Vacuum cleaner - це по нашому смоктач, а як буде
05/26/2009 | hrushka
dehumidifier?
humidity це вогкість
тоді
dehumidifier буде відвогник ...
humidity це вогкість
тоді
dehumidifier буде відвогник ...
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2009.05.26 | Max
Vacuum cleaner то радше "порохотяг",
евентуально "пилосмок".> humidity це вогкість
Я б сказав "вологість",
а відтак dehumidifier є "відволожувач"
2009.05.26 | Сергій Вакуленко
Re: Vacuum cleaner - це по нашому смоктач, а як буде
hrushka пише:> тоді
> dehumidifier буде відвогник ...
Краще вже, мабуть, відволожувач або відволожник.
2009.05.27 | Мірко
В нас уже пів століття це був пилосос
А вертипорох - то ніяк в Торонті на таке не дозволяли.2009.05.30 | hrushka
Re: В нас уже пів століття це був пилосос
Що там Торонто! Що важне є що народ в Україні собі краще сподобає.Пилосмок та відволожник звучaть добре. Пилосос чомусь звертає увагу на слово "сос", що в свою чергу нагадує страву. Так то чоловік питався в їдальні скільки варенники з сосом, на що йому відповіли що сос задармо. "Тоді дайте мені тільки сос!"
Замість комп`ютер я кажу обчислювач. Часточисельник є краще описуюче та змістове слово, хоть обчислювач якось скорше вимовляється. Мабуть можна обома на зміну користуватись ...
2009.05.31 | Георгій
Re: В нас уже пів століття це був пилосос
hrushka пише:> Що там Торонто! Що важне є що народ в Україні собі краще сподобає.
(ГП) Народ в Україні завжди казав, і кажe, "пилосос." Питання тільки в тому, чи Вам дійсно є якeсь діло до того народу - чи, радшe, до Ваших фантазій...
2009.05.31 | Сергій Вакуленко
У мові не буває "завжди"
Георгій пише:> (ГП) Народ в Україні завжди казав, і кажe, "пилосос." Питання тільки в тому, чи Вам дійсно є якeсь діло до того народу - чи, радшe, до Ваших фантазій...
Однак із тим "-сосом" проблема: в українській мові нема дієслова СОСАТИ, від якого міг би утворитися ПИЛОСОС.
Тому не припиняються спроби запропонувати щось ліпше, як-от:
Микола Зубков. Новий російсько-український політехнічний словник. — Харків, 2005:
ПЫЛЕСОС - пилосмок, пилотяг, пиловсмоктувач.
Ніна Шило. Російсько-український словник: Термінологічна лексика. — Київ, 2004:
ПЫЛЕСОС — порохотяг, пилосмок
Януш Ріґер, Олеся Демська-Кульчицька. Українсько-польський тематичний словник. — Львів, 2007:
ODKURZACZ — пилосос, порохотяг region.
До речі, в Британії you use a hoover to hoover your carpet...
2009.05.31 | Георгій
Ну добрe, хай будe пилотяг...
Можe ви лінгвісти й маєтe рацію, хоча мeні якось здається, що коли є вжe такe загальноприйнятe слово, як "пилосос," - чого б то його міняти?> До речі, в Британії you use a hoover to hoover your carpet...
(ГП) Дякую, я нe знав цього! Додам цe до свого амeрикано-британського словника.
2009.05.31 | Сергій Вакуленко
Скажу більше
Češi dokonce luxují koberec luxem.2009.06.07 | AK
Re: У мові не буває "завжди"
Сергій Вакуленко пише:>
> Однак із тим "-сосом" проблема: в українській мові нема дієслова СОСАТИ, від якого міг би утворитися ПИЛОСОС.
В українські мові нема слова СОСАТИ, але є слово ССАТИ.
ПИЛ ССАТИ - ПИЛОСОС
Поява О там цілком властива українській мові.
Ось аналогічний приклад:
МЕД БРАТИ - МЕДОБОРИ
> Микола Зубков. Новий російсько-український політехнічний словник. — Харків, 2005:
>
> ПЫЛЕСОС - пилосмок, пилотяг, пиловсмоктувач.
>
Але абсолютна більшість населення говорили і продовжують говорити ПИЛОСОС.
Наші лігвісти, замість того щоб вивчати реальний стан речей, займаються видумуванням слів, якими ніхто не користується. Зате українофоби залюбки використовують ці слова для глузування.
Що було б, якби асторономи вирішили, що вони мають не вивчати рух планет, а керувати ними?
2009.06.07 | Сергій Вакуленко
Re: У мові не буває "завжди"
AK пише:> > Однак із тим "-сосом" проблема: в українській мові нема дієслова СОСАТИ, від якого міг би утворитися ПИЛОСОС.
>
>
> В українські мові нема слова СОСАТИ, але є слово ССАТИ.
І ось що воно означає:
ССАТИ, ссу, ссеш, недок., перех. і без додатка. 1. Рухами губ і язика втягувати в рот яку-небудь рідину; смоктати. // Годуватися материнським молоком, втягувати його в рот із сосків грудей, вимені. 2. Висмоктувати спеціальними органами тіла яку-небудь рідину (кров, сік і т. ін.) з іншого організму (про тварину). // Убирати, всмоктувати з ґрунту вологу, поживні речовини (про рослину).
http://www.slovnyk.net/?swrd=%F1%F1%E0%F2%E8
І як Ви собі уявляєте всИсання пилу/пороху?
Воно, зрештою, й корінь смок- у цьому разі недоречний.
Пилотяг/порохотяг, на мою думку, — найліпше побудований термін.
> Наші лігвісти, замість того щоб вивчати реальний стан речей, займаються видумуванням слів, якими ніхто не користується. Зате українофоби залюбки використовують ці слова для глузування.
Невже Ви гадаєте, що дотеперішні слова (як-от ПИЛОСОС) ніким не вигадані, а від Бога дані?
Що ж до українофобів, то підлаштовувати під їхні смаки українську мову було б великою дурницею.
> Що було б, якби асторономи вирішили, що вони мають не вивчати рух планет, а керувати ними?
Ваші міркування можна продовжити: недолугі українські історики вигадують якийсь голодомор, замість визнати, як усі нормальні люди, що були тимчасові труднощі з постачанням продуктів харчування. Недарма ж із них українофоби глузують...
