Кабмін затвердив транслітерацію українських літер латиницею (л)
02/01/2010 | Манул
Десь років чотири тому на цьому форумі була цікава тема, автор якої розповів про роботу щодо створення української абетки латиницею. Тоді я порадив авторові не припиняти своєї роботи. Ціково було б повернутися до тієї розмови.
Кабмін затвердив транслітерацію українських літер латиницею
Сьогодні, 12:33
tymoshenko.com.ua
Кабінет міністрів затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латинськими літерами.
Згідно з прийнятою постановою, українська літера Аа передається латинською Aа, Бб - Bb, Вв - Vv, Гг - Hh, Ґґ - Gg, Дд - Dd, Ее - Ее, ЄЄ - Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж - Zh zh, Зз - Zz, Ии - Yy, ІІ - Ii, Її - Yi (на початку слова), i (в інших позиціях), Йй - Y (на початку слова), i (в інших позиціях).
Крім того, Кк передається латинською Kk, Лл - Ll, Мм - Mm, Нн - Nn, Оо - Oo, Пп - Pp, Рр - Rr, Сс - Ss, Тт - Tt, Уу - Uu, Фф - Ff, Хх - Kh kh, Цц - Ts ts, Чч - Ch ch, Шш - Sh sh, Щщ - Shch shch, Юю - Yu (на початку слова), іu (в інших позиціях), Яя - Ya (на початку слова), ia ( в інших позиціях).
Буквосполучення "зг" передається латиницею як "zgh" (Розгін - Rozghіn), на відміну від "zh", що відповідає українській букві "ж". М'який знак (Ьь) та апостроф ( ') латиницею не передаються.
Транслітерація прізвищ та імен людей, а також географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Нагадаємо, Україна подала заявку на реєстрацію домену. укр. Це стало можливим завдяки рішенню ICAAN від 30 жовтня про можливість реєстрації інтернет-адрес кирилицею та іншими абетками світу.
Кабмін затвердив транслітерацію українських літер латиницею
Сьогодні, 12:33
tymoshenko.com.ua
Кабінет міністрів затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латинськими літерами.
Згідно з прийнятою постановою, українська літера Аа передається латинською Aа, Бб - Bb, Вв - Vv, Гг - Hh, Ґґ - Gg, Дд - Dd, Ее - Ее, ЄЄ - Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж - Zh zh, Зз - Zz, Ии - Yy, ІІ - Ii, Її - Yi (на початку слова), i (в інших позиціях), Йй - Y (на початку слова), i (в інших позиціях).
Крім того, Кк передається латинською Kk, Лл - Ll, Мм - Mm, Нн - Nn, Оо - Oo, Пп - Pp, Рр - Rr, Сс - Ss, Тт - Tt, Уу - Uu, Фф - Ff, Хх - Kh kh, Цц - Ts ts, Чч - Ch ch, Шш - Sh sh, Щщ - Shch shch, Юю - Yu (на початку слова), іu (в інших позиціях), Яя - Ya (на початку слова), ia ( в інших позиціях).
Буквосполучення "зг" передається латиницею як "zgh" (Розгін - Rozghіn), на відміну від "zh", що відповідає українській букві "ж". М'який знак (Ьь) та апостроф ( ') латиницею не передаються.
Транслітерація прізвищ та імен людей, а також географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Нагадаємо, Україна подала заявку на реєстрацію домену. укр. Це стало можливим завдяки рішенню ICAAN від 30 жовтня про можливість реєстрації інтернет-адрес кирилицею та іншими абетками світу.
Відповіді
2010.02.01 | Сергій Вакуленко
Отже, я відтепер Serhii Vakulenko
Як я себе й писав по-англійському з 1993 р.У пашпортах за цей час було три різні варіянти.
Останній — Sergii Vakulenko, Перед тим Sergiy i Sergy...
Не минуло й 19 років, як урядовці зважили на українську фонетику.
2010.02.02 | Orysia
Re: Отже, я відтепер Serhii Vakulenko
Nareshti.A shcho teper z uriadovtsiamy v pashportnykh b'iurakh? Perevchut'sia?
