Висновок?
Перше під впливом москалів, (або може переклад із німецького?) а друге русинське (українське)?А в Шевченка як? А у Котляревського чи Франка?
А перед тим коли Москва почала свої взаємини з німцями, як було у них?
2008.02.19 | Сергій Вакуленко
Re: Висновок?
Мірко пише:> Перше під впливом москалів, (або може переклад із німецького?) а друге русинське (українське)?
Не думаю, що тут москалі завинили, бо 1770 р. Почаїв іще був під Польщею.
Цікаво, що то є книжечка, призначена для простих сільських хлопців, а отже укладачі гадали, що ті хлопці знають слово "фрукти".
Що ж до другого слова, то воно скидається на словакізм, — власне українська основа мусіла б була закінчуватися на на -ч.
> А в Шевченка як? А у Котляревського чи Франка?
«Словник української мови» подає найдавніший приклад на "фрукти" з Нечуя-Левицького.
Є й цитати на "овочі":
а) з Панаса Мирного: "овощ огородня, садова й польова";
б) з Лесі Українки: "овоч на деревах почорнів".
> А перед тим коли Москва почала свої взаємини з німцями, як було у них?
Запитайте в москаликів.
2008.02.20 | jz99
Біблійні плоди
Біблія у перекладі Івана Огієнкаhttp://www.vesna.org.ua/txt/biblija/ohienko/index.html
(+порівнюю з російським синодальним перекладом та King James Version)
Буття 1:1-33:20
Глава 1
11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
Книга Бытие, глава 1
11. И сказал Бог: да произрастит земля зелень, траву, сеющую семя дерево плодовитое, приносящее по роду своему плод, в котором семя его на земле. И стало так.
Genesis 1
11. And God said, Let the earth bring forth grass, the herb yielding seed, and the fruit tree yielding fruit after his kind, whose seed is in itself, upon the earth: and it was so.
Неемія 1:1-13:31
Глава 9
25. І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.
Неемия, глава 9
25. И заняли они укрепленные города и тучную землю, и взяли во владение домы, наполненные всяким добром, водоемы, высеченные из камня, виноградные и масличные сады и множество дерев с плодами для пищи. Они ели, насыщались, тучнели и наслаждались по великой благости Твоей;
Nehemiah 9
25. And they took strong cities, and a fat land, and possessed houses full of all goods, wells digged, vineyards, and oliveyards, and fruit trees in abundance: so they did eat, and were filled, and became fat, and delighted themselves in thy great goodness.
Екклизіяст 1:1-12:14
Глава 2
5. запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих
Екклесиаст, глава 2
5. устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева
Ecclesiastes 2
5. I made me gardens and orchards, and I planted trees in them of all kind of fruits
Амос 1:1-9:15
Глава 9
14. І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
Амос, глава 9
14. И возвращу из плена народ Мой, Израиля, и застроят опустевшие города и поселятся в них, насадят виноградники и будут пить вино из них, разведут сады и станут есть плоды из них.
Amos 9
14. And I will bring again the captivity of my people of Israel, and they shall build the waste cities, and inhabit them; and they shall plant vineyards, and drink the wine thereof; they shall also make gardens, and eat the fruit of them.
Наум 1:1-3:19
Глава 3
12. Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.
Наум, глава 3
12. Все укрепления твои подобны смоковнице со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот желающего есть.
Nahum 3
12. All thy strong holds shall be like fig trees with the firstripe figs: if they be shaken, they shall even fall into the mouth of the eater.
Фруктів в Огієнка нема, та не можу знайти їх і в синодальному російському перекладі. Дуже рясно (там і там) слів з коренем "плід", як в KJV з "fruit" (як-от fruitfull тощо), тобто англ. "fruit" в укр. та рос. біблійних текстах відповідає "плід".
Отже, церковнослов’янське походження фруктів відпадає?
Фасмер вважає, що фрукти пішли з часів Петра:
2008.02.20 | Георгій
Чи я вірно Вас зрозумів, що "фрукт" - нe русизм, а...
... просто ознака CУЧАCНОCТІ (або "осучаснeння") мови?2008.02.20 | jz99
нe русизм то вже напевне
(як і фонарик, зонтик, уксус)А от як і коли заскочило до нас — почекаємо, коли наш етимологічний словник дійде до літери "Ф"
Георгій пише:
> ... просто ознака CУЧАCНОCТІ (або "осучаснeння") мови?
А де ж тут сучасність? В тому, щоб міняти свої слова на чужі?
2008.02.25 | hrushka
Re: нe русизм то вже напевне
Дитиною пригадую собі що казали овочі на яблока, грушки, сливки а то й на банани. Ярину нзивали все з города, але городина гарненьке слово. Може відповідно пам`ятати що багато дечого подібного в слов`янських мовах.2008.02.20 | Мірко
Поклін, пане jz99, ставлю сто ґрамів
Хоч перцівки тут ще не знайшов. Проте з'явилось пиво ОБОЛОН "Оксамитове", - може найсмачніше із темних пив. Проте, сто ґрамів цього геть замало...Чомусь здається що "Оксамитне" звучило би якось більш по українськи... чи то лиш старі українські ґени в мене знов вискакують?
2008.02.20 | jz99
дякую, посмакував
2008.02.21 | Сергій Вакуленко
Іще трохи абеткової науки
Пришла восҍнь. Отецъ трясе и обрыває садовину. Груши, ябка, сливы сушитъ.Могильницький І. Букварь ѧзыка славeнскагѡ чтeнїѧ оучащымсѧ въ полeзноє руковождeнїє (Львів 1819, с. 22).
2008.02.22 | jz99
абеткової?
Абеткової хотілося б, та в мене цікавість там справді буквальна, ось винесу питання в окрему гілку... чи бруньку...1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина.
2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина.
3. ч. і ж., збірн. М'які плоди будь-яких рослин.
1. Садові дерева (перев. плодові). // Саджанці плодових дерев.
2. Плоди садових дерев; фрукти.
Садовина — Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялися через тини. (Основа, южнорусскій литературно-ученый вѣстникъ. Спб. 1862. IX. 60).
Овощ — Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. (Святе письмо нового завіту... Переклали вкупі П.А.Куліш и д-р И.П.Пулюй. Л. 1880. Євангеліє від Матвія, глава 3, вірш 8).
овошть ч. — див. овоштє
овоштє с. — фрукт, овоч