2009.06.07 | AK
Re: У мові не буває "завжди"
Сергій Вакуленко пише:>
>
> > Наші лігвісти, замість того щоб вивчати реальний стан речей, займаються видумуванням слів, якими ніхто не користується. Зате українофоби залюбки використовують ці слова для глузування.
>
> Невже Ви гадаєте, що дотеперішні слова (як-от ПИЛОСОС) ніким не вигадані, а від Бога дані?
Звичайно, всі терміни були колись і кимось вигадані.
Але пилосос було винайдено десь із сотню років тому. Тоді ж було придумане відповідне слово.
Це слово увійсшло в мову, ним користуються мільойни людей.
Видумувати нові слова замість слова у цій ситуації є недоречним.
Нові слова потрібні для позначення нових понять.
>
> Що ж до українофобів, то підлаштовувати під їхні смаки українську мову було б великою дурницею.
Цією дурницею якраз і займаються деякі лінгвісти. Бо українофобам їхня "творчість" дуже подобається.
Тоді як більшість українців не звертають на цю діяльність ніякої уваги, а користуються тими словами, до яких звикли.
>
>
> > Що було б, якби асторономи вирішили, що вони мають не вивчати рух планет, а керувати ними?
>
> Ваші міркування можна продовжити: недолугі українські історики вигадують якийсь голодомор, замість визнати, як усі нормальні люди, що були тимчасові труднощі з постачанням продуктів харчування. Недарма ж із них українофоби глузують...
Якраз все навпаки. Це радянські історики, замість того, щоб вивчати історію, "творили" (тобто фальсифікували) її.
Тоді як завдання історії полягає у вивченні історичних фактів.
А от лінгвісти досі уявляють собі, що їх партія поставила "керувати мовними процесами". От і "керують", не помічаючи, що їхнього "керівництва" ніхто не помічає. (Це в кращому разі).
2009.06.07 | Манул
Re: У мові не буває "завжди"
1) ПИЛОСОС, -а, ч. Апарат для очищення від пилу предметів одягу, меблів і т. ін. Див.:http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%E8%EB%EE%F1%EE%F1
Іншого нормативного визначення даного апарату в українській літературній мові немає.
2) В українській літературній мові є слова соска, сосун, сисун, сосок, висисати.
3) Апарат, про який тут йде мова, було винайдено в ЗСА 1890 року і названо Vacuum cleaner. Німці назвали той апарат Staubsauger (Staub - пил, Sauger - соска). Коли в Росії з'явився той прилад (а він з'явився з Німеччини), його назвали "пылесос", що є чистою калькою з німецької. Коли з'явився той апарат в Україні, його назвали "пилосос", що є чистою калькою з російської і німецької (чи навпаки - з німецької і російської, чи лише з німецької).
4) Калька не є заборонений спосіб словотворення, особливо в ситуаціях, коли треба дати назву новій речі, що входить у побут (обіг) даного народу.
5) Я схиляюсь до того, що АК має рацію, звісно, й автомат Калашникова (АК), крім рації, він теж має. Тому сперечатись з ним треба до певної розумної межі.
6) Чи не так?
2009.06.07 | Сергій Вакуленко
Пилосос порушує правила українського словотвору
Така назва твориться за моделлю ҐВИНТОРІЗ <= те, що ріже ґвинт.Але в українському дієслові ССАТИ чергування є тільки з СИС-, не з СОС- (на відміну від російської мови, де є чергування СОС-/САС-).
Що ж до совкової нормативності, то вона є така, яка вона є. За неї маємо дякувати тт. Наумові Кагановичу, Іванові Білодіду та ин.
Хто хоче, може запізнатися з «Реєстром репресованих слів» у виданні «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду» (Київ, 2005, сс. 354-399). Цей список недосконалий, та для загального враження його вистачить.
Трохи тяжче знайти книжку Романа Смаль-Стоцького «Українська мова в Совєтській Україні» (Варшава, 1936; 2-ге вид. Ню Йорк та ин., 1969). У цій книжці, може, забагато емоцій, але почитати її корисно.
У мережі, гадаю, нескладно буде натрапити на праці Юрія Шевельова «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус» та «Так нас навчали правильних проізношеній». Обидві вони ввійшли й до виданого торік двотомовика його вибраних творів (кн. І: Мовознавство).
Іще є «Мовна політика більшовиків на Україні в 1950-60-их рр.» Василя Чапленка (Чікаґо, 1974), хоча запопасти її важкувато.
2009.06.08 | Георгій
Re: Пилосос порушує правила українського словотвору
Сергій Вакуленко пише:> Що ж до совкової нормативності, то вона є така, яка вона є. За неї маємо дякувати тт. Наумові Кагановичу, Іванові Білодіду та ин.
(ГП) Добрe, хай так - алe всe-таки чи нe трeба подякувати за цe і кільком поколінням звичайних українських людeй, які виросли на тому "пилососі?" Куди їх подіти - оголосити "помилкою?"
2009.06.08 | Пан Коцький
НМД, слід увести у паралельний обіг забуті/заборонені слова
Георгій пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > Що ж до совкової нормативності, то вона є така, яка вона є. За неї маємо дякувати тт. Наумові Кагановичу, Іванові Білодіду та ин.
> (ГП) Добрe, хай так - алe всe-таки чи нe трeба подякувати за цe і кільком поколінням звичайних українських людeй, які виросли на тому "пилососі?" Куди їх подіти - оголосити "помилкою?"
Із плином часу питомі українські слова займуть своє належне місце, а росіянізми залишуться лише в словниках із позначкою (рос.)...
2009.06.08 | AK
Забуті, чи нещодавно видумані? Це - дві великі різниці.
2009.06.08 | Сергій Вакуленко
Вам знову сюди (л)
http://www.r2u.org.ua/Знайдете відповіді на багато запитань.
2009.06.08 | AK
У мене нема питань.
Сергій Вакуленко пише:> http://www.r2u.org.ua/
>
> Знайдете відповіді на багато запитань.
2009.06.08 | Сергій Вакуленко
Так питаєте ж: "Забуті чи недавно видумані?"
2009.06.08 | AK
Запитання було до Пана Коцького, а не до Вас.