Pashporty vydani ukraintsiam chasto transliteruyut' z frantsuz'koyi, i dlia zahal'noho anhlomovnoho svitu (kudy naichastishe yidut') -- zabahato bukv! Kravtchouk / Kravchuk, Baranjouk / Baraniuk, Ouliana / Uliana, i t.d. Vykhodyt' alphabet soup.
Ne pohodzhuyusia z zgh -- v ukr. movi takoho nema. Chomu ne pysaty z-hoda, z-holosyvsia.
I teper treba z anhl. transliteruvaty normal'no, ne cherez ros. !
2010.02.01 | zаброда
Re: Кабмін затвердив транслітерацію українських літер латиницею
Манул пише:> Кабінет міністрів затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латинськими літерами.
> Нагадаємо, Україна подала заявку на реєстрацію домену. укр. Це стало можливим завдяки рішенню ICAAN від 30 жовтня про можливість реєстрації інтернет-адрес кирилицею та іншими абетками світу.
Чи се значить, що згадана постанова застосовуватиметься тільки для Інтернет-адрес, а закордоннії пашпорти й далі виписуватимуть, послуговуючись иншими постановами?
2010.02.01 | zаброда
As you were
>Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231 ( 231-95-п ) "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" (ЗП України, 1995 р., N 6, ст. 158; Офіційний вісник України, 2007 р., N 48, ст. 1963) і від 27 листопада 1998 р. N 1873 ( 1873-98-п ) "Про затвердження Порядку оформлення, видачі, повернення, зберігання і знищення дипломатичних та службових паспортів України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 48, ст. 1752) зміни, що додаютьсяТож пашпорти виписуватимуть за новими правилами (в моїм нічого не зміниться
2010.02.02 | stryjko_bojko
А буква "J" відсутня?
2010.02.03 | Kvitka
Re: А буква "J" відсутня?
ne portibnav inshykh movah vymovliayet'sia yak ZH abo Y- (JA = YA)
v transliteratsiyi na anhl. - ne treba
mene turbuye zgh -- tse nepravyl'na transliteratsiya -- treba pysaty
z-h z-hoda z-han'byty
tut G ni pry chomu
a teper nashi povynni navchytysia koly H, koly G, i koly KH -- bo vykhodyt' salamakha
2010.02.04 | Мірко
І забули W , скажім слово Yaroslaw
А це вже комедія! Юлійний кабінет вчить нас мову. Бував у тих коридорах. Пісьля другого речення заікуються і переходять на московську. Ну, десь так як матір та донька.2010.02.04 | stryjko_bojko
Yaroslav
для українського "В" достатньо латинського "V".=========
Між іншим, у латинській мові слів на букву "W" нема.
Не дурні були латиняни-римляни, що обходилися буквою "V".
2010.02.04 | stryjko_bojko
Латинська азбука. Історія.
ИсторияЛатинский алфавит происходит от этрусского алфавита, основанного, в свою очередь, на одном из вариантов западного (южноиталийского) греческого алфавита. Латинский алфавит обособился примерно в VII веке до н.э. и первоначально включал только 21 букву:
A B C D E F Z H I K L M N O P Q R S T V X
Буква Z была исключена из алфавита в 312 г. до н. э. (позже её восстановили). Буква C использовалась для обозначения звуков [k] и [g]; в 234 г. до н. э. была создана отдельная буква G путем добавления к C поперечной черточки. В I веке до н. э. были добавлены буквы Y и Z для записи слов, заимствованных из греческого языка. В итоге получился классический латинский алфавит из 23 букв:
A B C D E F G H I K L M N O P Q R S T V X Y Z
Клавдиевы буквы
Император Клавдий безуспешно пытался добавить в латинский алфавит знаки для звуков oe (как в слове Phoebus), ps/bs (по аналогии с греческим), а также v — в отличие от u (в классическом латинском алфавите буква V использовалась для двух звуков, U и V). После смерти Клавдия «Клавдиевы буквы» были забыты.
Уже в новое время произошла дифференциация слоговых и неслоговых вариантов букв I и V (I/J и U/V), а также стал считаться отдельной буквой диграф VV, использующийся в письме германских языков. В итоге получился современный алфавит из 26 букв:
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
Однако, когда говорят об алфавите собственно латинского языка, то W чаще всего не включают в состав букв (тогда латинский алфавит состоит из 25 букв).
