04/04/2008 | harnack

Ось діалог та аргументація з:

http://community.livejournal.com/ua_etymology/126183.html

Хто ми розповість на цьому форумі - до якої міри та безмір'я оте дивне "поки-яко-пока" таки вжито в "сучасній" українській мові - бо я ПОКИ ЩО зовсім не розумію оте "пака"!


ОТОЖ:

maksymus пише:

>Прізвище Кромбет поки для мене загадка. Можу >припустити лише метатезу німецького Brotkrume >«м’якушка», але також немає підстав виділяти -ет.

Та чи не треба, скажімо:

Прізвище Кромбет поки ЩО для мене загадка.

Пане Максимусе: ось мене зацікавило як у Вас отам появився російський варіант "поки" замість українського відповідника "поки що"! (Бо "пока что" витіснює "поки що"?) За недоглядом, себто стихійно, чи пак навмисно, бо нібинормативно!

Що ота підміна є ознакою вже нинішньої знеприродненої, депсихологізованої "СУЧАСНОЇ" української мови та натуралізованого російського смислу "пока" - відома річ!

Цікава ота наша СУУКАМОВА (Сучасна Українська Мова)! Дякую!

Максимус:

ПОКИ 1. присл. У даний момент, зараз. — Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Кв.-Осн., II, 1958, 103); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки — відповідь свою я вам пишу (Сос, І, 1957, 394...

Словник української мови. — К., 1976. — Т.7. — С.20.

Гарнак:

Дякую. Починаю розуміти:

Поки сонце зійде, "пока" очі виїсть!

Чи пак:

Поки сонце української зійде, велико-роса яко велико-роси - українські очі виїсть!

А поки що сонце української теоретичної системності та українського чуття мови - ще не зійшло!

"Пока" вам, панове - не згинуть наші воріженьки як роса на сонці, а наша мова!