МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Не будь польского господства, не было бы украинского языка

06/25/2009 | stryjko_bojko
Не будь польского господства, не было бы сейчас никакого украинского языка.

По-украински По-польски По-русски
1. аби aby лишь бы
2. агенція agencia агентство
3. але ale но
4. але ж ale z однако
5. альтанка altanka беседка
6. аматор amator любитель
7. амбасада ambasada посольство
8. аркуш arkusz лист (бумаги)
9. багнет bagnet штык
10. багно bagno болото
11. байка bajka сказка
12. баламут balamut волокита, повеса
13. балія balia лохань (для стирки)
14. барва barwa краска
15. батог batog кнут
16. башта baszta башня
17. безлад bezlad беспорядок
18. белькотання belkotanie бормотание
19. білизна bielizna белье
20. блазень blazen шут
21. блакитний blakitny голубой
22. блискавка blyskawica молния
23. бляшанка blaszanka жестянка
24. бо bo так как, потому что
25. боївка bojowka дружина
26. борг borg долг
27. брак brak нехватка
28. брама brama ворота
29. братерство braterstwo братство
30. бриля bryla глыба
31. бруд brud грязь
32. брутальний brutalny грубый
33. будинок budynek дом
34. бурштин bursztyn янтарь
35. вага waga вес
36. вада wada недостаток
37. вапно wapno известь
38. варта warta стража
39. вартість wartosc стоимость
40. великий wielki большой
41. вельмишановний wielceszanowny многоуважаемый
42. верства warstwa пласт, слой
43. веслування wioslowanie гребля
44. вечорниця wieczornica посиделки
45. вибачати wybaczat извинять
46. виборчий wyborczy избирательный
47. вибух wybuch взрыв
48. видатний wydatny выдающийся
49. виднокруг widnokrag горизонт
50. видовисько widowisko зрелище
51. виконати wykonac выполнить
52. викреслити wykreslic вычеркнуть
53. викрити wykryc разоблачить
54. вимагати wymagac требовать
55. вимір wymiar измерение
56. винищувати wyniszczaс истреблять
57. винний winny должен (напр.деньги)
58. виняток wyjаtek исключение
59. випадок wypadek случай
60. випробування wyprobowanie испытание
61. вир wir водоворот, вихрь
62. вирушати wyruszaс выступать, отправляться
63. вистава wystawa постановка
64. витримати wytrwaс выдержать
65. витягнути wyciagnaс вытянуть
66. виховання wychowanie воспитание
67. Відень Wieden Вена
68. відомо wiadomo известно
69. відшкодувати odszkodowac возместить
70. вік wiek возраст
71. влада wlada власть
72. влох wloch итальянец
73. вовкулак wilkolak оборотень
74. водоспад wodospad водопад
75. войовничий wojowniczy воинственный
76. вплив wplyw влияние
77. вправний wprawny ловкий, умелый
78. впровадити wprowadzic ввести
79. вразливість wrazliwosc впечатлительность
80. врешті wreczcie в конце концов
81. втручатися wtracac sie вмешиваться
82. в’язень wiazien узник
83. гай gaj роща
84. гайворон gawron ворона
85. гак hak крюк
86. галас halas галдеж
87. галузь galaz отрасль
88. ганок ganek крыльцо
89. ганьба ganba позор
90. гармата armata пушка
91. гарт hart закалка
92. гасло haslo лозунг
93. гатунок gatunek сорт
94. гвалт gwalt насилие
95. генерація generacia поколение
96. гинути ginasc погибать
97. гідність godnosc достоинство
98. глод glod боярышник
99. гнобити gnebic угнетать
100. гной gnoj навоз
101. гоїти goic заживлять
102. голити golic брить
103. голосно glosno громко
104. голота holota беднота
105. господарство gospodarka хозяйство
106. готівка gotowka наличность (денег)
107. гребля grobla плотина
108. гречкосій hreczkociej провинциал
109. громада gromada общество, коллектив
110. гроно grono кисть, гроздь
111. грудень grudzien декабрь
112. губити gubic терять
113. гудзик guzik пуговица
114. гума guma резина
115. гуркіт hurkot грохот
116. даремно nadaremnie бесполезно
117. дарма darmo напрасно
118. дзвін dzwon колокол
119. дзьоб dziob клюв
120. дівчина dziewczyna девушка
121. діжка dzieza квашня
122. добробут dobrobyt благосостояние
123. довести dowiesc доказать
124. довколо dokola вокруг
125. догана nagana выговор
126. догори do gory вверх
127. додавати dodawasc прибавлять
128. додому do domu домой
129. дорадник doradza советник
130. досить dosyc довольно, хватит
