Оце ненависне "минулоріч"
03/31/2009 | Philippe de Chènevière
Віднедавна з'явилася в наших ЗМІ пошесть: "цьогоріч", "минулоріч". У мене мороз по спині, коли чую ці слова. Це ще гірше, ніж привітання "Доброго дня, Олеже".
У зв'язку з цим маю запитання до форуму. Люди добрі, скажіть, звідки й коли взялися ці покручі? Чи, може, я чогось не знаю? Може, це питома українська лексика, яка в радянські часи була під забороною?
Сьогодні власнооч (власновіч?) бачив і власновуш чув, як ведуча на Першому каналі ТБ у КОЖНЕ своє запитання вставляла "цьогоріч/минулоріч". Причому жоден із її співрозмовників, - а йшлося про проблеми вищої освіти, - жодного разу цих слів не вжив.
Чи вбачаєте ви необхідність у заміні прислівника "торік" на "минулоріч", а "сей/цей рік" на "цьогоріч"? Чи якісь словники фіксують ці слова?
У зв'язку з цим маю запитання до форуму. Люди добрі, скажіть, звідки й коли взялися ці покручі? Чи, може, я чогось не знаю? Може, це питома українська лексика, яка в радянські часи була під забороною?
Сьогодні власнооч (власновіч?) бачив і власновуш чув, як ведуча на Першому каналі ТБ у КОЖНЕ своє запитання вставляла "цьогоріч/минулоріч". Причому жоден із її співрозмовників, - а йшлося про проблеми вищої освіти, - жодного разу цих слів не вжив.
Чи вбачаєте ви необхідність у заміні прислівника "торік" на "минулоріч", а "сей/цей рік" на "цьогоріч"? Чи якісь словники фіксують ці слова?
Відповіді
2009.03.31 | Сергій Вакуленко
Re: Оце ненависне "минулоріч"
Philippe de Chènevière пише:> Чи вбачаєте ви необхідність у заміні прислівника "торік" на "минулоріч", а "сей/цей рік" на "цьогоріч"? Чи якісь словники фіксують ці слова?
Анатолій Нелюба. Лексико-словотвірні інновації (1983-2003): Словник. — Харків, 2004. — С. 67-68:
Минулорíч < минулорíч-н(ий).
МИНУЛОРІЧ воно [гасло] було: "Слухай своє!" (Українське слово, 47/01, с. 14).
Чи воно треба, чи не треба, — добре питання... З погляду культури мови — сміття; з погляду дослідження механізмів мовної еволюції — щось же пхає тих журналюг уживати ці перли. Зіпхнути все на невігластво було б занадто просто...
2009.03.31 | старий пес
журналюги, це особлива, сумна пісня
Сергій Вакуленко пише:> щось же пхає тих журналюг уживати ці перли. Зіпхнути все на невігластво було б занадто просто...
Як на мене, невігластво журналюг не має меж. Так, мабуть, їх навчали в, як вони говорять, "учбових закладах" (це ті де "учблять"?). Результати "учблення" і випирають. Їх не навчили навіть розуміти те, що вони говорять (тут те, що мене вже дістало, а список можна продовжувати до нескінченності):
Вони ніколи не бувають у центрі подій, лише над центром подій (у ЕПІцентрі).
У них уже нема місткості, лише "ємність". Навіть пляшка має не місктість, а "ємність" (що, кого і як воно "йме", невідомо).
У них "кращий" майже завжди замість "найкращий".
Я вже мовчу про перли, типу "андронного колайдера" (зіштовхувач чоловіків) замість "гадронного колайдера".
Наші дорогі журналісти не знають мови але вважають, що знають досконало, а тому чогось ще вчитися не треба.
2009.03.31 | Сергій Вакуленко
Журналістика — покликання трієчників
Каже один мій приятель (сам він — завідувач кафедри журналістики).