Ваша позиція зрозуміла. Висмоктати з пальця новий термін, а потім оголосити решту українців "суржикомовними"> Воно, зрештою, й корінь смок- у цьому разі недоречний.
> Пилотяг/порохотяг, на мою думку, — найліпше побудований термін.
http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1244390188
Молокосос - теж не українське слово?
2009.06.08 | Сергій Вакуленко
Вам туди ж (л)
http://www.r2u.org.ua/krym/krym_search.php?word_str=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81&type=all&dicts=all&highlight=onОсь іще зі словника української мови (Київ, 1973, т. IV, с. 790):
МОЛОКОСОС, а, ч., розм., ірон. Дуже молода, недосвідчена людина.
По селі загомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити (Кучер, Прощай.., 1957, 407);
// Уживається як лайливе слово. — Мовчи, молокососе! Не смій так
говорити про те, чого не знаєш! (Фр., VII, 1951, 70);
— Та що ти мене вчиш? — спалахує Явтух Каленикович.— Молокосос Ю. Янов., II, 1954, 216).
Як бачите, приклади або з радянських часів, або з Галичини, де в ХІХ ст. були сильні російські впливи (через москвофілів).
2009.06.09 | AK
А ще воно зустрічається у східноукраїнських письменників XIX ст.
але з ними теж усе ясно, бо на сході Укоаїни теж були сильні російські впливи.К а л е н и к. Та я його так оженю палицею, що він і не стямиться! Та я його дрючком з двору вижену! Диви, молокосос! Старший брат працює, заробляє, а він з книжками возиться, і вже жениться забажалося! Нехай навчиться хліб перше зароблять!
(Іван Карпенко-Карий "РОЗУМНИЙ І ДУРЕНЬ")
Отже слово вживається понад сто літ і на сході і на заході України.
Тепер саме час оголосити його рус..., ой, вибачте, "росіянізмом", і дражинити усіх, хто його вживає "суржикомовними".
Так?
Ще краща ситуація із соскою. Скільки відсотків українців хоч раз в житті чули слово "мізюк"? Я щойно його побачив впереше.
Схоже, українські лінгвісти поставили перед собою завдання довести українську мову до такого стану, щоб українці взагалі перестали її розуміти.
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: А ще воно зустрічається у східноукраїнських письменників XIX
AK пише:> але з ними теж усе ясно, бо на сході Укоаїни теж були сильні російські впливи.
>
> К а л е н и к. Та я його так оженю палицею, що він і не стямиться! Та я його дрючком з двору вижену! Диви, молокосос! Старший брат працює, заробляє, а він з книжками возиться, і вже жениться забажалося! Нехай навчиться хліб перше зароблять!
>
> (Іван Карпенко-Карий "РОЗУМНИЙ І ДУРЕНЬ")
>
> Отже слово вживається понад сто літ і на сході і на заході України.
> Тепер саме час оголосити його рус..., ой, вибачте, "росіянізмом", і дражинити усіх, хто його вживає "суржикомовними".
А таки ж були російські впливи. І мова героїв Карпенка-Карого їх засвідчує, як-от:
Невiдомий._ Ви все любопитнiчаєте. Ну, а отчего ви не продайоте
фальшiвих дєнєг? Вiдiтє, у всякого своя комерцiя. У нас фабрiка на весь свет, другой такой фабрiкi нема; ми продайом тисячу за п'ятдесят рублей... Разлi ето не торговля, по-вашему? Ми заробляємо мiлiони, а люде в двадцять раз больше... Ну, а якби ми самi на етi дєньгi товари купували? Хто б тодi так дешево робив грошi?
Копач._ Практiка, опитность - велiкоє дело.
Копач._ Ха-ха-ха! Заметь - це пройдисвiт! Я їх багато бачив, у мене опит i практiка. Я на них насмотрелся... Командовал зводом, так пров'янт i фураж часто получав, знаю їх, да i они меня знають! Тепер лiт трiдцать в одставкє, по свiту вольно я хожу i в очi смiливо усiм гляжу... Стихи... Ха-ха-ха! А батько купчу й досi ще не совершив?
> Ще краща ситуація із соскою. Скільки відсотків українців хоч раз в житті чули слово "мізюк"? Я щойно його побачив впереше.
Завжди буває перший раз.
> Схоже, українські лінгвісти поставили перед собою завдання довести українську мову до такого стану, щоб українці взагалі перестали її розуміти.
Якщо слово зрозуміле, його зрозуміють.
Що цікаво, натрапляючи мало не щодня вперше на нові ХОЛДИНГИ, КАСТИНГИ, МОНІТОРИНГИ, ФАНДРЕЙЗИНГИ і под., ніхто не лементує: як бідолашні українці це зрозуміють? Бо воно ж, бач, усе з самої Москви прийшло — вчіться, хохли!
2009.06.09 | AK
Re: А ще воно зустрічається у східноукраїнських письменників XIX
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
> > але з ними теж усе ясно, бо на сході Укоаїни теж були сильні російські впливи.
> >
> > К а л е н и к. Та я його так оженю палицею, що він і не стямиться! Та я його дрючком з двору вижену! Диви, молокосос! Старший брат працює, заробляє, а він з книжками возиться, і вже жениться забажалося! Нехай навчиться хліб перше зароблять!
> >
> > (Іван Карпенко-Карий "РОЗУМНИЙ І ДУРЕНЬ")
> >
> > Отже слово вживається понад сто літ і на сході і на заході України.
> > Тепер саме час оголосити його рус..., ой, вибачте, "росіянізмом", і дражинити усіх, хто його вживає "суржикомовними".
>
СА таки ж були російські впливи.
Були поза всяким сумнівом. Але це ще не привід оголошувати русизмов кожне слово, яке Вам чомусь не сподобалось.
> І мова героїв Карпенка-Карого їх засвідчує, як-от:
>
> Невiдомий._ Ви все любопитнiчаєте. Ну, а отчего ви не продайоте
> фальшiвих дєнєг? Вiдiтє, у всякого своя комерцiя. У нас фабрiка на весь свет, другой такой фабрiкi нема; ми продайом тисячу за п'ятдесят рублей... Разлi ето не торговля, по-вашему? Ми заробляємо мiлiони, а люде в двадцять раз больше... Ну, а якби ми самi на етi дєньгi товари купували? Хто б тодi так дешево робив грошi?