131. другорядний drugorzedny второстепенный
132. єдність jednosc единство
133. жадати pozadac желать
134. жалоба zaloba траур
135. жарт zart шутка
136. жваво zwawo живо, проворно
137. жебрак zebrak нищий
138. живиця zywica смола
139. живлення zywienie питание
140. живцем zywcem живьем
141. жито zyto рожь
142. життя zycie жизнь
143. жнива zniwa жатва
144. жоден zoden ни один
145. жужіль zuzel шлак
146. жуйка zujka жвачка
147. з z из, с
148. з-за zza из-за
149. забити zabic убить
150. забобон zabobon суеверие
151. забов’язати zobowiazac обязать
152. забороняти zabraniac запрещать
153. забудова zabudowa застройка
154. забуток zabutek памятник старины
155. завада zawada помеха
156. завжди zawsze всегда
157. завзятий zawziety упорный
158. завчасно zawczasu заранее
159. завітати zawitac наведаться
160. загарбати zagarnac присвоить
161. загартований zahartowany закаленный
162. загинути zaginac погибнуть
163. загоїти zagoic залечить
164. загубити zgubic потерять
165. зажадати zazadac потребовать
166. заздрість zazdroscґ зависть
167. зазнати zaznac испытать
168. зазначити zaznaczyc подчеркнуть
169. займенник zaimek местоимение
170. заклад zaklad предприятие
171. заклопотаний zaklopotany озабоченный
172. закоханий zakochany влюбленный
173. закрутка zakretka отвертка
174. закутий zakuty закованный
175. залежати zalezec зависеть
176. залицятися zalecac sie ухаживать
177. залога zaloga экипаж
178. залюдняти zaludniac заселять
179. замах zamach покушение
180. замкнути zamknac запереть
181. замовити zamowic заказать
182. заможний zamozny зажиточный
183. замордувати Zamordowac убить
184. замулити zamulic заилить
185. замість zamiast вместо
186. занадто zanadto слишком
187. занедбаний zaniedbany запущенный
188. занотувати zanotowac записать
189. зануряти zanurzac погружать
190. заохотити zachecic побудить
191. запал zapal задор
192. запалення zapalenie воспаление
193. запалити zapalic закурить
194. запальничка zapalniczka зажигалка
195. запаска zapaska передник
196. запевнити zapewnic убедить
197. запеклий zaciekly ожесточенный
198. запитання zapytanie вопрос
199. заплав zaplaw разлив, половодье
200. запобігливий zapobiegliwy предусмотрительный
201. запропонувати zaproponowac предложить
202. запхати zapchac засунуть
203. зап’ятий zapiaty застегнутый
204. зарадити zaradzic посоветовать
205. зараз zaraz сейчас
206. заробити zarobic заработать
207. засада zasada принцип, основа
208. заспівати zaspiewac запеть
209. застосувати zastosowac применить
210. заступник zastepca заместитель
211. зателефонувати zatelefonowac позвонить
212. затока zatoka залив
213. затримати zatrzimac задержать
214. затулити zatulic закрыть, заслонить
215. затятість zacietosc упрямство
216. зауважити zauwazyc заметить
217. захват zachwyt восторг
218. захід zachod запад
219. зацікавити zaciekawiac заинтересовать
220. зашкодити zaszkodzic навредить
221. збанкрутувати zbankrutowac обанкротиться
222. збочити zboczyc сойти с верного пути
223. зброя zbroja оружие
224. збудити zbudzic разбудить
225. збудувати zbudowac построить
226. збіг zbieg стечение, совпадение
227. збіжжя zboze хлеб, зерновые
228. зважати zwazac принимать во внимание
229. зверхність zwierchnosc власть, управление
230. звиклий zwykly привычный
231. звироднілий zwyrodnialy выродившийся
232. звичай zwyczaj обычай
233. зволікання zwloczenie промедление
234. згаслий sgasly потухший
235. згвалтування zgwalcenie изнасилование
236. згода zgoda согласие
237. згори z gory сверху
238. зграя zgraja стая, сброд
239. здатність zdatnosc способность
240. здається zdaje sie кажется
241. здобич zdobycz добыча
242. здолати zdolac справиться
243. здряпати zdrapac соскоблить
244. здрібнілий zdrobnialy измельчавший
245. зиск zysc прибыль, барыш
246. зле zle плохо, скверно
247. злодій zlodziej вор
248. злочинець zloczynca преступник
249. змова zmowa заговор
250. зморшка zmarszczka морщина
251. змусити zmusic заставить
252. зміна zmiana смена
253. змінний zmienny переменный, изменчивый
254. знайда znajda найденыш
255. знаний znany известный