В средние века в скандинавских и английском алфавитах использовалась руническая буква þ (название: thorn) для звука th (как в современном английском the), однако позднее она вышла из употребления. В настоящее время thorn используется только в исландском алфавите.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Латинский_алфавит
2010.02.04 | Мірко
Ну, і лінка не подано! як може бути (л) без лінка
2010.02.05 | jz99
жерела
На сайті ВР:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-2010-%EF
Цікаво, що там стоїть позначка ”не набрав чинності”. У постанові нічого немає про якісь особливості з моментом набрання чинності. У Статті 56 Закону про Кабмін, «Набрання чинності актами Кабінету Міністрів України», теж нічого особливого: ”Постанови Кабінету Міністрів України, що визначають права і обов´язки громадян, набирають чинності не раніше ніж з дня їх опублікування”. Якась загадка! Втім, я тут темний.
На сайті КМ ця постанова теж є, але туди не влізеш прямим лінком. Поки що плаває на другій сторінці переліку ”Останніх надходжень актів КМУ”, з часом, звісно, потоне глибше:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/newsnpd?npdList_stind=21
(пп. 37, 38 на цей час)
Нова таблиця — трохи підправлена версія давньої вже таблиці, що досі висить на сайті ВР (розробка Комісії правничої термінології, трансліт не абстрактною латиницею, а укр-англ):
http://www.rada.gov.ua/translit.htm
Ну, і на форумах вже знов точаться й ламаються списи
Осьо, приміром (вже понад 70 постів на цей момент):
http://life.pravda.com.ua/surprising/4b66e4e1d5c14/view_comments/
2010.02.05 | Сергій Вакуленко
Re: жерела (дякую за)
Дивно, що там немає нічого про буквосполуку ЬО. Вона мала б бути потрактована, як Є, Ї, Ю, Я.Нарікання на Наталія => Nataliia і под. (мовляв, треба Nataliya) ґрунтуються лише на естетичних міркуваннях. Але з цього погляду Кривошия => Kryvoshyya давало б не менші підстави для нарікань.
2010.02.05 | zаброда
Re: жерела (дякую за)
Сергій Вакуленко пише:> Дивно, що там немає нічого про буквосполуку ЬО. Вона мала б бути потрактована, як Є, Ї, Ю, Я.
У тім то й річ, що ні, бо автори новації вочевидь прагнули поєднати "непоєднанне", запропонувавши два ріжні варіянти для тієї ж таки літери, бо ж, напевне, виходили з двоїстої її функції (йотація-палаталізація в позиції після певних приголосних). Логічніше таки було б усюди вживати одну буквосполуку - наприклад, ja/je/ju/ji. Позаяк же ЬО вживаємо тільки на позначення пом'якшення попередньої голосної, то трактувати її так само, як инші, підстав не було. Принаймні з їхнього, авторів, погляду.
А прагнення поєднати непоєднанне вбачаю в тому, що в цім варіянті віддано перевагу "англійській" латиниці, проте без належного обґрунтування.
Ідеться, зрештою, головно про машини, що "читатимуть" стрічечку в пашпорті (тож немає діакритики), а не про ахвіцерів прикордонної або якоїсь іще поліції (бо ж останні, може, англійською якось і володіють, але не так, щоб кожен із них, прочитавши Serhii Vakulenko у Ваших бамагах, таки вмів то вимовити). Чого ж тоді їм, розробникам, заманулося Ц передавати буквосполукою TS, а не доволі поширеним у "латинослов'янських" абетках С, як не з огляду на приховану надію, що так легше комусь буде читати вголос?
Ще раз скажу: машинам - транслітерацію без випендрьожа, фахівцям - транскрипцію. Гібриди ж завжди будуть покручами. Із чим маємо до чинніння й у цьому разі.
> Нарікання на Наталія => Nataliia і под. (мовляв, треба Nataliya) ґрунтуються лише на естетичних міркуваннях. Але з цього погляду Кривошия => Kryvoshyya давало б не менші підстави для нарікань.
2010.02.05 | Сергій Вакуленко
Re: жерела (дякую за)
zаброда пише:> Сергій Вакуленко пише:
> У тім то й річ, що ні, бо автори новації вочевидь прагнули поєднати "непоєднанне", запропонувавши два ріжні варіянти для тієї ж таки літери, бо ж, напевне, виходили з двоїстої її функції (йотація-палаталізація в позиції після певних приголосних). Логічніше таки було б усюди вживати одну буквосполуку - наприклад, ja/je/ju/ji.