>
> Копач._ Практiка, опитность - велiкоє дело.
>
> Копач._ Ха-ха-ха! Заметь - це пройдисвiт! Я їх багато бачив, у мене опит i практiка. Я на них насмотрелся... Командовал зводом, так пров'янт i фураж часто получав, знаю їх, да i они меня знають! Тепер лiт трiдцать в одставкє, по свiту вольно я хожу i в очi смiливо усiм гляжу... Стихи... Ха-ха-ха! А батько купчу й досi ще не совершив?
Це не мова Карпенка-Карого, а мова одного з його персонажів, який, з гідно з задумом автора, розмовляє суржиком.
Калененик до таких персонажів не належить.
>
>
>
> > Ще краща ситуація із соскою. Скільки відсотків українців хоч раз в житті чули слово "мізюк"? Я щойно його побачив впереше.
>
> Завжди буває перший раз.
>
>
> > Схоже, українські лінгвісти поставили перед собою завдання довести українську мову до такого стану, щоб українці взагалі перестали її розуміти.
>
> Якщо слово зрозуміле, його зрозуміють.
А якщо не зрозуміле, то не зрозуміють.
От ви прагнете навидумувати незрозумілих слів, а зрозумілі оголосити "росіянізмами".
>
> Що цікаво, натрапляючи мало не щодня вперше на нові ХОЛДИНГИ, КАСТИНГИ, МОНІТОРИНГИ, ФАНДРЕЙЗИНГИ і под., ніхто не лементує: як бідолашні українці це зрозуміють? Бо воно ж, бач, усе з самої Москви прийшло — вчіться, хохли!
Москва тут ні до чого.
Ці слова англійського походження.
Чи варто їх вживати в українській мові, якщо для них існують українські еквіваленти - то вже інше питання.
Принаймні ті хто їх вживає не наполягають на вилученні з української мови відповідних українських слів.
Ви ж не просто проштовхуєте свої штучні конструкції, а ще й намагаєтесь оголосити "суржиком" питомі українські слова.
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: А ще воно зустрічається у східноукраїнських письменників XIX
AK пише:> Це не мова Карпенка-Карого, а мова одного з його персонажів, який, з гідно з задумом автора, розмовляє суржиком.
> Калененик до таких персонажів не належить.
Є різна міра "засуржикованості".
> > Що цікаво, натрапляючи мало не щодня вперше на нові ХОЛДИНГИ, КАСТИНГИ, МОНІТОРИНГИ, ФАНДРЕЙЗИНГИ і под., ніхто не лементує: як бідолашні українці це зрозуміють? Бо воно ж, бач, усе з самої Москви прийшло — вчіться, хохли!
> Москва тут ні до чого.
> Ці слова англійського походження.
Якраз дуже до чого. Майже всі ці слова приходять до нас через російське посередництво (про що свідчить їхнє звукове переоформлення). А наша "культурна" публіка вважає за свій обов'язок не відставати від росіян і мерщій їх підхоплювати.
> Чи варто їх вживати в українській мові, якщо для них існують українські еквіваленти - то вже інше питання.
> Принаймні ті хто їх вживає не наполягають на вилученні з української мови відповідних українських слів.
Вилучення — то комуняцька практика (наприклад, 10 років таборів за ПИЛОСМОКА — і це зовсім не жарт). Тепер кожен пропонує свої мовні форми, а далі — життя покаже, котра з них більше заімпонує загалові.
> Ви ж не просто проштовхуєте свої штучні конструкції, а ще й намагаєтесь оголосити "суржиком" питомі українські слова.
У пилососі не більше питомого, ніж у грузовику. Що ж до штучності, то всяка літературна мова являє собою штучне утворення.
То тільки малороси гадають, що ВЕЛИКОросійські слова ніхто штучно не творив (хіба можна зазіхати на святе?!), а от українці ніяк не вгамуються: все вигадують і вигадують казна-що.
І насамкінець: особисто я нічого нікуди не проштовхую (хоч би тому, що не маю штовхала). Постав сумнів, чи все гаразд зі словом ПИЛОСОС із погляду чистоти мови, — я висловив із цього приводу свою думку. Вашого права казати на цю річ ПИЛОСОС я не заперечую анітрохи. Ссіть ним пил, якщо Вам це до вподоби.
2009.06.09 | AK
Ой, як це Кримський з Єфремовим могли такий прокол допустити!!!
Детё́ныш – маля́ (р. -ля́ти), (сосущий матку) сосуне́ць (р. -нця́), сосуно́к (р. -нка́).Залучені словники:
* [1] Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
От дивина. "Сосунець" і навіть "сосунок" - українські слова, а "молокосос" - "росіянізм", не кажучи вже про "соску"
Бажаю успіхів в доведенні української мови до абсурду!
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: Ой, як це Кримський з Єфремовим могли такий прокол допустит
AK пише:> Детё́ныш – маля́ (р. -ля́ти), (сосущий матку) сосуне́ць (р. -нця́), сосуно́к (р. -нка́).
>
>
> Залучені словники:
>
> * [1] Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
>
>
> От дивина. "Сосунець" і навіть "сосунок" - українські слова, а "молокосос" - "росіянізм", не кажучи вже про "соску"
ПИЛОСОС не утворено ні від СОСКИ, ні від СОСКА, ні від СОСУНКА. За своєю будовою це слово має другий корінь дієслівного походження, а в дієслові немає звука О.
На його місці колись був звук Ъ (СЪСАТИ), який в українській мові занепав у ХІІ ст. Занепад полягав у тому, що у слабкій позиції (особливо перед наголошеними складом) він ізникав геть — і саме так відбулося в дієслові ССАТИ.
В инших позиціях — під наголосом або перед иншим ненаголошеним складом — були варіянти (серед них найпоширеніший — перехід в О).
2009.06.09 | AK
Re: Ой, як це Кримський з Єфремовим могли такий прокол допустит
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
> > Детё́ныш – маля́ (р. -ля́ти), (сосущий матку) сосуне́ць (р. -нця́), сосуно́к (р. -нка́).