256. зневага zniewaga оскорбление, обида
257. зненавидити znienawidzic возненавидеть
258. зненацька znienacka внезапно
259. зникати znikac исчезать
260. знову znow опять, вновь
261. знущатися znecac sie издеваться
262. зобов’язати zobowiazac обязать
263. зовнішний zewnetszny внешний
264. зодовільняти zadowalniac удовлетворять
265. зошит zeszyt тетрадь
266. зрада zdrada измена
267. зранку z ranu утром, с утра
268. зрештою zreszta впрочем
269. зробити zrobic сделать
270. зрозумілий zrozumialy понятный
271. зруйнувати zrujnowac разрушить
272. зсувати zsuwac сдвигать
273. зубожіння zubozenie обнищание
274. зухвало zuchwale дерзко, нагло
275. індик indyk индюк
276. інший inny другой
277. кава kawa кофе
278. кав’ярня kawiarnia кафе
279. кайдани kajdany кандалы
280. канапа kanapa диван
281. кашкет kaszkiet картуз
282. квітень kwiecien апрель
283. келих kielich бокал
284. керувати kierowac управлять
285. кишеня kieszen карман
286. кнур knur боров
287. колисанка kolysanka колыбель
288. коло kolo круг
289. коло kolo около
290. комора komora кладовая
291. кошик koszyk корзина
292. коштовність kosztownosc драгоценность
293. краватка krawat галстук
294. кравець krawiec портной
295. крадіжка kradziez кража
296. крапля kropla капля
297. кресало krzesiwo огниво
298. крок krok шаг
299. кроква krokiew стропило
300. крук kruk ворон
301. кудлатий kudlaty косматый
302. кулька kulka шарик
303. куля kula пуля
304. купа kupa ворох, груда
305. курча kurcze цыпленок
306. кут kat угол
307. кухоль kufol кружка
308. лагідний lagodny нежный, мягкий
309. лазня laznia баня
310. лан lan поле, нива
311. ласка laska милость
312. лаяти lajac ругать
313. ледве ledwie едва
314. лемент lament вой
315. липень lipiec июль
316. лихо licho беда, зло
317. ліжко lozko кровать
318. лобода loboda лебеда
319. лужний lugowy щелочной
320. луска luska шелуха, чешуя
321. лупати lupaс раскалывать
322. маєток majatek имение
323. макуха makuchy жмыхи
324. малярство malarstwo живопись
325. мапа mapa карта
326. мешканець mieszkaniec житель
327. місто miasto город
328. мовити mowic говорить
329. можливо mozliwie возможно
330. мружитися mruzyc жмуриться
331. мул mul ил
332. мурований murowany каменный
333. мусить musiec должен
334. муслін muslin кисея
335. набой naboj заряд
336. навколо naokolo вокруг
337. надзвичайно nadzwyczajne крайне
338. надмір nadmiar избыток
339. найближчий najblizczy ближайший
340. наймит najmita батрак
341. наклад naklad тираж
342. належне nalezne должное
343. напій napoj напиток
344. наречений narzeczony жених
345. натхнення natchnienie вдохновение
346. недоречний niedorzeczny нелепый, вздорный
347. неділя niedzeiela воскресенье
348. незлічений niezliczony бесчисленный
349. нелюдський nieludzki бесчеловечный
350. несвідомість nieswiadomosc несознательность
351. нескінчений nieskonczony бесконечный
352. несподівано niespodziewany вдруг, неожиданно
353. нотатка notatka заметка
354. ноші nosze носилки
355. обуритися oburzyc sie возмутится
356. огидний ohydny противный
357. ознака oznaka признак
358. око oko глаз
359. оксамит aksamit бархат
360. опір opor сопротивление
361. опріч oprocz кроме
362. ослін oslona ограждение
363. остаточно ostatecznie окончательно
364. пагорб pagorek бугор
365. пазур pazur коготь
366. палац palac дворец
367. паливо paliwo топливо, горючее
368. палити palic курить
369. пан pan господин
370. панич panicz барчук
371. панна panna барышня
372. панувати panowac властвовать
373. панщина pansczyzna барщина
374. папір papier бумага
375. парасолька parasolka зонтик
376. паркан parkan забор
377. паша pasza корм
378. пекло pieklo ад
379. пензель pedzel кисть (для рисования)
380. перешкодити przeszkodzic воспрепятствовать
381. перли perly жемчуг
382. печеня pieczen жаркое
383. питання pytanie вопрос
384. пиха pycha гонор, высокомерие
385. підмет podmiot подлежащие
386. підступний podsteny коварный
387. підсумовувати pidsumovywac подводить итоги
388. піхва pochwa ножны
389. пляма plama пятно
390. поблизу poblizu вблизи
391. повинен powienien должен
392. повідомити powiadomic известить