І читатимуть її де ДЖ, де Ж, де Х...
> А прагнення поєднати непоєднанне вбачаю в тому, що в цім варіянті віддано перевагу "англійській" латиниці, проте без належного обґрунтування.
А яку треба було б? "Латинську"? Французьку? Французька, до речі, химерна, але прочитають її в більшості країн більш-менш адекватно. Болгари, сккільки знаю, ще й досі пишуть Генчев як Guentchev абощо.
> Ідеться, зрештою, головно про машини, що "читатимуть" стрічечку в пашпорті (тож немає діакритики), а не про ахвіцерів прикордонної або якоїсь іще поліції (бо ж останні, може, англійською якось і володіють, але не так, щоб кожен із них, прочитавши Serhii Vakulenko у Ваших бамагах, таки вмів то вимовити).
Та мене охвіцери не обходять. Я їх раз у житті побачив — та й забув. Проблеми в мене виникають, коли люди, що зі мною спілкують за кордоном, не знають, як мене називати. Бо оте Sergii їм кортить вимовити як Сер(д)жí.
> Чого ж тоді їм, розробникам, заманулося Ц передавати буквосполукою TS, а не доволі поширеним у "латинослов'янських" абетках С, як не з огляду на приховану надію, що так легше комусь буде читати вголос?
Думаю, саме така мотивація й була. І мені вона не видається безглуздою.
> Ще раз скажу: машинам - транслітерацію без випендрьожа, фахівцям - транскрипцію. Гібриди ж завжди будуть покручами. Із чим маємо до чинніння й у цьому разі.
Фахівців і 1% не набереться десь у Штатах чи у Франції.
2010.02.06 | zаброда
Re: жерела (дякую за)
Сергій Вакуленко пише:> zаброда пише:
> > Сергій Вакуленко пише:
>
> > У тім то й річ, що ні, бо автори новації вочевидь прагнули поєднати "непоєднанне", запропонувавши два ріжні варіянти для тієї ж таки літери, бо ж, напевне, виходили з двоїстої її функції (йотація-палаталізація в позиції після певних приголосних). Логічніше таки було б усюди вживати одну буквосполуку - наприклад, ja/je/ju/ji.
>
> І читатимуть її де ДЖ, де Ж, де Х...
А СН всюди як Ч читатимуть?
> > А прагнення поєднати непоєднанне вбачаю в тому, що в цім варіянті віддано перевагу "англійській" латиниці, проте без належного обґрунтування.
>
> А яку треба було б? "Латинську"? Французьку? Французька, до речі, химерна, але прочитають її в більшості країн більш-менш адекватно. Болгари, сккільки знаю, ще й досі пишуть Генчев як Guentchev абощо.
Ага, от і я про те ж: шило змінили на мило.
>
> > Ідеться, зрештою, головно про машини, що "читатимуть" стрічечку в пашпорті (тож немає діакритики), а не про ахвіцерів прикордонної або якоїсь іще поліції (бо ж останні, може, англійською якось і володіють, але не так, щоб кожен із них, прочитавши Serhii Vakulenko у Ваших бамагах, таки вмів то вимовити).
>
> Та мене охвіцери не обходять. Я їх раз у житті побачив — та й забув. Проблеми в мене виникають, коли люди, що зі мною спілкують за кордоном, не знають, як мене називати. Бо оте Sergii їм кортить вимовити як Сер(д)жí.
А Ви їм не пашпорт, а візитівку: не велика штука мати з півсотні для еспано-, франко-, німецько- й англомовних візаві
>
> > Чого ж тоді їм, розробникам, заманулося Ц передавати буквосполукою TS, а не доволі поширеним у "латинослов'янських" абетках С, як не з огляду на приховану надію, що так легше комусь буде читати вголос?
>
> Думаю, саме така мотивація й була. І мені вона не видається безглуздою.
Хіба я казав "безглузда"? Просто така ж непослідовна, якщо не впрост оманлива, як і попередні.
>
> > Ще раз скажу: машинам - транслітерацію без випендрьожа, фахівцям - транскрипцію. Гібриди ж завжди будуть покручами. Із чим маємо до чинніння й у цьому разі.