> >
> >
> > Залучені словники:
> >
> > * [1] Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
> >
> >
> > От дивина. "Сосунець" і навіть "сосунок" - українські слова, а "молокосос" - "росіянізм", не кажучи вже про "соску"
>
> ПИЛОСОС не утворено ні від СОСКИ, ні від СОСКА, ні від СОСУНКА. За своєю будовою це слово має другий корінь дієслівного походження, а в дієслові немає звука О.
Ви хочете заперечити спільнокореневість слів СОСКА, СОСУНЕЦЬ(СОСУНОК) з дієсловом ССАТИ?
>
> На його місці колись був звук Ъ (СЪСАТИ), який в українській мові занепав у ХІІ ст. Занепад полягав у тому, що у слабкій позиції (особливо перед наголошеними складом) він ізникав геть — і саме так відбулося в дієслові ССАТИ.
>
> В инших позиціях — під наголосом або перед иншим ненаголошеним складом — були варіянти (серед них найпоширеніший — перехід в О).
От в словах "молокосос" і "пилосос" він якраз і стоїть під наголосом.
Тому й поява "О" там є цілком законною.
І ще одне: російські впливи на галичині у XIX столітті могли зачепити слова, що означують якісь абстрактні поняття чи якісь нові явища, для яких нема слів у народній мові.
"Молокосос" - слово з живої народної мови. Такі слова запозичуються при масових прямих контактах етносів.
До першої світової війни ніяких масових контактів між галичанами і росіянами не було.
Були лише контакти на рівні москвофільської інтелігенції, які не могли суттєво вплинути на народну мову.
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: Ой, як це Кримський з Єфремовим могли такий прокол допустит
AK пише:> От в словах "молокосос" і "пилосос" він якраз і стоїть під наголосом.
> Тому й поява "О" там є цілком законною.
Коли відбувався занепад Ъ, слова ПИЛОСОС іще не було.
> І ще одне: російські впливи на галичині у XIX столітті могли зачепити слова, що означують якісь абстрактні поняття чи якісь нові явища, для яких нема слів у народній мові.
> "Молокосос" - слово з живої народної мови. Такі слова запозичуються при масових прямих контактах етносів.
> До першої світової війни ніяких масових контактів між галичанами і росіянами не було.
Не думаю, що слово МОЛОКОСОС знайдеться, наприклад, у народних піснях. Воно мені скидається на російський винахід ХІХ ст., посталий у літературній мові. Недаремно ж воно не вживається в — неначебто прямому — значенні 'сисун' навіть у росіян. Теоретично можна зреконструювати праслов'янську форму *melkosъsъ — як це робить Вєслав Борись (Wiesław Boryś. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 2005. — S. 332). Однак сумніви викликає мала поширеність цього слова в инших слов'янських мовах. Борись називає ще чес. mlékosos і словен. mlekosès. Доброго словенського словника я під рукою не маю, а чеський такого слова просто не містить.
А ось що пропонують словники як переклад:
чес. holobrádek, zelenáč, cucák;
словен. štene;
хорв. žutokljunac, balavac;
болг. пале;
пол. młokos.
Із них тільки отой młokos пов'язаний з молокососом, причому сам Борись визнає, що то є запозичення зі "східнослов'янських" мов до польської.
> Були лише контакти на рівні москвофільської інтелігенції, які не могли суттєво вплинути на народну мову.
Ота москвофільська інтеліґенція була дуже впливова. Узяти бодай Якова Головацького — одного-єдиного тоді професора "руської" мови вві Львівському університеті.
У їхніх руках тривалий час були газети та освітня справа, тому відбиток їхніх смаків на галицькому мовожитку відчувався аж до І-ої світової війни.
Народовці (серед них і Франко) намагалися від нього звільнитися, але хутко це не йшло.
2009.06.09 | AK
Можете навести приклад вживання слова "молокосос" в творах,
писаних язичієм?Сергій Вакуленко пише:
>
> Ота москвофільська інтеліґенція була дуже впливова. Узяти бодай Якова Головацького — одного-єдиного тоді професора "руської" мови вві Львівському університеті.
>
> У їхніх руках тривалий час були газети та освітня справа, тому відбиток їхніх смаків на галицькому мовожитку відчувався аж до І-ої світової війни.
>
> Народовці (серед них і Франко) намагалися від нього звільнитися, але хутко це не йшло.
Все це так, але на народну розмовну мову це не могло сильно вплинути.
Літературна мова (на позиції якої претендували язичіє) формує слова для абстрактних понять і нових предметів та явищ.
Молокосос до них не належить.
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: Можете навести приклад вживання слова "молокосос" в творах,
AK пише:> Все це так, але на народну розмовну мову це не могло сильно вплинути.
Про що я й кажу: слово з літератури (думаю, з дворянської).
> Літературна мова (на позиції якої претендували язичіє) формує слова для абстрактних понять і нових предметів та явищ.
> Молокосос до них не належить.
"Язичіє" існувало в різних варіянтах, що деякі з них мали 95% російських або збіжних із російськими форм — далеко не обов'язково абстрактних.
2009.06.09 | AK
Re: Можете навести приклад вживання слова "молокосос" в творах,
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
>
> > Все це так, але на народну розмовну мову це не могло сильно вплинути.
>
> Про що я й кажу: слово з літератури (думаю, з дворянської).
Слово вживається в народній мові.
Ніякого суттєвого впливу російської дворянської літератури на народну мову Галичини не було. Принаймні на такі просту частину лексики, до якої належить "молокосос".
Тай слово не надто вишукане для дворянської літератури.
>
>
> > Літературна мова (на позиції якої претендували язичіє) формує слова для абстрактних понять і нових предметів та явищ.
> > Молокосос до них не належить.
>
> "Язичіє" існувало в різних варіянтах, що деякі з них мали 95% російських або збіжних із російськими форм — далеко не обов'язково абстрактних.
Ну і що? Де впливи на лексику народної мови?
Де там був "молокосос"?
2009.06.09 | AK
Расія - родіна сланофф і малакасосафф.
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
>
> > От в словах "молокосос" і "пилосос" він якраз і стоїть під наголосом.
> > Тому й поява "О" там є цілком законною.
>
> Коли відбувався занепад Ъ, слова ПИЛОСОС іще не було.
Зате було слово МОЛОКОСОС.
Слово ПИЛОСОС утворене за аналогією з давнішим українським словом, отже теж є українським.