393. повідомляти powiadomiac извещать, сообщать
394. повітря powietze воздух
395. повстання powstanie восстание
396. погляд poglad взгляд, воззрение
397. подарунок podarunek подарок
398. по-друге po drugie во-вторых
399. подряпати podrapac поцарапать
400. поза poza вне
401. позичати pozyczac одалживать
402. покладати pokladac возлагать
403. покотем pokotem вповалку
404. пологовий pologowy родильный
405. полювати polowac охотиться
406. попит popyt спрос
407. порада porada совет
408. поразка porazka поражение
409. поратися porac sie возиться
410. порцеляна porcelana фарфор
411. посада posada должность
412. посуха posucha засуха
413. потилиця potylica затылок
414. потуга potega мощность
415. правдоподібно prawdopodobnie вероятно
416. прагнення pragnienie жажда, стремление
417. прапор proporzec знамя, флаг
418. прасувати prasowac гладить (белье)
419. призьба pryzba завалинка
420. прикрость przykrosc досада
421. примус przymus принуждение
422. принаймі przynajmniej по крайней мере
423. пухлина puchlina опухоль
424. разом razem вместе
425. раптом raptem вдруг
426. регот rzegot хохот
427. решта reszta остаток, сдача
428. риса rys черта
429. рідкий rzadki жидкий
430. рік rok год
431. робити robic делать
432. розвага rozwaga рассудительность
433. розмова rozmova беседа, разговор
434. розпач rozpacz отчаяние
435. розпуста rozpusta разврат
436. російський rosyiski русский
437. рудий rudy рыжий
438. рух ruch движение
439. смажити smazy жарить
440. скарб skarb казна, клад
441. скарга skarga жалоба
442. скористатися skorystac воспользоваться
443. скроня skron висок
444. скубати skubac щипать
445. смак smak вкус
446. смарагд smaragd изумруд
447. смерека smereka елка
448. смуток smutek печаль, кручина
449. сніданок snidanie завтрак
450. спис spisa копье
451. сповідь spowiedz исповедь
452. сподіватися spodziewc sie надеяться
453. спритний sprytny бойкий
454. сприяти spizyjac способствовать
455. спростувати sprostowac опровергнуть
456. спротив sprzeciw сопротивление
457. спіж spiz бронза
458. стайня stajnia конюшня
459. стискати scieskac сжимать
460. стілець stolec стул
461. страва strawa еда, пища, блюдо
462. страйк strajk забастовка
463. сумління sumienie совесть
464. сурма surma труба (сигнальная)
465. сходинка shodek ступенька
466. так tak да
467. тесля ciesla плотник
468. торба torba сума, котомка
469. тортури tortury пытки, истязания
470. тримати trzymac держать
471. труна trumna гроб
472. тутешній tutejszy местный, здешний
473. увага uwaga внимание
474. ув’язнення uwiezenie заключение (в тюрьму)
475. угода ugoda соглашение
476. угорі ugory вверху
477. умова umowa договор
478. уникати unikac избегать
479. врода uroda красота
480. фарба farba краска
481. фіранка fieranka занавеска
482. фортеця forteca крепость
483. фурман furman возница
484. хвилина chwila минута
485. хвіртка furtka калитка
486. хвороба choroba болезнь
487. хилити chyliс наклонять
488. хіба chyba разве
489. хорт chart борзая
490. цвинтар cwentarz кладбище
491. цегла cegla кирпич
492. цибуля cebula лук (овощ)
493. цілковито calkowicie всецело
494. цукерка cukierek конфета
495. чапля czapla цапля
496. чарівник czarownik колдун
497. час czas время
498. частка czastka доля
499. чекати czekac ждать
500. червень czerwiec июнь
501. червоний czerwony красный
502. черевик trzewik башмак
503. чи czy или
504. чинний czynny действующий (напр. закон)
505. чому czemu почему
506. чуприна czupryna шевелюра
507. шаль szal бешенство, безумие
508. шибениця szubienica виселица
509. шибка szyba оконное стекло
510. шинок szynk кабак
511. шкапа szkapa кляча
512. шкіра szkora кожа
513. шкода szkoda вред
514. шлюб slub брак (женитьба)
515. шляхетний szlachetny благородный
516. шмагати smagat хлестать
517. щохвилини co chwyla ежеминутно
518. шпиталь szpital больница
519. штучний sztuczny искусственный
520. шукати szukat искать
521. щупак szczupak щука
522. щур szczur крыса
523. як jak как
524. який jaki какой
525. якийсь jakis какой-то
526. якість jakosc качество
527. якось jakos как-то (однажды)