>
> Фахівців і 1% не набереться десь у Штатах чи у Франції.
Так ото ж! Пашпорти тепер роблено насамперед для машин, а також - непрямо - для прикордонників, митників і поліцаїв, яких, як Ви й писали, раз побачив - і забув! Тому й спроби з транслітерації в технічному документі зробити щось 2-in-1 щоразу трафляють не туди.
2010.02.06 | Сергій Вакуленко
Re: жерела (дякую за)
zаброда пише:> Сергій Вакуленко пише:
> А СН всюди як Ч читатимуть?
Англійську мову так-сяк знає більшість. Тому можна сподіватися на поправне прочитання. J поправно не прочитають англо- франко-, еспано-, портуґало-, румуномовні. Їх укупі значно більше, ніж італо-, німецько-, нідерландськомовних, скандінавів і слов'ян.
> А Ви їм не пашпорт, а візитівку: не велика штука мати з півсотні для еспано-, франко-, німецько- й англомовних візаві
Візитівку не приймають у банку, в бібліотеці чи ще де-небудь. Тоді виникає проблема: на тебе оформляють якогось документа, пишучи, як у візитівці, а в пашпорті маєш щось инше. Можна, наприклад, через те не отримати гроші...
> Так ото ж! Пашпорти тепер роблено насамперед для машин, а також - непрямо - для прикордонників, митників і поліцаїв, яких, як Ви й писали, раз побачив - і забув!
Див. вище: є й инші офіційні органи, що їм треба показувати пашпорта (серед них найголовніші — всякі бухгальтерії).
2010.02.06 | zаброда
Re: жерела (дякую за)
Сергій Вакуленко пише:> Візитівку не приймають у банку, в бібліотеці чи ще де-небудь. Тоді виникає проблема: на тебе оформляють якогось документа, пишучи, як у візитівці, а в пашпорті маєш щось инше. Можна, наприклад, через те не отримати гроші...
Так Вам про гроші чи про те, щоб зверталися?
>
> Див. вище: є й инші офіційні органи, що їм треба показувати пашпорта (серед них найголовніші — всякі бухгальтерії).
Нехай собі гарненько перепишуть дані з пашпорта, видадуть Вам квитанційку - та й по всьому. Вимовити без зусиль Ваше ім'я (прізвище, звісно, трохи простіше: Вейкьюленко
2010.02.06 | Сергій Вакуленко
Re: жерела (дякую за)
zаброда пише:> Сергій Вакуленко пише:
> Так Вам про гроші чи про те, щоб зверталися?
Хочеться всього й одразу! Щоб не треба було казати: шановні, звертайтеся до мене ось так, але в офіційних документах пишіть не так. Із тим є клопіт.
> > Див. вище: є й инші офіційні органи, що їм треба показувати пашпорта (серед них найголовніші — всякі бухгальтерії).
>
> Нехай собі гарненько перепишуть дані з пашпорта, видадуть Вам квитанційку - та й по всьому. Вимовити без зусиль Ваше ім'я (прізвище, звісно, трохи простіше: Вейкьюленко
Так не виходить же! Бо в платіжних документах зазначена особа "з иншим ім'ям" (узятим із візитівки).
Вейк'юленком, до речі, мене ніхто ніколи не називав (хоча, правду сказати, мої контакти з англомовним світом — десь ближче до марґінесу, тож і досвід мій — скромний). Проблеми частіше виникають із наголосом: Вакулéнко замість Вакýленко. Терпляче пояснюю. Цікаво, що оці наші прізвища на -енко вже досить знані у світі, то я мушу розтлумачувати, що більшість наголошується як Тимошенко, а деякі — як Ющенко...
> Навіть учора довелося чути, як доволі освічені дядьки й тітки (депутати парляментів, посли, колишні президенти країн) збиткувалися з вимови імен своїх румунських, данських, нідерландських, польських, португальських колег - аж гай гудів!
То трохи инша проблема: невміння читати діякритику. Тому я скептично ставлюся до ідеї використання "гачків" задля транслітерації українських власних назв. Плюси — дуже сумнівні, мінуси — очевидні (на чужому комп'ютері, приміром, č, š, ž не напишеш).