>
> Не думаю, що слово МОЛОКОСОС знайдеться, наприклад, у народних піснях. Воно мені скидається на російський винахід ХІХ ст., посталий у літературній мові. Недаремно ж воно не вживається в — неначебто прямому — значенні 'сисун' навіть у росіян. Теоретично можна зреконструювати праслов'янську форму *melkosъsъ — як це робить Вєслав Борись (Wiesław Boryś. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 2005. — S. 332). Однак сумніви викликає мала поширеність цього слова в инших слов'янських мовах. Борись називає ще чес. mlékosos і словен. mlekosès. Доброго словенського словника я під рукою не маю, а чеський такого слова просто не містить.
>
Це слово у тій чи іншій формі є у більшості слов'янських мов.
Чому Ви вирішили що воно російське, мені не зрозуміло.
Бо Расія - родіна сланофф?
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: Расія - родіна сланофф і малакасосафф.
AK пише:> Зате було слово МОЛОКОСОС.
Не маю такої певності. Треба знати, в яких пам'ятках воно є. Те, що у словниках подається з зірочкою (*), то зреконструйовані (ніде не засвідчені) форми.
> Слово ПИЛОСОС утворене за аналогією з давнішим українським словом, отже теж є українським.
Не дуріть себе: воно утворене за аналогією до російського ПЫЛЕСОСА.
> Це слово у тій чи іншій формі є у більшості слов'янських мов.
В "иншій" формі — це дуже часто без отого -СОСА (młokos, mlekos, млекосисац).
Окрім того, питається: 1) відколи? 2) яке його поширення?
> Чому Ви вирішили що воно російське, мені не зрозуміло.
> Бо Расія - родіна сланофф?
Простіше: в російській мові є дієслово СОСАТЬ.
А ще це слово підозріле через те, що в усіх мовах має тільки переносне значення без прямого. Виняток — чеська (де є пряме й нема переносного), але в ній це мусить бути щось дуже рідкісне, бо звичайний тлумачний словник сучасної чеської мови його не містить.
То є дуже нетипові характеристики для нібито дуже давнього (праслов'янського) слова.
І навіть якщо воно було в давнину в прямому значенні, його теперішній ужиток у переносному значенні за браку прямого навертає на думку, що то є форма, поновлена зі стилістичною метою, — найімовірніше, в російській мові (з притаманними їй архаїзаторськими тенденціями).
2009.06.09 | AK
Re: Расія - родіна сланофф і малакасосафф.
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
>
> > Зате було слово МОЛОКОСОС.
>
> Не маю такої певності. Треба знати, в яких пам'ятках воно є. Те, що у словниках подається з зірочкою (*), то зреконструйовані (ніде не засвідчені) форми.
Ну і що? Неправильно реконструйовані?
>
>
> > Слово ПИЛОСОС утворене за аналогією з давнішим українським словом, отже теж є українським.
>
> Не дуріть себе: воно утворене за аналогією до російського ПЫЛЕСОСА.
То Вам так схотілося. Бо для Вас Расія - родіна сланофф.
>
>
> > Це слово у тій чи іншій формі є у більшості слов'янських мов.
>
> В "иншій" формі — це дуже часто без отого -СОСА (młokos, mlekos, млекосисац).
Таки в "іншій"!
Ще одне "ос" могло відпасти в результаті спрощення.
Але принаймні в чеській і болгарські закінчення на -сос, що не свідчить на користь російського похоження.
>
> Окрім того, питається: 1) відколи? 2) яке його поширення?
>
>
> > Чому Ви вирішили що воно російське, мені не зрозуміло.
> > Бо Расія - родіна сланофф?
>
> Простіше: в російській мові є дієслово СОСАТЬ.
>
> А ще це слово підозріле через те, що в усіх мовах має тільки переносне значення без прямого. Виняток — чеська (де є пряме й нема переносного), але в ній це мусить бути щось дуже рідкісне, бо звичайний тлумачний словник сучасної чеської мови його не містить.
>
> То є дуже нетипові характеристики для нібито дуже давнього (праслов'янського) слова.
>
> І навіть якщо воно було в давнину в прямому значенні, його теперішній ужиток у переносному значенні за браку прямого навертає на думку, що то є форма, поновлена зі стилістичною метою, — найімовірніше, в російській мові (з притаманними їй архаїзаторськими тенденціями).
Визнайте краще, що Ви тут неправі.
А то вже цілу теорію збираєтесь підганяти під свою неправоту.
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Re: Расія - родіна сланофф і малакасосафф.
AK пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > AK пише:
> >
> > > Зате було слово МОЛОКОСОС.
> >
> > Не маю такої певності. Треба знати, в яких пам'ятках воно є. Те, що у словниках подається з зірочкою (*), то зреконструйовані (ніде не засвідчені) форми.
>
> Ну і що? Неправильно реконструйовані?
Правильно чи неправильно — байдуже. Усе, що з зірочкою, — конструкт. Можливість його існування не доводить факту його існування.
> > > Слово ПИЛОСОС утворене за аналогією з давнішим українським словом, отже теж є українським.
> >
> > Не дуріть себе: воно утворене за аналогією до російського ПЫЛЕСОСА.
>
> То Вам так схотілося. Бо для Вас Расія - родіна сланофф.
То є цілком очевидна річ для всякого, хто трохи знає історію українського термінознавства. Що треба почитати, я вже писав.
> > > Це слово у тій чи іншій формі є у більшості слов'янських мов.
> >
> > В "иншій" формі — це дуже часто без отого -СОСА (młokos, mlekos, млекосисац).
>
> Таки в "іншій"!
> Ще одне "ос" могло відпасти в результаті спрощення.
Відпадіння кореня внаслідок спрощення — це круто. Наприклад, із ПЫЛЕСОСА стає ПЫЛЕС...
> Але принаймні в чеській і болгарські закінчення на -сос, що не свідчить на користь російського похоження.
У болгарській не знайдено; у чеській є десь дуже віртуально.
> Визнайте краще, що Ви тут неправі.
> А то вже цілу теорію збираєтесь підганяти під свою неправоту.
Та теорія чи не теорія, а можете глянути до словників: які відповідники вони подають на всякі насосы, присосы, отсосы, засосы та под. Не лягає той СОС на українську мову, та й годі.