Украинский язык:

Главные диалекты:

северо-западные (полесские), испытывали влияние белорусского языка;
юго-западные (галицкие, закарпатские, буковинские), испытали влияние польского и словацкого языков;
юго-восточные (приднепровские), были положены в основу литературного языка.
северо-восточные (слобожанщина), испытывали влияние русского языка
На северо-востоке говоры испытывают влияние как белорусского, так и русского языка. Иногда эти говоры объединяют с северо-западными (как северное наречие или североукраинские диалекты). Северные говоры отличаются от литературного языка в основном фонетикой (в произношении, ударении), юго-западные фонетически ближе к литературному, чем северные. Кроме этого, сильно отличаются от литературного говоры Закарпатья, которые некоторые филологи[кто?] выделяют в отдельный русинский язык.



Распространённость украинского языка
Распространение украинского языка по регионам в 2001 году согласно переписи населения.Современный украинский литературный язык — это смесь элементов трёх главных диалектов, с преобладанием влияния полтавских говоров, то есть юго-восточной группы диалектов, и в меньшей мере — юго-западной группы. Существует мнение о существовании двух вариантов литературного языка: западного и восточного. Западный вариант литературного можно проследить в текстах И. Я. Франко, В. С. Стефаника, О. Ю. Кобылянской и др., восточный же, основанный на киево-полтаво-слобожанских наречиях представлен в творчестве И. П. Котляревского («Энеида»), Т. Г. Шевченко, Леси Украинки и др.

http://www2.maidan.org.ua/n/about/1245956745

Відповіді

  • 2009.06.25 | stryjko_bojko

    wiedzieć (пол) - бачити (укр) - відєть (рус)

    Hoja_Nasreddin:
    wiedzieć (пол) - бачити (укр) - відєть (рус)
    --------
    і таких прикладів - безліч.
    ===
    Тут нічого дивного: українська мова одержувала вплив всіх мов, які були поряд.І так кожна мова.І німецька, і французька, і англійська.
    Окрім ізольованих, як наприклад мова(и) австралійських аборигенів.
    Чи племен Океанії.
    Окрім
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.06.25 | stryjko_bojko

      pieniądze - гроші - дєньґі

      От і зовсім 0-овий варіант.
      Ні нашим - ні вашим. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.06.27 | Мірко

        Re: дєньґі

        stryjko_bojko пише:

        > Ні нашим - ні вашим. :)<

        Таки перевага монголам.
    • 2009.07.02 | Габелок

      Re: wiedzieć (пол) - бачити (укр) - відєть (рус) І це все?

      stryjko_bojko, Ви або не знаєте про що Ви пишете, чим я думаю пошили себе у дурні, або не є stryjko_bojko.

      В українській є слово "видіти". Я виджу.

      Ви чули дзвін...


      stryjko_bojko пише:
      > Hoja_Nasreddin:
      > wiedzieć (пол) - бачити (укр) - відєть (рус)
      > --------
      > і таких прикладів - безліч.
      > ===
      > Тут нічого дивного: українська мова одержувала вплив всіх мов, які були поряд.І так кожна мова.І німецька, і французька, і англійська.
      > Окрім ізольованих, як наприклад мова(и) австралійських аборигенів.
      > Чи племен Океанії.
      > Окрім
  • 2009.06.27 | Мірко

    Збаламутили

    Якщо доказуєте що українська і польська мова зближені, а московська ні, то маєте рацію. Це тому що українці та поляки це словяни, а москалі це фіно-угри з домішкою турко-монголів в котрих мова це суржик із книжної болгарської та повищезгаданих рідних. Досить порівняти назви столиць.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.06.27 | Манул

      Re: Українська мова давніша польської

      Дивна логіка в автора теми: адже українська мова (і писемна, і усна - Ключевський у ХІХ ст. писав, що у Давній Русі говорили так, "як тепер говорять в Малоросії", Тредьяковський трохи раніше наполягав, що правильно треба писати і говорити "Кыйів", а не "Киев") набагато давніша, ніж польська. Українці ще з часів до і щойно після Р.Х. під натиском половців та инших степових племен кочували в центр Европи (венеди, лужичі - предки, спільні для українців і поляків, але то залишки саме українців в Центральній Европі), повертались на рідні землі, і так до середини І-го тисячоліття, доки було створено першу українську державу - Русь. Польська мова - то відображення (вплив) української, написаної латиною. Перший польський письменник - Галл Анонім, не поляк, капелан при дворі Болеслава Кривовустого, його біограф (12-е ст.); давні твори польською аж ніяк не можна порівняти, приміром, зі "Словом о полку Ігоревім". Поляки, як народність, сформувались у 10-11-му ст., тобто значно пізніше, ніж українці. Не тра' конячку ставити позаду воза. Просто історія так склалась, ніхто ж вивченням сього питання не займався, натомість існує міт про те, що українська мова - нібито запозичення з польської. Велика брехня.
  • 2009.06.27 | Габелок

    Re:Російська мова є похідною української та польської

    З руського літопису знаємо, що сучасну територію Росії заселили в"ятичі та радимичі "от рода ляхов". http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B8

    А ось що пише Даль про російську мову

    Даль Владимир Иванович

    Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва — отъ котораго не было бы въ великорусскомъ производныхъ, если и нѣтъ самого слòва.


    письма Максимовичу Михаилу Александровичу

    С.П.б. 12 Nоября 1848

    Съ первыхъ страницъ меня поразило знаніе дѣла; предмета близкаго мнѣ по чувству, по любви къ нему; часто рождались догадки, ложились на бумагу намеки, то вопросами, то отвѣтами — но другіе рядители вводили въ сомнѣніе, а у самого не доставало познаній, чтобы выпутаться.

    Трудъ Вашъ, который во всѣхъ отношеніяхъ чрезвычайно мнѣ по сердцу, воспламенилъ меня, придалъ опять духа и охоту заниматься.

    Для словаря у меня весь планъ такъ обширенъ, что никогда не будетъ исполненъ; напередъ всего, вѣроятно, приступлю къ обработкѣ второй части словаря нарѣчій, потому что этотъ запасъ легче и скорѣе обработать. Думаю отдѣлать малорусскій, бѣлорусскій, затѣмъ разбить великорусскій на Новгородскій, Суздальскій, Казанскій, Сибирскій и пр., подчинить каждому еще нѣсколько мѣстныхъ поднарѣчій; слѣдовало бы тутъ же прибавить церковно–славянскій и старинный русскій — но это для меня трудъ не совсѣмъ сподручный, къ которому мало подготовлено; я занимался живымъ. Затѣмъ надо бы издать обратный переводъ: словарь обиходнаго русскаго языка, съ переводомъ на церковный, старинные всѣ нарѣчія…

    Мысль о древности въ русскомъ (не славянскомъ) языкѣ полногласности, не подлежитъ сомнѣнію: это вѣрно.