2009.06.09 | Пан Коцький
Складно не погодитися з п. Вакуленком щодо http://www.r2u.org.ua
Окрім цього ресурсу наразі нажаль немає иншого швидкого способу перевірити, чи вживалось якесь конкретне слово в українській літературі до 30-х років XX століття і в якому контексті (звісно, ми б не мали такої проблеми якби вся українська література існувала би в електронному форматі, але маємо те, що маємо). Дo речі, я сам досить часто полюбляю шукати приклади літературного вжитку слів на http://www.r2u.org.uaУ нашому випадку маємо доказ, що (1) слово "пилосмок" не було вигадано нещодавно та (2) слово "пилосос" не вважалось літературним на початку XX століття. Моя пропозиція була паралельно вживати обидва слова в таких випадках, особливо якщо значення "старого" слова є зрозумілим для всіх.
2009.06.09 | AK
Складно погодитися.
Пан Коцький пише:> Окрім цього ресурсу наразі нажаль немає иншого швидкого способу перевірити, чи вживалось якесь конкретне слово в українській літературі до 30-х років XX століття і в якому контексті
На жаль цей словник не завжди адекватно відображає вживання слів в українській літературі.
Там є багато слів, які практично не зустрічаються в літературі.
Я вже наводив приклад слова "мізюк". Впевнений, що більшість українців не знає що це таке.
Ви можете навести хоча б єдиний приклад вживання цього слова в літературі?
Навіть якщо один чи два приклади надибати вдасться, то про широкий вжиток говорити годі.
>
> У нашому випадку маємо доказ, що (1) слово "пилосмок" не було вигадано нещодавно та (2) слово "пилосос" не вважалось літературним на початку XX століття. Моя пропозиція була паралельно вживати обидва слова в таких випадках, особливо якщо значення "старого" слова є зрозумілим для всіх.
Таки так, "пилосмок" було вигадано тоді, коли складався той словник.
Це слово не мало широкого вжитку ні до, ні після появи словника.
Багато знаєте прикладів вживання цього слова в літературі того часу?
Але панові Вакуленку навіть "пилосмок" не подобається.
Він пропонує новітній покруч "порохотяг".
Цікаво, скільки відсотків українців, почувши це слово вперше, здогадаються, що це таке?
2009.06.09 | hrushka
Re: Складно погодитися.
Переглянувши більшість зауваг в цій гілці я повиннен заявити що я не є мовознавець (чи то тепер `експерт`) а тільки пізнаю не українського кореня слова як і також часто мішаю букви `е` та `и` - пробачте.AK пише:
> На жаль цей словник не завжди адекватно відображає вживання слів в українській літературі.
>
Ми всі свідомі що кожна жива мова міняється, однак присвоєння слів не вказує на вишколення, образовання, шляхтоність ні вирозуміння а придставляє собою мавпування! Що більше, `адекватно` зувчить більше качково ніж слово `adequаte` від якого воно правдоподібно походить.
Зі словом `пилосос` я скоріш погоджусь ніж з словами як `римарки, білборди, бодигарди` та інші, хоть в Коломиї кажуть `смоктач`.
Придумувати слова з українським коринем я зовсім не противлюсь і замість `аудіовзуальний` я скоріш буду казати `слухозоровий` та замість `спилувати` буду казати `буквувуати`, як також замість `діґітальний` чи `цифровий` я волію казати `чисельний` або `чисельничий`.
Я вже давніше писав, що Lord Elliot (знаний в музиці джеза) твердив: `Коли боїшся зробити помилку, то нічого худжного не створиш`. Позаяк ми віримо що наша мова милозвучна та художна, то дотримуймось поведення котре не засмітить мову. Очевидно не можливо всі чужі слова оминати, однак де тільки можливо ми не повинні ввагатись.
2009.06.08 | Сергій Вакуленко
Re: Пилосос порушує правила українського словотвору
Георгій пише:> (ГП) Добрe, хай так - алe всe-таки чи нe трeба подякувати за цe і кільком поколінням звичайних українських людeй, які виросли на тому "пилососі?" Куди їх подіти - оголосити "помилкою?"
Мововжиток безнастанно міняється. Процес цей частково керований (у радянські часи жорстко керований — аж до смертних вироків за "націоналістичне шкідництво у словотворі" абощо). Тепер хочеться, щоб оті зміни були на краще. Усунення непотрібних чужомовних елементів — один зі складників такого покращання.
Скажімо, ще років із 20 тому мало хто знав слово ВАНТАЖІВКА. Офіційна норма припоручала рос. ГРУЗОВИК або штучну й ніким ніколи не вживану форму ВАГОВОЗ.
Ось, приміром, «Французько-український словник» О. О. Андрієвської та Л. А. Яворовської (Київ, 1955):
CAMION — 1) підвода; вантажний віз; 2) грузовик (с. 97).
А ось як в «Англо-українському словнику» М. І. Балли (Київ, 1996; перше видання 1974 р.):
LORRY — 1) вантажний автомобіль, грузовик... (т. 1, с.689).
TRUCK — ... 2) вантажний автомобіль» (т. 2, с. 560).
Деякі словники від академії наук ще в 90-х рр. так само уникали ВАНТАЖІВКИ. Наприклад, «Новий російсько-український словник-довідник» за ред. С. Я. Єрмоленко (Київ, 1996):
ГРУЗОВИК — вантажний автомобіль, грузовик, ваговоз, ваговіз (с. 85).
Та ВАНТАЖІВКА все одно перемогла, а ГРУЗОВИК ізник (принаймні зі словників — хоча, може, не з суржику). Чому так? Бо краще вписується в мовну систему (не містить чужого кореня).
Новіші словники вже кажуть:
ГРУЗОВИК — вантажівка, вантажна машина, ваговіз; -ИЧОК — вантажівочка («Російсько-український словник» за ред. В. В. Жайворонка, Київ, 2003, с.197);
ГРУЗАВІК — вантажівка («Білорусько-український словник» Г. П. Півторака та О. І. Скопненка, Київ, 2006, с. 115);
Цікаво порівняти й оце:
NÁKLAĎAK — грузовик, вантажний автомобіль (spis.) в академічному «Чесько-українському словнику» 1988 р. (т. 1, с.353) та
NÁKLAĎAK — 1. вантажівка в «Чесько-українському словнику» І. Новака 2008 р. (с. 204).