    Вы, кажется, первые замѣтили сходство сѣвернаго велрусс нарѣчія или говора съ южнымъ, новгородскаго съ кіевскимъ. Это потому, что на югѣ сидѣли славянѣ, а во—всей Великоруссіи чухны разныхъ помолѣній; затѣмъ Кіевъ сдѣлалъ выселокъ въ Новгородъ — промежутокъ постепенно обрусѣлъ, бѣлоруссы вдвинулись пѣшкомъ до Москвы — обрусѣвшіе стали говорить нѣсколько иначе, а сѣверъ сохранилъ говоръ ближайшій къ южному, колыбели своей.

    Въ Шенкурскѣ и Колѣ Вы услышите еще болѣе сохранившихся кіевскихъ словъ, чѣмъ въ Новгородѣ, словъ которыхъ нѣтъ нигдѣ, на всей промежуточной, двутысячеверстной полосѣ. Мало– и великорусскій говоръ на О, бѣлорусскій на А, по его вліянію Москва стала говорить слегка на А и этотъ говоръ сдѣлался условно–чистымъ. Надо бы изслѣдовать Литовскій (глудскій) языкъ, не онъ ли придалъ бѣлорусскому говоръ на А?

    Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва — отъ котораго не было бы въ великорусскомъ производныхъ, если и нѣтъ самого слòва.

    Какъ и чѣмъ самый говоръ могъ такъ переломиться — непостижимо.

    ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ, ДАЛЬ ЕЩЕ В ТО ВРЕМЯ АКЦЕНТИРОВАЛ, ЧТО БОЛЬШИНСТВО ВЕЛИКОРУССКИХ (НЫНЕШНИХ РУССКИХ) СЛОВ ЕСТЬ ПРОИЗВОДНОЕ ОТ СЛОВ УКРАИНСКИХ! Каково?

    11.04.2009 в 20:27 К чему стадам дары свободы? ...... Наследство их из рода в роды Ярмо с гремушками да бич. А. Пушкин
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.06.27 | Манул

      Re:Російська мова є похідною української та польської

      Цілком правильно! Се всім зрозуміло. Чому так фантомно болить у москалів те місце, де колись за імперії був Київ? Без Києва Росія - ніщо, штучно зварена, в казані найрізноманітніших племен: від угрів до іжорців, нація, штучно створена мова, вкрадена назва "Русь". Тримаймося! І усвідомлюймо, що ми давня, могутня нація, Київ сяяв і був найпрекраснішим місто Европи, коли у Франції король був неграмотний (ставив хрестик замість підпису), королевський двір мився у лазні двічі на рік, а королева Франції - українка Анна була найосвіченішою жінкою в Европі. І хтось стверджує, що нібито польська мова вплинула на формування української? Маячня!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.06.28 | pragmatik

        Re:Російська мова є похідною української та польської

        Просто приклади: На Полтавщинi дiжка = бочка ( рос. квашня не чув), викрутка = отвертка (слова "закрутка" не чув).Коли був у Великому Новгородi на екскурсii, то було дивно,що москвичi погано розумiли тексти у берестяних грамотах.Там багато давньослов"янских слiв,якi вживалися у Киiвcькiй Русi.Це означае лише те, що сучасна росiйська мова формувалася iншим чином, а давньоукраiнська мова мае своiм пiдгрунтям cаме мову Киiвськоi Русi. Отже, висновки щодо взаемовпливу
        мов робiть самi.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.06.28 | Манул

          Re:Російська мова є похідною української та польської

          Про утворення Московської держави і народности чит. тут:
          http://h.ua/story/104657/
        • 2009.06.29 | Габелок

          Re:Цікаво, чому з Інтернету зникли деякі роботи В.Даля?

          Я маю на увазі роботи Даля в яких він досліджує схожість російских північно-західних говорів (новгородський, псковський, архенгелогородський та ін) та української мови. Новгород, Архангельськ та Псков, здається, під Польщею ніколи не були. Так чому ж тоді їхня мова так схожа з українською й так відрізняється від московської? Може тому що московська мова не є "ісконно русской"? Може українська є нащадком "дрєвнєрусской"? Какая крамола!!!

          Знайшов кілька сторінок з робіт Даля в книжках Гугла (хоча кілька років тому все можливо було знайти в pdf, тепер все зникло)
  • 2009.06.29 | Hoja_Nasreddin

    Читайте Вашого земляка - одесита Красуцького

    отакий би твір зробити обов'язковим для вивчення в українській школі!
    Красуцький, Михайло. Прадавність української мови
  • 2009.07.02 | hrushka

    podane til'ky teoria sarnykiv !



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".