Чи постраждали від того "покоління звичайних українських людей"? Гадаю, що ні.
2009.06.09 | zаброда
бандерлінґвісти давєлі язік до...
<http://www.gotostudy.com.ua/catalog/753-4.html>Колледжи: Вищий навчальний заклад "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес"
До речі, отаке навчально-учбове в Харкові водиться...
2009.06.09 | Сергій Вакуленко
Дякую!
zаброда пише:> Колледжи: Вищий навчальний заклад "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес"
Неперевершений документ доби, в якій живемо...
2009.06.08 | AK
Молокосос теж порушує?
Сергій Вакуленко пише:> Але в українському дієслові ССАТИ чергування є тільки з СИС-, не з СОС- (на відміну від російської мови, де є чергування СОС-/САС-).
А як бути з соскою?
Сосунець - теж не українське слово?
До нього Каганович точно ніякого стосунку не має. Як і до молокососа.
2009.06.09 | Max
Re: Молокосос теж порушує?
AK пише:> Сергій Вакуленко пише:
>
> > Але в українському дієслові ССАТИ чергування є тільки з СИС-, не з СОС- (на відміну від російської мови, де є чергування СОС-/САС-).
>
> А як бути з соскою?
У нас кажуть -- смочок.
> Сосунець - теж не українське слово?
А що таке "сосунець"? Я такого не чув.
"Молокососа", до речі, теж. То має бути "немовля"? Чи "шмаркач"? Чи просто кацапізм?
2009.06.07 | Сергій Вакуленко
Re: У мові не буває "завжди"
AK пише:> Звичайно, всі терміни були колись і кимось вигадані.
> Але пилосос було винайдено десь із сотню років тому. Тоді ж було придумане відповідне слово.
> Це слово увійсшло в мову, ним користуються мільойни людей.
Вам сюди:
http://www.r2u.org.ua/
> Видумувати нові слова замість слова у цій ситуації є недоречним.
>
> Нові слова потрібні для позначення нових понять.
То дуже спрощений погляд на речі. Наприклад, Потебня казав, що без слова не створити поняття.
> > Що ж до українофобів, то підлаштовувати під їхні смаки українську мову було б великою дурницею.
>
>
> Цією дурницею якраз і займаються деякі лінгвісти. Бо українофобам їхня "творчість" дуже подобається.
А Ви забудьте про українофобів — вони й переведуться.
> Тоді як більшість українців не звертають на цю діяльність ніякої уваги, а користуються тими словами, до яких звикли.
Еге ж, тими російськими словами, до яких звикли. А Ви пропонуєте це законсервувати.
> > > Що було б, якби асторономи вирішили, що вони мають не вивчати рух планет, а керувати ними?
> >
> > Ваші міркування можна продовжити: недолугі українські історики вигадують якийсь голодомор, замість визнати, як усі нормальні люди, що були тимчасові труднощі з постачанням продуктів харчування. Недарма ж із них українофоби глузують...
>
>
> Якраз все навпаки. Це радянські історики, замість того, щоб вивчати історію, "творили" (тобто фальсифікували) її.
> Тоді як завдання історії полягає у вивченні історичних фактів.
А радянські мовознавці перекручували українську мову.
> А от лінгвісти досі уявляють собі, що їх партія поставила "керувати мовними процесами". От і "керують", не помічаючи, що їхнього "керівництва" ніхто не помічає. (Це в кращому разі).
Керують у нас якраз прихильники пилососів, грузовиків і вертольотів.
2009.06.13 | ropet
Re: У мові не буває "завжди"
Сергій Вакуленко пише:> Тому не припиняються спроби запропонувати щось ліпше, як-от:
>
> Микола Зубков. Новий російсько-український політехнічний словник. — Харків, 2005:
>
> ПЫЛЕСОС - пилосмок, пилотяг, пиловсмоктувач.
>
>
> Ніна Шило. Російсько-український словник: Термінологічна лексика. — Київ, 2004:
>
> ПЫЛЕСОС — порохотяг, пилосмок
>
>
> Януш Ріґер, Олеся Демська-Кульчицька. Українсько-польський тематичний словник. — Львів, 2007:
>
> ODKURZACZ — пилосос, порохотяг region.
Мені спадає на думку, що можливо з назви потрібно викинути пило-, порохо-, а залишити лишень: тяг або втягувач, смок або всмоктувач.
2009.05.31 | stryjko_bojko
Грушка займається наукою - болтологією
Ніхто його "новітніх" термінів не сприйме на серйозному рівні.--------
НМД, не треба придумувати ровера(велосипеда), коли він уже давно не тільки придуманий, а ще й їздить.
-----------------
Якщо сьогодні дати людям придумати новий ровер, то буде таке:
1.Він буде їздити не прямо, а зліва - направо і навпаки.
2.При цьому буде не їхати, а стрибати, як кенгуру.
3.Колеса будуть не округлі, а квадратові.Бо формула круга:
S = Пі х R2
2009.06.01 | Майстер
А я називаю computer - рахуба.
Від слова рахувати, себто здійснювати математичні операції з числами. І точний переклад з англійської...2009.06.01 | zаброда
Точний переклад
Рахівниця, бо ж рахуба -- якась тягла (ба навіть копітка чи марудна) дія, а не начиння до неї2009.06.02 | Майстер
А треба потроху змінювати значення слів
Особливо старих слів. Стільки їх відійшло, а були ж гарні серед них. Жорна, ступа, маторженики, малаї... Он копанка - вже не та копанка. У тій була вода, в цій - шахтарі.2009.06.02 | hrushka
Re: А треба потроху змінювати значення слів
Часописи могли`б тут гарненько прислужитись. Коли`б вони тільки рішились відживити нашу мову та приложили свою здібність та талан до цеї справи то могли`б багато осягнути. Як редактор, я`б мав більше задоволення відживити красу нашої мови ніж впроваджувати чужі слова, думаючи що наша мова стане `потужною`. В будучім потужними мовами будуть англійська та китайська. Тому час вимагає щоби наші діти володіли англійською та рідною ...Що до `копанки` то в Німеччині ми казали на `fussball` копаний м`яч або `копанка`.